Розглянувши проект Закону України "Про фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування в Україні" (реєстраційний № 9163 від 04.10.2018), надісланий листом Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення від 22.10.2018 № 04-34/13-218960, відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Схвалити висновок до проекту Закону України "Про фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування в Україні" (реєстраційний № 9163 від 04.10.2018), що додається.

2. Департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг надати висновок до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Залєтова О.М.

Проект Закону України "Про фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування в Україні" (реєстраційний № 9163 від 04,10.2018) унесено народними депутатами України Шипком А. Ф., Бахтеєвою Т. Д., Кужель О.В., Дубілем В. О., Ляшком О. В., Єфремовою І. О., Карпунцовим В. В.

Метою проекту Закону України "Про фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування в Україні" (далі - проект Закону), відповідно до пояснювальної записки до нього, є забезпечення конституційних гарантій на безоплатну медичну допомогу та її доступність для всіх громадян у необхідних, достатніх обсягах належного рівня якості за національними медико-економічними стандартами, і, як наслідок зниження тягаря витрат громадян на своє здоров'я власним коштом, детінізація обігу коштів "з кишені" громадян в охороні здоров'я.

Завданнями законопроекту є:

1) забезпечення стійкого та диверсифікованого фінансування надання громадянам гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги (медичних послуг) у необхідному обсязі та належної якості;

2) створення багатоканальної системи фінансування охорони здоров'я, основою якої є бюджетно-страхова модель фінансування;

3) запровадження загальнообов'язкового медичного страхування як одного з механізмів забезпечення гарантій конституційних прав громадян України на медичну допомогу (медичні послуги);

4) встановлення ефективної системи контролю за накопиченням та цільовим використанням коштів системи фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкового медичного страхування;

5) створення механізму контролю за якістю медичних послуг та їх відповідністю потребам пацієнтів.

Законопроектом пропонується редакція проекту Закону України "Про фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування в Україні" та внесення змін, зокрема, до законів України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", "Про страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом із тим вважаємо, що доцільність запровадження запропонованого механізму загальнообов'язкового медичного страхування має грунтуватись на основі аналізу наслідків його впровадження у сфері надання медичних послуг, а саме на основі детального аналізу рівня готовності сфери охорони здоров'я до впровадження засад страхової медицини, готовності страхового ринку до запровадження загальнообов'язкового медичного страхування та можливостей держави для створення багатоканальної системи фінансування охорони здоров'я, основою якої є бюджетно-страхова модель фінансування.

Перехід від бюджетного фінансування медичних послуг до бюджетно-страхової моделі фінансування може супроводжуватися численними негативними наслідками, зокрема порушенням системи фінансування медичних закладів за відсутності реального покращення якості медичних послуг, враховуючи, задекларований у пояснювальній записці до проекту Закону необхідний рівень охоплення системою загальнообов'язкового медичного страхування - 90%, що в абсолютних показниках означає охоплення медичною страховкою 34,9 млн осіб (з них зайнятого населення - 14,6 млн).

Вважаємо за необхідне окремо звернути увагу на те, що прийняття законопроекту передбачає зміни у соціально важливій галузі суспільних відносин, а саме діючій системі фінансування охорони здоров'я, що потребує додаткового обговорення з метою вивчення позиції всіх зацікавлених сторін, і в першу чергу страховиків.

Підтримуючи в цілому необхідність запровадження загальнообов'язкового медичного страхування, що має сприяти реформуванню організаційно-фінансових засад функціонування системи охорони здоров'я, Нацкомфінпослуг вважає за доцільне висловити щодо змісту проекту Закону такі пропозиції та зауваження.

1. Щодо запропонованої моделі функціонування загальнообов'язкового медичного страхування.

Частиною першою статті 3 законопроекту визначено, що відносини у сфері фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкового медичного страхування регулюються Конституцією України, Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", Бюджетним Кодексом України, Податковим Кодексом України, цим Законом, іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Таким чином, законопроект фактично передбачає виключення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з переліку законодавчих актів, які регулюють відносини у цій сфері, та яким передбачено медичне страхування як один із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 1).

Проектом Закону передбачено створення Резервного Фонду загальнообов'язкового медичного страхування, як організації публічного права - юридичної особи, що створюється з метою захисту прав і законних інтересів застрахованих осіб та закладів охорони здоров'я шляхом накопичення коштів Фонду та здійснення за їх рахунок виплат за договорами загальнообов'язкового медичного страхування у випадках та в порядку, визначеному цим Законом, положенням про обіг коштів у системі загальнообов'язкового медичного страхування, іншими нормативно-правовими актами (стаття 21 проекту Закону).

Також статтями 41 та 42 проекту Закону визначено джерела формування коштів Резервного Фонду загальнообов'язкового медичного страхування та порядок розміщення та використання коштів Резервного Фонду загальнообов'язкового медичного страхування.

Разом із тим порядок функціонування Резервного Фонду загальнообов'язкового медичного страхування та порядок здійснення таким Резервним Фондом виплат за страховиків у випадку недостатності коштів страхових резервів, положеннями проекту Закону не визначено і потребує врегулювання.

Також запропонована модель загальнообов'язкового медичного страхування передбачає для страхувальників та застрахованих осіб не конкурентний механізм вибору страховика, а саме нормативний розподіл між страховиками рівними частинами працюючих та непрацюючих осіб, які підлягають такому страхуванню, з урахуванням принципів територіальності.

2. Щодо статусу Уповноваженого органу та покладених на нього обов'язків.

Статтею 1 проекту Закону визначено, що Уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері загальнообов'язкового медичного страхування, а статтями 47 та 48 проекту Закону визначено функції та права цього Уповноваженого органу, що у свою чергу суперечить діючим законам України "Про страхування", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та призводить до дублювання функцій "уповноважених органів".

Так, статтею 46 проекту Закону зазначено, що державний нагляд за дотриманням вимог законодавства в системі загальнообов'язкового медичного страхування здійснюють центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетентності.

Разом Із тим відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону Уповноваженим органом буде створена Національна медична страхова агенція, що не відповідає Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", оскільки статтею 1 цього Закону визначено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади, а статтею 16 зазначено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.

Частиною другою статті 39 проекту Закону також зазначено, що страховики формують та ведуть облік резервів загальнообов'язкового медичного страхування на підставі Методики формування страхових резервів загальнообов'язкового медичного страхування, що затверджується Уповноваженим органом спільно з центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

При цьому проектом Закону не перебачено внесення відповідних змін до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і Закону України "Про страхування" та не узгоджено повноваження уповноваженого органу з регулювання ринків фінансових послуг з повноваженнями уповноваженого органу, зазначеного у проекті Закону,