Відповідно до статті 10 Закону України "Про Службу безпеки України" , статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" , Інструкції про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 08 жовтня 2007 року № 718, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2007 року за № 1238/14505, з метою удосконалення порядку організації медичної реабілітації в Службі безпеки України

1. Затвердити Зміни до Інструкції про організацію медичної реабілітації в Службі безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 15 листопада 2012 року № 512, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2012 року за № 2035/22347, що додаються.

2. Начальнику Військово-медичного управління Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Пункт 1.6 розділу І викласти в такій редакції:

"1.6. До відділення реабілітації санаторію особа може бути направлена за рахунок кошторисних призначень СБУ не більше одного разу на рік.

До Лікарні особа може бути направлена без обмеження кількості випадків за рішенням ЛКК з урахуванням перебігу захворювань.".

2. У розділі ІІ:

1) пункт 2.1 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Першочергово реабілітаційне лікування отримують особи, які перебувають на медичному обліку у лікувально-профілактичних закладах СБУ.";

2) абзац п’ятий пункту 2.7 виключити;

3) у пункті 2.8:

в абзаці першому слово "затвердженого" виключити;

абзац третій викласти в такій редакції:

"виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - виписка із медичної карти), а особі, яка перебуває на медичному обліку у лікувально-профілактичному закладі СБУ, дислокованому у місті Києві та Київській області, при направленні її на медичну реабілітацію до Лікарні - медичну карту амбулаторного хворого.".

3. У розділі ІІІ:

1) пункт 3.2 викласти в такій редакції:

"3.2. Строк медичної реабілітації встановлюється ЛКК без урахування часу на проїзд і становить:

у відділенні реабілітації санаторію - у межах строку, встановленого для санаторно-курортного лікування у санаторії;

у Лікарні - від 12 до 21 календарного дня";

2) пункт 3.3 викласти в такій редакції:

"3.3. При прибутті на медичну реабілітацію особа подає такі документи:

направлення;

виписку із медичної карти, а особа, яка перебуває на медичному обліку у лікувально-профілактичному закладі СБУ, дислокованому у місті Києві та Київській області, та прибула на медичну реабілітацію до Лікарні, - медичну карту амбулаторного хворого";

службове посвідчення (пенсійне посвідчення) та паспорт - особи, зазначені в абзаці другому пункту 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції;

паспорт - особи, зазначені в абзаці третьому пункту 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції.".

4. У додатку 1 до Інструкції:

1) пункт 2 доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"минущі вегетативні прояви, донозологічні та преморбідні стани, що характеризуються напруженням механізмів адаптації або зниженням функціональних можливостей із задовільними показниками соціальної та професійної адаптації;

стани, які виникли в результаті негативного впливу несприятливих факторів професійного та навколишнього середовища під час виконання завдань оперативно-службової діяльності (гравітаційне перевантаження, переохолодження, вплив жаркого та/або вологого клімату, контакт зі шкідливими речовинами та іонізуючим випромінюванням, специфічний та неспецифічний вплив шуму та інші);

зниження емоційно-вольової активності та розумової діяльності, що супроводжується астенічним та гіпостенічним синдромами;

наявність негативних когнітивно-поведінкових реакцій при дезадаптивному статусі;

затяжний стан емоційної напруги (тривоги, неспокою), повторні переживання психотравмуючих подій та хвороблива реакція на них, порушення сну, що відображаються на самопочутті, працездатності та потребують незначного психотерапевтичного та медикаментозного коригування.";