Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 201/3322/17
провадження № 61-29715св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет",
третя особа - Міністерство освіти і науки України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року в складі судді Демидової С. О. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року в складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (далі - ДВНЗ "НГУ") про стягнення ненарахованої та недоплаченої суми стипендії та інфляційний витрат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він із вересня 2012 року по червень 2016 року був студентом ДВНЗ "НГУ" та навчався за рахунок державного бюджету.
Його батько має стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем понад 15 років, у зв`язку з чим він має право на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, проте, стипендію йому нараховували та виплачували в розмірі, який нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за період з вересня 2012 року по червень 2016 року відповідачем недораховано та не виплачено йому грошові кошти в розмірі 15 365,60 грн.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 15 365,60 грн - невиплаченої стипендії, 8 925,07 грн - інфляційних втрат, 4 902,00 грн - кошти, сплачені за проживання у гуртожитку та 2 991,11 грн - інфляційних втрат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДВНЗ "НГУ" на користь ОСОБА_1 ненараховану та невиплачену стипендію, враховуючи інфляційні втрати, за період із вересня 2012 року по червень 2016 року в розмірі 24 290,67 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на отримання стипендії відповідно до норм статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що керуючись Законом України "Про вищу освіту", Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", Законами України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", "Про Державний бюджет України на 2013 рік", "Про Державний бюджет України на 2014 рік", "Про Державний бюджет України на 2015 рік", "Про державний бюджет України на 2016 рік", статті 625 ЦК України, суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У липні 2017 року ДВНЗ "НГУ" подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки починаючи з вересня 2012 року позивач знав, що отримує стипендію меншу від прожиткового мінімуму, а тому перебіг позовної давності починається з березня 2014 року, у зв`язку з чим позивач має право просити стягнути кошти лише за період з 03 березня 2014 року. Згідно з розрахунком відповідача різниця між фактично виплаченою стипендією та прожитковим мінімумом з урахування інфляційних втрат за період із 01 березня 2014 року по 30 червня 2016 року складає 10 198,69 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Справу розподілено судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.