ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/490/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
прокурора - Янківського С.В.
представників учасників справи:
Фонду державного майна України - Ленько М.М.,
Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольпромснаб" - Концева М.В. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фонду державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольпромснаб"
на рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 (суддя Суслова В.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 (колегія суддів: Здоровко Л.М., Мартюхіна Н.О., Плахов О.В.)
у справі за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - Фонд),
до відповідачів:
1) Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (далі - ДП "Електроважмаш")
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольпромснаб" (далі - ТОВ "Маріупольпромснаб")
про визнання недійсними угод.
ВСТУП
1. ДП "Електроважмаш" та ТОВ "Маріупольпромснаб" як переможець процедури закупівлі за власні кошти підприємства, уклали договір про поставку продукції на загальну суму 82 640 978,40 грн. Протягом наступних 9 місяців після укладення договору сторони підписали чотири додаткові угоди, в результаті чого було поступово збільшено ціну на продукцію на 44 245 674,63 грн.
2. Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Фонду з позовом про визнання недійсними цих додаткових угод як таких, що вчинені без належного обґрунтування збільшення вартості ціни закупівлі. Фонд не підтримав позицію прокурора, стверджуючи що правочин не був значним і не мав погоджуватися Фондом, а додаткові угоди є правомірними і не порушують інтереси держави.
3. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов повністю. ТОВ "Маріупольпромснаб" та Фонд звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду.
4. У цій справі Верховний Суд вирішував такі питання:
- чи може прокурор звертатися з позовом від імені Фонду в інтересах держави про визнання недійсними правочинів, вчинених державним підприємством;
- чи допустив Фонд бездіяльність щодо контролю за ефективністю використання державного майна державним підприємством;
- чи підпадає під дію Закону "Про публічні закупівлі" закупівля продукції державним підприємством за власні кошти;
- чи може державне підприємство без жодних обмежень укладати договори, самостійно обираючи контрагентів та визначаючи / змінюючи на власний розсуд умови цих договорів,
- чи може договір, стороною якого є державне підприємство, бути визнаний недійсним через порушення приписів ст. 632 ЦК (зміну сторонами ціни, встановленої договором, без наявності передбачених договором підстав).
5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційних скарг, виходячи з таких міркувань.
Історія справи
Фактичні обставини справи, встановлені судами
7. ДП "Електроважмаш" провело процедуру закупівлі щодо поставки товару (ДК 021:2015:44170000-2: плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами).
8. 25.02.2020 ДП "Електроважмаш" та ТОВ "Маріупольпромснаб" (переможець процедури закупівлі) уклали договір №238-16/753-ВК про поставку вищевказаної продукції (далі - Договір) на загальну суму 82 640 978,40 грн.
9. Строк дії Договору встановлено до 31.12.2021.
10. Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору у разі зміни кон`юнктури ринку, індексу інфляції, офіційного курсу іноземної валюти, розміру мінімальної заробітної плати, підвищення цін на витратні матеріали та інші фактори, що впливають на зміну витрат на виробництво і реалізацію продукції, сторони можуть прийти до згоди про зміну істотних умов (ціна, обсяг і т.д.). У разі наявності зазначених у п.3.2 цього Договору факторів, постачальник направляє замовнику пропозицію щодо зміни істотних умов договору, приклавши підтверджуючі документи. Замовник після отримання даної пропозиції, що не перевищує 20 календарних днів, повідомляє постачальника про результати іі розгляду. У разі згоди замовника на зміну істотних умов, сторони підписують додаткову угоду.
11. 23.03.2020 Донецька торгово-промислова палата на запит ТОВ "Маріупольпромснаб" від 23.03.2020 №2 надала дані інформаційного характеру про визначення ринкової вартості чорного металопрокату в Україні станом на березень 2020 року.
12. ТОВ "Маріупольпромснаб" у листі повідомило ДП "Електроважмаш" (отримало лист 24.03.2020) про те, що з 24.01.2020 усі виробники металопрокату піднімали ціни; зокрема, група "Метінвест" чотири рази за цей період піднімала ціни на листовий прокат 09Г2С . Динамічна зміна ринкових змін за період січень-березень 2020 року викликана низкою факторів та підтверджується листом Торгово-промислової палати України; ціни піднімалися 24 січня, 05 лютого, 13 березня та 20 березня 2020 року, у зв`язку з чим ТОВ "Маріупольпромснаб" вимушене переглянути ціни на листовий прокат 09Г2С:
- лист 4-14.мм.х1500(2000)х6000-Б-ПН-О ДСТУ 8540:2015/345-09Г2С-св-14 ДСТУ 8541:2015 -18% - 22866,00 грн з ПДВ;
- лист 15-20.мм.х1500(2000)х6000-Б-ПН-О ДСТУ 8540:2015/325-09Г2С-св-14 ДСТУ 8541:2015 -15% - 23364.00 грн з ПДВ;
- лист 21-50.мм.х1500(2000)х6000-Б-ПН-О ДСТУ 8540:2015/295-09Г2С-св-14 ДСТУ 8541:2015 -20% - 25359.00 грн з ПДВ;
- лист 51-100.мм.х1500(2000)х6000-Б-ПИ-О ДСТУ 8540:2015/265-09Г2С-св-14 ДСТУ 8541:2015 -18% - 26932,00 грн з ПДВ;
- лист 101-160.мм.х1500(2000)х6000-Б-ПН-О ДСТУ 8540:2015/265-09Г2С- св-14 ДСТУ 8541 2015 -15% - 26868,00 грн з ПДВ.
16. 25.03.2020 тендерний комітет ДП "Електроважмаш" ухвалив рішення дозволити укладання додаткових угод на зміну ціни продукції виробництва ТОВ "Метінвест Холдинг" в разі звернення контрагентів та підтвердження зміни ціни відповідно до прайсу ТОВ "Метінвест Холдинг" (протокол тендерного комітету з визначення механізму ціноутворення по договорах постачання листового прокату та продукції виробництва ТОВ "Метінвест Холдинг" від 25.03.2020 №63-СФ).
17. 13.04.2020 ДП "Електроважмаш" та ТОВ "Маріупольпромснаб" уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою внесено зміни до п.3.1 Договору та збільшено ціну до 97 227 256,30 грн.
18. У п.1 додаткової угоди №1 до Договору зазначено, що продукція, вказана у Специфікації №1.1 (Додаток №1.1) від 13.04.2020 до Договору, є вже фактично поставленою на територію Державного підприємства за період з 25.02.2020 по 10.04.2020 і її вартість складає 2 252 423, 43 грн.
19. 28.05.2020 ДП "Електроважмаш" направило на адресу ТОВ "Маріупольпромснаб" лист щодо розгляду можливості про зменшення ціни на 15% по Договору.
20. 02.06.2020 ТОВ "Маріупольпромснаб" надало відповідь, відповідно до якої вбачає можливість зменшення ціни лише на 2%.
21. 20.07.2020 ТОВ "Маріупольпромснаб" листом №52 повідомило ДП "Електроважмаш" про необхідність перегляду ціни по Договору в сторону збільшення на 2% у зв`язку з істотним підвищенням цін виробниками металопродукції в Україні.
22. ТОВ "Метінвест" надіслало ТОВ "Маріупольпромснаб" лист від 24.07.2020, в якому повідомило у відповідь на звернення від 23.07.2020 №53 про те, що у період, який запитується, оновлення ціни на плоский прокат було: 17.06.2020 - 17.07.2020 (+ 2,33%), 17.07.2020 - 24.07.2020 (+ 4,07%); зазначено, що прайси додаються.
23. 30.07.2020 ДП "Електроважмаш" та ТОВ "Маріупольпромснаб" уклали додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 3.1 Договору та визначено ціну 95 438 427,66 грн.
24. У п.1 додаткової угоди №2 Договору зазначено, що продукція, вказана у Специфікації №1.2 (Додаток №1.2) від 30.07.2020 до Договору, є вже фактично поставленою на територію державного підприємства за період з 13.04.2020 і її вартість складає 3 745 043,31грн.
25. ТОВ "Метінвест" надіслало ТОВ "Маріупольпромснаб" лист від 31.07.2020 №1420, в якому у відповідь на лист від 30.07.2020 №56 підтверджено зміну ціни за період з 25.05.2020 по 29.07.2020 на сталь 45, і зазначено відсоток приросту до попередньої ціни.
26. ТОВ "Метінвест" надіслало ТОВ "Маріупольпромснаб" лист від 25.08.2020 №1604, в якому у відповідь на лист від 21.08.2020 №64 підтверджено зміну ціни за період з 04.08.2020 по 21.08.2020 на металопрокат марки ст.3, ст.09Г2С, ст.10 ХСНД, і зазначено відсоток приросту до попередньої ціни.
27. 01.09.2020 ТОВ "Маріупольпромснаб" листом №66 повідомило ДП "Електроважмаш" про необхідність перегляду ціни в сторону збільшення по Договору від 14,9% до 17,2%, залежно від конкретної номенклатури товару.
28. 01.09.2020 ДП "Електроважмаш" та ТОВ "Маріупольпромснаб" уклали додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п.3.1 Договору та збільшено ціну до 109 429 996,52 грн.
29. У п.1 додаткової угоди №3 до Договору зазначено, що продукція, вказана у Специфікації №1.3 (Додаток №1.3) від 01.09.2020 до Договору, є вже фактично поставленою на територію державного підприємства за період з 30.07.2020 по 01.09.2020 і її вартість складає 337 897,51грн.
30. ТОВ "Метінвест" надіслало ТОВ "Маріупольпромснаб" лист від 22.12.2020 №2425/1, в якому повідомило, що у період, який запитується, оновлення ціни на листовий прокат були переглянуті: 02.12.2020 - 09.12.2020 - + 5,68%, 09.12.2020 - 17.12.2020 = + 6,16%, 17.12.2020 - + 11,13%; зазначено, що прайси додаються.
31. 29.12.2020 ДП "Електроважмаш" та ТОВ "Маріупольпромснаб" уклали додаткову угоду №4 до Договору, відповідно до якої ціну Договору збільшено до 126 886 653,03 грн.
32. У п.1 додаткової угоди №4 до Договору зазначено, що продукція, вказана у Специфікації №1.4 (Додаток №1.4) від 29.12.2020 до Договору, є вже фактично поставленою на територію ДП "Електроважмаш" за період з 01.09.2020 по 29.12.2020 і її вартість складає 302 176, 14 грн.
33. 16.12.2020 Харківська місцева прокуратура №3 (далі - прокуратура) направила на адресу Фонду лист в порядку ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" про те, що прокуратурою вивчається питання дотримання вимог бюджетного законодавства, у тому числі за процедурою публічних закупівель товарів; за результатами моніторингу електронної системи публічних закупівель прокуратурою було встановлено, що ДП "Електроважмаш" проведена процедура закупівлі продукції, за результатами якої укладено договір поставки, а в подальшому в порушення вимог ст.36 Закону "Про публічні закупівлі" додатковими угодами було збільшено ціну договору; з огляду на вказане прокурор просив у найкоротший час повідомити прокуратуру: 1) чи вивчалася Фондом вказана процедура закупівлі, 2) чи вживалися Фондом заходи щодо оскарження вказаної процедури закупівлі, щодо визнання недійсними договору та додаткових угод до нього або інші заходи.
34. Фонд у листі від 18.01.2021 надав відповідь про те, що Фонд прийняв функції з управління державним підприємством, затвердив нову редакцію статуту державного підприємства; Фонд не погоджував суму Договору у розмірі 82 640,90 тис. грн, оскільки відповідно до п.11.1 статуту вказане господарське зобов`язання не є значним (менше 10% вартості активів підприємства).
35. 05.02.2021 прокуратура направила на адресу Фонду лист щодо виявлених порушень та надання інформації про те, чи Фонд погоджував Договір та додаткові угоди, чи вживалися заходи про визнання недійсними додаткових угод до Договору.
36. 10.02.2021 прокуратура направила на адресу Фонду лист на виконання вимог ст.23 Закону "Про прокуратуру", в якому повідомила про те, що прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру щодо звернення з позовною заявою до господарського суду в інтересах держави в особі Фонду про визнання недійсними додаткових угод.
37. 16.02.2021 керівник прокуратури (далі - прокурор) у порядку статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду до Державного підприємства та ТОВ "Маріупольпромснаб" про визнання недійсними додаткових угод.
38. ДП "Електроважмаш" є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду, який є суб`єктом управління підприємства (п.1.1. статуту).
Короткий зміст та підстави позовних вимог
38. Прокурор в інтересах держави в особі Фонду у позові до ДП "Електроважмаш" та ТОВ "Маріупольпромснаб" просив визнати недійсними додаткові угоди до Договору: від 13.04.2020 №1, від 30.07.2020 №2, від 01.09.2020 №3, від 29.12.2020 №4 (далі - додаткові угоди).
39. Як зазначає прокурор, відповідачі уклали додаткові угоди до Договору без належного обґрунтування підвищення цін на товар, за відсутності підтверджуючих документів щодо здійснення аналізу кон`юнктури ринку тощо; Фонд як суб`єкт управління Державного підприємства не надав доказів про вжиття заходів на усунення порушень та оскарження додаткових угод, що свідчить про його бездіяльність, тому зазначене зумовило необхідність представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
41. 15.03.2021 Фонд подав до суду першої інстанції заяву про відмову від позову на підставі ст.191 ГПК та просив закрити провадження у справі. 16.03.2021 у підготовчому засіданні суд першої інстанції протокольною ухвалою відмовив у задоволенні заяви Фонду про відмову від позову.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
42. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 позов задоволено повністю. Східний апеляційний господарський суд постановою від 17.08.2021 залишив рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 без змін, посилаючись на норми статей 19, 131-1 Конституції України, статей 11, 13, 203, 215, 236, 626, 629, 632, 638, 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 174, 180, 189 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 13, 53, 74 ГПК, статей 1, 23 Закону "Про прокуратуру", статей 1, 3, 4, 6, 7 Закону "Про управління об`єктами державної власності", ст.1 Закону "Про Фонд державного майна України".
43. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані таким:
- Фонд за результатами звернення прокурора ще у грудні 2020 був обізнаний про ймовірне порушення інтересів держави (майже за 2 місяці за звернення прокурором з позовом) та повідомив, що не погоджував суму Договору, з цього часу Фонд не вчинив активних дій для усунення порушень, з самостійним позовом не звернувся, при розгляді справи підтримує правову позицію ТОВ "Маріупольпромснаб" щодо правомірності укладених додаткових угод;
- сторони уклали додаткові угоди до Договору з підвищенням ціни на товари по закупівлі в порушення вимог ст.632 ЦК та умов Договору; відповідачі не довели наявність правових підстав для укладення додаткових угод до Договору, не надали належні підтверджуючі документи щодо обґрунтування збільшення вартості товару менше ніж за рік в загальній сумі майже на 45 млн грн;
- відповідно до вимог ст.652 ЦК постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику при закупівлі ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним; постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником пропозиції);
- закупівля проводиться не лише для проведення її на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі; безпідставне, за відсутності належних підтверджуючих документів, підвищення ціни договору фактично призводить до нівелювання результатів закупівлі;
- укладення державним підприємством додаткових угод, якими значно підвищується ціна на товари по договору, без документального обґрунтування підвищення ціни на товари, без зазначення відповідних підстав, які обумовили підняття ціни, без надання відповідних підтверджуючих документів, призводить до необґрунтованого витрачання державних коштів, які б могли піти на задоволення суспільних вимог, реалізацію соціальних, економічних інтересів держави тощо.
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог
45. 13.09.2021 ТОВ "Маріупольпромснаб" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
46. 21.09.2021 Фонд звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
(1) Аргументи Фонду
47. Фонд у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає:
- суди попередніх інстанцій застосували ст.23 Закону "Про прокуратуру" без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17; прокурор не дотримався вимог ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з позовом до суду; з листів прокурора від 16.12.2020, 05.02.2021 не вбачається інформації про те, що прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до суду; лише 15.02.2021 на адресу Фонду надійшов лист прокуратури від 10.02.2021 з повідомленням Фонду про представництво його інтересів у суді прокуратурою, позовна заява була подана прокурором - 16.02.2021; тобто прокурор подав позов майже одночасно з повідомленням позивача про його представництво прокурором в суді, що свідчить про порушення розумних строків, дотримання яких надало б можливість Фонду самостійно звернутися до суду, або довести прокуророві необґрунтованість такого звернення;
- висновок судів щодо відсутності належних підтверджуючих документів щодо обґрунтування збільшення вартості товару є помилковим, адже ані Договором, ані законодавством не визначено конкретного переліку підтверджуючих документів та органів, які визначають зміну ціни; ТОВ "Маріупольпромснаб" під кожну додаткову угоду надавало ДП "Електроважмаш" документи, що підтверджують зростання цін, а саме прайс-листи ТОВ "Метінвест-СМЦ" та лист Донецької торгово-промислової палати від 23.03.2020;
- суди попередніх інстанцій не здійснили всебічного, повного та об`єктивного дослідження наявних у справі доказів та не надали їм належної оцінки (зокрема копії висновку товарознавчої експертизи від 11.12.2020 за матеріалами кримінального провадження №42020221050000127 (далі - Висновок експертизи), яким підтверджується наявність нижчих цін на листовий прокат станом на 13.04.2020 і 30.07.2020, які надано прокуратурою на підтвердження вимог позовної заяви), чим порушили вимоги статей 86, 236, 237 ГПК та пунктів 2, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення"; суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2020 у справі №924/233/18 (посилається також на постанови Верховного суду України від 20.05.2014 у справі №64/366-10 та від 18.05.2016 у справі №922/51/15).
(ІІ) Аргументи ТОВ "Маріупольпромснаб"
49. ТОВ "Маріупольпромснаб" у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає:
- при ухвалені оскаржуваних рішень суди не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №810/3164/18, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 17.07.2019 у справі №810/3159/18, від 18.07.2019 у справі №826/15794/17, від 05.11.2019 у справі №804/4585/18 щодо здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів у порядку, передбаченому ст.23 Закону "Про прокуратуру", зокрема:
(а) прокурор безпідставно втрутився у господарську діяльність юридичних осіб та здійснив дії, які фактично перешкоджають здійсненню господарюючими суб`єктами своєї господарської діяльності та виконанню ними своїх договірних зобов`язань та прямо втрутився у здійснення Фондом своїх повноважень, визначених законом, при прямому запереченні самого Фонду щодо необхідності такого втручання;
(б) прокурор не надав Фонду розумного строку для розгляду повідомлення про порушення та вжиття відповідних заходів щодо захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді та не дотримався порядку, встановленого абз.3 ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру", повідомлення було направлене Фонду майже одночасно з поданням позову до суду;
- суди не зазначили у судових рішеннях на підставі яких норм законодавства ґрунтується їх правовий висновок щодо недійсності додаткових угод (не послалися на відповідні частини статей 203, 215 ЦК); помилково застосували ст.632 ЦК як підставу для визнання додаткових угод недійсними, а висновок Верховного Суду щодо застосування ст.632 ЦК у подібних правовідносинах відсутній (обґрунтовуючи вказану підставу касаційного оскарження посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/12959/18);
- укладення оспорюваних угод було результатом власного волевиявлення сторін договору, вони володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, а самі угоди були направлені на реальне настання правових наслідків для обох сторін; нормами чинного законодавства сторонам надано право до виконання договору внести зміни до договору, встановити на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про підвищення ціни на вже поставлену продукцію; додатковими угодами фіксувалася існуюча грошова заборгованість за фактично поставлену продукцію, а ціна підвищувалася лише на майбутні поставки;
- докази, що надані прокурором у цій справі (Висновок експертизи), отримані з порушеннями чинного законодавства, оскільки, фактично, є розголошенням відомостей досудового розслідування без згоди слідчого або прокурора, які розслідують справу; суд апеляційної інстанції незаконно залишив без розгляду клопотання ДП "Електроважмаш" про визнання Висновку експертизи неналежним та недопустимим доказом, клопотання містило додатки (докази), які не були досліджені судом; таким чином, суди попередніх інстанцій порушили принцип рівності сторін перед законом і судом та принцип змагальності, безпідставно переклавши тягар доказування на відповідачів та, фактично, в обґрунтування своїх рішень, використали концепцію негативного доказу (посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2001/17, від 04.12.2019 у справі №910/17755/18, від 25.03.2020 у справі №646/5062/17, від 16.11.2020 у справі №344/16215/17 щодо змагальності та дослідження доказів).
(ІІІ) Аргументи прокурора
51. Прокурор подав відзиви на касаційні скарги ТОВ "Маріупольпромснаб" та Фонду, у яких просив касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, підтримав аргументи і висновки судів попередніх інстанцій у цій справі.
52. У відповідь на аргументи скаржників, наведені у касаційних скаргах, прокурор зазначив:
- листами від 16.12.2020, 05.02.2021, 10.02.2021 прокурор повідомляв Фонд про наявність порушень та необхідність вжиття заходів для їх усунення, у тому числі шляхом звернення до суду; однак Фонд, повідомивши про те, що правочин не є значним і не підлягає погодженню Фондом, самоусунувся від покладених на нього завдань як орган управління;
- здійснення контролю щодо ефективності використання майна та коштів підприємства прямо покладено на Фонд як суб`єкта управління підприємством відповідно до Закону "Про управління об`єктами державної власності", статуту ДП "Електроважмаш";
- бездіяльність з боку Фонду призвела до безпідставного укладення додаткових угод до Договору, якими фактично за 9 місяців з дати укладення Договору підвищено ціну на продукцію ДП "Електроважмаш" на загальну суму 44 245 674,63 грн, тобто більше ніж на 53%, що призвело до порушення інтересів держави;
- ТОВ "Маріупольпромснаб" перед укладенням додаткових угод належним чином не обґрунтувало необхідність підвищення ціни на продукцію, яка поставляється за Договором (одного листа Донецької Торгово-промислової палати від 23.03.2020 та листів ТОВ "Метінвест", який є звичайним суб`єктом господарської діяльності, вочевидь недостатньо для такого обґрунтування);
- зазначений правочин є правочином із заінтересованістю і тому відповідно до п.11.9 статуту підлягає погодженню Фондом як суб`єктом управління ДП "Електроважмаш";
- укладення додаткових угод призвело до необґрунтованого витрачання державних коштів у розмірі більше 44 млн грн, які у разі перерахування їх до державного бюджету як частини прибутку ДП "Електроважмаш", могли бути використані на задоволення суспільних потреб.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
53. Верховний Суд ухвалою від 04.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Маріупольпромснаб", розгляд касаційної скарги призначив на 24.11.2021.
54. Верховний Суд ухвалою від 29.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду, розгляд касаційної скарги призначив на 24.11.2021.
55. Ухвалою від 24.11.2021 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 15.12.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави
56. У касаційних скаргах скаржники посилаються на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо підтвердження прокурором підстав для представництва держави в суді.
57. Верховний Суд відхиляє доводи скаржників про непідтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді з таких підстав.
58. Згідно з частинами 3, 4 ст.53 ГПК у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
59. Згідно з ч.5 ст.53 ГПК у разі відкриття провадження за позовною заявою прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
60. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози їх порушення, якщо 1) захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру".
(І) Щодо визначення Фонду як компетентного органу
61. Прокурор, звертаючись з позовом, визначив Фонд як компетентний орган, позивача, який представляє державу у відповідних відносинах.
62. Порушення інтересів держави прокурор обґрунтував тим, що держава є власником майна ДП "Електроважмаш", а правовідносини з використанням коштів, належних державі, становлять суспільний інтерес, укладення оспорюваних додаткових угод призводить до необґрунтованого витрачання державних коштів.
63. У постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17З зазначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
64. Звертаючись з позовом в інтерсах держави в особі Фонду, прокурор послався на те, що Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом (Закон "Про Фонд державного майна України") та, відповідно до Закону "Про управління об`єктами державної власності", здійснює управління об`єктами державної власності. Згідно з статтями 3, 4 вказаного Закону об`єктами управління державної власності є майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.
65. Як встановили суди попередніх інстанцій, ДП "Електроважмаш" є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду, який є суб`єктом управління підприємства (п.1.1. статуту підприємства).
66. Фонд є органом державної влади в розумінні ст.1 Закону "Про Фонд державного майна України", тобто суб`єктом владних повноважень.
67. Відповідно до ст.1 Закону "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
68. Статтями 6, 7 цього Закону передбачено, що уповноважені органи управління, яким у цьому випадку є Фонд, відповідно до покладених на них завдань затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку, проводять моніторинг фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до сфери їх управління та вживають заходів до поліпшення їх роботи.
69. Відповідні повноваження Фонду також закріплені в статуті ДП "Електроважмаш":
- підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до фінансового плану, який затверджується суб`єктом управління підприємства (підпункти 1, 2 п.5.12. статуту).
- майно підприємства складають основні засоби та фонди, обігові кошти, а також інші оборотні та необоротні активи й цінності, вартість яких обліковується та відображується в балансі підприємства або враховуються в інших, передбачених законодавством, формах обліку майна підприємства (п.7.2. статуту);
- контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за підприємством майна здійснює суб`єкт управління підприємства - Фонд (п.7.5. статуту);
- суб`єкт управління підприємства є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавством України (п.10.1. статуту);
- суб`єкт управління підприємства може вирішувати будь-які питання діяльності підприємства (п.10.6. статуту);
- до виключної компетенції суб`єкта управління підприємства відповідно до покладених на нього завдань належить здійснення повноважень щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого підприємству, пов`язаних з володінням, користуванням, розпорядженням ним у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб, затвердження фінансових планів підприємства, здійснення контролю за їх виконанням у встановленому порядку, проведення моніторингу фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємства та вжиття заходів щодо поліпшення роботи підприємства, ініціювання проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності підприємства, прийняття рішення про вчинення підприємством господарських зобов`язань (правочинів), щодо вчинення яких є заінтересованість, в порядку встановленому цим статутом, здійснення контролю за ефективним використанням та збереженням майна і коштів підприємства (п.10.7. статуту).
70. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 дійшла висновку, що прокурор не може звертатися до суду для захисту інтересів державних підприємств, і що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатися із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
71. У справі, що переглядається, прокурор звернувся з позовом від імені Фонду як суб`єкта владних повноважень для захисту державних інтересів, а не інтересів самого ДП "Електроважмаш", яке у цій справі є відповідачем.
72. Зважаючи на наведене, Верховний Суд погоджується, що прокурор правильно визначив позивача у цьому спорі.
(ІІ) Щодо бездіяльності Фонду
73. Прокурор набуває право на представництво інтересів держави в суді, якщо відповідний орган, суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежним чином:
- "нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається;
- "здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною;
- "неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
74. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновків, що, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
75. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
76. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
77. Прокурор, звертаючись до суду, стверджував про бездіяльність Фонду, який, отримавши повідомлення прокурора про наявність порушень та необхідність вжиття заходів для їх усунення, у тому числі шляхом звернення до суду (листи від 16.12.2020, 05.02.2021, 10.02.2021), не відреагував на ці листи. Фонд лише повідомив прокурора про те, що правочин не є значним і не підлягав погодженню Фондом, жодних подальших дій не вчиняв.
78. Верховний Суд погоджується з доводами прокурора про наявність бездіяльності Фонду, який як орган управління ДП "Електроважмаш" після отримання повідомлення про можливі порушення при закупівлях, які могли призвести до втрати підконтрольним підприємством більше 44 млн грн (і, відповідно, до зменшення прибутку підприємства, невиконання ним фінансового плану, втрат державного бюджету), бездіяв: не призначив перевірку по факту звернення прокурора, не відсторонив керівника на час проведення перевірки, не ініціював проведення переговорів з контрагентом для з`ясування та виправлення ситуації, не звернувся до суду з позовом, і як випливало з відповідей Фонду на листи прокурора, не мав наміру звертатися. Фонд не повідомив прокурора й про відсутність порушень чинного законодавства з аргументацією своєї позиції.
79. У відповіді на лист прокурора (див.п.34 цієї постанови) Фонд обмежувався твердженням про те, що Договір не є значним правочином і не потребував погодження з боку Фонду.
80. Дійсно, зазначений правочин не належав до значних (ст.73-2 ГК, п.11.1 статуту), що не оспорюється прокурором. Втім, Фонд, реалізуючи функції держави з управління підприємством, має значно ширші повноваження, аніж просто погодження правочинів, ці повноваження передбачені ГК, Законом "Про управління об`єктами державної власності", статутом ДП "Електроважмаш".
81. Тому Верховний Суд погоджується з доводами прокурора, що Фонд фактично усунувся від реалізації цих повноважень, виконання функцій управління об`єктом державної власності.
82. Прокурор зазначає у відзивах на касаційні скарги про належність Договору до правочинів із заінтересованістю, через що він, на думку прокурора, підлягав погодженню Фондом. Верховний Суд відхиляє цей аргумент, оскільки прокурор не надав судам попередніх інстанцій жодних доказів належності Договору до правочинів із заінтересованістю відповідно до положень ст.73-1 ГК (зокрема, доказів пов`язаності ТОВ "Маріпольпромснаб" з посадовими особами ДП "Електроважмаш" чи зацікавленості посадових осіб ДП "Електроважмаш" в укладенні спірних додаткових угод).
83. Фонд та ТОВ "Маріупольпромснаб" стверджують, що Фонд не мав достатньо часу для реагування на повідомлення прокурора (Фонд отримав лист прокурора, надісланий як повідомлення органу в порядку ст.23 Закону "Про прокуратуру" 15.02.2021, а 16.02.2021 прокурор вже звернувся з позовом до суду).
84. Верховний Суд відхиляє цей аргумент з огляду на таке.
85. Як встановлено судами попередніх інстанцій, прокурор звертався з листом до Фонду щодо виявлених порушень ще 16.12.2020, відтак з дати повідомлення Фонду до дати звернення прокурора до суду з позовом пройшло два місяці, а не один день.
86. Верховний Суд також звертає увагу на ту обставину, що на момент звернення прокурора з листами до Фонду та на момент звернення з позовом до суду тривало виконання спірних додаткових угод. Тому по суті кожний день затримки у захисті інтересів держави мав суттєве значення, адже у випадку оплати вартості продукції за спірними угодами на користь контрагента ДП "Електроважмаш" могло понести значні збитки, а відповідно зменшилися би й надходження від підприємства до державного бюджету.
87. Більше того, у справі, що переглядається, як правильно визначили суди попередніх інстанцій, Фонд не підтримує заявлених позовних вимог, відмовився від захисту інтересів держави у цій справі, у суді першої інстанції подав відмову від позовної заяви, яка, однак, не була задоволена судом першої інстанції. Суд першої інстанції протокольною ухвалою від 16.03.20121 відмовив у задоволенні заяви про відмову від позову на підставі ч.4 ст.55 ГПК та продовжив розгляд справи за участю позивача (Фонду) у цій справі.
88. У апеляційній та касаційній скаргах Фонд також підтримав правову позицію відповідачів і просив відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог.
89. У цьому випадку підлягають застосуванню положення ст.55 ГПК та висновки, що містяться у пунктах 55-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
90. Так, у п.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин ст.55 ГПК передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
91. У п.56 постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що у перелічених у цій статті випадках йдеться про активні дії компетентного органу, який як учасник процесу та сторона спору (позивач) не підтримує позовних вимог або подає заяву про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову. У таких випадках суд не повинен залишати позов прокурора без розгляду, адже такі процесуальні дії свідчать про те, що компетентний орган по суті відмовляється від захисту інтересів держави в судовому процесі.
92. У цій справі суди встановили, що Фонд не тільки бездіяв після звернення до нього прокурора з листами, але й процесуально відмовився у цій справі від захисту інтересів держави.
93. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про належне підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у цій справі в особі Фонду в порядку, передбаченому статтями 53, 54 ГПК та ст.23 Закону "Про прокуратуру".