На виконання частини другої статті 214 та пункту 22 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України , з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, що їх вчинили,

1. Затвердити Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, що додається.

2. Управлінню організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Генеральної прокуратури України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Це Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – Реєстр), а також надання відомостей з нього.

2. Реєстр – створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

3. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) з метою забезпечення:

реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження;

оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;

аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі;

інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів.

4. Держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України (далі – Держатель).

5. Держатель здійснює:

розробку засобів організаційного, методологічного та програмно-технічного ведення Реєстру;

виконання функцій адміністратора електронної бази даних (технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, адміністрування та моніторинг використання системи, зберігання та захист даних Реєстру, контроль права доступу тощо);

організацію взаємодії з іншими державними інформаційними системами, реєстрами та базами даних;

розробку та удосконалення нормативних документів щодо створення, ведення та користування даними Реєстру.

6. Виконання функцій адміністратора Реєстру також покладається на регіональні прокуратури (за винятком військових), якими забезпечуються адміністрування та моніторинг використання системи, надання (обмеження) реєстраторам доступу до Реєстру у визначених цим Положенням випадках, перевірка дотримання дисципліни та системи безпеки, проведення навчання щодо наповнення та користування Реєстром, а також виконання інших функцій, передбачених цим Положенням.

7. Користувачі і реєстратори військових прокуратур регіонів, підпорядкованих їм прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) отримують носії з електронним ключем доступу у регіональних прокуратурах за місцем розташування цих прокуратур.

8. Реєстраторами Реєстру (далі – Реєстратор) є:

прокурори, у тому числі керівники прокуратур;

керівники органів досудового розслідування;

слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

9. Користувачами Реєстру (далі – Користувач) є:

керівники прокуратур та органів досудового розслідування;

прокурори;

слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро;

інші уповноважені особи органів прокуратури та досудового розслідування, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків (оперативних, оперативно-облікових, дактилоскопічних тощо) відповідно до чинного законодавства.

10. Відомості про Реєстратора та Користувача заносяться до довідника організаційної структури Реєстру окремо щодо кожного органу досудового розслідування та прокуратури.

11. Кадрові підрозділи органів прокуратури, поліції, Служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного бюро, Державного бюро розслідувань у день підписання наказу про призначення чи звільнення керівника прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування та слідчого, детективів підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного бюро письмово повідомляють про це осіб, відповідальних за ведення довідників зазначених відомств, для внесення до них змін про Реєстратора та Користувача.

1. До Реєстру вносяться відомості про:

час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (частина п’ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218 КПК України);

прізвище, ім’я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;

дату затримання (звільнення) особи;

обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176 – 178, 200, 202, 492, 493, 508 КПК України);

час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина друга статті 307 КПК України);

час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об’єктивних причин (стаття 277 КПК України);

юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України);

дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України);

зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282 КПК України);

оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України);

об’єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України);

продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294 КПК України);

встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред’явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;

закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України);

інші відомості, передбачені в електронних картках.

2. Результати судового провадження інтегруються з автоматизованої системи документообігу суду.

3. Внесення відомостей здійснюється шляхом фіксації Реєстратором інформації в Реєстрі та вибору даних у довідниках для заповнення електронних карток про:

кримінальне правопорушення, що містить реквізити, передбачені у додатку 1 до цього Положення;

наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення, що містить реквізити, передбачені у додатку 2 до цього Положення;

заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності, що містить реквізити, передбачені у додатку 3 до цього Положення;

особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та яка підозрюється у його вчиненні, що містить реквізити, передбачені у додатку 4 до цього Положення;

рух кримінального провадження, що містить реквізити, передбачені у додатку 5 до цього Положення.

4. Установлений перелік реквізитів електронних карток, довідників є єдиним для Реєстраторів усіх правоохоронних органів. Унесення змін та доповнень до них здійснює Держатель Реєстру.

5. Облік кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, проводиться за територіальним принципом їх вчинення (юрисдикцією місця вчинення кримінального правопорушення) або за визначенням прокурора відповідного рівня згідно з вимогами статті 218 КПК України.

6. Обмін інформацією, що міститься у Реєстрі та інших державних інформаційних системах, реєстрах та базах даних, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

1. Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про:

заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення – у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України;

призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження – невідкладно;

юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, – невідкладно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447, частинами першою, другою статті 368-3, частинами першою, другою статті 368-4 Кримінального кодексу України (далі– КК України), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258 – 258-5 КК України;

дату складання (скасування) повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри – невідкладно;

передачу матеріалів та відомостей (частина п’ята статті 36, частина сьома статті 214, стаття 216, частина четверта статті 218 КПК України), зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282 КПК України), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування (стаття 217 КПК України), закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;

продовження строків досудового розслідування прокурором (статті 219, 295, пункт 1 частини третьої статті 294 КПК України) - протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань;

продовження строків досудового розслідування слідчим суддею (статті 219, 295-1, пункти 2, 3 частини третьої статті 294 КПК України) - протягом 24 годин з моменту постановлення ухвали про задоволення слідчим суддею клопотання з цих питань;

оголошення розшуку (стаття 281 КПК України) – протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;

вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (стаття 131 КПК України), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України) – протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;

повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 КПК України – упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;

інші відомості, передбачені в електронних картках, – упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення.

1. Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення.

2. Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування.

3. До витягу з Реєстру включається інформація про:

номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування);

дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР));

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї;

найменування, код ЄДР, юридичну адресу, розрахунковий рахунок, місце та дату державної реєстрації юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника;

орган досудового розслідування;

прізвище, ім’я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, працівника (працівників) підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво.

4. Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру у межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом.

5. Надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому.

6. Держатель надає відомості з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України "Про захист персональних даних" .

7. Перевірка наявності вже розпочатих досудових розслідувань здійснюється за однією ознакою або сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, а саме про:

дату вчинення кримінального правопорушення;

територію вчинення правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

найменування юридичної особи;

інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру.

8. Доступ до внесених у Реєстр відомостей щодо захоплення заручників, кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також пов’язаних з прийняттям пропозиції, обіцянки одержання або одержанням неправомірної вигоди, незаконним зайняттям гральним бізнесом, створенням або утриманням місць розпусти, звідництвом, сутенерством або втягненням особи в зайняття проституцією, збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, відкривається з моменту оголошення підозри особі або прийняття рішення про закриття провадження без оголошення підозри особі.

Винятком з цього правила є Генеральний прокурор України, слідчий та прокурор, які здійснюють процесуальне керівництво, керівник слідчого підрозділу та керівник прокуратури, які відповідно проводять досудове розслідування та здійснюють контроль і нагляд у цьому кримінальному провадженні.

1. Формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

2. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п’ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

3. У разі виявлення ознак правопорушення на морському, річковому судні чи військовому кораблі, а також миротворчим контингентом та персоналом, що перебуває за межами України, під час виконання міжнародних миротворчих місій поза межами України досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про правопорушення вносяться до Реєстру при першій можливості (частина третя статті 214 КПК України).

4. Облік кримінальних правопорушень при настанні надзвичайних і невідворотних обставин (непереборної сили) на території проведення антитерористичної операції забезпечується шляхом передачі відомостей про заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення засобами факсимільного, електронного або телефонного зв’язку до військової прокуратури регіону, підпорядкованої їй прокуратури гарнізону або іншої військової прокуратури (на правах місцевої). Військова прокуратура регіону (або підпорядкована їй прокуратура) організовує внесення відомостей до Реєстру з дотриманням порядку та строків, визначених статтею 214 КПК України.

1. Облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли прокурору або органу досудового розслідування, або виявленими з інших джерел обставинами, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника прокуратури або органу досудового розслідування шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п’ятою статті 214 КПК України.

2. Керівник прокуратури, органу досудового розслідування після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. У Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення (провадження) настає з моменту підтвердження керівником прокуратури або органу досудового розслідування таких відомостей.

3. Номер кримінального провадження складається з таких реквізитів: код органу, який розпочав досудове розслідування, рік, код відомства та територіального органу, номер кримінального провадження. Реквізити номера кримінального провадження зберігаються на всіх стадіях досудового розслідування.

4. Код регіону, району, на території яких учинено кримінальне правопорушення, слідчий або прокурор після внесення відомостей до Реєстру про кримінальне правопорушення визначає згідно із довідником регіонів. Кодування регіонів, районів єдині для всіх органів досудового розслідування.

5. Облік у Реєстрі відомостей за фактами смерті людей здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

6. При цьому одночасно з визначенням правової кваліфікації за статтями 115 – 118 КК України (в редакції 2001 року), статтями 94 – 98 КК України (в редакції 1960 року) підлягають внесенню до Реєстру додаткові відмітки щодо розмежування очевидних вбивств (у тому числі у ході бойових дій), фактів природної смерті, самогубств, зникнення безвісти, нещасних випадків.

7. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення. Факт внесення цих відомостей відображається у Реєстрі та вони є доступними прокурору відповідного рівня для перегляду з дотриманням правил доступу, визначених розділом ІІІ цього Положення.

8. Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.

9. На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий за Довідником 1 "Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" (додаток 7) вносить до Реєстру інформацію про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.

10. При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник прокуратури об’єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор (слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус "дублікат".

11. Обліку підлягають кримінальні правопорушення, щодо яких кримінальні провадження надійшли в установленому законом порядку з органів досудового розслідування іноземних держав за місцем учинення кримінального правопорушення (стосовно громадян України), якщо відомості про це кримінальне правопорушення раніше не було внесено до Реєстру.

Облікованим кримінальним правопорушенням (провадженням) цієї категорії присвоюється реквізит "у кримінальному провадженні, що надійшло для проведення досудового розслідування з іноземних держав".

12. При виділенні з кримінального провадження матеріалів щодо окремої особи у випадку вчинення кримінального правопорушення групою осіб (усіма її членами) відомості про правопорушення у Реєстрі обліковуються у новоствореному кримінальному провадженні з присвоєнням нового номера. При цьому використовується реквізит "виділено".

13. При виділенні досудового розслідування стосовно особи, яка входила до злочинної групи, але кримінальне правопорушення вчинила самостійно, у першому кримінальному провадженні правопорушення, вчинені цією особою, виключаються і обліковуються із заповненням реквізитів "основна", або "кримінальні правопорушення, які на день набрання чинності КПК перебувають у провадженні", або "кримінальні правопорушення минулих років та щодо яких прийнято рішення" у новому кримінальному провадженні у загальному порядку за новим номером.

14. При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов’язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.

15. У разі якщо невідомі дата та час учинення кримінального правопорушення, зазначається дата реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, невідомі на час реєстрації кримінального правопорушення, вносяться до Реєстру після їх встановлення відповідно до порядку, визначеного главою 8 цього розділу.

16. При внесенні відомостей до Реєстру про попередження кримінального правопорушення працівником відповідного підрозділу правоохоронного органу необхідно враховувати, що попередженими вважаються кримінальні правопорушення, про підготовку яких було заздалегідь відомо із показань підозрюваних, затриманих, свідків, із заяв громадян, повідомлень посадових осіб підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації або особистих спостережень працівників цих органів, коли в результаті проведення ними оперативних та інших заходів осіб було затримано при готуванні до злочину чи замаху на вчинення правопорушення або поставлено в умови, що унеможливлювали доведення правопорушення до кінця.

17. Попередженими за ініціативою правоохоронних органів також уважаються кримінальні правопорушення, учинення яких не було допущено представниками громадськості за пропозиціями, проханнями та рекомендаціями працівників правоохоронних органів.

18. Не підлягають обліку в числі попереджених кримінальних правопорушень діяння, що не містять у собі ознак готування до злочину чи замаху на правопорушення, що зазначені у статтях 14, 15 КК України.

19. Внесення відомостей щодо кваліфікації кримінального правопорушення, пов’язаного з бюджетними коштами, проводиться з урахуванням даних, визначених Довідником 9 "Додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень" (додаток 7).

До кримінальних правопорушень цієї категорії належать злочини, вчинені при складанні, розгляді, затвердженні й виконанні бюджетів Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Рахунковою палатою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також при здійсненні ними контролю за виконанням бюджету, використанням на підприємствах, в установах та організаціях асигнувань, виділених їм з відповідного бюджету, тобто кримінальні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про бюджетну систему; привласненням, розтратою або заволодінням фінансовими ресурсами шляхом зловживання службовим становищем, шахрайства, де предметом посягання є бюджетні кошти; службовою діяльністю посадових осіб державних установ, які завдали істотної шкоди державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, при виконанні чи невиконанні ними своїх службових обов’язків, де предметом посягання є бюджетні кошти.

20. До Реєстру включаються відомості про кримінальні правопорушення, вчинені в громадських місцях.

До громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.

21. Не вважаються такими, що вчинені у громадських місцях, кримінальні правопорушення, що скоюються протягом тривалого часу (продовжувані кримінальні правопорушення), та кримінальні правопорушення, вчинені у приміщеннях, відведених для проживання (хоча б тимчасово), і тих, які виконують функції житла (власні домоволодіння, квартири, жилі кімнати будівель та приміщень готелів, гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, профілакторіїв, будинків відпочинку, кемпінгів), учинені в місцях загального користування за місцем проживання, на сходах, сходовій клітці, на горищах, у підвалах, ліфтах жилих будинків, учинені на території підприємств, установ та організацій (незалежно від обмеження до них доступу адміністрацією), крім випадків, коли особи, які знаходяться у вказаних місцях, своїми неправомірними діями порушують інтереси сторонніх осіб (наприклад особа, перебуваючи на балконі чи у вікні квартири, викрикує непристойні слова або своїми діями порушує спокій громадян).

22. Не вважаються громадськими місцями території залізничних станцій, морських і річкових портів, аеропортів, вантажних районів та дворів, контейнерних площадок, території підприємств, установ та організацій залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту, які не пов’язані з обслуговуванням пасажирів та які мають обмежений доступ.

23. Із загальної кількості кримінальних правопорушень, учинених у громадських місцях, виділяються вуличні. Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою.

24. Крім того, до кримінальних правопорушень, що вчинені в умовах вулиці, належать:

крадіжки з ресторанів, кафе, закладів громадського харчування, магазинів, ларків, кіосків, транспортних засобів, інших об’єктів, якщо проникнення в них здійснено безпосередньо з вулиці;

незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо він знаходився на вулиці, біля будинків, на стоянках, які не охороняються.

25. При визначенні кримінальних правопорушень, що вчинені на автомобільних дорогах, у тому числі на автомагістралях, у населених пунктах та за їх межами, потрібно керуватися визначеннями цих понять, що наведені у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

26. Кримінальні правопорушення (особи, які їх вчинили) за видами економічної діяльності визначаються та заносяться до Реєстру з використанням Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності" (далі – КВЕД), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" (із змінами). При цьому потрібно керуватися кодом КВЕД, який зазначено у графі "Клас" цього Класифікатора (наприклад код центрального банку "КВЕД-64.11" до Реєстру заноситься як "6411").

27. Внесення відомостей до Реєстру про фізичних та юридичних осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень, відбувається на підставі заяви про вчинення щодо них кримінального правопорушення або залучення їх до провадження як потерпілих (стаття 55 КПК України). Виняток становлять випадки, коли потерпілу особу не встановлено, особа зникла безвісти, загинула від злочинних діянь, є неповнолітньою або визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.

28. Якщо особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, на початок досудового розслідування не була визнана потерпілою відповідно до статті 55 КПК України або під час досудового розслідування відбулися зміни щодо відомостей про осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень (склад потерпілих; особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, померла; установлено особу, яка була невідома; надійшла інша інформація про потерпілих осіб), до Реєстру вносяться відповідні зміни згідно з пунктом 1 глави 8 цього розділу.

1. Облік відомостей про рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей про:

кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження;

передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю (частина сьома статті 214, стаття 216 КПК України) або за місцем проведення досудового розслідування (стаття 218 КПК України);

об’єднання матеріалів досудових розслідувань (частина перша статті 217 КПК України), при цьому об’єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження;

виділення досудового розслідування в окреме провадження, якому присвоюється новий номер кримінального провадження;

прийняття кримінального провадження для проведення досудового розслідування;

закінчення досудового розслідування (стаття 283 КПК України);

зупинення досудового розслідування (стаття 280 КПК України);

продовження строку досудового розслідування (статті 219, 294 КПК України);

доручення прокурором здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу (частина п’ята статті 36 КПК України);

відновлення досудового розслідування;

відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України);

повернення судом клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності прокурору в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 288 КПК України;

повернення судом кримінального провадження у порядку, передбаченому частиною третьою статті 289, пунктом 1 частини третьої статті 314, пунктом 2 частини другої статті 407 КПК України;

повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору в порядку, передбаченому пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України.

2. У разі продовження слідчим суддею строку досудового розслідування на підставі пунктів 2, 3 частини третьої статті 294, статті 295-1 КПК України, повернення матеріалів кримінального провадження судом на підставі частини четвертої статті 288, частини третьої статті 289, пункту 1 та пункту 3 частини третьої статті 314, статті 407 КПК України відомості до Реєстру вносить прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

3. Кримінальні провадження, що надходять для проведення досудового розслідування з органів прокуратури до органу досудового розслідування або з органів досудового розслідування до іншого органу досудового розслідування, а також провадження, що надійшли з одного району (міста) в інший район (місто), удруге не обліковуються і закінчуються провадженням за номером первинної реєстрації.

При прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю відомості до Реєстру вносяться одночасно з направленням до органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження.

При отриманні кримінального провадження керівником органу досудового розслідування (прокуратури) інформація про призначення слідчого та процесуального керівника, а слідчим – про прийняття до провадження вноситься невідкладно.

Облік кримінальних проваджень стосовно громадян України, що надійшли для проведення досудового розслідування з компетентних органів іноземних держав, щодо кримінальних правопорушень, вчинених на їх території, проводиться за місцем розташування органу, якому доручено проведення їх розслідування.

Кримінальні провадження про правопорушення, вчинені іноземцями, знімаються з обліку при направленні органом досудового розслідування України до правоохоронного органу іноземної держави кримінального провадження для проведення досудового розслідування.

1. Реєстратори у межах повноважень, визначених КПК України, вносять до Реєстру відомості про наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень, об’єднаних у кримінальному провадженні.

2. Зазначені відомості є підставою для відображення у звітності даних про наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень у зв’язку з прийняттям рішення про закінчення досудового розслідування (стаття 283 КПК України), зупинення досудового розслідування (стаття 280 КПК України), а також про передачу матеріалів досудового розслідування за підслідністю (частина сьома статті 214, стаття 216 КПК України), за місцем проведення досудового розслідування (стаття 218 КПК України).

3. Слідчий, працівник підрозділу детективів та внутрішнього контролю Національного бюро на підставі матеріалів кримінального провадження вносить до Реєстру відомості з урахуванням вимог частини четвертої статті 284 КПК України. Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, включає до Реєстру результати досудового розслідування відповідно до вимог частини третьої статті 283 КПК України.

4. При внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій, потрібно керуватися розділом VI КК України, Законом України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" .

Додатково злочинні угруповання можуть характеризуватися за етнічним (національним) складом, наявністю міжрегіональних, транснаціональних та корумпованих зв'язків у злочинному середовищі.

До організованих груп та злочинних організацій з міжрегіональними зв’язками належать організовані групи та злочинні організації (далі – ОГ та ЗО), злочинна діяльність яких охоплює територію двох або більше регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь).

До організованих груп та злочинних організацій з транснаціональними зв’язками належать ОГ та ЗО за умови вчинення ними хоча б одного злочину, що має транснаціональний характер:

за кордоном або на території двох чи більше держав;

на території однієї держави, але істотна частина його підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі;

на території однієї держави, але за участю організованої групи або злочинної організації, яка здійснює злочинну діяльність на території двох або більше держав;

на території однієї держави, але його істотні наслідки мають місце в іншій державі.

До організованих груп та злочинних організацій з корумпованими зв’язками належать ОГ та ЗО, учасники яких для підготовки, вчинення або приховування кримінальних правопорушень використовують зв’язки в правоохоронних та контролюючих органах, органах законодавчої, виконавчої, судової влади та місцевого самоврядування.

До організованих груп та злочинних організацій, сформованих на етнічній основі, належать ОГ та ЗО, учасники яких учиняли кримінальні правопорушення на території України та до складу яких входила більшість осіб – представників національних меншин.

5. Кримінальними правопорушеннями, вчиненими у стані алкогольного, наркотичного, психотропного або токсичного сп’яніння, уважати такі правопорушення, коли наявність такого стану у особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, затриманої безпосередньо на місці його вчинення або неподалік одразу після вчинення правопорушення та у встановлений строк підданої медичному огляду, підтверджується висновком закладу охорони здоров’я чи матеріалами розслідування кримінального провадження.

6. При визначенні та внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством, необхідно керуватися Кримінальним, Сімейним кодексами України, Житловим кодексом Української РСР та Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" .

7. При віднесенні кримінальних правопорушень до корупційних потрібно керуватися вимогами КК України, Законом України "Про запобігання корупції" .

8. Відомості про заподіяні збитки, їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності вносяться до Реєстру одночасно з інформацією про наслідки досудового розслідування у разі:

звернення до суду з обвинувальним актом (пункт 3 частини другої статті 283 КПК України), клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (стаття 292 КПК України), клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (статті 44 - 49 КК України);

закриття кримінального провадження у разі смерті підозрюваного, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 5 частини першої статті 284 КПК України).

Суми збитків, встановлених під час досудового розслідування, їх відшкодування, суми коштів і майна (у грошовому виразі), на які судом накладено арешт, вносяться до Реєстру у закінчених кримінальних провадженнях (крім замахів) у тисячах гривень. Якщо зазначені суми виражені в будь-якій іноземній валюті, їх відображають у перерахунку на гривні за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення кримінального правопорушення.

Розмір збитків має відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження.

Під час формування показника розміру відшкодованих збитків (у тисячах гривень) ураховуються наявні у кримінальному провадженні докази - заяви, розписки потерпілих, первинні фінансові документи (платіжні доручення, прибуткові касові ордери, чеки), інші докази, які підтверджують фактичне отримання потерпілим, цивільним позивачем (їх представниками) коштів (майна) як компенсації спричинених збитків та фактичну сплату сум заподіяних збитків.

До відшкодованих збитків також належать суми повернутої заробітної плати у закінчених кримінальних провадженнях.

Відомості про площу та вартість повернутих у ході досудового розслідування земельних ділянок обліковуються в Реєстрі, якщо факт припинення права власності або користування підтверджується відповідним документом уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Повернення земель за рішенням суду, ініційоване прокурором або іншими особами в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства, до відшкодованих збитків не включається.

Сума відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, обчислюється з врахуванням норм глави 9 Податкового кодексу України.

Показник відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визначається відповідно до Законів України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Під час формування показника розміру суми, на яку пред’явлено цивільний позов у кримінальних провадженнях, враховується сума, на яку в ході досудового розслідування пред’явлено цивільні позови цивільним позивачем, його представником або прокурором у порядку кримінального судочинства.

