ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 420/4704/20
адміністративне провадження № К/9901/42152/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (судді Самойлюк Г.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року (судді: Косцова І.П., Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - відповідач), третя особа - Міністерство юстиції України (далі - третя особа, МЮ України), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5/АС-СТ від 14 квітня 2020 року, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі висновку службового розслідування, затвердженого в.о. державного секретаря Міністерства юстиції 27 лютого 2020 року.
В обґрунтування позову зазначено, що висновок службового розслідування не містить ані конкретних осіб, яких необхідно притягнути до відповідальності, ані конкретного виду дисциплінарного стягнення.
На думку позивача, в порушення вимог пункту 3 розділу ІІІ наказу Міністерства юстиції України №365/5 від 12 березня 2015 року "Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України" оскаржуваний наказ прийнято без проведення службового розслідування щодо позивача, встановлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення або проступку та оголошенню позивачу "суворої догани". Крім того зазначено, що висновок службового розслідування не містить причинного зв`язку між бездіяльністю ОСОБА_1 з подіями у ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" та їх наслідками, а також конкретних видів дисциплінарних стягнень, запропонованих заходів, спрямованих на усунення виявлених під час службового розслідування порушень.
Також позивач зазначив, що факт недотримання Протоколу оперативної наради Південного МРУ №38 від 17 жовтня 2019 року не доведено відповідачем, в той час як ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" не є сферою відповідальності позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати пункт 2 наказу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/ОС-СТ від 14 квітня 2020 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що відповідачем порушено процедуру призначення та проведення службового розслідування, оскільки відповідний наказ виданий не прямим керівником позивача та стосовно не визначеного кола осіб, до складу комісії не залучено керівника позивача, а висновки службового розслідування не містять прямої вказівки про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не визначають міру його вини та дисциплінарний захід, який необхідно застосувати. В свою чергу, безпосереднім керівництвом позивача перед винесенням оскаржуваного наказу не проведено у відношенні нього службове розслідування, не надано оцінку встановленим обставинам та наданим поясненням позивача. Оскаржуваний наказ не містить мотивування, за які саме порушення позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не зазначено, які саме норми законодавства та вимоги посадової інструкції порушені позивачем. При прийнятті оскаржуваного наказу та при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не зазначено причинного зв`язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_1 з подіями у ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" та їх наслідками, не враховано факту відсутності у позивача діючих дисциплінарних стягнень.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі МЮ України указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог
МЮ України рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідачі зазначають, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду у правовідносинах щодо застосування положень статті 23 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо правомірності призначення державним секретарем Міністерства юстиції України службового розслідування за фактами невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків посадовими особами Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Позиція інших учасників справи
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу МЮ України не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 жовтня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №154/ОС від 17 вересня 2019 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління Державної кримінально-виконавчої служби України Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 17 вересня 2019 року (т.1 а.с.27).
Наказом в.о Дежавного секретаря Міністерства юстиції України №3/7 від 03 січня 2020 року "Про проведення службового розслідування" призначено службове розслідування стосовно начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції полковника внутрішньої служби ОСОБА_2, першого заступника начальника вказаного Управління, полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 та заступника начальника Управління ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 195-196).
Наказом в.о Дежавного секретаря Міністерства юстиції України №68/7 від 11 січня 2020 року змінено наказ №3/7 від 03 січня 2020 року, призначено службове розслідування за фактом невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків посадовими особами Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, що призвело до масових заворушень у державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" (т.2, а.с. 199).
Наказом в.о Дежавного секретаря Міністерства юстиції України №220/7 від 28 січня 2020 року продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць (т.2, а.с. 200-202).
За наслідками проведеного службового розслідування 27 лютого 2020 року затверджено відповідний висновок, яким запропоновано начальнику Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з вини яких були допущені зазначені у висновку порушення режиму тримання під вартою ув`язнених та засуджених (т.1 а.с.30-37).
Пунктом 2 наказу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5/АС-СТ від 14 квітня 2020 року, відповідно до абзацу 2 преамбули, статтей 12-14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", абзацу 15 пункту 10 Положення про Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №689/5 від 26 лютого 2020 року та відповідно до висновку службового розслідування Міністерства юстиції України від 27 лютого 2020 року, у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1, начальнику управління Державної кримінально-виконавчої служби України Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції оголошено сувору догану (т.1, а.с. 28).
Законність зазначеного наказу у частині оголошення суворої догани позивачеві є предметом спору у цій справі.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" № 2713-IV від 23 червня 2005 року (далі - Закон № 2713-IV).
Підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України регламентовано Порядком проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України № 356/5 від 12 березня 2015 року (далі - Порядок).
Відповідно до розділу III Порядку підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.
Відповідно до пункту 2 розділу III Положення Державний секретар Міністерства юстиції України або особа, яка виконує його обов`язки, має право призначати службові розслідування за всіма підставами, визначеними цим Порядком, стосовно начальників Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України та міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, а також їх заступників.
Проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об`єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VIII Порядку визначено, що за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.