Відповідно до статті 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", з метою забезпечення державного регулювання у сфері використання ядерної енергії

1. Затвердити Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій, що додаються.

2. Департаменту оцінки безпеки ядерних установок (Шевченко І.А.) забезпечити:

подання цього наказу в п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

розсилку цього наказу відповідно до розрахунку розсилки після його тиражування.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Божка С.Г.

1.1. Ці Вимоги встановлюють основні цілі та складові оцінки безпеки атомних станцій та визначають взаємозв'язок між звітами з оцінки безпеки на різних етапах життєвого циклу атомної станції. Детальні вимоги до структури та змісту звітів з оцінки безпеки встановлюються в окремих нормативних документах з урахуванням положень цих Вимог.

1.2. Вимоги розроблені відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", Конвенції про ядерну безпеку з урахуванням стандартів Міжнародного агентства з атомної енергії "Оцінка безпеки установок та діяльності", "Оцінка безпеки та перевірка для атомних електричних станцій" та Західноєвропейської асоціації регулюючих органів "Гармонізація реакторної безпеки" і конкретизують Загальні положення безпеки атомних станцій, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19.11.2007 N 162, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 25.01.2008 за N 56/14747 (далі - Загальні положення безпеки АС), у частині оцінки безпеки атомних станцій відповідно до фундаментального принципу безпеки "відповідальність експлуатуючої організації" та загальних організаційно-технічних принципів безпеки "аналіз безпеки" та "незалежні перевірки".

1.3 Вимоги обов'язкові для всіх юридичних та фізичних осіб, що здійснюють діяльність, пов'язану з оцінкою безпеки атомної станції на різних етапах життєвого циклу атомної станції.

1.4. У цих Вимогах уживаються такі скорочення:

АС - атомна станція;

ІАБ - імовірнісний аналіз безпеки;

МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії;

РУ - реакторна установка;

ЧГАВ - частота граничного аварійного викиду;

ЧПАЗ - частота пошкодження активної зони.

1.5. У цих Вимогах терміни та визначення вживаються в таких значеннях:

аналіз безпеки АС - дослідження безпеки АС детерміністичними та імовірнісними методами аналізу безпеки з використанням програмних засобів та розрахункових моделей;

валідація програмного засобу - підтвердження коректності застосування математичних рівнянь та даних, закладених у програмний засіб, шляхом порівняння результатів розрахунків основних фізичних процесів з експериментальними даними чи результатами розрахунків з використанням інших програмних засобів (у разі відсутності експериментальних даних);

валідація розрахункової моделі - підтвердження коректності розрахункової моделі шляхом порівняння результатів розрахунків з експериментальними даними чи результатами розрахунків з використанням інших програмних засобів (у разі відсутності експериментальних даних);

верифікація програмного засобу - підтвердження коректності імпортування у програмний засіб математичних рівнянь та даних;

верифікація розрахункової моделі - підтвердження коректності відображення у розрахунковій моделі даних об'єкта, що моделюється;

експлуатаційна безпека - відповідність експлуатації АС вимогам норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, технологічному регламенту безпечної експлуатації, робочим програмам, інструкціям, керівництвам та іншій експлуатаційній документації;

незалежна перевірка діяльності з оцінки безпеки АС - перевірка діяльності з оцінки безпеки АС, яка проводиться за ініціативи експлуатуючої організації кваліфікованими та незалежними експертами;

оцінка безпеки АС - перевірка відповідності безпеки АС вимогам норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;

проектна безпека - відповідність проекту АС та поточного стану споруд, систем та елементів енергоблока АС нормам, правилам та стандартам з ядерної та радіаційної безпеки;

програмний засіб - розрахункова програма (комп'ютерний код), що містить систему математичних рівнянь та даних, які описують обладнання та процеси АС за заданою точністю, що в комплексі з розрахунковою моделлю дозволяє виконувати аналіз безпеки АС;

профіль ризику - виражене в графічному або числовому вигляді співвідношення між значеннями ризику від окремих складових;

ризик - математично виражене очікування негативних наслідків від діяльності, що проваджується;

ризик-інформоване прийняття рішень - прийняття рішень з безпеки АС з урахуванням оцінок ризику в доповнення до детерміністичних оцінок безпеки та досвіду експлуатації;

розрахункова модель - аналітичне представлення системи, елемента чи АС у цілому у форматі програмного засобу.

Інші терміни та визначення вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", Загальних положеннях безпеки АС.

2.1. Оцінка безпеки АС виконується з метою підтвердження досягнення базової мети безпеки, дотримання критеріїв безпеки та перевірки відповідності безпеки АС вимогам норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

2.2. Оцінка безпеки АС є комплексним та безперервним процесом протягом життєвого циклу АС.

2.3. Відповідальність за виконання оцінки безпеки АС та її результати несе експлуатуюча організація.

2.4. При виконанні оцінки безпеки АС враховуються характеристики майданчика розміщення АС, проектні дані, дані щодо будівництва, введення в експлуатацію та експлуатації АС.

Особлива увага приділяється:

культурі безпеки;

радіаційній безпеці;

стратегії глибокоешелонованого захисту;

аналізу безпеки АС.

2.5. За результатами оцінки безпеки АС визначаються:

досягнення базової мети безпеки;

дотримання критеріїв безпеки;

відповідність АС чинним вимогам норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;

проектні рішення та складові експлуатації АС, що мають найбільший вплив на безпеку АС;

профіль ризику.

2.6. Результати оцінки безпеки АС використовуються для обґрунтування і підвищення проектної та експлуатаційної безпеки АС.

Основними напрямами використання результатів оцінки безпеки АС є:

розробка заходів з підвищення проектної та експлуатаційної безпеки АС;

обґрунтування меж та умов безпечної експлуатації;

вдосконалення інструкцій та керівництв з управління аваріями;

підготовка персоналу;

розробка аварійних планів АС, планів аварійного реагування експлуатуючої організації та програм протиаварійних тренувань;

планування науково-технічних досліджень з безпеки АС;

підвищення ефективності діяльності експлуатуючої організації.

2.7. Заходи з підвищення безпеки АС за результатами виконаної оцінки безпеки АС розробляються у разі:

невідповідності безпеки АС нормам, правилам та стандартам з ядерної та радіаційної безпеки;

перевищення критеріїв безпеки;

встановлення проблем безпеки, які впливають на реалізацію стратегії глибокоешелонованого захисту, викликають залежні відмови систем та елементів безпеки, знижують їх надійність чи призводять до невиконання системами та елементами безпеки встановлених у проекті АС функцій;

незбалансованості профілю ризику, у разі якщо ризик від окремих груп вихідних подій аварій, аварійних послідовностей чи комбінацій відмов обладнання та/чи помилок персоналу є непропорційно домінуючим;

необхідності врахування результатів новітніх науково-технічних досліджень з безпеки АС.

2.8. Експлуатуюча організація підтверджує достатність та ефективність розроблених заходів з підвищення безпеки АС з використанням детерміністичного та імовірнісного методів аналізу безпеки.

2.9. Заходи з підвищення безпеки АС категоризуються за вкладом у підвищення безпеки. Експлуатуюча організація забезпечує реалізацію заходів з підвищення безпеки АС у порядку, який відповідає їх вкладу в підвищення безпеки АС.

2.10. При виконанні оцінки безпеки АС (у діяльності з підвищення безпеки АС, при проведенні модернізацій, вдосконаленні експлуатаційної практики, підготовці персоналу та ін.) допускається використання ризик-інформованих підходів. Обов'язковим при прийнятті ризик-інформованих рішень є безумовне забезпечення реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту.

2.11. Обсяг та рівень деталізації оцінки безпеки АС протягом етапів життєвого циклу АС залежать від можливого радіаційного впливу діяльності на персонал АС, населення і навколишнє природне середовище.

2.12. Діяльність з оцінки безпеки АС є об'єктом системи управління якістю, що розробляється та впроваджується експлуатуючою організацією в установленому порядку.

3.1. Оцінка безпеки АС складається з оцінки проектних і експлуатаційних даних та аналізу безпеки АС.

3.2. При оцінці проектних та експлуатаційних даних враховуються:

реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту;

радіаційний захист;

класифікація систем та елементів за впливом на безпеку;

реалізація принципів одиничної відмови, резервування, різноманітності, фізичного розділення;

аналіз залежних відмов та міжсистемних зв'язків;

кваліфікація та старіння обладнання;

експлуатаційна безпека та зворотний зв'язок досвіду експлуатації.

3.3. Особлива увага приділяється внутрішнім та зовнішнім впливам, що можуть призвести до відмови декількох фізичних бар'єрів чи спричинити залежні відмови декількох систем та елементів безпеки, що виконують однакову функцію безпеки.

3.4. Аналіз безпеки складається з:

детерміністичного аналізу безпеки;

імовірнісного аналізу безпеки.

4.1. Аналіз безпеки АС є складовою частиною оцінки безпеки АС та спрямований на підтвердження розрахунковим шляхом неперевищення встановлених меж радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях, демонстрацію ефективності заходів з управління та обмеження наслідків запроектних аварій, а також підтвердження дотримання критеріїв безпеки.

4.2. Аналіз безпеки АС базується на поєднанні детерміністичного та імовірнісного методів аналізу безпеки. Поєднання цих методів аналізу безпеки дозволяє комплексно та всебічно дослідити безпеку АС. При проектуванні конструкцій, систем та елементів, важливих для безпеки, перевага надається детерміністичному методу аналізу безпеки.

4.3. В аналізі безпеки АС особлива увага приділяється:

стану фізичних бар'єрів на шляху поширення іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище в умовах можливих вихідних подій при різних станах РУ;

ефективності технічних та організаційних заходів щодо забезпечення безпеки енергоблока на кожному з п'яти рівнів стратегії глибокоешелонованого захисту в умовах можливих вихідних подій при різних станах РУ;

дотриманню встановлених критеріїв прийнятності (імовірнісних та детерміністичних).

використання аналітичних методів (аналіз впливів та працездатності, аналіз відмов та їх наслідки, побудова логічних діаграм);

порівняння з переліком подій для інших АС;

аналіз експлуатаційного досвіду (вітчизняного та міжнародного);

рекомендації МАГАТЕ.

Для визначення можливих комбінацій вихідних подій можуть застосовуватись детерміністичний та імовірнісний методи, а також результати інженерних оцінок.

4.5. Метою детерміністичного аналізу безпеки є оцінка наслідків виникнення постульованих вихідних подій при різних станах РУ, конфігурації систем та елементів, важливих для безпеки, порівняння результатів такої оцінки із встановленими для таких вихідних подій межами.

4.6. Детерміністичний аналіз безпеки проводиться для таких умов:

нормальна експлуатація;

порушення нормальної експлуатації;

проектні аварії;

запроектні аварії, включаючи важкі аварії.

4.7. У детерміністичному аналізі безпеки нормальної експлуатації розглядаються режими нормальної експлуатації, що визначаються у технологічному регламенті безпечної експлуатації енергоблока АС.

4.8. Детерміністичний аналіз безпеки нормальної експлуатації виконується з метою підтвердження:

неперевищення встановлених для нормальної експлуатації меж радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище у всіх станах РУ, визначених у технологічному регламенті безпечної експлуатації енергоблока;

ефективності реалізації рівня 1 "запобігання порушенням нормальної експлуатації" стратегії глибокоешелонованого захисту;

достатності та неперевищення меж та умов безпечної експлуатації.

4.9. Детерміністичний аналіз порушень нормальної експлуатації та проектних аварій становить основу при проектуванні систем безпеки АС. Вихідні події порушень нормальної експлуатації та проектних аварій розрізняються за важкістю наслідків та характеризуються різними значеннями очікуваної частоти виникнення.