Цей Закон визначає організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об’єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій).

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації магістрального трубопроводу (розгерметизація, вибух, пожежа тощо), спричинила руйнування (виведення з ладу) технологічних об’єктів магістрального трубопроводу, припинення (скорочення обсягу) транспортування продукту, втрату транспортованого продукту, загибель (травмування) людей чи створила загрозу безпеці, життю та здоров’ю людей, руйнування будівель та споруд, а також завдає шкоди навколишньому природному середовищу на прилеглій території;

аварійна ситуація на магістральних трубопроводах - стан об’єктів магістральних трубопроводів, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов у аварію;

внутрішні зони безпеки охоронних зон - територія охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів (крім магістральних газопроводів), розмір яких розділено за категорією безпеки залежно від потенційної небезпеки для навколишнього природного середовища, існуючої забудови, інших факторів, що можуть вплинути на безпеку магістральних трубопроводів;

ліквідація аварії (аварійної ситуації) - проведення комплексу заходів, які включають аварійно-відновлювальні та інші невідкладні роботи (у тому числі ліквідацію наслідків аварії), що здійснюються в разі виникнення аварії силами спеціалізованих підрозділів підприємств магістральних трубопроводів, які експлуатують магістральні трубопроводи, та центрального органу виконавчої влади з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та цивільного захисту і спрямовані на усунення дії небезпечних факторів, негативного впливу на довкілля, локалізацію аварії (аварійної ситуації), а також відновлення функціонування об’єктів магістральних трубопроводів;

магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або декілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів;

охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності;

підприємства магістральних трубопроводів - суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють експлуатацію об’єктів магістральних трубопроводів;

правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об’єкти та довкілля в цілому;

умовний діаметр (номінальний розмір) - умовний параметр магістрального трубопроводу, що не має одиниці виміру і приблизно дорівнює його внутрішньому діаметру, вираженому в міліметрах.

1. Основними завданнями цього Закону є:

здійснення охоронних та інших заходів на території охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, спрямованих на захист життя та здоров’я людей і навколишнього природного середовища, підтримання належного екологічного стану на території охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів як об’єкта трубопровідного транспорту, а також на забезпечення безперебійного функціонування таких об’єктів;

визначення порядку встановлення правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення дотримання відповідного режиму їх використання, у тому числі встановлення обмежень на провадження певних видів господарської та іншої діяльності в межах охоронних зон;

визначення підстав та порядку відшкодування шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також внаслідок виникнення аварій (аварійних ситуацій) або інших непередбачуваних ситуацій, що можуть спричинити таку шкоду.

1. Регулювання правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про трубопровідний транспорт", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов’язані з використанням земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю і об’єкти магістральних трубопроводів.

1. Вчинення процедурних дій, прийняття процедурних рішень у сфері регулювання цього Закону здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та статтею 17-2 Земельного кодексу України.

1. До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів.

2. До складу об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать:

лінійна частина магістральних нафтопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення насосних станцій, вузлами пуску, пропуску і прийому засобів очищення і діагностики, вузлами вимірювання кількості продукту, що транспортується;

лінії та споруди технологічного зв’язку, засоби автоматики і телемеханіки магістральних нафтопроводів, установки електрохімічного захисту магістральних нафтопроводів від корозії;

лінії електропередачі та споруди електропостачання і дистанційного управління запірною арматурою та установками активного захисту магістральних нафтопроводів;

протипожежні, протиерозійні та захисні споруди об’єктів магістральних нафтопроводів;

ємності для зберігання продукту, що транспортується, амбари для аварійного випуску продукту, що транспортується;

дороги, розміщені вздовж трас магістральних нафтопроводів, вертолітні майданчики на трасах нафтопроводів, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження нафтопроводів;

майданчики складування аварійного запасу труб, деталей трубопроводу та запірної арматури;

головні та проміжні перекачувальні і наливні насосні станції, резервуарні парки, лінії електропередачі та споруди енергопостачання зазначених об’єктів;

наливні та зливні естакади, причали для нафти та інших речовин, що перебувають у власності або користуванні підприємств магістральних нафтопроводів;

пункти підігрівання нафти;

будинки лінійних обхідників;

споруди для локалізації аварій, розташовані на рубежах переходів магістральних нафтопроводів через водні об’єкти;

системи оповіщення населення в разі виникнення аварій (аварійних ситуацій);

інші об’єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних нафтопроводів.

3. До складу об’єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать:

лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення компресорних станцій, вузлами пуску і прийому;

конденсатозбірники, пристрої для введення метанолу;

установки електрохімічного захисту від корозії;

знаки закріплення трас магістральних трубопроводів на місцевості;

майданчики складування аварійного запасу труб та запірної арматури;

дороги, прокладені вздовж трас магістральних газопроводів, вертолітні майданчики на трасах трубопроводів;

міжгазопровідні пункти редукування газу;

лінії та споруди технологічного зв’язку, засоби лінійної телемеханіки;

ємності для зберігання і дегазації газового конденсату, амбари для аварійного випуску конденсату;

протипожежні, протиерозійні та захисні споруди об’єктів магістральних газопроводів;

газовимірювальні станції (пункти);

компресорні станції;

газорозподільні станції;

лінії електропередачі та споруди енергопостачання об’єктів магістральних газопроводів;

підземні сховища газу з геологічною структурою штучного газового покладу, фондом свердловин, шлейфами, газозбірними колекторами, технологічними трубопроводами, газозбірними пунктами, установками підготовки газу, газопроводами-підключеннями, дотискувальними компресорними станціями, під’їзними дорогами;

автомобільні газонаповнювальні компресорні станції;

будинки операторів газорозподільних станцій, будинки лінійних обхідників;

метрологічний центр;

споруди для локалізації аварій, розташовані на межі переходів магістральних газопроводів через водні об’єкти;

інші об’єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних газопроводів.

4. До складу об’єктів магістральних аміакопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать:

лінійна частина магістральних аміакопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення насосних станцій, вузлами пуску, пропуску і прийому засобів очищення і діагностики, вузлами вимірювання кількості продукту, що транспортується;

лінії та споруди технологічного зв’язку, засоби автоматики і телемеханіки магістральних аміакопроводів, установки електрохімічного захисту магістральних аміакопроводів від корозії;

лінії електропередачі та споруди електропостачання і дистанційного управління запірною арматурою та установками активного захисту магістральних аміакопроводів;

протипожежні, протиерозійні та захисні споруди об’єктів магістральних аміакопроводів;

ємності для зберігання продукту, що транспортується, амбари для аварійного випуску продукту, що транспортується;

дороги, розміщені вздовж трас магістральних аміакопроводів, вертолітні майданчики на трасах аміакопроводів, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження аміакопроводів;

майданчики складування аварійного запасу труб, деталей трубопроводу та запірної арматури;

головні та проміжні перекачувальні і наливні насосні станції, резервуарні парки, лінії електропередачі та споруди енергопостачання зазначених об’єктів;

наливні та зливні естакади, причали для аміаку та інших речовин, що перебувають у власності або користуванні підприємств магістральних аміакопроводів;

станції роздачі рідкого аміаку;

будинки обхідників;

споруди для локалізації аварій, розташовані на межі переходів магістральних аміакопроводів через водні об’єкти;

системи оповіщення населення в разі виникнення аварій (аварійних ситуацій);

інші об’єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних аміакопроводів.

5. До складу об’єктів магістральних етиленопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать:

лінійна частина етиленопроводів з арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами пуску, пропуску і прийому засобів очищення і діагностики, вузлами вимірювання кількості етилену, що транспортується;

лінії та споруди технологічного зв’язку, засоби автоматики і телемеханіки, системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення населення в разі їх виявлення, установки електрохімічного захисту етиленопроводів від корозії;

лінії електропередачі та споруди електропостачання і дистанційного управління запірною арматурою та установками активного захисту магістральних етиленопроводів;

протипожежні, протиерозійні та захисні споруди об’єктів магістральних етиленопроводів;

дороги, прокладені вздовж трас магістральних етиленопроводів, знаки закріплення трас магістральних етиленопроводів на місцевості;

майданчики складування аварійного запасу труб, деталей трубопроводу та запірної арматури;

майданчики лінійних кранів і факельних свіч;

будинки лінійних обхідників;

метрологічний центр;

споруди для локалізації аварій, розташовані на рубежах переходів магістральних етиленопроводів через водні об’єкти;

інші об’єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних етиленопроводів.

1. Основними принципами регулювання відносин в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів є:

комплексність заходів, спрямованих на забезпечення дотримання технологічних режимів постачання продуктів транспортування споживачам та безаварійного функціонування і розвитку магістральних трубопроводів;

поєднання інтересів забезпечення енергетичної безпеки держави та захисту навколишнього природного середовища;

пріоритет безпечної життєдіяльності населення та довкілля;

гарантування відшкодування шкоди, що може бути заподіяна підприємствами магістральних трубопроводів власникам і користувачам земельних ділянок;

заборона встановлення на об’єктах магістральних трубопроводів обладнання, устаткування, пристроїв, не передбачених вимогами норм проектування, будівництва та експлуатації;

забезпечення населення достовірною інформацією про імовірні ризики, пов’язані з функціонуванням магістральних трубопроводів, у разі порушення правового режиму їх охоронних зон та про можливі дії в охоронних зонах під час ліквідації аварійних чи інших небезпечних ситуацій на магістральних трубопроводах;

відповідальність осіб, винних у створенні перешкод підприємствам магістральних трубопроводів при здійсненні ними контролю за технічним станом та виконанні планових і аварійно-відновлювальних робіт, у спричиненні аварій, створенні аварійних ситуацій чи інших ускладнень у функціонуванні магістральних трубопроводів, що заподіяли шкоди життю і здоров’ю населення, його майну, а також майну підприємств магістральних трубопроводів, власників та користувачів земельних ділянок, довкіллю;

встановлення обмежень на використання земельних ділянок та обґрунтованих розмірів відшкодування шкоди, що може бути заподіяна підприємствам магістральних трубопроводів власниками та користувачами земельних ділянок в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів.

1. Система заходів щодо дотримання правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів включає:

визначення охоронних зон у документації із землеустрою і внесення їх до державного земельного кадастру;

встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельних ділянок у межах охоронних зон;

державний контроль за використанням та охороною земель в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів.

1. На використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом.

2. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об’єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.

3. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів.

1. Охоронні зони об’єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою.

2. Охоронні зони об’єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об’єкта магістрального трубопроводу.

3. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів.

1. Державний контроль за використанням та охороною земель у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів здійснюється в порядку, встановленому законом.

1. Для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:

1) вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі залежно від класу (умовного діаметра):

IV клас, умовним діаметром до 300 міліметрів включно - 75 метрів;

III клас, умовним діаметром від 301 до 500 міліметрів включно - 100 метрів;

II клас, умовним діаметром від 501 до 1000 міліметрів включно - 150 метрів;

I клас, умовним діаметром від 1001 до 1400 міліметрів включно - 200 метрів;

2) навколо насосних перекачувальних станцій, морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти (від огорожі) залежно від категорії:

III категорія, при ємності резервуарного парку до 20000 метрів кубічних і насосних перекачувальних станцій морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти без резервуарних парків - 100 метрів;

II категорія, при ємності резервуарного парку від 20000 до 100000 метрів кубічних включно - 150 метрів;

I категорія, при ємності резервуарного парку понад 100000 метрів кубічних - 200 метрів.

На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед всіх ниток.

Режим внутрішніх зон безпеки охоронних зон поширюється на інші об’єкти магістральних нафтопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних нафтопроводів та насосних перекачувальних станцій, встановлений для цих об’єктів.

2. Для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:

1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:

до 300 міліметрів - 100 метрів;

від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів;

від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;

від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;

від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;

від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;

2) газопровід II класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:

до 300 міліметрів включно - 75 метрів;

понад 300 міліметрів - 125 метрів;

3) для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:

до 600 міліметрів включно - 500 метрів;

понад 600 міліметрів - 700 метрів;

для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів II класу незалежно від умовного діаметра - 500 метрів;

4) для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:

до 300 міліметрів - 150 метрів;

від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 175 метрів;

від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;

від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;

від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;

від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;

для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів (від огорожі) магістральних газопроводів II класу, умовним діаметром:

до 300 міліметрів - 100 метрів;

понад 300 міліметрів - 125 метрів.

3. Розмір охоронної зони для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій із Pp=20 МПа (від огорожі) - 100 метрів, для всіх типів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

4. Розмір охоронної зони для свердловин підземних сховищ газу (від гирла свердловини):

300 метрів - до житлових будівель;

500 метрів - до громадських і промислових будівель.

5. На багатониткових магістральних газопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних газопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.

6. Режим земель охоронних зон поширюється також на інші об’єкти магістральних газопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних газопроводів та компресорних станцій, газорозподільних станцій, газозбірних пунктів та свердловин підземних сховищ газу.

7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:

вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:

до 300 міліметрів включно - 500 метрів;

понад 300 міліметрів - 1000 метрів;

навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів.

1. Залежно від небезпеки для навколишнього природного середовища, існуючої забудови, інших факторів, що можуть вплинути на безаварійну роботу магістральних трубопроводів, охоронна зона, встановлена для деяких об’єктів магістральних трубопроводів, поділяється на окремі внутрішні зони безпеки, розмір яких встановлюється диференційовано за категорією безпеки.