Постанова суду № 904/9070/21 від 17.01.2024 про визнання недійсним державного акта та скасування запису про інше речове право

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/9070/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І. С.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників учасників:

позивача - Шашликової Т.В. (адвокат),

відповідача - Самсонової Н.В. (адвокат),

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - В`юнченка О.А.,

третьої особи 3 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Нікопольської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (у складі колегії суддів: Чередко А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Мороз В.Ф.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 (суддя Юзіков С.Г.)

за позовом Червоногригорівської селищної ради

до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

2. Нікопольська міська рада,

3. Нікопольська районна державна адміністрація

про визнання недійсним державного акта та скасування запису про інше речове право,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Червоногригорівська селищна рада (далі - Позивач, Рада) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради (далі - Виконавчий комітет, Відповідач), в якому просила:

- визнати відсутнім у Виконавчого комітету Нікопольської міської ради право постійного користування на земельну ділянку площею 176,4506 га, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016;

- визнати недійсним Державний акт на право постійного володіння землею площею 181,22 га, виданий Нікопольською районною державною адміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області, без номеру від 27.10.1993, який відповідно до даних, зазначених в акті, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215;

- скасувати запис про інше речове право: 34952707; дата, час державної реєстрації 24.12.2019 16:04:12, підстава виникнення іншого речового права - Державний акт на право постійного володіння землею, серія, номер: б/н, видавник Нікопольська районна державна адміністрація, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50558381 від 02.01.2020, вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою, відомості про суб`єкта іншого речового права: право користувача: Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, код ЄДРПОУ: 04052198.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач, як особа, що уповноважена представляти інтереси власника (територіальної громади Червоногригорівської селищної ради), не може реалізувати свої права на спірну земельну ділянку у зв`язку з існуванням документа (Державного акта на право постійного володіння землею площею 181,22 гектарів, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області, без номеру від 27.10.1993, який згідно з даними, зазначеними в акті, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215), в якому зазначено про вже існуюче право постійного користування нею іншою особою (Відповідача). Позивач вважає, що зазначений Державний акт не є підставою для виникнення права постійного користування спірною земельною ділянкою у Відповідача з огляду на те, що згідно з рішенням Придніпровської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 30.09.1993 №74, на підставі якого він виданий, таке право не виникло.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 позов задоволено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/9070/21 касаційну скаргу Червоногригорівської селищної ради задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № 904/9070/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 залишено без змін.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що в рішенні Придніпровської сільської Ради № 74 від 30.09.1993 не визначено право користування землею Відповідачем, а Державний акт на право постійного володіння землею від 27.10.1993 виданий з порушенням чинного законодавства, тому у Відповідача не виникло право користування спірною земельною ділянкою, а у наведеному рішенні не вказано в яке право користування передається земельна ділянка (у власність, користування, оренду).

Також суди зазначили, що Нікопольською райдержадміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області 27.10.1993 видано Державний акт на право постійного володіння землею, в якому вказано, що землеволодільцю надається у постійне володіння 181,22 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. 3,70 га сторонні землекористувачі. Всього в плані 184,92 га. Землю видано у постійне володіння для розміщення садових та городніх ділянок із включенням в межі міста Нікополь відповідно до рішення Придніпровської сільської ради народних депутатів від 30.09.1993 № 74.

Водночас рішення Придніпровської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області № 74 від 30.09.1993, яке передбачало проведення відводу землі згідно чинного законодавства, а інших рішень щодо розпорядження цією земельною ділянкою та подальшої видачі документів, що посвідчують право на спірну земельну ділянку, Придніпровською сільською радою народних депутатів не приймалося.

2.2. Крім цього судами попередніх інстанцій було встановлено, що існує різниця в площі земельних ділянок, зазначених у пункті 1 рішення Придніпровської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області № 74 від 30.09.1993, за якого вирішено надати Нікопольському міськвиконкому 187 га землі за рахунок землі запасу сільради під садові та огородні ділянки, та в Державному акті на право постійного володіння землею від 27.10.1993, у якому зазначено 181,22 га.

2.3. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що 13.03.1992 внесено зміни до ЗК Української РСР відповідно до яких, скасовано право постійного володіння землею, у зв`язку з чим втратила чинність форма Державного акту на право постійного володіння землею, однак, 27.10.1993, всупереч наведеним обставинам видано Державний акт на право постійного володіння землею площею 181,22 гектарів, який за даними, зазначеними в акті, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215, копію якої також не надано сторонами до матеріалів справи.

