Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель", підпункту 8 пункту 2 Плану заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 565-р, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 р. № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850), НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 липня 2018 року № 172, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 липня 2018 року за № 825/32277, виклавши їх в новій редакції, що додається.

2. Директорату енергоефективності (Петрунін Д.) разом з Юридичним департаментом (Чепелюк О.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності через тридцять днів з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Василя Лозинського.

1. Цей Порядок визначає:

процедури збору та обробки інформації, необхідної для розрахунків показників енергетичної ефективності будівель, оцінки відповідності розрахункового рівня енергетичної ефективності будівель встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель;

вимоги до форми та змісту енергетичного сертифіката, витягу з енергетичного сертифіката;

порядок виготовлення енергетичного сертифіката.

2. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

адреса (місцезнаходження) будівлі - область або Автономна Республіка Крим, район області або Автономної Республіки Крим, тип та назва населеного пункту, тип та назва елемента вулично-дорожньої мережі, номер будівлі. Для будівель, що проектуються, зазначається місцезнаходження;

визначений клас енергетичної ефективності будівлі - літерне позначення рівня енергетичної ефективності будівлі;

виявлення фактичного стану будівлі - процес оцінки конструктивних та фізичних (об’єм, площа, товщина, ширина, довжина, висота, теплопровідність тощо) параметрів огороджувальних конструкцій та інженерних систем будівлі енергоаудитором;

відомості про конструкцію будівлі - дані щодо геометричних параметрів та застосованих конструктивних рішень будівлі, що включають: загальну площу (м-2), загальний об’єм (м-3), опалювану площу (м-2), опалюваний об’єм (м-3), кількість поверхів, рік прийняття в експлуатацію (якщо будівля складається з кількох різних секцій, послідовно зазначаються кількість поверхів та рік прийняття в експлуатацію для кожної секції), кількість під’їздів або входів;

відомості про об’єкт сертифікації - інформація про об’єкт сертифікації, в якій зазначається один з можливих варіантів:

дані енергоаудитора - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер кваліфікаційного атестата фахівця з аудиту енергетичної ефективності будівель, який виготовив енергетичний сертифікат в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

діаграма річного енергоспоживання будівлі - круг, розбитий на сектори, кожен з яких відображає один з видів річного енергоспоживання будівлі та позначається такими кольорами у форматі RGB: річне енергоспоживання при опаленні червоним (200;0;0), річне енергоспоживання при охолодженні синім (0;0;200), річне енергоспоживання при постачанні гарячої води жовто-гарячим (200;130;0), річне енергоспоживання при вентиляції блакитним (100;140;255), річний обсяг енергоспоживання при освітленні жовтим (230;240;100). Види річного енергоспоживання будівлі визначаються відповідно до положень Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 липня 2018 року № 169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 липня 2018 року за № 822/32274 (далі - Методика). Частка площі круга яку займає кожен з секторів відповідає часткам відповідного виду річного енергоспоживання будівлі в загальному річному енергоспоживанні будівлі. Поряд з кругом розташовується легенда, в якій зазначаються види річного енергоспоживання, відображені секторами круга, та кольори секторів, що відповідають такому виду річного енергоспоживання;

енергоаудитор - фахівець з аудиту енергетичної ефективності будівель;

за кожним з видів огороджувальних конструкцій зазначається перелік шарів, з яких складається огороджувальна конструкція, з описом матеріалу та товщини таких шарів;

ідентифікатор об’єкта будівництва - ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта;

існуюча будівля - при сертифікації прийнятого в експлуатацію об’єкта будівництва (існуючої будівлі);

номер та дата реєстрації - реєстраційний номер та дата реєстрації енергетичного сертифіката в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

опис виявленого стану огороджувальних конструкцій - інформація про фактичний стан огороджувальних конструкцій будівлі, яка включає в себе:

перелік виявлених пошкоджень теплоізоляційної оболонки будівлі: пошкодження від поперемінного заморожування - відтавання у зволоженому стані, тріщини та механічні пошкодження теплоізоляційної оболонки будівлі, пошкодження від вогню;

питоме енергоспоживання - загальний показник енергоспоживання при опаленні та охолодженні, що визначається відповідно до Методики;

