На виконання вимог статей 60 - 62, 118 - 121 Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" та з метою визначення умов праці та заробітної плати засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04 жовтня 2004 року № 191 "Про затвердження Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2004 року за № 1328/9927.

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної пенітенціарної служби України генерал-лейтенанта внутрішньої служби Сидоренка С.М. і департамент бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Державної пенітенціарної служби України (Шевнін С.М.).

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 60 - 62, 118 - 121 Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" з метою визначення умов праці та заробітної плати засуджених до обмеження волі або позбавлення волі (далі - засуджений), які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.

1.2. Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.

1.3. Використання праці засуджених на посадах, пов'язаних з матеріальною відповідальністю, забороняється.

1.4. Засуджені не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів.

2.1. Засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.

2.2. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.

2.3. Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, здійснюється власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за погодженням з адміністрацією виправного центру.

2.4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п’ять відсотків загальної суми заробітку, а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами,- не менш як п’ятдесят відсотків загальної суми заробітку.

2.5. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою виправних центрів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення виправних центрів продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.

2.6. Засуджені до обмеження волі, які тримаються у виправних центрах, продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають за власні кошти. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.

2.7. Відрахування із заробітної плати засуджених до обмеження волі для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати, проводиться за наказом (розпорядженням) адміністрації виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений.

2.8. Із засуджених, які тримаються в дисциплінарних ізоляторах, стягується повна вартість харчування, наданого їм за встановленими законодавством нормами.

2.9. Засудженим, які не працюють у зв’язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими законодавством нормами за рахунок виправного центру.

2.10. Засуджені до обмеження волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

3.1. Засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.

Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов’язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.

Укладення трудових договорів та договорів цивільно-правового характеру здійснюється відповідно до положень Кодексу законів про працю України та Цивільного кодексу України, із особливостями, визначеними Кримінально-виконавчим кодексом України.

Трудові договори та договори цивільно-правового характеру укладаються в письмовій формі.

Трудовий договір повинен містити (але не виключно) такі умови:

повне найменування сторін договору;

місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

права та обов’язки, умови праці;

правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;

умови та розмір оплати праці;

порядок розірвання (припинення) трудового договору.

Договір цивільно-правового характеру повинен містити (але не виключно) такі умови:

місце укладання договору;

повне найменування сторін договору;

предмет договору;

кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;

ціна договору;

порядок здійснення оплати;

порядок прийняття-передачі товарів (робіт, послуг);

строк дії договору;

права та обов’язки сторін договору;

відповідальність сторін договору;

порядок внесення змін і доповнень до договору, його розірвання, припинення;

порядок вирішення спорів;

місцезнаходження, банківські та поштові реквізити сторін договору.

Невід’ємною частиною договору цивільно-правового характеру можуть бути: графік виконання робіт; акт виконаних робіт; інша документація, що є підставою підписання договору чи його невід’ємною складовою.

Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

Засудженим до позбавлення волі, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", особам з інвалідністю першої та другої груп, людям, які хворіють на туберкульоз із бактеріовиділенням, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України.

Характер діяльності і тривалість робочого часу цих категорій засуджених визначаються лікарською комісією закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України залежно від їх працездатності з урахуванням стану здоров’я, профілю виробництва на підприємстві, в установі виконання покарань.

3.2. Засуджені до позбавлення волі можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою установ виконання покарань і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ виконання покарань продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.

3.3. Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу.

3.4. Засуджені неповнолітні залучаються до праці у майстернях виховних колоній та виправних колоній мінімального та середнього рівнів безпеки, у структурі яких утворено сектори для відбування покарання засудженими неповнолітніми (далі - виховні колонії (сектори)).

3.5. Умови та оплата праці засуджених неповнолітніх, засуджених вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, визначаються законодавством про працю.

3.6. Засудженим до позбавлення волі, які працюють, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

Засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п’ять відсотків загальної суми заробітку.

4.1. Підготовка та погодження проєктів договорів, сторонами яких виступають засуджені та колонія, а також погодження проєктів договорів, сторонами яких виступають засуджені та фізичні особи - підприємці або юридичні особи, здійснюється структурним підрозділом колонії (далі - відповідальний підрозділ) або помічником начальника установи (з питань залучення засуджених до праці та трудової адаптації) (далі - помічник начальника колонії), які визначаються начальником колонії.

4.2. Відповідальний підрозділ / помічник начальника колонії:

1) проводить підготовку та попередню перевірку умов проєкту договору, його відповідність положенням Кодексу законів про працю України, Цивільного кодексу України (в залежності від виду договору);

2) надає проєкт договору на опрацювання: оперативному підрозділу, підрозділам нагляду і безпеки, контролю за виконанням судових рішень, соціально-виховної та психологічної роботи, фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку;

3) надає завізований керівниками структурних підрозділів, визначених у підпункті 2 цього пункту, проєкт договору на опрацювання юридичній службі колонії, яка перевіряє зазначений проєкт на відповідність законодавству.

При опрацюванні договору цивільно-правового характеру він також перевіряється на відсутність ознак трудового договору;

4) подає завізований керівниками структурних підрозділів та юридичною службою проєкт договору на підпис / погодження начальнику колонії.

4.3. Строк погодження проєкту договору не повинен перевищувати трьох робочих днів з дня його отримання відповідним структурним підрозділом.

4.4. Проєкт договору вважається погодженим, якщо він містить напис "Погоджено", дату, підпис начальника колонії та скріплений печаткою колонії.

Це положення застосовується також у випадках розірвання або внесення змін до договору.

4.5. Облік договорів, які укладаються / погоджуються колонією, здійснюється відповідальним підрозділом / помічником начальника колонії.

Договори, сторонами яких виступають засуджені та колонія, реєструються:

у журналі реєстрації трудових договорів, укладених між засудженими та колонією (додаток 1) з присвоєнням в обов’язковому порядку такому договору літери "Т";

у журналі реєстрації договорів цивільно-правового характеру, укладених між засудженими та колонією (додаток 2) з присвоєнням в обов’язковому порядку такому договору літери "Ц".

Відомості про погоджені проєкти договорів, сторонами яких виступають засуджені та фізичні особи - підприємці або юридичні особи, заносяться до журналу обліку погоджених проєктів договорів між засудженими та фізичними особами - підприємцями або юридичними особами (додаток 3).

4.6. Примірник укладеного засудженим трудового договору або договору цивільно-правового характеру зберігається в особовій справі засудженого.

Примірник укладеного між засудженим та колонією договору зберігається у відповідальному підрозділі / помічника начальника колонії.

Копії погоджених адміністрацією колонії проєктів договорів, сторонами яких виступають засуджені та фізичні особи - підприємці або юридичні особи, зберігаються у відповідальному підрозділі / помічника начальника колонії.

5.1. Для засуджених робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю.

На безперервно діючих підприємствах, у цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для засуджених щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб загальна тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норму тривалості робочого часу відповідно до законодавства.

Час початку і закінчення роботи (зміни), перерви для відпочинку і приймання їжі визначається начальником установи виконання покарань, слідчого ізолятора згідно з Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1010/32462.

5.1.1. До тривалості робочого часу засуджених не включається час:

перевірок наявності засуджених на робочих місцях, проведення огляду і обшуку виробничих об’єктів, якщо це призводить до зупинки виробничого процесу;

виведення на роботу та зняття з роботи.

Якщо за характером виробництва та умовами роботи, а також виходячи з особливостей функціонування установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, за рішеннями начальників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, погодженими з міжрегіональними територіальними органами Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин - при тижневій нормі 36 годин і 4 години - при тижневій нормі 24 години.