Господарськими судами, зокрема, було зазначено, що Державний акт на право постійного землекористування лише фіксує факт наявності відповідного права, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється. Крім того, відповідно до рішення Придніпровської сільської Ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 30.09.1993 № 74 земельну ділянку виділено під садові та городні ділянки, ця ж інформація зазначена в державному акті на право постійного володіння землею.

Суді попередніх інстанцій виснували, що чинним законодавством, Відповідач не наділений повноваженнями самостійно проводити господарську діяльність на землі з метою садівництва чи городництва. Доказів передачі земельних ділянок для садівництва чи городництва громадянам мешканцям Нікопольської громади, Відповідач не надав.

2.4. Також, на момент прийняття рішення Придніпровською сільською Радою народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області № 74 від 30.09.1993 чинним законодавством не передбачалося платного відчуження землі або надання її в постійне користування на платній основі одним органом місцевого самоврядування іншому, тобто обставини перерахування відповідачем вищенаведених коштів не впливають на виникнення в нього права землекористування спірною земельною ділянкою.

У зв`язку із відсутністю доказів на підставі яких Нікопольська РДА видала Державний акт на право постійного володіння землею від 27.10.1993 Нікопольському міськвиконкому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджується розпорядження Придніпровською сільською Радою у 1993 році спірною земельною ділянкою, шляхом її передачі в постійне користування Виконавчому комітету Нікопольської міської ради у відповідності до вимог чинного у той час законодавства, а відтак і виникнення в останнього цього права.

2.5. Зважаючи на викладене суди дійшли висновку щодо обґрунтованості заявленої Позивачем вимоги про визнання недійсним Державного акту на право постійного володіння землею площею 181,22 га, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області, без номеру від 27.10.1993, який згідно даних, зазначених в акті, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215, оскільки саме цей акт відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 195505703) був підставою для проведення державної реєстрації речового права, а саме права постійного користування відповідачем спірною земельною ділянкою, що перешкоджає Позивачеві у реалізації його права власності на цю земельну ділянку.

2.6. Додатково господарські суди у своїх рішеннях виснували, що позовна вимога про скасування запису про інше речове право на спірну земельну ділянку є похідною від перших двох позовних вимог, які були заявлені Позивачем, а отже підлягає задоволенню.

Крім того, господарські суди звернули увагу на те, що згідно зі спірним Державним актом, його видано на право постійного володіння землею, однак в реєстр внесено запис про право відповідача постійного користування земельною ділянкою.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Виконавчий комітет Нікопольської міської ради просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 у справі № 904/9070/21 та Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 904/9070/21 та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Червоногригорівської селищної ради до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Нікопольська міська рада, Нікопольська районна державна адміністрація, відмовити в повному обсязі.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції та апеляційним судом норм матеріального та процесуального права та застосування норм без врахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

1) у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/21404/17, від 20.08.2019 у справі №911/714/18, від 30.06.2022 у справі №161/19713/19 у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №199/8324/19 - стосовно наявності або відсутності порушеного права;

2) у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №545/1575/21 щодо належного складу сторін у справі;

3) у постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №916/1998/19 - стосовно дотримання принципу належного урядування;

4) у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №487/10132-ц та від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, а також постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №922/2155/18 від 22.06.2022, від 28.10.2020 у справі №910/10963/19, від 03.09.2020 у справі №914/1201/19, від 23.06.2020 у справі №906/516/19, №905/633/19, №922/2589/10, від 30.06.2020 у справі №922/3130/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19, від 20.08.2020 у справі №916/2464/19 - стосовно вимог у предметі позову.

3.3. Також, Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції при винесені рішень порушили принцип недопущення адміністративного свавілля, засади охорони і захисту легітимних очікувань викладених в рішеннях Конституційного Суду України (від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 28.04.2009 №9-рп/2009, від 20.01.2012 №2-рп/2012).

3.4. Скаржник у своїй касаційній скарзі посилається, зокрема, і на те, що при вирішенні даної справи суди першої і апеляційної інстанції належним чином не дослідили зібрані докази, а іноді ігнорували їх зміст та наявність. Також Центральний апеляційний господарський суд без жодного обґрунтування відхилив всі клопотання третьої особи - Нікопольської міської ради, про долучення доказів, а саме рішення Нікопольської міської ради про включення земельної ділянки у межі міста, про розробку забудови зазначеної земельної ділянки, про виділення земельних ділянок фізичним особам та інші документи, що свідчать, що протягом останніх 27 років, Відповідач та третя особа - Нікопольська міська рада використовували зазначену земельну ділянку. Тому Відповідач у касаційній скарзі посилається, зокрема, також на приписи пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу Червоногригорівська селищна рада просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

3.6. Нікопольська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Виконавчого комітету - задовольнити, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 у справі № 904/9070/21 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 904/9070/21 - скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Червоногригорівської селищної ради у справі №904/9070/21 відмовити повністю.

3.7. Також Виконавчий комітет скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив у якому вказав, що підтримує свою позицію, викладену у касаційній скарзі та вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті з порушенням принципів господарського судочинства.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 та постанову Центрального апеляційного суду від 12.09.2023 у справі №904/9070/21 та призначено розгляд цієї скарги в судовому засіданні на 29.11.2023.

4.2. 22.11.2023 та 19.12.2023 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду були винесені ухвали про задоволення клопотань учасників щодо участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

4.3. 27.11.2023 ухвалами Касаційного господарського суду було відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги Виконавчого комітету Нікопольської міської ради.

4.4. Під час касаційного розгляду ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2023 та 13.12.2023 оголошувалися перерви в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Виконавчого комітету Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 та постанову Центрального апеляційного суду від 12.09.2023 у справі №904/9070/21.

4.5. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.12.2023 № 29.2-02/3507 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/9070/21, у зв`язку з відпусткою судді Случа О.В.

4.6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023 для розгляду справи № 904/9070/21 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Багай Н.О., Берднік І.С.

4.7. З урахуванням вищенаведених процесуальних дій учасників та суду, у тому числі, необхідності проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/9070/21 та зміни складу суду, складності питань поставлених на вирішення суду ця справа розглядається в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.

5. Обставини встановлені судами

5.1. Придніпровською сільською радою народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 30.09.1993 прийнято рішення № 74-ХХІ "Про подання виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів", відповідно до якого вирішено:

надати Нікопольському міськвиконкому 187 га землі за рахунок земель запасу сільради під садові та городні ділянки;

при умові надання сільвиконкому фінансової допомоги в сумі 160 млн. крб. для вирішення питань соціального розвитку села передати цю ділянку в адміністративну межу м. Нікополя;

відведення землі провести згідно чинного законодавства.

5.2. В подальшому Виконавчий комітет Нікопольської міської ради прийняв рішення № 493 від 08.10.1993, за яким, зокрема, виділено за відведення землі Придніпровській сільській раді 160 млн. крб. для розвитку села за відвід місту 187 га землі.

5.3. Відповідно до платіжного доручення № 361 від 19.10.1993 Нікопольський міськфінвідділ перерахував Придніпровській сільській раді 160 000 000,00 крб.

5.4. Нікопольською райдержадміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області 27.10.1993 видано Державний акт на право постійного володіння землею, в якому вказано, що землеволодільцю надається у постійне володіння 181,22 га землі в межах згідно з планом землекористування; 3,70 га - сторонні землекористувачі; всього в плані 184,92 га; землю видано у постійне володіння для розміщення садових та городніх ділянок із включенням в межі міста Нікополь відповідно до рішення Придніпровської сільської ради народних депутатів від 30.09.1993 № 74. Цей Державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землеволодільцю, другий зберігається у Нікопольській районній державній адміністрації. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215.

5.5. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.01.2020 № 4-851/15-20-СГ передано Червоногригорівській селищній об`єднаній територіальній громаді (Червоногригорівській селищній раді) Нікопольського району Дніпропетровської області у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1 499,7624 га на території Червоногригорівської селищної об`єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту згідно з додатком до акта приймання-передачі.

На використання земельних ділянок встановлено обмеження та право власності обтяжено правами інших осіб згідно з додатком до акта приймання-передачі. Право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акта приймання-передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

5.6. 17.01.2020 актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.01.2020 №4-851/15-20-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передало із державної власності, а Червоногригорівська селищна об`єднана територіальна громада (Червоногригорівська селищна рада) Нікопольського району Дніпропетровської області прийняла у комунальну власність Червоногригорівської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки загальною площею 1 499,7624 га згідно з додатком. Цей акт разом із вищевказаним наказом є підставою для державної реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки комунальної власності Червоногригорівської селищної об`єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області.

5.7. У додатку до акту від 17.01.2020 під № 128 значиться земельна ділянка з кадастровим номером 1222986000:01:027:0016 (спірна земельна ділянка), місце розташування земельної ділянки Червоногригорівська селищна рада, площа 176,4506 га, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку: Виконком Нікопольської міськради, Державний акт на право постійного володіння землею серія Б/Н від 27.10.1993, відомості про обтяження у використанні земельної ділянки відсутні.

5.8. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 195505703) від 02.01.2020 проведена державна реєстрація іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 1222986000:01:027:0016 площею 176, 4506 га, номер запису 34952707; дата, час державної реєстрації 24.12.2019; підстава виникнення іншого речового права: Державний акт на право постійного володіння землею, серія, номер: б/н, виданий 27.10.1993, видавник Нікопольська районна державна адміністрація; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50558381 від 02.01.2020; вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою; відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: Виконавчий комітет Нікопольської міської Ради; власник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

5.9. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 197752646) від 27.01.2020 проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1222986000:01:027:0016 площею 176, 4506 га, номер запису 35198418; дата, час державної реєстрації 23.01.2020; підстава виникнення права власності: наказ, серія та номер: 4-851/15-20-СГ, виданий 17.01.2020, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; рішення, серія та номер: 1161-25/VII, виданий 20.12.2019, видавник: Червоногригорівська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області; акт приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність, серія на номер: б/н, виданий 17.01.2020, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Червоногригорівська селищна об`єднана територіальна громада; форма власності: комунальна; розмір часток: 1/1; власник: Територіальна громада с. Придніпровське в особі Червоногригорівської селищної ради.

5.10. Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 859 від 22.09.2021 визначено Комунальне підприємство "Міське паркове господарство" балансоутримувачем земельної ділянки за кадастровим номером 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га.

5.11. Представниками Червоногригорівської селищної ради 12.11.2021 проведено обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га та складено акт обстеження земельної ділянки комунальної власності Червоногригорівської селищної ради, яким встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га розташована в південній частині адміністративних меж Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади, вільна від забудови, знаходиться в занедбаному стані (засіяна карантинними рослинами) та має ознаки тривалого невикористання за призначенням; на момент обстеження на земельній ділянці не виявлено садових або городніх ділянок.

5.12. 15.11.2021 Червоногригорівською селищної радою Нікопольського району Дніпропетровської області прийнято розпорядження № 187 "Про затвердження акту обстеження земельної ділянки комунальної власності Червоногригорівської селищної ради площею 176,4506 га".

5.13. З метою здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та обстеження земельної ділянки, а також враховуючи рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 1120 від 30.12.2020, 15.12.2021 робоча група відповідача вийшла на місцевість та обстежила земельну ділянку кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, за результатами чого склала акт обстеження земельної ділянки в місті Нікополі, відповідно до якого земельна ділянка знаходиться у північно-східній частині території міста Нікополь, вільна від забудов, має рівний рельєф, різноманітну рослинність, подекуди невеличкі поодинокі дерева та кущі; із західної сторони земельна ділянка оброблена в городницьких садових цілях: земля переорана з метою фактичного використання за цільовим призначенням; за результатами обстеження фактів або ознак використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не виявлено.

5.14. 13.05.2022 Виконавчий комітет Нікопольської міської ради прийняв рішення № 312 "Про укладення договору оренди землі, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га з ТОВ "Лукіївка-Агро, на підставі якого 23.05.2022 Виконавчий комітет Нікопольської міської ради уклав з ТОВ "Лукіївка-Агро" договір оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 1222986000:01:027:0016 строком на 12 місяців.

5.15. Посилаючись на те, що право постійного володіння землею, до якого входить земельна ділянка кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га, Відповідачу рішенням Придніпровської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 30.09.1993 №74 не надавалось та таке право у відповідача не виникло, як і зареєстроване за ним право постійного користування, Позивач, як власник земельної ділянки, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га звернувся з даним позовом до суду, зазначаючи, що через існування Державного акту від 27.10.1993 та його державної реєстрації не може реалізувати свої права щодо користування та розпорядження земельною ділянкою, що і є причиною виникнення спору.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

6.2. Позивач, звертаючись з позовом до суду, просив:

6.3. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховним Судом вже неодноразово наголошувалось на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

При цьому в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 в розвиток цих позицій також зазначено, що вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

6.4. З урахуванням визначених Позивачем предмету та підстав позову, фактичних обставин справи встановлених судами вирішенню у цій справі підлягали наступні питання: 1) чи наявне у Відповідача право постійного користування спірною земельною ділянкою? 2) якщо ні, то чи наявний у Відповідача інший юридичний титул на підставі якого ним може здійснюватися землекористування та яким документом він підтверджується? 3) чи є ефективними (належними) обрані Позивачем способи захисту?

6.5. Відповідаючи на питання: "Чи наявне у Відповідача право постійного користування спірною земельною ділянкою?" колегія суддів враховує встановлені судами попередніх інстанцій на підставі оцінених ними доказів обставини щодо того, що: 1) Відповідачу було 27.10.1993 видано Державний акт на право постійного володіння землею; 2) у додатку до акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.01.2020 №4-851/15-20-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" значиться земельна ділянка з кадастровим номером 1222986000:01:027:0016 (спірна земельна ділянка), місце розташування земельної ділянки Червоногригорівська селищна рада, площа 176,4506 га, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку: Виконком Нікопольської міськради, Державний акт на право постійного володіння землею серія Б/Н від 27.10.1993; 3) відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 195505703) від 02.01.2020 проведена державна реєстрація іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 1222986000:01:027:0016 площею 176, 4506 га, номер запису 34952707; дата, час державної реєстрації 24.12.2019; підстава виникнення іншого речового права: Державний акт на право постійного володіння землею, серія, номер: б/н, виданий 27.10.1993, видавник Нікопольська районна державна адміністрація; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50558381 від 02.01.2020; вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою; відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: Виконавчий комітет Нікопольської міської Ради; власник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Таким чином, відповідно до наявних документів, що підтверджують право землекористування Відповідача йому було надано земельну ділянку саме на праві постійного володіння землею, натомість при здійснені реєстрації речових прав за ним було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою.

6.6. Сучасне земельне законодавство незалежної України формувалось протягом тривалого періоду, динамічно змінюючись в залежності від напрямків соціально-економічного розвитку та суспільно політичних процесів. При цьому на різних етапах відбувалась трансформація підходів щодо визначення форм власності на землю, юридичних титулів землекористування тощо, а отже зазначені обставини підлягають врахуванні при вирішенні спорів.

6.7. Суд враховує, що земельні відносини на час передачі земельної ділянки були врегульовані Земельним кодексом Української РСР від 18.12.90, який було викладено у новій редакції відповідно до Закону України від 13.03.1992 "Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР.

6.8. Зокрема, Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.03.1991 № 889-XII (втратила чинність на підставі Постанови Верховної Ради України від 13.03.92 № 2201-XII) було затверджено форми державних актів: на право довічного успадковуваного володіння землею; на право постійного володіння землею; на право постійного користування землею.

6.9. Таким чином, законодавцем як в діючому на той момент Земельному кодексу, так і в прийнятій на виконання його положень постанові було передбачено, що і право довічного успадкованого володіння землею, і право постійного володіння землею і право постійного користування землею є самостійними юридичними титулами.

Так, в контексті спору, що розглядається, на праві постійного володіння землею у постійне володіння земля могла надаватися колгоспам, радгоспам, іншим державним, кооперативним, громадським підприємствам, установам і організаціям, релігійним організаціям для ведення сільського та лісового господарства (частина третя статті 6 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.90).

У затвердженій Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.03.1991 № 889-XII формі Державного акта на право постійного володіння землею також було зазначено, що:

Землеволодільці мають право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію; використовувати у встановленому порядку для потреб господарств наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об`єкти; зводити у встановленому порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди; передавати у тимчасове користування земельну ділянку або її частину у випадках і порядку, передбачених статтями 53, 77 Земельного кодексу Української РСР.

Землеволодільці зобов`язані: ефективно використовувати землю відповідно до цільового призначення та проекту внутрігосподарського землеустрою, здійснювати систему раціонального використання земель, підвищувати її родючість; застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності; своєчасно вносити земельний податок; не порушувати права інших землеволодільців, землекористувачів, у тому числі орендарів.

Права землеволодільців може бути обмежено тільки у випадках, передбачених Земельним кодексом Української РСР.

6.10. В подальшому, з прийняттям нової редакції Земельного кодексу відповідно до Закону України від 13.03.1992 "Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР" було змінено передбачені ним юридичні титули землевласників (володільців, користувачів), зокрема, запроваджено право приватної та колективної власності на землю. Водночас, в новій редакції кодексу були відсутні право довічного успадковуваного володіння землею та право постійного володіння землею.

Відповідно до статті 23 Земельного кодексу України Постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 №2201-XII було затверджено форми державних актів на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю; на право постійного користування землею.

6.11. В свою чергу пунктом 8 Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року №2200 "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" було передбачено, що громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.

При цьому питання збереження раніше існуючих юридичних титулів, їх дійсності до моменту їх переоформлення вже було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду. Зокрема, у пунктах 71 - 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 368/54/17 наголошено, що:

"71. Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

72. У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (ст. 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

................

Перейти до повного тексту