Відповідно до частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" та пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення енергетичної ефективності будівель, що додається.

2. Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку (О. Рябова) разом з Юридичним департаментом (О. Чепелюк) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Парцхаладзе.

1. Ця Методика встановлює механізм визначення енергетичної ефективності будівель, у тому числі:

перелік показників енергетичної ефективності будівель;

метод визначення енергетичної ефективності будівель;

особливості визначення енергетичної ефективності будівель, приміщення яких мають різне функціональне призначення;

проведення розрахунків первинної енергії та викидів парникових газів;

визначення класу енергетичної ефективності будівель.

2. Терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у таких значеннях:

виявлення фактичного стану будівлі - процес оцінки конструктивних параметрів теплоізоляційної оболонки будівлі та її інженерних систем сертифікованими фахівцями з наступним використанням отриманих результатів при встановленні та оцінюванні показників енергетичної ефективності;

еталонна будівля - будівля, яка відображає типову геометрію та системи будівлі, типові енергетичні характеристики огороджувальних конструкцій теплоізоляційної оболонки, інженерних систем будівлі, типову функціональність та типову структуру витрат з урахуванням характерних кліматичних умов та географічного розташування;

клас системи управління/регулювання - оцінений рівень впливу автоматизації будівель і технічного управління будівлею за енергоспоживанням будівлі;

питома енергопотреба - показник енергетичної ефективності будівлі, що визначає кількість енергії, яку необхідно подати до або видалити з кондиціонованого об’єму для забезпечення нормованих теплових умов мікроклімату в приміщеннях, і належить до одиниці опалюваної (кондиціонованої) площі або об’єму будівлі;

питоме споживання енергії (питоме енергоспоживання) - показник енергетичної ефективності будівлі, який визначає кількість енергії, що надходить до системи опалення, охолодження, постачання гарячої води, вентиляції або освітлення для задоволення потреб в енергії при опаленні, охолодженні, гарячому водопостачанні, вентиляції або освітленні відповідно, і належить до одиниці опалюваної (кондиціонованої) площі/об’єму будівлі;

показник енергетичної ефективності - числове значення енергетичної характеристики будівлі, яке використовується для ранжування енергетичної ефективності, вимог до енергетичної ефективності та/або для сертифіката.

Інші терміни, використані у цій Методиці, вживаються у значеннях, визначених у Законах України "Про енергетичну ефективність будівель", "Про регулювання містобудівної діяльності".

1. Показниками енергетичної ефективності для будівель є:

питома енергопотреба на опалення, охолодження, постачання гарячої води;

питоме енергоспоживання при опаленні;

питоме енергоспоживання при охолодженні;

питоме енергоспоживання при постачанні гарячої води;

питоме енергоспоживання систем вентиляції;

питоме енергоспоживання при освітленні;

питоме енергоспоживання первинної енергії;

питоме енергоспоживання викидів парникових газів.

2. Показники енергетичної ефективності будівель визначаються розрахунковим методом.

3. Вихідні дані для розрахунків показників енергетичної ефективності будівель, вимоги до процедури збору та обробки інформації про фактичні або проектні характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем визначаються відповідно до вимог частини восьмої статті 7 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель".

4. Розрахунок питомого енергоспоживання на освітлення є обов’язковим для визначення енергетичної ефективності громадських будівель.

1. Місцеві кліматичні умови визначається згідно з розділами 5-7, 9 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія" (далі - ДСТУ-Н Б В.1.1-27), додатку А ДСТУ 9190:2022 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання" (далі - ДСТУ 9190).

2. Функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі визначають згідно з проектною документацією чи документацією, складеною за результатами технічної інвентаризації, або паспортом об’єкта, який складається згідно з Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257.

3. Геометричні (враховуючи розташування та орієнтацію огороджувальних конструкцій), теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі визначаються згідно з проектною документацією відповідно до вимог розділу 4 ДСТУ Б А.2.2-8:2010 "Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об’єктів" (далі - ДСТУ Б А.2.2-8) або паспортом будівлі.

У разі відсутності необхідної проектної документації характеристики будівлі визначають за результатами виявлення фактичного стану будівлі відповідно до розділів 6, 7 та 9 ДСТУ Б EN 15603:2013 "Енергетична ефективність будівель. Загальне енергоспоживання та проведення енергетичної оцінки" (EN 15603:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN 15603), розділу 4 ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції" (далі - ДСТУ Н Б А.2.2-5), розділів 5 та 7 ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015 "Енергетична ефективність будівель. Настанова з проведення енергетичної оцінки" (далі - ДСТУ-Н Б А.2.2-13), ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 "Енергоефективність будинків. Розрахунок енергоспоживання на опалення та охолодження" (EN ISO 13790:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN ISO 13790).

4. Санітарні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі визначаються відповідно до вимог нормативних актів та документів залежно від функціонального призначення будівлі. Допускається визначати розрахункові показники мікроклімату згідно з пунктом 6.4 розділу 6 та розділом 13 ДСТУ 9190.

5. Нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій та їх елементів (у тому числі обладнання), а також інженерних систем встановлюється згідно з пунктом 6.14 розділу 6 ДБН В.2.6-31:2021 "Теплова ізоляція та енергоефективність будівель" (далі - ДБН В.2.6-31), розділом 5 ДСТУ Б В.2.6-35:2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови" (далі - ДСТУ Б В.2.6-35), пунктом 6.10 розділу 6 ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації" (далі - ДБН В.2.6-33) та пунктом 4.6 розділу 4 ДСТУ 9191:2022 "Теплоізоляція будівель. Метод вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель".

6. Технічні характеристики інженерних систем визначаються згідно з проектною документацією або паспортом об’єкта. За відсутності необхідної документації зазначені характеристики визначаються під час виявлення фактичного стану будівлі.

7. Використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації, та їх вплив на показники енергоефективності будівель враховуються згідно з розділами 14, 15 ДСТУ 9190, розділами 11, 14 та додатком Е до ДСТУ Б EN ISO 13790, додатком G до ДСТУ Б EN 15603.

8. Кондиціонована (опалювана) площа будівлі, Af, м-2, та кондиціонований (опалювальний) об’єм будівлі, V, м-3, визначаються в такому порядку:

кондиціонована (опалювальна) площа будівлі визначається відповідно до наявної проектної документації. У разі відсутності проектної документації кондиціонована (опалювальна) площа визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалюваного цокольного та підвального приміщень) будівлі, яка вимірюється в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, включаючи площу, що займають перегородки й внутрішні стіни. В кондиціоновану (опалювальну) площу будівлі включаються опалювані сходові клітки, ліфтові та інші шахти з урахуванням їх площі на рівні кожного поверху. В кондиціоновану (опалювальну) площу будівлі не включаються площі теплих горищ і техпідпілля, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду. Під час визначення площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1.2 м при нахилі 30° до горизонту; 0.8 м - при 45°-60°; при 60° і більше - площа виміряється до плінтуса;

кондиціонований (опалювальний) об’єм будівлі визначається відповідно до наявної проектної документації. У разі відсутності проектної документації кондиціонований (опалювальний) об’єм будівлі визначається як добуток опалювальної площі поверху на внутрішню висоту, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху. У разі складних форм внутрішнього об’єму будівлі опалювальний об’єм визначається як об’єм простору, що обмежений внутрішніми поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій (стін, покриття або горищного перекриття, цокольного перекриття). Для підземних автостоянок кондиціонований (опалювальний) об’єм будівлі обмежується перекриттям над автостоянкою.

9. При визначенні розрахункового значення усередненої за часом витрати повітря для будівлі або її кондиціонованих зон, за відсутності проєктних даних у необхідному обсязі значення усередненої за часом витрати повітря, слід розраховувати згідно з додатком X ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування" (далі - ДБН В.2.5-67), використовуючи загальну мінімальну витрату зовнішнього повітря Q tot, що визначається для оптимальних умов мікроклімату.

Питома енергопотреба на опалення, охолодження, постачання гарячої води розраховується за формулами

для житлових будівель

для громадських будівель

1. Питоме енергоспоживання при опаленні (EPH,use ), кВтx год/м-2 [кВтx год/м-3] розраховується за формулами для житлових будівель

для громадських будівель

Напрям розрахунку річного енергоспоживання визначається від енергопотреби (QH,nd,i ), кВтx год, до джерела енергії (QH,gen,out,i ), кВтx год, та є протилежним потоку енергії в системі теплозабезпечення. Розрахунок структурується відповідно до компонентів системи теплозабезпечення (тепловіддача, теплорозподілення, акумулювання теплоти, генерування теплоти).

2. Для кожної функціональної складової системи визначається необхідна на вводі теплота шляхом додавання розрахованих тепловтрат в ній та теплоти на виході з неї.

3. Річне енергоспоживання при опаленні (QH,use ), кВтx год, розраховується за формулою

4. Період опалення (години) визначається відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

5. Загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти (QH,gen,out,i ), кВтx год, розраховується за формулою

6. Загальні тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж і-го місяця (QH,gen,ls,i ), кВтx год, розраховуються за формулою

7. У разі наявності джерела теплопостачання з показником ефективності, визначеним у технічній документації на обладнання, яке відрізняється від показників додатка 1 до цієї Методики, приймається значення, зазначене у технічній документації на обладнання.

8. Енергія входу в підсистему розподілення упродовж і-го місяця (QH,dis,in,i ), кВтx год, розраховується за формулою

9. Неутилізовані тепловтрати підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, QH,dis,ls,nryd,i, кВтx год, розраховується за формулою

Неутилізаційними вважають тепловтрати підсистем розподілення, що знаходяться в усіх неопалювальних об’ємах. Утилізаційними вважають тепловтрати підсистем розподілення в усіх опалюваних об’ємах.

10. Тепловтрати підсистем розподілення впродовж і-го місяця, кВтx год, розраховують за формулою

11. Утилізовані тепловтрати, кВтx год, розраховується за формулою

12. Енергія виходу з підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, (QH,dis,out,i ), кВтx год, розраховується за формулою

13. Енергія входу, необхідна для підсистеми тепловіддачі (QH,em,in,i ), кВтx год, розраховується за формулою

14. Енергія виходу підсистеми тепловіддачі за і-й місяць дорівнює енергопотребі, розраховується за формулою

15. Загальні тепловтрати підсистеми тепловіддачі/виділення за конкретний місяць (QH,em,ls,i ), кВтx год, розраховуються за формулою

16. У разі якщо показники складових загального рівня ефективності нагрівальних поверхонь та гідравлічного налагодження систем (fhydr, fim, frad, ета em ) у технічній документації на обладнання відрізняються від значень показників, наведених у додатку 3 до цієї Методики, приймається значення, визначене на основі технічної документації на обладнання.

1. Питоме енергоспоживання при охолодженні (EPC,use ), кВтx год/м-2 [кВтx год/м-3], розраховується за формулами

для житлових будівель:

для громадських будівель:

2. Річне енергоспоживання при охолодженні (QC,use ), кВтx год, розраховується за формулою

3. Загальні тепловтрати підсистеми виробництва/генерування та акумулювання (QC,gen,ls ), кВтx год, розраховуються за формулою

У разі якщо показники підсистем виробництва/генерування та акумулювання при охолодженні у технічній документації на обладнання відрізняються від показників, наведених у додатку 4 до цієї Методики, то приймається значення, визначене на основі технічної документації на обладнання.

Якщо підсистема виробництва/генерування та акумулювання складається більше ніж з одного типу генератора/трансформатора, розрахунки здійснюються окремо для кожної частини з відповідним показником ефективності.

4. Загальна енергія виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання при охолодженні (QC,gen,out ), кВтx год, розраховується за формулою

У разі відсутності системи охолодження в будівлі, з метою визначення енергетичної ефективності будівлі приймається значення 0,93 для ефективності автоматичного управління/регулювання (ета C,ac ) та значення 2,4 для показника ефективності підсистеми виробництва/генерування.

5. Період охолодження (години) визначається відповідно до таблиці А.1 додатка А ДСТУ 9190.

6. Енергію входу, яка необхідна для підсистеми розподілення, визначають за формулою

7. Річні тепловтрати підсистемою розподілення охолодження, кВтx год, визначають за формулою

8. Загальне енергоспоживання за наявності центрального попереднього охолодження розраховується за формулою

У разі якщо генераційно-акумуляційна підсистема включає охолоджувальні пристрої більш як одного виду, розрахунки необхідно робити по кожній частині окремо і визначати відповідні показники ефективності.

9. Загальну енергію виходу з підсистеми виробництва/генерування при центральному попередньому охолодженні припливного повітря, кВтx год, розраховують за формулою

1. Питоме споживання енергії при постачанні гарячої води (EPdhv,use ), кВтx год/м-2 [кВтx год/м-3], розраховується за формулами

для житлових будівель

для громадських будівель

2. Річне енергоспоживання при постачанні гарячої води (QDHW,use ), кВтx год, розраховується за формулою:

3. Енергопотреба для гарячого водопостачання (Q DHW,nd ), кВт х год, що визначається згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 розділу 16 ДСТУ 9190.

4. Річні тепловтрати підсистеми розподілення постачання гарячої води QW,dis,ls, кВтx год, розраховується за формулою

Тепловтрати необхідно розраховувати окремо для трубопроводів, що знаходяться в неопалюваних об’ємах та опалюваних об’ємах будівлі.

5. Річні тепловтрати циркуляційного контуру постачання гарячої води QW,dis,ls,col,m, кВтx год, розраховується за формулою

6. Тепловтрати використаної води при водорозборі QW,em,l кВтx год, розраховується за формулою

7. Регулярні тепловтрати з секцій трубопроводу, розміщених в опалюваних приміщеннях, утилізуються у вигляді опалення приміщення під час опалювального періоду. Частина таких втрат може бути утилізована і здійснити внесок у нагрівання приміщення.

Утилізаційні регулярні тепловтрати, кВтx год, виражають часткою тепловтрат у підсистемі розподілення ГВП з трубопроводів, що знаходяться в опалюваних приміщеннях, та часткою додаткового енергоспоживання при розподіленні за формулою

Частки залежать від тривалості опалювального періоду та місця розташування насоса. Для спрощення приймають, що 50 % утилізаційних тепловтрат протягом опалювального періоду може бути утилізовано в підсистемі розподілення ГВП та, що утилізується 80 % додаткової енергії.

Додаткова енергії для насоса, W W,dis,au, кВт х год, розраховується за формулою

1. Питоме енергоспоживання при вентиляції (EP V,use ), кВт х год/м-2 [кВт х год/м-3], розраховується за формулами

для житлових будівель

для громадських будівель

2. Річне енергоспоживання при вентиляції (Q V,use ), кВт х год, розраховується за формулою

3. Енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції (Q V,sys,fan ), кВт х год, розраховується за формулою

4. Електрична потужність вентиляторів (P el ), кВт, розраховується за формулою

1. Питоме енергоспоживання при освітленні (EP W,use ), кВт х год/м-2, розраховується за формулою

2. Річний обсяг енергоспоживання при освітленні (W use ), кВт х год, розраховується за формулою

3. Обсяг енергії, необхідної для виконання функції штучного освітлення в будівлі (W L ), кВт х год, розраховується за формулою

4. Енергія, необхідна для забезпечення заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення та енергія для управління/регулювання освітленням в будівлі W P, кВт х год, розраховуються за формулою

1. У будівлі, приміщення якої мають різне функціональне призначення, під час визначення показників енергетичної ефективності в розрахунки беруться показники функціонального призначення тієї частини будівлі, кондиційований (опалюваний) об’єм якої є пропорційно більшим.

2. Визначення енергетичної ефективності такої будівлі здійснюється з врахуванням підрозділу 13.4 розділу 13 ДСТУ 9190.

1. Первинна енергія (E p ), кВт х год, обчислюється для кожного енергоносія та розраховується за формулою

Фактор первинної енергії f P,del,i приймає значення f P,del,i,nren - для невідновлювальних видів енергії або f P,del,i,ren - для відновлювальних видів енергії, що наведено в додатку 10 до цієї Методики.

Фактори f P,del,i та f P,exp,i можуть приймати однакові значення.

Друга складова в формулі (45), ( Сума (E exp,i х f P,exp,i )) не включається за умови відсутності експортованої енергії.

Поставлена енергія (E del,i ) дорівнює енергоспоживанню відповідного енергоносія

або представляє собою суму наявних однотипних видів енергоносіїв.

При енергоспоживанні за одним видом енергоносія (наприклад, природний газ, електроенергія тощо) поставлена енергія розраховується за формулою

2. Питомий показник споживання первинної енергії (ep ), кВтx год/м-2, розраховується за формулою

Друга складова в формулі (49), ((E exp,i х K exp,i )), не включається за умови відсутності експортованої енергії.

4. Коефіцієнти викидів парникових газів (СО2 ) включають всі викиди парникових газів (СО2 ), пов’язані з первинною енергією, яка використовується в будівлі.

5. Фактори первинної енергії f p,exp,i та коефіцієнти викидів парникових газів СО 2 (K del,i ), г/кВт х год, наведено у додатку 10 до цієї Методики.

1. Клас енергетичної ефективності будівель встановлюється відповідно даним, наведеним у таблиці 1, залежно від показника, Дельта ЕР, %, який є відсотковою різницею між загальним показником питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, EР use, кВт x год/м-2, [кВт х год/м-3] та граничним значенням питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, EР р, кВт х год/м-2, [кВт х год/м-3], й розраховується за формулою