Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила безпечної експлуатації наземних складів синтетичного рідкого аміаку, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки для наземних складів синтетичного рідкого аміаку, затверджені Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості із гірничого нагляду СРСР 19 вересня 1978 року та Міністерством хімічної промисловості СРСР 10 липня 1978 року (НПАОП 24.14-1.02-78).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила поширюються на cуб’єктів господарювання незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов’язана з експлуатацією заводських, перевалочних, прирейкових і сільськогосподарських наземних складів (роздавальних станцій) синтетичного рідкого аміаку (далі - склади синтетичного рідкого аміаку).

1.2. Ці Правила не поширюються на cуб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з експлуатації складів балонів з аміаком і аміачних холодильних установок.

1.3. Ці Правила визначають вимоги безпеки під час виконання робіт з експлуатації наземних складів cинтетичного рідкого аміаку.

1.4. Ці Правила є обов’язковими для виконання роботодавцями і працівниками, що здійснюють діяльність з експлуатації наземних складів cинтетичного рідкого аміаку, визначеними в пункті 1.1 цього розділу.

1.5. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

заводський склад синтетичного рідкого аміаку - склад, розташований на території підприємств, що виробляють синтетичний аміак і використовують його як сировину для випуску товарної хімічної продукції та в промислових холодильних установках, а також на підприємствах, що застосовують його для азотування, виготовлення речовин, які використовуються у виробництві вибухових речовин, сухих джерел живлення та створення захисних атмосфер;

ізотермічний резервуар - ємнісна споруда для зберігання аміаку за температури близько мінус 33 °С;

огорожа резервуарів - захисна споруда для локалізації витоків аміаку, у тому числі аварійних;

перевалочний склад синтетичного рідкого аміаку - склад, що знаходиться на території припортових заводів або баз водного транспорту і призначений для зберігання і перекачування аміаку в ємності морського транспорту;

прирейковий склад синтетичного рідкого аміаку - склад СЖА-500, що знаходиться біля залізниці і призначений для прийому рідкого аміаку із залізничних цистерн, зберігання його в горизонтальних циліндричних резервуарах ємністю 100 м-3 під тиском, обладнаний технічними засобами для прийому та завантаження аміаку споживачам в автоцистерни й аміаковози;

сільськогосподарські склади синтетичного рідкого аміаку - глибинні склади (СЖА-300, СЖА-200, СЖА-100) і роздавальні станції, що розміщуються на території сільськогосподарського району та на ділянках, де рідкий аміак використовується як добриво;

склад синтетичного рідкого аміаку - сукупність технологічного устатковання, споруд, технічних засобів, необхідних для виконання операцій зливу-наливу, процесів випаровування аміаку та зберігання його в ємностях місткістю 0,5 т і більше в перерахунку на 100 % аміак, які розміщені окремо та стаціонарно встановлені на фундаментах і не є проміжними технологічними апаратами хімічних виробництв;

територія складу - ділянка, обмежена огорожею, на якій розташований склад;

холодильна установка - сукупність компресорного, холодильного та іншого допоміжного обладнання, призначеного для компримування, охолодження й збору синтетичного рідкого аміаку.

Інші терміни, які використовуються в цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про охорону праці", "Про об’єкти підвищеної небезпеки".

1.6. Роботодавець, у власності або користуванні якого є склад синтетичного рідкого аміаку, який має намір розпочати будівництво такого об’єкта або планує будівництво складу синтетичного рідкого аміаку на території села, селища, міста, повинен дотримуватися вимог Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки".

1.7. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

1.8. На кожний склад синтетичного рідкого аміаку повинна бути розроблена проектна документація згідно з Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560.

1.9. Склади синтетичного рідкого аміаку, що вводяться в експлуатацію, та ті, що експлуатуються, повинні мати відповідні технологічні регламенти на процеси, розроблені й затверджені у встановленому порядку.

1.10. Роботодавець забезпечує розроблення та затверджує відповідно до вимог Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" план локалізації та ліквідації аварій, з яким повинні бути ознайомлені працівники.

1.11. Пожежна безпека складів синтетичного рідкого аміаку повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" та ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования".

1.12. Роботодавець повинен застосовувати на складах синтетичного рідкого аміаку радіоізотопні прилади за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

1.13. Роботодавець забезпечує проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.14. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників підприємства проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.15. Роботодавець забезпечує проведення спеціального навчання працівників складу, які здійснюють операції із синтетичним рідким аміаком, відповідно до вимог Порядку проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1285.

1.16. Роботодавець забезпечує розроблення та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

1.17. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з працівниками, здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1.18. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

1.19. Працівники, діяльність яких пов’язана з експлуатацією наземних складів синтетичного рідкого аміаку, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), та Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2, затвердженими наказом Державного комітету України зпромислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955 (НПАОП 24.0-3.03-07).

1.20. ЗІЗ повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761 (далі - Технічний регламент засобів індивідуального захисту).

Засоби колективного захисту повинні відповідати ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація".

1.21. Роботодавець повинен забезпечити працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до вимог чинного законодавства.

1.22. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання і переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1.23. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1.1. Рідкий аміак відноситься до важкогорючих речовин, але з повітрям може утворювати вибухонебезпечні суміші. За нормальних умов вибух суміші може відбутися за об’ємної концентрації аміаку від 15 до 28 %, а суміші аміаку з киснем - від 13,5 до 79 %.

Токсичний вплив аміаку на організм людини визначений ГОСТ 6221-90 "Аммиак жидкий технический. Технические условия" (далі - ГОСТ 6221-90).

1.2. Спосіб зберігання синтетичного рідкого аміаку, кількість, місткість і тип резервуарів визначаються проектом складу на підставі техніко-економічного розрахунку залежно від часу на доставку аміаку від виробника до складу й забезпечення безпечної його експлуатації.

1.3. Зберігання синтетичного рідкого аміаку в наземних резервуарах на складах необхідно здійснювати:

у резервуарах під надлишковим тиском до 2,0 МПа включно без відведення аміаку. Робочий тиск у резервуарі розраховується, виходячи із максимальної температури навколишнього повітря з урахуванням сонячної радіації, наявності теплової ізоляції і захисних конструкцій;

у резервуарах під надлишковим тиском до 1,0 МПа включно з відведенням аміаку, що випаровується під дією тепла, з видачею його споживачам або поверненням у резервуар після стиснення та конденсації;

в ізотермічних резервуарах за робочого тиску, близького до атмосферного (0,01 МПа), з відведенням аміаку, що випаровується, і поверненням його в резервуар після стиснення та конденсації або видачі споживачу.

1.4 Аміак, що надходить на зберігання, необхідно охолоджувати до температури не вище мінус 3 °С і подавати в паровий простір резервуара.

Аміак з температурою не вище мінус 30 °С необхідно подавати в резервуар знизу.

1.5. Коефіцієнт заповнення резервуарів визначається в паспорті на резервуар і становить не більше 0,85 його місткості у разі зберігання аміаку під надлишковим тиском і 0,93 висоти циліндричної частини ізотермічного резервуара.

1.6. Кількість і тип резервуарів на одному складі визначаються проектом складу. Під час зберігання аміаку забезпечується можливість спорожнення резервуара максимальної ємності у разі його несправності в інші резервуари або в спеціально встановлений резервний резервуар.

Місткість резервного резервуара не враховується під час визначення місткості складу.

Дозволяється не встановлювати резервний резервуар у разі, коли склад синтетичного рідкого аміаку складається з 2-х і більше окремих сховищ рідкого аміаку і є технологічна можливість перекачування його з одного сховища до іншого.

У проекті на ізотермічний резервуар повинні передбачатися заходи щодо його спорожнення, збору і ліквідації витоку аміаку в разі несправності резервуара.

1.7. У разі розташування в огорожі горизонтальних резервуарів їх загальна місткість повинна бути не більше 2500 т, а кількість - не більше 20.

Відстань по горизонталі від зовнішньої стінки і днища резервуара до внутрішнього укосу земляного валу (стіни) повинна становити не менше 6 м, а відстані між зовнішніми стінками сусідніх резервуарів, а також між їхніми днищами - не менше 1 м.

1.8. У разі розташування в огорожі кульових резервуарів їх загальна місткість повинна бути не більше 8000 т, а кількість - не більше 8.

Відстань по горизонталі від зовнішньої стінки резервуара до нижньої грані внутрішнього укосу земляного валу (стіни) повинна становити не менше 30 м, а відстань між зовнішніми стінками двох сусідніх резервуарів - не менше радіуса більшого із резервуарів, але не більше 10 м.

1.9. Кількість ізотермічних резервуарів у разі розташування їх в одній огорожі повинна бути не більше 4 із загальною місткістю до 60000 т.

Відстань по горизонталі від зовнішньої стінки резервуара до нижньої грані внутрішнього укосу земляного валу (стіни) повинна становити не менше 0,8 висоти розрахункового рівня рідкого аміаку в резервуарі, відраховуючи від планувальної відмітки землі, а відстань між зовнішніми стінками двох сусідніх резервуарів - не менше радіуса більшого резервуара, але не більше 20 м.

1.10. Сумарна ємність резервуарів складів синтетичного рідкого аміаку встановлюється для:

заводських складів - не більше 70,5 тис. т, у тому числі горизонтальних - 2,5 тис. т, кульових - 8,0 тис. т, вертикальних - 60,0 тис. т;

перевалочних складів синтетичного рідкого аміаку, що знаходяться на припортових заводах або базах водного транспорту, - не більше 130,5 тис. т, у тому числі горизонтальних - 2,5 тис. т, кульових - 8,0 тис. т, вертикальних - 120,0 тис. т;

прирейкових складів, призначених для прийому рідкого аміаку із залізничних цистерн, - не більше 33,0 тис. т, у тому числі горизонтальних - 5,0 тис. т, кульових - 8,0 тис. т, вертикальних - 20,0 тис. т;

сільськогосподарських складів синтетичного рідкого аміаку - не більше 30,5 тис. т, у тому числі горизонтальних - 2,5 тис. т, кульових - 8,0 тис. т, вертикальних - 20,0 тис. т.

1.11. Кожна група резервуарів для зберігання синтетичного рідкого аміаку з однаковим робочим тиском (не більше 1,0 МПа) повинна оснащуватися холодильною установкою для зріджування аміаку з резервним компресорним агрегатом для забезпечення можливості проведення ремонтно-профілактичних робіт компресорних агрегатів.

1.12. Тиск у всмоктувальному аміакопроводі перед компресором холодильної установки для зріджування аміаку повинен бути надлишковим і становити не менше ніж 0,98 кПа.

1.13. Кількість резервних зливних і наливних насосів, компресорів для створення різниці тисків у резервуарах і цистернах (під час виконання робіт зі зливу-наливу без насосів), а також компресорів холодильних установок для охолодження аміаку, що надходить до вертикальних резервуарів, повинна визначатися проектом складу залежно від встановлених для цього устатковання строків проведення планово-попереджувальних ремонтів (ППР) та умов роботи складу.

На складах з горизонтальними ємностями операції зливу-наливу рідкого аміаку дозволяється здійснювати за рахунок перепаду тиску газоподібного аміаку, що створюється під час нагрівання рідкого аміаку нагрівальними пристроями, конструкція яких повинна забезпечувати злив теплоносія.

1.14. Під час визначення надійності насосів для зливу-наливу синтетичного рідкого аміаку необхідно враховувати:

мінімальну температуру рідкого аміаку (мінус 34 °С) у разі встановлення насосів у приміщенні;

температуру повітря, якщо вона нижча за мінус 34 °С, у разі встановлення насосів на відкритих майданчиках;

температуру аміаку під час випаровування (до мінус 67 °С) для насосів, що використовуються для евакуації рідкого аміаку з відкритої огородженої території до резервуарів для подальшого його зберігання.

1.15. Тиск на всмоктувальних лініях насосів необхідно встановлювати достатнім для запобігання закипанню аміаку.

1.16. Для евакуації рідкого аміаку необхідно використовувати відцентрові напівпогружні хімічні насоси або іншого типу з відповідними характеристиками.

Насоси необхідно розташовувати біля зовнішньої сторони бетонного огородження або обвалування для евакуації рідкого аміаку й оснащувати системою місцевого та електронного дистанційного керування.

Допускається подача аміаку з нагнітального трубопроводу евакуаційних насосів у всмоктувальний трубопровід насосів видачі аміаку зі складу.

Допускається не передбачати евакуацію пролитого аміаку на сільськогосподарських складах (роздавальних станціях), якщо ємність найбільшого резервуара для зберігання рідкого аміаку не перевищує 100 м-3.

2.1. Облаштування складу синтетичного рідкого аміаку, виробничих приміщень та допоміжних будівель технічними засобами протипожежного захисту та системами протипожежного захисту повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" та пункту 2.19 глави 2 розділу V цих Правил.

На території складу, будівель та споруд мають бути розміщені знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі - Технічний регламент знаків безпеки).

Для всіх будівель складу необхідно визначити категорію вибухопожежної та пожежної небезпеки і позначити її на вхідних дверях до виробничих приміщень та ззовні складу.

2.2. Склади синтетичного рідкого аміаку необхідно обладнувати засобами, що запобігають поширенню газової хмари аміаку в разі витоку і знижують швидкість його випаровування.

2.3. Будівлі на території складу синтетичного рідкого аміаку повинні відповідати I, II ступеням вогнестійкості.

Допоміжні споруди складу (етажерки, майданчики, що обслуговуються, естакади для зливу-наливу рідкого аміаку, опори кульових резервуарів, навіси тощо) повинні виконуватися з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 45 хв.

2.4. Двері і вікна, що відкриваються в будівлях на території складу, не повинні виходити в бік резервуарів з аміаком, окрім дверей аварійних душових.

Вікна і двері складу і прилеглих до нього будівель повинні щільно закриватися.

2.5. У місцях можливого тривалого впливу низьких температур (аміаку) на будівельні конструкції і підвалини повинні бути виконані передбачені проектом складу заходи, які виключають неприпустимі деформації ґрунту і будівельних конструкцій.

2.6. На території складу необхідно розташовувати будівлі і споруди, які необхідні для технологічних процесів приймання, зберігання та видавання синтетичного рідкого аміаку споживачам і для забезпечення нормальної роботи складу.

На території наземного складу синтетичного рідкого аміаку дозволяється розміщувати:

резервуари для приймання й зберігання рідкого аміаку;

компресорні холодильні установки і насосні;

пункт збирання мастила;

склад пропану або природного газу з випарною установкою;

випарну установку рідкого аміаку;

установку перегріву газоподібного аміаку;

установку компримування повітря контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації з блоками осушення повітря, буферного азоту;

редукційну охолоджувальну установку для отримання пари необхідних параметрів;

станцію збору конденсату;

пункти зливу-наливу рідкого аміаку, включаючи естакади для зливу-наливу рідкого аміаку залізничних і автомобільних цистерн;

факельну установку;

установки наповнення аміачних балонів (у разі необхідності);

аварійну ємність, аварійні душі, газоаналізатори;

мережі водопостачання та каналізації;

мережі електропостачання;

центральний пункт управління складом;

будівлі та приміщення допоміжного і виробничого призначення, побутові й адміністративні приміщення, призначені для працівників складу.

2.7. На території складів синтетичного рідкого аміаку необхідно встановлювати флюгер для визначення напрямку і швидкості вітру.

2.8. На території складів синтетичного рідкого аміаку на видних місцях необхідно відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" встановлювати знаки місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схему руху транспорту та фонтанчики для промивання очей і аварійні душові для змивання аміаку в разі потрапляння його на одяг чи шкіру працівника.

2.9. Освітлення у виробничих, допоміжних і побутових приміщеннях складу синтетичного рідкого аміаку повинно відповідати вимогам чинних будівельних норм.

Освітленість території складів синтетичного рідкого аміаку, під’їздів, проїздів транспортних засобів, пішохідних доріжок і небезпечних зон повинна бути не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення в разі аварійного вимкнення робочого освітлення повинно забезпечувати освітленість основних проходів.

Світильники необхідно періодично оглядати і перевіряти в строки, встановлені ГОСТ 17677-82 "Светильники. Общие технические условия".

2.10. Наземні резервуари необхідно огороджувати самостійними суцільними земляними валами або залізобетонними стінами. Усередині групи резервуарів відстань між ними і їхніми рядами необхідно встановлювати не менше радіуса резервуара - для кульових і 1 м - для горизонтальних резервуарів.

Склади синтетичного рідкого аміаку, що знаходяться на території суб’єктів господарювання, допускається огороджувати сітчастим парканом, а на території хімічних підприємств - не огороджувати.

Робочі зони складу, на які може в аварійних ситуаціях потрапляти пролитий аміак, повинні мати щільне або високощільне покриття (асфальтобетон, цементобетон).

Навколо зовнішньої сторони огородження складу синтетичного рідкого аміаку, що примикає до ділянки з рослинністю, має бути протипожежна зорана смуга шириною не менше 5 м.

2.11. Висота огородження резервуарів синтетичного рідкого аміаку має бути на 0,3 м вище розрахункового рівня рідкого аміаку, що може розлитися, але не менше 1 м, а для резервуарів місткістю 10000 т і більше - 1,5 м. Земляний вал, а також укоси котловану необхідно захищати від розмивання атмосферними водами. Ширина верху земляного валу встановлюється не менше 1 м.

2.12. Вільний об’єм в огородженні наземних резервуарів (від планувальної відмітки до розрахункового рівня рідкого аміаку, що може розлитися) із відрахуванням обсягів опорних конструкцій під резервуари, переїздів та роздільних перегородок повинен становити не менше:

місткості резервуара - у разі встановлення одного резервуара;

місткості найбільшого резервуара - у разі встановлення групи резервуарів.

2.13. Допускається поєднувати два зовнішніх огородження резервуарів рідкого аміаку, якщо довжина будь-якої сторони зовнішнього периметра об’єднаного огородження не більше 300 м.

По лінії об’єднання необхідно споруджувати загальний земляний вал або стіну з розмірами більшого валу (стіни), що об’єднуються.

2.14. Відстань по горизонталі від огородження (від нижньої межі внутрішнього укосу) до зовнішньої стінки резервуара та відстань між резервуарами визначається проектом за умов виключення витікання аміаку з пошкодженого резервуара за огородження і мінімальної поверхні випаровування аміаку, що може вилитися в межах огородження під час аварії.

2.15. Огородження ізотермічних резервуарів або групи ізотермічних резервуарів, крім сталевих резервуарів з корпусами однакової міцності, повинно витримувати динамічний вплив аміаку, що розливається під час можливого руйнування резервуара.

2.16. У разі розміщення на території складу синтетичного рідкого аміаку резервуарів різного типу необхідно встановлювати суцільну перегородку між резервуарами для локалізації витоку рідкого аміаку.

Внутрішня перегородка повинна бути виконана у вигляді стіни або земляного валу. Висота перегородки повинна дорівнювати 0,25 висоти зовнішньої огорожі, але не менше 0,5 м, а ширина верху земляного валу - не менше 0,5 м.

Відстань від внутрішньої перегородки до стінки горизонтального резервуара повинна становити не менше 6 м, до стінки кульового резервуара - половини його діаметра, але не більше 10 м, до стінки вертикального (ізотермічного) резервуара - не менше його радіуса, але не більше 20 м.

Доцільність і конструкція перегородки визначаються проектом складу.

2.17. У разі спільного розташування в одному огородженні резервуарів різного типу загальна місткість горизонтальних і кульових резервуарів не повинна бути більше 8000 т, кульових і вертикальних резервуарів - не більше 60000 т, а кількість горизонтальних резервуарів повинна бути не більше 10, кульових - не більше 4 і вертикальних - не більше 2.

2.18. Відстань між сходами (драбинами) вздовж огорожі повинна становити не менше 50 м, а кількість сходинок (щаблів) - не менше двох.

Нижні кінці приставних металевих драбин у разі встановлення їх на асфальтобетонні або бетонні поверхні оснащуються башмаками з нековзкого матеріалу.

Верхні кінцівки драбин необхідно оснащувати стаціонарними крюками для кріплення драбин.

2.19. Автомобільні дороги (проїзди) до складу, проїзди по його території до будівель і споруд та проїзди навколо огородження резервуара (групи резервуарів) повинні бути з твердим (бетонним або асфальтобетонним) покриттям шириною не менше 3,5 м.

З боку будівель і відкритих установок, прилеглих до огорожі резервуарів, допускається розташовувати об’їзд на відстані не більше 39 м від огорожі резервуарів.

Швидкість автотранспорту на території складу повинна бути не більше 10 км/год.

2.20. Для проходу працівників до місць виконання робіт і назад повинні визначатися маршрути руху, які необхідно позначати покажчиками "Службовий прохід". У нічний час маршрути руху повинні освітлюватися.

2.21. Резервуари усередині огородження необхідно розміщувати на фундаментах, верхня площина яких на 10-15 см вище нижньої позначки ухилу огородженої території.

По периметру фундаменту на рівні нижньої відмітки ухилу території необхідно встановлювати кювету для відведення в евакуаційний приямок витоків аміаку й атмосферних опадів.

Огородження території, на якій розміщуються ізотермічні резервуари, повинно бути виконано з ухилом від огорожі резервуарів до фундаменту, на якому розташовані резервуари, для зменшення площини розтікання аміаку огородженою територією.

2.22. Забороняється покриття огородженої території резервуарів і внутрішніх укосів земляного валу щебінкою, галькою і пористими матеріалами. ґрунт у межах огородження повинен бути ущільненим.

На території сільськогосподарських складів синтетичного рідкого аміаку допускається використовувати утрамбоване трав’яне покриття. Траву необхідно регулярно скошувати й прибирати з території складу.

2.23. На території складу синтетичного рідкого аміаку необхідно розміщувати факельну установку.

Контроль за роботою факельної установки повинні здійснювати кваліфіковані інженерно-технічні працівники, призначені роботодавцем.

Навколо факельної установки споруджуються проїзди з твердим (бетонним або асфальтобетонним) покриттям шириною не менше 3,5 м для під’їзду відповідних транспортних засобів.

2.24. Не допускається прокладання трубопроводів та кабелів через огороджену територію складу для зберігання синтетичного рідкого аміаку, які не призначені для забезпечення безпечної експлуатації складу.

2.25. На прирейкових складах синтетичного рідкого аміаку приймання залізничних цистерн з рідким аміаком, операції зливу аміаку в автоцистерни і підготування до відправлення спорожнених цистерн здійснюються відповідно до вимог Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18 квітня 2003 року № 299, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 липня 2003 року за № 558/7879 (далі - Правила перевезення наливних вантажів), та Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25 листопада 2008 року № 1430, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 лютого 2009 року за № 180/16196 (далі - Правила перевезення небезпечних вантажів).

2.26. Естакади для зливу-наливу синтетичного рідкого аміаку прирейкових складів синтетичного рідкого аміаку розташовуються на горизонтальних прямих ділянках залізничних колій. Естакади повинні бути прохідними з драбинами та підходами до вентилів на люках цистерн, обладнаними поручнями. Ширина проходу на естакаді встановлюється не менше 0,8 м.

Драбини необхідно розташовувати по всій довжині естакади на відстані до 50 м одна від одної та на її кінцях. Кількість драбин має бути не менше 2.

2.27. На естакадах необхідно передбачати механізацію процесів підключення й заправки пристроїв для зливу-наливу рідкого аміаку в разі розташовування їх з одного боку колії.

Конструкція пристроїв для зливу-наливу рідкого аміаку повинна забезпечувати можливість звільнення їх від залишків аміаку.

2.28. Операції зливу-наливу цистерн на залізничному пункті зливу-наливу рідкого аміаку дозволяється проводити на одній або на декількох паралельних коліях, які розташовуються на горизонтальних прямих ділянках.

Пристрої для зливу-наливу рідкого аміаку та естакаду необхідно розташовувати по одну сторону колії. Дозволяється не встановлювати бортики на ділянках колій та естакад для зливу-наливу рідкого аміаку.

2.29. Під час зливу аміаку з цистерн і наливу аміаку в цистерни рельсові колії, на яких встановлені цистерни, повинні бути заземлені.

2.30. Допускається на прирейкових складах синтетичного рідкого аміаку розташовувати пристрої для зливу-наливу рідкого аміаку в проміжку між розташованими поруч коліями.

Естакаду необхідно обладнувати двосторонніми відводами від цистерн, а відстань між осями найближчих залізничних колій біля цієї естакади повинна бути не менше 6 м.

У разі встановлення паралельно двох естакад для зливу-наливу аміаку між ними необхідно передбачати вільну смугу шириною не менше 4,5 м для наскрізного проїзду відповідних транспортних засобів.

2.31. У разі перекачування рідкого аміаку насосами з групи цистерн (10 і більше) на зливному трубопроводі між цистернами і насосами необхідно встановлювати ресивер рідкого аміаку.

Ємність ресивера має бути не більше 25 % об’єму аміаку, що зливається за 1 годину, але не перевищувати 57 т - місткості найбільшої залізничної цистерни для перевезення аміаку.

Не допускається залишати цистерну приєднаною до комунікацій у разі перерви між операціями зливу аміаку більше 30 хвилин.

Під час короткострокових перерв між операціями зливу аміаку необхідно закривати вентилі з обох сторін рукавів та скидати тиск з них через дренажний вентиль без від’єднання їх від цистерни.

2.32. Для приєднання цистерн до трубопроводів зливу-наливу аміаку повинні використовуватися шарнірно-важільні пристрої (стендери) або металеві рукава, розраховані на робочий тиск 2 МПа.

Допускається використовувати стійкі в середовищі аміаку за температури від мінус 34 до +50 °С гумові рукава з металевим обплетенням типу ВГ відповідно до ГОСТ 6286-73 "Рукава резиновые высокого давления с металлическими оплетками неармированные. Технические условия".

У разі використання рукавів діаметром 32 мм допускається застосовувати гумові рукава з текстильним каркасом відповідно до ГОСТ 18698-79 "Рукава резиновые напорные с текстильным каркасом. Технические условия".

2.33. Гумові рукава повинні мати на кінцях металеві наконечники (штуцери) для приєднання їх до фланців цистерни і трубопроводів.

Довжина рукава зі з’єднаною з ним ділянкою трубопроводу (від металевого наконечника до запірного вентиля для операцій зливу-наливу залізничної цистерни) повинна бути не більше 3 м.

2.34. При з’єднанні трубопроводів з рукавами необхідно встановлювати автоматичні відсікальні пристрої: швидкісний клапан або відсікач на трубопроводі наливу аміаку в цистерну і зворотний клапан або відсікач на трубопроводі зливу аміаку з цистерни.

На наливному трубопроводі між відсікальним пристроєм та рукавом необхідно встановлювати штуцер з вентилем для скидання тиску з рукава до колектора системи утилізації аміаку.

2.35. Кількість і розрахункова довжина залізничної колії зливу-наливу рідкого аміаку повинні відповідати проекту прирейкового складу синтетичного рідкого аміаку. Для забезпечення можливості розчеплення составу на території естакад для зливу-наливу рідкого аміаку з трьома і більше точками зливу необхідно передбачати збільшення не менше ніж на 20 м розрахункової довжини тупикової колії зливу-наливу рідкого аміаку в бік упорного бруса. Рахування необхідно починати від крайньої цистерни, з якої здійснюється злив, і не виходити за межі майданчика зливу-наливу рідкого аміаку.

2.36. Безпечність транспортування рідкого аміаку залізницею забезпечується відповідно до вимог Правил перевезення наливних вантажів.

Безпечність транспортування рідкого аміаку спеціалізованими машинами (МРА-б-130B) із заводських складів синтетичного рідкого аміаку і прирейкових складів, призначених для прийому рідкого аміаку із залізничних цистерн, до сільськогосподарських складів і роздавальних станцій рідкого аміаку забезпечується відповідно до вимог Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639, та Правил перевезення небезпечних вантажів.

2.37. Пересувні аміачні цистерни на автомобільних шасі для приймання, зберігання та видавання рідкого аміаку повинні встановлюватися на фундаменти або фіксуватися на стаціонарних колодках і використовуватися в нерухомому положенні. Колеса повинні обов’язково зніматися.

2.38. Склади синтетичного рідкого аміаку необхідно обладнувати системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

1.1. Резервуари відповідно до Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35 (далі - Технічний регламент безпеки обладнання під тиском), повинні бути виготовлені, випробувані, оснащені й встановлені в спосіб, який гарантує їх безпечну експлуатацію за умови виконання приписів підприємств-виробників резервуарів та дотримання визначених умов їх експлуатації.

Технічні характеристики резервуарів повинні відповідати призначенню, району встановлення за вітровим навантаженням, зоні сейсмічної активності, температурі повітря, корозійній активності середовища.

На кожний резервуар повинен бути паспорт, у якому вказано номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень, швидкість заповнення і випорожнення й розрахунковий (допустимий) строк служби резервуара з урахуванням умов його експлуатації.

1.2. Монтаж резервуарів складу синтетичного рідкого аміаку відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки обладнання під тиском повинен здійснюватися за інструкцією з монтажу та експлуатації, розробленою підприємством-виробником резервуарів, яка визначає послідовність монтажу, у тому числі з'єднання різного устатковання, що працює під тиском, порядок введення в експлуатацію, особливості експлуатації і проведення користувачем нагляду за роботою устатковання.

Устатковання складу, що працює під тиском (резервуари, трубопроводи тощо), повинно відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання під тиском.

1.3. Під час виготовлення резервуарів необхідно використовувати атестовану технологію зварювання металевих листів і дотримуватися вимог Правил охорони праці під час зварювання металів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 14 грудня 2012 року № 1425, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 січня 2013 року за № 63/22595 (далі - НПАОП 28.52-1.31-13).

Зварні шви резервуарів для зберігання рідкого аміаку повинні перевірятися методами неруйнівного контролю із залученням кваліфікованих атестованих працівників, і їх якість повинна відповідати вимогам до посудин залежно від розрахункового тиску, температури їх стінок і характеру середовища, встановленим Технічним регламентом безпеки обладнання під тиском.

1.4. Обладнання резервуарів повинно забезпечувати надійну їх експлуатацію протягом строку, зазначеного в паспорті організації-виробника, та передбачати можливість їх повного спорожнення, очищення, промивання, продування, огляду, проведення перевірок, необхідних для забезпечення безпеки їх експлуатації та проведення ремонту.

1.5. Порядок спорожнення, очищення, промивання, продування, огляду і ремонту резервуарів, трубопроводів та іншого устатковання визначається технологічним регламентом експлуатації складу синтетичного рідкого аміаку.

1.6. У разі встановлення на складі декількох резервуарів для зберігання синтетичного рідкого аміаку необхідно передбачати можливість переливання рідкого аміаку з одного резервуара до іншого.

1.7. Прилади для обмеження тиску рідкого аміаку повинні забезпечувати експлуатаційний тиск, встановлений у паспорті на резервуар, і не допускати його підвищення вище максимально допустимого значення.

Короткочасне перевищення максимально допустимого значення тиску повинно бути обмежене 10 %.

Працівники повинні дотримуватись норм, встановлених технологічним регламентом експлуатації складу синтетичного рідкого аміаку.

1.8. Кількість робочих запобіжних клапанів на резервуарах, їх розміри і пропускна здатність повинні відповідати проекту складу синтетичного рідкого аміаку та вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 "Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки" (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007).

1.9. До робочих запобіжних клапанів необхідно додатково встановлювати резервні запобіжні клапани.

Кількість і характеристики резервних і робочих запобіжних клапанів повинні відповідати вимогам проекту складу синтетичного рідкого аміаку.

У разі встановлення запобіжних клапанів групами в кожній групі повинна бути однакова кількість клапанів.

Забороняється застосовувати важільні запобіжні клапани.

Запобіжні клапани необхідно оснащувати перемикальним пристроєм, який унеможливлює відключення робочого клапана без одночасного вмикання резервного клапана.

1.10. Огляд резервуарів проводиться в строки, встановлені в паспорті, відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду устатковання підвищеної небезпеки).

Технічний огляд резервуарів допускається проводити без видалення ізоляції за винятком тих місць, у яких на метал резервуара може потрапляти волога через дефекти ізоляції.

1.11. Для забезпечення надійної і безпечної експлуатації резервуарів для зберігання рідкого аміаку необхідно проводити діагностування відповідно до вимог ДСТУ 4046-2001 "Обладнання технологiчне нафтопереробних, нафтохiмiчних та хiмiчних виробництв. Технiчне дiагностування. Загальнi технiчнi вимоги" і ДСТУ 4227-2003 "Настанови щодо проведення акустико-емісійного діагностування об’єктів підвищеної небезпеки" та /або встановлювати на них системи безперервного акустико-емісійного моніторингу.

1.12. На складах синтетичного рідкого аміаку дозволяється використовувати резервуари вітчизняного або імпортного виробництва. Устатковання, яке виробляється за кордоном і вводиться в обіг на території України, повинно відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання під тиском.

1.13. На кожухи резервуарів синтетичного рідкого аміаку наносяться чітко видимі знаки безпеки та назва продукту, що зберігається, і додатково біля складів встановлюється зобов’язувальний знак "Загальна небезпека" відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки.

1.14. Для підтримання резервуарів у справному стані і забезпечення їх безпечної експлуатації необхідно своєчасно проводити планові їх ремонти в строки, визначені графіком ППР, з дотриманням вимог безпеки, передбачених технологічним регламентом експлуатації складу синтетичного рідкого аміаку.

1.15. Ремонт резервуарів та їх елементів, що працюють під тиском, із застосуванням зварювання повинен проводитися за технологією, розробленою до початку виконання робіт підприємством-виробником резервуара або організаціями, які займаються конструюванням (ремонтом) обладнання, що працює під тиском.

Підсумки ремонту необхідно заносити до паспорта резервуара.

1.16. Забороняється проведення ремонтних робіт резервуарів та їх елементів, які знаходяться під тиском.

1.17. До початку виконання робіт усередині резервуара його необхідно відділити від трубопроводу заглушкою, видалити аміак, продути інертним газом, промити водою (у разі необхідності), продути повітрям і провести аналіз повітряного середовища на відсутність шкідливих речовин або речовин, концентрації яких перевищують граничнодопустимі концентрації (ГДК).

Від’єднані трубопроводи повинні бути заглушені.

1.18. Застосовані для відключення посудини заглушки, що встановлюються між фланцями, повинні бути відповідної міцності і мати виступаючу частину (хвостовик), що свідчить про встановлення заглушки.

1.19. На території складів синтетичного рідкого аміаку забороняється куріння тютюнових виробів, крім спеціально відведених для цього місць.

2.1. Резервуари, призначені для роботи під надлишковим внутрішнім тиском, підлягають спеціальній обробці для зниження залишкової напруги у зварних з’єднаннях.

Вид і обсяг термообробки зварних елементів конструкцій резервуара визначаються проектом резервуара.

Розрахунковий тиск у резервуарах допускається приймати рівним робочому тиску.

2.2. Підприємство-виготовлювач резервуарів, що працюють під тиском, повинно поставляти їх з паспортом, у якому вказувати обсяг, методи і періодичність технічних оглядів відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки обладнання під тиском.

2.3. Пристрої для нагрівання рідкого аміаку в горизонтальних резервуарах місткістю до 100 т необхідно розміщувати всередині або на зовнішній поверхні резервуара, а в кульових резервуарах - на зовнішній їх поверхні.

Конструкція підігрівальних пристроїв має забезпечувати повний злив теплоносія.

Як теплоносій для внутрішніх нагрівальних пристроїв необхідно використовувати пару низького тиску, гарячу воду або негорючий антифриз.

2.4. Штуцери для видавання рідкого аміаку, внутрішніх нагрівальних пристроїв, дренажу та встановлення контрольно-вимірювальних приладів необхідно розташовувати на днищах резервуарів, а решту штуцерів - у верхній частині резервуарів.

Штуцери, призначені для видавання рідкого аміаку, необхідно встановлювати з патрубками, заглибленими всередину резервуара на відстань, яка дорівнює половині діаметра або діаметру штуцера.

Діаметр штуцера видалення газоподібного аміаку для аварійного зниження тиску в горизонтальному і кульовому резервуарах необхідно обирати в 2 рази більшим, ніж діаметр штуцера для видавання рідкого аміаку, але не більше 300 мм.

Кількість штуцерів на резервуарах повинна бути мінімальною.

2.5. Навколо входу в монжюсну трубу необхідно влаштовувати поріг для зменшення кількості винесення мастила рідким аміаком, що видаляється з резервуара, та затримання його.

Верх порога повинен бути на 20-30 мм вище, ніж нижній кінець монжюсної труби, а внутрішній діаметр порога - в 1,5-1,7 раза більше зовнішнього діаметра монжюсної труби.

У разі періодичного надходження синтетичного рідкого аміаку в горизонтальні й кульові резервуари і періодичного його видавання допускається використовувати монжюсну трубу для подавання рідкого аміаку в резервуари.

2.6. Люки для проведення внутрішнього огляду необхідно розміщувати у верхній частині горизонтальних і кульових резервуарів.

Додаткові люки в нижній частині кульових резервуарів, передбачені проектом, допускається розміщувати в разі підтвердження розрахунками визначеної міцності резервуарів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

2.7. Під час експлуатації резервуарів необхідно методом термографування або акустико-емісійним методом контролювати стан теплової ізоляції, показники і рівномірність осідання фундаментів кульових і горизонтальних (ємністю 100 м-3 і більше) резервуарів і фіксувати їх до і після гідравлічного випробування нового резервуара та перед подачею в нього рідкого аміаку, а також періодично (не рідше 1 разу на рік).