У разі залишення судом позову без розгляду або відмови в його розгляді у зв’язку із закриттям провадження на підставі акта амністії або з інших передбачених законом підстав та в подальшому пред’явлення цього позову в порядку цивільного судочинства суми позовних вимог у Реєстрі підлягають коригуванню шляхом виключення.

1. Облік осіб, яких повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором шляхом внесення відомостей до Реєстру після:

складання повідомлення про підозру (стаття 277 КПК України);

вручення (дата та час) повідомлення про підозру (стаття 278 КПК України).

2. Особа, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та стосовно якої прийнято рішення, передбачене пунктами 1-4, 6, 9-1 частини першої статті 284 КПК України, пунктом 1-1 частини другої статті 307 КПК України, виключається із загальної кількості облікованих осіб у кримінальному провадженні.

3. Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вноситься до Реєстру з урахуванням усіх правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа.

4. Відомості про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, вносяться до Реєстру при:

зверненні до суду з обвинувальним актом (пункт 3 частини другої статті 283, стаття 291 КПК України), з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (статті 44 – 49 КК України), з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (стаття 292 КПК України);

закритті кримінального провадження у разі смерті підозрюваного, обвинуваченого, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 5 частини першої статті 284 КПК України);

закритті кримінального провадження щодо підозрюваного, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 7 частини першої статті 284 КПК України);

закритті кримінального провадження стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 КК України, коли досягнуто податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (пункт 9 частини першої статті 284 КПК України).

5. При внесенні до Реєстру відомостей про особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, керуються такими правилами:

відомості про вік правопорушника вносяться у повних роках (наприклад, якщо злочинцю на момент учинення кримінального правопорушення було 28 років 11 місяців 28 днів, до Реєстру вноситься запис "у віці 28 років");

відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не працюють і не навчаються, вносяться до Реєстру у випадках, коли особа до моменту вчинення кримінального правопорушення ніде не навчалася або фактично ніде не працювала і незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення нею останнього місця роботи (звільнення) або навчання. У числі непрацюючих не вказуються пенсіонери, інваліди 1-2 груп, безробітні, вагітні жінки та особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною;

до осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення, включаються всі особи, які раніше були засуджені або звільнялися від кримінальної відповідальності на підставі статей 44 – 49, 97 КК України. З цієї категорії виокремлюються особи, щодо яких згідно із законом судимість не знято і не погашено. Правові наслідки судимості визначаються статтею 88 КК України, рецидив – статтею 34 КК України;

відомості про рід заняття, службове становище особи, яка вчинила кримінальні правопорушення, заповнюються на момент учинення правопорушення;

інформація про осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у складі ОГ та ЗО, вноситься до Реєстру з використанням положень пункту 4 глави 4 цього розділу;

відомості, визначені для внесення до Реєстру при закінченні досудового розслідування стосовно особи, враховуються у звітності після внесення прокурором результатів досудового розслідування відповідно до вимог частини третьої статті 283 КПК України.

1. Відомості про кримінальні правопорушення за заявами і повідомленнями, що надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності КПК України, щодо яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи чи про відмову в порушенні кримінальної справи, вносяться органами досудового розслідування до Реєстру протягом десяти днів з моменту його впровадження.

2. Рішення щодо кримінальних правопорушень, які станом на 18 листопада 2012 року перебували в провадженні, вносяться слідчими до Реєстру після попереднього обліку кримінальних правопорушень та раніше прийнятих щодо них рішень. При внесенні цих відомостей до Реєстру використовується реквізит "кримінальні правопорушення, які на день набрання чинності КПК перебувають у провадженні".

3. Рішення щодо кримінальних правопорушень минулих років та щодо яких станом на 18 листопада 2012 року зупинено або закрито кримінальне провадження, вносяться до Реєстру у порядку, передбаченому пунктом 1 глави 6 цього розділу, після відновлення провадження у них або скасування постанови про закриття кримінального провадження. При внесенні цих відомостей до Реєстру використовується реквізит "кримінальні правопорушення минулих років та щодо яких прийнято рішення".

4. При внесенні інформації про кримінальні правопорушення минулих років, у яких встановлено особу правопорушника, одночасно відображаються відомості щодо його затримання, порушення кримінальної справи стосовно нього, пред’явлення обвинувачення за нормами КПК України (у редакції 1960 року), оголошення розшуку тощо.

5. Відомості про зареєстровані кримінальні правопорушення та прийняті до набрання чинності новим КПК України рішення щодо кримінальних правопорушень цієї категорії не включаються до статистичної звітності.

6. Облік судових рішень у кримінальних справах, надісланих до суду до 18 листопада 2012 року включно, здійснюється інформаційно-аналітичними підрозділами органів поліції за територіальним принципом на підставі інформації судів для використання при оперативно-довідковому обліку осіб, які вчинили кримінальні правопорушення.

1. Дані про розкриття кримінальних правопорушень визначаються за остаточними результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Розкритим вважається кримінальне правопорушення, за результатами досудового розслідування якого прийнято одне з таких рішень:

прокурором затверджено або складено обвинувальний акт та передано його до суду відповідно до статті 291 КПК України;

прокурором затверджено або складено клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та передано його до суду відповідно до статті 292 КПК України;

прокурором складено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та направлено його до суду відповідно до статті 287 КПК України;

прокурором прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України;

прокурором прийнято рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного на підставі пунктів 7, 9 частини першої статті 284 КПК України.

До числа розкритих кримінальних правопорушень включаються ті, щодо яких у звітному періоді до Реєстру внесено відомості про остаточні результати досудового розслідування.

Результати досудового розслідування у кримінальних правопорушеннях, зареєстрованих до 01 січня 2013 року, до цієї кількості не включаються.

Починаючи з 01 січня 2014 року, формування даних про розкриті кримінальні правопорушення проводиться з урахуванням рішень, прийнятих у кримінальних провадженнях за правопорушеннями, зареєстрованими після 01 січня 2013 року.

Відсоток розкритих кримінальних правопорушень визначається співвідношенням числа розкритих кримінальних правопорушень, помноженого на 100, до суми числа розкритих і нерозкритих кримінальних правопорушень.

2. Нерозкритим є кримінальне правопорушення, провадження у якому вперше зупинено на підставі пунктів 2, 3 статті 280 КПК України (оголошено в розшук підозрюваного, виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва) у звітному періоді.

До числа нерозкритих включаються правопорушення, провадження у яких вперше зупинено в цьому звітному періоді незалежно від часу реєстрації даних про них у Реєстрі.

Крім того, до числа нерозкритих кримінальних правопорушень включаються ті, з моменту реєстрації яких пройшло більше двох місяців, але до Реєстру не внесено дані про оголошення підозри або продовження чи зупинення слідства через те, що оголошено в розшук підозрюваного, або через необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, а також кримінальні правопорушення, щодо яких з моменту оголошення підозри пройшло більше двох місяців, але до Реєстру не внесено відомості про прийняття рішення у кримінальному провадженні.

Відсоток кримінальних правопорушень, що залишились нерозкритими у звітному періоді, визначається співвідношенням числа нерозкритих кримінальних правопорушень, помноженого на 100, до суми числа розкритих і нерозкритих кримінальних правопорушень.

3. З метою контролю за процесом розкриття кримінальних правопорушень та вжиття відповідних заходів використовуються дані про кримінальні правопорушення, за якими особам оголошено підозру.

При цьому до числа розкритих (з підозрою) кримінальних правопорушень включаються ті, щодо яких у звітному періоді до Реєстру внесено відомості про фактичне оголошення підозри особі, яка вчинила це правопорушення.

Відсоток розкритих (з підозрою) кримінальних правопорушень визначається співвідношенням числа розкритих (з підозрою) кримінальних правопорушень, помноженого на 100, до суми числа розкритих (з підозрою) і нерозкритих кримінальних правопорушень.

Нерозкритими при цьому є кримінальні правопорушення, з моменту реєстрації яких пройшло більше двох місяців та щодо яких в Реєстрі відсутні дані про вручення особі письмового повідомлення про підозру, а також зупинені на підставі пунктів 2, 3 статті 280 КПК України (оголошення в розшук підозрюваного, виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва) після складання повідомлення про підозру, але без фактичного її оголошення.

До числа нерозкритих включаються правопорушення, провадження у яких вперше зупинені із вищезазначених підстав у цьому звітному періоді незалежно від часу внесення даних до Реєстру досудових розслідувань.

Відсоток кримінальних правопорушень, що залишились нерозкритими, визначається співвідношенням числа нерозкритих кримінальних правопорушень, помноженого на 100, до суми числа розкритих (з підозрою) і нерозкритих кримінальних правопорушень.

4. Разом із розкриттям кримінальних правопорушень у звітному періоді визначається результативність роботи органів досудового розслідування з розкриття кримінальних правопорушень минулих років.

Розкритими злочинами минулих років вважаються злочини, зареєстровані у минулі роки, а досудове розслідування у провадженнях щодо яких закінчено з підстав, передбачених абзацами третім – сьомим пункту 1 цієї глави.

Відсоток розкриття кримінальних правопорушень минулих років визначається співвідношенням числа розкритих кримінальних правопорушень минулих років, помноженого на 100, до суми числа розкритих і нерозкритих кримінальних правопорушень минулих років.

1. Редагування (зміна) зафіксованих у Реєстрі відомостей проводиться шляхом внесення Реєстратором оновлених даних до відповідного пункту електронного контуру картки.

2. Редагування проводиться Реєстраторами у разі необхідності внесення змін до форм "Правопорушення" та "Правопорушник" у провадженнях із статусом "у провадженні", "зупинено", "до суду", "закрито" та "повернуто судом". Виняток становить набір функцій руху кримінального провадження, використання яких доступне для проваджень/правопорушень з іншим статусом.

Внесення змін щодо встановлення/скасування ознаки ОГ і ЗО можливе також у провадженнях зі статусом "результат суду".

3. Редагування (зміна) відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних здійснюється Реєстратором у межах, визначених у розділі ІІІ цього Положення.

Право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають:

Держатель – у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Генеральної прокуратури України;

Директор Національного бюро, перший заступник Директора Національного бюро, керівник Підрозділу детективів Національного бюро, керівник Управління внутрішнього контролю Національного бюро – у межах, визначених статтею 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" ;

прокурори та керівники регіональних, місцевих та військових прокуратур – у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими прокуратури та слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування;

керівники органів прокуратури та досудового розслідування, слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Державного бюро розслідувань, Національного бюро (за винятком посадових осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту) – у межах кримінальних правопорушень, щодо яких цими органами проводиться досудове розслідування та здійснюється контроль за додержанням вимог кримінального процесуального законодавства;

Користувачі – у межах наданих адміністратором прав доступу для отримання інформації про розпочаті досудові розслідування та прийняті під час досудового розслідування рішення, забезпечення ведення спеціальних обліків, проведення аналізу результатів діяльності правоохоронних органів.

1. Адміністратор здійснює комплекс програмних, технологічних та організаційних заходів щодо захисту відомостей, що містяться у Реєстрі, від несанкціонованого доступу.

2. Адміністратор за кожним фактом втрати або пошкодження Реєстратором електронного ключа доступу невідкладно вживає заходів до його блокування та повідомляє про це Держателя Реєстру.

3. Адміністратор негайно інформує відповідного керівника прокуратури та органу досудового розслідування про намагання Реєстратора отримати інформацію за межами наданого йому доступу.

1. На підставі внесених реєстраторами відомостей про кримінальні правопорушення та результати досудового розслідування Адміністраторами Реєстру формується єдина звітність про кримінальні правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.

2. Форма, періодичність подання звітності та правила її формування визначаються окремими нормативними актами за погодженням з центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

3. Коригування даних звітності допускається впродовж звітного періоду. У разі виявлення помилок минулих років коригування у звітах не проводиться, а допущені помилки відображаються у спеціальній доповідній записці, що додається до звіту.

4. До загальної кількості облікованих у звітності кримінальних правопорушень не включаються правопорушення, кримінальні провадження за якими закрито з таких підстав:

встановлено відсутність події кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 284 КПК України);

встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини першої статті 284 КПК України);

набрав чинності закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою (пункт 4 частини першої статті 284 КПК України);

існує вирок за тим самим обвинуваченням, що набрав законної сили, або постановлено ухвалу суду про закриття кримінального провадження за тим самим обвинуваченням (пункт 6 частини першої статті 284 КПК України);

існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої статті 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності (пункт 9-1 частини першої статті 284 КПК України);

не приймаються до обрахунку кримінальні правопорушення, яким присвоєно статуси "дублікат" чи "виділено", а також з відміткою "у кримінальному провадженні, що надійшло для проведення досудового розслідування з іноземних держав".

1. Прокурори, керівники органів досудового розслідування усіх рівнів забезпечують у відомствах контроль за своєчасним, повним та достовірним внесенням інформації до Реєстру у строки, визначені КПК України та цим Положенням.

2. Прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до Реєстру відповідно до частини третьої статті 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.

3. Керівники підрозділів організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Генеральної прокуратури України, підрозділів ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратур регіонального рівня забезпечують проведення систематичних перевірок об’єктивного внесення Реєстраторами до Реєстру відомостей про кримінальні правопорушення та результати їх розслідування з урахуванням вимог КПК України та цього Положення.

4. У разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень.

1. Реєстратор є відповідальною особою за своєчасність, повноту та об’єктивність внесених до Реєстру відомостей згідно з чинним законодавством.

2. Реєстратори та Користувачі відповідають за порушення вимог цього Положення, втрату, пошкодження електронних ключів доступу та незаконне втручання в роботу Реєстру згідно з чинним законодавством.

1. Усна заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення.

2. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб.

3. Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

4. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу, відповідно до частини другої статті 207 КПК України.

5. Повідомлення в засобах масової інформації.

6. Самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення, у тому числі під час досудового розслідування.

7. Дублікат заяви.

8. Інші.

9. Самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення за результатами перевірки у порядку нагляду.

10. У тому числі виявлення кримінального правопорушення прокурором під час здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів.

11. Самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення.