Цей Закон визначає правові, соціально-економічні та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і спрямований на зменшення споживання енергії у будівлях.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) будівля - різновид наземної споруди, пов’язаної фундаментом із землею (ґрунтом), що складається з несучих та огороджувальних сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють приміщення, інженерних систем та в якій використовується енергія з метою створення належних умов проживання та/або життєдіяльності людей;

2) будівля з близьким до нульового рівнем споживання енергії - будівля з рівнем енергетичної ефективності, що перевищує встановлені мінімальні вимоги, в якій для формування належних умов проживання та/або життєдіяльності людей використовується енергія із значною часткою енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

3) доступне для ознайомлення громадян місце - місце (місця) на зовнішній поверхні фасаду першого поверху будівлі біля входу (входів) до такої будівлі, що відкрите для вільного доступу та огляду;

4) економічно доцільний рівень - рівень енергетичної ефективності будівлі, за якого досягаються найнижчі витрати (у тому числі експлуатаційні та ліквідаційні витрати) протягом нормативних строків експлуатації будівлі (огороджувальних конструкцій, інженерних систем) з урахуванням вкладених інвестицій та доходу від генерації енергії (за технічної можливості інженерної системи);

5) енергетична ефективність будівлі - властивість будівлі, що характеризується кількістю енергії, необхідної для створення належних умов проживання та/або життєдіяльності людей у такій будівлі;

6) енергетичний аудит будівель - систематизований процес оцінки ефективності споживання (використання) енергії будівлею або групою будівель у межах обсягу робіт, визначених замовником енергетичного аудиту будівлі, з метою визначення економічно обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі або групи будівель;

7) енергетичний аудитор будівель (далі – енергоаудитор будівель) - фізична особа, яка має дійсний кваліфікаційний сертифікат, отриманий за результатами проходження сертифікації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок;

8) енергетичний сертифікат - електронний документ встановленої форми, в якому зазначено показники та клас енергетичної ефективності будівлі, наведено сформовані у встановленому законодавством порядку рекомендації щодо його підвищення, а також інші відомості, визначені законодавством;

9) енергоефективні заходи - заходи, спрямовані на зменшення обсягів питомого споживання енергії (підвищення рівня енергетичної ефективності) в будівлі, за умови забезпечення належних умов проживання та/або життєдіяльності людей у такій будівлі;

10) звіт про результати обстеження технічних установок - документ встановленої форми, в якому визначено показники енергетичної ефективності технічних установок, рекомендації щодо їх підвищення, а також інші відомості, визначені законодавством;

11) інженерні системи - комплекс технічних установок та внутрішніх інженерних мереж будівлі (її відокремлених частин), призначених для опалення, охолодження, кондиціонування, вентиляції, постачання гарячої води, освітлення, автоматизації, управління енергоспоживанням чи для поєднання цих функцій;

12) клас енергетичної ефективності будівлі - позначення (маркування) властивості будівлі, що відповідає розрахунковому рівню енергетичної ефективності будівлі, визначене за інтервалом значень загального показника енергетичної ефективності, що встановлюється відповідно до вимог законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель;

13) кондиціонована (опалювана) площа - загальна площа підлоги приміщень будівлі, що опалюється (охолоджується) до температури повітря згідно із встановленими вимогами;

14) мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель - вимоги до показників енергетичної ефективності будівель, інженерних систем та їх елементів, теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій;

15) обстеження технічних установок - проведення збору та аналізу інформації про фактичний стан технічних установок, за результатами якого встановлюються фактичні показники енергетичної ефективності таких установок та визначається їх відповідність встановленим вимогам;

16) сертифікація енергетичної ефективності - вид енергетичного аудиту будівель, під час якого здійснюється аналіз використання енергії в будівлі, інформації про характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем, оцінюється відповідність енергетичної ефективності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель та надаються рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі, що враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими;

17) термомодернізація будівель (термомодернізація) - комплекс робіт на прийнятому в експлуатацію закінченому будівництвом об’єкті, результатом яких є підвищення показників енергетичної ефективності будівлі, інженерних систем та їх елементів, теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій до рівня не нижче мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель;

18) технічна установка - комплекс обладнання, що є частиною інженерних систем будівлі (будівель) та виробляє теплову енергію для опалення, підігріву води або здійснює вентиляцію, охолодження, кондиціонування повітря.

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про енергетичну ефективність", " Про архітектурну діяльність ", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про альтернативні джерела енергії", "Про житлово-комунальні послуги", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про альтернативні види палива", "Про стандартизацію", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про теплопостачання", "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", "Про будівельні норми", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" та інших законах.

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, з метою підвищення рівня енергетичної ефективності будівель з урахуванням місцевих кліматичних умов та забезпечення належних умов для проживання та/або життєдіяльності людей у таких будівлях.

2. Положення цього Закону щодо обов’язковості дотримання мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель та обов’язковості сертифікації енергетичної ефективності не поширюються на:

1) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки (крім випадків отримання державної підтримки на здійснення термомодернізації);

2) будівлі, які є об’єктами культурної спадщини;

3) окремо розташовані будівлі з опалюваною площею менше 50 квадратних метрів.

3. Перелік видів будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку, оборони, складів, будівель, призначених для проведення богослужінь і релігійних заходів релігійними організаціями, та інших будівель, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. Державна політика у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель базується на таких засадах:

1) забезпечення належного рівня енергетичної ефективності будівель відповідно до технічних регламентів, норм і правил та будівельних норм;

2) стимулювання зменшення споживання енергії у будівлях;

3) забезпечення скорочення викидів парникових газів у атмосферу;

4) створення умов для залучення інвестицій з метою здійснення енергоефективних заходів;

5) забезпечення термомодернізації будівель, стимулювання використання відновлюваних джерел енергії;

6) розроблення та реалізація національного плану щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та стратегії термомодернізації будівель;

7) стимулювання до збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, зокрема шляхом нового будівництва та термомодернізації будівель.

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, з метою популяризації діяльності з підвищення енергетичної ефективності будівель здійснюють відповідно до своїх повноважень такі заходи:

1) розроблення методичних рекомендацій, проведення навчання та поширення інформації щодо важливості підвищення енергетичної ефективності будівель, економічної доцільності здійснення енергоефективних заходів, технічних аспектів їх здійснення, здійснення сертифікації енергетичної ефективності, проведення обстеження технічних установок, їх призначення та цілей, впливу енергетичної ефективності будівель на екологічний стан населених пунктів, світових тенденцій та світового досвіду у сфері підвищення енергетичної ефективності будівель, необхідності своєчасної оплати спожитої енергії та комунальних послуг;

2) розроблення та розповсюдження методичних матеріалів з питань підвищення енергетичної ефективності будівель;

3) поширення досвіду реалізації проектів у сфері підвищення енергетичної ефективності будівель в Україні та за кордоном;

4) популяризація механізмів державної підтримки здійснення енергоефективних заходів.

1. Енергетична ефективність будівель визначається відповідно до Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та енергетичного аудиту будівель, що розробляється з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства, гармонізованих європейських стандартів з енергетичної ефективності будівель і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

2. У процесі визначення енергетичної ефективності будівель обов’язково враховується інформація про:

1) місцеві кліматичні умови;

2) функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі;

3) геометричні (враховуючи розташування та орієнтацію огороджувальних конструкцій), теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі;

4) нормативні санітарно-гігієнічні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі;

5) технічні характеристики інженерних систем;

6) використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації;

7) іншу інформацію, визначену порядком, передбаченим частиною першою цієї статті.

3. Показник енергетичної ефективності будівлі, що визначається відповідно до Порядку, передбаченого частиною першою цієї статті, виражається числовим значенням питомого споживання енергії та має враховувати показник споживання первинної енергії будівлею.

Показник споживання первинної енергії визначається на основі коефіцієнтів (факторів) первинної енергії, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, та переглядаються один раз на п’ять років.

1. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та особливості їх застосування встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Перелік робіт з капітального ремонту, до яких не застосовуються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель, визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель диференціюються залежно від функціонального призначення будівель, висотності будівель, виду будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт).

3. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель підлягають перегляду не менше одного разу на п’ять років.

4. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель застосовуються при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті.

У разі нового будівництва та реконструкції будівлі із зміною функціонального призначення показник енергетичної ефективності будівлі, що приймається в експлуатацію, повинен відповідати мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, чинним на момент затвердження проектної документації на будівництво.

У разі термомодернізації, яка здійснюється під час капітального ремонту або реконструкції будівлі без зміни функціонального призначення, досягнення показника енергетичної ефективності будівлі, встановленого мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель, чинними на момент затвердження проектної документації на будівництво, може відбуватися поступово, шляхом дотримання мінімальних до енергетичної ефективності будівель у частині вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та/або енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання і установок).

У разі застосування мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель обов’язковим є забезпечення належних умов проживання та/або життєдіяльності людей у будівлі.

Термомодернізація будівлі не передбачає часткового утеплення фасаду та повинна мати системний характер, єдиний для всього будинку.

5. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель розраховуються за методикою визначення енергетичної ефективності будівель відповідно до економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель.

6. Економічно доцільний рівень енергетичної ефективності будівель розраховується відповідно до методики визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель, розробленої з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства та затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

7. Звіт про визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель, вихідні дані, що використовувалися для розрахунків, та результати таких розрахунків з відповідними поясненнями подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, для інформування до Секретаріату Енергетичного Співтовариства не пізніше ніж через шість місяців після встановлення та/або перегляду мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, забезпечує оприлюднення звіту про економічно доцільний рівень енергетичної ефективності будівель, вихідних даних, що використовувалися для розрахунків, на своєму офіційному веб-сайті не пізніше ніж за 45 днів до дня встановлення або перегляду мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель.

1. Сертифікація енергетичної ефективності є обов’язковою для:

1) об’єктів будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, крім об’єктів, на яких здійснюється виконання робіт, визначених абзацом другим частини першої статті 6 цього Закону), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, які визначаються відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

2) будівель, у яких мають намір здійснювати термомодернізацію та/або енергоефективні заходи, спрямовані на підвищення теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, для здійснення яких надається державна підтримка;

3) будівель державної власності, у яких розміщені органи виконавчої влади, що займають понад 250 квадратних метрів опалюваної площі;

4) будівель комунальної власності, у яких розміщені органи місцевого самоврядування, які займають понад 250 квадратних метрів опалюваної площі;

5) будівель комунальної власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів, які часто відвідують громадяни.

Будівлі, які часто відвідують громадяни, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

2. Показники та клас енергетичної ефективності будівель, визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, визначені відповідно до Порядку, передбаченого частиною першою статті 5 цього Закону, зазначаються у проектній документації на будівництво такого об’єкта.

Форма показників та класу енергетичної ефективності об’єкта будівництва, що зазначаються у проектній документації, визначається порядком розроблення проектної документації на будівництво об’єктів. Показники та клас енергетичної ефективності об’єкта будівництва, що зазначаються у проектній документації, визначаються відповідно до Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та енергетичного аудиту будівель.

3. Сертифікація енергетичної ефективності будівель, визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється після завершення будівництва перед прийняттям об’єкта в експлуатацію.

4. Сертифікація енергетичної ефективності та енергетичний аудит будівель проводяться відповідно до Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та енергетичного аудиту будівель.

5. Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності та енергетичного аудиту будівель визначає:

1) вимоги до процедури збору та обробки інформації про характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем;

2) вимоги до процедури оцінки відповідності розрахункового рівня енергетичної ефективності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності;

3) вимоги до процедури розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності;

4) форму та зміст енергетичного сертифіката;

5) форму та зміст витягу з енергетичного сертифіката;

6) порядок виготовлення енергетичного сертифіката;

7) форму та перелік показників вихідних даних, що використовувалися для виготовлення енергетичного сертифіката;

8) вимоги до процедури здійснення енергетичного аудиту будівель;

9) вимоги до звітів з енергетичного аудиту будівель;

10) порядок виготовлення звітів з енергетичного аудиту будівель;

11) методику визначення енергетичної ефективності будівель;

12) інші вимоги до сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та їх результатів.

6. Сертифікація енергетичної ефективності та енергетичний аудит будівлі здійснюються на договірних засадах енергоаудитором будівель, який не має обмеження доступу до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Енергоаудитор будівель здійснює свою діяльність як самостійно, так і перебуваючи у трудових відносинах з юридичною особою.

Договір про сертифікацію енергетичної ефективності може укладатися в електронній формі через електронний кабінет суб’єкта містобудування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

7. Істотними умовами договору про сертифікацію енергетичної ефективності є:

1) інформація про відсутність обмеження доступу енергоаудитора будівель до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

2) адреса (місцезнаходження) об’єкта сертифікації енергетичної ефективності;

3) строк та вартість сертифікації енергетичної ефективності;

4) порядок надання доступу до об’єкта сертифікації енергетичної ефективності та інформації про нього;

5) перелік результатів сертифікації енергетичної ефективності та порядок їх отримання;

6) порядок визначення та компенсації шкоди, яка може бути заподіяна енергоаудитором будівель внаслідок неякісного та/або несвоєчасного виконання покладених на нього функцій і обов’язків або у разі надання недостовірних результатів сертифікації;

7) умова щодо звільнення від відповідальності енергоаудитора будівель у разі надання замовником сертифікації енергетичної ефективності недостовірних даних, що спричинили спотворення результатів такої сертифікації;

8) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) - для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до укладення договору сертифікації енергетичної ефективності.

8. Істотними умовами договору про здійснення енергетичного аудиту будівлі є:

1) строк та вартість здійснення енергетичного аудиту будівлі;

2) зобов’язання повідомити замовника про наявність конфлікту інтересів;

3) умови здійснення енергетичного аудиту будівлі;

4) результат енергетичного аудиту будівлі;

5) порядок визначення та компенсації шкоди, яка може бути заподіяна енергоаудитором будівель внаслідок неякісного та/або несвоєчасного виконання покладених на нього функцій і обов’язків або у разі надання недостовірних результатів енергетичного аудиту будівлі;

6) умова щодо звільнення від відповідальності енергоаудитора будівлі у разі надання замовником енергетичного аудиту будівлі недостовірних даних, що спричинили спотворення результатів такого енергетичного аудиту будівлі.

9. Сертифікація енергетичної ефективності будівель, що не підлягають обов’язковій сертифікації, здійснюється за рішенням власника (співвласників).

10. За результатами енергетичного аудиту будівлі складаються звіт з енергетичного аудиту будівлі, енергетичний сертифікат і витяг з енергетичного сертифіката. За результатами сертифікації енергетичної ефективності складається енергетичний сертифікат і витяг з енергетичного сертифіката.

Копія витягу з енергетичного сертифіката розміщується у доступному для ознайомлення громадян місці (місцях).

Розміщення витягу з енергетичного сертифіката у доступному для ознайомлення громадян місці (місцях) забезпечує власник або уповноважена ним особа.

11. За результатами енергетичного аудиту будівлі складається звіт про енергетичний аудит будівлі та виготовляється витяг із звіту про енергетичний аудит будівлі.

12. Інформація, зазначена в енергетичному сертифікаті, стосується всіх житлових та нежитлових приміщень цієї будівлі та її відокремлених частин.

13. Очікуваний клас енергетичної ефективності будівлі, визначений проектною документацією на будівництво об’єкта, є істотною умовою правочинів щодо набуття прав на приміщення в об’єктах нового будівництва.

1. В енергетичному сертифікаті зазначаються:

1) адреса (місцезнаходження) будівлі та ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта до видачі енергетичного сертифіката);

2) клас енергетичної ефективності будівлі, визначений відповідно до Порядку, передбаченого частиною першою статті 5 цього Закону, із зазначенням року відповідності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель;

3) відомості про функціональне призначення та конструкцію будівлі, кількість поверхів, опалювані об’єм та площу, загальну площу;

4) мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівлі;

5) характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем будівлі, визначені за результатами сертифікації енергетичної ефективності;

6) показники питомого енергоспоживання будівлі, визначені за показами відповідних приладів обліку (у разі їх наявності) та за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі, здійсненої відповідно до Порядку, передбаченого частиною першою статті 5 цього Закону;

7) рекомендації щодо підвищення енергетичної ефективності будівлі (крім об’єктів нового будівництва), які враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими;

8) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), серія та номер кваліфікаційного сертифіката енергоаудитора будівель, який склав енергетичний сертифікат;

9) рівень викидів парникових газів;

10) інформація про етапи поступового досягнення показника енергетичної ефективності будівлі, встановленого мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель (план термомодернізації будівлі);

11) реєстраційний номер та дата реєстрації енергетичного сертифіката в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

12) інші відомості відповідно до форми енергетичного сертифіката.

2. Енергетичний сертифікат є витягом із звіту з енергетичного аудиту будівлі. Енергетичний сертифікат виготовляється енергоаудитором будівель з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Енергетичний сертифікат вважається таким, що набрав чинності, з дня присвоєння йому реєстраційного номера в зазначеній системі. Присвоєння реєстраційного номера здійснюється протягом періоду, визначеного Порядком проведення сертифікації енергетичної ефективності та енергетичного аудиту будівель, під час якого енергоаудитор будівель, що виготовив такий енергетичний сертифікат, може вносити зміни до нього. Доступ до енергетичних сертифікатів є відкритим та безоплатним через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

3. Строк дії енергетичного сертифіката становить 10 років. Енергетичний сертифікат вважається таким, що втратив чинність до закінчення встановленого строку дії, у разі складення для такої будівлі нового енергетичного сертифіката.

4. У разі укладення договорів купівлі-продажу, найму (оренди) будівлі, житлового або нежитлового приміщення будівлі продавець або наймодавець (орендодавець) має надати потенційному покупцеві або наймачу (орендарю) копію енергетичного сертифіката (у разі наявності для будівлі чинного енергетичного сертифіката).

1. Сертифікація осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок (далі – професійна сертифікація), проводиться кваліфікаційними центрами, акредитованими Національним агентством кваліфікацій.

Інформація про результати професійної сертифікації вноситься кваліфікаційними центрами до бази даних енергоаудиторів будівель, ведення якої здійснюється у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Професійна сертифікація здійснюється відповідно до порядку проведення професійної сертифікації, що затверджується Кабінетом Міністрів України та визначає:

1) перелік документів, що подаються для проходження професійної сертифікації, вимоги до змісту та форми таких документів;

2) вимоги до розгляду поданих документів;

3) вимоги до процедури професійної сертифікації;

4) перелік відомостей, що зазначаються в сертифікаті енергоаудитора будівель;

5) порядок внесення кваліфікаційними центрами інформації про результати професійної сертифікації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

3. До професійної сертифікації допускаються особи, які відповідають усім таким вимогам:

1) здобули відповідну вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня вищої освіти;

2) мають стаж роботи не менше одного року у сфері енергетики, енергоефективності та енергозбереження, будівництва та архітектури або житлово-комунального господарства;

3) отримали сертифікат про присвоєння/підтвердження/визнання кваліфікаційним центром, акредитованим Національним агентством кваліфікацій, професійної кваліфікації енергоаудитора будівель.

4. Видача сертифіката енергоаудитора будівель здійснюється за результатами професійної сертифікації шляхом внесення кваліфікаційним центром відповідного запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Строк дії сертифіката енергоаудитора будівель становить п’ять років.

5. Енергоаудитор будівель набуває право на провадження професійної діяльності з сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок з дня надання йому доступу до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Надання енергоаудитору будівель доступу до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва здійснюється автоматично протягом одного робочого дня з моменту внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про видачу такому енергоаудитору будівель сертифіката енергоаудитора будівель на строк дії такого сертифіката.

6. У разі накопичення в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва визначеної порядком обмеження та відновлення доступу до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва кількості (частки) енергетичних сертифікатів та/або звітів про результати обстеження технічних установок, які за результатами моніторингу визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства, доступ енергоаудитора будівель, який виготовив такі енергетичні сертифікати та/або звіти про результати обстеження технічних установок, до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва обмежується на три роки.

Відновлення доступу до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва здійснюється автоматично після завершення строку обмеження доступу на період до завершення строку дії сертифіката енергоаудитора будівель.

Порядок обмеження та відновлення доступу до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Професійну підготовку осіб, які мають отримати професійну кваліфікацію енергетичного аудитора будівель, здійснюють:

заклади вищої освіти;

саморегулівні організації у сфері енергетичної ефективності будівель;

інші установи та організації, акредитовані Національним агентством кваліфікацій.

8. Порядок обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, кваліфікаційними центрами, закладами вищої освіти та саморегулівними організаціями у сфері енергетичної ефективності будівель затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Доступ до інформації про енергоаудиторів будівель, у тому числі про сертифікати енергоаудиторів будівель, про надання, обмеження та відновлення доступу енергоаудитора будівель до електронного кабінету енергоаудитора будівель Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, є відкритим та безоплатним через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

1. Саморегулівними організаціями у сфері енергетичної ефективності будівель є добровільні неприбуткові об’єднання фізичних та/або юридичних осіб за напрямом господарської чи професійної діяльності у сфері енергетичної ефективності будівель, які здійснюють повноваження з регулювання діяльності у сфері енергетичної ефективності будівель (далі - саморегулівні організації).

2. Саморегулівна організація набуває свого статусу з дня її реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

Саморегулівна організація припиняє свій статус через п’ять робочих днів з дня прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, рішення про скасування реєстрації саморегулівної організації.

3. Саморегулівні організації є юридичними особами, які діють на засадах самоврядування.

4. Об’єднання, що має набути статус саморегулівної організації, повинно відповідати таким критеріям:

1) кількісний склад становить не менше 50 фізичних осіб, які відповідно до цього Закону є енергоаудиторами будівель;

2) не менше 90 відсотків кількісного складу провадять на постійній основі професійну діяльність у сфері сертифікації енергетичної ефективності будівель та/або енергетичного аудиту будівель, та/або обстеження технічних установок відповідно до цього Закону.

5. Порядок набуття та припинення статусу і примірний статут саморегулівної організації затверджуються Кабінетом Міністрів України.

6. Саморегулівна організація здійснює повноваження з регулювання щодо:

1) контролю за дотриманням законодавства щодо енергетичної ефективності будівель, забезпеченням сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель, обстеженням технічних установок, які відповідно до цього Закону здійснюють члени саморегулівної організації;

2) участі в розробленні нормативно-правових актів з питань енергетичної ефективності будівель;

3) участі у професійній підготовці енергоаудиторів будівель;

4) захисту прав своїх членів з питань досудового та судового вирішення спорів щодо енергетичної ефективності будівель відповідно до законодавства;

5) сприяння розвитку конкуренції серед енергоаудиторів будівель;

6) сприяння розвитку інформаційних технологій щодо енергетичної ефективності будівель;

7) сприяння інформуванню суспільства про акти законодавства з питань енергетичної ефективності будівель, вітчизняний і міжнародний досвід у цій сфері.

Державний контроль за діяльністю саморегулівних організацій здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

1. Енергоаудитори будівель під час провадження своєї діяльності мають право:

1) самостійно обирати форми і методи здійснення сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок відповідно до порядків та методик, передбачених цим Законом;

2) отримувати від замовника будівництва, власника (співвласників) будівлі, житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку необхідні документи та інформацію щодо сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок;

3) страхувати свою відповідальність відповідно до законодавства.

2. Енергоаудитори будівель під час провадження своєї діяльності зобов’язані:

1) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, технічних регламентів, норм і правил у сфері енергетичної ефективності будівель, принципу незалежності;

2) зберігати в таємниці інформацію, отриману під час провадження своєї діяльності, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб, дотримуватися вимог законодавства про захист персональних даних;

3) нести відповідальність перед замовником сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок за порушення умов договору відповідно до договору та закону;