- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення"
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 22, ст.850)
Верховна Рада України
постановляє:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" (додаються).
2. Кабінету Міністрів України до 20 травня 2014 року проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення".
3. Апарату Верховної Ради України в установленому порядку забезпечити видання збірника матеріалів за результатами цих парламентських слухань.
4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України |
В.РИБАК |
м. Київ 5 листопада 2013 року № 680-VII |
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 5 листопада 2013 року
№ 680-VII
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення"
Учасники парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення", що відбулися 3 липня 2013 року, розглянувши питання щодо сучасного стану та проблем української трудової міграції, відзначають таке.
На сьогодні в Україні особлива увага приділяється питанням розвитку національного ринку праці та виробленню ефективної, дієздатної політики зайнятості, спрямованої на підвищення економічної активності населення, зростання кількості нових робочих місць та розширення можливостей для реалізації права особи на гідну працю.
У 2013 році передбачається, що чисельність осіб віком від 15 до 70 років, зайнятих економічною діяльністю, становитиме 20,5-20,7 млн осіб, рівень зайнятості становитиме 60,7-61,3 відсотка. Чисельність безробітних віком від 15 до 70 років, визначена за методологією Міжнародної організації праці, становитиме 1,65-1,7 млн осіб, рівень безробіття (за методологією МОП) становитиме 7,4-7,5 відсотка економічно активного населення віком від 15 до 70 років.
Україна є стороною 13 двосторонніх договорів із працевлаштування і соціального захисту трудових мігрантів. У сфері соціального забезпечення діють вісім договорів, укладених за пропорційним принципом.
Це комплексні міжнародні угоди, які також враховують питання щодо пенсійного страхування. Згідно з цими угодами пенсію за період, який людина відпрацювала в Україні, виплачує українська сторона, а за стаж, набутий за кордоном, виплачує держава працевлаштування.
Також укладено сім двосторонніх угод із пенсійного забезпечення за територіальним принципом. Згідно з цими угодами пенсія призначається відповідно до законодавства Сторони, на території якої ця особа проживає і звернулася за призначенням пенсії, при цьому стаж роботи, набутий на території іншої Договірної Сторони, зараховується до трудового стажу.
Більш активно стала працювати система добровільного пенсійного страхування, яке здійснюється як через державні, так і через недержавні установи, що пропонують послуги із пенсійного забезпечення (фонди, страхові компанії, банківські установи).
Одним із основних завдань щодо покращення соціального та правового захисту трудових мігрантів залишається розширення договірної бази з країнами, в яких чисельність трудових мігрантів - громадян України є найвагомішою, та проведення заходів щодо активізації виконання двосторонніх міжнародних договірних документів у частині відпрацювання механізму працевлаштування трудових мігрантів у рамках укладених угод та контролю за виконанням положень цих договірних документів.
На сьогодні здійснюється підготовка до ратифікації Угоди між Україною та Державою Ізраїль про соціальне забезпечення, підписаної 28 вересня 2012 року, до підписання двосторонніх угод про соціальне забезпечення з Королівством Іспанія, Федеративною Республікою Німеччина, укладання угод про соціальне забезпечення із Сербією, Чорногорією, Республікою Білорусь, Бразилією, Угорщиною, Люксембургом.
На виконання зазначеного акта розроблено методичні рекомендації щодо підготовки працівників служби зайнятості для проведення роботи та надання консультацій громадянам України, які мають бажання працевлаштуватися за кордоном або працювали там та повернулися в Україну; проводиться інформування українських мігрантів, які повернулися в Україну, в тому числі з використанням Інтернету, з питань зайнятості, провадження підприємницької діяльності, соціального забезпечення та охорони здоров’я; надається психологічна допомога трудовим мігрантам, які повернулися в Україну.
З метою належного інформування населення стосовно специфіки працевлаштування за кордоном державними органами виконавчої влади на постійній основі проводиться широкомасштабна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення щодо особливостей працевлаштування за кордоном в різних країнах світу і пов’язаних з цим ризиків, роз’яснення переваг легальної роботи та можливих наслідків нелегальної трудової діяльності за кордоном.
Водночас основними проблемними питаннями у сфері трудової міграції, які потребують врегулювання, залишаються:
посилення соціального та правового захисту трудових мігрантів та членів їх сімей;
налагодження обліку трудових мігрантів, які працюють за межами України;
запобігання незаконній трудовій міграції та ризикам, що пов’язані з нею;
створення умов для повернення та реінтеграції трудових мігрантів;
активізація державної політики щодо формування привабливого внутрішнього ринку праці.
З метою ефективного регулювання трудової міграції громадян України учасники парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" рекомендують:
1. Президенту України:
1) у рамках здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю, проведення переговорів та укладення міжнародних договорів порушувати питання щодо сприяння і підтримки громадян України та українських трудових мігрантів, які перебувають за кордоном, приділяти увагу інституційному зміцненню дипломатичних представництв України, передусім у країнах з чисельними українськими громадами. Забезпечити виконання законодавства України щодо утворення центрального органу виконавчої влади з питань закордонних українців;
................Перейти до повного тексту