Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні основи підготовки і проведення сільськогосподарського перепису, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів, а також регулює відносини суб’єктів сільськогосподарського перепису, визначає їх права, обов’язки та відповідальність, установлює гарантії держави щодо захисту конфіденційної інформації, отриманої у процесі проведення сільськогосподарського перепису.

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю;

домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи;

інструментарій сільськогосподарського перепису - переписна документація, інструктивні (методичні) та інші матеріали, що використовуються під час підготовки, проведення сільськогосподарського перепису, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів;

календарний план підготовки і проведення сільськогосподарського перепису, а також оброблення та поширення його результатів, - перелік основних організаційних заходів для кожного етапу робіт у процесі сільськогосподарського перепису з установленням строків їх виконання та визначенням відповідальних виконавців;

користувач - юридична або фізична особа, яка використовує дані сільськогосподарського перепису;

первинні дані - інформація щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, надана респондентами під час статистичних спостережень;

переписна документація - форми державних статистичних спостережень, переписні листи, анкети, формуляри для запису відповідей на зазначені в них запитання згідно з програмою сільськогосподарського перепису та інструкції (вказівки) щодо їх заповнення;

програма розроблення матеріалів сільськогосподарського перепису - система угруповань та комбінацій ознак, за допомогою яких первинні дані сільськогосподарського перепису перетворюються в сукупність зведених знеособлених і узагальнених величин;

програма сільськогосподарського перепису - перелік запитань щодо різноманітних характеристик стану та структури сільського господарства, явищ та процесів у цій галузі;

респонденти - виробники сільськогосподарської продукції, які підлягають сільськогосподарському перепису;

сільськогосподарський перепис - періодичне державне статистичне спостереження, що включає в себе збирання даних, які на встановлену дату характеризують стан та структуру сільського господарства, явища і процеси в цій галузі, а також оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів;

тимчасовий персонал - спеціально підготовлені особи, які залучаються до підготовки, проведення, оброблення та узагальнення результатів сільськогосподарського перепису на терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України, і мають відповідне посвідчення.

Правовою основою сільськогосподарського перепису є Конституція України, Закон України "Про офіційну статистику", цей Закон, інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини в галузі статистики, інформації та інформатизації.

Метою проведення сільськогосподарського перепису є:

отримання цілісних, об’єктивних та достовірних даних щодо різноманітних характеристик галузі сільського господарства;

отримання зведених даних для аналізу динаміки основних показників сільськогосподарської діяльності респондентів і забезпечення проведення державних статистичних спостережень та відповідних розрахунків у період між сільськогосподарськими переписами;

визначення структурних змін у сільському господарстві для інформаційного забезпечення управління, прогнозування соціально-економічного розвитку та розроблення державної політики в цій галузі;

отримання даних про малі територіальні одиниці та детальних комбінаційних групувань структурних ознак суб’єктів сільськогосподарської діяльності для розроблення на місцевому та регіональному рівнях заходів, спрямованих на соціально-економічний розвиток відповідних територій.

До суб’єктів сільськогосподарського перепису належать:

респонденти;

тимчасовий персонал;

центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також інші юридичні особи (їх філії, представництва, відділення тощо), що відповідно до статті 10 цього Закону залучаються до підготовки і проведення, оброблення, узагальнення, поширення та використання результатів сільськогосподарського перепису відповідно до їх повноважень;

користувачі.

Сільськогосподарський перепис може бути загальним і тематичним.

Загальний сільськогосподарський перепис - суцільне або несуцільне статистичне спостереження щодо комплексної характеристики стану і структури галузі сільського господарства.

Тематичний сільськогосподарський перепис - періодичне суцільне або несуцільне статистичне спостереження щодо окремих напрямів діяльності, явищ та процесів у сільському господарстві.

Підставою для проведення сільськогосподарського перепису є рішення Кабінету Міністрів України.

Загальний сільськогосподарський перепис проводиться один раз на десять років у строки, узгоджені з проведенням всесвітніх сільськогосподарських переписів.

У період між загальними сільськогосподарськими переписами з метою більш глибокого вивчення окремих явищ та процесів у сільському господарстві проводяться тематичні сільськогосподарські переписи.

Перепис поголів’я худоби проводиться один раз на п’ять років, а інші тематичні сільськогосподарські переписи проводяться в разі потреби у строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за поданням центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику у сфері статистики.

Сільськогосподарський перепис може проводитися такими методами:

1) заповнення респондентами - юридичними особами відповідної переписної документації на основі первинних облікових документів;

2) заповнення тимчасовим персоналом переписної документації щодо респондентів - фізичних осіб, що здійснюється шляхом:

отримання відповідей від респондентів на запитання згідно з програмою перепису без їх документального підтвердження;

обходу (безпосереднього відвідування) за усною згодою респондентів їх земельних ділянок, господарських будівель та споруд для перерахунку (обміру) обстежуваних об’єктів (площ посівів, поголів’я худоби тощо).

Відповіді від респондентів можуть отримуватися також поштою, засобами електронного зв’язку тощо.

Конкретні методи проведення сільськогосподарського перепису та засоби отримання інформації, встановлені частиною першою цієї статті, визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Програмою загального сільськогосподарського перепису передбачаються запитання, що дозволяють ідентифікувати респондентів стосовно їх загальних характеристик; земельних ресурсів та їх використання; сільськогосподарських культур; тварин; меліорації та агрохімічних заходів; сільськогосподарських машин і техніки; сільськогосподарських будівель та споруд, зайнятих в сільськогосподарському виробництві; інших виробничих сільськогосподарських ресурсів.

Програма тематичного сільськогосподарського перепису формується за переліком запитань відповідно до визначеної тематики та мети його проведення.

Перелік запитань, що включаються до програми сільськогосподарського перепису, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Не підлягають включенню до програми сільськогосподарського перепису запитання, відповіді на які не призначаються для статистичних цілей.

Проект програми загального сільськогосподарського перепису, методи його проведення та інструментарій, основні організаційні заходи опрацьовуються в міру потреби під час проведення пробного перепису на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Основними організаційно-методологічними принципами проведення сільськогосподарського перепису є:

регулярність і періодичність з метою забезпечення послідовності та зіставлення отримуваних результатів;

загальність і одномоментність, що передбачають охоплення опитуванням респондентів, на яких поширюється дія цього Закону, та отримання від них даних за станом на єдиний установлений момент часу;

єдність програми і методів його проведення та оброблення результатів;

конфіденційність первинних даних, що передбачає забезпечення їх захисту в порядку, встановленому законом;

централізоване керівництво і координація всіх робіт, пов’язаних з підготовкою, проведенням, обробленням, узагальненням, поширенням та використанням його результатів.