ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 160/8551/19
адміністративне провадження № К/9901/17708/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В. Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Івченка М.В.
представника відповідача Панковської Е.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції справу
за позовом Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Чабаненко С.В., суддів Чумака С.Ю., Юрко І.В.),
У С Т А Н О В И В:
1. Державна установа "Кам`янська виправна колонія (№34)" (далі- позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі- відповідач, податковий орган), у якій просила:
1.1. - визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 червня 2019 р. № Ю-0019161306 в сумі 3 350 981,84 грн., прийняту ГУ ДФС у Дніпропетровській області;
1.2. - визнати протиправною та скасувати рішення № 0019151306 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2019 р. в розмірі 1 675 490,99 грн., прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області;
1.3. - визнати протиправним та скасувати рішення № 0019141306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 11 червня 2019 р. у розмірі 170,00 грн., прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області;
1.4. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 р. № 0019131306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн., прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області..
2. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що позивач не може вважатися роботодавцем у відношенні засуджених, бо не використовує їх працю для здійснення статутної діяльності, а лише залучає їх для до суспільно корисної праці. Отже, в якості роботодавця виправна колонія виступає виключно щодо персоналу виправної колонії - військовослужбовців та вільнонайманих працівників, та зобов`язана забезпечувати їх соціальний захист. Акт перевірки не містить порушень чинного законодавства щодо нарахування військовослужбовцям та вільнонайманим працівникам податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018. Виходячи зі змісту Положення ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" зобов`язана забезпечити при залученні засуджених до суспільно корисної праці в частині законодавства про працю виключно дотримання правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії. Актом перевірки не було досліджено, чи були виконані засудженими норми виробітки, що є єдиною підставою для нарахування заробітної плати у мінімальному гарантованому розмірі та застосування мінімальної бази для нарахування єдиного внеску. Засуджені не є найманими працівниками, метою укладення трудового договору яких є отримання заробітної плати за свою роботу, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Засуджені, які відбувають покарання за вчинені злочини, мають право працювати на добровільній основі, їх залучають до суспільно корисної праці, що є складовою частиною їх виправлення. Отже, ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується із державного бюджету, код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету " 360 Міністерство юстиції України". Кошторисом, який затверджується на кожен поточний рік, передбачені видатки на оплату праці й нарахування на заробітну плату виключно військовослужбовцям та вільнонайманим працівникам. Всі платежі здійснюються виключно через казначейські рахунки, при цьому органи казначейства контролюють здійснення платежів виключно у розмірах та з підстав, передбачених Кошторисом за відповідними видатками. Тому у виправної колонії не передбачені Кошторисом надходження (грошові кошти) на компенсацію суми єдиного внеску у розмірі 3 350 981,84 грн., що розраховано з додаткової бази нарахування єдиного внеску згідно зведеного розрахунку Акту перевірки. Таким чином, висновок контролюючого органу про порушення п. 1 частини другої статті 6, частини п`ятої статті 8, частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування" не відповідає специфіці діяльності Виправної колонії, не ґрунтується на належним чином досліджених первинних документах, тому спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Що стосується порушення абз. б п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ та р. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку щодо відсутності відображення нарахованих та виплачених доходів засудженим, нарахованого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб, та відображення застосованої податкової соціальної пільги, не у повній кількості засуджених, які були залучені до оплачуваної праці, то, по-перше, ні акт перевірки, ні відповідь на зауваження не містять даних (ПІБ, р.н.о.к.п.п.) щодо засуджених осіб, кількість яких була залучена до праці без відображення у звітності з єдиного внеску. Отже, такий акт перевірки не є належним та достовірним доказом про скоєне податкове правопорушення. Також позивач зазначає, що не внесення даних про засуджених відбулось внаслідок відсутності у них паспортів та ідентифікаційних кодів, що виключає застосування юридичної відповідальності до ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)".
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у задоволенні позовної заяви ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" відмовлено.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанцій зробив висновок, що оскаржені вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 червня 2019 р. № Ю-0019161306 в сумі 3 350 981,84 грн., рішення № 0019151306 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2019 р. в розмірі 1 675 490,99 грн., рішення № 0019141306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 11 червня 2019 р. у розмірі 170,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019р. №0019131306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн. прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року частково скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №160/8551/19 та прийняти нове судове рішення яким задоволено частково позовні вимоги.
