Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX "Про ветеринарну медицину", пункту 63 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, пункту 370 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час забою та умертвіння, що додаються.

2. Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію одночасно з введенням в дію Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX "Про ветеринарну медицину".

4. Встановити, що до 01 січня 2027 року положення пункту 1 глави 1 розділу III Вимог застосовують лише до нових боєнь, введених в експлуатацію після набрання чинності цим наказом та введення його в дію.

5. Встановити, що з 01 січня 2027 року положення пункту 1 глави 1 розділу III Вимог застосовують до всіх боєнь, але не раніше набрання чинності цим наказом та введення його в дію.

6. Встановити, що вимоги глави 5 розділу II Вимог застосовують із 01 січня 2027 року, але не раніше набрання чинності цим наказом та введення його в дію.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики та продовольства України згідно з розподілом обов’язків.

1. Ці Вимоги встановлюють правила до забезпечення благополуччя під час забою сільськогосподарських тварин, яких розводять або утримують із метою отримання харчових продуктів тваринного походження, вовни, шкіри, хутра або інших продуктів забою, умертвіння тварин з метою депопуляції, а також правила здійснення супутніх операцій.

2. Ці Вимоги застосовують до хребетних тварин, крім:

1) плазунів та земноводних;

2) свійської птиці, кролів та зайців, яких забивають їх власники поза межами бійні з метою власного споживання.

У випадку риб застосовують лише положення пункту 1 глави 1 розділу II цих Вимог.

3. Положення розділу II цих Вимог, крім пунктів 1 і 2 глави 1 розділу II, розділів III та IV цих Вимог, крім пункту 6 розділу IV цих Вимог, не застосовують у разі вимушеного умертвіння за межами бійні або у випадках, коли дотримання вимог цих розділів може становити безпосередній та високий ризик для здоров’я або безпеки людини.

4. Ці Вимоги не застосовують до безхребетних.

5. Ці Вимоги не застосовують до умертвіння тварин під час:

1) наукових досліджень, що їх проводять під наглядом компетентного органу;

2) полювання, рекреаційного рибальства;

3) культурних або спортивних заходів.

6. До забою сільськогосподарських тварин, крім свійської птиці, кролів та зайців, і супутніх операцій, здійснюваних поза межами бійні їх власником або забивачем худоби під відповідальністю та під наглядом власника з метою власного споживання, застосовують лише положення пункту 1 глави 1 розділу II, пункту 1 глави 2 розділу II та пункту 1 глави 5 розділу II цих Вимог.

7. До забою сільськогосподарських тварин, крім свійської птиці, кролів та зайців, свиней, овець та кіз, і супутніх операцій, здійснюваних поза межами бійні їх власником або забивачем худоби під відповідальністю та під наглядом власника з метою власного споживання, крім положень пункту 6 цього розділу також застосовують положення пункту 4 глави 2 розділу III цих Вимог, а також пунктів 10-13 розділу I та пункту 1 розділу III додатка 4 до цих Вимог.

У разі оглушення сільськогосподарських тварин, що не призводить до їх миттєвої смерті (просте оглушення), застосовують також вимоги пункту 2 розділу III додатка 4 до цих Вимог.

8. До забою свійської птиці, кролів та зайців з метою прямого постачання виробником свіжого м’яса у малих обсягах кінцевим споживачам, у тому числі через агропродовольчі ринки, закладам громадського харчування або місцевим (локальним) закладам роздрібної торгівлі, що у свою чергу постачають таке свіже м’ясо безпосередньо кінцевим споживачам, застосовують лише вимоги пункту 1 глави 1 розділу II, пункту 1 глави 2 розділу II та пункту 1 глави 5 розділу II цих Вимог, за умови, що кількість забитої свійської птиці, кролів і зайців не перевищує кількості, встановленої в частині другій статті 34 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Якщо кількість свійської птиці, кролів та зайців, забитих з метою прямого постачання виробником свіжого м’яса у малих обсягах кінцевим споживачам, у тому числі через агропродовольчі ринки, закладам громадського харчування або місцевим (локальним) закладам роздрібної торгівлі, що у свою чергу постачають таке свіже м’ясо безпосередньо кінцевим споживачам, перевищує кількість, встановлену в частині другій статті 34 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", до забою зазначених у цьому пункті тварин застосовують положення розділів II та III цих Вимог.

