Відповідно до статей 56-59 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", підпункту 102 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 лютого 2005 року № 67 "Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 року за № 298/10578.

3. Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття (Павло ІВАНОВ) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Олену КРАМАРЕНКО.

1. Ця Інструкція визначає склад та зміст документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду (далі - ДКПЗФ), порядок її складання та строки подання документів первинного обліку.

2. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

геопросторовий об’єкт - об’єкт, що характеризується певним місцезнаходженням на Землі і визначеними у встановленій системі просторово-часовими координатами;

ідентифікатор - це індивідуальна, неповторна по всій території України, послідовність цифр, яка автоматично формується програмним забезпеченням ДКПЗФ, й ідентифікує певну категорію у ДКПЗФ;

ідентифікатор території або об’єкта природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) - це індивідуальна, неповторна по всій території України, послідовність цифр, яка автоматично формується програмним забезпеченням ДКПЗФ з урахуванням приналежності до адміністративно-територіальної одиниці, категорії, типу та дати створення території або об’єкта ПЗФ;

картка первинного обліку - це електронний документ первинного кадастрового обліку, який містить дані про території та об’єкти ПЗФ для внесення до ДКПЗФ;

території та об’єкти ПЗФ в процесі створення - це території або об’єкти ПЗФ щодо яких клопотання про створення чи оголошення території та об’єкту ПЗФ або про його зміну схвалено Міндовкілля (щодо територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення) або обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, спеціальними підрозділами уповноваженого центрального органу (щодо територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення), а межі яких не встановлено в натурі (на місцевості).

Термін "державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду" вживається у значенні, наведеному у статті 56 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Термін "електронні дані" (далі - дані) вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Термін "інформація" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про інформацію".

Терміни "адміністратор публічного електронного реєстру" (далі - адміністратор), "держатель публічного електронного реєстру" (далі - держатель), "користувач реєстрової інформації" (далі - користувач), "публічний електронний реєстр" (далі - реєстр), "створювач реєстрової інформації" (далі - створювач) вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Про публічні електронні реєстри".

Терміни "інформаційна (автоматизована) система" (далі - інформаційна система), "інформаційно-комунікаційна система" вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

3. ДКПЗФ ведеться з метою оцінки складу та перспектив розвитку ПЗФ, стану територій та об’єктів, що входять до нього, організації їх охорони й ефективного використання, планування наукових досліджень, забезпечення органів державної влади, заінтересованих підприємств, установ та організацій відповідною інформацією, необхідною для вирішення питань соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил та в інших цілях, передбачених законодавством України.

ДКПЗФ - це окремий функціональний модуль Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема", який забезпечує доступ до інформації про території та об’єкти ПЗФ.

Ведення ДКПЗФ передбачає створення, збирання, обробку, аналіз, зберігання даних та оприлюднення інформації про території та об’єкти ПЗФ. Ведення ДКПЗФ на постійній основі супроводжується протоколюванням у вигляді супровідної документації та метаданих, управлінням якістю, резервним копіюванням та захистом даних.

ДКПЗФ ведеться на електронних носіях відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Загальні засади ведення ДКПЗФ визначаються відповідно до розділу V Закону України "Про публічні електронні реєстри".

4. Ведення ДКПЗФ здійснюється за принципами, визначеними у статті 3 Закону України "Про публічні електронні реєстри" з дотриманням вимог:

1) узгодженості завдань зі створення, функціонування та розвитку ДКПЗФ із завданнями створення, функціонування та розвитку інших реєстрів;

2) повноти, актуальності, надійності, несуперечливості та цілісності даних ДКПЗФ;

3) єдності та сталості методики ведення ДКПЗФ;

4) інтероперабельності з базовими реєстрами, іншими реєстрами та інформаційно-комунікаційними системами, що належать до державних інформаційних ресурсів;

5) скоординованості діяльності суб’єктів ДКПЗФ, які забезпечують створення, оновлення, зберігання, оброблення, постачання, використання даних та інформації ДКПЗФ.

5. Для ведення ДКПЗФ використовуються набори базових геопросторових даних та картографічні матеріали, що забезпечують чітке відображення об’єктів цього кадастру.

6. Власником ДКПЗФ, у тому числі його програмно-технічних засобів та виключних майнових прав на його програмне забезпечення, є держава в особі держателя ДКПЗФ.

7. Заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення ДКПЗФ, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних ДКПЗФ, технічних та технологічних заходів з надання доступу до ДКПЗФ здійснюються держателем ДКПЗФ відповідно до Законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

1. Даними ДКПЗФ є:

1) картка первинного обліку територій та об’єктів ПЗФ, яка формується як електронний документ первинного кадастрового обліку із даними про території та об’єкти ПЗФ;

2) дані обміну містять дані, які вносяться до ДКПЗФ в порядку електронної інформаційної взаємодії з реєстрами та/або інформаційно-комунікаційними системами, які визначено в пункті 3 цього розділу;

3) інформаційний шар відомостей про території та об’єкти природно-заповідного фонду, які знаходяться в процесі створення, який визначено у пункті 14 цього розділу.

2. До даних, які вносяться до електронного документа первинного кадастрового обліку, належать дані вказані у пунктах 4-13 цього розділу:

1) основні характеристики територій та об’єктів ПЗФ;

2) охоронні зони, функціональні зони та режим територій та об’єктів ПЗФ;

3) архів документації територій та об’єктів ПЗФ;

4) біорізноманіття територій та об’єктів ПЗФ;

5) елементи рекреаційної та еколого-освітньої інфраструктури територій та об’єктів ПЗФ;

6) дані про працівників установ ПЗФ, відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

Дані про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об’єктів, що входять до складу ПЗФ, агрегуються у інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання даних про території та об’єкти ПЗФ.

Порядок внесення даних, зібраних в електронних документах первинного кадастрового обліку (картках первинного обліку територій та об’єктів ПЗФ) до ДКПЗФ визначено пунктом 2 розділу III цієї Інструкції.

3. До даних обміну належать дані, які вносяться до ДКПЗФ в порядку електронної інформаційної взаємодії з реєстрами та/або інформаційно-комунікаційними системами наступних центральних органів виконавчої влади:

1) Держгеокадастр:

Державний земельний кадастр;

Національний геопортал.

2) Мін’юст:

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

Словник адміністративно-територіального устрою України; Словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об’єктів.

3) Держлісагентство:

Державний лісовий кадастр;

Державний кадастр мисливських тварин, що перебувають на території України;

Єдина державна система електронного обліку деревини;

Автоматизована система "Пожежі";

Реєстр лісорубних квитків;

Геопортал "Ліси України".

4) Мінінфраструктури:

Містобудівний кадастр;

Єдина державна електронна система у сфері будівництва;

Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад;

Єдиний державний реєстр адрес;

Реєстр будівель та споруд.

5) Держгеонадра:

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин;

Державний реєстр спеціальних дозволів на користування надрами;

Відомості про заяви на отримання, продовження строку дії, внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами;

Державний реєстр нафтових та газових свердловин;

Каталог відомостей про геологічну інформацію;

Державний реєстр артезіанських свердловин;

Державний водний кадастр за розділом "Підземні води".

6) Міндовкілля:

Державний кадастр рослинного світу;

Державний кадастр тваринного світу;

Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля;

Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки;

Національний кадастр біотопів;

Національний реєстр територій Смарагдової мережі.

7) Держводагентство:

Державний водний кадастр за розділом "Поверхневі води" у частині обліку поверхневих водних об’єктів;

Державний водний кадастр за розділом "Водокористування";

Портал електронних послуг Держводагентства.

8) Держрибагентство:

Державний кадастр водних біоресурсів;

Державний реєстр рибогосподарських водних об’єктів (їх частин).

9) ДАРТ:

Державний кадастр природних територій курортів.

10) МКСК:

Державний реєстр нерухомих пам’яток України.

11) Інші реєстри та інформаційно-комунікаційні системи, які можуть містити інформацію та дані необхідні для управління територіями та об’єктами ПЗФ.

12) Нові реєстри, дані із яких будуть необхідні для ДКПЗФ.

4. До даних про основні характеристики територій та об’єктів ПЗФ належать дані, наведені у таблиці 2.1 додатка 2 до цієї Інструкції.

1) Ідентифікатор територій та об’єктів ПЗФ містить індивідуальну послідовність цифр для території або об’єкта ПЗФ, який формується відповідно до таблиці 2.2 додатка 2 до цієї Інструкції.

Ідентифікатор територій та об’єктів ПЗФ присвоюється території або об’єкту ПЗФ під час реєстрації даних в ДКПЗФ і зберігається за об’єктом протягом усього часу існування. Ідентифікатор територій та об’єктів ПЗФ використовується для однозначного посилання на об’єкт як безпосередньо ДКПЗФ, так і зовні.

У разі зміни меж території або об’єкта ПЗФ ідентифікатор територій та об’єктів ПЗФ не змінюється.

У разі зміни приналежності до адміністративно-територіальної одиниці, категорії або типу території ПЗФ присвоюється новий унікальний ідентифікатор територій та об’єктів ПЗФ.

Старий унікальний ідентифікатор територій та об’єктів ПЗФ не може бути присвоєний іншій території або об’єкту ПЗФ.

2) Межі територій та об’єктів ПЗФ відповідно до статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

3) До ДКПЗФ вносяться відомості про межі територій та об’єктів ПЗФ відповідно до:

матеріалів створення для територій та об’єктів ПЗФ, створених до 16 лютого 2010 року (картосхеми та / або обґрунтування створення ПЗФ та / або матеріали погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, згідно з якими території та об’єкти ПЗФ було створено);

проєктів створення для територій та об’єктів ПЗФ, створених після 16 лютого 2010 року (у випадку їх відсутності - матеріалів створення (картосхеми та / або обґрунтування створення територій та об’єктів ПЗФ та / або матеріали погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, згідно з якими території та об’єкти ПЗФ було створено);

документації із землеустрою та/або містобудівної документації.

При внесенні даних до ДКПЗФ, у разі наявності проєктів створення для територій та об’єктів ПЗФ та містобудівної документації, яка є одночасно землевпорядною документацією, за основу беруться проєкти створення для територій та об’єктів ПЗФ.

4) Ідентифікатор Всесвітньої бази даних природоохоронних територій, який містить індивідуальний на глобальному рівні постійний ідентифікатор, що призначається Всесвітнім центром моніторингу охорони природи Програми ООН з навколишнього середовища для кожної нової природоохоронної території, що включається до Всесвітньої бази даних природоохоронних територій.

5) Назва українською мовою містить назву території або об’єкту ПЗФ відповідно до нормативного документа, яким його створено або оголошено (змінено), без зазначення категорії та/або типу. Назва наводиться без лапок зовні чи всередині рядка. Якщо виникає необхідність подати назву місцевості або об’єкту, то така назва пишеться з великої літери. При використанні скорочень та знаків пунктуації (крапка, дефіс, тире, номер) використовуються норми та правила Українського правопису, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437.

6) Найменування містить повну назву території ПЗФ включно з категорією та типом (за наявності) відповідно до нормативного документа, яким створено чи оголошено територію чи об’єкт ПЗФ або його зміни.

7) Назва передається літерами латинського алфавіту відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 55.

8) Значення може бути загальнодержавне або місцеве залежно від того, хто приймає рішення про створення чи оголошення території та об’єкту ПЗФ відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України":

природні заповідники, біосферні заповідники та національні природні парки мають статус загальнодержавного значення;

заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва можуть бути загальнодержавного або місцевого значення;

регіональні ландшафтні парки та заповідні урочища мають статус місцевого значення.

9) Категорія вказується відповідно до рішення про створення чи оголошення території та об’єкту ПЗФ. Повний перелік категорій територій та об’єктів ПЗФ визначено у статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Зміна категорії здійснюється відповідно до статті 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

10) Тип вказується для заказників та пам’яток природи відповідно до рішення про створення чи оголошення території та об’єкту ПЗФ. Тип заказників та пам’яток природи визначено у статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

11) Поточний статус може набувати значень активний або скасований.

12) Дата створення території або об’єкта ПЗФ відповідно до рішення про створення чи оголошення території та об’єкту ПЗФ або про її зміну. Дата подається відповідно до стандарту ISO 8601-1:2019 у вигляді РРРР - ММ - ДД.

13) Дата скасування території або об’єкта ПЗФ відповідно до рішення про скасування статусу території та об’єкту ПЗФ або про її зміну. Дата подається відповідно до стандарту ISO 8601-1:2019 у вигляді РРРР - ММ - ДД.

14) Офіційна площа території чи об’єкта ПЗФ у його сучасних межах відповідно до рішення про створення чи оголошення території та об’єкту ПЗФ або про її зміну. Значення площі подається у гектарах з точністю до чотирьох знаків після коми.

15) Площа земель з вилученням - площа земельної ділянки, наданої установі ПЗФ у постійне користування відповідно до рішення про створення чи оголошення території та об’єкту ПЗФ або про її зміну. Значення площі подається в гектарах з точністю до чотирьох знаків після коми.

16) Площа земель без вилучення - площа земельної ділянки території об’єкта ПЗФ, що знаходиться в постійному користуванні (власності) інших землекористувачів (власників землі) яка визначена відповідно до рішення про створення чи оголошення території та об’єкту ПЗФ або про її зміну. Значення площі подається в гектарах з точністю до чотирьох знаків після коми.

17) Телефон - номер телефону в міжнародному (ITU - T E.164) форматі подається повністю у вигляді +<код країни> <код місцевості> <місцевий номер>. Якщо подається декілька телефонних номерів, вони розділяються знаком пунктуації крапка з комою.

18) Вебсайт - повний уніфікований локатор ресурсу (URL) офіційного вебсайту включно з протоколом передачі даних (https://).

19) Сторінка у соціальних медіа - повний уніфікований локатор ресурсу (URL) включно з протоколом передачі даних (https://) вебсторінки в мережі Facebook, якщо вона використовується як офіційний спосіб зв’язку.

5. До даних про охоронні зони, функціональні зони та режим територій та об’єктів ПЗФ належать дані, наведені у таблиці 2.3 додатка 2 до цієї Інструкції.

1) Ідентифікатор зон території або об’єкта ПЗФ, до якого відносяться дані про охоронні зони, функціональні зони та режим територій та об’єктів ПЗФ.

2) Межі зон територій та об’єктів ПЗФ як полігональні геопросторові об’єкти, визначені:

для охоронних зон територій та об’єктів ПЗФ відповідно до матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про їх створення (картосхеми, обґрунтування створення охоронних зон територій та об’єктів ПЗФ; матеріалів погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, згідно з якими було створено охоронні зони території та об’єктів ПЗФ); документації із землеустрою та/або містобудівної документації, яка є одночасно землевпорядною документацією та містить відомості про сформовані земельні ділянки, обмеження у використанні земель;

для функціональних зон територій та об’єктів ПЗФ відповідно до проєктів організації територій та об’єктів ПЗФ. У разі їх відсутності відповідно до матеріалів створення для територій та об’єктів ПЗФ, створених до дня набрання чинності Законом України "Про природно-заповідний фонд України" (картосхеми та/або обґрунтування створення ПЗФ та/або матеріали погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, згідно з якими ПЗФ було створено); проєктів створення для територій та об’єктів ПЗФ, створених після дня набрання чинності Законом України "Про природно-заповідний фонд України"; положень про територію чи об’єкт ПЗФ;

для особливо цінних ділянок на територіях ПЗФ, важливих для збереження природних комплексів та об’єктів, а саме: охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах, охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України, пралісів, квазіпралісів і природних лісів, інших цінних ділянок, відповідно до проєктів організації територій та об’єктів ПЗФ; положень про територію чи об’єкт ПЗФ; інших матеріалів, передбачених законодавством.

3) Назва зони наводиться з урахуванням особливостей структури територій та об’єктів ПЗФ і може набувати наступних значень з урахуванням категорії ПЗФ та особливостей функціонального зонування:

охоронна - для територій та об’єктів ПЗФ, де створення та функціонування охоронної зони передбачено відповідно до рішення про її виділення або зміну;

заповідна, господарська ділянка - для природних заповідників;

заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська - для національних природних парків та регіональних ландшафтних парків;

заповідна, регульованого заповідного режиму, буферна, антропогенних ландшафтів - для біосферних заповідників;

експозиційна, наукова, рекреаційна, господарська - для зоологічних парків;

експозиційна, наукова, заповідна, адміністративно-господарська - для ботанічних садів, дендрологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва;

особливо цінна ділянка - для всіх категорій територій та об’єктів ПЗФ.

4) Режим територій та об’єктів ПЗФ, який включає:

перелік загальних та спеціальних заборон та умов здійснення певних видів діяльності відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та інших нормативно-правових актів;

індивідуальні заборони та умови здійснення певних видів діяльності відповідно до положень про території та об’єкти ПЗФ; положень про охоронні зони територій та об’єктів ПЗФ; проєктів організації територій та об’єктів ПЗФ; інших матеріалів, передбачених законодавством.

Для категорій ПЗФ, для яких передбачене функціональне зонування, заборони та умови здійснення певних видів діяльності наводяться в розрізі меж функціональних та/або охоронних зон територій та об’єктів ПЗФ.

Для категорій ПЗФ, для яких функціональне зонування не передбачене, заборони та умови здійснення певних видів діяльності наводяться в розрізі меж територій та об’єктів ПЗФ.

Для особливо цінних ділянок заборони та умови здійснення певних видів діяльності наводяться в розрізі меж таких ділянок.

6. Архів документації територій та об’єктів ПЗФ містить цифрові копії всіх документів, що створюються та накопичуються протягом всього життєвого циклу територій та об’єктів ПЗФ від етапу схвалення клопотання про створення чи оголошення території або об’єкта ПЗФ до етапу прийняття рішення про скасування статусу території або об’єкта ПЗФ.

До складу архіву документації територій та об’єктів ПЗФ входять основні документи і додаткові документи.

1) До основних документів належать:

матеріали створення (картосхеми та/або обґрунтування створення ПЗФ та/або матеріали погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, згідно з якими ПЗФ було створено) - для територій та об’єктів, що були створені до дня набрання чинності Законом України "Про природно-заповідний фонд України") або проєкт створення;

положення;

охоронні зобов’язання;

державні акти на право постійного користування земельною ділянкою;

витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ;

проєкти організації території;

матеріали лісовпорядкування;

плани та звіти з природоохоронних заходів; плани природоохоронних заходів та звіти про виконання природоохоронних заходів;

плани та звіти діяльності служби державної охорони ПЗФ України;

плани заходів та звітна інформація про виконання заходів з наукової та науково-технічної діяльності;

плани заходів та звітна інформація з екологічної освітньо-виховної роботи;

протоколи засідань наукових (вчених) або науково-технічних рад;

літописи природи.

2) Додаткові документи містять інші види документів, які не зазначені серед основних, що можуть містити додаткову інформацію про території або об’єкти ПЗФ та становити довідкову цінність.

3) Структура архіву має ієрархічну організацію (рисунок 2.4 додатка 2 до цієї Інструкції) та відповідає категорії території або об’єкта ПЗФ (таблиця 2.5 додатка 2 до цієї Інструкції). Зв’язок архіву з ДКПЗФ реалізується через ідентифікатори територій або об’єктів ПЗФ.

7. До даних про біорізноманіття територій та об’єктів ПЗФ належать:

таксономічні переліки видів;

спостереження видів.

8. До даних таксономічного переліку видів належать дані наведені у таблиці 2.6 додатка 2 до цієї Інструкції.

1) Ідентифікатор території або об’єкта ПЗФ, до якого відносяться дані про таксон.

2) Ідентифікатор таксону містить індивідуальну послідовність цифр для ідентифікації таксону в ДКПЗФ, яка автоматично формується програмним забезпеченням ДКПЗФ під час реєстрації таксону. Завдяки індивідуальності та постійності ідентифікатор використовується для однозначного посилання на об’єкт як всередині ДКПЗФ, так і зовні, наприклад, іншими реєстрами та/або інформаційно-комунікаційними системами.

У разі зміни ідентифікатора таксона у переліку видів Natura 2000, переліку видів Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19 вересня 1979 року, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 29 жовтня 1996 року № 436/96-ВР "Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі", назви таксона, приналежності до одного з переліків, визначених абзацом другим пункту 7 цього розділу, унікальний ідентифікатор таксона в ДКПЗФ не змінюється.

3) Ідентифікатор з переліку видів Natura 2000 - літерно-чисельний код відповідно до актуальної версії набору даних перелік видів з кодами Natura 2000 та посиланнями EUNIS, що на постійній основі підтримується Європейським агентством з навколишнього середовища.

4) Ідентифікатор з переліку видів Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19 вересня 1979 року, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 29 жовтня 1996 року № 436/96-ВР "Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" - чисельний код за контрольним переліком видів та оселищ рекомендацій щодо звітування відповідно до резолюції 8 Постійного комітету, прийнятої 30 листопада 2012 року, про національне призначення схвалених Смарагдових об’єктів та здійснення заходів з управління, моніторингу та звітності.

5) Назва таксона - повна наукова назва з зазначенням авторства та дати, якщо вони відомі.

6) Систематичне положення - таксономічний рівень найбільш точної назви, наведеної у назві таксона. Можливі значення контролюються словником Taxonomic Rank GBIF Vocabulary:

kingdom - царство;

phylum - тип;

class - клас;

order - ряд/порядок;

family - родина;

genus - рід;

species - вид.

7) Вразливість - це логічний параметр, який може набувати значень:

істина - вид належить до загрозливого природоохоронного статусу (на межі зникнення, під загрозою вимирання, вразливий, рідкісний) за одним з переліків, зазначених у цьому пункті;

хибність - вид не належить до загрозливого природоохоронного статусу (на межі зникнення, під загрозою вимирання, вразливий, рідкісний) за одним з переліків, зазначених у цьому пункті.

8) Категорія в Червоній книзі України - природоохоронний статус виду, що вказується залежно від стану та ступеня загрози зникнення видів тваринного і рослинного світу, який визначено статтею 13 Закону України "Про Червону книгу України".

9) Наявність в додатках або резолюціях до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19 вересня 1979 року, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 29 жовтня 1996 року № 436/96-ВР "Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" - назва та номер структурної частини до переліку якого внесено вид. Можливі значення:

додаток I - вид внесено до переліку видів флори, що підлягають особливій охороні згідно з додатком I до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі;

додаток II - вид внесено до переліку видів фауни, що підлягають особливій охороні згідно з додатком ІI до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі;

додаток III - вид внесено до переліку видів фауни, що підлягають охороні згідно з додатком ІІI до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі;

резолюція 6 (1998) - вид внесено до переліку видів, що потребують спеціальних заходів їх збереження згідно з резолюцією 6 (1998) Постійного комітету Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Якщо вид внесено до декількох переліків одночасно, то ці значення наводяться через кому.

10) Наявність в додатках до Директиви Ради 92/43/ЄЕС "Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори" - назва та номер структурної частини до переліку якого внесено вид. Можливі значення:

додаток II - вид внесено до переліку видів тварин і рослин, що становлять особливий інтерес для співтовариства, збереження яких потребує створення територій особливого природоохоронного значення згідно з додатком II до Директиви Ради 92/43/ЄЕС;

додаток IV - вид внесено до переліку видів рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для співтовариства, які потребують суворих заходів охорони згідно з додатком IV до Директиви Ради 92/43/ЄЕС.

11) Наявність у додатку І Директиви 2009/147/ЄС "Про збереження диких птахів" - логічний параметр, який може набувати значень:

істина - вид наявний у додатку І до Директиви 2009/147/ЄС;

хибність - вид не наявний у додатку І до Директиви 2009/147/ЄС.

12) Наявність в додатках або резолюціях до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 03 березня 1973 року, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 14 травня 1999 року № 662-XIV "Про приєднання України до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення" - назва та номер структурної частини до переліку якого внесено вид. Можливі значення:

додаток I - вид внесено до переліку видів додатка I до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;

додаток II - вид внесено до переліку видів додатка II до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;

додаток III - вид внесено до переліку видів додатка III до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.

13) Наявність у додатках або резолюціях до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин від 23 червня 1979 року, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 19 березня 1999 року № 535-XIV "Про приєднання України до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин" (CMS). Можливі значення:

додаток I - вид внесено до переліку видів додатка I до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин;

додаток II - вид внесено до переліку видів додатка II до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин.

14) Наявність в додатках або резолюціях до Угоди про збереження популяцій європейських кажанів від 04 грудня 1991 року, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 14 травня 1999 року № 663-XIV "Про приєднання України до Угоди про збереження кажанів в Європі" (EUROBATS) - назва та номер структурної частини до переліку якого внесено вид. Можливі значення:

резолюція 8.2 - вид внесено до переліку згідно з резолюцією 8.2 за результатами внесення змін до додатка до зазначеної Угоди (за відсутності інших переліків в рамках даної Угоди, значення використовується як типове).

15) Наявність в додатках або резолюціях до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів від 16 червня 1995 року, ратифікованої в Україні відповідно до Закону України від 04 липня 2002 року № 62-IV "Про ратифікацію Угоди про збереження афро-європейських мігруючих водно-болотних птахів" (AEWA) - назва та номер структурної частини до переліку якого внесено вид. Можливі значення:

додаток 2 - вид внесено до переліку видів водно-болотних птахів згідно з додатком 2 до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (за відсутності інших переліків в рамках даної Угоди, значення використовується як типове).

16) Наявність в додатках або резолюціях до Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та суміжної акваторії Атлантичного океану від 24 листопада 1996 року, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1067-IV "Про приєднання України до Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану" (ACCOBAMS) - назва та номер структурної частини до переліку якого внесено вид. Можливі значення:

додаток 1 - вид внесено до індикативних переліків китоподібних Чорного моря, Середземного моря та суміжної акваторії Атлантичного океану, згідно з додатком 1 до Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та суміжної акваторії Атлантичного океану до яких застосовується ця Угода (за відсутності інших переліків в рамках даної Угоди, значення використовується як типове).

17) Приналежність до переліку видів, які підлягають особливій охороні на території певного регіону(ів) - перші дві цифри Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3). Можливі значення:

01 - Автономна Республіка Крим;

05 - Вінницька область;

07 - Волинська область;

12 - Дніпропетровська область;

14 - Донецька область;

18 - Житомирська область;

21 - Закарпатська область;

23 - Запорізька область;

26 - Івано-Франківська область;

32 - Київська область;

35 - Кіровоградська область;

44 - Луганська область;

46 - Львівська область;

48 - Миколаївська область;

51 - Одеська область;

53 - Полтавська область;

56 - Рівненська область;

59 - Сумська область;

61 - Тернопільська область;

63 - Харківська область;

65 - Херсонська область;

68 - Хмельницька область;

71 - Черкаська область;

73 - Чернівецька область;

74 - Чернігівська область;

80 - місто Київ;

85 - місто Севастополь;

Декілька значень через кому, якщо вид внесено до декількох переліків одночасно.

18) Приналежність до інвазивних чужорідних видів - логічний параметр, який може набувати значень:

істина - вид є інвазійним чужорідним видом на даній території або об’єкті ПЗФ;

хибність - вид не є інвазійним чужорідним видом на даній території або об’єкті ПЗФ.

19) Статус перебування виду зазначається для тварин, може набувати значень:

permanent - вид перебуває на території постійно;

reproduction - вид перебуває на території лише в сезон розмноження;

migration - вид тимчасово зустрічається на території під час сезонних міграцій;

concentration - вид створює концентрації в період міграцій;

casual - вид був помічений на території в результаті випадкового потрапляння або утримується/культивується в неволі.

9. До даних про спостереження видів належать дані наведені у таблиці 2.7 додатка 2 до цієї Інструкції.

1) Ідентифікатор території або об’єкта ПЗФ, для якого створюються дані про спостереження.

2) Ідентифікатор спостереження містить індивідуальну послідовність цифр, яка автоматично формується програмним забезпеченням ДКПЗФ для кожного спостереження під час його реєстрації в ДКПЗФ і зберігається за ним протягом усього часу існування. Завдяки індивідуальності та постійності, ідентифікатор використовується для однозначного посилання на об’єкт як всередині ДКПЗФ, так і зовні.

3) Автор/автори - перелік імен фахівців або найменувань організацій, які реєструють появу таксона. У випадку кількох спостерігачів їх імена наводяться через кому, а на перше місці наводиться ім’я (назва) головного автора.

4) Підстава містить особливості запису даних спостереження. Можливі значення контролюються словником Darwin Core Type Vocabulary:

збережений зразок (PreservedSpecimen);

скам’янілий зразок (FossilSpecimen);

живий екземпляр (LivingSpecimen);

людське спостереження (HumanObservation);

машинне спостереження (MachineObservation);

зразок матеріалу (MaterialSample) - ресурс, який описує фізичні результати відбору проб (або підвибірки). У біологічних колекціях зразок матеріалу зазвичай збирається і зберігається, або піддається деструктивній обробці;

спостереження (Occurrence) - ресурс, який описує екземпляр класу Поява виду. Це значення є неоднозначним і тому має використовуватися лише в тому випадку, якщо тип ресурсу невідомий.

5) Назва таксона містить повну наукову назву із зазначенням авторства та дати.

6) Дата містить час запису події спостереження. Параметр непридатний для фіксації часу в геологічному контексті. Дата подається відповідно до стандарту ISO 8601-1:2019 у вигляді РРРР - ММ - ДД.

7) Систематичне положення містить таксономічний рівень найбільш точної назви, наведеної у назві виду. Можливі значення контролюються словником:

kingdom - царство;

phylum - тип;

class - клас;

order - порядок;

family - родина;

genus - рід;

species - вид.

8) Царство містить повну наукову назву царства до якого належить таксон. Можливі значення:

Animalia;

Archaea;

Bacteria;

Chromista;

Fungi;

Plantae;

Protozoa;

Viruses.

9) Вказуються географічна широта та довгота розташування точки спостереження виду. Просторова система координат:

EPSG:4326 WGS 84 (для обміну даними з іншими базами даних, в тому числі міжнародними (GBIF, WDPA та інші);

EPSG:5561 - UCS - 2000.

10) Чисельність - вказується кількість особин або екземплярів наявних під час спостереження.

10. До даних про елементи рекреаційної та еколого-освітньої інфраструктури територій або об’єктів ПЗФ належать дані:

про маршрути або еколого-освітні стежки;

про екологічні освітньо-виховні центри, музеї природи, візит-центри, постійні та мобільні виставки і стенди.

11. До даних про маршрути або еколого-освітні стежки належать дані наведені у таблиці 2.8 додатка 2 до цієї Інструкції.

1) Ідентифікатор території або об’єкта ПЗФ, для якого вносяться дані про екологічні стежки.

2) Ідентифікатор маршруту або еколого-освітньої стежки містить індивідуальну послідовність цифр, яка автоматично формується програмним забезпеченням ДКПЗФ для кожного маршруту або екологічної стежки під час її реєстрації в ДКПЗФ і зберігається за нею протягом усього часу існування. Завдяки індивідуальності та постійності, ідентифікатор використовується для однозначного посилання на об’єкт як всередині ДКПЗФ, так і зовні.

3) Лінія, як лінійний геопросторовий об’єкт укладений відповідно до маршруту.

4) Назва українською мовою містить назву маршруту або еколого-освітньої стежки відповідно до її паспорту. Назва наводиться без лапок зовні чи всередині рядка. Якщо виникає необхідність подати назву місцевості або об’єкту, то така назва пишеться з великої літери. При використанні скорочень та знаків пунктуації (крапка, дефіс, тире, номер) використовуються норми та правила Українського правопису, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437.

5) Назва передається літерами латинського алфавіту відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 55.

6) Довжина розраховується за лінійним геопросторовим об’єктом засобами програмного забезпечення ДКПЗФ. Подається у кілометрах з точністю до чотирьох знаків після коми.

7) Тривалість проходження. Вказується час необхідний на проходження маршруту або еколого-освітньої стежки, відповідно до її паспорту. Подається в годинах з точністю до двох знаків після коми.

8) Кількість зупинок. Вказується число станцій, оглядових точок або зупинок, які передбачені на маршруті або екологічній стежці, відповідно до її паспорту.

9) Мінімальний вік відвідувачів. Вказується вік з якого рекомендовано проходити маршрут або екологічну стежку, відповідно до її паспорту.

10) Рівень складності. Вказується градації складності проходження маршруту або еколого-освітньої стежки, відповідно до її паспорту. Можливі значення контролюються словником:

простий;

середній;

складний.

11) Доступність для людей з обмеженими фізичними можливостями. Вказується логічний параметр, який може набувати значень:

істина - маршрут або еколого-освітня стежка є доступною;

хибність - маршрут або еколого-освітня стежка є недоступною.

12. До даних про екологічні освітньо-виховні центри, музеї природи, візит-центри, постійні та мобільні виставки і стенди належать дані наведені у таблиці 2.9 додатка 2 до цієї Інструкції.

1) Ідентифікатор території або об’єкта ПЗФ для якого створюються дані про екологічні освітньо-виховні центри, музеї природи, візит-центри, постійні та мобільні виставки і стенди.

2) Ідентифікатор екологічного освітньо-виховного центру, музею природи, візит-центру, постійної та мобільної виставки і стенду містить індивідуальну послідовність цифр, яка автоматично формується програмним забезпеченням ДКПЗФ під час реєстрації в ДКПЗФ і зберігається протягом усього часу існування. Завдяки індивідуальності та постійності, ідентифікатор використовується для однозначного посилання на об’єкт як безпосередньо ДКПЗФ, так і зовні.

3) Місце розташування, як точковий геопросторовий об’єкт, вказує локацію візит-центра.

4) Назва українською містить повну назву екологічного освітньо-виховного центру, музею природи, візит-центру, постійної та мобільної виставки або стенду. Назва наводиться без лапок зовні чи всередині рядка. Якщо виникає необхідність подати назву місцевості або об’єкту, то така назва пишеться з великої літери. При використанні скорочень та знаків пунктуації (крапка, дефіс, тире, номер) використовуються норми та правила Українського правопису, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437.

5) Назва передається літерами латинського алфавіту відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 55.

6) Телефон - номер телефону в міжнародному (ITU - T E.164) форматі подається повністю у вигляді +<код країни> <код місцевості> <місцевий номер>. Якщо подається декілька телефонних номерів, вони розділяються знаком пунктуації крапка з комою.

7) Вебсайт - повний уніфікований локатор ресурсу (URL) офіційного вебсайту включно з протоколом передачі даних (https://).

8) Сторінка у соціальних медіа - повний уніфікований локатор ресурсу (URL) включно з протоколом передачі даних (https://) вебсторінки в мережі Facebook, якщо вона використовується як офіційний спосіб зв’язку.

9) Робочі години - діапазон робочих днів тижня (наприклад, Пн - Пт) та діапазони робочих годин (наприклад 09:00-13:00, 14:00-18:00). Якщо різні дні передбачають різний робочий графік, то подається декілька діапазонів, розділених знаком пунктуації крапка з комою, наприклад Пн - Пт 09:00-13:00, 14:00-18:00; Сб 10:00-14:00.

10) Кількість номерів - загальна кількість номерів або кімнат, доступних для відвідувачів.

11) Кількість ліжок - загальна кількість місць (ліжко - місць), доступних для відвідувачів.

13. До даних про працівників установ ПЗФ належать дані наведені у таблиці 2.10 додатка 2 до цієї Інструкції.

1) Ідентифікатор території або об’єкта ПЗФ, для якого створюються дані про працівників.

2) Працівники адміністрації - кількість працівників адміністрації за штатним розписом.

3) Працівники наукового підрозділу - кількість працівників наукового підрозділу за штатним розписом.

4) Працівники служби державної охорони ПЗФ України - кількість працівників служби державної охорони ПЗФ України за штатним розписом.

5) Інші працівники - кількість інших працівників за штатним розписом.

14. Інформаційний шар відомостей про території та об’єкти природно-заповідного фонду, які знаходяться в процесі створення містить дані, наведені у таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Інструкції:

1) Ідентифікатор території або об’єкту ПЗФ в процесі створення містить індивідуальну, неповторну по всій території України, послідовність цифр, яка формується з урахуванням приналежності до адміністративно-територіальної одиниці та дати схвалення клопотання про створення чи оголошення території або об’єкта ПЗФ (таблиця 4.2 додатка 4 до цієї Інструкції).

Ідентифікатор присвоюється території або об’єкту ПЗФ під час реєстрації даних в ДКПЗФ і зберігається за територією або об’єктом ПЗФ до прийняття рішення про створення чи оголошення території або об’єкту ПЗФ. Завдяки індивідуальності та постійності, ідентифікатор використовується для однозначного посилання на об’єкт як всередині ДКПЗФ, так і зовні.

Після прийняття рішення про створення чи оголошення території або об’єкту ПЗФ присвоюється ідентифікатор території або об’єкта ПЗФ.

2) Межі як полігональні геопросторові об’єкти, не встановлені в натурі (на місцевості), визначені відповідно до матеріалів створення (клопотання та/або проекту створення), документації із землеустрою та/або містобудівної документації.

3) Назва українською мовою подається відповідно до клопотання необхідності створення чи оголошення території або об’єкта ПЗФ. Назва наводиться без лапок зовні чи всередині рядка. Якщо виникає необхідність подати назву місцевості або об’єкту, то така назва пишеться з великої літери. При використанні скорочень та знаків пунктуації (крапка, дефіс, тире, номер) використовуються норми та правила Українського правопису, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437.

4) Назва передається літерами латинського алфавіту відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 55.

5) Значення подається відповідно до рішення, яким передбачається створити чи оголосити територію або об’єкт ПЗФ і може бути загальнодержавне або місцеве відповідно до статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України":

природні заповідники, біосферні заповідники та національні природні парки мають статус загальнодержавного значення;

заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва можуть бути загальнодержавного або місцевого значення;

регіональні ландшафтні парки та заповідні урочища мають статус місцевого значення.

6) Категорія подається відповідно до клопотання необхідності створення чи оголошення території або об’єкта ПЗФ. Повний перелік категорій територій та об’єктів ПЗФ визначено у статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

7) Тип території або об’єкта ПЗФ вказується для заказників та пам’яток природи відповідно до клопотання необхідності створення чи оголошення території або об’єкта ПЗФ. Тип заказників та пам’яток природи визначено у статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

8) Заявник клопотання відповідно до статті 51 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" може бути представлений:

обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення;

науковими установами, природоохоронними громадськими об’єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами - щодо територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення.

9) Орган державної влади, що схвалив клопотання, може бути представлений відповідно до статті 52 Закону України "Про природно-заповідний фонд України":

Міндовкілля;

обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

10) Задокументована площа території зазначається відповідно матеріалів створення (клопотання та/або проєкту створення). Значення площі подається у гектарах з точністю до чотирьох знаків після коми.

11) Площа земель з вилученням - площа земельної ділянки, яку пропонується надати установі ПЗФ у постійне користування відповідно до матеріалів створення (клопотання, проєкту створення, матеріалів погодження власників та первинних користувачів природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, інших організацій, визначених законодавством). Значення площі подається у гектарах з точністю до чотирьох знаків після коми.

12) Площа земель без вилучення - площа земельної ділянки території або об’єкта ПЗФ, що знаходиться в постійному користуванні (власності) інших землекористувачів (власників землі), що не надається у постійне користування відповідно до матеріалів створення (клопотання, проєкту створення, матеріалів погодження власників та первинних користувачів природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, інших організацій, визначених законодавством). Значення площі подається у гектарах з точністю до чотирьох знаків після коми.

1. Суб’єкти ведення ДКПЗФ. Ведення ДКПЗФ передбачає взаємодію наступних суб’єктів (додаток 1):

держатель;

адміністратор;

створювач;

користувач.

1) Держатель ДКПЗФ - Міндовкілля.

Держатель:

забезпечує функціонування, ведення та адміністрування ДКПЗФ;

організовує роботу, пов’язану із провадженням діяльності з ведення ДКПЗФ;

відповідає за збереження даних ДКПЗФ;

організовує електронну (технічну та інформаційну) взаємодію з реєстрами та/або інформаційно-комунікаційними системами центральних органів виконавчої влади щодо даних обміну, які визначені у пункті 3 розділу II цієї Інструкції;

забезпечує доступ до ДКПЗФ, приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених законом;

забезпечує оприлюднення даних ДКПЗФ у формі відкритих даних;

організовує та проводить навчання щодо роботи з ДКПЗФ та підвищення кваліфікації створювачів ДКПЗФ;

здійснює інші повноваження, передбачені Законом України "Про публічні електронні реєстри".

2) Повноваження адміністратора ДКПЗФ відповідно до частини третьої статті 14 Закону України "Про публічні електронні реєстри" безпосередньо здійснює держатель ДКПЗФ.

3) Повноваження публічного реєстратора відповідно до частини восьмої статті 15 Закону України "Про публічні електронні реєстри" безпосередньо здійснює створювач.

4) Створювачами даних ДКПЗФ є:

посадові особи Міндовкілля;

посадові особи обласних, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища;

посадові особи спеціальних адміністрацій природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків загальнодержавного або місцевого значення, а також регіональних ландшафтних парків.

Створювач має власний засіб кваліфікованого електронного підпису.

Створювачі зобов’язані:

підтримувати цілісність та актуальний стан документів та матеріалів щодо територій та об’єктів ПЗФ, визначених у пункті 6 розділу II цієї Інструкції.

своєчасно вносити необхідні зміни та доповнювати документи та матеріали щодо територій та об’єктів ПЗФ, які визначені у пункті 6 розділу II цієї Інструкції;

своєчасно створювати та оновлювати інформацію про території та об’єкти ПЗФ, зокрема шляхом складання карток первинного обліку - електронних документів первинного кадастрового обліку та вносити інформацію до ДКПЗФ.

5) Міндовкілля вносить дані до ДКПЗФ щодо територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення у процесі створення та зміни меж.