На виконання положень Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" та з метою вдосконалення нормативно-правової бази України щодо продовження експлуатації АЕС у понадпроектний строк НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Загальні вимоги до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний строк за результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки (далі - Загальні вимоги), що додаються.

2. Начальнику Управління регулювання безпеки ядерних установок Семенову О.Ф. у п'ятиденний термін після підписання наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Директору Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Васильченку В.М. у місячний термін після державної реєстрації наказу забезпечити тиражування Загальних вимог у кількості 17 примірників.

4. Начальнику Управління регулювання безпеки ядерних установок Семенову О.Ф. у десятиденний термін після тиражування Загальних вимог забезпечити їх розсилку відповідно до розрахунку розсилки.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Загальні вимоги до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний строк за результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки (далі - Загальні вимоги) видано відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".

Загальні вимоги доповнюють Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій, затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України від 9 грудня 1999 року N 63 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 6 березня 2000 року за N 132/4353 (далі - Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій), в частині продовження строків етапу життєвого циклу, пов'язаного із експлуатацією енергоблока атомної електричної станції (далі - АЕС).

Цей документ встановлює регулюючі вимоги:

до продовження експлуатації енергоблоків АЕС в понадпроектний строк, що має бути результатом впровадження і виконання програми управління старінням;

до періодичної переоцінки безпеки, яка дає можливість оцінити безпеку експлуатації енергоблоків протягом обґрунтованого строку або до здійснення наступної переоцінки безпеки.

Загальні вимоги поширюються на діяльність, пов'язану з підготовкою енергоблоків АЕС до експлуатації у понадпроектний строк. Норми Загальних вимог щодо періодичної переоцінки безпеки енергоблоків АЕС та до звіту з переоцінки безпеки є обов'язковими при здійсненні планової переоцінки безпеки, яка необов'язково пов'язана з експлуатацією енергоблоків у понадпроектний строк.

У Загальних вимогах наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:

Деградація внаслідок старіння - ефекти старіння, які можуть погіршити спроможність системи або елемента виконувати проектні функції.

Елементи - обладнання, прилади, трубопроводи, кабелі, будівельні конструкції та інші вироби, що забезпечують виконання заданих функцій самостійно або в складі систем, які розглядаються в проекті як структурні одиниці при проведенні аналізів надійності і безпеки.

Критерії безпеки - установлені нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки і/або органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки значення параметрів і/або характеристик наслідків аварій, відповідно до яких обґрунтовується безпека АЕС.

Критичні елементи - елементи енергоблока АЕС, строк служби яких обмежує строк служби енергоблока, заміна та відновлення яких не є можливими за технічними або іншими обставинами.

Модернізація - комплекс робіт з поліпшення експлуатаційних характеристик діючого устаткування заміною окремих складових частин більш досконалими згідно з сучасними вимогами і нормами.

Понадпроектний строк експлуатації енергоблока АЕС - обґрунтована в звіті з переоцінки безпеки календарна тривалість експлуатації енергоблока АЕС після закінчення призначеного проектом строку експлуатації.

Призначений проектом строк експлуатації енергоблока АЕС - календарна тривалість експлуатації енергоблока АЕС, яка обґрунтована в проекті, до закінчення якої належить прийняти рішення про зняття з експлуатації або продовження експлуатації енергоблока АЕС протягом обґрунтованого понадпроектного строку.

Реконструкція - комплекс будівельних робіт, пов'язаних із зміною техніко-економічних показників чи використанням об'єкта за новим призначенням у межах існуючих будівельних габаритів. Складовою частиною реконструкції об'єкта може бути його капітальний ремонт.

Ресурс - сумарний наробіток об'єкта від початку експлуатації чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан.

Система - сукупність елементів, призначених для виконання заданих функцій.

Старіння - загальний процес, у якому характеристики систем або елементів поступово змінюються в часі або внаслідок використання.

Технічний стан - загальна характеристика елемента (системи), яка визначається поточними значеннями сукупності параметрів, встановлених технічною документацією на елемент (систему).

Управління старінням - технічні та експлуатаційні заходи, які здійснюються з метою утримання в придатних межах деградації внаслідок старіння та зносу.

Управління ресурсом - сукупність заходів щодо управління старінням і економічного планування з метою:

оптимізації експлуатації, технічного обслуговування та строку служби систем та елементів;

підтримки придатного рівня працездатності та безпеки;

забезпечення максимального повернення капітальних вкладень протягом терміну експлуатації установки.

Фактори безпеки - аспекти експлуатації енергоблока або АЕС в цілому, вплив яких на безпеку енергоблока необхідно розглянути при здійсненні періодичної оцінки безпеки.

1.1. ЗПОБ розробляється для кожного з енергоблоків АЕС і охоплює усі аспекти, важливі для безпеки. З цією метою певний енергоблок розглядається як виробничий комплекс, який включає безпосередньо енергоблок, а також усі установки, об'єкти, споруди, які входять до технологічного комплексу енергоблоків та зазначені в ліцензії на право здійснення діяльності "експлуатація ядерної установки".

1.2. В ЗПОБ необхідно надати аналіз безпеки енергоблока АЕС з урахуванням фундаментальних принципів безпеки та факторів безпеки, які, відповідно до рекомендацій МАГАТЕ, розподіляються за такими групами:

1.2.1. Технічний стан систем та елементів:

проект енергоблока АЕС;

поточний технічний стан систем та елементів;

кваліфікація обладнання;

старіння.

1.2.2. Аналіз безпеки:

детерміністичний аналіз безпеки;

імовірнісний аналіз безпеки;

аналіз внутрішніх та зовнішніх подій.

1.2.3. Експлуатаційна безпека і зворотний зв'язок від досвіду експлуатації:

експлуатаційна безпека;

використання досвіду інших АЕС і результатів наукових досліджень.

1.2.4. Управління:

організація і управління;

експлуатаційна документація;

людський фактор.

1.2.5. Аварійна готовність і планування.

1.2.6. Вплив на навколишнє середовище.

1.3. Періодична оцінка безпеки енергоблока АЕС має містити комплексний аналіз безпеки, який здійснюється з урахуванням внеску результатів, які отримані при розгляді кожного з факторів безпеки, та їх взаємного впливу.

1.4. Оцінку факторів безпеки треба здійснювати для всіх установок, об'єктів та споруд АЕС, які зазначені в ліцензії на право здійснення діяльності "експлуатація ядерної установки". Опис кожного фактора безпеки і рекомендації щодо їх застосування при здійсненні періодичної оцінки безпеки наведені в додатку.

1.5. Забезпечення якості та культура безпеки не віднесені до окремих факторів безпеки у зв'язку з тим, що вони мають бути складовою частиною кожного виду діяльності і роботи експлуатуючої організації. Поряд з цим, під час розгляду організації і управління експлуатуючої організації необхідно здійснити детальний аналіз питань забезпечення якості.

В розділі "експлуатаційна безпека" необхідно виконати детальний розгляд культури безпеки, яка водночас є складовою частиною кожного з факторів безпеки.

1.6. Питання радіаційного захисту персоналу і населення розглядаються як спеціальні аспекти факторів безпеки: проект установки, поточний стан систем і елементів, експлуатаційна безпека, експлуатаційна документація, аварійне планування і готовність. Поряд з цим, при розробці детальних вимог до форми і змісту ЗПОБ експлуатуюча організація може виділити радіаційний захист персоналу і населення в окремий фактор безпеки.

1.7. Розгляд системи фізичного захисту АЕС не включається в ЗПОБ у зв'язку з конфіденційністю інформації. Оцінка системи ефективності фізичного захисту здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

1.8. Відповідність установок, об'єктів та споруд АЕС, які зазначені в ліцензії на право здійснення діяльності "експлуатація ядерної установки", чинним нормативно-правовим актам з ядерної та радіаційної безпеки треба визначати для кожного фактора безпеки окремо. У разі виявлення невідповідності розробляються коригуючі заходи з обґрунтуванням їх впливу на безпеку установки. Якщо вжиття коригуючих заходів є неможливим або недоцільним, то тоді необхідно надати обґрунтування з використанням методів імовірнісного аналізу (у тих випадках, де доречно), при цьому необхідно довести, що переваги інших факторів безпеки компенсують або подолають негативний вплив невідповідностей на безпеку установки.

1.9. В ЗПОБ необхідно визначати поточний стан та прогноз зміни кожного фактора безпеки до наступної переоцінки безпеки або до строку припинення експлуатації енергоблока АЕС.

1.10. З метою виконання вимог пункту 5.9 термін розробки ЗПОБ не повинен перевищувати 3 роки для забезпечення актуальності наведених даних.

З метою скорочення обсягів робіт і терміну розробки ЗПОБ в ньому надаються з відповідними поясненнями посилання на результати попередніх досліджень і оцінок безпеки.

У цю групу факторів безпеки включено розгляд питань, які мають первинне значення для прийняття рішення про можливість продовження експлуатації енергоблока АЕС. Визначення відповідності проекту, поточного і прогнозованого технічного стану систем і елементів АЕС вимогам чинних національних і міжнародних стандартів, вимогам проектної документації є першочерговим завданням ЗПОБ, на основі якого здійснюється подальший аналіз безпеки.

Проект енергоблока АЕС

Метою розгляду проекту є встановлення відмінностей проектної документації від поточного стану енергоблока АЕС, а також визначення відповідності проекту і проектної документації вимогам чинних норм, правил та стандартів з безпеки.

Розгляд проекту енергоблока АЕС складається з розгляду кожної системи і виду обладнання відповідно до Технічного обґрунтування безпеки, під час розгляду перевіряється також наявність проектної документації.

Відповідна проектна документація, включаючи передпроектні розробки і дослідження, має бути доступною для персоналу АЕС для забезпечення безпечної експлуатації, ремонтів і модернізації енергоблоків АЕС.

У тих випадках, коли деяка проектна інформація про елементи, важливі для безпеки, відсутня, експлуатуюча організація повинна вжити усі заходи, щоб одержати або відновити таку документацію.

Проектна документація повинна зберігатися протягом усього терміну експлуатації енергоблока АЕС. В ЗПОБ надається інформація про систему зберігання, внесення змін і використання проектної документації.

Розгляд проекту енергоблока АЕС включає:

детальний опис проекту разом з кресленнями генерального плану, систем і обладнання;

перелік систем і елементів, важливих для безпеки, та їх класифікацію відповідно до Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій;

визначення суттєвих відмінностей проекту енергоблока АЕС від чинних національних і міжнародних вимог;

визначення важливості для безпеки виявлених недоліків та встановлення того, як ці недоліки впливають на глибокоешелонований захист енергоблока АЕС.

Поточний технічний стан систем і елементів

Метою розгляду є визначення поточного стану систем і елементів, важливих для безпеки, його відповідності вимогам проекту, а також перевірка відповідної документації.

Визначення поточного стану систем і елементів енергоблока АЕС є найважливішим завданням ЗПОБ, що здійснюється шляхом встановлення існуючої або очікуваної деградації внаслідок старіння систем і елементів. Інформацію про старіння елементів енергоблока АЕС необхідно накопичувати і зберігати протягом усього періоду експлуатації, вона має містити відомості про експлуатаційний контроль судин і трубопроводів, про випробування елементів, важливих для безпеки, відмови в роботі енергоблока АЕС і окремих видів обладнання, аналіз тренду і потоку відмов, результати технічного обслуговування і ремонтів, відомості про заміну обладнання і його елементів. Також необхідно проаналізувати інформацію про режими роботи енергоблока АЕС і окремих видів обладнання (цикли навантажень від температури і тиску, аварійні режими тощо). У тих випадках, коли така інформація відсутня, її необхідно відновити, для цього в деяких випадках необхідно здійснити додаткові обстеження, лабораторні дослідження і розрахунки.

У деяких випадках складно або неможливо визначити дійсний стан конкретних елементів енергоблока АЕС (закладні деталі в бетоні, фундаменти будівель, підземні комунікації та ін.). Перелік таких елементів повинен бути визначеним, і, в залежності від важливості для безпеки, приймаються рішення про необхідність їхніх обстежень або додаткових обґрунтувань безпеки.

В результаті розгляду необхідно зробити висновки щодо відповідності існуючого стану систем та елементів енергоблока АЕС вимогам проекту.

У тих випадках, коли відповідність не є незаперечною, необхідно розробити коригуючі заходи (додаткове розрахункове обґрунтування, інспекційне обстеження або лабораторні дослідження зразків матеріалів, заміну обладнання). У тих випадках, коли обладнання замінити неможливо, необхідно розглянути питання щодо зміни умов і меж безпечної експлуатації і внесення відповідних змін у проект енергоблока АЕС.

Розгляд поточного стану систем і елементів енергоблока АЕС включає:

перелік систем і елементів, важливих для безпеки, та їхню класифікацію;

інформацію, яка визначає функціональні можливості, у тому числі базу даних про дослідження матеріалів (метал, бетон тощо);

результати випробувань і перевірок, які демонструють функціональну працездатність систем і обладнання;

результати обстежень, неруйнівного і руйнівного контролю металів трубопроводів і судин;

відомості про ремонти;

опис існуючого стану систем і елементів, важливих для безпеки;

опис заходів інженерної підтримки експлуатації на АЕС і за межами її майданчика, включаючи лабораторні і ремонтні потужності.

Кваліфікація обладнання

Метою розгляду є визначення того, що обладнання протягом усього періоду експлуатації може виконувати проектні функції безпеки в умовах впливів навколишнього середовища, екстремальних зовнішніх подій і аварій (вібрація, землетруси, магнітні і електричні поля, значна температура, тиск, реактивні струмені води і пари, радіація, корозійно-активне середовище, вологість), враховуючи деградацію обладнання внаслідок старіння.

Кваліфікаційні випробування елементів, важливих для безпеки, здійснюються, починаючи з виготовлення обладнання, і продовжуються в процесі введення в експлуатацію та експлуатації, враховуючи вплив старіння обладнання, модифікацій, ремонтів та відновлення, відмов у роботі та замін, для забезпечення впевненості, що це обладнання здатне виконувати функції безпеки в умовах, які визначені проектом енергоблока АЕС.

Розгляд кваліфікації обладнання енергоблока АЕС включає:

перелік обладнання, визначеного експлуатуючою організацією для включення в програму кваліфікації обладнання, і перелік відповідних кваліфікаційних програм і методик;