9. Оригінали міжнародних сертифікатів, що супроводжують вантажі зі свіжим м’ясом, що їх ввозять (пересилають) на митну територію України, мають засвідчувати дотримання вимог до забою та під час забою тварин, забезпечення їх благополуччя, щонайменше еквівалентних положенням розділів II та III цих Вимог.

10. У цих Вимогах наведені нижче терміни вживають у такому значенні:

1) бійня - потужність, на яку видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів на здійснення діяльності із забою тварин, м’ясо яких призначене для споживання людиною, розбирання туш, первинної переробки, виробництва, зберігання та реалізації продуктів забою тварин;

2) вимушене умертвіння тварин - умертвіння тварин у випадку отримання ними травм, фізичних ушкоджень тощо, що завдають тваринам гострого болю або страждань, якщо подальше лікування є неефективним або економічно недоцільним, за відсутності інших практичних можливостей полегшити такий біль або страждання, що здійснюється під наглядом спеціаліста ветеринарної медицини;

3) депопуляція - процес умертвіння тварин, що його здійснюють із метою захисту здоров’я людей, здоров’я тварин, благополуччя тварин або навколишнього природного середовища під наглядом посадових осіб компетентного органу, внаслідок спалаху хвороби тварин, що підлягає повідомленню;

4) забивач худоби - найманий працівник або зареєстрована в установленому законодавством України порядку фізична особа - підприємець, яка здобула професію згідно з національним класифікатором України (ДК 003:2010), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, та відповідає кваліфікаційним характеристикам професії, що містяться в Довіднику кваліфікаційним характеристикам професій працівників, випуск № 8 "М’ясна і молочна промисловість", затвердженому наказом Мінагрополітики від 15 липня 2015 року № 281;

5) забій тварин - умертвіння тварин, призначених для споживання людиною;

6) забій тварин відповідно до релігійних обрядів - послідовність дій, пов’язаних із забоєм тварин і передбачених релігією;

7) забій тварин з метою власного споживання - умертвіння тварин у домогосподарствах або особистих селянських господарствах виключно з метою споживання продуктів забою тварин особами, які спільно проживають у такому домогосподарстві або особистому селянському господарстві;

8) знерухомлення тварин - обмеження рухливості тварин у спосіб, що не завдає їм невиправданого болю, не спричиняє страху або збудження, з метою забезпечення ефективного оглушення та умертвіння;

9) культурні або спортивні заходи - заходи, пов’язані з усталеними національними культурними традиціями або спортивною діяльністю, включно з перегонами або іншими формами змагань, під час яких не передбачається виробництва м’яса або інших харчових продуктів тваринного походження, або передбачається таке виробництво в незначних порівняно з масштабом самого заходу обсягах, що не є значущими з економічної точки зору;

10) оглушення тварин - цілеспрямований процес, що спричиняє безболісне знепритомнення тварин та втрату ними чутливості, у тому числі процес, що спричиняє миттєву смерть тварини;

11) перевірка ефективності оглушення тварин - перевірка оглушених тварин на предмет відсутності прояву в таких тварин жодних ознак притомності або чутливості від моменту завершення оглушення до моменту умертвіння сільськогосподарських тварин;

12) передзабійне витримування - утримання сільськогосподарських тварин у стійлах, загонах, відокремлених приміщеннях, критих або відкритих майданчиках або площадках на території бійні перед забоєм або здійсненням супутніх операцій, впродовж визначеного часу, без корму, з метою звільнення шлунково-кишкового тракту від вмісту, але з достатньою кількістю води для напування;

13) притомність тварин - здатність тварин відчувати емоції і контролювати свої рухи; крім певних винятків, наприклад, знерухомлення за допомогою електричного струму або інший спровокований параліч, тварину можна вважати непритомною, якщо вона втрачає здатність стояти у природному положенні, не спить і не виявляє ознак позитивних або негативних емоцій, таких як страх або збудження;

14) продукти забою тварин - продукти, отримані в результаті забою тварин та призначені для харчових, кормових, фармацевтичних та промислових потреб;

15) супутні операції - операції стосовно тварин, у тому числі поводження, передзабійне витримування, знерухомлення, оглушення, знекровлення, що їх здійснюють у процесі умертвіння;

16) просте оглушення - оглушення тварин, що не призводить до їх миттєвої смерті;

17) руйнування головного та спинного мозку - розривання тканин центральної нервової системи та спинного мозку шляхом введення в черепну порожнину подовженого стрижнеподібного інструмента;

18) стандартна операційна процедура - набір письмових інструкцій, розроблених із метою забезпечення єдиного підходу до виконання певної функції, вимоги або стандарту;

19) умертвіння тварин - цілеспрямований процес, що спричиняє смерть тварин;

20) умовна голова - стандартизована одиниця вимірювання, що її використовують для групування тварин різних видів та вікових категорій з метою порівняння;

21) утримувач сільськогосподарських тварин - фізична або юридична особа, яка відповідає за утримання сільськогосподарських тварин на підставі посадових обов’язків, договору або за законом, на постійній або тимчасовій основі;

22) чутливість тварин - здатність тварин відчувати біль. Тварину вважають такою, що втратила чутливість, якщо вона не виявляє жодних рефлексів або не реагує на такі подразники, як звук, запах, світло або фізичний контакт.

Інші терміни вживають у значеннях, наведених у Законах України "Про ветеринарну медицину", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", "Про безпечність та гігієну кормів", "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про сільськогосподарський перепис", "Про особисте селянське господарство".

1. Загальні вимоги до умертвіння та здійснення супутніх операцій

1. Під час забою, умертвіння та здійснення супутніх операцій тварин необхідно позбавляти невиправданого болю, страждань, стресу або виснаження.

2. Для цілей, зазначених у пункті 1 цієї глави, оператори потужностей, що здійснюють забій тварин, зобов’язані вживати всіх необхідних заходів для:

1) забезпечення фізичного комфорту та захисту тварин відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, зокрема, шляхом їх утримання в чистоті та в належних температурних умовах, запобігання падінню та ковзанню тварин тощо;

2) захисту тварин від травмування та фізичних ушкоджень;

3) поводження із тваринами та їх утримання з урахуванням типової поведінки;

4) запобігання проявам у тварин ознак невиправданого болю, страху або нетипової поведінки;

5) запобігання стражданням тварин внаслідок тривалого позбавлення корму або води;

6) запобігання контактам з іншими тваринами, які можуть спричинити негативний вплив на їхнє благополуччя і яких можна уникнути.

3. Потужності, що їх використовують для забою та умертвіння тварин та здійснення супутніх операцій, проєктують, будують, експлуатують та обслуговують у спосіб, що забезпечує дотримання вимог пунктів 1 та 2 цієї глави.

2. Методи оглушення

1. Тварин умертвляють виключно після оглушення за допомогою методів оглушення, перелік яких наведено у додатку 1 до цих Вимог.

Методи оглушення мають забезпечувати непритомність тварин та втрату ними чутливості до моменту настання смерті тварин.

2. Після простого оглушення тварин необхідно якнайшвидше здійснювати операції, що забезпечують їх умертвіння, наприклад, знекровлення, руйнування головного та спинного мозку, умертвіння за допомогою електричного струму або тривала аноксія.

3. Вимоги пунктів 1 і 2 цієї глави не застосовують у разі забою тварин відповідно до релігійних обрядів за умови, що такий забій здійснюють на бійні.

3. Перевірки ефективності оглушення тварин

1. Оператори ринку, що здійснюють забій та умертвіння тварин, зобов’язані забезпечити регулярні перевірки особами, відповідальними за оглушення тварин, або іншим призначеним персоналом ефективності оглушення тварин.

Ефективність оглушення перевіряють на репрезентативній вибірці оглушених тварин. Частоту перевірок ефективності оглушення тварин визначають з урахуванням результатів здійснення попередніх перевірок та чинників, що можуть вплинути на ефективність оглушення тварин.

Якщо результати перевірок ефективності оглушення тварин вказують на те, що тварина оглушена неналежним чином, відповідальна за оглушення тварин особа повинна негайно вжити відповідних заходів, зазначених у стандартних операційних процедурах, розроблених та впроваджених відповідно до вимог пункту 2 глави 4 цього розділу.

2. Якщо тварин забивають відповідно до релігійних обрядів без попереднього оглушення, відповідальні за забій особи систематично перевіряють таких тварин на предмет відсутності проявів у них жодних ознак притомності або чутливості перед вивільненням тварин із обладнання для знерухомлення, а також перевіряють умертвлених тварин на предмет відсутності в них жодних ознак життя перед білуванням (забіловуванням) або ошпарюванням туш.

3. Стандартні операційні процедури

1. Оператори потужностей зобов’язані завчасно планувати забій та умертвіння сільськогосподарських тварин, та здійснення супутніх операцій.

Супутні операції здійснюють відповідно до стандартних операційних процедур.

2. Оператори потужностей, що здійснюють забій тварин, розробляють і впроваджують стандартні операційні процедури з урахуванням ризик-орієнтованого підходу та з метою забезпечення здійснення забою сільськогосподарських тварин і супутніх операцій з дотриманням положень пункту 1 глави 1 цього розділу.

3. Стандартні операційні процедури мають містити:

1) чіткі цілі, що їх потрібно досягти в результаті виконання таких стандартних операційних процедур;

2) перелік осіб, відповідальних за впровадження і дотримання стандартних операційних процедур персоналом операторів потужностей;

3) порядок дій (процедури) та його опис;

4) критерії досягнення цілей (у тому числі вимірювані критерії);

5) порядок здійснення моніторингу та вимоги щодо ведення документації.

4. Розділ стандартних операційних процедур, присвячений оглушенню тварин має:

1) враховувати рекомендації виробників обладнання для оглушення;

2) визначати для кожного використовуваного методу оглушення тварин значення основних параметрів, зазначених у частині I додатку 1 до цих Вимог, з урахуванням наявних наукових даних та особливостей обладнання для оглушення тварин, що його використовують на бійні;

3) містити перелік заходів, що їх необхідно вживати у випадках, коли результати перевірок ефективності оглушення тварин, зазначених у главі 3 цього розділу, свідчать про те, що тварин було оглушено неналежним чином та тварини, забиті відповідно до положень пункту 3 глави 2 цього розділу, проявляють ознаки життя.

5. Оператори потужностей, що здійснюють забій тварин, зобов’язані надавати стандартні операційні процедури, запроваджені на підконтрольних їм бійнях, на вимогу державного ветеринарного інспектора.

5. Вимоги до персоналу

1. З метою недопущення завдавання тваринам невиправданого болю та/або страждань, а також виснаження тварин, особи, що здійснюють забій та умертвіння тварин, крім хутрових, та супутні операції, повинні володіти необхідними знаннями щодо проведення забою, умертвіння та супутніх операцій.

2. Оператори ринку, що здійснюють умертвіння хутрових тварин, зобов’язані інформувати компетентний орган про заплановане умертвіння заздалегідь у спосіб, що підтверджує отримання такого повідомлення.

3. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані забезпечити виконання особами, зазначеними в пункті 1 цієї глави, наведених нижче операцій відповідно до цих Вимог:

1) поводження із тваринами та догляд за ними перед знерухомленням;

2) знерухомлення тварин з метою оглушення або умертвіння;

3) оглушення тварин;

4) перевірку ефективності оглушення тварин;

5) накладання путових ланцюгів або навішування живих тварин;

6) знекровлення живих тварин;

7) забій тварин відповідно до релігійних обрядів згідно з пунктом 3 глави 2 цього розділу.

6. Обладнання для знерухомлення та оглушення тварин

1. Реалізація обладнання для знерухомлення або оглушення здійснюється у супроводі експлуатаційних документів (паспорта, настанов з експлуатації або будь-якого іншого документа, що додається до обладнання), що містять настанови з експлуатації такого обладнання у спосіб, що забезпечує оптимальні умови для благополуччя тварин.

2. Виробники та/або продавці обладнання для знерухомлення або оглушення тварин зобов’язані надавати доступ до експлуатаційних документів в електронному вигляді на офіційному вебсайті або в паперовому вигляді.

3. Настанови з експлуатації обладнання для знерухомлення або оглушення тварин, крім інформації, передбаченої законодавством про захист прав споживачів, мають також містити зазначену нижче інформацію:

1) відомості про види, категорії, кількість та/або масу тварин, для яких призначене обладнання;

2) рекомендовані значення параметрів для різних умов використання, включно з основними параметрами, згідно з додатком 1 до цих Вимог;

3) метод контролю ефективності обладнання для оглушення тварин у частині дотримання цих Вимог;

4) рекомендації щодо технічного обслуговування та, за необхідності, калібрування обладнання для оглушення тварин.

4. Оператори ринку, що здійснюють діяльність із забою тварин, зобов’язані забезпечити технічне обслуговування та перевірку обладнання для знерухомлення та оглушення тварин спеціально навченими для цього особами відповідно до вимог виробника такого обладнання.

Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані забезпечити своєчасну заміну відповідних частин обладнання, якщо їх подальша експлуатація не забезпечує ефективного знерухомлення або оглушення тварин.

Якщо обладнання для знерухомлення та оглушення тварин відповідно до вимог його виробника потребує калібрування, таке обладнання можна експлуатувати виключно після проходження калібрування.

5. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані вести облік технічного обслуговування, ремонту та калібрування обладнання для знерухомлення та оглушення в електронній та/або паперовій формі.

6. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані зберігати документацію щодо обліку технічного обслуговування, ремонту та калібрування обладнання для знерухомлення та оглушення тварин не менше трьох років і надавати їх на вимогу державного ветеринарного інспектора.

7. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, забезпечують наявність під час оглушення на підконтрольних їм бійнях відповідного резервного обладнання для застосування у випадку виходу з ладу основного обладнання для оглушення тварин.

Метод оглушення тварин із застосуванням резервного обладнання може відрізнятися від початкового методу оглушення тварин.

8. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані забезпечити, щоб тварин не розміщували в обладнанні для знерухомлення, включаючи підголівники, допоки особа, відповідальна за оглушення або знекровлення тварин, не буде готова до їх негайного оглушення або знекровлення.

1. Планування, конструкція та обладнання боєнь

1. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані забезпечити відповідність підконтрольних їм боєнь положенням щодо планування, конструкції та обладнання, згідно з додатком 2 до цих Вимог.

2. З метою отримання експлуатаційного дозволу оператор ринку, що здійснює забій тварин, зобов’язаний, серед іншого, вказати в заяві про отримання експлуатаційного дозволу зазначену нижче інформацію:

1) проєктна потужність забою для кожної лінії, визначена як кількість тварин, яких забиватимуть за годину та за зміну;

2) категорії та маса тварин, для яких використовуватимуть наявне обладнання для знерухомлення або оглушення;

3) максимальна місткість кожної потужності для передзабійного витримування.

2. Вимоги до поводження із тваринами та їх знерухомлення

1. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані дотримуватися операційних правил для боєнь, згідно з додатком 3 до цих Вимог.

2. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин відповідно до релігійних обрядів без попереднього оглушення, зобов’язані забезпечити знерухомлення кожної окремої тварини.

Жуйних тварин знерухомлюють за допомогою механічних та/або автоматичних пристроїв.

3. Для знерухомлення великої рогатої худоби заборонено використовувати обладнання, в якому сільськогосподарських тварин перевертають або фіксують у неприродному положенні, крім випадків, коли сільськогосподарських тварин забивають відповідно до релігійних обрядів за умови, що обладнання для знерухомлення оснащене пристроями, що обмежують бічні та вертикальні рухи голови сільськогосподарських тварин, та що їх можна припасовувати залежно від розміру сільськогосподарських тварин.

4. Заборонено застосовувати для знерухомлення тварин наведені нижче методи:

1) підвішування або піднімання притомних тварин;

2) механічна фіксація або зв’язування кінцівок тварин;

3) руйнування спинного мозку тварин, наприклад, за допомогою стилету, ножа або короткого кинджалу (пунтилья);

4) застосування електричного струму для знерухомлення тварин за контрольованих обставин, якщо це не призводить до їх оглушення або умертвіння, зокрема, якщо електричний струм не вражає мозок тварин.

Вимоги підпунктів 1 і 2 цього пункту не застосовують до підвісок конвеєра, що їх використовують для навішування свійської птиці.

3. Порядок здійснення моніторингу на бійнях

1. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, в управлінні якого перебуває бійня, зобов’язані запровадити та здійснювати моніторинг із метою забезпечення дотримання положень глави 3 розділу II цих Вимог.

2. Порядок здійснення на бійнях моніторингу, зазначеного в пункті 1 цієї глави, має описувати спосіб, в який потрібно перевіряти ефективність оглушення тварин, як зазначено у главі 3 розділу II цих Вимог, та містити, щонайменше, зазначену нижче інформацію:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, відповідальної за здійснення моніторингу на бійні;

2) індикатори, призначені для виявлення у тварин ознак непритомності, притомності або чутливості;

3) індикатори, призначені для виявлення відсутності ознак життя у тварин, забитих відповідно до релігійних обрядів, як зазначено в пункті 3 глави 2 розділу II цих Вимог;

4) критерії для визначення показників індикаторів, зазначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, задовільні;

5) обставини, що визначають необхідність здійснення моніторингу, та/або час його здійснення;

6) кількість тварин у кожній вибірці, що є об’єктом перевірки ефективності здійснення оглушення;

7) порядок перегляду операцій з оглушення або умертвіння тварин у випадку недотримання критеріїв, зазначених у підпункті 4 цього пункту, з метою виявлення причин їх недотримання.

3. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані запровадити порядок здійснення моніторингу, зазначеного в пункті 1 цієї глави, для кожної забійної лінії.

4. Періодичність здійснення перевірок ефективності оглушення тварин визначають з урахуванням основних факторів ризику, наприклад, зміна видів забійних тварин або їх розмірів, режиму роботи персоналу тощо.

Періодичність здійснення перевірок ефективності оглушення тварин має забезпечувати високий рівень достовірності отриманих результатів.

4. Відповідальна особа з питань благополуччя тварин

1. Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, призначають відповідальну особу з питань благополуччя тварин на бійнях, що мають проєктну потужність забою більш як 5000 умовних голів або більш як 2000000 голів свійської птиці або більш як 30000 кролів на рік.

Для обчислення умовного поголів’я використовують наведені нижче коефіцієнти перерахунку:

2. Відповідальна особа з питань благополуччя тварин забезпечує дотримання на бійнях цих Вимог, у тому числі, здійснює моніторинг на бійні в цілях глави 3 цього розділу.

3. Відповідальна особа з питань благополуччя тварин є безпосередньо підпорядкованою та підзвітною оператору ринку, що здійснює забій тварин.

Відповідальна особа з питань благополуччя тварин є уповноваженою вимагати від персоналу бійні вчинення коригувальних заходів, необхідних для забезпечення дотримання цих Вимог, а також перевіряти стан їх виконання.

4. Права та обов’язки відповідальної особи з питань благополуччя тварин викладають у посадовій інструкції такої особи, стандартних операційних процедурах та доводять до відома персоналу бійні.

5. Відповідальна особа з питань благополуччя тварин веде облік заходів, вжитих на відповідній бійні з метою покращення благополуччя тварин під час забою.

Оператори ринку, що здійснюють забій тварин, зобов’язані зберігати документацію щодо заходів, вжитих на бійнях, що перебувають в їх управлінні, з метою покращення благополуччя тварин під час забою, не менше трьох років та надавати її на вимогу державного ветеринарного інспектора.

1. Компетентний орган як робочий орган Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України, його територіальні органи як робочі органи місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій надають на засідання відповідних державних надзвичайних протиепізоотичних комісій проект плану дій з ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню, з урахуванням цих Вимог.

2. Заходи з депопуляції затверджуються планом ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню, рішенням відповідних державних надзвичайними протиепізоотичних комісій з метою забезпечення дотримання правил, передбачених у цих Вимогах, перед початком здійснення депопуляції.

Заходи з депопуляції є частиною плану ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню, передбаченого законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

3. Заходи з депопуляції мають, серед іншого, визначати методи оглушення та умертвіння.

4. Для цілей цього розділу, за виняткових обставин, за рішенням відповідних державних надзвичайних протиепізоотичних комісій допускається відступ від одного або декількох положень цих Вимог, якщо їх дотримання несе пряму загрозу життю і здоров’ю населення або суттєво уповільнює процес ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню.

5. Компетентний орган зобов’язаний:

1) забезпечувати здійснення контролю за оглушенням та умертвінням тварин відповідно до плану дій з депопуляції, зазначеного в пунктах 1 і 2 цього розділу;

2) вживати всіх належних заходів з метою забезпечення благополуччя тварин під час здійснення їх депопуляції.

6. Інформація про результати проведення депопуляції надається відповідним державним надзвичайним протиепізоотичним комісіям для врахування при прийнятті рішення щодо скасування карантину або карантинних обмежень. Зазначена інформація повинна містити:

1) причини проведення депопуляції тварин;

2) кількість умертвлених тварин за видами;

3) методи оглушення та/або умертвіння, що їх використовували;

4) опис проблемних питань, що виникали під час здійснення оглушення та умертвіння, а також способи їх вирішення, що дали можливість полегшити або мінімізувати мучення тварин, підданих умертвінню;

5) інформацію про будь-які часткові відступлення від дотримання положень цих Вимог під час проведення депопуляції тварин, відповідно до вимог пункту 4 цієї глави.

7. Власники тварин зобов’язані забезпечити здійснення умертвіння тварин відповідно до плану дій з ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню.

8. У разі вимушеного умертвіння власник або утримувач тварин вживає всіх належних заходів із метою якнайшвидшого умертвіння тварин відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.