5.1. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 червня 2019 р. № Ю-0019161306 в сумі 3 350 981,84 грн.
5.2. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0019151306 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2019 р. в розмірі 1 675 490,99 грн.;
5.3. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 р. № 0019131306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що період за який позивачеві податковим органом донараховані відповідні платежі та штрафні фінансові санкції, нормами законів не було врегульовано порядок нарахування єдиного внеску на заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі.
7. Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просив її скасувати та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №160/8551/19.
8. У поданій касаційній скарзі посилається на те, що засуджені до позбавлення волі з метою залучення до суспільно корисної праці виконують трудові функції в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, в результаті чого, їм забезпечується відповідна компенсація за виконану роботу, тобто заробітна плата, а також, додержання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та інших умов, встановлених законодавством про працю. Примусовість характеру трудових відносин засуджених, а також, мета їх виправлення та перевиховання зумовлює особливість регулювання таких відносин шляхом поєднання норм законодавства про працю та вимог кримінально-виконавчого законодавства, що, однак, не позбавляє виплачених засудженим сум доходу за виконану ними роботу ознак заробітної плати. Крім того, норми податкового законодавства не встановлюють будь-яких особливостей оподаткування доходів фізичних осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і отримують заробітну плату за виконання суспільно корисної праці. У зв`язку з чим, обкладення цих доходів податком здійснюється у загальному порядку. Отже, позивач є роботодавцем відповідно діючого законодавства та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відтак, ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. На адресу Верховного Суду надійшов відзив ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" на касаційну скаргу, в якому він проти касаційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
10.1. Справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні, у яке позивача, належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, не з`явився, а тому, беручи до уваги положення частини 4 статті 344 КАС України, касаційний суд ухвалив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
10.2. У судовому засіданні представник відповідача вимоги касаційної скарги підтримала, надавши відповідні пояснення.
11. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
12. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №6811-п від 29.11.2018р "Про проведення планової документальної виїзної перевірки ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік, фахівцями контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка Державна установа "Кам`янська виправна колонія (№34)" (код ЄДРПОУ 08562967) з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018 відповідно до затвердженого плану перевірки.
13. ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" проінформовано про проведення планом виїзної перевірки письмовим повідомленням від 29.11.2018р. №2684, яке разом із наказом №6811-п від 29.11.2018р направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
14. ГУ ДФС у Дніпропетровській області 18.12.2018 отримано лист №34/4-5744 від 14.12.2018 ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" про пошкодження та відсутність первинних документів та перенесення термінів початку проведення планової перевірки. По даному факту, керуючись п.п. 1.4.7 п. 1.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, було складено акт № 73823-1/1/04-36-13-06/08679712 від 18.12.2018 "Про неможливість проведення перевірки ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018.
15. Відповідно до п.44.5 ст.44 ПКУ та обставин, визначених п.п.1.2.6. п.1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, з метою забезпечення якісного проведення документальної планової виїзної перевірки ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" терміни проведення документальної планової виїзної перевірки ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" було перенесено на строк, визначений відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) з 19.12.2018.
16. Направлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.11.2018. № 13249 та 13250 на проведення документальної планової виїзної перевірки та службове посвідчення особи, яке зазначено в ньому, пред`явлено 19.03.2019р. о 11-10 год. під розписку начальнику "Кам`янська виправна колонія (№34)" Бобровій І.Ю.
17. Перевірку проведено з відома та в присутності начальника Бобрової І.Ю. та головного бухгалтера ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" Гончар С.П.
18. Перевірка проводилась 19.03.2019р. по 29.04.2019р.
19. Термін проведення перевірки було продовжено з 16.04.2019р. на 10 робочих днів згідно наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.04.2019р. №2259-п.
20. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання були (є):
Боброва І.Ю. - полковник внутрішньої служби, начальник ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)", призначена наказом начальника наказ ДДУВП № 6 о/с від7 30.01.2008 року та працює по теперішній час.
Гончар С.П. - майор внутрішньої служби, головний бухгаттер ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)", у період з 01.10.2015 по 22.09.2016, призначена наказом УДДУВП № 135 о/с від 10.12.2011.
Жирова Н.І. - капітан внутрішньої служби, в.о. головного бухгалтера ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)", у період з 23.09.2016 по 08.01.2018, призначена наказом ДВК-34 № 70 о/с від 23.09.2016.
Гончар С.П. - майор внутрішньої служби, головний бухгалтер ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)", у період з 09.01.2018 по теперішній час, призначена наказом УДДУВП№ 135 о/с від 10.12.2011.
21. ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" зареєстровано Кам`янською міською радою 08.09.1995р., номер державної реєстрації № 578. Код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ:08562967. Податкова адреса підприємства: Україна, 51912, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, Заводський р-н, вул. Михайла Грушевського, буд. 214.
22. Перевіркою встановлено, що фактично суб`єкт господарювання знаходиться за адресою: Україна, 51912, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, Заводський р-н, вул. Михайла Грушевського, буд. 214. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 27.05.1999 року за №124, станом на момент перевірки перебуває на обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Кам`янське управління, Кам`янська ДПІ (м.Кам`янське).
23. Указаною перевіркою встановлені наступні порушення:
- п.1 ч.2 ст.6, ч.5 ст.8, ч.2 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині заниження суми нарахованого єдиного внеску на суму 3350981,84 грн. за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених;
- абз. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, р.ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, в частині подання Податкових розрахунків за ф. №1- ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, за період IV кв. 2015р.-III кв. 2018р. без відображення нарахованих та виплачених доходів від працевлаштування засуджених, нарахованого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб, та відображення застосованої податкової соціальної пільги;
- п.1 частиною першою статті 4. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010р., п.1 роз. III Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 "Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасне подання звітності по єдиному внеску за червень 2016р.
24. За результатами проведення перевірки, ГУ ДФС у Дніпропетровській області 10.05.2019 року складено акт № 25466/09/36-13-06/08562967 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Державна установа "Кам`янська виправна колонія (№34)" (код ЄДРПОУ 08562967) з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018" та прийняті вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 червня 2019 № Ю-0019161306 в сумі 3 350 981,84 грн., рішення № 0019151306 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2019 у розмірі 1 675 490,99 грн., рішення № 0019141306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 11 червня 2019 у розмірі 170,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019р. №0019131306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн.
25. Як убачається із матеріалів справи, вище наведені спірні рішення ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" отримала 02.07.2019 року. 12.07.2019 року позивач звернувся до ДФС України із скаргою (вих. № 34/4-3832 від 12.07.2019 р.) про скасування рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 10.05.2019 року № 25466/09/36-13-06/08562967, у т.ч. вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 червня 2019 р. № Ю-0019161306 в сумі 3 350 981,84 грн. та рішення № 0019151306 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2019 р. в розмірі 1 675 490,99 грн., що прийняті ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
26. 20.08.2019 р. ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" (код ЄДРПОУ 08562967) отримала рішення ДФС України про відмову в задоволенні скарги (вих. № 39074/16/99-99-11-05-02-25 від 14.08.2019р.), яким скаргу в частині оскарження нарахування єдиного внеску залишено без задоволення.
27. Не погодившись із податковими повідомленням-рішенням та вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
28. За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
29. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Досліджуючи обставини справи, суди попередніх інстанцій установили, що Державна установа відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України", входить до структури Державної кримінально-виконавчої служби України та створена для забезпечення виконання її завдань.
31. Так, відповідно до частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засуджені до позбавлення волі мають право працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров`я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.
32. Адміністрація зобов`язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.
33. Праця засуджених регламентується Кодексом законів про працю України.
34. Частиною першою статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
35. Згідно з частиною першою статті 60-1 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засуджені до обмеження волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
36. За правилами частин першої, другої статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії засудженим за наявності відповідного права мають призначатися органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання.
37. Особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах.
38. Право на працю засуджених до позбавлення волі реалізується шляхом укладення строкового трудового договору.
39. Згідно з статтями 118-121 Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" з метою визначення умов праці та заробітної плати засуджених до обмеження волі або позбавлення волі (далі - засуджений), які тримаються в установах виконання покарань (далі - установа) та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України Наказом Міністерства юстиції України від 7 березня 2013 року №396/5 затверджено Інструкцію про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі (надалі також- Інструкція №396/5).
40. Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №396/5 засуджені залучаються до праці: у центрах трудової адаптації; у майстернях, підсобних господарствах установ та слідчих ізоляторів; на підприємствах установ виконання покарань; на підприємствах державної або інших форм власності за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції відповідно до укладених угод між установою, де відбуває покарання засуджений, та замовником; на роботах з господарського обслуговування установ та слідчих ізоляторів.
41. Пунктами 2.1 - 2.2 Інструкції №396/5 встановлено, що засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.
42. Відповідно до пункту 3.7 Інструкції №396/5 засудженим, які відбувають покарання у виправних центрах, виховних колоніях, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п`ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
43. Праця засуджених оплачується відповідно до її кількості і якості. Підприємства установ розраховують тарифні ставки, посадові оклади для диференціації оплати праці залежно від професії і кваліфікації засуджених, складності й умов виконуваних ними робіт. Заробітна плата, нарахована засудженим, за умови виконання ними норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або тривалості робочого часу (у тому числі при залученні до робіт на підприємствах державної або інших форм власності) не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати (пункт 5.1 Інструкції №396/5).
44. Таким чином, засуджені до позбавлення волі виконують трудові функції в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи виконання покарань, в результаті чого, їм забезпечується відповідна компенсація за виконану роботу, тобто заробітна плата, а також, додержання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та інших умов, встановлених законодавством про працю.
45. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі також - Закон №2464-VI).
46. Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
47. Наведені норми дають підстави для висновку, що в разі виплати застрахованій особі заробітної плати (інших виплат) сплату єдиного внеску зобов`язаний забезпечити саме роботодавець, який використовує працю фізичних осіб.
48. Аналіз наведеного правового врегулювання дає підстави для висновку, що засуджені до відбування покарання в місцях позбавлення волі, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковими договорами, є застрахованими особами, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а суми виплат, отримані ними, є базою нарахування єдиного соціального внеску, як це передбачено, зокрема статтею 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, зміни до якої внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених" від 7 вересня 2016 року № 1492-VIII, який набрав чинності 08.10.2016.
49. Засуджені до позбавлення волі, у даному випадку, є найманими працівниками з особливим статусом та обмеженими трудовими правами, а виправна колонія у цих трудових відносинах виступає роботодавцем, на якого покладається обов`язок з утримання та сплати сум податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску із заробітної плати платника податку.
50. Позивач є роботодавцем засуджених та платником єдиного внеску, відтак зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок із заробітної плати засуджених як податковий агент, при цьому, базою оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід засуджених осіб, які відбувають покарання, та залучаються до робіт, за які виплачується заробітна плата. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
51. Особливості фінансування позивача, організації роботи, забезпечення штатними документами тощо, жодним чином не скасовує обов`язок позивача сплачувати податки та збори і подавати у повному обсязі звітність.
52. Податковий агент несе відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової та іншої обов`язкової звітності, порушення строків подання контролюючим органам цієї звітності, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.
53. У зв`язку з вище викладеним та відповідно до зазначених норм, ДУ "Кам`янська виправна колонія (№34)" є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування..
54. Зміст спірних аналогічних правовідносин між колонією та засудженими в контексті необхідності сплати єдиного соціального внеску вже був предметом неодноразового розгляду Верховним Судом. Так, у постановах від 3 березня 2020 року у справі № 440/1512/19, від 17 березня 2020 року у справі № 809/710/17, від 3 квітня 2020 року у справі № 580/908/19, від 8 травня 2020 року у справі № 560/1391/19, від 10 червня 2020 року у справі №440/2590/19, від 18 червня 2020 року у справі №240/1700/19 Верховний Суд висловив правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якої особи, засуджені до позбавлення волі, є найманими працівниками з особливим статусом та обмеженими трудовими правами, а виправна колонія в цих трудових відносинах виступає роботодавцем, а відтак є зобов`язаною нарахувати, утримати та сплатити суми єдиного внеску із заробітної плати таких осіб.
55. Такий правовий висновок Верховним Судом зроблено за результатом системного аналізу норм Закону №2464-VI, Інструкції №449, Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" та Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 7 березня 2013 року №396/5, який дав підстави для висновку, що визначальним при вирішенні питання, чи повинна установа виконання покарання сплачувати єдиний внесок за залучених до суспільно корисної праці осіб, засуджених до позбавлення волі, є те, що відносини, які виникають у зв`язку з виконанням засудженими трудової функції, за своєю сутністю є трудовими. Виконання засудженими особами суспільно корисної оплачуваної праці гарантує цим особам право на загальнообов`язкове держане соціальне страхування, а установа виконання покарання, на яку згідно із законом покладено забезпечити організацію праці засуджених осіб, одночасно виступає їх страхувальником в загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні.
56. При цьому, Верховний Суд зазначив, що засуджені до позбавлення волі виконують трудові функції в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи виконання покарань, їм гарантується виплата заробітної плати за виконану роботу, забезпечення умов охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та інших умов, встановлених законодавством про працю.
57. Також Верховний Суд констатував, що ці відносини за своєю сутністю і змістом є трудовими безвідносно до того, чи були дотримані встановлені трудовим законодавством вимоги щодо оформлення підстави для виникнення цих відносин.
58. Підстав для відступу від правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в зазначених постановах, Верховний Суд у цій справі не знаходить.
59. З урахуванням зазначених обставин суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржені вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 червня 2019 р. № Ю-0019161306 в сумі 3 350 981,84 грн., рішення № 0019151306 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2019 в розмірі 1 675 490,99 грн., рішення № 0019141306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 11 червня 2019 у розмірі 170,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019р. №0019131306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн. прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
60. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
61. Верховний Суд вважає, що суд першої надав оцінку кожному доводу позивача, який має значення для правильного вирішення адміністративної справи.
62. Висновки суду апеляційної інстанції про неможливість відображення у податкових звітах сум нарахованої заробітної плати засуджених та сум проведених відрахувань податку на доходи фізичних осіб - засуджених та військовий збір з доходів, отриманих засудженими, а також єдиного внеску із заробітної плати засуджених у зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують особу засуджених, є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки невикористання позивачем законодавчо передбаченої можливості відновлення втрачених документів засуджених, не звільняє платника від обов`язку подавати податкову звітність.
63. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в ієрархії нормативно-правових актів має вищу юридичну силу ніж Інструкція про умови праці та заробітну працю засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 №396/5, тому застосуванню підлягають норми саме цього Закону, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Оскільки, перелік відрахувань із заробітної плати, передбачених в пункті 6.3 зазначеної Інструкції, не є вичерпним, тому відсутність в ньому єдиного внеску, не позбавляє платника податків обов`язку виконання приписів вказаного Закону.
64. Конституційний Суд України у рішенні від 16.01.2003 № 1-рп/2003 у справі N1-3/2003 зазначив, що після Конституції України, що має найвищу юридичну силу (частина друга статті 8), закони в ієрархії нормативно-правових актів посідають провідне місце.
65. За правилами частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
66. Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
67. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
68. Частиною п`ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
69. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
70. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтованого висновку про те, що в спірній ситуації особи, засуджені до позбавлення волі, є найманими працівниками з особливим статусом та обмеженими трудовими правами, а виправна колонія в цих трудових відносинах виступає роботодавцем, а відтак і податковим агентом, на якого покладається обов`язок з утримання та сплати сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску із заробітної плати таких осіб, при цьому, базою оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід засуджених осіб, які відбувають покарання, та залучаються до робіт, за які виплачується заробітна плата.
71. Верховний Суд зазначає, що у цій справі суд апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме неправильно застосували приписи статей 6, 7, 8 та 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
72. Ураховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення податкового органу винесені на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України.
73. За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
74. Повний текст постанови виготовлений 11 листопада 2021 року
75. Керуючись статтями 245, 246, 250, 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд