Відповідно до вимог статті 9 Кодексу цивільного захисту України , пункту 7 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11 , Типового положення про функціональну підсистему єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 101 та підпункт 34 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363 ,

1. Затвердити Положення про функціональну підсистему ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту, що додається.

2. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Столярчук Б.В.) у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Це Положення визначає основи створення функціональної підсистеми ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДСЦЗ), її склад, завдання та рівні.

2. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:

об’єкти використання ядерної енергії - ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, уранові об’єкти та інші джерела іонізуючого випромінювання;

суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі - суб’єкт діяльності) - зареєстрована в установленому законом порядку юридична особа (підприємство, установа чи організація будь-якої форми господарювання) або фізична особа - підприємець, яка провадить чи заявила про намір провадити діяльність у сфері використання ядерної енергії, щодо якої Законом України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" установлені вимоги обов’язкового ліцензування, сертифікації або реєстрації;

функціональна підсистема ядерної та радіаційної безпеки (далі - функціональна підсистема) - складова частина єдиної державної системи цивільного захисту від радіаційного фактору небезпеки, до якої входять Державна інспекція ядерного регулювання України, органи управління та сили цивільного захисту суб’єктів господарювання, що належать до сфери її управління, та суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Кодексі цивільного захисту України, законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", Положенні про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11, типових положеннях про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 101.

3. Метою створення функціональної підсистеми є:

захист персоналу, населення і територій від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання шляхом запобігання ядерним та радіаційним аваріям на об’єктах використання ядерної енергії та при перевезенні радіоактивних матеріалів, забезпечення оперативного реагування у разі їх виникнення в мирний час та в особливий період;

оповіщення та подальше інформування заінтересованих органів державної влади, населення (через засоби масової інформації), Центру з інцидентів та аварійних ситуацій Міжнародного агентства з атомної енергії, компетентних органів інших країн в рамках міжнародних договорів у разі виникнення ядерних та радіаційних аварій на території України, а також за її межами в разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин, що може мати з точки зору радіаційної безпеки значення для інших держав та які зазнали або могли б зазнати радіаційного впливу.

4. Завданнями функціональної підсистеми є:

1) здійснення заходів цивільного захисту в Держатомрегулюванні, суб’єктів господарювання, що належать до сфери її управління, та суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії;

2) забезпечення готовності підпорядкованих сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та реагування на них, здійснення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій або небезпечних подій на об’єктах використання ядерної енергії та при перевезенні радіоактивних матеріалів;

3) організація та проведення моніторингу стану радіаційної безпеки, прогнозування виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій або небезпечних подій на об’єктах використання ядерної енергії та при перевезенні радіоактивних матеріалів на території Україні, а також за її межами в разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин, оцінка впливу і наслідків таких ситуацій чи подій;

4) своєчасне і достовірне інформування заінтересованих органів виконавчої влади та населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із радіаційним фактором небезпеки на території України, а також за її межами в разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин;

5) участь у проведенні рятувальних, інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах використання ядерної енергії та при перевезенні радіоактивних матеріалів;

6) забезпечення планування заходів цивільного захисту;

7) організація та проведення навчань (тренувань) з підготовки органів управління функціональної підсистеми та підпорядкованих їм сил цивільного захисту до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

8) участь, відповідно до компетенції, у розробленні та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів використання ядерної енергії в особливий період;

9) участь у навчанні населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з радіаційним фактором небезпеки;

10) участь у розробленні та виконанні державних цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям на об’єктах використання ядерної енергії та при перевезенні радіоактивних матеріалів;

11) здійснення заходів щодо укриття персоналу Держатомрегулювання, суб’єктів господарювання, що належать до сфери її управління, а також суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії у захисних спорудах цивільного захисту;

12) створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

13) забезпечення участі у міжнародному інформаційному обміні даними радіаційного моніторингу, у тому числі із застосуванням сучасних інформаційно-аналітичних платформ, мереж та технологій для своєчасної оцінки і прогнозу транскордонного перенесення радіоактивних речовин;

14) взаємодія з суб’єктами державної системи фізичного захисту об’єктів використання ядерної енергії та при перевезенні радіоактивних матеріалів;

15) припинення реагування на радіаційні аварії та здійснення переходу до стабілізації і відновлення відповідно до встановлених критеріїв і вимог ядерної та радіаційної безпеки;

16) розроблення та забезпечення дотримання норм, правил з ядерної та радіаційної безпеки, процедур ефективного реагування та механізмів координації і чіткого розподілу обов’язків і повноважень відповідно до основної цілі аварійного реагування: відновлення контролю над ситуацією та пом’якшення її наслідків, порятунку життя людей, запобігання або зведення до мінімуму детермінованих ефектів;

17) надсилання аварійного оповіщення та інформації в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації в Україні і одержання аварійного оповіщення та інформації в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації в іншій державі та виконання інших функцій згідно з Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну аварію, Конвенцією про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації та Конвенцією про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок;

18) здійснення міжнародного обміну оперативною інформацією про ядерні події в межах міжнародної шкали ядерних подій (INES), в рамках Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію та відповідних двосторонніх договорів з іншими країнами;

19) підтримання цілодобового зв’язку з Центром з інцидентів та аварійних ситуацій Міжнародного агентства з атомної енергії та компетентними органами інших країн в рамках міжнародних договорів;

20) надання консультативної підтримки суб’єктам діяльності у сфері використання ядерної енергії, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо розробки та оптимізації заходів радіаційного захисту персоналу, населення і територій;

21) інші завдання, визначені законодавством.

5. Безпосереднє керівництво функціональною підсистемою здійснюється Головою Держатомрегулювання.

6. До складу функціональної підсистеми входять Держатомрегулювання, суб’єкти господарювання, що належать до сфери її управління, суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії та підпорядковані їм сили цивільного захисту.

7. Постійно діючими органами управління функціональної підсистеми є:

на державному рівні - Держатомрегулювання через структурний підрозділ Держатомрегулювання з питань цивільного захисту;

на регіональному рівні - міжрегіональні територіальні органи Держатомрегулювання та територіальні органи на майданчиках атомних електростанцій;

на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії.

8. Для забезпечення управління, координації дій органів управління та підпорядкованих їм сил цивільного захисту, здійснення цілодобового чергування та забезпечення збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації функціонують:

на державному рівні - Інформаційно-кризовий центр Держатомрегулювання (далі - ІКЦ Держатомрегулювання);

на регіональному рівні - міжрегіональні територіальні органи Держатомрегулювання, територіальні органи на майданчиках атомних електростанцій;

на об’єктовому рівні - чергові (диспетчерські служби) суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії (у разі їх утворення).

Схема взаємодії функціональної підсистеми ядерної та радіаційної безпеки в рамках ЄДСЦЗ та міжнародних зобов’язань України наводиться у додатку до цього Положення.

9. Для управління функціональною підсистемою використовуються телекомунікаційні мережі загального користування і спеціального призначення, а також державна система урядового зв’язку.

10. До сил цивільного захисту функціональної підсистеми входять:

спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби (у разі утворення);

об’єктові аварійно-рятувальні служби (у разі утворення);

об’єктові формування цивільного захисту суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії;

об’єктові спеціалізовані служби цивільного захисту (у разі утворення);

державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), що забезпечують відомчу пожежну охорону (у разі утворення);

добровільні формування цивільного захисту (у разі утворення).

11. Режими функціонування функціональної підсистеми встановлюються відповідно до статей 11 - 15 Кодексу цивільного захисту України , заходи з їх реалізації визначаються відповідно до Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11.

Функціональна підсистема залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що загрожує або виникла, функціонує в таких режимах:

повсякденного функціонування;

підвищеної готовності;

надзвичайної ситуації;

надзвичайного стану.

Рішення про переведення функціональної підсистеми з одного режиму в інший приймається Головою Держатомрегулювання.

12. Основні заходи, що реалізуються функціональною підсистемою:

1) у режимі повсякденного функціонування: