Статус Конвенції див.

Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав (далі - Сторони),

прагнучи створити умови для забезпечення рівного ставлення стосовно трудящих-мігрантів, членів їхніх сімей та громадян приймаючої Сторони настільки, наскільки це регламентується її законодавством і міжнародними зобов'язаннями;

усвідомлюючи необхідність створення сприятливих умов для переміщення робочої сили територіями Сторін, ґрунтуючися на їхніх національних інтересах;

для цілей ефективного регулювання трудових міграційних потоків, досягнення відповідності їхніх обсягів, напрямів та складу інтересам соціально-економічного розвитку Сторін;

керуючися принципами взаєморозуміння, терпимості, поваги між представниками різних народів, виходячи з інтересів розвитку Співдружності Незалежних Держав, прихильності до Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, а також іншими обов'язковими для них основоположними документами Організації Об'єднаних Націй та Співдружності Незалежних Держав в галузі прав людини й захисту прав трудящих-мігрантів,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Конвенції наведені нижче терміни мають такі значення:

"трудящий-мігрант" - особа, яка є громадянином однієї зі Сторін, а також особа без громадянства, яка постійно проживає на території однієї Сторони, законно знаходиться та на законній підставі займається оплачуваною трудовою діяльністю на території іншої Сторони, громадянином якої вона не є та в якій постійно не проживає;

"прикордонний трудящий" - трудящий-мігрант, який працює на прикордонній території однієї Сторони та зберігає своє постійне місце проживання на прикордонній території іншої Сторони, куди він повертається щодня або, принаймні, не рідше одного разу на тиждень;

"сезонний трудящий" - трудящий-мігрант, робота якого за своїм характером пов'язана із сезонними умовами й виконується протягом певного періоду року;

"роботодавець (наймач)" - юридична або фізична особа, яка надає роботу трудящим-мігрантам на умовах і в порядку, передбачених законодавством приймаючої Сторони;

"член сім'ї трудящого-мігранта" - особа, що перебуває в шлюбі з трудящим-мігрантом, а також діти, які перебувають на її утриманні, та інші особи, які визнаються членами сім'ї відповідно до законодавства приймаючої Сторони;

"Сторона постійного проживання" - держава, на території якої трудящий-мігрант проживає постійно та з території якої в'їжджає на територію іншої Сторони для здійснення оплачуваної трудової діяльності;

"держава транзиту" - держава, через яку трудящий-мігрант проїжджає під час слідування до приймаючої Сторони або з приймаючої Сторони до Сторони постійного проживання;

"приймаюча Сторона" - держава, на території якої трудящий-мігрант здійснює оплачувану трудову діяльність;

"компетентні органи" - органи державної влади Сторін, до компетенції яких входять питання, пов'язані з виконанням цієї Конвенції;

"умови праці" - сукупність факторів трудового процесу та виробничого середовища, в якому здійснюється трудова діяльність людини, які здійснюють вплив на її здоров'я та працездатність у ході праці, а також установлені відповідно до законодавства приймаючої Сторони тривалість робочого часу й часу відпочинку, порядок надання оплачуваних відпусток, оплата праці та інші умови праці;

"охорона праці" - система забезпечення безпеки життя й здоров'я трудящих-мігрантів у ході трудової діяльності, яка включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи й засоби, установлені відповідно до законодавства приймаючої Сторони;

"цикл міграції" - період часу, який уключає виїзд зі Сторони постійного проживання, транзит, в'їзд до приймаючої Сторони, перебування та здійснення оплачуваної трудової діяльності в приймаючій Стороні, а також повернення до Сторони постійного проживання.

Дія цієї Конвенції поширюється на всіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей, які знаходяться на території приймаючої Сторони на законних підставах, незалежно від статі, раси, мови, віросповідання або переконань, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, громадянства Сторін, віку, економічного, майнового, сімейного стану чи будь-якої іншої ознаки.

Ця Конвенція регулює відносини, що виникають протягом усього циклу міграції трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей.

Дія цієї Конвенції не поширюється на:

осіб, відряджених Сторонами до міжнародних організацій або найнятих міжнародними організаціями, установами або якою-небудь зі Сторін для виконання поза її територією офіційних функцій, статус яких регулюється нормами міжнародного права або відповідними міжнародними договорами, учасницями яких є Сторони;

осіб, відряджених або найнятих однією зі Сторін для участі поза її територією в здійсненні програм розвитку або співробітництва, допуск і статус яких регулюються відповідними міжнародними договорами з приймаючою Стороною та які відповідно до цих міжнародних договорів не вважаються трудящими-мігрантами;

осіб, які, будучи громадянами однієї Сторони, виконують роботу на території іншої Сторони від імені та в інтересах організації, яка має філіали (представництва) на території цієї іншої Сторони;

осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено законодавством приймаючої Сторони та міжнародними договорами, учасницею яких вона є;

осіб, які клопочуть про надання їм статусу біженця або притулку на території приймаючої Сторони;

осіб, які отримали статус біженця або притулок на території приймаючої Сторони;

священнослужителів, які займаються релігійною діяльністю в офіційно зареєстрованих релігійних організаціях приймаючої Сторони;

моряків;

осіб, які приїжджають для цілей навчання;

осіб, акредитованих на території приймаючої Сторони як працівники представництв іноземних фірм або засобів масової інформації.

1. Кожна зі Сторін відповідно до свого законодавства може встановлювати для трудящих-мігрантів обмеження стосовно:

категорій робіт за наймом, роду занять або діяльності в інтересах цієї Сторони;

доступу до оплачуваної трудової діяльності для цілей здійснення захисту національного ринку праці та забезпечення пріоритетного права своїх громадян на заняття вакантних місць.

2. Права трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей можуть підлягати обмеженням, передбаченим законодавством Сторін, в інтересах забезпечення національної безпеки, громадського порядку, здоров'я та моральності населення або для захисту прав і свобод інших осіб.

3. Сторона інформує депозитарій про прийняття передбачених цією статтею обмежень для трудящих-мігрантів протягом 45 днів з дати прийняття цих обмежень.

Трудящі-мігранти й члени їхніх сімей мають право в'їзду на територію приймаючої Сторони, перебування, переміщення та виїзду в порядку, установленому її законодавством та (або) міжнародними договорами.

1. Трудящі-мігранти користуються на території приймаючої Сторони правами, які відповідно до законодавства надаються громадянам цієї Сторони, на:

безпечні умови праці;

рівну винагороду за рівнозначну роботу, зокрема отримання доплат і компенсацій для осіб, які мають на них право;

користування житлом на платній основі;

соціальне забезпечення (соціальне страхування), крім пенсійного, відповідно до законодавства приймаючої Сторони;

обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань відповідно до законодавства приймаючої Сторони;

відшкодування шкоди, заподіяної життю й здоров'ю в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

доступ до іншої оплачуваної трудової діяльності у випадку її втрати з не залежних від трудящого-мігранта обставин, з урахуванням обмежень, передбачених статтею 4 цієї Конвенції.

2. Права трудящих-мігрантів, які стосуються здійснення ними трудової діяльності в приймаючій Стороні, регулюються законодавством і міжнародними договорами, учасницею яких є ця Сторона.

1. Трудящі-мігранти й члени їхніх сімей відповідно до міжнародних договорів і законодавства приймаючої Сторони користуються такими основними правами:

на життя, свободу та особисту недоторканність;

на укладення шлюбу;

на рівність з громадянами приймаючої Сторони перед законом і судом;

на захист від незаконного втручання в особисте або сімейне життя;

на захист від незаконного зазіхання на недоторканність житла;

на захист таємниці особистого листування або інших форм зв'язку;

на захист честі, достоїнства та ділової репутації;

на захист приватної власності, яка належить на законних підставах;

на отримання освіти;

на доступ до культурного життя й участь у ньому;

на соціальне забезпечення (соціальне страхування), крім пенсійного;

на отримання безоплатної швидкої (невідкладної) медичної допомоги та іншої медичної допомоги на платній основі;

на реєстрацію народження дитини в приймаючій Стороні.

2. Сторони гарантують трудящим-мігрантам і членам їхніх сімей реалізацію права на свободу слова, віросповідання, висловлення власної думки, створення асоціацій, громадських організацій та вступ до професійних спілок відповідно до законодавства приймаючої Сторони.

3. Кожний трудящий-мігрант і член його сім'ї має право на визнання його правосуб'єктності на території будь-якої зі Сторін відповідно до законодавства й міжнародних договорів цієї Сторони.

Сторони не допускають випадків рабства, будь-якого іншого підневільного стану, примусової праці, катувань, жорстокого й такого, що принижує честь і достоїнство людини, ставлення або покарань стосовно трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей.