ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2024 року
м. Київ
справа № 160/25710/21
адміністративне провадження № К/990/29073/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року (головуючий суддя - Жукова Є.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) - Божко Л.А., суддів - Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року №2711/к "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким за порушення службової дисципліни накладено дисциплінарне стягнення на начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)" полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 у виді звільнення з посади;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17 листопада 2021 року №2734/к "Про виконання дисциплінарного стягнення" в частині пункту 1, яким звільнено 23 листопада 2021 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1, з посади начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)";
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)" з 23 листопада 2021 року;
- стягнути з державної установи "Широківський виправний центр (№75)" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 листопада 2021 року до дня ухвалення рішення суду з розрахунку 898,14 грн за кожен робочий день.
У позові ОСОБА_1 також ставив питання про розподіл судових витрат, зокрема, просив стягнути на його користь 908,00 грн, витрачених ним на сплату судового збору та 15000 грн витрат, понесених на правову допомогу.
2. Наведені позивачем на обґрунтування цих вимог мотиви зводяться до відсутності в його діях порушень, які ставляться позивачеві у провину згідно з висновком службового розслідування, а саме щодо: відсутності у посвідченнях про короткостроковий виїзд засуджених відмітки та печатки уповноваженого органу з питань пробації про прибуття та вибуття; не накладення стягнень на засуджених за порушення встановленого порядку відбування покарання; невжиття заходів, направлених на встановлення місця та особи, у якої засуджений ОСОБА_2 придбав наркотичні засоби; не зазначення дати затвердження висновку службового розслідування щодо засудженого ОСОБА_3, молодшого інспектора ВНіБ ОСОБА_4, а також в частині невжиття заходів щодо перевірки обставин; грубих порушень щодо ведення діловодства в установі, а саме відсутності дат в окремих дорученнях; не забезпечення нагляду на добу; відсутності участі в щотижневих оглядах стану сигналізації та зв`язку; не виконання установою дезінфекції і дезінсекції; виявлення нестачі продуктів; не виконання прогам диференційованого виховного впливу на засуджених "Підготовка до звільнення"; призначення на посаду ОСОБА_5 попри відсутність належного освітньо-кваліфікаційного рівня; прийняття на службу осіб без встановлення їх придатності за станом здоров`я, а саме без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в державній кримінально виконавчій службі України; порушення порядку погодження виходу у відпустку та відкликання з неї. У частині порушень, вчинених за фактом смерті засудженого ОСОБА_6, позивач зазначив про збіг піврічного строку від моменту вчинення порушення, протягом якого на нього може бути накладено дисциплінарне стягнення.
3. Крім цього, ОСОБА_1 обґрунтував наявність підстав для скасування оскаржуваних наказів та поновлення його на посаді тим, що 30 серпня 2021 року він подав до правоохоронних органів заяву про вчинення заступником Міністра юстиції України корупційних правопорушень, внаслідок чого набув статусу викривача, тому щодо нього не можуть вживатися заходи впливу, зокрема, притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, у зв`язку з таким повідомленням. Крім цього, указав, що з 01 листопада 2010 року є членом первинної профспілкової організації, проте відповідач не звертався до цієї профспілкової організації з питанням про отримання згоди на звільнення позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, позов задоволено частково:
визнано протиправними та скасовано накази Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року №2711/к "Про накладення дисциплінарного стягнення" та від 17 листопада 2021 року №2734/к "Про виконання дисциплінарного стягнення" - в частині пункту 1;
поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної установи "Широківський виправний центр № 75" з 24 листопада 2021 року;
стягнуто із цієї установи на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 листопада 2021 року до 07 вересня 2022 року з розрахунку 928,16 грн, у розмірі 267 310,10 грн, з вирахуванням обов`язкових зборів та платежів.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору та на професійну правову допомогу - по 454 та 2500 грн відповідно з кожного.
У задоволенні решти вимог позивача відмовлено.
5. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не довів належними, достатніми та допустимими доказами вчинення позивачем описаних у висновку службового розслідування дій як дисциплінарного проступку, не спростував доводів позивача щодо відсутності в його діях порушень, не обґрунтував наявності підстав для застосування до позивача звільнення з посади та неможливості накладення у цьому випадку менш суворого виду стягнення, не пов`язаного зі звільненням. Суд також зауважив, що однією з передумов, яка вплинула на звільнення позивача, став висновок про те, що на момент проведення службового розслідування ОСОБА_1 мав непогашене дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Втім, на час розгляду цієї справи судовим рішенням у справі №160/17189/21, яке набрало законної сили 28 липня 2022 року, було скасовано наказ Міністерства юстиції України згідно з яким позивачеві оголошено догану.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого адміністративного суду, водночас зауважив, що частина виявлених під час службового розслідування порушень не мають причинного зв`язку з негативними наслідками та на час прийняття оскаржуваного рішення їх уже виправлено, самі ці порушення, на переконання апеляційного суду, не є значними і такими, що можуть тягнути звільнення з посади, водночас накази відповідача про звільнення зі служби позивача, які прийнято за результатами службового розслідування, є невмотивованими та не ґрунтуються на належних доказах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
8. Підставою оскарження судових рішень у касаційному порядку Міністерство юстиції України зазначило пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Зокрема, відповідач указав на відсутність Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень статей 12, 14 Закону України від 22 лютого 2006 року №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України") в контексті того, чи мають види дисциплінарних стягнень застосовуватися в чіткій послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості.
10. Відповідач стверджує, що порушення, які стали підставою для оголошення позивачеві догани та були предметом судової перевірки у справі №160/17189/21 не пов`язані з порушеннями, за які ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника виправного центру, а тому встановлені у згаданій справі обставини не мають преюдиційного значення для справи, яка переглядається. Міністерство вважає, що при обранні такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення, відповідач достатньою мірою врахував тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Вибір виду дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень Міністра юстиції. Отже, повноваження відповідача щодо вибору виду стягнення є його виключною компетенцією, а висновки судів попередніх інстанцій, що такому виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади мають передувати інші види стягнення, є формою втручання в повноваження відповідача.
11. Обґрунтовуючи доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник указав на те, що суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження. Наведені судами висновки ґрунтуються виключно на доводах позивача і не враховують аргументів відповідача, а також оцінки наданих ним доказів. Крім цього, на його переконання, суди допустили втручання у дискреційні повноваження Міністерства юстиції України щодо вибору дисциплінарного стягнення, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до статті 317 КАС України. Наголошує на тому, що встановлені судом у справі №160/17189/21 обставини не мають преюдиційного значення і не могли слугувати підставою для ухвалення оскаржуваних рішень.
12. Відповідач наполягає на тому, що висновок службового розслідування є обґрунтованим, однак суди його належним чином не дослідили та усіх обставин справи не встановили. Вважає, що оскаржувані накази суди попередніх інстанцій скасували безпідставно. У цьому контексті указує на те, що їх видано в межах повноважень та в установленому законом порядку, водночас висновки судів про те, що ці накази прийнято за результатами службового розслідування вважає невмотивованими. Крім цього, у частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу суд першої інстанції не дослідив які саме послуги було надано позивачеві адвокатом, а суд апеляційної інстанції залишив наведені в апеляційній скарзі доводи щодо цього поза увагою.
13. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року - без змін.
14. На переконання позивача, суди попередніх інстанцій достатньо повно встановили обставини в справі на підставі досліджених ними доказів та дійшли правильного висновку про протиправність оскаржуваних наказів. На думку позивача, скаржник не навів переконливих мотивів стосовно того, яким чином ухвалення судом рішення в порядку письмового провадження негативно вплинуло на можливість реалізації ним процесуальних прав. При цьому апеляційний суд переглянув рішення місцевого адміністративного суду у відкритому судовому засіданні за участі представника відповідача. Позивач зазначає, що стверджувана відповідачем відсутність у законодавстві правил щодо потреби послідовного застосування стягнень не має значення для цієї справи, натомість важливим є те, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення є крайнім заходом, що має застосовуватися у виняткових випадках і наявність таких обставин має бути доведена відповідачем, що наразі не встановлено. Зауважив, що у відзиві на позовну заяву Міністерство юстиції України стверджувало, що ним враховано попереднє оголошення позивачеві догани, натомість у касаційній скарзі зазначає про безпідставність врахування судами скасування цієї догани в іншій судовій справі. Заперечуючи проти доводів про втручання судів у дискреційні повноваження відповідача, позивач зауважив, що наразі застосування крайнього виду дисциплінарного стягнення - звільнення є необґрунтованим, нерозсудливим та непропорційним, тому підлягало судовому контролю. Стосовно наведених відповідачем заперечень щодо преюдиційності, позивач наголосив, що у справі №160/17189/21 судом скасовано наказ Міністерства юстиції України про оголошення позивачеві догани, а оскільки у висновку службового розслідування містяться посилання на оголошення цієї догани та їх врахування при прийнятті оскаржуваних наказів, суди правильно встановили та оцінили ці обставини. Крім цього, позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача на прорахунки в службовій діяльності, оскільки підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку. Стосовно незгоди скаржника зі стягненням на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, позивач зауважив, що наразі відсутнє обґрунтоване клопотання відповідача про зменшення їх розміру.
15. 17 листопада 2023 року від Міністерства юстиції України надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач виклав позицію щодо незгоди з наведеними у відзиві на касаційну скаргу доводами стосовно того, що порушення порядку розгляду справи не є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, що відсутність у матеріалах особової справи позивача вплинула на повноту дослідження обставин справи. Зазначив, що матеріали службового розслідування було оформлено з дотриманням вимог законодавства. Повторив, що з огляду на те, що законодавець не визначив конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем суворості, то вид стягнення визначається залежно від конкретних обставин дисциплінарного проступку, а його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи. Вкотре повторив, що обставини у справі №160/17189/21 не мають преюдиційного значення для розгляду цієї справи та наголосив на тому, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади стало вчинення дисциплінарного проступку, а не "прорахунки в роботі". Наостанок відповідач указав на необґрунтованість висновків суду щодо стягнення з нього на користь позивача витрат на професійну правову допомогу та зауважив, що на його переконання, наведені у відзиві мотиви не спростовують доводів касаційної скарги.
16. 28 листопада 2023 року від позивача на адресу Верховного Суду надійшло клопотання у якому він, серед іншого, стверджував, що відповідач не вчиняє дій на виконання судових рішень у цій справі, зокрема, щодо поновлення на посаді та щоразу наводить нові причини з метою невиконання судових рішень у цій частині.
17. У відповідь на це Міністерство юстиції України 21 грудня 2023 року подало до Верховного Суду додаткові пояснення, в яких зазначило, що через зміну кримінально-виконавчої установи змінився обсяг повноважень її начальника. Стверджує про необґрунтованість доводів позивача про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки судові рішення фактично виконано.
18. 23 грудня 2023 року до Верховного Суду від позивача надійшли додаткові пояснення. Наведені у них доводи загалом зводяться до незгоди позивач з твердженнями Міністерства юстиції України про належне виконання судових рішень в частині поновлення позивача на посаді.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
20. Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху, а скаржникові надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
21. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано причини пропуску цього строку поважними та відкрито провадження за поданою відповідачем касаційною скаргою з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. Іншою ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року відповідачеві відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у цій справі.
23. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
24. Громадянин України ОСОБА_1, підполковник внутрішньої служби, обіймав посаду начальника Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" з 31 січня 2017 року.,
25. Міністерство юстиції України прийняло наказ від 30 серпня 2021 року №2984/7 "Про проведення службового розслідування" відповідно до якого призначено службове розслідування стосовно начальника Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" ОСОБА_1 та осіб рядового і начальницького складу зазначеної установи. Наказом Міністерства юстиції України від 28 вересня 2021 року № 3387/7 було продовжено строк проведення службового розслідування на 1 місяць.
26. За результатами проведеного службового розслідування, в ході якого члени комісії здійснили виїзд до Державної установи "Широківський виправний центр (№ 75)", складено висновок службового розслідування від 25 жовтня 2021 року, який 26 жовтня 2021 року затвердив Міністр юстиції України.
27. Згідно із цим висновком щодо частини обставин, які були підставою для проведення службового розслідування, комісія за наслідками їх перевірки порушень не встановила.
28. Разом із цим, у висновку зазначено, що члени комісії виявили ряд інших "недоліків та прорахунків" в службовій діяльності установи, а саме щодо: відсутності у посвідченнях про короткостроковий виїзд засуджених відмітки та печатки уповноваженого органу з питань пробації про прибуття та вибуття; не накладення стягнень на засуджених за порушення встановленого порядку відбування покарання; невжиття заходів, направлених на встановлення місця та особи, у якої засуджений ОСОБА_2 придбав наркотичні засоби; відсутність дати затвердження висновку службового розслідування щодо засудженого ОСОБА_3, молодшого інспектора ВНіБ ОСОБА_4, а також в частині невжиття заходів щодо перевірки обставин; грубих порушень щодо ведення діловодства в установі, а саме відсутності дат в окремих дорученнях; порушення у забезпеченні нагляду на добу; недотриманні вимог щодо участі в щотижневих оглядах стану сигналізації та зв`язку; недотримання вимог щодо дезінфекції і дезінсекції, відсутність дезінфекційної камери; щодо виявленої нестачі продуктів; невиконання прогам диференційованого виховного впливу на засуджених "Підготовка до звільнення"; призначення на посаду ОСОБА_5, освітньо-кваліфікаційний рівень якого не відповідав вимогам до посади; прийняття на службу осіб без встановлення їх придатності за станом здоров`я, а саме без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в державній кримінально виконавчій службі України; порушення порядку погодження виходу у відпустку та відкликання з неї. Також, зазначено про те, що начальник установи мав керуватися Положенням про порядок розслідування та ведення обліку аварій і нещасних випадків на виробництві, що сталися з особами, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженим Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11 березня 2009 року №44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2009 року за №305/16321, за фактом смерті засудженого ОСОБА_6 .
29. Висновки комісії щодо виявлених порушень загалом зводяться до того, що ОСОБА_1 не вживає заходів щодо покращення стану організації службової діяльності, водночас недостатня вимогливість до підлеглих та слабка організаційна роль керівника установи призводить до порушення працівниками цієї установи службової дисципліни, за стан якої відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України персональну відповідальність несе начальник.
30. Із цих міркувань як наслідок недостатньої вимогливості керівника установи у висновку констатовано порушення її працівниками вимог Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року №3361/5, Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року №356/5 (далі - Порядок №356/5), Інструкції з діловодства в Державній установі "Широківський виправний центр (№ 75)", затвердженої наказом цієї установи від 31 грудня 2020 року №232/ОД-21, Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 квітня 2016 року №30/5 ДСК, Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2021 року №849/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 червня 2012 року за №947/21259, Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених "Підготовка до звільнення", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 травня 2016 року №1418/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 травня 2016 року за №735/28865.
31. Крім цього, на думку членів комісії, в діях власне начальника Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов`язків убачається порушення вимог пунктів 1, 5, 12, 15, 16 розділу 9 Положення про державну установу "Широківський виправний центр (№75)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2020 року №917/5, а також статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", частини одинадцятої статті 93 Закону України "Про національну поліцію", наказу Міністерства юстиції України від 10 квітня 2020 року №939/7 "Про організацію роботи з персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України".
32. Як підсумок, зважаючи на те, що на момент складення цього висновку начальник Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" - полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 має діюче дисциплінарне стягнення у виді догани, у висновку службового розслідування запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення із займаної посади,.
33. На підставі цього висновку службового розслідування Міністерство юстиції України прийняло наказ від 15 листопада 2021 року №2711/к "Про накладення дисциплінарного стягнення" згідно з яким за порушення службової дисципліни на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
34. Наказом Міністерства юстиції України від 17 листопада 2021 року №2734/к " Про виконання дисциплінарного стягнення" позивача 23 листопада 2021 року звільнено з посади начальника Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" та зараховано з 24 листопада 2021 року в розпорядження Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
35. За правилами частин першої, другої та третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
38. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах підстав касаційного оскарження, з яких було відкрито касаційне провадження у цій справі, колегія суддів зазначає таке.
39. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дія цього Статуту поширюється на, зокрема, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
41. За визначеннями, наведеними у статтях 1 та 2 цього Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
42. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частини перша статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
43. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
44. Згідно із частиною сьомою статті 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
45. За правилами статті 14 цього Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу
Особа рядового або начальницького складу органу внутрішніх справ, яка повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", вчинених іншими особами, не може бути звільнена зі служби чи змушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з таким повідомленням або піддана іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу (частини перша, четверта-шоста, десята, п`ятнадцята, шістнадцята статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
46. Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
47. Згідно із частиною п`ятою статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
48. За змістом пунктів 1, 2 розділу II "Підстави для проведення службового розслідування" Порядку №356/5 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань.
49. Згідно з пунктом 5 цього ж розділу Порядку №356/5 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.
50. За змістом пункту 1 розділу VIII "Оформлення матеріалів службового розслідування" Порядку №356/5 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку зазначаються: відомості про обставини, за яких особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, вчинила дію або бездіяльність, що стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в ДКВС України і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристика особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками; умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного; відомості про залучення до проведення службового розслідування фахівців та дані про них, подані ними результати.
У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються: пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних видів заохочень або дисциплінарних стягнень, класифікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
51. Колегія суддів зазначає, що правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та чи відповідає застосоване дисциплінарне стягнення тяжкості дисциплінарного проступку.