1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 5, ст.31) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 294-IX від 14.11.2019, ВВР, 2020, № 5, ст.31 № 421-IX від 20.12.2019, ВВР, 2020, № 27, ст.176 № 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 1053-IX від 03.12.2020, ВВР, 2021, № 8, ст.59 - вводиться в дію з 30.06.2021 № 1082-IX від 15.12.2020, ВВР, 2021, № 16, ст.144 № 1124-IX від 18.12.2020, ВВР, 2021, № 6, ст.52 № 1909-IX від 18.11.2021, ВВР, 2023, №№ 12-13, ст.28 № 1928-IX від 02.12.2021, ВВР, 2022, № 3, ст.12 № 1962-IX від 15.12.2021, ВВР, 2023, № 2, ст.6 № 1967-IX від 16.12.2021 № 2347-IX від 01.07.2022 № 2471-IX від 28.07.2022, ВВР, 2023, № 19, ст.82 № 2494-IX від 29.07.2022 № 2710-IX від 03.11.2022 № 3269-IX від 14.07.2023, ВВР, 2023, № 87, ст.322 № 3460-IX від 09.11.2023, ВВР, 2023, №№ 97-100, ст.393 № 3728-IX від 22.05.2024 ) ( Установити, що у 2020 році норми абзацу другого частини п’ятої статті 4 та абзацу другого частини третьої статті 10 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 294-IX від 14.11.2019 ) ( Установити, що у 2021 році норми абзацу другого частини п’ятої статті 4 та абзацу другого частини третьої статті 10 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 1082-IX від 15.12.2020 )
Цей Закон визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості, реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів (включаючи допоміжні засоби) за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.
( Преамбула в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення
1. Законодавство про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров’я, цього Закону та інших законів і нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров’я.
2. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, застосовуються норми міжнародного договору.
Стаття 2. Визначення основних термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами;
( Пункт 1 частини першої статті 2 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 ) ( Пункт 2 частини першої статті 2 виключено на підставі Закону № 1962-IX від 15.12.2021 ) ( Пункт 3 частини першої статті 2 виключено на підставі Закону № 1962-IX від 15.12.2021 )
4) надавачі медичних послуг - заклади охорони здоров’я всіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з Уповноваженим органом;
( Пункт 4 частини першої статті 2 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
5) реімбурсація - повне або часткове відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України;
( Пункт 5 частини першої статті 2 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
6) тариф - ставка, що визначає розмір повної оплати за передбачені програмою медичних гарантій медичні послуги та лікарські засоби;
7) Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра, який очолює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
( Пункт 7 частини першої статті 2 в редакції Закону № 3728-IX від 22.05.2024 )
2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших законодавчих актах України.
Стаття 3. Державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів
1. Відповідно до цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
2. За рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров’я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов’язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також для підтримки державних некомерційних підприємств охорони здоров’я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, оплати енергоносіїв, підвищення оплати праці медичних працівників та фахівців з реабілітації, крім випадків участі державного некомерційного підприємства в державно-приватному партнерстві, фінансування якого здійснюється відповідно до угод, визначених Законом України "Про державно-приватне партнерство".
( Частина друга статті 3 в редакції Закону № 1962-IX від 15.12.2021 )
3. Права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством.
( Частина третя статті 3 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
4. Додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів можуть встановлюватися законами України.
( Частина четверта статті 3 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
5. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці працівників (програми "місцевих стимулів"), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров’я та інші програми в охороні здоров’я.
( Частина п'ята статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021; в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
Стаття 4. Програма медичних гарантій
1. У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:
1) екстреної медичної допомоги;
2) первинної медичної допомоги;
3) спеціалізованої медичної допомоги;
4) паліативної медичної допомоги;
5) реабілітації у сфері охорони здоров’я;
6) медичної допомоги дітям до 16 років;
7) медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021; в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
2. Іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, у межах програми медичних гарантій держава забезпечує оплату необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги. Такі особи зобов’язані компенсувати державі повну вартість наданих медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законами України.
Медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, надаються громадянам України, іноземцям та особам без громадянства незалежно від підстави перебування таких осіб на території України та наявності документів, які посвідчують особу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням інших видів медичної допомоги, оплачуються іноземцями та особами без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, за рахунок власних коштів, коштів добровільного медичного страхування чи інших джерел, не заборонених законодавством.
( Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021; в редакції Закону № 3269-IX від 14.07.2023 )
3. Програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Медичні послуги, лікарські засоби та медичні вироби, не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.
( Частина третя статті 4 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
4. Програма медичних гарантій розробляється з урахуванням положень галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової і бюджетної політики.
5.
( Дію абзацу першого частини п’ятої статті 4 в частині затвердження Верховною Радою України програми медичних гарантій у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 ) ( Дію абзацу першого частини п’ятої статті 4 в частині затвердження Верховною Радою України програми медичних гарантій у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022 ) ( Дію абзацу першого частини п'ятої статті 4 зупинено на 2022 рік згідно із Законом № 1928-IX від 02.12.2021 ) ( Дію абзацу першого частини п'ятої статті 4 зупинено на 2021 рік згідно із Законом № 1082-IX від 15.12.2020 ) ( Дію абзацу першого частини п'ятої статті 4 зупинено на 2020 рік згідно із Законом № 294-IX від 14.11.2019 )
Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок реалізації програми медичних гарантій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Абзац перший частини п'ятої статті 4 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету.
6. Звуження програми медичних гарантій не допускається, крім випадків, встановлених законом.
Розділ II
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ МЕДИЧНИХ ГАРАНТІЙ
Стаття 5. Основні принципи програми медичних гарантій
1. Програма медичних гарантій базується на таких принципах:
1) законодавче визначення умов і порядку фінансування надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій;
( Пункт 1 частини першої статті 5 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
2) надання рівних державних гарантій для реалізації пацієнтами права на охорону здоров’я незалежно від віку, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, зареєстрованого місця проживання, за ознакою мови або іншими ознаками;
3) забезпечення збереження і відновлення здоров’я населення шляхом надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів належної якості;
( Пункт 3 частини першої статті 5 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
4) цільове та раціональне використання коштів, передбачених на фінансування надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій;
( Пункт 4 частини першої статті 5 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
5) універсальність та справедливість доступу до необхідних медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій;
( Пункт 5 частини першої статті 5 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
6) передбачуваність та спланованість обсягу медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів;
( Пункт 6 частини першої статті 5 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
7) гласність, прозорість та підзвітність діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення;
8) конкуренція і відсутність дискримінації надавачів медичних послуг.
Стаття 6. Права та обов’язки пацієнтів у сфері державних фінансових гарантій
1. Пацієнти мають право на:
1) отримання необхідних їм медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, у надавачів медичних послуг;
( Пункт 1 частини першої статті 6 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
2) безоплатне отримання інформації від Уповноваженого органу або надавачів медичних послуг про програму медичних гарантій та надавачів медичних послуг за цією програмою, які можуть надати необхідну пацієнту медичну послугу;
3) можливість вибору лікаря та фахівця з реабілітації у порядку, встановленому законодавством;
( Пункт 3 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
4) надання лікарям, третім особам права доступу до персональних даних та іншої інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, у тому числі до інформації про стан свого здоров’я, діагноз, про відомості, одержані під час медичного обстеження, за умови дотримання такими особами вимог Закону України "Про захист персональних даних";
5) отримання від Уповноваженого органу інформації про осіб, які подавали запити щодо надання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, про такого пацієнта;
6) оскарження рішень, дій чи бездіяльності надавачів медичних послуг або Уповноваженого органу та його територіальних органів в установленому законом порядку;
7) судовий захист своїх прав;
8) звернення до Ради громадського контролю щодо дій чи бездіяльності Уповноваженого органу;
9) інші права, передбачені законодавством.
2. Пацієнти зобов’язані:
1) надавати відповідному надавачу медичних послуг достовірну інформацію та документи, необхідні для отримання медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів;
( Пункт 1 частини другої статті 6 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
2) проходити профілактичні медичні огляди в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
3) виконувати медичні приписи лікаря та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку надавача медичних послуг;
4) виконувати інші вимоги, передбачені законодавством про охорону здоров’я.
Стаття 7. Уповноважений орган
1. Основними функціями Уповноваженого органу є:
1) реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
2) проведення моніторингу, аналізу і прогнозування потреб населення України у медичних послугах, лікарських засобах та медичних виробах;
( Пункт 2 частини першої статті 7 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
3) виконання функцій замовника медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій;
( Пункт 3 частини першої статті 7 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
4) розроблення проекту програми медичних гарантій, а також порядку її реалізації та специфікацій і умов закупівлі медичних послуг за програмою медичних гарантій, внесення пропозицій щодо тарифів і коригувальних коефіцієнтів;
( Пункт 4 частини першої статті 7 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
5) укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію;
6) здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій;
( Пункт 6 частини першої статті 7 в редакції Законів № 2347-IX від 01.07.2022, № 3728-IX від 22.05.2024 )
6-1) здійснення моніторингу виконання умов договорів про медичне обслуговування населення та про реімбурсацію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 3728-IX від 22.05.2024 )
7) отримання та обробка персональних даних та іншої інформації про пацієнтів (у тому числі інформації про стан здоров’я, діагноз, відомостей, одержаних під час медичного обстеження пацієнтів), працівників надавачів медичних послуг, у тому числі фізичних осіб - підприємців, їх підрядників, аптечних закладів, необхідних для здійснення його повноважень, з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних";
( Пункт 7 частини першої статті 7 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
8) забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 8 частини першої статті 7 в редакції Закону № 1962-IX від 15.12.2021 )
9) здійснення інших повноважень, визначених законом.
2. З метою забезпечення прозорості та громадського контролю за діяльністю Уповноваженого органу утворюється Рада громадського контролю, що формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу, у складі 15 осіб, які підлягають ротації у порядку, встановленому Положенням про Раду громадського контролю. Строк повноважень члена Ради громадського контролю становить три роки.
( Частина друга статті 7 в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
3. До складу Ради громадського контролю не можуть входити:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
2) особа, за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
3) особа, яка має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року до дня подання заяви на участь у конкурсі накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
( Пункт 3 частини третьої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 524-IX від 04.03.2020, № 720-IX від 17.06.2020 )
4) особа, яка відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" є близькою особою голови, заступника голови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів, керівника структурного підрозділу цього органу;
5) особа, яка є членом органів управління та/або володіє прямо або опосередковано підприємствами або корпоративними правами суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів, або члени сім’ї якої (в розумінні Закону України "Про запобігання корупції") є власниками таких підприємств або корпоративних прав та/або є членами органів управління таких суб’єктів господарювання;
6) особа, яка, незалежно від тривалості, була працівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та/або Уповноваженого органу впродовж попередніх двох років;
7) особа, близькі особи якої (в розумінні Закону України "Про запобігання корупції"), незалежно від тривалості, були працівниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та/або Уповноваженого органу впродовж попередніх двох років.
4. Порядок проведення конкурсу з формування Ради громадського контролю, її персональний склад та положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5. Рада громадського контролю:
1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання завдань Уповноваженого органу;
2) розглядає звіти Уповноваженого органу і затверджує свій висновок щодо них;
2-1) направляє свого представника до участі в роботі комітету з відбору кандидатів на відповідну посаду Комісії з питань вищого корпусу державної служби під час проведення конкурсу на зайняття посад державної служби категорії "А" в Уповноваженому органі з правом дорадчого голосу;

................
Перейти до повного тексту