ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4154/17
адміністративне провадження № К/9901/54782/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 у складі судді Бідонька А.В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у складі колегії суддів: Сіренко О.І. (суддя-доповідач), Спаскіна О.А., Любчич Л.В., у справі №820/4154/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Харківській області - головного спеціаліста відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мотузенка С.П. про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування припису і розрахунку
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (надалі - позивач, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз") звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (надалі - відповідач 1, ГУ Держгеокадастру у Харківській області), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Харківській області - головного спеціаліста відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мотузенко С.П. (надалі - відповідач 2, Інспектор Мотузенко С.П.), в якому просив:
1.1. визнати неправомірними дії Управління з контролю за використання та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства філією УМГ "Харківтрансгаз" ПАТ "УКРТРАНСГАЗ";
1.2. визнати неправомірними та скасувати припис від 09.08.2017 №335-ДК/0182Пр/03/01/-17 (надалі - Припис) та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу філією УМГ "Харківтрансгаз" ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" від 09.08.2017 №32-20-5.2-937/90-17 (надалі - Розрахунок).
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2018, яке залишене без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій в межах судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини у даній справі:
3.1. ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз" з липня по серпень 2017 року проводило ремонтні роботи з реконструкції газопроводу Шебелинка-Слов`янськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ, Донецької області, на Ділянці УТ 4 (км 39,9 - км 55,1).
3.2. ГУ Держгеокадастру у Харківській області видано наказ від 05.07.2017 №287-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", яким відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель", Положення про ГУ Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, та на підставі доповідної записки головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель в Балаклійському, Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Бакало В.А. від 05.07.2017 №3802/34-17-0.9,2, яким наказано здійснити заходи державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, шляхом проведення перевірки земельної ділянки довжиною приблизно 9 кілометрів шириною 15-20 метрів, яка знаходиться між земельною ділянкою з кадастровим номером 6320482000:02:000:0115 та земельною ділянкою з кадастровим номером 6320482000:04:000:0262, розташованих на території Грушеваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, за межами населених пунктів.
3.3. Виконання даного наказу від 05.07.2017 №287-ДК покладено на державного Інспектора Мотузенка С.П. та державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Тертичного Андрія Сергійовича у термін з 05.07.2017 по 22.07.2017.
3.4. На виконання наказу від 05.07.2017 №287-ДК 06.07.2017 проведено обстеження відповідної земельної ділянки.
3.5. За результатами обстеження земельної ділянки складено акт обстеження від 06.07.2017 №287-ДК/225/10/10/01/-17, в якому зазначено, що в ході обстеження земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Грушеваської сільської ради Барвінківського району Харківської області на земельній ділянці довжиною приблизно 7 км та шириною від 7 до 12 метрів, з початком від земельної ділянки з кадастровим номером 6320482000:02:000:0115 до земельної ділянки з кадастровим номером 6320482000:04:000:261 проведено земляні роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву, складуванню ґрунтового покриву в бурти вздовж ділянки проведення земляних робіт. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення поверхневого шару ґрунту на даній земельній ділянці представниками замовника та підрядної організації не надано, про їх наявність не повідомлено. Також, обстеженням земельної ділянки встановлено, що зняття ґрунтового покриву проводилось без виконання технології пошарового зняття та складування. На земельних ділянках, де проводяться роботи, засіяні зернові культури та знаходились в стадії достигання. В ході обстеження проведена фотозйомка та складена приблизна план-схема проведення земельних робіт.
3.6. Відповідачем оформлено Припис, яким зобов`язано філію УМГ "Харківтрансгаз" філії ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" усунути порушення частини 2 статті 168 Земельного кодексу України, статті 52 Закону України "Про охорону земель" привести ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) частини земельних ділянок загальною площею 11,3830 га на частині 65 земельних ділянок, які розміщені за межами населених пунктів на території Грушеваської та Великомишуваської сільських рад Барвінківського району, у попередній стан, що відповідав показникам ґрунтового покриву до проведення земляних робіт у термін 30 календарних днів з дня отримання.
3.7. Також, відповідачем здійснено Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу УМГ "Харківтрансгаз" філії ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".
3.8. Позивачем до матеріалів адміністративної справи надано Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом "Реконструкція газопроводу Шебелинка-Слов`янськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 -68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ, Донецької області, на Ділянці УТ 4 (км 39,9 - км 55,1), затверджений директором ДП "Укрдержбудекспертиза" від 05.12.2012, зі змісту якого вбачається, що рішення про необхідність реконструкції газопроводу було прийнято у зв`язку з тим, що ділянка газопроводу Шебелинка - Слов`янськ, км 1.1 - км 68, (довжиною 67 км) експлуатується тривалий час - з 1968 року, і має значний корозійний ізнос існуючих труб, пошкодження ізоляційного покриття і тіла труб, моральне старіння існуючого обладнання. Робочий тиск по їх причинах знижений до РК 16 кгс/см2. Також, представником позивача до матеріалів справи долучено дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 07.07.2016 року № ІУ 1151161892367.
3.9. Крім того, в матеріалах справи наявні договори про доступ на земельну ділянку, на якій здійснювалися ремонтні будівельні роботи, для використання реконструкції газопроводу та на відшкодування збитків власнику земельної ділянки, укладені із підприємством позивача та власниками земельних ділянок, на яких проводились ремонтні роботи.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства України, а оскаржувані Припис та Розрахунок є правовірними та скасуванню не підлягають.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" подало касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права.
Зокрема, скаржник наполягає, що судами проігноровані доводи та докази надані позивачем про те, що позивач не є власником чи землекористувачем зазначених в акті перевірки земельних ділянок, а тому відповідно до чинного законодавства не міг отримати дозвіл на зняття родючого шару ґрунту. Також, скаржник вважає, що судами не надано належної оцінки наданим позивачем доказам, які підтверджують факт здійснення будівельних робіт з метою відвернення настання аварії через зношеність газопроводу.
Що стосується неправильного застосування норм матеріального права, то скаржник вважає, що позивач мав право здійснювати ремонтні роботи на магістральному трубопроводі для відвернення загрози аварії без необхідності отримання будь-яких додаткових документів дозвільного характеру. Скаржник стверджує, що підземні газопроводи не належать до земель трубопровідного транспорту. Крім того, на переконання скаржника, відповідачі порушили порядок проведення перевірки, оскільки не зазначили вид заходу контролю.
6. Відповідач 1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначив, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними. Відповідач наполягає, що оспорювані Припис та Розрахунок прийняті на підставі, в межах повноважень відповідачів та є правомірними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно зі статтею 168 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України, тут і в подальшому в редакції, чинній на час спірних правовідносин), ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. При здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
9. Пунктами 3.1-3.2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 №1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за №70/10350 (надалі - Порядок, тут і в подальшому в редакції, чинній на час спірних правовідносин), визначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.
10. Пункт 4.1 Порядку передбачає, що для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник (далі - заявник) звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему (далі - інспекційного органу Держкомзему).
11. Системний аналіз чинних на час виникнення спірних правовідносин норм законодавства дає підстави для висновку, що на власників та землекористувачів земельних ділянок покладався обов`язок з отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок у разі здійснення останніми, серед іншого, будівельних робіт, за винятком випадків, перелічених у пункті 3.2 Порядку.
12. У свою чергу, стаття 73 ЗК України визначає, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
13. Відповідно до статті 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 №192/96-ВР (надалі - Закон №192/96-ВР), до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.
14. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" від 17.02.2011 №3041-VI (надалі - Закон №3041-VI), охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності (абзац 7).
15. При цьому, абзацами 8-9 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що підприємства магістральних трубопроводів - суб`єкти господарської діяльності, які здійснюють експлуатацію об`єктів магістральних трубопроводів, а правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому (абзац 9).
16. Таким чином, не зважаючи на приписи статей 73 ЗК України та 11 Закону №192/96-ВР, про неправильне застосування яких скаржник зазначає у касаційній скарзі, в межах охоронних зон магістральних трубопроводів, у тому числі підземних, відповідними підприємствами магістральних трубопроводів здійснюється саме використання земель.
17. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" від 24.07.1998 №1173 передбачено, що компанія "УКРТНАСГАЗ" виконує функції з транспортування та зберігання природного газу.
18. Крім того, у касаційній скарзі скаржник теж зазначає про те, що ПАТ "УКРТНАСГАЗ" є підприємством магістральних трубопроводів.
19. Отже, позивач, який належить до підприємств магістральних (газо) трубопроводів, здійснює використання земель в межах охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, а відтак не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що позивач не може вважатися власником чи землекористувачем земельних ділянок, зазначених в акті перевірки та не є суб`єктом відповідальності за нормою статті 168 ЗК України і у свою чергу не міг отримати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву в межах зазначених в акті перевірки земельних ділянок.
20. Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 16 Закону №3041-VI, у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) для негайної її локалізації, ліквідації можливих наслідків чи відвернення загрози підприємства магістральних трубопроводів без попереднього погодження з власниками або користувачами земельних ділянок, без оформлення речових прав на земельні ділянки та без отримання відповідних дозволів і погоджень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, визначених законодавством, мають право проводити земляні та інші роботи для негайної локалізації аварій (аварійних ситуацій), ліквідації наслідків або відвернення їх загрози.
21. Варто зауважити, за нормою цієї статті підприємства магістральних трубопроводів наділені правом проводити земляні та інші роботи без отримання відповідних дозволів виключно за умови настання аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) та з метою негайної локалізації аварій (аварійних ситуацій), ліквідації наслідків чи відвернення їх загрози. Тобто, законодавець, зважаючи на екстрений характер аварій та аварійних ситуацій, що можуть виникнути на магістральних трубопроводах, наділив відповідні підприємства правом проводити роботи з їх локалізації, ліквідації їх наслідків або відвернення загрози їх настання у негайному порядку, не чекаючи на отримання встановлених законодавством дозволів.
22. Згідно з абзацами 3-4 частини 1 статті 1 Закону №3041-VI, аварією є небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації магістрального трубопроводу (розгерметизація, вибух, пожежа тощо), спричинила руйнування (виведення з ладу) технологічних об`єктів магістрального трубопроводу, припинення (скорочення обсягу) транспортування продукту, втрату транспортованого продукту, загибель (травмування) людей чи створила загрозу безпеці, життю та здоров`ю людей, руйнування будівель та споруд, а також завдає шкоди навколишньому природному середовищу на прилеглій території. Аварійною ситуацією на магістральних трубопроводах є стан об`єктів магістральних трубопроводів, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов у аварію.
23. Пунктом 1.6 розділу V "Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів", що затверджений Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 №11, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.04.2010 за №292/17587, для забезпечення надійної і безпечної роботи ЛЧМГ газотранспортні підприємства та їх підрозділи повинні забезпечувати будівництво, реконструкцію та ремонт ЛЧМГ спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями чи підрозділами згідно з проектом, що отримав позитивний експертний висновок відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об`єктів (підпункт "а").
24. У своїй касаційній скарзі скаржник, посилаючись на наявні у матеріалах докази, зокрема, експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом "Реконструкції газопроводу Шебелинка-Слов`янськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ, Донецької області, на Ділянці УТ 4 (км 39,9 - км 55,1)", затверджений 05.12.2021 директором ДП "Укрдержбудекспертиза" і дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 07.07.2016 №ІУ1151161892367, стверджує, що ті будівельні роботи, які виконувались на замовлення ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз", проводились саме з метою відвернення загрози аварії, яка могла б статися через знос цієї ділянки газопроводу.
25. Колегія суддів Верховного Суду з цього приводу вважає за необхідне погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про те, що надані позивачем докази не підтверджують тієї обставини, що будівельні роботи з ремонту газопроводу на земельних ділянках, зазначених в акті перевірки, проводились для відвернення загрози аварії на трубопроводі. Саме по собі отримання позивачем дозволу на виконання таких будівельних робіт свідчить про їх запланований характер та про те, що жодна аварія чи аварійна ситуація на газопроводі не мала місця на момент початку виконання будівельних робіт на замовлення позивача. Також, як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, зазначення в експертному звіті, датованому 2012 роком, про загальну зношеність трубопроводу ще не означає автоматично, що виконувані на замовлення позивача будівельні роботи у липні-серпні 2017 року здійснювалися саме з метою відвернення загрози аварії.
26. З урахуванням наведеного, є обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач був зобов`язаний отримати спеціальний дозвіл на зняття і перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, на яких на його замовлення здійснювалися будівельні роботи.
27. Слід відхилити покликання скаржника на абзац 3 частини 1 статті 15 Закону №3041-VI, відповідно до якого підприємства магістральних трубопроводів під час виконання капітальних та інших планових робіт з метою забезпечення безаварійної експлуатації магістральних трубопроводів без оформлення речових прав на земельні ділянки мають право копати шурфи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів, для перевірки якості ізоляції об`єктів магістрального трубопроводу і стану засобів їх електрохімічного захисту від корозії та проводити інші земляні роботи, необхідні для забезпечення нормальної експлуатації об`єктів магістрального трубопроводу, за умови повідомлення про це власників або користувачів земельних ділянок не менш як за три дні до початку робіт та приведення цих земельних ділянок у стан, придатний для подальшого використання за призначенням.
28. Норма даної статті визначає права підприємств магістральних трубопроводів в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів при проведенні капітальних та інших планових робіт, а не в разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), та дозволяє здійснювати ці роботи без оформлення речових прав на земельні ділянки, а не без отримання спеціальних дозволів, що встановлені законодавством.
29. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV (надалі - Закон №963-IV, тут і в подальшому в редакції, чинній на час спірних правовідносин), державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.
30. Згідно з абзацами 1-4 частини 1 статті 10 Закону №963-IV, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачі під час проведення перевірки не допустили порушень Закону №963-IV. Натомість, що стосується посилань скаржника на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (надалі - Закон №877-V), то слід зауважити, що предметом перевірки, яка здійснювалась відповідачами, була земельна ділянка довжиною приблизно 9 кілометрів шириною 15-20 метрів, яка знаходиться між земельною ділянкою з кадастровим номером 6320482000:02:000:0115 та земельною ділянкою з кадастровим номером 6320482000:04:000:0262, розташованих на території Грушеваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, за межами населених пунктів. Враховуючи те, що норми Закону №877-V стосуються сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що посилання скаржника на норми цього закону є безпідставними у випадку спірних правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №826/11708/17 та від 22.10.2020 у справі №826/16214/17.
32. Таким чином, суди попередніх інстанцій на основі правильного застосування норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права дійшли вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог і доводи касаційної скарги правильності цього висновку не спростовують.
33. Інших доводів, які могли б слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій та задоволення касаційної скарги скаржник та його представник не навели.
34. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
35. За змістом статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,