Відповідно до статей 22, 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та з метою вдосконалення нормативно-правових актів щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до періодичної переоцінки безпеки енергоблоків атомних станцій, що додаються.

3. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Григораш О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Вимоги встановлюють загальні вимоги до періодичної переоцінки безпеки енергоблоків атомних станцій, порядок розробки звітних документів з періодичної переоцінки безпеки, що розробляються на етапі життєвого циклу "експлуатація ядерної установки", їх структуру та зміст і є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб, які здійснюють діяльність, пов’язану з переоцінкою безпеки енергоблоків атомних станцій.

2. Ці Вимоги розроблені з урахуванням Загальних положень безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року за № 56/14747 (зі змінами) (далі - Загальні положення безпеки атомних станцій), та Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 22 вересня 2010 року № 124, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2010 року за № 964/18259 (зі змінами) (далі - Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій), в частині проведення періодичної переоцінки безпеки енергоблоків атомних станцій.

3. Експлуатуюча організація визначає та погоджує з Держатомрегулюванням "пілотний" енергоблок. Розробка звітів з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків, періодична переоцінка безпеки яких має бути виконана раніше періодичної переоцінки безпеки "пілотного" енергоблока, здійснюється відповідно до Загальних вимог до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний строк за результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 26 листопада 2004 року № 181, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 грудня 2004 року за № 1587/10186 (зі змінами).

4. Експлуатуюча організація за необхідності розробляє детальні вимоги до проведення періодичної переоцінки безпеки енергоблоків атомних станцій та/або до звіту з періодичної переоцінки безпеки.

5. За рішенням експлуатуючої організації, погодженим з Держатомрегулюванням, ці Вимоги можуть бути використані для проведення періодичної переоцінки безпеки інших ядерних установок.

6. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

кваліфікаційний термін - період часу працездатності обладнання в умовах нормальної експлуатації, визначений в процесі кваліфікації цього обладнання з урахуванням його старіння, протягом якого у випадку виникнення проектної аварії обладнання виконуватиме свої функції;

оперативний імовірнісний аналіз безпеки - імовірнісний аналіз безпеки, що оновлюється при необхідності для відображення поточних конструкційних та експлуатаційних характеристик енергоблока атомної станції та задокументований таким чином, щоб кожен елемент імовірнісної моделі можна було співвіднести із поточною інформацією про енергоблок атомної станції експлуатаційною документацією, інструкціями та настановами, що визначають дії оператора у випадку порушень нормальної експлуатації та аварій, а також припущеннями, зробленими при розробці імовірнісної моделі;

"пілотний" енергоблок - енергоблок, періодична переоцінка безпеки якого вперше виконується відповідно до цих Вимог.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок.

7. У цих Вимогах вживаються такі скорочення:

АС - атомна станція;

ЕО - експлуатуюча організація;

ЗППБ - звіт з періодичної переоцінки безпеки;

ІАБ - імовірнісний аналіз безпеки;

КАБ - комплексний аналіз безпеки;

ППБ - періодична переоцінка безпеки;

ФБ - фактор(и) безпеки;

ЯРБ - ядерна та радіаційна безпека.

1. Метою ППБ є визначення:

відповідності поточного рівня безпеки енергоблока АС нормам, правилам та стандартам з ЯРБ, проектній та експлуатаційній документації, звіту з аналізу безпеки енергоблока;

достатності та ефективності існуючих умов, що забезпечують підтримання належного рівня безпеки енергоблока АС в період до проведення наступної ППБ або до закінчення строку його експлуатації (у випадку припинення експлуатації енергоблока до проведення наступної ППБ);

переліку та термінів впровадження заходів з підвищення безпеки енергоблока, що необхідні для усунення або послаблення недоліків у разі їх виявлення за результатами проведених аналізів безпеки.

2. ППБ використовується для:

систематичної оцінки безпеки енергоблока АС, яка виконується з періодичністю, визначеною у Загальних положеннях безпеки атомних станцій;

прийняття рішень щодо довгострокової експлуатації енергоблока АС відповідно до Загальних вимог до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 квітня 2017 року № 136, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 травня 2017 року за № 578/30446 (далі - Загальні вимоги до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій).

3. ППБ проводиться для кожного енергоблока АС з урахуванням усіх аспектів, важливих для безпеки АС. Енергоблок розглядається як виробничий комплекс, який охоплює безпосередньо енергоблок, а також усі установки, об’єкти, споруди, що належать до технологічного комплексу енергоблоків та зазначені в ліцензії на право провадження діяльності на етапі життєвого циклу "експлуатація ядерної установки".

4. Під час проведення ППБ підлягають обов’язковому аналізу такі ФБ:

1) ФБ, пов’язані з технічним станом систем, елементів і конструкцій:

проект енергоблока (ФБ-1);

поточний технічний стан систем, елементів і конструкцій (ФБ-2);

кваліфікація обладнання (ФБ-3);

старіння (ФБ-4);

2) ФБ, пов’язані з аналізом безпеки:

детерміністичний аналіз безпеки (ФБ-5);

імовірнісний аналіз безпеки (ФБ-6);

аналіз внутрішніх та зовнішніх впливів (ФБ-7);

3) ФБ, пов’язані з експлуатаційною безпекою:

експлуатаційна безпека (ФБ-8);

використання досвіду інших АС та результатів наукових досліджень (ФБ9);

4) ФБ, пов’язані з управлінням:

організація, система управління та культура безпеки (ФБ-10);

експлуатаційна документація (ФБ-11);

людський фактор (ФБ-12);

аварійна готовність та планування (ФБ-13);

5) ФБ, пов’язаний з навколишнім природним середовищем:

радіаційний вплив на навколишнє природне середовище (ФБ-14).

5. Допускається виконання спільної ППБ кількох енергоблоків АС, але лише щодо тих ФБ, щодо яких аспекти оцінювання під час аналізу цих ФБ є спільними (загальностанційними) для цих енергоблоків (наприклад, ФБ-9, ФБ-10, ФБ-13, ФБ-14). У такому випадку ФБ, що є спільними для двох або більше енергоблоків АС, досліджуються з урахуванням специфіки кожного енергоблока. Рішення ЕО про виконання спільної ППБ кількох енергоблоків АС погоджуються із Держатомрегулюванням.

6. Перелік вихідних подій для аналізу ФБ, пов’язаних з аналізом безпеки енергоблока, формується з урахуванням пункту 4.4 Вимог до оцінки безпеки атомних станцій .

7. Під час аналізу ФБ, пов’язаних з аналізом безпеки енергоблока АС з кількома енергоблоками, враховуються можливі зв’язки між енергоблоками та взаємні впливи.

8. Після проведення аналізу всіх ФБ ЕО виконує КАБ енергоблока для інтегрування результатів аналізу окремих ФБ, визначення необхідних заходів з підвищення безпеки та термінів їх впровадження.

9. Рівень безпеки енергоблока визначається на основі результатів КАБ. КАБ враховує всі позитивні результати ППБ (повна відповідність вимогам норм, правил та стандартів з ЯРБ) та виявлені відхилення (невідповідності вимогам норм, правил та стандартів з ЯРБ, проектній та експлуатаційній документації тощо), а також запропоновані коригувальні заходи і/або заходи з підвищення безпеки. Аналізується спільний вплив позитивних результатів та відхилень на безпеку енергоблока. Відхилення, виявлені під час аналізу одного ФБ, можуть компенсуватися перевагами іншого ФБ (наприклад, впровадження інструкцій щодо дій оператора, спрямованих на компенсацію недоліків проекту або обладнання).

10. У випадку виявлення під час ППБ відхилень, в рамках КАБ проводиться аналіз їх впливу на безпеку енергоблока і АС взагалі та обґрунтування розроблених коригувальних заходів. Одночасно аналізуються безпека експлуатації енергоблока АС з відхиленнями до моменту реалізації визначених заходів та довгострокова експлуатація енергоблока АС після їх усунення або компенсації.

11. У випадку виявлення під час ППБ відхилень, що можуть мати суттєвий негативний вплив на здоров’я і/або безпеку персоналу, населення та навколишнє природне середовище, ЕО вживає невідкладних заходів, не очікуючи завершення виконання ППБ, та надає інформацію про такі заходи Міненерговугіллю та Держатомрегулюванню.

12. Під час виконання КАБ енергоблока враховується час, необхідний для впровадження коригувальних заходів та/або заходів, спрямованих на підвищення безпеки, вклад цих заходів у підвищення безпеки енергоблока АС, а також тривалість подальшої експлуатації енергоблока АС. Залежно від впливу заходів на підвищення безпеки і строк подальшої експлуатації енергоблока АС заходи можуть уточнюватись, також може розглядатись необхідність реалізації тимчасових заходів.

13. Під час виконання КАБ енергоблока з використанням детерміністичних методів аналізу оцінюється загальний вплив негативних і позитивних результатів, виявлених під час виконання ППБ, для визначення загального рівня безпеки енергоблока АС та АС взагалі.

Допускається використання ІАБ для оцінки ризику, пов’язаного з негативними результатами, для визначення пріоритетів та варіантів реалізації заходів з підвищення безпеки. Результати імовірнісних оцінок не можуть використовуватись як єдиний критерій для прийняття рішень.

14. Проведення кожної наступної ППБ енергоблока базується на змінах, що виникли з моменту проведення попередньої ППБ, вимог норм, правил та стандартів з ЯРБ, поточного стану енергоблока, враховує досвід експлуатації та всі модифікації, реалізовані на енергоблоці за цей період. Проведення наступної ППБ не дублює діяльність, здійснену ЕО під час проведення попередніх ППБ.

15. ЕО завчасно, але не пізніше ніж за три роки до завершення терміну експлуатації енергоблока АС або строку ППБ, зазначеного в ліцензії на право провадження діяльності на етапі життєвого циклу "експлуатація ядерної установки", погоджує із Держатомрегулюванням:

дату, станом на яку здійснюється ППБ (дата актуальності даних та інформації щодо стану енергоблока, що аналізується під час проведення ППБ);

обсяги ППБ та підходи до формування ЗППБ загалом, а також до окремих ФБ та КАБ;

план-графік виконання робіт з ППБ, в якому визначається вся діяльність з проведення ППБ.

У плані-графіку виконання робіт з ППБ наводяться реалістичні та логічні терміни виконання робіт, включно з термінами подання звітних матеріалів на розгляд до Держатомрегулювання та термінами проведення державної експертизи ЯРБ.

1. ЗППБ складається зі звітів з аналізу кожного ФБ та КАБ.

2. Звіти з аналізу кожного ФБ містять:

перелік норм, правил і стандартів з ЯРБ, галузевих та міжнародних документів, що використовуються для аналізу ФБ;

вимоги, що застосовуються під час аналізу ФБ;

методи та підходи, що застосовуються під час аналізу ФБ;

критерії оцінки;

результати, отримані під час аналізу (оцінка показників з моменту проведення попередньої ППБ);

порівняння критеріїв оцінки та представлених результатів;

відхилення, виявлені під час проведення аналізу, їх класифікація відповідно до впливу на безпеку та категоризація;

запропоновані коригувальні заходи і/або заходи з підвищення безпеки;

прогноз зміни ФБ до проведення наступної ППБ або до закінчення строку експлуатації енергоблока АС (у випадку припинення експлуатації енергоблока до проведення наступної ППБ).

3. Вимоги до аналізу кожного ФБ наведено у додатку до цих Вимог.

4. Питання радіаційного захисту персоналу та населення не виділяється як окремий ФБ, оскільки безпосередньо пов’язане із більшістю ФБ. Заходи з радіаційного захисту та їх ефективність розглядаються як спеціальні аспекти таких ФБ як: ФБ-1, ФБ-2, ФБ-8, ФБ-11, ФБ-13, ФБ-14.

5. Аналіз системи фізичного захисту АС не наводиться в ЗППБ. Аналіз ефективності системи фізичного захисту здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

6. У ЗППБ визначаються поточний стан та прогноз змін кожного ФБ до проведення наступної ППБ або закінчення строку експлуатації енергоблока АС (у випадку припинення експлуатації енергоблока до проведення наступної ППБ). Прогноз змін враховує оцінку спроможності ЕО виявляти потенційні відмови систем, елементів і конструкцій або помилки персоналу, завчасно попереджати їх або пом’якшувати їх наслідки. Визначаються механізми погіршення стану систем, елементів і конструкцій енергоблока, пов’язані зі старінням, що можуть призвести до відмови систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, та обмежити строк експлуатації енергоблока.

Вимоги до організації та здійснення діяльності з управління старінням встановлені в Загальних вимогах до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій.

7. Результати, отримані на основі аналізу окремих ФБ, можуть використовуватися як вихідні дані під час виконання аналізу інших ФБ.

8. Відхилення, встановлені за результатами аналізу кожного ФБ, розподіляються за такими категоріями:

відхилення, для усунення яких необхідне впровадження заходів з підвищення безпеки;

відхилення, за яких з урахуванням їх впливу на безпеку енергоблока не обов’язкове впровадження заходів, направлених на їх усунення, та за яких дозволяється експлуатація енергоблока.

9. Відхилення, що потребують впровадження заходів з підвищення безпеки, розподіляються за категоріями та залежно від впливу на безпеку (розподілення може виконуватися на основі детерміністичного аналізу та/або ІАБ, інженерної оцінки тощо). Заходи з підвищення безпеки, визначені на основі аналізу кожного ФБ, а також КАБ енергоблока вносяться до комплексного плану впровадження заходів з підвищення безпеки.

10. У разі наявності відхилень, що не потребують впровадження заходів, направлених на їх усунення, обґрунтовується віднесення відхилень до цієї категорії.

11. Метою КАБ енергоблока є обґрунтування можливості його подальшої експлуатації з урахуванням пункту 9 розділу ІІ цих Вимог.

12. КАБ енергоблока містить:

результати аналізу кожного ФБ - як позитивні результати, так і відхилення;

аналіз взаємозв’язку між ФБ та окремими відхиленнями;

оцінку впливу виявлених відхилень на безпеку;

визначення, встановлення категорій та пріоритетності заходів, направлених на усунення або компенсацію відхилень та/або на підвищення безпеки;

оцінку впливу виявлених відхилень на безпеку з урахуванням визначених заходів для їх усунення або компенсацію;

стислі результати прогнозу змін кожного ФБ до проведення наступної ППБ або до закінчення строку експлуатації енергоблока АС (у випадку припинення експлуатації енергоблока до проведення наступної ППБ);

комплексний план впровадження заходів з підвищення безпеки (в тому числі коригувальні заходи) з урахуванням категорій та пріоритетності заходів;

висновки стосовно можливості подальшої безпечної експлуатації АС, в тому числі й у довгостроковій перспективі.

13. У разі невідповідності проектної документації вимогам норм, правил і стандартів з ЯРБ та у випадку виявлення за результатами КАБ неспроможності систем безпеки виконувати функції безпеки енергоблока приймається рішення щодо необхідності переоцінки проекту.

1. ППБ та її результати використовуються для прийняття рішення про довгострокову експлуатацію енергоблока АС. Вимоги до організації та здійснення діяльності з підготовки до довгострокової експлуатації енергоблока встановлені в Загальних вимогах до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій.

2. При використанні ППБ для обґрунтування довгострокової експлуатації енергоблока враховується весь період довгострокової експлуатації, а не лише період до проведення наступної ППБ.

1. Метою аналізу ФБ-1 є визначення відповідності проекту та проектної документації з урахуванням поточного стану енергоблока вимогам норм, правил і стандартів з ЯРБ та міжнародних документів, а також встановлення відмінностей поточного стану енергоблока від проекту та проектної документації, при цьому враховуються результати попередньої ППБ енергоблока АС.

2. Аналіз ФБ-1 охоплює:

загальний огляд проекту енергоблока разом із кресленнями генерального плану, стислий опис систем та обладнання зі схемами;

перелік систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, їх класифікацію, обґрунтування повноти переліку, їх відповідність вимогам норм, правил та стандартів з ЯРБ, проектній та експлуатаційній документації;

оцінку та підтвердження, що проект та характеристики енергоблока відповідають вимогам норм, правил та стандартів з ЯРБ і забезпечують його функціонування в усіх умовах експлуатації АС протягом періоду експлуатації, визначеного проектом або попередньою ППБ, з урахуванням застосування стратегії глибокоешелонованого захисту, деталізованих вимог з безпеки (наприклад, щодо надійності, стійкості та функціональності систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки);

оцінку систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, для підтвердження забезпечення безпечної експлуатації та функціонування енергоблока згідно з проектними характеристиками, зокрема запобігання порушенням нормальної експлуатації, аварійним ситуаціям і аваріям та обмеження їх наслідків;

визначення відмінностей проекту енергоблока від норм, правил та стандартів з ЯРБ;

визначення відмінностей поточного стану енергоблока від проектної документації;

підтвердження наявності на АС комплекту технічної документації, яка необхідна для забезпечення безпечної експлуатації енергоблока;

оцінку системи обліку та зберігання технічної документації, яка забезпечує повноту та якість проектної документації, починаючи з етапу проектування (зокрема документації щодо всіх змін проекту);

оцінку питань, що стосуються зберігання відпрацьованого ядерного палива, та технічну оцінку умов експлуатації сховищ (за наявності);

оцінку діяльності ЕО з усунення виявлених невідповідностей.

3. Аналіз ФБ-1 проводиться на основі норм, правил і стандартів з ЯРБ та міжнародних документів, що застосовуються для виконання такого аналізу. Під час аналізу ФБ-1 виконується порівняння вимог, що застосовувалися під час проектування енергоблока, із чинними на дату актуальності даних та інформації, що аналізується під час проведення ППБ, з метою аналізу впливу змін на проект енергоблока.

4. Під час аналізу ФБ-1 виконується оцінка всіх систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, для виявлення відхилень проекту енергоблока від норм, правил і стандартів з ЯРБ. При виявленні відхилення виконується аналіз його впливу на безпеку та розробляються заходи для його усунення або послаблення наслідків.

5. Підтверджується наявність необхідної документації, що включає проектні основи на момент введення енергоблока в експлуатацію та на дату актуальності даних та інформації, що аналізується під час проведення ППБ, а також підтверджується, що ця документація зберігається та оновлюється для документування всіх змін та модифікацій, впроваджених на АС з моменту введення її в експлуатацію.

6. Аналізується спільний вплив на безпеку енергоблока та/або АС взагалі всіх модифікацій, впроваджених протягом проектного строку експлуатації або з часу проведення останньої ППБ.

7. Надається інформація щодо встановлених розмірів санітарно-захисної зони та зони спостереження АС та підтверджується їх відповідність критеріям, встановленим нормами, правилами і стандартами з ЯРБ.

1. Метою аналізу ФБ-2 є встановлення поточного стану систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, та його відповідності проектним вимогам, обґрунтування спроможності виконувати покладені на них функції відповідно до проектних вимог щонайменше до проведення наступної ППБ або до закінчення строку експлуатації енергоблока (у випадку припинення експлуатації енергоблока до проведення наступної ППБ).

2. Під час аналізу ФБ-2 аналізується та документується поточний технічний стан систем, елементів та конструкцій, важливих для безпеки, з урахуванням існуючих або передбачених ефектів старіння, впровадження модифікацій та досвіду експлуатації. Під час виконання аналізу ФБ-2 розглядаються всі зміни проектних вимог та нормативних документів з моменту проектування або проведення останньої ППБ.

3. Аналіз ФБ-2 охоплює:

аналіз переліку елементів та конструкцій, важливих для безпеки, щодо яких здійснюються заходи з продовження строку експлуатації;

оцінку існуючих або передбачених ефектів старіння;

аналіз внесених змін до проектних вимог та нормативних документів з моменту проектування або в період після проведення останньої ППБ, результати цього аналізу;

оцінку поточного технічного стану систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки (що підлягають та не підлягають заміні), з урахуванням старіння та виконаних робіт з модернізації;

результати виконаних замін елементів та конструкцій (із зазначенням нового строку експлуатації та посиланнями на документи, що це підтверджують);

результати функціональних випробувань, інспекцій і/або перевірок систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки;

результати обстежень, неруйнівного та руйнівного контролю металу трубопроводів та судин;

оцінку ефективності системи технічного обслуговування і ремонту систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки;

аналіз досвіду експлуатації систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки;

оцінку впливу на спроможність елементів та конструкцій, заміна яких неможлива, виконувати свої функції з урахуванням старіння;

аналіз інформації про режими роботи енергоблока та обладнання (цикли навантаження, аварійні режими тощо);

опис заходів інженерної підтримки експлуатації на АС та за її межами, зокрема лабораторні та ремонтні потужності;

оцінку стану та процесу експлуатації сховищ свіжого та відпрацьованого ядерного палива, радіоактивних відходів і джерел іонізуючого випромінювання.

4. Під час аналізу ФБ-2 підтверджується, що на енергоблоці АС та АС взагалі впроваджені і функціонують ефективна система технічного обслуговування, випробувань та інспекційних перевірок, система документування, а в документах належним чином відображено стан систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки.

5. Складається перелік елементів і конструкцій, важливих для безпеки, фактичний стан яких складно або неможливо визначити (наприклад, закладні деталі в бетоні, фундаменти будівель, підземні комунікації тощо) у зв’язку з їх розміщенням або умовами експлуатації. Щодо таких елементів і конструкцій, залежно від впливу на безпеку, приймається рішення про необхідність проведення додаткових обстежень або обґрунтувань безпеки. Поточний стан таких елементів і конструкцій розглядається на основі збору та аналізу специфічних даних, якщо вони можуть бути отримані, та/або непрямих показників, аналізу досвіду експлуатації аналогічного елемента чи конструкції на інших енергоблоках, АС або установках, що експлуатуються в аналогічних умовах.

6. Після визначення поточного стану систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, проводиться аналіз їх відповідності вимогам нормативної та проектної документації для підтвердження відсутності відхилень, наводиться інформація щодо запобігання появі відхилень до проведення наступної ППБ або до закінчення строку експлуатації енергоблока (у випадку припинення експлуатації енергоблока до проведення наступної ППБ).

У випадку виявлення невідповідності проектним основам і/або вимогам нормативних документів розробляються коригувальні заходи (додаткове обґрунтування безпеки, обстеження або лабораторні дослідження матеріалів, заміна обладнання тощо), що враховуються під час виконання КАБ.

1. Метою аналізу ФБ-3 є підтвердження виконання системами безпеки та обладнанням, важливим для безпеки, функцій безпеки під час сейсмічних впливів і під час "жорстких" умов навколишнього середовища, які можуть виникнути під час проектних аварій, протягом всього строку служби обладнання.

2. Аналіз ФБ-3 передбачає підтвердження ефективності діючої програми кваліфікації обладнання енергоблока щодо забезпечення належного функціонування систем безпеки та обладнання, важливого для безпеки, в умовах сейсмічних впливів та "жорстких" умовах навколишнього середовища, які можуть виникнути під час проектних аварій.

3. Аналіз ФБ-3 охоплює:

опис процесу кваліфікації обладнання, важливого для безпеки, перелік програм та нормативно-технічних документів;

перелік обладнання, що підлягає кваліфікації, та графік виконання робіт з кваліфікації обладнання енергоблока;

звіти та іншу документацію, розроблену за результатами виконання основних етапів робіт відповідно до програми кваліфікації обладнання енергоблока;

результати кваліфікації, підтвердження відповідності обладнання кваліфікаційним вимогам та встановлений кваліфікаційний термін;

порядок збереження досягнутого рівня кваліфікації обладнання протягом усього періоду його експлуатації (щонайменше до проведення наступної ППБ);

результати аналізу відмов обладнання, кваліфікація якого здійснена чи здійснюється, та перелік коригувальних заходів;

програми експлуатаційного контролю і процедури технічного обслуговування та ремонту для підтвердження, що вплив ефектів старіння на обладнання, кваліфікацію якого здійснено, є незначним і деградація внаслідок старіння не впливає на виконання проектних функцій;

наявність процедур щодо контролю за фактичними параметрами навколишнього середовища в умовах нормальної експлуатації енергоблока та аналіз їх відповідності параметрам, на які обладнання кваліфіковано;

порядок переоцінки кваліфікаційного терміну або захисту обладнання, кваліфікація якого здійснена, у разі його експлуатації в умовах, що перевищують параметри, щодо яких обладнання кваліфіковано;

порядок недопущення негативного впливу на обладнання, кваліфікацію якого здійснено, модифікації систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки;

опис бази даних кваліфікації обладнання та порядок її ведення протягом усього строку експлуатації.

4. Під час аналізу ФБ-3 враховуються:

зміни номенклатури та/або класифікації обладнання, що підлягає кваліфікації;

зміни умов і режимів експлуатації та спроможність обладнання забезпечувати виконання функцій безпеки з урахуванням цих змін;

процедури забезпечення якості під час виконання робіт відповідно до програми кваліфікації обладнання.

5. За результатами аналізу ФБ-3 підтверджуються:

належне функціонування обладнання з початку експлуатації та у період довгострокової експлуатації;

актуальність програм і методичних документів з кваліфікації обладнання з урахуванням фактичних умов експлуатації обладнання;

належна організація і виконання робіт з технічного обслуговування, контролю стану, випробувань та калібрування, ремонту обладнання, а також документування таких робіт для забезпечення працездатності обладнання, кваліфікацію якого здійснено.

6. Під час аналізу ФБ-3 враховуються результати оцінки поточного стану систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, проведеної під час аналізу ФБ-2.

1. Метою аналізу ФБ-4 є підтвердження ефективності програми управління старінням елементів і конструкцій, важливих для безпеки, та її спроможності забезпечити виконання цими елементами і конструкціями своїх функцій під час подальшої експлуатації енергоблока.

2. Програма управління старінням енергоблока формується відповідно до Загальних вимог до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій. ЕО актуалізує (за необхідності) програму управління старінням за результатами виконаних робіт з оцінки поточного технічного стану елементів і конструкцій енергоблока, важливих для безпеки. Програма управління старінням є невід’ємним додатком до звіту з аналізу ФБ-4.

3. Аналіз ФБ-4 включає:

розгляд політики ЕО щодо управління старінням;

оцінку повноти і достатності переліку елементів і конструкцій, що підлягають управлінню старінням;

оцінку повноти і достатності заходів, спрямованих на прогнозування та утримання в прийнятних межах деградації елементів та конструкцій, важливих для безпеки;

перевірку наявності інформації, необхідної для оцінки деградації внаслідок старіння, зокрема в проектній, експлуатаційній та ремонтній документації;

оцінку ефективності процедур технічного обслуговування та ремонту для управління старінням елементів та конструкцій, важливих для безпеки, що не підлягають заміні;

оцінку ефективності програми управління старінням;

оцінку достатності розроблених рекомендацій з експлуатації, що спрямовані на прогнозування та утримання у прийнятих межах темпів деградації елементів і конструкцій, важливих для безпеки, внаслідок старіння;

оцінку прогнозу технічного стану систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, з урахуванням меж безпечної експлуатації та інших умов, які обмежують строк експлуатації елементів і конструкцій та енергоблока взагалі;

розгляд результатів реалізації програми управління старінням енергоблока і звітних документів.

4. Під час аналізу ФБ-4 обґрунтовується спроможність програми управління старінням забезпечити безпечну експлуатацію енергоблока до проведення наступної ППБ або до закінчення строку експлуатації енергоблока (у випадку припинення експлуатації енергоблока до проведення наступної ППБ).

1. Метою аналізу ФБ-5 є підтвердження того, що під час нормальної експлуатації енергоблока, при порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях забезпечується дотримання критеріїв безпеки і проектних

меж, встановлених нормами, правилами та стандартами з ЯРБ, проектною й експлуатаційною документацією, а також забезпечується обмеження наслідків запроектних аварій з урахуванням:

поточного стану енергоблока, включно з усіма модифікаціями систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, з часу останнього оновлення звіту з аналізу безпеки або проведення останньої ППБ;

усіх режимів експлуатації енергоблока, поводження з ядерним паливом та радіоактивними відходами;

фактичного стану систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, та прогнозних змін їх стану до проведення наступної ППБ або до завершення строку експлуатації енергоблока (у випадку припинення експлуатації енергоблока до проведення наступної ППБ);

використання сучасних валідованих і верифікованих комп’ютерних кодів і розрахункових моделей у сукупності із сучасними детерміністичними методами аналізу;

норм, правил і стандартів з ЯРБ, міжнародних документів, що регламентують питання виконання детерміністичного аналізу безпеки, а також досвіду виконання аналізів та результатів наукових досліджень.

2. Аналіз ФБ-5 включає:

формування переліку вимог норм, правил і стандартів з ЯРБ, міжнародних документів, що регламентують питання виконання детерміністичного аналізу безпеки;

оцінку методології, застосованої під час виконання детерміністичного аналізу безпеки, та обсягів аналізу;

оцінку актуальності вихідних даних, використаних для аналізу;

основні результати аналізу та оцінку їх відповідності встановленим вимогам.

3. Під час аналізу ФБ-5 аналізуються зміни норм, правил і стандартів з ЯРБ, міжнародних документів, проектної, експлуатаційної документації, інструкцій та настанов, що визначають дії персоналу у випадку порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій та аварій, а також модифікації, що реалізовані з дати, станом на яку виконано останній детерміністичний аналіз безпеки енергоблока, та проводиться оцінка їх впливу на методологію, вихідні дані, застосовані припущення та методи розрахункового моделювання, критерії оцінки, результати та висновки детерміністичного аналізу безпеки.

4. За результатами оцінки впливу змін та модифікацій підтверджуються актуальність та достатність виконаного раніше детерміністичного аналізу для досягнення мети аналізу ФБ-5 або проводиться повторний (повний або частковий) детерміністичний аналіз безпеки з урахуванням результатів зазначеної оцінки.

5. На основі результатів аналізу ФБ-5 роблять висновки щодо:

відповідності детерміністичного аналізу безпеки вимогам норм, правил і стандартів з ЯРБ, міжнародних документів, що регламентують питання виконання детерміністичного аналізу безпеки;

дотримання критеріїв безпеки і проектних меж, встановлених нормами, правилами і стандартами з ЯРБ, проектною та експлуатаційною документацією;