Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"

1. Затвердити Інструкцію про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 17.01.2000 № 9 "Про затвердження Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.02.2000 за № 58/4279.

3. Наказ розіслати до окремої військової частини.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Службовим відрядженням (далі - відрядження) вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), у якій військовослужбовець проходить службу.

Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.

Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та користування в поїздах постільними речами.

1.2. У відрядження в разі дійсної потреби та за наявності коштів на відрядження військовослужбовці можуть направлятися такими посадовими особами:

1.2.1. З Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України - заступниками Міністра оборони України, заступниками начальника Генерального штабу Збройних Сил України, директорами департаментів та начальниками головних управлінь (управлінь) Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;

1.2.2. З органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міністерству оборони України та Генеральному штабу Збройних Сил України, - керівниками цих органів;

1.2.3. З командувань видів Збройних Сил України - заступниками командувачів видів Збройних Сил України;

1.2.4. З оперативних командувань - командувачем оперативного командування, начальником штабу оперативного командування;

1.2.5. З управлінь армійських корпусів, повітряних командувань та військово-морських баз - командиром корпусу, командиром повітряного командування, командиром військово-морської бази, начальником штабу корпусу, начальником штабу повітряного командування;

1.2.6. З управлінь з'єднань - командиром та начальником штабу з'єднання;

1.2.7. З військових частин, які утримуються на самостійних штатах, - командиром військової частини.

1.3. Відрядження військовослужбовців у вищі штаби та управління дозволяються на строк не більше 5 днів, не враховуючи часу перебування в дорозі, за письмовим викликом відповідних командирів і начальників із числа зазначених у пункті 1.2 цієї Інструкції.

У надзвичайних випадках строк відрядження продовжується, але не більше ніж на 5 днів, за письмовим дозволом таких посадових осіб:

у департаменти та головні управління (управління) Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України - директорів департаментів та начальників головних управлінь (управлінь);

в органи управління видів Збройних Сил України - командувачів видів Збройних Сил України та їх перших заступників;

в органи військового управління, безпосередньо підпорядковані Міністерству оборони України та Генеральному штабу Збройних Сил України, - керівників цих органів військового управління;

в органи управління оперативних командувань - командувача оперативного командування, начальника штабу оперативного командування.

1.4. Забороняється провадити виплату добових та відшкодовувати витрати на наймання житлового приміщення за посвідченнями про відрядження, виданими з порушенням порядку їх оформлення та відсутності відповідних підтверджуючих документів.

1.5. Відрядження, у тому числі для інспектування військ, проведення ревізій та перевірок господарської та фінансової діяльності військових частин, призначається на строк не більше 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі.

1.6. Направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними в пункті 1.2 цієї Інструкції, та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування військової частини або підприємства, куди відряджений військовослужбовець, строку та мети відрядження.

1.7. Відрядження також призначається:

1.7.1. Для виконання польових топографічних, топогеодезичних, аерознімальних, гідрографічних, гідрологічних робіт і зимових промірів по льоду поза районом своєї бази;

1.7.2. На монтажні та налагоджувальні роботи; для приймання, здавання або ремонту кораблів і суден.

Термін відрядження військовослужбовців, які направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів;

1.7.3. Для охорони, оборони та супроводу транспортів з військовими вантажами;

1.7.4. На виробничу або навчальну практику та стажування слухачів і курсантів вищих військових навчальних закладів (військових підрозділів вищих навчальних закладів) (далі - вищі військові навчальні заклади) або для підготовки ними дипломних проектів, а також у разі направлення осіб офіцерського складу постійного складу вищих військових навчальних закладів, у тому числі командирів підрозділів слухачів і курсантів, для керівництва практикою та стажуванням слухачів і курсантів;

1.7.5. На боротьбу з особливо небезпечними інфекціями.

Термін відрядження на боротьбу з особливо небезпечними інфекціями не повинен перевищувати трьох місяців;

1.7.6. На навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів і відділень вищих військових навчальних закладів та на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів осіб офіцерського складу та осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби)), зі збереженням посад за місцем штатної служби.

Термін відрядження в таких випадках не повинен перевищувати 90 днів;

1.7.7. Для вивчення нової техніки у військових частинах, у тому числі військовослужбовцям, направленим як керівники занять з вивчення нової техніки;

1.7.8. У разі направлення осіб офіцерського складу - наукових співробітників науково-дослідних та науково-випробних установ на стажування у війська і практику на підприємства та в організації інших центральних органів виконавчої влади;

1.7.9. У разі направлення осіб офіцерського складу професорсько-викладацького складу вищих військових навчальних закладів на стажування у війська;

1.7.10. Для складання військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби) конкурсних вступних іспитів у вищі військові навчальні заклади, у тому числі на факультети та відділення заочного навчання.

1.7.11. У разі безпосередньої участі військовослужбовців в антитерористичних операціях.

Термін відрядження військовослужбовців, які направляються, починаючи з 14 квітня 2014 року, в межах України для участі в антитерористичних операціях, не повинен перевищувати періоду проведення таких заходів.

1.8. Строк безперервного перебування у відрядженнях, зазначених у пункті 1.7 цієї Інструкції, обчислюється з дня вибуття військовослужбовця з пункту розквартирування військової частини і по день повернення в цей пункт після виконання службового завдання включно.

1.9. Тривалість відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками).

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня повернення до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем повернення із відрядження - день прибуття зазначеного транспорту в пункт постійної служби.

У разі відправлення транспорту до 24 години включно днем вибуття вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або аеропорт розташовані поза межами населеного пункту, то у строк відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день повернення відрядженого до пункту постійної служби.

1.10. Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час відрядження, визначається за діючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.

У разі затримки в дорозі з незалежних від військовослужбовця причин він повинен отримати відповідну відмітку в посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління (командира підрозділу) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а за їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування.

У разі проїзду автомобільним транспортом виплата добових провадиться за час фактичного перебування в дорозі, але не більше ніж за час, визначений розрахунком руху, - 200 км на добу.

1.11. Виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення проводяться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а в установах, на підприємствах і в організаціях та інших органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення про відрядження.

Якщо відряджений не зобов'язаний прибути у військову частину або цивільну установу, на підприємство, в організацію, то зазначені відмітки завіряються у начальника органу управління (командира підрозділу) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а за їх відсутності - у місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування.

1.12. За відсутності в посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них) добові не виплачуються.

1.13. Військовослужбовцю перед вибуттям у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Після повернення з відрядження військовослужбовець зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем повернення до місця проходження військової служби, подати звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт) підлягає поверненню військовослужбовцем до каси або зарахуванню на відповідний рахунок військової частини. Разом із цим звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і оригінали документів, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності оригіналів документів, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцю не відшкодовуються.

1.14. На військовослужбовця, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу тієї військової частини, установи, підприємства та організації Міністерства оборони України, до якої він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо військовослужбовець відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

Якщо наказом про відрядження передбачено повернення військовослужбовця з відрядження у вихідний день, то йому в установленому порядку надається інший день відпочинку.

1.15. Викладений у цій Інструкції порядок відшкодування витрат на відрядження повною мірою поширюється на військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідків, потерпілих, законних представників потерпілих, експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих, у межах строків і розмірів, передбачених пунктами 1.5, 1.16, 1.27, 1.28 цієї Інструкції. При цьому оплата відряджень військовослужбовцям провадиться:

1.15.1. У разі виклику до органів дізнання Збройних Сил України, військової прокуратури - у військовій частині за місцем служби військовослужбовців за рахунок відповідних асигнувань за кошторисом Міністерства оборони України;

1.15.2. У разі виклику до інших органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду - у військовій частині за місцем постійної служби військовослужбовців за рахунок коштів за кошторисом Міністерства оборони України з подальшим відшкодуванням виплачених сум за вимогою військової частини органом, за викликом якого відряджений військовослужбовець.

1.16. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), направленим у відрядження одиночним порядком, крім відряджень, зазначених у пунктах 1.23 і 1.24 цієї Інструкції, за кожний день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктом 1.5 цієї Інструкції, і за час перебування в дорозі виплачуються добові в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

1.17. У разі відрядження військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки відряджений має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

1.18. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого виплата добових провадиться за весь час, протягом якого він за станом здоров'я не міг приступити до виконання службових обов'язків або повернутися до пункту постійної служби, але не більше ніж за два місяці. Тимчасова непрацездатність відрядженого, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до пункту постійної служби повинні бути засвідчені в установленому законодавством порядку.

1.19. Виплата добових у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, проводиться також військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), направленим у нижчезазначені відрядження у складі підрозділів; у випадках, зазначених у підпунктах 1.19.1 і 1.19.2 цього пункту, -у складі військової частини, а зазначених у підпункті 1.19.6 цього пункту, - у складі підрозділів або військової частини:

1.19.1. Для виконання польових топографічних, топогеодезичних, аерознімальних, гідрографічних, гідрологічних робіт і зимових промірів льоду поза районом своєї бази;

1.19.2. У складі штатних військових оркестрів;

1.19.3. Для вивчення нової техніки (крім відряджень, зазначених у підпункті 1.23.9 пункту 1.23 цієї Інструкції);

1.19.4. На монтажні та налагоджувальні роботи; для приймання, здавання та ремонту кораблів і суден;

1.19.5. Для охорони, оборони та супроводження транспортів з військовими вантажами;

1.19.6. Для участі військовослужбовців в антитерористичних операціях.

1.20. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), відрядженим в одиночному порядку на боротьбу з особливо небезпечними інфекціями, а також у складі військових частин або підрозділів, провадиться виплата добових у таких розмірах на добу:

1.20.1. За час безпосередньої роботи з ліквідації захворювань на холеру розмір добових за кожний день перебування у вогнищі холери збільшується в два рази;

1.20.2. За час безпосередньої роботи з лікування або обслуговування хворих на чуму - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України;

1.20.3. За час проведення протиепідемічних заходів з ліквідації епізоотії серед гризунів (з чуми та туляремії) або в епідемічних осередках бруцельозу - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України;

1.20.4. За час перебування в карантині після закінчення безпосередньої роботи з лікування або обслуговування хворих на чуму та холеру або після проведення протиепідемічних заходів щодо ліквідації епізоотії серед гризунів (з чуми та туляремії), а також за час перебування в осередках спалаху захворювань людей на паразитарний тиф, менінгіт, черевний тиф, дизентерію, скарлатину, дифтерію та малярію - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.