питоме споживання первинної енергії - питомий показник споживання первинної енергії, що визначається відповідно до Методики;

питомі викиди парникових газів - питомий показник викидів парникових газів, що визначається відповідно до Методики;

причини відхилення показників споживання, визначених за результатами сертифікації, від показників споживання, визначених за показами відповідних приладів обліку - перелік виявлених під час сертифікації енергетичної ефективності будівлі чинників, які призводять до розбіжності між показниками споживання енергії будівлею, визначеними за показами відповідних приладів обліку, та показниками споживання енергії будівлею, визначеними за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі, з детальним описом механізму впливу таких чинників на фактичні показники споживання енергії будівлею;

проект капітального ремонту існуючої будівлі - при сертифікації об’єкта будівництва, передбаченого за результатами капітального ремонту;

проект нового будівництва - при сертифікації об’єкта нового будівництва;

проект реконструкції існуючої будівлі - при сертифікації об’єкта будівництва, що має бути зведений за результатами реконструкції;

реєстр будівельної діяльності - реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності - рекомендаційний перелік заходів, реалізація яких забезпечить приведення показників енергетичної ефективності будівлі, показників теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, показників енергетичної ефективності інженерних систем до рівня мінімальних вимог до енергетичної ефективності, чинних на дату виготовлення енергетичного сертифікату;

фотографія - фотографічне зображення одного з фасадів будівлі, для якої здійснюється сертифікація енергетичної ефективності (для існуючих будівель) або візуалізація будівлі за проєктною документацією (для об’єктів нового будівництва);

характеристики інженерних систем будівлі - виявлені за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі дані про фактичний стан та технічні характеристики інженерних систем будівлі;

характеристики огороджувальних конструкцій будівлі - виявлені за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі дані про конструктивні та фізичні характеристики окремих огороджувальних конструкцій (значення опору теплопередачі (м-2·К/Вт) та площа огороджувальних конструкцій, (м-2) за їх видами) та встановлені мінімальними вимогами до енергетичної ефективності значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій (м-2·К/Вт);

шкала класів енергетичної ефективності - графічне позначення кожного з класів енергетичної ефективності такими кольорами у форматі RGB: класу А - темно-зеленим (50; 160; 110); класу В - зеленим (150; 200; 60); класу С - бірюзовим (190; 230; 190); класу D - світло-жовтим (250; 200; 150); класу E - темно-жовтим (250; 200; 40); класу F - жовтогарячим (250; 150; 50); класу G - червоним (240; 50; 50). Навпроти позначення класів енергетичної ефективності A та B вказується верхня межа діапазону значень питомого енергоспоживання що відповідає такому класу енергетичної ефективності, зі знаком "< ". Для класів енергетичної ефективності C, D, E та F вказується верхня межа діапазону значень питомого енергоспоживання що відповідає такому класу енергетичної ефективності, зі знаком "менше або дорівнює ". Для класу енергетичної ефективності G вказується нижня межа діапазону значень питомого енергоспоживання що відповідає класу енергетичної ефективності F, зі знаком "> ";

шкала питомих викидів парникових газів - графічне зображення кольорової смужки шириною не менше 190 мм та висотою не менше 5 мм з рівномірно нанесеною по всій ширині розміткою з наступними числовими значеннями (зліва на право): 0, 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, >90;

шкала питомого споживання первинної енергії - графічне зображення кольорової смужки шириною не менше 190 мм та висотою не менше 5 мм з рівномірно нанесеною по всій ширині розміткою з наступними числовими значеннями (зліва на право): 0, 50, 100, 150, 200, 250, 300, 350, 400, >450.

Інші терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у значеннях, визначених у законах України "Про енергетичну ефективність будівель", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про житлово-комунальні послуги", Методиці, та інших нормативних та нормативно-правових актах.

1. При визначенні енергетичної ефективності будівель використовується інформація, визначена енергоаудитором за проектною документацію на будівлю, документацією, складеною за результатами технічної інвентаризації будівлі або паспортом об’єкта (далі - Документація).

У разі якщо необхідна інформація відрізняється в різних видах Документації, для складення енергетичного сертифіката використовується той вид Документації, що був розроблений останнім.

У разі відсутності необхідної інформації в Документації або у разі відсутності Документації необхідна інформація визначається за результатами виявлення фактичного стану будівлі.

2. Проєктна документація, що використовується для визначення інформації, необхідної для визначення енергетичної ефективності будівель, має відповідати вимогам, чинним на дату затвердження такої документації.

3. Паспорт об’єкта, що використовується для визначення інформації, необхідної для визначення енергетичної ефективності будівель, має відповідати вимогам Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257.

4. При визначенні енергетичної ефективності будівель обов’язково враховується інформація про:

місцеві кліматичні умови;

функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі;

геометричні, теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі;

нормативні санітарні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі;

нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій та елементів інженерних систем;

технічні характеристики інженерних систем;

використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації.

5. Місцеві кліматичні умови визначаються згідно з розділами 5, 6 та 9 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія", додатком А ДСТУ Б А.2.2-12:2015 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, освітленні та гарячому водопостачанні", (далі - ДСТУ Б А.2.2-12).

6. Відомості про функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі визначають відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку.

7. Геометричні, теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі включають в себе:

геометричні, фізичні та теплотехнічні характеристики непрозорих та світлопрозорих огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, покриття, перекриття, зовнішніх дверей, вікон), дані щодо конструктивних особливостей світлопрозорих огороджувальних конструкцій: матеріал плетіння, тип скління, наявність сонцезахисних пристроїв, що визначаються відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку;

показники приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, що визначаються відповідно до ДСТУ Б В.2.6-189:2013 "Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель" (далі - ДСТУ Б В.2.6-189-2013) з урахуванням за необхідності положень ДСТУ ISO 14683:2007 "Теплопровідні включення в будівельних конструкціях. Лінійні коефіцієнти теплопередавання. Спрощені методики розрахування та стандартні значення" (далі - ДСТУ ISO 14683:2007), ДСТУ ISO 10211-1:2005 "Теплопровідні включення в будівельних конструкціях. Обчислення теплового потоку та поверхневої температури. Частина 1. Загальні методи" та ДСТУ ISO 10211-2:2005 "Теплопровідні включення в будівельних конструкціях. Обчислення теплового потоку та поверхневої температури. Частина 2. Лінійні теплопровідні включення" - для непрозорих огороджувальних конструкцій та відповідно до вимог розділів 5, 6, додатків A, B, C, D, E, F, G ДСТУ Б EN ISO 10077-1:2016 "Теплотехнічні властивості вікон, дверей і жалюзі. Розрахунок коефіцієнта теплопередачі. Частина 1. Загальні умови" - для світлопрозорих огороджувальних конструкцій;

кондиціонована (опалювана) площа, кондиціонований (опалюваний) об’єм, площа зовнішніх огороджувальних конструкцій та площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття), що визначаються відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку. Визначення опалюваної площі, опалюваного об’єму, площі зовнішніх огороджувальних конструкцій та площі горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) за результатами виявлення фактичного стану здійснюється відповідно до вимог пунктів підрозділу 5.13 розділу 5 ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції" (далі - ДСТУ-Н Б А.2.2-5) та ДСТУ Б А.2.2-12;

енергетичний баланс будівлі, що складається відповідно до підрозділу 5.1 розділу 5 ДСТУ Б А.2.2-12. При складанні енергетичного балансу будівлі використовуються геометричні, фізичні та теплотехнічні характеристики непрозорих та світлопрозорих огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, покриття, перекриття, зовнішніх дверей, вікон) та їх елементів з урахуванням розташування та орієнтації за сторонами світу, енергетичних характеристик інженерних систем, що визначені відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку;

внутрішні теплонадходження, що визначаються згідно з розділом 10 ДСТУ Б А.2.2-12;

сонячні теплонадходження, що визначаються згідно з розділом 11 ДСТУ Б А.2.2-12.

8. Нормативні санітарні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі визначаються відповідно до вимог нормативних актів залежно від функціонального призначення будівлі. Допускається визначати розрахункові показники мікроклімату та критерії локального теплового комфорту згідно з розділами 5-7 та додатками A, B, F, G ДСТУ Б EN 15251:2011 "Розрахункові параметри мікроклімату приміщень для проектування та оцінки енергетичних характеристик будівель по відношенню до якості повітря, теплового комфорту, освітлення та акустики (EN 15251:2007, IDT)", розділами 5-8 та додатком A ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 "Енергоефективність будинків. Розрахунок енергоспоживання на опалення та охолодження" (EN ISO 13790:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN ISO 13790), розділом 13 ДСТУ Б А.2.2-12.

При визначенні розрахункового значення усередненої за часом витрати повітря для будівлі або її кондиціонованих зон, за відсутності проектних даних у необхідному обсязі, значення усередненої за часом витрати повітря слід розраховувати відповідно до Додатку X ДБН В.2.5-67:2013, використовуючи загальну мінімальну витрату зовнішнього повітря для оптимальних умов мікроклімату.

9. Нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій встановлюється як строк ефективної експлуатації відповідно до Таблиці 1 ДСТУ Б В.2.6-189-2013.

10. Технічні характеристики інженерних систем включають в себе:

інформацію про встановлені в будівлі засоби обліку споживання теплової енергії, електричної енергії, газу та інших видів енергії або енергоресурсів;

характеристики систем опалення, відповідно до розділу 15 ДСТУ Б А.2.2-12;

характеристики систем охолодження, відповідно до розділу 15 ДСТУ Б А.2.2-12;

характеристики систем вентиляції, відповідно до розділу 15 ДСТУ Б А.2.2-12;

характеристики систем гарячого водопостачання, відповідно до розділу 16 ДСТУ Б А.2.2-12.

Технічні характеристики інженерних систем визначаються відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку.

11. Використання будівлею відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації, включає в себе інформацію щодо використання в будівлі:

відновлюваних джерел енергії чи способів рекуперації тепла;

пасивних сонячних систем;

систем захисту від сонця;

застосування когенерації.

Інформація визначається відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку.

12. Для визначення енергетичної ефективності будівель може використовуватись інша необхідна інформація, визначена відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку.

1. Інформація, зібрана відповідно до розділу II цього Порядку, використовується під час розрахунку енергетичної ефективності будівель, що здійснюється відповідно до вимог Методики.

2. Для будівель, що експлуатуються, за результатами виявлення фактичного стану будівлі складається розрахункова модель для оцінки енергоспоживання будівлею при визначенні показів енергетичної ефективності будівлі. Отримані результати розрахунку енергоспоживання будівлею порівнюються з фактичним споживанням за показаннями засобів обліку та проводиться процедура перевірки розрахункової моделі будівлі. Проведення перевірки здійснюється відповідно до вимог розділу 9 ДСТУ Б EN 15603:2013 "Енергетична ефективність будівель. Загальне енергоспоживання та проведення енергетичної оцінки" (EN 15603:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN 15603).

3. Для будівель, в яких відсутні засоби обліку, а також для нових об’єктів будівництва перевірка розрахункової моделі будівлі на основі даних фактичного споживання за показаннями засобів обліку не проводиться.

4. Інформація про використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації, їх вплив на показники енергоефективності будівель враховуються згідно з розділами 14-15 ДСТУ Б А.2.2-12, розділами 11-14 та додатком Е ДСТУ Б EN ISO 13790, додатком G ДСТУ Б EN 15603.

1. Отримані результати розрахунку показників енергетичної ефективності будівель, показників теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, показників енергетичної ефективності інженерних систем порівнюють з мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель відповідно достатті 6 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель", вимогами ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.6-33 до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та вимогами до енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання) будівель. За результатами порівняння формуються рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності, що наводяться в енергетичному сертифікаті.

2. Рекомендації по досягненню класу енергоефективності вищого за встановлені мінімальні вимоги до енергетичної ефективності можуть наводитись в енергетичному сертифікаті за домовленістю сторін.

3. Рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності повинні враховувати:

визначену під час сертифікації енергетичної ефективності будівлі структуру енергоспоживання будівлі;

додаткові заходи, необхідні для забезпечення ефективної поетапної реалізації запропонованих заходів, враховуючи їх вплив один на одного;

технічну й економічну доцільність реалізації запропонованих заходів.

4. Рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель розподіляються за наступними категоріями вартості:

безвитратні заходи (зокрема впровадження системи енергомоніторингу, оптимізація ціни на енергію або енергоресурси шляхом зміни постачальника чи надавача послуг; впровадження методів впливу на поведінкові фактори працівників, відвідувачів та/або мешканців, налаштування та обслуговування наявних систем автоматичного управління інженерними системами);

низьковитратні заходи (зокрема впровадження системи енергоменеджменту, підвищення кваліфікації персоналу, поліпшення процедур експлуатації та обслуговування будівлі, модернізація або доповнення системи автоматичного управління інженерними системами);

витратні заходи (зокрема заміна або модернізація інженерних систем або їх основних вузлів, впровадження систем автоматичного управління інженерними системами, впровадження систем утилізації/рекуперації/генерації енергії, утеплення огороджувальних конструкцій, впровадження систем з використання джерел відновлюваної енергії або встановлення когенераційних чи тригенераційних установок).

5. Рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності повинні включати в себе:

стислий опис існуючої ситуації (опис наявних проблем, на вирішення яких спрямовані запропоновані заходи);

опис запропонованих заходів (технічні характеристики, переваги від впровадження заходу порівняно з існуючим станом, перелік основних та додаткових робіт, необхідних для реалізації заходів, час, необхідний на реалізацію заходів);

очікувані показники економії енергії та витрат на оплату житлово-комунальних послуг;

фінансові витрати на реалізацію заходів (проектування та планування, матеріали, обладнання, монтажні роботи, наладка та запуск, обслуговування);

перелік додаткових заходів необхідних для забезпечення ефективної поетапної реалізації рекомендацій щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності;

інформацію про можливість отримання більш детальних відомостей, зазначених у сертифікаті, включаючи інформацію про економічну ефективність викладених у такому сертифікаті рекомендацій щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель та/або їх відокремлених частин.

6. Перелік заходів повинен наводитися у порядку, що враховує можливість їх поетапної реалізації та має включати в себе додаткові заходи щодо забезпечення ефективної поетапної реалізації запропонованих заходів, враховуючи їх вплив один на одного.

7. Більш детальні відомості з рекомендацій щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності та інші відомості можуть наводитись в енергетичному сертифікаті згідно з умовами договору сертифікації енергетичної ефективності.

1. Енергетичний сертифікат виготовляється з використанням реєстру будівельної діяльності за встановленою формою.

2. В енергетичному сертифікаті зазначається така інформація:

1) адреса (місцезнаходження) будівлі;

2) ідентифікатор об’єкта будівництва - зазначається лише для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта до видачі енергетичного сертифіката);

3) відомості про об’єкт сертифікації;

4) функціональне призначення та назва будівлі;

5) відомості про конструкцію будівлі;

6) фотографія;

7) шкала класів енергетичної ефективності;

8) клас енергетичної ефективності;

9) питоме енергоспоживання, що зазначається всередині стрілки, розташованої навпроти відповідного класу енергетичної ефективності шкали класів енергетичної ефективності;

10) питоме споживання первинної енергії, зазначається з одиницями виміру, визначеними Методикою для будівель з відповідним функціональним призначенням та з встановленням у відповідному місці відмітки рівня питомого споживання первинної енергії на шкалі питомого споживання первинної енергії;

11) питомі викиди парникових газів, зазначаються з одиницями виміру, визначеними Методикою для будівель з відповідним функціональним призначенням та з встановленням у відповідному місці відмітки рівня питомих викидів парникових газів на шкалі питомих викидів парникових газів;

12) дані енергоаудитора;

13) номер та дата реєстрації;

14) характеристики огороджувальних конструкцій будівлі;

15) опис виявленого стану огороджувальних конструкцій;

16) показники енергетичної ефективності та фактичного енергоспоживання будівлі визначені за результатами сертифікації та встановлені мінімальні вимоги до енергетичної ефективності, а саме: