Відповідно до статті 10 Закону України "Про Службу безпеки України", статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пунктів 3.2 розділу ІІІ та 4.2 розділу ІV Інструкції про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 08 жовтня 2007 року № 718, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2007 року за № 1238/14505, з метою визначення порядку організації медичної реабілітації в Службі безпеки України

1. Затвердити Інструкцію про організацію медичної реабілітації в Службі безпеки України, що додається.

2. Начальнику Військово-медичного управління Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Служби безпеки України від 24 вересня 2007 року № 691 "Про затвердження Інструкції про порядок відбору і направлення хворих до лікарні відновного лікування Військово-медичного управління Служби безпеки України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2007 року за № 1187/14454.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. З цим наказом ознайомити особовий склад Служби безпеки України.

1.1. Ця Інструкція визначає порядок організації медичної реабілітації в системі Служби безпеки України (далі - СБУ).

1.2. Терміни, що застосовуються в цій Інструкції, вживаються у значеннях, визначених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та Інструкції про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України, затвердженій наказом Служби безпеки України від 08 жовтня 2007 року № 718, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2007 року за № 1238/14505.

1.3. Медична реабілітація проводиться у відділенні реабілітації санаторію або в лікарні відновного лікування СБУ (далі - Лікарня).

1.4. Організація медичної реабілітації відповідно до вимог цієї Інструкції у відділенні реабілітації санаторію та в Лікарні покладається на начальника санаторію, Лікарні.

1.5. Медична реабілітація проводиться за рахунок кошторисних призначень СБУ на зазначені цілі.

1.6. До відділення реабілітації санаторію особа може бути направлена за рахунок кошторисних призначень СБУ не більше одного разу на рік.

До Лікарні особа може бути направлена без обмеження кількості випадків за рішенням ЛКК з урахуванням перебігу захворювань.

1.7. Організація медико-психологічної реабілітації визначається наказом Центрального управління СБУ від 03 лютого 2016 року № 42/ДСК.

1.8. Координацію роботи закладів охорони здоров’я СБУ з питань відбору, направлення, проведення медичної і медико-психологічної реабілітації та забезпечення ефективного використання їх ліжкового фонду здійснює Військово-медичне управління (далі - ВМУ) СБУ.

2.1. На медичну реабілітацію направляються:

1) до відділення реабілітації санаторію:

співробітники-військовослужбовці СБУ (далі - військовослужбовці);

пенсіонери з числа військовослужбовців СБУ;

працівники, які уклали трудовий договір із СБУ (за основним місцем роботи), у тому числі державні службовці (далі - працівники СБУ) та перебувають на медичному обліку у лікувально-профілактичних закладах СБУ, - у період відпустки;

2) до Лікарні - особи, які перебувають на медичному обліку у лікувально-профілактичних закладах СБУ (за винятком осіб до 18 років), а також на договірних засадах - інші особи.

Першочергово реабілітаційне лікування отримують особи, які перебувають на медичному обліку у лікувально-профілактичних закладах СБУ.

2.2. Направлення особи на медичну реабілітацію здійснюється за її згодою відповідно до показань для направлення на медичну реабілітацію згідно з додатком 1 до цієї Інструкції та за відсутності протипоказань, при яких направлення на медичну реабілітацію не здійснюється, згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

2.3. Показання та протипоказання щодо медичної реабілітації встановлює лікуючий лікар на підставі даних диспансерного нагляду, результатів попереднього лікування і діагностичних обстежень.

2.4. Про потребу в медичній реабілітації особи, яка проходила лікування в госпіталі, лікуючий лікар робить запис у медичній карті стаціонарного хворого за формою № 003/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - медична карта стаціонарного хворого).

2.5. Про потребу в медичній реабілітації особи, яка проходила амбулаторне лікування або перебуває під динамічним наглядом, лікуючий лікар робить запис у медичній карті амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - медична карта амбулаторного хворого).

2.6. Особи, які перебувають на медичному обліку у лікувально-профілактичних закладах СБУ, направляються на медичну реабілітацію за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я СБУ (далі - ЛКК) про відбір на медичну реабілітацію за формою згідно з додатком 3 до цієї Інструкції (далі - висновок ЛКК).

Дата заїзду військовослужбовця на медичну реабілітацію визначається у висновку ЛКК керівником відповідного підрозділу Центрального управління, регіонального органу, органу військової контррозвідки, навчального чи іншого закладу, науково-дослідної або іншої установи, організації чи підприємства СБУ, Штабу Антитерористичного центру при СБУ (далі - органи, підрозділи, заклади, установи) у межах рекомендованого ЛКК строку для заїзду.

2.7. Висновок ЛКК про необхідність направлення військовослужбовця на медичну реабілітацію розглядається:

щодо військовослужбовців органів, підрозділів, закладів, установ, дислокованих на території міста Києва та Київської області, - у Центральній військово-лікарській комісії (далі - ЦВЛК) ВМУ СБУ;

щодо військовослужбовців органів, підрозділів, закладів, установ, дислокованих за межами міста Києва та Київської області, - у військово-лікарській комісії (далі - ВЛК) військово-медичної служби регіонального органу.

ЦВЛК (ВЛК) за результатами розгляду висновку ЛКК приймає рішення про необхідність звільнення військовослужбовця від виконання службових обов’язків, що оформлюється протоколом ЦВЛК (ВЛК).

Рішення про необхідність направлення працівників СБУ на медичну реабілітацію до відділення реабілітації санаторію приймають ЛКК закладів охорони здоров’я СБУ за результатами розгляду їх медичних документів, що оформлюється протоколом ЛКК.

2.8. Для слідування на медичну реабілітацію лікуючий лікар на підставі висновку ЛКК видає особі:

при направленні до Лікарні:

направлення на медичну реабілітацію за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (далі - направлення);

виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - виписка із медичної карти), а особі, яка перебуває на медичному обліку у лікувально-профілактичному закладі СБУ, дислокованому у місті Києві та Київській області, при направленні її на медичну реабілітацію до Лікарні - медичну карту амбулаторного хворого;

при направленні до відділення реабілітації санаторію:

виписку із медичної карти;

для отримання путівки у санаторно-відбірковій комісії (далі - СВК) органу, підрозділу, закладу, установи:

витяг з протоколу ЦВЛК (ВЛК) про прийняття рішення щодо звільнення військовослужбовця від виконання службових обов’язків у зв’язку з направленням на лікування до реабілітаційного відділення санаторію;

висновок ЛКК про необхідність направлення особи на медичну реабілітацію - для пенсіонерів та працівників СБУ.

Путівки на реабілітаційне лікування заповнює та видає:

військовослужбовцям, працівникам СБУ підрозділів Центрального управління, Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області, пенсіонерам м. Києва та Київській області - СВК ВМУ;

військовослужбовцям, працівникам СБУ та пенсіонерам регіональних органів - СВК відповідних підрозділів.

Відповідальними за повне використання путівок на реабілітаційне лікування, виділених згідно з планом розподілу путівок до санаторно-курортних закладів, затвердженим Головою СБУ, є:

у регіональних органах - начальники військово-медичних служб ВМУ СБУ відповідного органу, підрозділу, закладу;

у ВМУ СБУ - заступник начальника центральної поліклініки (з експертизи тимчасової втрати працездатності)-лікар.

2.9. Облік направлень здійснюється в книзі обліку направлень на медичну реабілітацію за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції.

2.10. Розміщення особи проводиться:

у відділенні реабілітації санаторію - відповідно до дати заїзду, зазначеної у путівці;

у Лікарні - відповідно до дати заїзду, зазначеної у направленні.

2.11. Медична реабілітація осіб, які не перебувають на медичному обліку у лікувально-профілактичних закладах СБУ, здійснюється на договірних засадах.

3.1. Медична реабілітація проводиться відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів з максимальним використанням природно-кліматичних лікувальних факторів у поєднанні з лікувальним режимом, медикаментозною терапією, фізіотерапією, дієтотерапією, лікувальною фізкультурою та іншими методами лікування.

3.2. Строк медичної реабілітації встановлюється ЛКК без урахування часу на проїзд і становить:

у відділенні реабілітації санаторію "Трускавець" - 12 днів;

у відділеннях реабілітації санаторіїв "Одеса" та "Ворзель" - 11 днів;

у Лікарні - від 12 до 21 дня.

ЛКК санаторію з урахуванням перебігу захворювання дозволяється збільшувати кількість днів путівки у межах строку, встановленого для санаторно-курортного лікування у санаторії.

3.3. При прибутті на медичну реабілітацію особа подає такі документи:

заповнену путівку з відміткою на путівці та її корінці "Реабілітація" - у разі прибуття до санаторію;

направлення - у разі прибуття до Лікарні;

виписку із медичної карти, а особа, яка перебуває на медичному обліку у лікувально-профілактичному закладі СБУ, дислокованому у місті Києві та Київській області, та прибула на медичну реабілітацію до Лікарні, - медичну карту амбулаторного хворого";

службове посвідчення (пенсійне посвідчення) та паспорт - особи, зазначені в абзацах другому, третьому підпункту 1 пункту 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції;

довідку з місця роботи та паспорт - особи, зазначені в абзаці четвертому пункту 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції;

паспорт - особи, зазначені у підпункті 2 пункту 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції.

3.4. Після закінчення курсу медичної реабілітації особі видається виписка із медичної карти.

1. Показаннями для направлення до відділення реабілітації санаторію "Чорномор’є" СБУ є такі захворювання:

залишкові явища гострої пневмонії (після нормалізації рентгенологічних даних та загального аналізу крові);

залишкові явища сухого або ексудативного плевриту;

простий та слизово-гнійний хронічний бронхіти;

хронічна обструктивна хвороба легень при легеневому серці та легенево-серцевій недостатності І стадії з дифузним пневмосклерозом;

емфізема легень без вираженого кардіолегеневого синдрому при легенево-серцевій недостатності не вище І стадії;

бронхіальна астма середньої тяжкості персистуюча легкого та середнього ступенів тяжкості загострення;

бронхоектатична хвороба у фазі ремісії при обмежених інфільтративних змінах без виділення гнійного мокротиння та легенево-серцевій недостатності І стадії без схильності до кровохаркання.

2. Показаннями для направлення до відділення реабілітації санаторію "Одеса" СБУ є такі захворювання:

ревматоїдний артрит, повільно прогресуючий перебіг І ступеня активності, рентгенологічна стадія І-ІІІ, ФНС І-ІІ у поєднанні з медикаментозною терапією;

деформуючий остеоартроз, вузликова та безвузликова форми, з ураженням дрібних і великих суглобів, хребта, без синовіїтів, рентгенологічна стадія І-ІІІ, ФНС І-ІІ у поєднанні з медикаментозною терапією;

реактивні артрити, хронічно-рецидивуючий перебіг різної етіології з виходом у вторинно-деформуючий остеоартроз, рентгенологічна стадія І-ІІІ, ФНС І-ІІ;

подагричний поліартрит, постзапальний період, з виходом у вторинно-деформуючий остеоартроз, рентгенологічна стадія І-ІІІ, ФНС І-ІІ;

хвороба Бехтерєва І ст. активності, різні клінічні варіанти, рентгенологічна стадія І-ІІІ, ФНС І-ІІІ у поєднанні з медикаментозною терапією;

наслідки компресійного перелому хребців (без порушення функції спинного мозку) через 7-8 тижнів після травми;

наслідки перелому кісток таза та вертлюжної западини через 7-8 тижнів після травми;

наслідки діафізарних переломів стегнової кістки та кісток гомілки відповідно через 5-6 і 3-4 тижні після стабільно-функціонального остеосинтезу (далі - СФО);

наслідки діафізарних переломів плечової кістки та кісток передпліччя відповідно через 3-4 і 2-3 тижні після СФО;

наслідки переломів плечового, променево-зап’ясткового, гомілково-стопного і колінного суглобів через 3-4 тижні і кульшового суглоба - через 4-6 тижнів після СФО;

наслідки переломів довгих кісток, які уповільнено зростаються;

післятравматичні імобілізаційні контрактури;

різні порушення функції нижніх і верхніх кінцівок після ортопедичних операцій у ранній строк;

післятравматичний нейродистрофічний синдром кінцівок;

патологічні рубцеві утворення на різних ділянках тіла з боку опорно-рухового апарату (післяопікові контрактури біогенного, артрогенного і десмогенного типу та внаслідок колоїдного рубцювання шкіри);

стани після мікрохірургічних операцій з приводу ампутацій пальців та кісток, стани після операцій з метою пересадки пальців, а також післятравматичних деформацій кісток та пальців, вільної та шкірної пластики;

хронічна вертеброгенна рецидивуюча цервіко-, торако-, люмбалгія з помірно вираженим больовим та м’язово-тонічним синдромами, у стадії субкомпенсації;

хронічні синовіїти і бурсити різної локалізації, тендовагініти (поза фазою загострення);

запальні процеси сухожилля, м’язів та фасцій (поза фазою загострення);

стани після операцій з приводу гриж міжхребцевих дисків (дискектомії);

минущі вегетативні прояви, донозологічні та преморбідні стани, що характеризуються напруженням механізмів адаптації або зниженням функціональних можливостей із задовільними показниками соціальної та професійної адаптації;

стани, які виникли в результаті негативного впливу несприятливих факторів професійного та навколишнього середовища під час виконання завдань оперативно-службової діяльності (гравітаційне перевантаження, переохолодження, вплив жаркого та/або вологого клімату, контакт зі шкідливими речовинами та іонізуючим випромінюванням, специфічний та неспецифічний вплив шуму та інші);

зниження емоційно-вольової активності та розумової діяльності, що супроводжується астенічним та гіпостенічним синдромами;

наявність негативних когнітивно-поведінкових реакцій при дезадаптивному статусі;

затяжний стан емоційної напруги (тривоги, неспокою), повторні переживання психотравмуючих подій та хвороблива реакція на них, порушення сну, що відображаються на самопочутті, працездатності та потребують незначного психотерапевтичного та медикаментозного коригування;

синдром хронічної втоми, гостра реакція на стрес;

посттравматичний стресовий розлад;

залишкові явища гострої пневмонії (після нормалізації рентгенологічних даних та загального аналізу крові);

залишкові явища сухого або ексудативного плевриту;

простий та слизово-гнійний хронічний бронхіти;

хронічна обструктивна хвороба легень при легеневому серці та легенево-серцевій недостатності І стадії з дифузним пневмосклерозом;

емфізема легень без вираженого кардіолегеневого синдрому при легенево-серцевій недостатності не вище І стадії;

бронхіальна астма середньої тяжкості персистуюча легкого та середнього ступенів тяжкості загострення;

бронхоектатична хвороба у фазі ремісії при обмежених інфільтративних змінах без виділення гнійного мокротиння та легенево-серцевій недостатності І стадії без схильності до кровохаркання.

3. Показаннями для направлення до відділення реабілітації санаторію "Трускавець" є такі захворювання та наслідки оперативних втручань:

1) травної системи:

стан після операцій на шлунку або дванадцятипалій кишці з приводу доброякісних захворювань, виразкової хвороби - не раніше ніж через 6 місяців;

хвороби оперованого шлунку: демпінг-синдром, гіпоглікемічний синдром, астенічний синдром легкого і середнього ступеня важкості;

стан після операцій на тонкій або товстій кишці - не раніше ніж через 6 місяців;

постхолецистектомічний стан при задовільному загальному стані - не раніше ніж через 6 місяців після оперативного втручання;

запалення стравоходу: рефлюкс-езофагіт (больова, диспепсична, дисфагічна і змішана форми легкого та середнього ступеня важкості) - поза загостренням;

хронічні гастрити з пониженою і збереженою секреторною функцією шлунка - поза фазою загострення;

виразка шлунка та дванадцятипалої кишки - у фазі ремісії;

синдром подразненого кишечнику;

залишкові явища хвороби Боткіна - не раніше ніж через 6 місяців;

хронiчнi вірусні гепатити в інтегративній фазі, гепатит В з низькою реплікативністю, гепатит С - у стадії компенсації;

жирова хвороба печінки (алкогольна і неалкогольна), токсико-алергічні і різного роду гепатози при підвищенні печінкових ферментів не більше ніж у 2 рази;

дисфункції жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;

холецистит, ангіохоліт без схильності до частих загострень - у фазі ремісії (без явищ жовтяниці і за нормальної ШОЕ);

жовчнокам’яна хвороба за винятком форм, які потребують хiрургiчного втручання;

латентна форма хронічного панкреатиту, хронічний рецидивуючий панкреатит легкого і середнього ступенів важкості - у фазі ремісії;

перигастрити, перидуоденіти, перигепатити, перихолецистити, які розвиваються на фоні хронічних запалень, після операцій та травм черевної порожнини, крім форм, ускладнених гнійними процесами;

2) сечостатевої системи:

стан після оперативного або інструментального видалення каменів з нирок i сечових шляхів - через 3 місяці після операції;

стан після літотрипсії - за відсутності блока нирки і гострого запального процесу;

стан після оперативних втручань з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози - через 3 місяці після операції;

хронічний пієлонефрит i цистит - у періоди клiнiко-лабораторної ремiсiї без ознак ниркової недостатності i вираженої артеріальної гіпертензії, залишкових явищ гострого пієлонефриту після припинення гострого процесу;

сечокам’яна хвороба з утворенням i відходженням конкрементів - без порушення функції нирок, коли розміри каменів і стан сечовивідних шляхів не перешкоджають відходженню сечі;

вроджені аномалії нирок за вiдсутностi ознак ниркової недостатності;

хронічний простатит (не туберкульозний) - у стадії ремiсiї;

3) ендокринної системи та порушення обміну речовин:

цукровий діабет - легка та середньо-важка ступені важкості;