Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів (далі - Правила), що додаються.

2. Скасувати наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 02.03.2004 N 69 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновській І.Г. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

1.1. Дія цих Правил поширюється на суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з експлуатацією, ремонтом та реконструкцією об'єктів магістральних газопроводів або які здійснюють науково-дослідні, проектно-конструкторські, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні та діагностичні роботи на цих об'єктах.

1.2. Газопроводи з робочим тиском до 1,2 МПа (12 кгс/кв.см), призначені для газопостачання будинків лінійних обхідників (ремонтерів), операторів газорозподільних станцій, а також газопроводи в межах проммайданчиків компресорних станцій, підземних сховищ газу та газорозподільних станцій, що призначені для постачання газу на власні потреби (опалювальне, водогрійне обладнання, газові плити тощо), експлуатуються згідно з вимогами Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), та Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання" (далі - ДБН В.2.5-20-2001).

У цих Правилах застосовуються такі визначення:

Бандажі ППС - композитні бандажі призначені для посилення несучої здатності лінійної частини магістральних газопроводів.

Газопровід - споруда зі щільно з'єднаних між собою труб, призначена для переміщування газу.

Газопровід-відвід - газопровід, призначений транспортувати частину газу від магістрального газопроводу до газорозподільної станції.

Газопровід-перемичка - газопровід, що з'єднує між собою окремі газопроводи.

Газорозподільна станція - об'єкт газотранспортної системи, призначений редукувати, одоризувати та подавати газ визначеного тиску споживачам у межах установлених об'ємів, обліковувати кількість спожитого газу та захищати споживачів від недопустимого відхилення тиску від норми.

Газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання, який виконує функції з обслуговування та ремонту об'єктів магістральних газопроводів з метою забезпечення транспортування природного газу у визначених обсягах.

Захисне покриття - штучно створений шар (сукупність шарів) на поверхні металу, призначений для захисту його від корозії.

Лінійна частина газопроводу - частина магістрального газопроводу (без компресорних станцій), якою транспортують газ.

Лупінг - нитка газопроводу, яку прокладено на певних ділянках паралельно основній нитці, щоб збільшити продуктивність газопроводу.

Надземний перехід газопроводу - перехід газопроводу, споруджений над природною чи штучною перешкодою.

Нижня концентраційна границя вибуховості (спалахування) - мінімальна концентрація горючих і (або) вибухонебезпечних речовин у повітрі, при якій може виникнути спалахування або вибух цієї суміші від джерела запалювання, в %.

Підводний перехід газопроводу - перехід газопроводу через водні перешкоди, споруджений нижче рівня води.

Підземний перехід газопроводу - перехід, що споруджений під природними або штучними перешкодами.

Технічні засоби обстеження - внутрішньотрубні дефектоскопи, прилади і засоби зовнішньої діагностики.

АПО - апарат повітряного охолодження

ВТД - внутрішньотрубне діагностування

ВУПЗГ - виробниче управління підземного зберігання газу

ГВП - газовимірювальний пункт

ГВС - газовимірювальна станція

ГДВ - граничнодопустимі викиди

ГДК - граничнодопустима концентрація

ГДС - граничнодопустимі скиди

ГЗП - газозбірний пункт

ГКС - газокомпресорна служба

ГМК - Газомотокомпресор

ГПА - газоперекачувальний агрегат

ГРС - газорозподільна станція

ДУ - діаметр умовний

ДКС - дотискувальна компресорна станція

ЕХЗ - електрохімічний захист

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту

ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання

ЗКЗ - засоби колективного захисту

ЗРУ - закрите розподільне устаткування

ІТП - інженерно-технічний працівник

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика

КС - компресорна станція

КЦ - компресорний цех

ЛВУМГ - лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів

ЛЗР - легкозаймиста рідина

ЛЕП - лінія електропередачі

ЛЕС - лінійно-експлуатаційна служба

ЛЧМГ - лінійна частина магістрального газопроводу

МГ - магістральний газопровід

МНС - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

НКГВ (НКГС) - нижня концентраційна границя вибуховості (спалахування)

ОПН - об'єкт підвищеної небезпеки

ПВВГ - пункт вимірювання витрати газу

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій

ППР - планово-попереджувальний ремонт

ППС - поліпромсинтез

ПСГ - підземне сховище газу

ПУЕ - правила улаштування електроустановок

ПНО - потенційно небезпечний об'єкт

ПТЕЕС - правила технічної експлуатації електроустановок споживачів

ПТЕСВК - правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України

Рроб - робочий тиск

УДЗ - установка дренажного захисту

УКЗ - установка катодного захисту

УКПГ - установка комплексної підготовки газу

УМГ - управління магістральних газопроводів

УОГ - установка очищення газу

УПГ - установка підготовки газу.

1. Загальні організаційні вимоги

1.1. До складу МГ входять:

а) газопроводи із відводами та лупінгами від місця видобутку чи підземного зберігання газу (вихід з УПГ на газовому промислі чи ПСГ) до місця його розподілення зі зниженням тиску до 1,2 МПа (вихід із ГРС) з перекривною арматурою, переходами через природні і штучні перешкоди (автомобільні дороги, залізниці, канали тощо), вузлами запускання та приймання очисних засобів, вузлами збирання і зберігання газового конденсату, засобами введення в газопровід метанолу;

б) головні та проміжні КС;

в) ПСГ;

г) ГРС;

ґ) УПГ;

д) установки ЕХЗ від корозії;

е) лінії і споруди систем технологічного зв'язку і телемеханіки;

є) ЛЕП і обладнання для електроживлення електроустановок МГ, систем телемеханіки та установок ЕХЗ;

ж) ГВС, ГВП і газовимірювальні блоки на ЛЧМГ, КС, ГРС, ПСГ;

з) міжгазопровідні пункти редукування газу;

и) протипожежні засоби, протиерозійні і захисні споруди газопроводів;

і) ємності для зберігання і розгазування конденсату, земляні амбари для аварійного зливання конденсату;

ї) будівлі та споруди на ЛЧМГ;

й) дороги і вертолітні майданчики, розміщені вздовж траси газопроводу, під'їзди до них;

к) розпізнавальні і сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів.

1.2. Регламентні, діагностичні та ремонтні роботи на об'єктах МГ здійснюються згідно з графіками, затвердженими газотранспортним підприємством (УМГ). Обсяги та терміни виконання цих робіт встановлюються газотранспортним підприємством виходячи з фактичного технічного стану обладнання або вимог підприємств - виробників технологічного обладнання МГ.

Результати виконаних робіт за графіком ППР разом з переліком робіт, датою виконання робіт, складом бригади, посадою та прізвищем особи відповідальної за їх виконання фіксуються у журналі обліку виконаних ремонтних робіт. Крім того, результати ремонтів обладнання фіксуються в ремонтних формулярах (паспортах) обладнання, якщо це передбачено їх формою.

1.3. За безпечне проектне рішення, якість будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, безпечні конструкції обладнання, якість технічного діагностування тощо відповідає суб'єкт господарювання, що виконує відповідні роботи.

1.4. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах проводяться відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112. Розслідування некатегорійних аварій та відмов обладнання на об'єктах МГ здійснюється у порядку, визначеному стандартом газотранспортного підприємства.

1.5. Суб'єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за переліками, визначеними у додатках 1 і 2 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (далі - Порядок видачі дозволів), повинен одержати відповідний дозвіл Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд) або його територіального органу.

1.6. Об'єкти МГ підлягають ідентифікації, обліку та декларуванню безпеки згідно з вимогами Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки".

1.7. До об'єктів МГ, які можуть ідентифікуватися як ОПН, відносяться:

а) ділянки однойменних МГ та газопроводів-відгалужень в межах одного ЛВУМГ чи ВУПЗГ (включаючи ГРС, лупінги, резервні нитки, переходи через природні та штучні перешкоди тощо);

б) ділянки багатониточних МГ чи різнойменні МГ, що проходять в межах одного технічного коридору на відстані менш ніж 500 м між їх осями, які можуть вважатися одним об'єктом;

в) головні та проміжні КС з вузлом підключення (від вхідного охоронного крана до вихідного);

г) ПСГ (від охоронних кранів, включаючи активний об'єм газу при максимальній проектній закачці, ДКС та УКПГ).

1.8. Не допускається віднесення до ПНО об'єктів, які ідентифіковані як ОПН та внесені до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 (далі - Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956).

Зміна класифікації об'єкта з ПНО на ОПН чи навпаки здійснюється на підставі результатів повторної ідентифікації, за результатом якої об'єкт вноситься до відповідного реєстру (до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки, який веде Держгірпромнагляд згідно з вимогами Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956, або до Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів, який веде Державний департамент страхового фонду документації відповідно до вимог Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 N 1288) з обов'язковим зняттям з обліку за результатами попередньої ідентифікації.

Внесення об'єктів до відповідних реєстрів без їх попередньої ідентифікації не допускається. Така реєстрація не є чинною та скасовується.

На об'єкти, які ідентифіковані як ОПН та внесені у Державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки, не поширюються вимоги, що регулюють діяльність ПНО, та навпаки.

1.9. На об'єктах МГ, які віднесені до ПНО або ОПН, повинні бути розроблені ПЛАС відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

Працівники, які займаються експлуатацією, ремонтом і обслуговуванням ПНО та ОПН, до початку самостійної роботи повинні пройти навчання щодо дій у випадку виникнення аварійних ситуацій.

У процесі роботи, один раз у квартал, повинні проводитись навчально-тренувальні заняття і навчальні тривоги з можливих аварійних ситуацій, передбачених ПЛАС.

1.10. Інструкції з охорони праці складаються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), та Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229.

1.11. На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12.05.2009 за N 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09), "Типовых отраслевых норм бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты работникам предприятий нефтяной и газовой промышленности (бурение скважин, добыча нефти, газа, газового конденсата, озокерита, переработка природного и нефтяного газа, газового конденсата, транспортирование и хранение нефти, нефтепродуктов и газа; подземная газификация угля, нефтебазы)", затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 18.08.80 N 241/П-9 (далі - НПАОП 11.1-3.24-80), Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Властивості та вплив на організм працівників шкідливих речовин, що застосовуються під час транспортування газу (метан, газоконденсат, одоранти, сірководень, сірчистий газ, окис вуглецю, метанол тощо), визначені відповідними санітарними нормами і правилами.

1.12. Для захисту органів дихання працівники забезпечуються ЗІЗОД згідно з вимогами Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

1.13. Працівники, які виконують роботи на висоті, а також верхолазні роботи, забезпечуються запобіжними поясами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.089-86), поясами безпеки згідно з відповідними технічними умовами або ременями безпеки відповідно до вимог ДСТУ EN 361-2001 "Індивідуальне спорядження для захисту від падіння з висоти. Ремені безпеки".

Роботи на висоті повинні виконуватись згідно з вимогами Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

1.14. Під час перевірки міцності запобіжних поясів необхідно дотримуватись норм і термінів випробування, що передбачені ГОСТ 12.4.089-86.

1.15. Працівники, які працюють із радіоактивними речовинами, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з "Типовыми отраслевыми нормами бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим, занятым на работах с радиоактивными веществами и источниками ионизирующих излучений", затвердженими постановою Держкомпраці СРСР від 23.09.80 N 296/П-10.

1.16. До робіт на об'єктах МГ допускаються особи, які пройшли медичний огляд відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113, і не мають протипоказань за станом здоров'я для роботи за спеціальністю.

Профілактичний наркологічний огляд, у разі потреби, проводиться відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97 N 1238 "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення".

1.17. Організація і порядок проведення навчання, інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки й допуску працівників до самостійної роботи здійснюються відповідно до вимог:

Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05);

Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003);

Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003);

Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 15.08.2007 N 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за N 1006/14273;

нормативних документів із зазначених питань.

На газотранспортних підприємствах на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва роботодавцем розробляються і затверджуються відповідні переліки робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

Не дозволяється допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки.

1.18. До керівництва роботами з експлуатації та ремонту об'єктів МГ допускаються особи, що мають освіту за фахом, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 та з питань пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ Б.02.005-2003.

1.19. Під час укладання трудового договору працівник повинен бути проінформований роботодавцем під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих чинників, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

1.20. Керівники та посадові особи газотранспортних підприємств зобов'язані в межах своїх повноважень визначених у посадових інструкціях контролювати дотримання вимог безпечної експлуатації обладнання МГ, вживати заходи щодо запобігання виникнення аварійних ситуацій та відповідають за виконання вимог цих Правил згідно з чинним законодавством.

1.21. Страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на ОПН здійснюється згідно з вимогами Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788.

2. Вимоги до території, проммайданчиків, будівель, споруд та приміщень

2.1. Територія виробничого об'єкта повинна бути огороджена згідно з проектом будівництва (реконструкції) і мати не менше двох виїздів на шляхи загального призначення. Огорожа повинна постійно підтримуватися у справному стані. Біля входу (в'їзду) на територію об'єкта і по периметру огорожі повинні бути знаки безпеки. З зовнішньої або внутрішньої сторони огорожі повинна бути влаштована захисна смуга (вільна від сухої рослинності) шириною не менше ніж 4 м.

2.2. В'їзні ворота на територію виробничого об'єкта повинні бути зачинені.

2.3. На території вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктів, а також у місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування відкритого вогню не дозволяється.

2.4. На дільницях території виробничого об'єкта, де можливі скупчення горючих парів та газів, проїзд транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати встановлені на відповідних місцях інформаційні таблички.

2.5. Доступ сторонніх осіб на територію виробничого об'єкта допускається лише за наявності пропуску за розпорядженням керівника підрозділу (філії) і тільки у супроводі працівника виробничого підрозділу.

2.6. Територія проммайданчиків повинна бути рівною, з твердим покриттям, мати необхідні ухили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені.

Територія виробничого об'єкта повинна освітлюватися згідно з проектом. Електроосвітлення повинно забезпечувати освітленість не нижче норм, встановлених Державними будівельними нормами "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення" (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

2.7. На території виробничого об'єкта повинні бути проїзди для руху автотранспорту і пішохідні доріжки з твердим покриттям, які взимку необхідно очищати від снігу і льоду.

2.8. Горловини заглиблених резервуарів та колодязів різного призначення повинні бути закриті кришками, а під час проведення в них ремонтних робіт - огороджені.

2.9. Водопровідні, каналізаційні та інші колодязі, підземні споруди (далі - колодязі), що розташовані на відстані до 15 м від осі газопроводів, є газонебезпечними. Контроль за станом газоповітряного середовища в колодязях на вміст токсичних речовин здійснюється перед кожним спуском працівників, щоквартально, а в перший рік їх експлуатації - щомісячно.

2.10. У кришці колодязя повинен бути отвір діаметром від 20 мм до 30 мм для відбору проб газоповітряного середовища.

2.11. Колодязі повинні бути захищені від потрапляння поверхневих та ґрунтових вод. У разі необхідності обладнується дренаж з відведенням стоків у промислову каналізацію через гідравлічний затвор. Працездатність затворів необхідно періодично перевіряти.

2.12. Кришки люків колодязів необхідно періодично очищати від бруду, льоду і снігу. Пожежні гідранти повинні бути захищені від замерзання води, а в місцях їх розташування повинні встановлюватись покажчики згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2.13. Працівники, які обслуговують газонебезпечні колодязі згідно з вимогами "Типовой инструкции по организации безопасного проведения газоопасных работ", затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (далі - НПАОП 0.00-5.11-85), повинні знати:

схему відповідних комунікацій;

методи виявлення загазованості;

ознаки отруєння токсичними речовинами та правила надання першої медичної допомоги потерпілим;

правила безпечного виконання робіт у загазованому середовищі.

2.14. Роботу в колодязях повинна виконувати бригада у складі не менше трьох працівників, які до початку роботи повинні пройти цільовий інструктаж з питань охорони праці про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її виконання згідно з положенням газотранспортного підприємства про навчання з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05. Один з працівників повинен виконувати роботи в колодязі, другий - страхувати першого за допомогою рятувальної мотузки, а третій - стежити за роботою першого працівника і надавати йому допомогу під час передавання необхідного інструмента та матеріалів.

2.15. Перед спуском у колодязь необхідно оглянути його зовні та перевірити колодязь на наявність загазованості. У разі виявлення загазованості необхідно ретельно провентилювати колодязь і провести повторний аналіз газоповітряного середовища.

У випадку загазованості вище ГДК, але нижче ніж 20% від НКГВ, спуск у колодязь дозволяється лише у шланговому або ізолюючому протигазі.

2.16. Для роботи у колодязях дозволяється застосовувати лише вибухобезпечні акумуляторні світильники з електричною напругою не вище 12 В. Світильники необхідно вмикати і вимикати поза вибухонебезпечною зоною перед спуском в колодязь та після підйому із нього.

2.17. Не допускається розміщення у межах проммайданчиків виробничих об'єктів закладів соціально-побутового призначення та будь-яких виробництв і організацій, що не мають безпосереднього відношення до функціонування газотранспортного підприємства.

2.18. Не допускається розміщення побутових та адміністративних приміщень з масовим скупченням людей (їдальні, тренажерні зали, конференц-зали, селекторні студії тощо) у будівлях, прибудованих чи безпосередньо прилеглих до будівель та споруд з вибухопожежонебезпечними виробництвами.

2.19. Внутрішньооб'єктові автодороги повинні відповідати вимогам Державних будівельних норм "Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво" (ДБН В.2.3-4-2007) та будівельних норм і правил "Промышленный транспорт" (СНиП 2.05.07-91*).

2.20. Рух автотранспорту на території виробничого об'єкта повинен здійснюватися за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки автотранспорту та перед в'їздами на територію об'єкта.

2.21. Територія виробничого об'єкта повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту згідно з вимогами ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", а також знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1262 (далі - Технічний регламент, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1262).

2.22. Газотранспортним підприємством (структурним підрозділом) повинні бути встановлені обов'язки посадових осіб, відповідальних за стан транспортних комунікацій на території об'єкта.

2.23. Влаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати проекту на їх будівництво, вимогам цих Правил, а також будівельних норм і правил "Производственные здания" (СНиП 2.09.02-85*), "Сооружения промышленных предприятий" (СНиП 2.09.03-85), "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87) та інших нормативних документів.

2.24. На проммайданчиках повинні бути масштабні плани всіх комунікацій з точними прив'язками до існуючих будівель. У разі реконструкції комунікацій чи спорудження нових зміни і доповнення у плани повинні вноситися у 10-денний термін.

2.25. Відстані між спорудами повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил "Генеральные планы промышленных предприятий" (СНиП II-89-80), "Магистральные газопроводы" (СНиП 2.05.06-85), санітарних і протипожежних норм.

2.26. Виробничі будівлі і споруди за наказом керівника структурного підрозділу газотранспортного підприємства закріплюються за відповідними цехами і службами підрозділу. Керівники структурних підрозділів відповідають за технічний стан закріплених за ними будівель та споруд.

2.27. Усі виробничі будівлі та споруди повинні мати технічні паспорти, проектну та виконавчу документацію, а також акти обстеження технічного стану, що складені службами спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд.

2.28. Не допускається проводити перепланування, реконструкцію та капітальний ремонт виробничих приміщень без проекту, розробленого спеціалізованою організацією.

2.29. Фарбування елементів конструкцій споруд, комунікацій, виробничого устатковання, засобів пожежогасіння повинно здійснюватись з дотриманням вимог нормативних документів, а оформлення знаків безпеки як в приміщеннях, так і на території газотранспортного підприємства - вимог Технічного регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1262.

2.30. Виробничі приміщення повинні мати не менше двох виходів, розташованих в протилежних кінцях приміщення. Вікна і двері повинні відкриватися назовні. Підлога повинна бути із вогнестійких матеріалів.

2.31. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення, лабораторій, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, повинні бути визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки та клас зони, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення або на межі зони.

2.32. Основні входи до виробничих приміщень ззовні повинні бути облаштовані тамбурами або повітряно-тепловими завісами.

2.33. Кожне виробниче приміщення повинно мати не менше одного основного проходу шириною не менше ніж 1,5 м.

2.34. Куріння на території газотранспортного підприємства дозволяється лише у спеціально відведених місцях, обладнаних урнами з негорючих матеріалів, а також написами "Місце для паління".

2.35. Розміщення обладнання на виробничому об'єкті повинно забезпечувати зручне і безпечне його обслуговування і ремонт. Відстань між обладнанням та відстань від обладнання до стін будівлі повинна бути не менше ніж 1 м, а ширина робочого проходу не менше ніж 0,75 м.

2.36. Майданчики і переходи, що розташовані на висоті вище ніж 0,75 м, повинні обладнуватися сходами з перилами.

2.37. Обладнання, перекривна, регулююча та запобіжна арматура повинні мати технологічну нумерацію згідно з технологічними схемами.

2.38. Температура поверхонь нагрітого обладнання не повинна перевищувати 43 град.С, тому ці поверхні необхідно теплоізолювати згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температур гарячих поверхонь" (EN 563:1994, ІDТ).

Теплова ізоляція обладнання та трубопроводів має відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов".

Гаряча поверхня в місцях, де можливе потрапляння на неї горючих матеріалів, повинна мати захисний кожух.

2.39. Рухомі частини обладнання та частини обладнання, що обертаються, повинні бути надійно огороджені.

2.40. Допускається тимчасове зняття огорожі рухомих частин обладнання та термоізоляції поверхонь обладнання, що нагріваються (охолоджуються), у період огляду і ремонту.

2.41. Випробовування на герметичність перекривної, регулюючої та запобіжної арматури після її ремонту повинно виконуватись та оформлятися актом згідно із затвердженою на газотранспортному підприємстві виробничою інструкцією.

2.42. Постійні і тимчасові заглушки, що приварюються на технологічних трубопроводах, повинні бути сталевими та сферичними. Товщина стінки заглушки повинна бути розрахована на робочий тиск в трубопроводі.

2.43. Заглушки, що встановлюються між фланцями, повинні мати хвостовики, що виступають за межі фланців, а також прокладки з матеріалів, що відповідають умовам робочого середовища. На хвостовику заглушки повинен бути вибитий її інвентарний номер, діаметр, товщина, робочий тиск, марка сталі.

2.44. Витоки газу із зварних та інших з'єднань обладнання, трубопроводів і арматури виявляють за допомогою мильного розчину, спеціальними приладами або іншим методом без застосування відкритого вогню.

2.45. У виробничому підрозділі, а також у цехах (установках тощо) повинна бути призначена особа, відповідальна за контроль повітря робочої зони проммайданчиків, будівель, споруд і колодязів. Результати перевірок реєструються в журналі контролю повітряного середовища.

2.46. Виробничий об'єкт МГ повинен бути забезпечений надійним зв'язком.

2.47. Прямий телефонний зв'язок повинен бути між керівником газотранспортного підприємства (структурного підрозділу) і керівниками цехів і служб.

2.48. Відходи, сміття, непридатні деталі, вузли і агрегати повинні своєчасно прибиратись і накопичуватись на спеціально відведених майданчиках. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом у встановлений термін.

2.49. Штатні системи протиаварійного захисту та інші системи виявлення небезпек технологічних процесів, якими обладнуються компресорні станції газотранспортного підприємства згідно з вимогами чинних нормативних документів, разом з системами оповіщення повинні забезпечувати функції систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення населення у разі їх виникнення відповідно до вимог Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 N 288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за N 785/12659.

1. Загальні вимоги до лінійної частини

1.1. Якість газу, що подається в МГ, повинна відповідати вимогам нормативних документів.

1.2 Газотранспортні підприємства здійснюють надійне та безпечне газопостачання споживачів у проектних режимах згідно із укладеними угодами.

1.3. У разі неможливості виконання вимог п. 1.2 глави 1 розділу V цих Правил внаслідок виникнення аварійних ситуацій чи інших форс-мажорних обставин газотранспортне підприємство зобов'язане задіяти резервну схему газопостачання, а коли і це неможливо - тимчасово припинити газопостачання у встановленому порядку на термін, необхідний для усунення аварійної ситуації чи інших форс-мажорних обставин.

1.4. Лінійні крани на ЛЧМГ з Ду понад 500 мм, окрім системи місцевого пневмогідрокерування, повинні мати ручний дублюючий гідропривід.

1.5. Не дозволяється спорудження будівель та споруд в межах охоронних зон МГ (за винятком об'єктів МГ згідно з Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1747) .

1.6. Для забезпечення надійної і безпечної роботи ЛЧМГ газотранспортні підприємства та їх підрозділи повинні:

а) забезпечувати будівництво, реконструкцію та ремонт ЛЧМГ спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями чи підрозділами згідно з проектом, що отримав позитивний експертний висновок відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431;

б) здійснювати ефективний технічний нагляд за ходом спорудження, ремонту чи реконструкції ЛЧМГ;

в) забезпечувати прийняття об'єктів ЛЧМГ в експлуатацію згідно з вимогами чинних нормативних документів;

г) здійснювати систематичні візуальні обстеження ЛЧМГ;

ґ) виконувати періодичні приладні обстеження ЛЧМГ;

д) виконувати технічне обслуговування ЛЧМГ у встановлених обсягах та термінах;

е) своєчасно виконувати необхідні ремонтно-профілактичні роботи;

є) періодично інформувати землекористувачів та органи місцевого самоврядування про місцезнаходження ЛЧМГ та здійснювати контроль за безпекою виконання робіт в охоронних зонах;

ж) забезпечувати ефективну та надійну роботу засобів активного захисту ЛЧМГ від корозії;

з) забезпечувати своєчасне попередження, локалізацію та ліквідацію аварій і надзвичайних ситуацій на ЛЧМГ та їх наслідків.

1.7. Комплекси робіт з візуального огляду та обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів, технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти повинні виконуватись згідно з вимогами нормативних документів.

1.8. Періодичність та обсяги візуальних обстежень ЛЧМГ встановлюються стандартами газотранспортних підприємств залежно від особливості місцевих умов експлуатації ЛЧМГ.

1.9. Обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів здійснюються згідно з програмами обстеження, затвердженими керівником газотранспортного підприємства.

1.10. Періодичність обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів визначається газотранспортним підприємством згідно з вимогами цих Правил та вимог нормативних документів.

1.11. На потенційно небезпечних ділянках ЛЧМГ повинно виконуватися контрольне шурфування не рідше одного разу на 3 роки для візуальної та інструментальної оцінки стану ізоляційного покриття та металу труб.

До потенційно небезпечних відносяться:

а) "гарячі" ділянки ЛЧМГ на виході КС (до першого лінійного крана);

б) ділянки в зонах можливих зсувів ґрунту;

в) ділянки із наднормативним напруженим станом металу труб;

г) ділянки з підвищеною корозійною активністю ґрунтів (кислі ґрунти, солончаки тощо);

ґ) ділянки з порушенням охоронної зони, що загрожують безпечній життєдіяльності населення;

д) ділянки, де виявлена ерозія ґрунту, що прогресує.

е) ділянки з наявністю анодних та знакозмінних зон від дії блукаючих струмів;

є) ділянки, де не забезпечується мінімальний захисний потенціал.

1.12. Позачергові обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів повинні проводитися:

а) якщо в процесі експлуатації виявлена розгерметизація зварних стиків чи їх розриви;

б) у разі виникнення наскрізних корозійних дефектів.

1.13. Діяльність ЛЕС газотранспортного підприємства (структурного підрозділу) та спеціалізованих організацій, що виконують ремонтні та будівельно-монтажні роботи на ЛЧМГ, повинна здійснюватись згідно з вимогами Закону України "Про трубопровідний транспорт" та стандартів газотранспортних підприємств.

1.14. ЛЧМГ згідно з графіком у процесі експлуатації підлягає огляду шляхом обходу, обльоту чи об'їзду.

1.15. Позачерговий огляд ділянок ЛЧМГ повинен здійснюватися після стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин, які могли призвести до пошкодження газопроводу і окремих його споруд.

1.16. Результати огляду траси заносяться в спеціальний журнал. Про виявлені розгерметизації чи пошкодження ЛЧМГ, інші порушення негайно інформується начальник ЛЕС, диспетчер та керівник структурного підрозділу, який приймає рішення щодо термінів та способу ліквідації виявлених порушень.

1.17. ЛЕС і диспетчерська служба повинні мати затверджений уповноваженою особою газотранспортного підприємства (структурного підрозділу) порядок повідомлення про аварію, порядок збору аварійної бригади та її виїзду до місця аварії. ЛЕС повинна бути укомплектована автотранспортом, спеціальною технікою, інструментами, приладами, засобами зв'язку та витратними матеріалами за затвердженими нормами.

В газотранспортних підприємствах створюється матеріальний резерв об'єктового рівня, що використовується для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків відповідно до вимог Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 N 308. Номенклатура, обсяги та норми накопичення резерву об'єктового рівня визначаються уповноваженими особами газотранспортних підприємств.

1.18. У разі виявлення розгерметизації ЛЧМГ небезпечна зона повинна бути негайно відгороджена та позначена знаками безпеки.

1.19. Після отримання повідомлення про виявлення аварійної ситуації диспетчер організовує її локалізацію та ліквідацію згідно з ПЛАС, що розроблений відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

1.20. Не допускається ліквідація наскрізних дефектів ЛЧМГ шляхом їх підчеканення.

В окремих випадках, на термін, необхідний для підготовки ремонтних робіт з усунення наскрізного дефекту, допускається його тимчасова герметизація шляхом встановлення тимчасових бандажів.

2. Переходи через природні та штучні перешкоди

2.1. Балочні та вантові переходи МГ через штучні та природні перешкоди повинні бути обладнані загорожами, що виключають можливість доступу людей до трубопроводу, та захищені від розмивання і пошкодження.

2.2. Переходи МГ через залізниці і автомобільні дороги усіх категорій підлягають обстеженню не рідше одного разу на квартал із проведенням аналізу проб повітря з витяжної свічки.

2.3. На зсувонебезпечних, заплавних та болотистих ділянках МГ та на ділянках, де опори переходів МГ розташовані в русловій частині рік з сильною течією (зокрема гірських річок), повинно здійснюватися періодичне спостереження за станом ґрунтів, опор і просторовим положенням газопроводу. Вимірювання просторового положення газопроводу та контроль стану його опор повинні виконуватись за графіком щорічно після весняної повені та інших випадків різкого підвищення рівня води у ріках.

2.4. У разі заміни або ремонту окремої опори газопроводу повинна бути встановлена тимчасова опора на відстані не більше ніж 2 м від тієї, яка підлягає заміні (ремонту).

2.5. Важкодоступні ділянки МГ в болотистій та гірській місцевості повинні обстежуватися за графіком з періодичністю, встановленою газотранспортним підприємством, із застосуванням гелікоптерів чи інших літальних апаратів (у разі потреби), приладних методів контролю герметичності газопроводу та його корозійного стану.

2.6. Ділянки МГ, прокладені на опорах, підлягають обстеженню за графіком з періодичністю, що встановлюється газотранспортним підприємством.

2.7. У разі виявлення деформацій опор і підвісок необхідно проконтролювати приладним методом напружений стан газопроводу і у разі виявлення недопустимих напруг - здійснити заходи щодо приведення їх до нормативних значень. До здійснення контролю напружено-деформованого стану МГ повинні залучатися спеціалізовані організації, які мають дозвіл Держгірпромнагляду на виконання відповідних робіт підвищеної небезпеки, отриманий згідно з Порядком видачі дозволів.

2.8. Не дозволяється проїзд транспортних засобів і спецтехніки вздовж траси газопроводу на відстані менше ніж 10 м від опор газопроводу.

2.9. Переїжджати через наземні МГ дозволяється через спеціально влаштовані переїзди, що конструктивно не пов'язані з газопроводом. Допустиме навантаження на конструкцію переїзду повинно бути вказано на спеціальному дорожньому знаку, що встановлюється на переїзді.

2.10. Не дозволяється під час завірюхи або туману і видимості менше ніж 10 м проїзд транспортних засобів і спецтехніки вздовж траси газопроводів (за винятком аварійної техніки ЛЕС в аварійних ситуаціях).

2.11. Дюкерні переходи МГ через судноплавні ріки, озера та інші водні перешкоди з глибиною понад 1,5 м від верхньої твірної труби та шириною водного дзеркала понад 50 м, руслова частина яких забаластована, повинні обстежуватися спеціалізованими організаціями, які отримали дозвіл Держгірпромнагляду на цей вид робіт відповідно до вимог Порядку видачі дозволів. Періодичність обстеження технічного стану таких переходів встановлюється газотранспортним підприємством. Дюкерні переходи через судноплавні ріки обстежуються щорічно.

2.13. Не допускається експлуатація дюкерних переходів із пошкодженням ізоляції, в розмитій траншеї з провисанням газопроводу, із зруйнованою футеровкою та без проектного баластування.

1. Загальні вимоги до компресорних станцій

1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання КС повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, інших нормативних документів та інструкцій заводів - виробників технологічного обладнання.

1.2. Подальша експлуатація ГПА, їх елементів та технологічних обв'язок КС, що відпрацювали встановлений ресурс, допускається після надання уповноваженою спеціалізованою організацією висновку експертизи щодо продовження експлуатації устатковання з установленими в експлуатаційних документах параметрами або щодо продовження експлуатації устатковання з обмеженням її параметрів та/або на визначений строк згідно з вимогами Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі - Порядок проведення огляду).

1.3. Технологічне обладнання і системи КС повинні періодично проходити технічний огляд, технічне діагностування, випробування та технічне обслуговування відповідно до вимог Порядку проведення огляду та чинних стандартів газотранспортного підприємства. Відповідні висновки експертизи додаються до експлуатаційної документації (формуляра, паспорта) технологічного обладнання.

1.4. Компресорне обладнання та технологічні трубопроводи КЦ фарбуються згідно з вимогами ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" та Технічного регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1262.

1.5. ГПА, компресорні та силові циліндри газомотокомпресорів повинні мати нумерацію. Номер агрегату наноситься на силовій і привідній частинах, а також на стінах будівель з боку технологічної обв'язки та фасаду ГПА.

1.6. Труби відведення продуктів згоряння газотурбінних ГПА, газомотокомпресорів та свічки технологічної обв'язки ГПА повинні бути виведені не менше ніж на 2 м вище верху покрівлі будівлі КЦ і на 1 м вище дефлектора вентиляції. Відстань по горизонталі між вихлопними трубопроводами і дефлекторами повинна бути не менше ніж 6 м.

1.7. На території КЦ, в межах зони обслуговування, поверхні, що мають температуру вище 43 град.С, повинні бути теплоізольовані.

1.8. Особи, безпосередньо не зайняті експлуатацією або ремонтом обладнання КС, можуть знаходитися в приміщеннях (укриттях) ГПА, на проммайданчиках КС, станційних комунікаціях та вузлах підключення КС тільки за розпорядженням керівника КС або головного інженера.

1.9. Працівники КС повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з пунктом 1.11 глави 1 розділу IV цих Правил.

1.10. Пуск ГПА в роботу дозволяється за умови відсутності у машинному залі і галереї нагнітачів (укритті ГПА) сторонніх осіб. Не дозволяється перебування людей в камерах повітряних фільтрів під час пуску і роботи ГПА. Повітрозабірні камери ГПА повинні бути зачинені на замок та опломбовані.

1.11. Пуск в роботу ГПА після ремонту і тривалої (понад 30 діб) зупинки (крім знаходження в резерві) є газонебезпечною роботою та виконується згідно з вимогами глави 3 розділу XIII цих Правил.

1.12. Під час грози не дозволяються пуски і планові зупинки ГПА, переключення на технологічних комунікаціях та на силовому електрообладнанні.

1.13. Не допускається залишати працюючі ГПА, крім повністю автоматизованих, без нагляду працівників КС.

1.14. У разі виявлення витоку газу в КЦ (укритті ГПА) необхідно здійснити аварійну зупинку КЦ (ГПА в укритті), негайно попередити про це працівників, проконтролювати автоматичне включення аварійної вентиляції, вивести з цеху людей та вжити заходів щодо ліквідації витоку.

1.15. Не допускається усунення пропусків на фланцевих з'єднаннях, що знаходяться під тиском.

1.16. Не допускається усунення несправностей на працюючому ГПА, крім випадків, передбачених інструкцією з його експлуатації. У випадку виникнення несправності, що загрожує безпеці працівників чи може призвести до аварійної ситуації, ГПА необхідно негайно зупинити.

1.17. У разі виникнення аварійної ситуації працівники КС зобов'язані діяти згідно з ПЛАС, який розроблено відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

2. Проммайданчики, будівлі, споруди та приміщення компресорних станцій

2.1. Виробничі майданчики, будівлі, споруди, обладнання і системи КС повинні відповідати проекту. Зміни та відхилення від проектних рішень повинні погоджуватись у встановленому порядку з авторами проекту і вноситись до відповідної проектної та експлуатаційної документації.

2.2. На території КС, де експлуатуються ГПА з газотурбінним приводом, на відстані до 200 м від повітрозабірних камер ГПА не повинно бути джерел пилоутворення (ґрунтових доріг, складування сипучих матеріалів тощо). Територія КС повинна бути озеленена, а відкриті ділянки поблизу повітрозабірних камер повинні бути засіяні газонною травою або заасфальтовані.

2.3. Додатковий контроль повітря робочої зони КС (КЦ) на вміст метану повинен здійснюватися переносними газоаналізаторами згідно з планом-графіком, яким передбачені періодичність та місця відбору проб.

2.4. У приміщеннях КЦ та блочних ГПА не дозволяється установка обладнання, що технологічно не пов'язане з ГПА, та не допускається зберігання витратних матеріалів.

2.5. Під час роботи КЦ не повинен створювати рівні шуму, що перевищують граничнодопустимі норми, встановлені ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83).

2.6. Не дозволяється у будівлі КЦ влаштовувати підвальні та напівпідвальні приміщення.

3. Технологічна обв'язка компресорної станції та вузла підключення компресорної станції до магістральних газопроводів

3.1. На трубопроводах КС повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрям руху газу, повітря тощо.

3.2. КС повинні відключатися від МГ на вхідному та вихідному шлейфах запірною арматурою з дистанційним та місцевим управлінням та з ручним дублюючим приводом.

3.3. На вхідному трубопроводі відцентрових нагнітачів протягом початкового періоду експлуатації повинні встановлюватись захисні решітки. Зняття захисних решіток допускається лише з відома УМГ.

3.4. На нагнітальному шлейфі КС повинен бути встановлений зворотний клапан.

3.5. Перекривна та регулююча арматура технологічної обв'язки ГПА, обв'язки паливного та пускового газу ГПА, що виведені в ремонт, повинні бути заблоковані, а саме:

а) відключене живлення імпульсним газом електропневматичних вузлів керування арматурою;

б) відключене силове електроживлення електропривідної арматури;

в) забезпечений технічними засобами видимий розрив у трубних проводках від загальностанційного колектора імпульсного газу до пневмогідроциліндрів приводу;

г) заблоковане ручне керування арматурою;

ґ) встановлені відповідні знаки безпеки і плакати: "Не відкривати!", "Не закривати!";

д) встановлені силові заглушки на трубопроводах паливного і пускового газу ГПА.

3.6. Не дозволяється застосування на технологічних трубопроводах КС перекривної та регулюючої арматури, що не передбачена проектом.

3.7. Перекривна та регулююча арматура, встановлена на технологічних газопроводах, повинна мати:

а) нумерацію згідно із технологічною схемою;

б) чіткі покажчики відкриття і закриття;

в) покажчик напрямку руху потоку газу.

3.8. Перекривну арматуру (за винятком арматури на байпасах) дозволяється відкривати тільки після вирівнювання тиску газу в прилеглих ділянках газопроводу або за наявності перепаду тиску, що не перевищує величини, вказаної в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

3.9. Штурвали (маховики) кранів необхідно повертати плавно, без застосування додаткових важелів. Зусилля під час відкривання (закривання) кранів за допомогою маховиків або ручних насосів не повинно перевищувати величин, вказаних в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача арматури.

3.10. На КС повинні бути плани станційних технологічних комунікацій з точними прив'язками до будівель і споруд проммайданчика КС.

3.11. Товщинометрія ерозійно небезпечних ділянок технологічних комунікацій та вузла підключення КС повинна здійснюватися з періодичністю, встановленою УМГ.

3.12. Після завершення ремонту газопроводів КС необхідно здійснити повний радіографічний контроль зварних з'єднань та провести їх гідравлічне випробування. Якщо гідравлічне випробування неможливе, то якість зварних з'єднань повинна відповідати вимогам до "гарантійних" стиків, зазначеним у пункті 1.31 глави 1 розділу XIII цих Правил.

4. Технологічні установки очищення газу

4.1. Експертне обстеження технологічного обладнання УОГ (пилоуловлювачів, фільтрів-сепараторів, дренажних ємностей, тощо) повинно виконуватися згідно з вимогами Порядку проведення огляду та інших чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

4.2. УОГ обладнуються системами автоматичного дренування рідини та контролю рівня рідини в апаратах.

Допускається експлуатація ємнісних технологічних апаратів УОГ з незадіяною проектною системою автоматичного дренування рідини у разі, якщо рідина в МГ постійно відсутня.

Контроль рівня рідини в апараті здійснюється щозмінно візуальним контролем по рівнемірному склу або шляхом ручної продувки рівнемірних пристроїв з відповідним записом в оперативному журналі змінного інженера КС.

4.3. Допускається скидання газу з конденсатозбірника в атмосферу через свічку. Свічка повинна бути обладнана вогнеперегороджаючим клапаном та захищена від атмосферних опадів.

4.4. Електроустатковання для відкачування газоконденсату з дренажних ємностей повинно бути у вибухозахищеному виконанні.

4.5. Для наливання газоконденсату в автоцистерни повинні бути виділені спеціальні стоянки на безпечній відстані від місць, які є джерелами відкритого вогню, або місць проведення вогневих робіт.

4.6. Зливання газоконденсату з дренажної ємності здійснюється у спеціальні автоцистерни для легких нафтопродуктів, які обладнані заземлювальними пристроями, засобами пожежогасіння (вогнегасники, пісочниці з сухим піском) та іскрогасниками.

4.7. Не допускається наливання газоконденсату в автоцистерни з несправним електрообладнанням, що іскрить.

4.8. Під час наливання газоконденсату двигун автомобіля повинен бути заглушений. Корпус цистерни, рукав для газоконденсату і його металевий наконечник повинні бути заземлені. Наконечник рукава повинен бути опущений до дна цистерни на відстань не більше ніж 200 мм.

4.9. Не дозволяється паління поблизу автоцистерни або в її кабіні.

4.10. У разі розливання газоконденсату на землю необхідно запобігати його спалахуванню. Забруднений конденсатом ґрунт необхідно обробити нейтралізатором і вивезти з території КС.

5. Технологічні установки охолодження газу

5.1. Не допускається експлуатація АПО газу з негерметичними трубними пучками та лобовими кришками.

5.2. Температура газу на виході з УОГ не повинна перевищувати допустиму проектну.

5.3. Майданчики для обслуговування трубних пучків АПО повинні обладнуватися перильною огорожею та стаціонарними драбинами.

5.4. Вентилятори АПО повинні обладнуватися захисними решітками.

6. Технологічні установки підготовки паливного, пускового та імпульсного газу

6.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання установок підготовки паливного, пускового та імпульсного газу повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів - виробників технологічного обладнання.

6.2. Колектор пускового газу до ГПА в період між пусками агрегату повинен бути відключений.

6.3. Якість імпульсного газу повинна відповідати встановленим вимогам та контролюватись не рідше 1 разу на три доби на виході із установки осушення газу. Результати контролю фіксуються в оперативному журналі змінного інженера КС, форма якого затверджена відповідним стандартом газотранспортного підприємства.

6.4. На час ремонту газотурбінних ГПА на трубопроводи паливного та пускового газу на вході в агрегати повинні бути встановлені силові заглушки. Встановлення заглушок фіксується в оперативному журналі змінного інженера КС.

7. Системи безпеки компресорних станцій та газоперекачувальних агрегатів

7.1. КС можуть бути обладнані такими системами та засобами безпеки:

а) системою автоматичного газовиявлення;

б) системою автоматичного пожежогасіння;

в) системою антипомпажного захисту (регулювання);

г) системою аварійної зупинки КС;

ґ) системою захисту від перевищення температури газу на виході КС;

д) системою захисту від перевищення тиску газу в нагнітальному шлейфі КС;

е) системою захисту від зниження тиску газу на вході КС;

є) системою автоматичного захисту КЦ від зниження тиску паливного газу;

ж) аварійним енергозабезпеченням;

з) аварійним освітленням;

и) світловою та звуковою аварійною сигналізацією;

і) системою протипожежного водопостачання (зовнішнього і внутрішнього);

ї) системою пожежної сигналізації.

7.2. КС повинні обладнуватися лише тими системами та засобами безпеки, які передбачені проектом.

7.3. Не допускається експлуатація технологічного обладнання КС з незадіяними чи непрацездатними системами та засобами безпеки, що передбачені проектом.

7.4. Працездатність систем та засобів безпеки КС перевіряється згідно з інструкцією заводу-виробника та інструкціями з їх обслуговування у терміни, встановлені УМГ.

7.5. Система автоматичного газовиявлення повинна забезпечувати:

а) виявлення загазованості в КЦ та в блочних укриттях ГПА;

б) подачу звукового та світлового сигналу на диспетчерський пульт;

в) автоматичний пуск аварійної витяжної вентиляції при досягненні концентрації газоповітряної суміші 10% від НКГВ;

г) аварійну зупинку КЦ або ГПА в окремому укритті, якщо концентрація газоповітряної суміші перевищує 20% НКГВ.

7.6. Система автоматичного пожежогасіння повинна забезпечувати:

а) виявлення ознак пожежі в КЦ чи блочних укриттях ГПА;

б) видачу команди (сигналів) для аварійної зупинки ГПА (КЦ) з відключенням від газопроводу і випусканням газу з технологічних комунікацій КС;

в) видачу команди (сигналів) для аварійної зупинки ГПА (КЦ) без відключення від газопроводу і без випускання газу з технологічних комунікацій КС;

г) видачу команди (сигналів) для відключення електротехнічного обладнання, аварійної витяжної вентиляції, системи кондиціювання;

ґ) автоматичний та ручний пуск системи автоматичного пожежогасіння (подачу вогнегасної речовини до місця пожежі);

д) подачу звукового та світлового сигналів про спрацювання системи автоматичного пожежогасіння на диспетчерський пункт;

е) автоматичне переключення ланцюгів живлення пунктів керування і сигналізації з робочого вводу електропостачання на резервний у разі зникнення напруги на робочому вводі, а також зворотне переключення при відновленні на ньому напруги.

7.7. У разі виявлення ознак пожежі працівники КС зобов'язані діяти відповідно до інструкції про заходи пожежної безпеки КС, розробленої згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 та ПЛАС, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

7.8. У разі виникнення пожежі в КЦ (укритті ГПА) необхідно аварійно зупинити КЦ, стравити газ з відповідного обладнання та комунікацій.

7.9. Система аварійної зупинки КС повинна забезпечувати:

а) аварійну зупинку всіх ГПА;

б) стравлювання газу з технологічного обладнання і технологічних газопроводів КС (якщо це передбачено проектом);

в) автоматичне відключенням КС (КЦ) від МГ.

7.10. КЦ повинен бути аварійно зупинений з відключенням від газопроводу і випуском газу з технологічних комунікацій у разі:

а) пожежі в приміщенні КЦ (укритті) і неможливості її ліквідації наявними засобами пожежогасіння;

б) пожежі на установках очищення і охолодження газу, блочному пункті редукування газу для власних потреб та на технологічних комунікаціях КС;

в) розриву технологічних газопроводів КС або аварійних викидів газу;

г) стихійного лиха, що створює загрозу безпеці працівників, технологічного обладнання, будівель та споруд.

7.11. Про аварійну зупинку ГПА і КЦ негайно інформуються керівник (старший зміни) КС, диспетчери сусідніх КС, диспетчери ЛВУМГ, УМГ та об'єднаного диспетчерського управління.

7.12. КС з відцентровими нагнітачами повинна обладнуватися системою аварійної зупинки КС від аварійного ключа (кнопки).

7.13. ГПА повинні обладнуватися засобами аварійного захисту в обсязі, що дозволяє автоматично подавати команди на аварійну зупинку агрегату у разі аварійного режиму його роботи чи відмови допоміжних механізмів.

7.14. Аварійна зупинка ГПА без відключення від газопроводів і без випускання газу з технологічних комунікацій здійснюється у разі виникнення і розвитку передаварійної ситуації із загрозою безпеці працівників та технологічного обладнання КС згідно з вимогами нормативних документів.

7.15. Не допускається у разі аварійної зупинки (відключення) обладнання повторний пуск його в роботу до виявлення і усунення причини аварійної зупинки.

7.16. Система захисту від перевищення температури газу на виході КС повинна забезпечувати:

а) безперервний контроль температури газу на виході з АПО;

б) видачу попереджувального сигналу у разі підвищення температури газу і подальший автоматичний пуск резервних АПО;

в) аварійну зупинку КС (КЦ) у разі підвищення температури газу на виході з АПО понад допустиму.

7.17. Система захисту від перевищення тиску газу в нагнітальному шлейфі КС повинна забезпечувати:

а) безперервний контроль тиску на виході КС;

б) видачу попереджувального сигналу у разі зростання тиску до критичних параметрів;

в) автоматичне відкриття регулюючих кранів на байпасі КС у разі перевищення допустимого проектного тиску.

7.18. Система антипомпажного захисту (регулювання) повинна забезпечувати:

а) безперервний контроль тиску на вході в нагнітач ГПА та об'ємного розходу газу;

б) видачу попереджувального сигналу про наближення помпажного режиму;

в) автоматичний або ручний пуск штатних антипомпажних засобів, передбачених проектом.

7.19. Система захисту від зниження тиску на вході КС повинна забезпечувати:

а) безперервний контроль тиску на вході КС;

б) видачу попереджувального сигналу диспетчеру.

7.20. Аварійне енергозабезпечення повинно здійснювати автоматичний пуск агрегатів аварійного енергопостачання у разі зникнення напруги на основному та резервному вводах КС.

7.21. Якщо ГПА обладнані системами дистанційного пуску, вони повинні бути оснащені сигнальними пристроями попереднього оповіщення.

8. Пусконалагоджувальні та ремонтні роботи

8.1. Монтаж і ремонт ГПА у діючому цеху допускаються тільки за виробничою інструкцією та згідно з планом виконання робіт, що затверджені уповноваженими особами газотранспортного підприємства.

8.2. Зона виконання будівельно-монтажних робіт у діючому цеху повинна бути відокремлена від діючих ГПА огорожею (перегородкою). У зоні не повинні перебувати сторонні особи.

8.3. Пусконалагоджувальні роботи і виведення КС на технологічний режим після завершення ремонту чи монтажу ГПА здійснюються згідно з інструкцією, що затверджується головним інженером газотранспортного підприємства або особою, що його замінює.

8.4. Щити місцевого керування і панелі центральних щитів агрегатів, що зупинені на ремонт, повинні бути відключені від електромережі. На щитах керування потрібно вивішувати знак безпеки і плакат: "Не вмикати! Працюють люди". Відключення від електромережі повинні фіксуватись в оперативному журналі змінного інженера КС.

8.5. На ГПА, який виведено в ремонт з розкриттям проточної частини нагнітача, необхідно виконати такі операції:

а) з корпусу нагнітача та з газопроводів на вході та на виході нагнітача необхідно видалити газ і газоконденсат;

б) розкрити люк-лази на вхідних та вихідних газопроводах нагнітача;

в) провентилювати або продути через люк-лази інертним газом внутрішню порожнину нагнітача і прилеглих газопроводів;

г) встановити зі сторони ГПА гумові кулі так, щоб виключити можливість перекриття люк-лазу, надути їх повітрям або інертним газом до тиску від 4000 Па до 5000 Па (від 400 мм.вод.ст. до 500 мм.вод.ст.);

ґ) встановити контроль за станом гумових куль.

8.6. Працівникам, які беруть участь у ремонтних роботах, перед початком роботи необхідно провести цільовий інструктаж з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

8.7. Ремонтні роботи у машинному залі і галереї відцентрових нагнітачів виконуються з дозволу начальника КС і погоджуються зі змінним інженером (диспетчером).

8.8. Роботи з розкриття нагнітача повинні виконуватися за нарядом-допуском за розпорядженням начальника КС.

8.9. Перед розкриттям нагнітачів необхідно пересвідчитися в надійній роботі припливно-витяжної вентиляції.

8.10. Не допускається на час розкриття нагнітача проведення будь-яких інших робіт в галереї нагнітачів чи укритті ГПА, що не пов'язані з розкриттям.

8.11. Під час розкриття нагнітача у приміщенні можуть знаходитися тільки працівники, що безпосередньо здійснюють розкриття та обслуговують працюючі ГПА.

8.12. Під час розкриття і ремонту нагнітача аналіз газоповітряного середовища робочої зони повинен здійснюватися не рідше одного разу на 30 хвилин з записом результатів у наряді-допуску.

8.13. Закриття відремонтованого ГПА здійснюється після перевірки відсутності в ньому та у прилеглих технологічних трубопроводах сторонніх предметів. Після перевірки повинен бути складений відповідний акт.

8.14. Для миття і знежирення устатковання, виробів, кріпильних та інших деталей тощо повинні застосовуватись, як правило, негорючі мийні засоби, а також ультразвукові та інші безпечні в пожежному відношенні установки чи способи.

9. Газоперекачувальні агрегати з газотурбінним приводом

9.1. На КС з роздільними приміщеннями нагнітача і двигуна прохід валу приводу нагнітача через газонепроникну стінку між приміщеннями двигуна і нагнітача повинен бути герметичним.

9.2. Аварійна зупинка ГПА з газотурбінним приводом повинна проводитись відповідно до вимог інструкції з експлуатації ГПА та цих Правил.

9.3. Розкриття турбіни, камери згоряння, турбодетандера, блоку регулювального і стопорного клапанів, відцентрового нагнітача та його елементів допускається здійснювати після:

а) надійного закриття кранів і вентилів;

б) відкриття свічки для скидання газу;

в) установки силових заглушок на лініях паливного та пускового газу.

У випадку розкриття нагнітача повинні бути відкриті люк-лази і встановлені кулі на вхідному та вихідному трубопроводах нагнітача, а також виключена можливість попадання газу до місця робіт.

9.4. Промивання проточної частини осьових компресорів газових турбін проводиться під керівництвом уповноважених осіб відповідно до виробничих інструкцій, затверджених наказом керівника газотранспортного підприємства.

Необхідно виключити можливість потрапляння сторонніх предметів у проточну частину осьового компресора.

Працівники, які беруть участь у цій роботі, повинні пройти цільовий інструктаж з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.

9.5. Повітрозабірні камери газотурбінних агрегатів повинні замикатись на замок та пломбуватися із записом в оперативному журналі змінного інженера КС. Не допускається під час роботи агрегату присутність у них людей і наявність сторонніх предметів.

10. Газоперекачувальні агрегати з електроприводом

10.1. На КС з електроприводними ГПА струмоведучі частини устатковання повинні бути надійно обгороджені ізолюючими щитками та ширмами, забезпечені знаками безпеки і написами: "Стій! Небезпечно для життя", "Стій! Напруга". Металеві неструмопровідні частини електродвигунів повинні бути заземлені згідно з вимогами "Правил устройства електроустановок", затверджених наказом Міненерго СРСР від 01.01.85 (далі - ПУЕ).

10.2. З метою попередження загазованості у приміщенні електродвигунів ГПА під час експлуатації необхідно щозмінно вести спостереження з фіксацією результатів в оперативному журналі за сальниковим ущільненням в отворах стіни, що відділяє приміщення електродвигунів від галереї нагнітачів.

10.3. У приміщенні електродвигунів повинен здійснюватись контроль повітряного середовища згідно з вимогами цих Правил.

10.4. У період підготовчих робіт до ремонту необхідно виконати таке:

а) викотити з комірки масляний вимикач, накласти стаціонарне заземлення в ЗРУ напругою 10 кВ у комірці масляного вимикача агрегату;

б) вивісити знак безпеки і плакат "Не вмикати! Працюють люди";

в) в оперативному журналі записати причину ремонту і прізвище працівника, що розпорядився зупинити електродвигун;

г) вимкнути з-під напруги місцевий щит агрегату, на якому необхідно провести ремонт нагнітача, і вивісити на ньому знак безпеки та плакат "Не вмикати! Працюють люди".

10.5. Знімати знак безпеки і плакат "Не вмикати! Працюють люди" і вмикати електродвигун необхідно після запису в журналі про закінчення роботи із зазначенням відповідальної особи, що повідомила про це.

10.6. Роботи на електрообладнанні ГПА повинні виконуватись згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017 (далі - ПТЕЕС), та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

11. Газомотокомпресори

11.1. Електроустатковання ГМК, система його запалювання та пускова апаратура повинні відповідати рівню вибухозахисту відповідно до вимог чинних нормативних документів.

11.2. Вихлопні труби ГМК повинні мати водяне охолодження. Вихлопні трубопроводи в межах КС, що не охолоджуються водою, повинні мати теплову ізоляцію і не контактувати з горючими матеріалами.

11.3. Свічки для скидання газу через запобіжні клапани, а також продувні патрубки не дозволяється встановлювати поблизу місць викиду відпрацьованих газів двигунів.

11.4. Під час пуску ГМК для запобігання хлопкам та вибухам у вихлопній системі вмикати систему запалювання і подавання паливного газу необхідно після продування системи вихлопу стиснутим повітрям.

11.5. Не допускається робота ГМК із несправними вибуховими клапанами глушників.

11.6. Маховики засувок і вентилів на лініях подавання оливи в оливоохолоджувач та зливання з бака для оливи повинні бути опломбовані. На них повинні бути вивішені знаки безпеки і попереджувальні написи: "Не відкривати", "Не закривати".

11.7. Не допускається робота ГМК з іскрінням на контакті електропроводу високої напруги, що приєднаний до запальної свічки.

11.8. Запальні свічки необхідно очищати від нагару для запобігання короткому замиканню з періодичністю, встановленою інструкцією з експлуатації ГМК.

11.9. Не допускається під час роботи ГМК відкривати індикаторні крани для продування циліндрів, а також від'єднувати електропроводи високої напруги від свічок двигуна або перевіряти роботу свічок "на іскру".

11.10. Вихлопний трубопровід і глушник необхідно оглядати і у разі необхідності очищати від сажі з періодичністю, встановленою інструкцією з експлуатації ГМК.

11.11. Якщо у разі зупинки ГМК через перевантаження або несправність свічки запалювання не був закритий паливний кран, необхідно перед пуском продути двигун для видалення газу, що скупчився у двигуні і вихлопному колекторі.

11.12. Люки картера ГМК дозволяється відкривати тільки після зупинки і охолодження компресора.

11.13. У разі виконання робіт у картері маховик ГМК повинен бути застопорений від випадкового його обертання.

11.14. Не допускається під час ремонту у картері поршневого компресора провертання колінчатого вала за допомогою буксування. На огороджені маховика вивішується знак безпеки і плакат: "Не буксувати!". У разі необхідності допускається тільки ручне буксування із вживанням необхідних заходів безпеки та проведенням технологічної підготовки.

11.15. Відкриті силові циліндри необхідно закривати та захищати, щоб уникнути попадання у них сторонніх предметів.

11.16. Не допускається експлуатація ГМК:

а) з несправною чи незадіяною сигналізацією;

б) у разі відхилення параметрів роботи ГМК від граничних, передбачених інструкцією з експлуатації;

в) з несправною чи незадіяною системою автоматичної зупинки ГМК у разі перевищення тиску і температури компримованого газу;

г) у разі припинення подавання води в систему охолодження та падіння тиску в системі змащування;

ґ) з незадіяною чи несправною системою очищення компримованого газу від оливи.

12. Допоміжні системи та обладнання компресорних станцій

12.1. Оливогосподарство:

12.1.1. У разі розливу мастильних матеріалів на відкритих майданчиках місце розливу необхідно засипати піском або іншим матеріалом, що поглинає вологу, а забруднений пісок вивезти у місця захоронення, що визначені територіальними органами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

12.1.2. Розлиті мастильні матеріали збирають у спеціально виділену тару та передають їх на регенерацію або використовують згідно з вимогами чинних нормативних документів.

12.1.3. Під час виконання робіт із мастильними матеріалами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.

12.1.4. У приміщеннях для регенерації оливи та на складах мастильних матеріалів КС не допускаються роботи з відкритим вогнем. Під час відкривання тари з мастильними матеріалами не дозволяється користуватися іскронебезпечними інструментами.

12.1.5. У разі витоку оливи із системи змащування ГПА в місцях витоку повинні бути тимчасово встановлені металеві піддони для збирання оливи і вжиті заходи для ліквідації витоків. Не допускається наявність оливи на підлозі цеху або на фундаменті устатковання.

12.1.6. Оливи повинні зберігатись у спеціально відведених місцях в ємностях, що щільно закриваються та мають написи, що відповідають сорту оливи.

12.2. Системи водопостачання та каналізації:

12.2.1. Система водопостачання повинна забезпечувати потребу КС у воді на господарсько-побутові і протипожежні потреби, а також підживлення систем теплопостачання і оборотного водопостачання.

12.2.2. Не рекомендується об'єднання в одну систему побутово-господарського і пожежного водопостачання.

12.2.3. Приймальні колодязі і резервуари для господарсько-побутових потреб повинні бути надійно захищені від доступу до них сторонніх осіб.

12.2.4. Арматура, трубопроводи, ємності з водою артезіанських свердловин, водонапірних веж тощо повинні бути захищені від замерзання в зимових умовах.

12.2.5. Резервуари для зберігання питної води повинні очищуватись відповідно до вимог Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.95 N 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.95 за N 231/767 (далі - ПТЕСВК).

12.2.6. На циркуляційних насосах, що знаходяться в резерві, засувки повинні бути постійно відкриті, оскільки у разі падіння тиску води в системі насоси повинні включатися автоматично.

12.2.7. На насосних агрегатах водогосподарства частини, що обертаються, повинні бути огороджені. На агрегатах, якщо вони включаються автоматично, повинні бути вивішені попереджувальні написи "Включається автоматично".

12.2.8. Пожежні насоси повинні запускатися вручну не рідше одного разу на тиждень з метою перевірки їх працездатності. Після пробних пусків насосів робиться відповідний запис в оперативному журналі.

12.2.9. Нові ділянки водопроводів і нові насоси, що використовуються для питної води, перед включенням їх у діючі комунікації повинні бути заздалегідь продезінфіковані відповідно до вимог ПТЕСВК.

12.2.10. Огляд і усунення пошкоджень резервуарів градирень і бризкальних басейнів з повним їх випорожненням повинні проводитись у терміни, встановлені керівництвом КС.

12.2.11. Системи господарсько-побутової та зливної каналізації повинні забезпечувати відведення стоків з території КС.

12.3. Системи електропостачання:

12.3.1. Електрообладнання у вибухозахищеному виконанні встановлюється:

а) у машинних залах КЦ з газомотокомпресорами;

б) у приміщеннях для нагнітачів;

в) у приміщеннях, де привід і нагнітач розміщені в одній будівлі без перегородки, що їх відокремлює;

г) в інших вибухонебезпечних приміщеннях та у вибухонебезпечних зонах.

12.3.2. Електропостачання КС повинно здійснюватись від двох незалежних джерел живлення за першою категорією надійності.

12.3.3. Для забезпечення електроживлення обладнання власних потреб на проммайданчику КС (крім головних двигунів електроприводних ГПА) повинні передбачатись агрегати аварійного електропостачання, які працюють на дизельному чи газовому паливі. Терміни перевірки стану агрегатів аварійного електропостачання встановлюються головним інженером ЛВУМГ (ВУПЗГ).

1. Загальні вимоги до газорозподільних станцій

1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання ГРС повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів - виробників технологічного обладнання.

1.2. Зміни проектних рішень повинні погоджуватися з авторами проекту і своєчасно вноситись до технічної документації ГРС відповідно до вимог Державних будівельних норм "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" ( ДБН А.2.2-3-2004) .

1.3. Не допускається приймання в експлуатацію ГРС:

а) без оформлених та підписаних у встановленому порядку актів Державної приймальної комісії;

б) з непрацездатним блоком одоризації газу;

в) без проектної та виконавчої документації;

г) без виконання пусконалагоджувальних робіт;

ґ) у разі відсутності зв'язку з диспетчером підрозділу та споживачем газу.

1.4. Не допускається зупинка ГРС (з припиненням газопостачання споживачів) та здійснення оперативних переключень на технологічному обладнанні та комунікаціях ГРС без розпорядження диспетчера виробничого підрозділу за винятком випадків штатних технологічних переключень, ліквідації неполадок та форс-мажорних обставин, регламентованих посадовою інструкцією оператора ГРС.

1.5. На кожній ГРС повинна бути аптечка з набором медикаментів та засобів надання першої медичної допомоги.

1.6. Арматура та обладнання ГРС повинні мати нумерацію, що відповідає технологічній схемі ГРС.

1.7. Не допускається доступ сторонніх осіб на територію ГРС без дозволу керівника або головного інженера виробничого підрозділу.

1.8. В операторній ГРС повинні бути технологічна схема ГРС та інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт.

1.9. Не допускається паління та застосування відкритого вогню на території ГРС.

1.10. Зупинене на ремонт технологічне обладнання повинно бути відключене від технологічної обв'язки за допомогою силових заглушок та перекривної арматури.

1.11. Не допускається здавання зміни оператором ГРС у разі виникнення аварійних ситуацій та під час здійснення переключень.

1.12. Зупинка ГРС для проведення ремонту обладнання повинна здійснюватися щорічно після узгодження із споживачами газу часу та тривалості зупинки ГРС.

1.13. У випадках понадлімітного відбору газу споживачами за відсутності ресурсів газу в ГТС допускається примусове обмеження подачі газу споживачам до встановлених лімітів.

2. Проммайданчики, будівлі, споруди та технологічні трубопроводи газорозподільних станцій

2.1. На кожну ГРС після введення її в експлуатацію повинна бути оформлена документація, передбачена вимогами нормативних документів. Оригінали документів повинні знаходитись у керівника служби, відповідального за експлуатацію ГРС.

2.2. Територія проммайданчика ГРС повинна бути огороджена. Ворота повинні бути постійно зачиненими на замок. По периметру огорожі і на вхідних воротах повинні встановлюватися знаки безпеки згідно з вимогами нормативних документів і плакати із написом "Газ! Вхід стороннім заборонений".

2.3. На вихідному газопроводі ГРС повинне встановлюватися ізолююче фланцеве з'єднання (ізолюючі муфти). Допускається експлуатація ГРС без ізолюючих фланців, якщо вони не передбачені проектом, та у випадках, передбачених нормативними документами, за умови забезпечення нормативного значення захисного потенціалу.

2.4. Проммайданчик ГРС (пиловловлювачі, вузол перемикання, свічки тощо) повинен обладнуватися блискавкозахистом. Засоби зв'язку, обліку та КВПіА повинні бути захищені від вторинних проявів блискавки.

2.5. Температура у приміщеннях ГРС, що експлуатуються без постійного перебування працівників, повинна бути не нижче ніж 5 град.С, а у витратомірних приміщеннях - 20 град.С +- 5 град.С.

2.6. Електрообладнання вибухонебезпечних приміщень ГРС повинно бути у вибухозахищеному виконанні відповідно до вимог ПУЕ, ВСН 332-74 "Инструкция по монтажу электрооборудования, силовых и осветительных сетей взрывоопасных зон", затверджених Монтажспецбудом СРСР 24.06.74, та нормативних документів.

2.7. ГРС повинна бути забезпечена технічною водою або мати водопостачання.

2.8. ГРС повинна мати оперативний технологічний зв'язок із диспетчером структурного підрозділу і споживачем газу. Будівництво лінії системи зв'язку із споживачем газу здійснює споживач і він несе витрати на її утримання у працездатному стані та оплачує послуги власника лінії (системи зв'язку).

2.9. Вогневі і газонебезпечні роботи у приміщеннях ГРС і на блоках ГРС виконуються за нарядом-допуском бригадою у складі не менше трьох працівників після відключення відповідного обладнання і стравлення із нього газу з дотриманням вимог цих Правил та нормативних документів.

2.10. Місця витоків газу допускається виявляти за допомогою мильного розчину, переносного газоаналізатора, індикатора чи індикаторного паперу.

2.11. На блочних автоматизованих ГРС повинно бути окреме приміщення, яке опалюється.

2.12. У приміщеннях ГРС періодично повинен виконуватись контроль загазованості повітря за вмістом метану:

а) на ГРС із вахтовим обслуговуванням - один раз на зміну;

б) на ГРС із періодичним (надомним) обслуговуванням - один раз на добу (у денний час);

в) на ГРС із централізованим (об'їзним) обслуговуванням - під час відвідування ГРС, але не рідше одного разу на місяць.

3. Блоки редукування та перемикання

3.1. Редукування газу на ГРС повинно бути автоматичним. Допускається редукування газу в ручному режимі на байпасі блока перемикання на час виконання ремонтних робіт, заміни обладнання і у разі виникнення аварійних ситуацій за умови постійного контролю тиску газу працівниками ГРС. Перекривна арматура на байпасі блока перемикання ГРС повинна бути опломбована.

3.2. Величина вихідного тиску газу (після блока редукування) повинна відповідати проектним параметрам або умовам договору на надання послуг з газопостачання.

3.3. Не допускається випуск газу із імпульсної системи і задавальних пристроїв регуляторів тиску в приміщення. Випуск газу повинен виконуватись на свічку, що виведена за межі блока редукування.

3.4. Регулюючі нитки блока редукування повинні мати шумознижувальне покриття (у разі перевищення рівня шуму 80 дБА).

3.5. Електрообладнання блока редукування повинно бути у вибухозахищеному виконанні.

3.6. Вимикачі освітлення блока редукування повинні розташовуватися назовні.

3.7. Двері приміщення блока редукування повинні відчинятися назовні.

3.8. Налагодження та пуск в роботу блока редукування повинні виконуватись під керівництвом посадової особи структурного підрозділу, відповідальної за експлуатацію ГРС.

4. Одоризаційні установки

4.1. Не допускається експлуатація ГРС з незадіяними одоризаційними установками, крім випадків:

а) коли угодою на газопостачання передбачена подача споживачам неодорованого газу;

б) подачі споживачам природного газу, що містить природні сірчисті сполуки і має інтенсивність запаху не нижче нормативної;

в) періодичної одоризації газу крапельним методом при надмалому добовому газоспоживанні (до 1000 куб.м/добу).

4.2. Газотранспортне підприємство є відповідальним за забезпечення оптимального режиму одоризації газу, що подається промисловим та побутовим споживачам.

4.3. Оптимальний режим одоризації повинен забезпечувати нормативну інтенсивність запаху газу відповідно до вимог ГОСТ 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и комунально-бытового назначения. Технические условия" (далі - ГОСТ 5542-87). Розрахункова норма витрати одоранту, залежно від його типу, встановлюється інструкцією з експлуатації одоризаційної установки, затвердженою керівником структурного підрозділу, на балансі якого знаходиться ГРС. Інтенсивність запаху газу відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98 повинна перевірятись спеціалізованими підприємствами газового господарства.

4.4. Під час заправлення витратної ємності одоризаційної установки скидання в атмосферу парів одоранту без їх нейтралізації не допускається.

4.6. Блоки одоризації та склади одорантів повинні обладнуватися з дотриманням вимог вибухобезпеки та пожежної безпеки.

4.7. Не допускається перебування працівників у приміщеннях блоків одоризації та складів одоранту без відповідних ЗІЗОД, визначених інструкцією з експлуатації одоризаційної установки.

Вхід працівників до цих приміщень допускається лише після пуску витяжної вентиляції не менше ніж за 15 хвилин до входу. Вентиляція повинна безперервно працювати протягом всього часу перебування працівників у приміщеннях.

4.8. Робота з одорантом є газонебезпечною і повинна виконуватись із застосуванням відповідних ЗІЗ (протигазів, гумових чобіт, гумових рукавиць, прогумованих фартухів тощо).

4.9. Відкривати бочки з одорантом необхідно іскробезпечним інструментом. Не допускається відкривати бочки з одорантом та зливати його у закритому приміщенні.

З метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук після відкриття зовнішньої пробки на бочці з одорантом внутрішню пробку слід обкласти вологою тканиною.

4.10. Зливання одоранту з бочок необхідно проводити закритим способом не менше ніж 3 працівниками. Категорично забороняється злив одоранту відкритим струменем.

4.11. Одорант, що пролився на підлогу або на землю, необхідно негайно нейтралізувати розчином хлорного вапна, гіпохлориду натрію або марганцевокислого калію. Після цього землю необхідно перекопати і вдруге полити нейтралізуючим розчином. Для попередження спалаху одоранту розчин хлорного вапна повинен бути рідким (без грудок).

4.12. Тару, звільнену від одоранту, необхідно зберігати і перевозити герметично закритою.

4.13. Електрообладнання одоризаційних установок повинно бути у вибухозахищеному виконанні (крім приміщень, у яких відсутня категорійність за вибухозахистом).

4.14. Ремонт технологічного обладнання та внутрішній огляд ємностей одоризаційних установок можна виконувати після повного їх звільнення від одоранту, промивання або пропарювання.

4.15. З метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук необхідно проводити зовнішній огляд з'єднань обладнання та технологічної обв'язки одоризаційних установок та ретельно їх протирати.

5. Блок підігрівання газу

5.1. Трубопроводи і арматура блока підігрівання газу, температура яких у зоні обслуговування під час експлуатації перевищує 43 град.С, повинні бути захищені тепловою ізоляцією.

5.2. Не дозволяться експлуатація блоків підігрівання газу з несправними чи незадіяними штатними засобами автоматики безпеки.

5.3. Експлуатація блока підігрівання газу повинна здійснюватись згідно з вимогами експлуатаційної документації заводу-виготовлювача та інструкції, затвердженої уповноваженою особою структурного підрозділу.

6. Блок очищення газу

6.1. На ГРС повинні застосовуватись пиловловлювачі згідно з проектом, конструкція яких забезпечує очищення газу згідно з вимогами ГОСТ 5542-87.

6.2. Якщо газ, що подається на ГРС, містить сірководень, з метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук розкриття технологічних апаратів блока очищення газу повинно здійснюватися після їх заповнення водою або пропарювання.

Впродовж терміну розкриття технологічних апаратів їх внутрішні стінки необхідно постійно змочувати водою.

6.3. Вилучені пірофорні сполуки необхідно накопичувати в металевій тарі, заповненій водою, та після закінчення робіт негайно вивезти з території ГРС та утилізувати чи нейтралізувати у порядку.

6.4. Пиловловлювачі повинні оснащуватися засобами дренажу рідини згідно з проектом.

1. Основне та допоміжне технологічне обладнання ГВС (ПВВГ) повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів-виробників технологічного обладнання.

2. Вогневі і газонебезпечні роботи на ГВС (ПВВГ) повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85, Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), нормативних документів.

3. Система опалення витратомірних приміщень на ГВС (ПВВГ) та система вентиляції чи кондиціювання (за наявності) повинна відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха" (далі - СНиП 2.04.05-91).

4. Електрообладнання, електроосвітлення, КВПіА ГВС та ПВВГ повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

5. На ГВС та ПВВГ повинна знаходитись така документація:

а) затверджені технологічні схеми ГВС та ПВВГ;

б) затверджена інструкція з безпечної експлуатації технологічного обладнання, системи КВПіА, системи електроживлення;

в) посадові інструкції для чергового персоналу ГВС та ПВВГ;

г) нормативно-правові акти з охорони праці та промислової безпеки;

ґ) ПЛАС;

д) вахтовий журнал змінного персоналу ГВС та ПВВГ;

е) інша документація, що визначена газотранспортним підприємством.

6. Усі з'єднувальні трубопроводи, що не підключені до вторинних приладів, повинні бути заглушені.

1. Вимоги даного розділу розповсюджуються на такі об'єкти ПСГ:

а) геологічну структуру з штучним газовим покладом та контрольними горизонтами;

б) експлуатаційний фонд свердловин (експлуатаційно-нагнітальні, спостережні, контрольні, геофізичні, поглинальні, розвантажувальні, дегазаційні);

в) шлейфи свердловин і газозбірні колектори, технологічні трубопроводи;

г) ГЗП;

ґ) УПГ;

д) виробничо-господарські та адміністративні будівлі, допоміжні споруди та об'єкти (санітарно-технічні, енергозабезпечення тощо);

е) газопроводи-підключення;

є) під'їзні дороги до ПСГ, ГСП та огороджених свердловин експлуатаційного фонду.

2. Експлуатація та ремонт свердловин здійснюються відповідно до вимог Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06.05.2008 N 95, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.06.2008 за N 497/15188 (далі - НПАОП 11.1-1.01-08), нормативних документів.

3. Свердловини експлуатаційного фонду ПСГ повинні бути обладнані наземним та підземним обладнанням згідно з вимогами цих Правил, проектної документації та нормативних документів.

4. Свердловини повинні бути огороджені згідно з проектом.

5. Територія навколо свердловин ПСГ у межах відведення землі повинна бути звільнена від кущів і лісу. По периметру цієї площі повинна бути влаштована та періодично поновлюватися (боронуванням чи іншим методом) мінералізована смуга завширшки не менше ніж 4 м, що звільнена від будь-якої рослинності.

6. Територія, на поверхні якої виявлені грифони, повинна бути терміново огороджена. По периметру огородження та біля доріг необхідно встановити знаки безпеки "Газ. З вогнем не наближатися".

7. У разі виникнення відкритого газового фонтана, персонал ПСГ повинен діяти згідно з вимогами ПЛАС, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

8. Експлуатація газопроводу-підключення ПСГ, шлейфів свердловин, газозбірних колекторів, технологічних газопроводів із робочим тиском понад 1,2 МПа здійснюється згідно з вимогами розділу V цих Правил та відповідних нормативних документів.

9. Газопроводи з робочим тиском нижче ніж 1,2 МПа повинні експлуатуватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98.

10. ДКС на ПСГ повинні експлуатуватися відповідно до вимог цих Правил та нормативних документів.

11. Експлуатація технологічного обладнання ГЗП, УПГ здійснюється згідно з вимогами НПАОП 11.1-1.01-08, цих Правил та затверджених регламентів з експлуатації установок ПСГ.

12. На ПСГ повинна бути така документація:

а) проектна та виконавча документація на об'єкти ПСГ;

б) інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, з якими експлуатаційний персонал ПСГ ознайомлений під розпис;

в) протоколи перевірки знань працівників ПСГ з питань охорони праці та фонтанної безпеки;

г) технологічний регламент експлуатації об'єктів ПСГ;

ґ) порядок пуску та зупинки об'єктів ПСГ при нормальному режимі роботи;

д) порядок аварійної зупинки об'єктів ПСГ;

е) ПЛАС;

є) графік перевірки запобіжних клапанів;

ж) журнал контролю якості газу, що подається в МГ;

з) паспорти на посудини, що працюють під тиском;

и) масштабні плани комунікацій об'єктів ПСГ (шлейфи, газозбірні колектори, технологічні трубопроводи тощо) з точною прив'язкою до місцевості;

і) перелік ерозійно небезпечних місць та корозійнонебезпечних ділянок технологічної обв'язки основного обладнання та технологічних трубопроводів об'єктів ПСГ;

ї) акти товщинометрії в ерозійно небезпечних та корозійнонебезпечних місцях технологічних комунікацій;

й) акти контролю стану антикорозійного покриття технологічних трубопроводів;

к) графіки ППР технологічних трубопроводів;

л) технологічна схема об'єктів ПСГ;

м) нормативні документи з охорони праці та фонтанної безпеки.

13. Товщинометрія технологічних комунікацій об'єктів ПСГ повинна здійснюватись з періодичністю, встановленою газотранспортним підприємством, але не рідше ніж один раз на 5 років.

14. Якість газу, що подається з ПСГ в МГ, повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів.

15. Випробування та регулювання запобіжних клапанів повинні здійснюватися у встановлені строки згідно з графіком на спеціальному стенді.

16. Усунення пропусків газу здійснюється після зупинки та стравлювання газу з технологічного обладнання.

17. Скидання газу із технологічних апаратів і трубопроводів, обладнаних запобіжними клапанами, здійснюється відповідно до проектних рішень.

18. Стан повітряного середовища вибухонебезпечних приміщень повинен контролюватися стаціонарними газосигналізаторами, які при досягненні загазованості 10% НКГВ повинні подавати звуковий та світловий сигнали з автоматичним включенням аварійної вентиляції (якщо це передбачено проектом).

19. Не допускається експлуатація технологічного обладнання у вибухонебезпечних приміщеннях з незадіяною системою контролю загазованості чи незадіяною системою аварійної вентиляції.

20. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати ГДК, що встановлені ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та санітарними правилами і нормами "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.05.88 N 4617-88 (СанПіН 4617-88).

21. Об'єкти ПСГ повинні бути забезпечені справними засобами пожежогасіння в обсягах, передбачених проектом.

22. Не допускається експлуатація технологічного обладнання в приміщеннях, обладнаних системами автоматичного пожежогасіння, у разі несправності останніх (відсутність піноутворювача, несправність пожежних насосів, піногенераторів тощо).

23. Системи стиснутого повітря КВПіА повинні мати буферну ємність, що забезпечує запас стиснутого повітря, достатній для роботи приладів. Повітря, що подається в системи КВПіА, повинно бути очищеним та осушеним.

24. Працівники, які експлуатують технологічне обладнання об'єктів ПСГ, зобов'язані знати технологічну схему об'єктів ПСГ та призначення всього технологічного обладнання.

25. Не допускається експлуатація технологічних апаратів об'єктів ПСГ:

а) у разі їх експлуатації понад встановлений заводом-виготовлювачем термін;

б) у випадках розгерметизації технологічного апарата;

в) у випадках несправних запобіжних клапанів і запобіжних клапанів, що не пройшли випробування;

г) із несправними чи незадіяними засобами КВПіА, що задіяні у схемі аварійної зупинки ПСГ або технологічного обладнання;

ґ) без заземлення технологічних апаратів згідно з проектом;

д) у разі експлуатації газосепараційного обладнання в режимах можливого гідратоутворення (у тому числі з незадіяною системою подачі та регенерації інгібітора гідратоутворення);

е) із незадіяною проектною схемою контролю температури газу на теплообмінному обладнанні.

26. Допускається експлуатація ємнісних технологічних апаратів УПГ (ГЗП) (газові сепаратори, пиловловлювачі тощо) з незадіяною проектною системою автоматичного дренування рідини у разі, якщо рідина в них постійно відсутня.

У разі надходження на УПГ (ГЗП) незначної кількості рідини (до 10% від максимального проектного чи паспортного об'єму) допускається періодичне ручне дренування рідини з технологічних апаратів за графіком з відповідним записом у змінному журналі.

27. Вузли ємнісних технологічних апаратів УПГ (ГЗП), в яких може накопичуватись рідина (рівнемірні пристрої пиловловлювачів, сепараторів тощо), повинні бути обладнані засобами продувки у дренажну систему або в приставну тару.

28. При аварійній ситуації об'єкти ПСГ повинні бути зупинені згідно з ПЛАС.

29. Технологічна схема ПСГ, технологічні схеми об'єктів ПСГ та масштабні плани комунікацій об'єктів ПСГ повинні переглядатися, корегуватися та перезатверджуватися не рідше одного разу на 3 роки. Корегування технологічних схем та масштабних планів комунікацій виконуються впродовж трьох діб після завершення робіт з реконструкції.

Технологічна схема ПСГ повинна знаходитися в приміщеннях диспетчерської та операторної. Пооб'єктні технологічні схеми повинні знаходитись у приміщеннях відповідних об'єктів, а масштабні плани комунікацій - у приміщеннях відповідних служб.

30. Не допускається установлення перекривної арматури між запобіжними клапанами та технологічними апаратами (трубопроводами), окрім таких випадків:

а) застосування системи запобіжних клапанів "робочий та резервний", що блокує одночасне відключення робочого та резервного клапанів;

б) опломбування перекривної арматури у відкритому положенні.

31. Не допускається застосування перекривної арматури як регулюючої.

32. З метою проведення профілактичних робіт із запобігання виникненню відкритих газових фонтанів та аварійних ситуацій і проведення робіт з ліквідації аварій на об'єктах ПСГ повинно здійснюватися обслуговування об'єктів ПСГ спеціалізованими аварійно-рятувальними службами.

1. Вимоги цього розділу поширюються на ЛЧМГ, трубопроводи технологічної обв'язки КС, ГРС, ПСГ, ГВС, обсадні колони свердловин і обладнання ПСГ, силові кабелі і кабелі технологічного зв'язку.

2. При всіх способах прокладання, крім надземного, газопроводи підлягають комплексному захисту від корозії захисними діелектричними покриттями та засобами ЕХЗ.

При надземному прокладанні трубопроводи та обладнання захищаються від атмосферної корозії неметалевими та металевими покриттями відповідно до вимог нормативних документів.

3. Тип та конструкція захисних покриттів, що застосовуються на магістральних трубопроводах, визначаються відповідно до вимог ДСТУ 4219-2003 "Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії" (далі - ДСТУ 4219-2003).

4. Система ЕХЗ повинна бути споруджена та задіяна до здачі об'єкта в експлуатацію.

5. УКЗ і УДЗ на територіях, що не охороняються, повинні бути розміщені в укриттях, що унеможливлюють доступ до них сторонніх осіб.

6. Електрохімічний захист повинен забезпечувати захищеність газопроводів по протяжності з потенціалами за абсолютним значенням не менше мінімального і не більше максимального згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003.

7. Перерва в роботі УКЗ згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003 під час проведення регламентних і ремонтних робіт допускається не більше ніж 72 години на квартал, а під час проведення дослідних робіт, за умови комплексного контролю, допускається відключення УКЗ на термін до 10 діб на рік. Перерва у роботі засобу ЕХЗ повинна бути усунена протягом не більше 24 годин.

8. Працівники, які зайняті на електромонтажних, електровимірювальних і електроналагоджувальних роботах, зобов'язані мати відповідну групу з електробезпеки, знати та виконувати вимоги ПТЕЕС, ПУЕ.

9. Перетворювачі установок катодного захисту проммайданчиків необхідно розташовувати за межами вибухо- та пожежонебезпечних зон.

10. На ділянках перетину або паралельного розташування газопроводу і ЛЕП напругою 110 кВ і більше, де у випадках, передбачених ДСТУ 4219-2003, імовірне наведення на газопровід небезпечної для працівників напруги, газопровід повинен обладнуватися заземленням з оцинкованої сталі або установкою протекторного захисту.

При цьому напруга на газопроводі, наведена струмом промислової частоти при нормальному режимі роботи ЛЕП, не повинна перевищувати 65 В.

11. Приєднання кабелів системи ЕХЗ до газопроводу виконується:

а) термітним чи електродуговим зварюванням до поверхні трубопроводу - для труб з нормативним тимчасовим опором розриву менше ніж 539 МПа;

б) лише термітним зварюванням із застосуванням мідного терміту до поверхні трубопроводу або електродуговим зварюванням до подовжніх або кільцевих швів - для труб з нормативним тимчасовим опором розриву 539 МПа і більше.

Допускається застосування інших видів приєднання до труби, що унеможливлюють понаднормове підвищення температури поверхні труб, що узгоджені та затверджені газотранспортним підприємством.

12. Не дозволяється приварювання кабелів системи ЕХЗ за допомогою електро- і газозварювання до газопроводу, який знаходиться під тиском.

13. Термітне приварювання кабелів до діючого газопроводу повинен виконувати кваліфікований працівник, який пройшов спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.

14. Допускаються інші технології приварювання катодних виводів до діючого газопроводу під тиском, які отримали дозвіл Держгірпромнагляду згідно з Порядком видачі дозволів.

15. Система протикорозійного захисту газопроводів підлягає систематичному контролю: експлуатаційному, комплексному та вибірковому. Періодичність контролю та комплекс робіт визначаються відомчими нормативними документами.

16. Роботи на перетинах з автомобільними дорогами та залізницями необхідно виконувати у складі бригади не менше двох працівників, один з яких спостерігає за безпекою робіт і за рухом транспорту.

17. Забороняється проводити будь-які вимірювання на трасі трубопроводу під час грози.

18. Якщо паралельно трубопроводу проходить ЛЕП напругою 110 кВ і більше, проводити вимірювання з проводом довжиною понад 500 м забороняється через небезпеку індукції напруги у вимірювальному проводі.

19. Підключення до кабелів або шин підстанцій залізниць повинні виконувати лише працівники підстанцій.

20. До роботи з дослідними установками катодного захисту і пересувними електрометричними лабораторіями допускаються особи, які володіють безпечними методами роботи і пройшли інструктаж з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.

Роботи виконуються під керівництвом посадових осіб, які мають досвід роботи з генераторною групою і електрометричними лабораторіями та кваліфікаційну групу з електробезпеки на електроустановках до 1000 В не нижче III.

21. Застосування інгібіторів корозії здійснюється згідно з вимогами інструкції з охорони праці за даним видом робіт, розробленої згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.15-98 та затвердженої наказом керівника газотранспортного підприємства.

22. Працівники, зайняті на роботах, пов'язаних з приготуванням та застосуванням інгібіторів корозії, повинні пройти спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.

23. Роботи з інгібіторами корозії повинні виконуватись із застосуванням ЗІЗ та з дотриманням вимог пожежної безпеки.

1. Електропостачання

1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання електроустановок МГ повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів-виробників.

1.2. Проектування, монтаж, налагодження, випробування і експлуатація електрообладнання об'єктів МГ повинні проводитись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98, ПТЕЕС, ПУЕ, НАПБ А.01.001-2004 та Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 209.

1.3. На кожному газотранспортному підприємстві повинна знаходитись технічна документація, згідно з якою електроустановки були допущені до експлуатації, а саме:

а) акт приймання прихованих робіт;

б) генеральний план ділянки, на якій нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації;

в) затверджена проектна документація з усіма наступними змінами;