На виконання вимог пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон"

1. Затвердити Інструкцію про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України (додається).

2. Наказ Міністра оборони України від 20 травня 1995 року N 127 скасувати.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Головного фінансового управління Міністерства оборони України.

4. Наказ розіслати до окремої військової частини.

1. Відшкодування витрат на службові відрядження

1.1. Службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), в якій військовослужбовець проходить службу.

Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.

Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та користування в поїздах постільними речами.

1.2. У службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися в разі дійсної потреби та за наявності коштів на відрядження такими посадовими особами:

1.2.1. З центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України - заступниками Міністра оборони України, заступниками начальника Генерального штабу Збройних Сил України, заступниками командувачів видів Збройних Сил України, заступниками начальників Тилу та Озброєння Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

1.2.2. З управлінь оперативних командувань - командувачем військ оперативного командування, заступниками командувача військ оперативного командування, начальниками родів військ, а також начальниками управлінь і служб, безпосередньо підпорядкованих командувачу військ оперативного командування.

1.2.3. З управлінь армійських корпусів, авіаційних корпусів, корпусів протиповітряної оборони та морських районів - командувачем корпусу, командиром морського району, заступниками командувача корпусу, заступниками командира морського району.

1.2.4. З управлінь з'єднань - командиром та начальником штабу з'єднання.

1.2.5. З військових частин, які утримуються на самостійних штатах, - командиром військової частини.

1.3. Службові відрядження військовослужбовців у вищі штаби та управління дозволяються на строк не більше 5 днів, не враховуючи часу перебування у дорозі, за письмовим викликом відповідних командирів і начальників, з числа зазначених у пункті 1.2 цієї Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України (далі - Інструкція).

У надзвичайних випадках строк відрядження може бути продовжений, але не більше ніж на 5 днів, за письмовим дозволом таких посадових осіб:

в управління центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України - начальників управлінь;

у штаби та управління видів Збройних Сил України - заступників Міністра оборони України - командувачів видів Збройних Сил України та їх перших заступників;

у штаби та управління військ оперативних командувань - командувача військ оперативного командування або начальника штабу військ оперативного командування.

1.4. Забороняється провадити виплату добових та відшкодовувати витрати на наймання житлового приміщення за посвідченнями про відрядження, виданими з порушенням порядку їх оформлення, встановленого законодавством України.

1.5. Службове відрядження, в тому числі для інспектування військ, проведення ревізій та перевірок господарської та фінансової діяльності військових частин, призначається на строк не більше 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі.

1.6. Направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними у пункті 1.2 цієї Інструкції, та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування військової частини або назви підприємства, куди відряджений військовослужбовець, строку та мети відрядження.

1.7. Службове відрядження також може призначатись:

1.7.1. Для виконання польових топографічних, топогеодезичних, аерознімальних, гідрографічних, гідрологічних робіт і зимових промірів по льоду поза районом своєї бази.

1.7.2. На монтажні та налагоджувальні роботи; для приймання, здавання або ремонту кораблів і суден.

Термін відрядження військовослужбовців, які направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.

1.7.3. Для охорони, оборони та супроводу транспортів з військовими вантажами.

1.7.4. На виробничу або навчальну практику та стажування слухачів і курсантів військово-навчальних закладів або для підготовки ними дипломних проектів, а також у разі направлення офіцерів постійного складу військово-навчальних закладів, у тому числі командирів підрозділів слухачів і курсантів, для керівництва практикою та стажуванням слухачів і курсантів.

1.7.5. На боротьбу з особливо небезпечними інфекціями.

Відрядження на боротьбу з особливо небезпечними інфекціями може мати тривалість не більше трьох місяців.

1.7.6. На навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів і відділень військово-навчальних закладів.

1.7.7. Для вивчення нової техніки у військових частинах, у тому числі військовослужбовцям, направленим як керівники занять з вивчення нової техніки.

1.7.8. У разі направлення офіцерів - наукових співробітників науково-дослідних та науково-випробних установ на стажування у війська і практику на підприємства та в організації інших центральних органів виконавчої влади.

1.7.9. У разі направлення офіцерів професорсько-викладацького складу військово-навчальних закладів на стажування у війська.

1.7.10. У разі направлення офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, зі збереженням посад за місцем штатної служби, на навчання, на курси (у центри проходження зборів) системи перепідготовки, удосконалення та підвищення кваліфікації кадрів.

1.8. Строк безперервного перебування у службових відрядженнях, зазначених у пункті 1.7 цієї Інструкції, обчислюється з дня вибуття військовослужбовця з пункту розквартирування військової частини і по день повернення в цей пункт після виконання службового завдання включно.

1.9. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні, з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі (разом з вимушеними зупинками).

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

Днем виїзду у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття із відрядження - день прибуття зазначеного транспорту у пункт постійної служби.

У разі відправлення транспорту до 24 години включно днем від'їзду вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або аеропорт розташовані поза межами населеного пункту, то у строк відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого до пункту постійної служби.

1.10. Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час службового відрядження, визначається за чинним розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Факт затримання відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, повинен бути засвідчений посадовими особами органів військового сполучення або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів.

У разі проїзду автомобільним транспортом виплата добових провадиться за час фактичного перебування в дорозі, але не більше ніж за час, визначений розрахунком руху, - 200 км на добу.

1.11. Виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця у пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а в установах, на підприємствах і в організаціях та інших органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення про відрядження.

Якщо відряджений не зобов'язаний прибути у військову частину або цивільну установу, на підприємство, в організацію, то зазначені відмітки завіряються у військовій комендатурі гарнізону, а за її відсутності - у відповідних органах виконавчої влади.

1.12. У випадку відсутності у посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця у пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них) добові не виплачуються.

1.13. Військовослужбовцю перед від'їздом у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець подає у фінансовий орган військової частини авансовий звіт про витрачені у зв'язку з відрядженням суми, до якого додаються належно оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на наймання житлового приміщення та проїзні документи.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.

Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцю не відшкодовуються.

1.14. На військовослужбовця, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу тих військових частин, установ, підприємств та організацій Міністерства оборони України, до яких вони відряджені. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо військовослужбовець відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

1.15. Викладений в цій Інструкції порядок відшкодування витрат на відрядження повною мірою поширюється на військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідків, потерпілих, законних представників потерпілих, експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих, у межах строків і розмірів, передбачених пунктами 1.5, 1.16, 1.27, 1.28 цієї Інструкції. При цьому оплата службових відряджень військовослужбовцям провадиться:

1.15.1. У разі виклику до органів дізнання Збройних Сил України, військової прокуратури - у військовій частині за місцем служби військовослужбовців за рахунок відповідних асигнувань за кошторисом Міністерства оборони України.

1.15.2. У разі виклику до цивільних органів дізнання, досудового слідства, прокуратуру або суд (військовий суд) - у військовій частині за місцем постійної служби військовослужбовців за рахунок коштів за кошторисом Міністерства оборони України з подальшим відшкодуванням виплачених сум за вимогою військової частини органом, за викликом якого відряджений військовослужбовець.

1.16. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження одиночним порядком, крім відряджень, зазначених у пунктах 1.23 і 1.24 цієї Інструкції, за кожний день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктами 1.5 цієї Інструкції, й за час перебування в дорозі виплачуються добові в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

1.17. У разі відрядження військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки відряджений має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

1.18. У випадку тимчасової непрацездатності відрядженого виплата добових провадиться за весь час, протягом якого він за станом здоров'я не міг приступити до виконання службових обов'язків або повернутися до пункту постійної служби, але не більше ніж за два місяці. Тимчасова непрацездатність відрядженого, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до пункту постійної служби повинні бути засвідчені в установленому порядку.

1.19. Виплата добових у розмірах, передбачених пунктом 1.16 цієї Інструкції, також провадиться офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у нижчезазначені службові відрядження у складі підрозділів, а у випадках, зазначених у підпунктах 1.19.1 і 1.19.2 цієї Інструкції, - у складі військової частини:

1.19.1. Для виконання польових топографічних, топогеодезичних, аерознімальних, гідрографічних, гідрологічних робіт і зимових промірів льоду поза районом своєї бази.

1.19.2. У складі штатних військових оркестрів і театральних груп.

1.19.3. Для вивчення нової техніки (крім відряджень, зазначених у підпункті 1.23.9 цієї Інструкції).

1.19.4. На монтажні та налагоджувальні роботи; для приймання, здавання та ремонту кораблів і суден.

1.19.5. Для охорони, оборони та супроводження транспортів з військовими вантажами.

1.20. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, відрядженим в одиночному порядку на боротьбу з особливо небезпечними інфекціями, а також у складі військових частин або підрозділів, провадиться виплата добових у таких розмірах на добу:

1.20.1. За час безпосередньої роботи з лікування або обслуговування хворих на холеру в осередках епідемій - у два рази більше за розміри, установлені Кабінетом Міністрів України.

1.20.2. За час безпосередньої роботи з лікування або обслуговування хворих на чуму - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

1.20.3. За час проведення протиепідемічних заходів з ліквідації епізоотії серед гризунів (з чуми та туляремії) або в епідемічних осередках бруцельозу - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

1.20.4. За час перебування в карантині після закінчення безпосередньої роботи з лікування або обслуговування хворих на чуму та холеру або після проведення протиепідемічних заходів щодо ліквідації епізоотії серед гризунів (з чуми та туляремії), а також за час перебування в осередках спалаху захворювань людей паразитарними тифами, менінгітом, черевним тифом, дизентерією, скарлатиною, дифтерією та малярією - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.