ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/8899/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Цибікова О. О. (адвоката),
відповідача - Колток О. М. (самопредставництво),
третіх осіб - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 (колегія суддів: Михальська Ю. Б. - головуючий, Тищенко А. І., Скрипка І. М.) і рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 (суддя Джарти В. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "РВС Банк"
до Міністерства юстиції України,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1, 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни, 3) Державного підприємства "Національні інформаційні системи"
про визнання протиправним та скасування наказу від 17.02.2021 № 620/5,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У червні 2021 року Акціонерне товариство "РВС Банк" (далі - АТ "РВС Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5 "Про задоволення скарги" (далі - наказ Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5) і поновити записи про право власності шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Державний реєстр) про право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами № 3221286400:02:001:0004 та № 3221286400:02:009:0042 за АТ "РВС Банк".
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що наказ Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5 безпосередньо порушує законні майнові права АТ "РВС Банк". Позивач вважав, що цей наказ, прийнятий за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки:
1) скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
2) Колегією Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегія Мін`юсту) було порушено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок від 25.12.2015 № 1128) та Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений наказом Мін`юсту від 09.01.2020 № 71/5 (далі - Положення від 09.01.2020 № 71/5);
3) нотаріус діяла у межах та у спосіб, передбачений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та іншими нормативно-правовими актами, які діють у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;
4) Мін`юст прийняв наказ від 17.02.2021 № 620/5 без повного та об`єктивного розгляду всіх документів, які повинні були бути витребувані під час розгляду скарги.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2021, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022, позов АТ "РВС Банк" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5. Вирішено поновити записи про право власності АТ "РВС Банк" шляхом внесення відомостей до Державного реєстру про право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221286400:02:001:0004 та 3221286400:02:009:0042 за АТ "РВС Банк". Вирішено стягнути з Мін`юсту на користь АТ "РВС Банк" 6 810,00 грн зі сплати судового збору.
2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги АТ "РВС Банк", встановив, що скарга до Мін`юсту була оформлена без дотримання вимог закону, зокрема, подана особою, яка не довела факт порушення своїх прав. Посилаючись на положення пунктів 10, 11 Порядку від 25.12.2015 № 1128, суд першої інстанції дійшов висновку про неналежне повідомлення суб`єкта оскарження та заінтересованих осіб про розгляд скарги. Враховуючи положення статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", суд зазначив, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документом, що підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру. Суд установив, що саме на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 17.01.2020 між АТ "РВС Банк" та ОСОБА_2 було вчинено відповідні реєстраційні дії. Тому суд дійшов висновку, що нотаріус Тверська І. В., посвідчуючи відповідні правочини (договір про задоволення вимог іпотекодержателя) та приймаючи відповідні рішення, діяла відповідно до норм чинного законодавства. Суд зауважив, що внаслідок визнання неправомірним та скасування наказу Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5 також підлягають задоволенню вимоги про поновлення записів про право власності АТ "РВС Банк" шляхом внесення відомостей до Державного реєстру.
2.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2021, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ "РВС Банк" до Мін`юсту в повному обсязі, стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що суди під час ухвалення оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 10, 23, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 11, 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статті 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", статті 3, 20 Закону України "Про заставу" та порушили норми процесуального права, а саме: статті 86, 231 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 27.11.2019 у справі № 815/1915/18, від 04.12.2019 у справі № 823/588/16, від 19.02.2020 у справі № 807/807/15, від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16, від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, від 08.05.2018 у справі № 910/13755/17, від 20.11.2018 у справі № 911/44/17, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19. Крім того, скаржник стверджує, що суди недостатньо врахували докази та подані документи при розгляді справи по суті, не вчинили інших необхідних та достатніх процесуальних дій для з`ясування обставин справи, допустили поверхневий розгляд справи.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ "РВС Банк" просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 залишити без змін. АТ "РВС Банк" стверджує про відсутність у скаржника прав щодо звернення зі скаргою до Мін`юсту, зазначаючи, що на дату звернення ОСОБА_1 до Мін`юсту у нього було відсутнє свідоцтво про придбання нерухомого майна (земельних ділянок) з прилюдних торгів, тому і права власності скаржник на нерухоме майно не мав. Позивач стверджує, що суди встановили всі обставини справи, за результатами встановлених обставин прийняли законні та обґрунтовані рішення.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 02.11.2006 між Акціонерним комерційним банком "Київ" (далі - АКБ "Київ") (15.05.2020 внесений запис № 10741110051004822 щодо припинення юридичної особи) та ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту № 127 (далі - кредитний договір № 127).
4.2. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 127 між ОСОБА_2 (заставодавець) та АКБ "Київ" (заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав від 02.11.2006 № 5-06/170 (далі - договір застави № 5-06/170).
4.3. Відповідно до умов договору застави № 5-06/170 заставодавець для забезпечення своєчасного та повного виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором передав у заставу належні йому майнові права на отримання у власність земельних ділянок за договорами купівлі-продажу земельних ділянок, у тому числі за договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 02.11.2006, за реєстровими №№ 7268, 7283, 7278.
Предметом застави майнових прав є, зокрема, майнові права на отримання у власність на підставі договорів купівлі-продажу від 02.11.2006 земельних ділянок: площею 0,7499 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0004, площею 0,7501 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0042, площею 0,7500 га, кадастровий номер 3221286400:02:010:0026.
4.4. Відповідно до пунктів 1.6, 2.1.1, 2.1.5, 3.3.1, 4.1 договору застави № 5-06/170 за рахунок заставленого майнового права вимоги заставодержателя задовольняються в повному обсязі. У разі невиконання заставодавцем умов кредитного договору заставодержатель отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України та статті 18 Закону України "Про заставу". У разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем зобов`язань за кредитним договором наступного дня безумовно відступає заставодержателю права вимоги (майнові права), що є предметом застави, на умовах цього договору. Заставодержатель має безумовне право звернути стягнення на предмет застави, якщо в момент настання строку виконання зобов`язання, що забезпечується заставою, воно не буде виконано в повному обсязі на умовах, зазначених кредитним договором.
4.5. Після укладення договору застави № 5-06/170 майнові права 22.03.2010 були обтяжені відповідно до статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який діяв на момент укладення договору, що підтверджується витягом з Державного реєстру від 07.05.2020 № 65640229. Термін дії обтяження - до 20.03.2020.
4.6. 14.11.2019 між Публічним акціонерним товариством "АКБ "Київ" (далі - ПАТ "АКБ "Київ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" (далі - ТОВ "ФК "Паріс") укладено договір про відступлення прав вимоги № 14/11-2019/1, відповідно до умов якого ПАТ "АКБ "Київ" відступив ТОВ "ФК "Паріс" права вимоги, зокрема, згідно з додатком № 1 до цього договору (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами), до ОСОБА_2 за кредитним договором № 127, виконання якого забезпечено договором застави.
4.7. 17.01.2020 між ТОВ "ФК "Паріс" та AT "РВС Банк" укладено договір про відступлення права вимоги № 17/01/2020-1, за яким позивачу як новому кредитору згідно з додатком № 1 до цього договору було передано право вимоги за кредитним договором № 127 та договором застави № 5-06/170, укладеним між АКБ "Київ" та ОСОБА_2, згідно з яким ТОВ "ФК "Паріс" відступає, а AT "РВС Банк" набуває зазначене право вимоги.
4.8. Суди встановили, що позивач набув прав та обов`язків правонаступника АКБ "Київ" за кредитним договором № 127 та договором застави № 5-06/170.
4.9. 17.01.2020 між ТОВ "ФК "Паріс" (первісний іпотекодержатель) та AT "РВС Банк" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором (договором застави), згідно з яким на умовах, викладених у цьому договорі, та у зв`язку із укладенням договору про відступлення права вимоги між первісним іпотекодержателем та AT "РВС Банк" первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором (договором застави № 5-06/170), укладеним між АКБ "Київ" та ОСОБА_2, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною, а новий іпотекодержатель набуває зазначене право вимоги.
4.10. Згідно з пунктом 1.3 договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором предметом іпотеки за договором іпотеки є, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221286400:02:001:0004, 3221286400:02:009:0042, 3221286400:02:010:0026, належні на праві власності ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 02.11.2006 та державних актів про право власності на землю від 04.12.2017.
4.11. Право вимоги за договором іпотеки (договором застави № 5-06/170) вважається переданим з моменту нотаріального посвідчення цього договору (пункт 2.1 договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором (договором застави)). Цей договір посвідчений 17.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 24.
4.12. Суд апеляційної інстанції встановив, що 17.01.2020 на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором (договором застави), серія та номер 24 від 17.01.2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. прийняті рішення про державну реєстрацію за АТ "РВС "Банк" прав та їх обтяжень (іпотеки), індексний номер 50697354, щодо земельної ділянки 3221286400:02:001:0004, індексний номер 50697689, щодо земельної ділянки 3221286400:02:009:0042.
4.13. 17.01.2020 між ОСОБА_2 та AT "РВС Банк" укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким іпотекодавець передає, а іпотекодержатель набуває право власності на належне іпотекодавцю нерухоме майно, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221286400:02:001:0004, 3221286400:02:009:0042, 3221286400:02:010:0026, які розташовані на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області. Передача права власності проводиться згідно зі статтями 33- 36 Закону України "Про іпотеку" (пункт 1.1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя).
4.14. Згідно з пунктом 2 договору про задоволення вимог іпотекодержателя земельні ділянки, право власності на які передається за цим договором Іпотекодержателю, є предметом договору іпотеки (застави майнових прав № 5-06/170) на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 127. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. 17.01.2020 та зареєстровано в реєстрі за № 25.
4.15. Суд апеляційної інстанції зазначив, що 17.01.2020 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 25 від 17.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. прийняті рішення про державну реєстрацію за АТ "РВС "Банк" прав та їх обтяжень, індексний номер 50699963, щодо земельної ділянки 3221286400:02:010:0026, індексний номер 50700820, щодо земельної ділянки 3221286400:02:001:0004, індексний номер 50700366, щодо земельної ділянки 3221286400:02:009:0042.
4.16. Суди встановили, що АТ "РВС "Банк" набуло право власності на зазначені земельні ділянки, які розташовані на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області, звернувши стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог Іпотекодержателя від 17.01.2020.
4.17. Крім того, суди зазначили, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2013 у справі № 761/4355/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "АКБ "Київ" заборгованість за кредитним договором від 20.09.2007 № 84 у розмірі 3 439 383,35 грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 441,00 грн. На виконання цього судового рішення видано виконавчий лист від 21.11.2013 № 761/4355/13-ц.
4.18. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.10.2015 у справі № 761/4355/13-ц здійснено заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2013 у справі № 761/4355/13-ц з ПАТ "АКБ "Київ" на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний Банк "УкрГазбанк" (далі - ПАТ "АБ "УкрГазбанк").
4.19. Суди встановили, що ПАТ "АБ "УкрГазбанк" набуло права стягувача у справі про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 3 439 383,35 за кредитним договором від 20.09.2007 № 84, відмінним від того, права вимоги за яким набуло AT "РВС Банк".
4.20. Суди зазначили, що за змістом інформаційних довідок від 11.02.2020 № 199800419, №199799460 та від 10.02.2020 № 199547502 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 11.10.2017 на підставі постанови про арешт майна боржника, виданої головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І. С. 06.10.2017, серія та номер 32616497, до Державного реєстру було внесено запис про обтяження нерухомого майна ОСОБА_2 .
4.21. У подальшому в ході виконавчого провадження № 60143836, відкритого 24.09.2019, про стягнення заборгованості на користь ПАТ "АБ "УкрГазбанк" приватним виконавцем Трофименком Михайлом Михайловичем були здійсненні виконавчі дії, спрямовані на примусову реалізацію зазначених земельних ділянок з метою виконання рішення суду від 16.09.2013 у справі № 761/4355/13-ц на користь ПAT "АБ" УкрГазбанк".
4.22. 20.06.2019 до Державного реєстру було внесено запис про обтяження (арешт) майна ОСОБА_2 приватним виконавцем Трофименком М. М.
4.23. 09.12.2019 були проведені треті електронні торги з реалізації земельних ділянок з кадастровими номерами 3221286400:02:001:0004, 3221286400:02:009:0042, 3221286400:02:010:0026.
4.24. За результатами електронних торгів Державним підприємством "Сетам" у системі електронних торгів арештованого майна (лоти № 389948, № 389951, № 389942) були сформовані протоколи № 451896 (щодо лоту № 389948 - земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:001:0004), № 451897 (щодо лоту № 389951 - земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:009:0042), № 451955 (щодо лоту № 389942 - земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:010:0026).
4.25. Переможцем торгів згідно з протоколами від 09.12.2019 № 451896 та № 451897 став ОСОБА_1, а згідно з протоколом № 451955 - ОСОБА_3 .
4.26. На підставі протоколу торгів від 09.12.2019 № 451897 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М. М. складено акт про проведені електронні торги від 25.02.2020.
4.27. Суди зазначили, що у матеріалах справи міститься постанова про проведені електронні торги від 25.02.2020, в якій зазначено, що на підставі протоколу про проведені електронні торги від 09.12.2019 № 451896 видано акт про проведені електронні торги. Акт про проведені електронні торги за протоколом № 451896 (лот № 389948) у матеріалах справи відсутній.
4.28. Суди встановили, що ОСОБА_3 (переможець згідно з протоколом торгів № 451955) звертався до Мін`юсту зі скаргою від 14.02.2020 на рішення від 17.01.2020 № 50699963, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:010:0026.
19.08.2020, розглянувши скаргу ОСОБА_3, Колегія Мін`юсту підготувала висновок, яким рекомендувала Мін`юсту відмовити у її задоволенні, оскільки скарга оформлена без дотримання необхідних вимог, встановлених частиною 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (скаржник не підтвердив факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення).
Наказом від 16.10.2020 № 2743/7 Мін`юст відмовив ОСОБА_3 у задоволенні скарги.
4.29. Як зазначено судами попередніх інстанцій, 25.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Мін`юсту зі скаргою на реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., в якій просив провести перевірку правомірності прийнятих нотаріусом рішень, скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. від 17.01.2020 №№ 50700820, 50700366, 50697689, 50697354 та поновити реєстрацію права власності на земельні ділянки 3221286400:02:001:0004, 3221286400:02:009:0042 за ОСОБА_2, вчинити всі необхідні дії для захисту прав власника зазначеного майна.
4.30. 18.08.2020, розглянувши скаргу ОСОБА_1, Колегія Мін`юсту підготувала висновок, яким рекомендувала Мін`юсту скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. від 17.01.2020 №№ 50700820, 50700366, 50697689, 50697354 та анулювати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тверській І. В. до Державного реєстру. Підстава - оскаржувані рішення про державну реєстрацію прийняті нотаріусом за наявності арештів, внесених на підставі постанови, виданої головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту; подані для реєстрації документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, іпотека зареєстрована на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття таких прав.
4.31. На підставі цього висновку наказом від 17.02.2021 № 620/5 Мін`юст:
1) задовольнив скаргу ОСОБА_1 від 25.02.2020;
2) скасував рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. від 17.01.2020 №№ 50700820, 50700366, 50697689, 50697354;
3) анулював доступ нотаріусу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
4) виконання пункту 2 наказу поклав на Офіс протидії рейдерству;
5) виконання пункту 3 наказу поклав на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
4.32. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5 та наявністю чи відсутністю підстав для поновлення записів про право власності позивача шляхом внесення відомостей до Державного реєстру про право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221286400:02:001:0004 та 3221286400:02:009:0042 за АТ "РВС Банк".
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
5.2. Предметом позову є матеріально-правові вимоги АТ "РВС Банк" про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5. Позовні вимоги АТ "РВС Банк" мотивовані тим, що наказ Мін`юсту від 17.02.2021 № 620/5 прийнятий з порушенням положень чинного законодавства, а саме частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку від 25.12.2015 № 1128, Положення від 09.01.2020 № 71/5, а також тим, що внаслідок його прийняття скасовано право власності АТ "РВС Банк" на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221286400:02:001:0004 та 3221286400:02:009:0042, тому він є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
5.3. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.4. Положеннями статті 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
5.5. Правові засади та процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
5.6. Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін`юст, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
5.7. Частиною 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Мін`юсту подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
5.8. Суд першої інстанції зазначив, що, звертаючись зі скаргою на дії державного реєстратора, скаржник повинен довести факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення. Посилаючись на положення пунктів 4, 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, наказ Мін`юсту від 29.09.2016 № 2831/5, пункт 4 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд зазначив що відповідно до законодавства документом, який посвідчує набуття права власності на нерухоме майно, є видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Водночас, як установили суди, ОСОБА_1 таке свідоцтво подано не було (не подавалась і відмова державного реєстратора у видачі такого свідоцтва), тому суд дійшов висновку, що скарга була оформлена без дотримання вимог закону, зокрема, подана особою, яка не підтверджує факт порушення своїх прав. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 просив за результатами скасування прийнятих нотаріусом рішень поновити реєстрацію права власності на земельні ділянки за ОСОБА_2, проте ОСОБА_2 не уповноважував ОСОБА_1 подавати від його імені скаргу, спрямовану на поновлення у реєстрі його права власності на земельні ділянки.
5.9. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що ОСОБА_1 не надав ні Мін`юсту, ні суду належних та допустимих доказів про факт порушення його прав спірними рішеннями нотаріуса, а тому у Колегії Мін`юсту не було законних підстав для розгляду скарги ОСОБА_1 та прийняття за результатами її розгляду відповідного рішення.
5.10. Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначає Порядок від 25.12.2015 № 1128.
5.11. Відповідно до пункту 10 Порядку від 25.12.2015 № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Пунктом 11 Порядку від 25.12.2015 № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
5.12. Суди встановили, що на офіційному вебсайті Мін`юсту було розміщене оголошення про час і місце засідання Колегії Мін`юсту, однак із наявної у матеріалах справи роздруківки з сайту Мін`юсту неможливо встановити дату розміщення такого оголошення, та чи було воно оприлюднене не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги. Суди констатували, що також у матеріалах скарги міститься телефонограма від 14.08.2020 щодо повідомлення ОСОБА_1 про засідання 18.08.2020 о 09 год. 55 хв.; доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_4 (суб`єкта оскарження) та інших заінтересованих осіб (АТ "РВС Банк" та ОСОБА_2 ) про розгляд скарги ОСОБА_1 18.08.2020 Мін`юстом у встановлений законом строк до матеріалів справи не надано. Як зазначив суд апеляційної інстанції, факт неналежного повідомлення суб`єкта оскарження (приватного нотаріуса Тверської І. В. ) про розгляд скарги ОСОБА_1 18.08.2020 додатково підтверджується також обставинами, встановленими у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 640/6702/21.
З урахуванням установлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про неналежне повідомлення суб`єкта оскарження та заінтересованих осіб про розгляд скарги.
5.13. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
5.14. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, зокрема, на земельні ділянки.
Порядок проведення державної реєстрації встановлений статтею 18 цього Закону. Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.
5.15. За змістом пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.