ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 480/4426/18
адміністративне провадження № К/9901/26868/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (прийняте судом у складі судді Глазька С.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сумбуд-інвест" (далі - ТОВ "ФК "Сумбуд-Інвест") до Нацкомфінпослуг, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ТОВ "ФК "Сумбуд-Інвест" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Нацкомфінпослуг від 30.10.2018 "Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТОВ "Фінансова компанія "Сумбуд-Інвест".
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач безпідставно та всупереч порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", прийняв оскаржуване розпорядження, оскільки відповідачем були порушені строки прийняття рішення та відсутнє аргументування прийнятого рішення.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 12 березня 2019 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.10.2018 "Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сумбуд-Інвест".
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що за результатами проведення перевірки підприємства позивача перевіряючими не був складений акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, під яким розуміється, що порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення ним протягом двох років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження, а складено акт перевірки, на підставі якого видано розпорядження від 03.10.2018 № 1777 про усунення порушення пункту 80 Ліцензійних умов.
Складений контролюючим органом 25.10.2018 акт про повторне порушення позивачем ліцензійних умов № 1294/14-3/4 не може вважатися актом про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, на підставі якого у відповідача виникло б право на прийняття рішення про анулювання ліцензії, оскільки перевірка підприємства позивача була закінчена ще 28.09.2018.
Крім того, відповідно до частини п`ятнадцятої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов.
У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.
Наведене свідчить про те, що відповідач, приймаючи розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, фактично визнав відсутність підстав для складання акта про повторне порушення позивачем ліцензійних умов.
Також, суди зазначили, що відповідно до абзацу 3 частини чотирнадцятої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначено, що у разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
Відповідачем вказані умови не дотримані.
У зв`язку з викладеним, у відповідача були відсутні повноваження та підстави складати 25.10.2018 акт про повторне порушення позивачем ліцензійних умов №1294/14-3/4, оскільки, як зазначалося вище, перевірка позивача була закінчена 28.09.2018.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 вересня 2019 року Нацкомфінпослуг звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що законодавець, закріплюючи в частині другій статті 16 Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ "Про ліцензування видів господарської діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 222-VІІІ) підстави для прийняття рішення про анулювання ліцензії не закріпив обов`язку органу ліцензування встановлювати дані підстави під час проведення перевірки ліцензіата. У свою чергу судами в оскаржуваних рішеннях були змінені прямі норми закону та сформовано позицію відповідно до якої у Нацкомфінпослуг відсутні повноваження та підстави складати зазначені в частині другій статті 16 Закону № 222-VІІІ акти, що є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії не на перевірці.
Частиною четвертою статті 16 Закону № 222-VІІІ визначені строки прийняття рішення про анулювання ліцензії, зокрема протягом п`яти робочих дні з дня виявлення підстав, передбачених пунктами 4-9 частини другої цієї статті.
При цьому, жодна норма Закону № 222-VІІІ в тому числі і наведена не встановлює обов`язку Нацкомфінпослуг складати такі акти в ході проведення перевірки.
Зазначає, що більше того, положення Закону № 222-VІІІ закріплюють, що акти, які є підставою для анулювання ліцензії можуть бути складені як за результатами перевірки так і поза її межами у разі виявлення законодавчих підстав для прийняття рішення про анулювання ліцензії.
Посилається на те, що норми частин чотирнадцятої та п`ятнадцятої статті 19 Закону №222-VІІІ прямо закріплюють повноваження Нацкомфінпослуг скласти акти, що є підставами для анулювання ліцензії як за результатами проведення перевірки так і поза її межами у разі виявлення законодавчих підстав для прийняття рішення про анулювання ліцензії.
Відповідач підтверджує, що станом на останній день проведення перевірки, підстави для складання будь-якого із актів, визначених пунктами 4-9 частини другої статті 16 Закону № 222-VІІІ, були дійсно відсутні.
Але цей факт, жодним чином не свідчить про незаконність винесеного розпорядження про анулювання ліцензії. Оскільки підстава для складання акта, що є підставою для анулювання ліцензії, виникла після невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень, виявлених в ході перевірки і зафіксованих у акті перевірки.
Зазначає також про те, що Положення про застосування національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424; далі - Положення № 2319), не регламентує процедуру та порядок застосування заходів впливу за порушення ліцензіатами вимог ліцензійних умов, оскільки це передбачено спеціальними нормами законів, а саме Законом № 222-VІІІ.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Шарапа В.М.).
Верховний Суд ухвалою від 26 вересня 2019 року залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 20 листопада 2019 року - відкрив касаційне провадження.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.12.2021 № 2228/0/78-21 здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя ОСОБА_2., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.)
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 902/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., суддів: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13.07.2017 за наслідками перевірки підприємства позивача відповідачем був складений акт № 1356/14-4/17, відповідно до змісту якого, окрім іншого, було встановлено порушення позивачем пункту 80 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913, яким визначено, що фінансова установа, яка надає фінансові послуги з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, зобов`язана дотримуватися вимог статей 4 - 22, 25 - 33, 37 - 46, 48 і 49 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", правил фонду фінансування будівництва та/або правил фонду операцій з нерухомістю, та зазначено, що станом на 13.07.2017 не здійснено остаточного розрахунку з ОСОБА_1 на підставі даних щодо фактичної загальної площі об`єкта інвестування, у зв`язку з чим, товариством не видано ОСОБА_1 в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою, що підтверджує право ОСОБА_1 на набуття у власність закріпленого за нею об`єкта інвестування.
На підставі вказаного акта, відповідач 18.07.2017 прийняв розпорядження № 3236 "Про усунення порушень ТОВ "Фінансова компанія "Сумбуд-Інвест", а саме:
- порушення зазначені у пункті 1 констатуючої частини цього розпорядження, з наданням до Нацкомфінпослуг відповідних підтверджуючих документів у термін до 18.09.2017 включно;
- порушення зазначені у пункті 2 констатуючої частини цього розпорядження, з наданням до Нацкомфінпослуг відповідних підтверджуючих документів у термін до 17.08.2017 включно.
У вересні 2018 року відповідач провів перевірку позивача, за наслідками якої, склав акт від 28.09.2018 № 1255/14-2/2. У розділі 6 (опис виявлених порушень) вказаного акта були зазначені наступні порушення:
- Товариство не надавало до Нацкомфінпослуг звітність за об`єктом будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (попередня назва - АДРЕСА_2 ) (далі - АДРЕСА_1 );
- Фонд фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 був створений без затвердження управителем Правил ФФБ та здійснив операцію з перерахування надлишково сплачених коштів на рахунок ОСОБА_1 (платіжне доручення № 1351 від 17.08.2018) по цьому фонду використовуючи рахунок № НОМЕР_1, який був відкритий в ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк", не для зазначеного ФФБ;
- у довідках Товариства про 100 (сто) відсоткове виконання обов`язків довірителя ОСОБА_1 від 28.11.2016 № 10/Зк-55 та від 17.08.2017 № 6/64л-54 до Договорів про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 16.12.2015 № 10 та від 17.04.2015 № 6 не зазначені дані про суму коштів, внесених довірителем;
- у довідці Товариства про 100 (сто) відсоткове виконання обов`язків довірителя ОСОБА_1 від 17.08.2017 № 6/64л-54 до Договору від 17.04.2015 № 6 не зазначені дані про вид ФФБ та характеристики об`єкта інвестування (кількість кімнат);
- Товариство не здійснило заміну свідоцтва про участь у фонді фінансування будівництва № 6 без дати (до договору про участь у фонді фінансування будівництва виду А житлового будинку від 17.04.2015 № 6) у зв`язку зі зміною даних про загальну площу об`єкту інвестування з 73 м2 на 65,2 м2;
- Товариство відкріпило від довірителя ОСОБА_1 закріплений за нею об`єкт інвестування за адресою: АДРЕСА_4 за наявності довідки Товариства від 17.08.2017 № 6/64л-54 про 100 (сто) відсоткове виконання обов`язків довірителя ОСОБА_1 за договором про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 17.04.2015 №6.
Вказаний акт також містить пояснення посадової особи позивача щодо суті виявлених порушень, а саме зазначено, що стосовно правомірності відкріплення об`єкта інвестування від довірителя ОСОБА_1, зазначене питання було розглянуте в судовому провадженні в межах справи № 591/4910/16-ц, і в мотивувальній частині судового рішення, яке набрало законної сили суд зазначив, що відкріплення об`єкта інвестування від ОСОБА_1 було здійснене правомірно.
На підставі вказаного акта, відповідач 03.10.2018 прийняв розпорядження № 1777 "Про усунення порушень товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сумбуд-інвест" ліцензійних умов" відповідно до якого зобов`язав позивача:
- включно до 25.10.2018 усунути порушення пункту 80 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913, встановлених пунктом 2 розділу "Детальний опис виявленого порушення" Акта, а саме надання послуг з управління майном для фінансування об`єкта будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (попередня назва - АДРЕСА_2), з недотриманням вимог частини дев`ятої статті 11 та частини першої статті 12 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (далі - Закон) щодо створення фонду фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без затвердження Товариством Правил ФФБ;
- включно до 25.10.2018 вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення пункту 80 Ліцензійних умов, встановлених пунктом 2 розділу "Детальний опис виявленого порушення" Акта, а саме надання послуг з управління майном для фінансування об`єкта будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з недотриманням вимог частини дванадцятої статті 11, частин восьмої та дев`ятої статті 20 Закону щодо здійснення розрахунку за встановленою операцією з управління ФФБ за адресою: АДРЕСА_2, не з рахунку, відкритого для його фінансування.
В подальшому, відповідачем прийнято розпорядження від 30.10.2018 "Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТОВ "Фінансова компанія "Сумбуд-Інвест", у зв`язку з повторним порушенням ТОВ "Фінансова компанія "Сумбуд-Інвест" ліцензійних умов № 1294/14-3/4.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлено Законом України від 12.07.2001 № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2664-III).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2664-III, державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом, зокрема: ведення державних реєстрів фінансових установ і реєстрів осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; застосування уповноваженими державними органами заходів впливу; проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.
Абзацом 4 частини першої статті 21 Закону № 2664-III передбачено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.