У зв'язку із численними зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо здійснення реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, придбаного на біржових торгах, Мін'юстом України повідомляється таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Крім того, ст.2 Закону встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Отже, товарна біржа - це оптовий, регулярно діючий ринок, де відбувається торгівля сировиною, матеріалами, іншими товарами, допущеними до обігу на біржі, створений для зручності здійснення комерційної діяльності юридичними та фізичними особами, які, в свою чергу, повинні бути обов'язково зареєстрованими відповідною біржею як її учасники.

На товарних біржах здійснюються біржові операції, які повинні відповідати сукупності вимог, установлених ст. 15 Закону, згідно з якою угода вважається укладеною на біржі:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством України не передбачено такої форми угоди, як біржова.

Відповідно до ст.42 Цивільного кодексу, угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Водночас, згідно зі ст.47 згаданого Кодексу, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

Також слід звернути увагу на те, що угоди, зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а лише не підлягають подальшому нотаріальному посвідченню. До нотаріально посвідчених документів прирівнюються лише документи, складені згідно з вимогами ст.40 Закону України "Про нотаріат".

Ураховуючи вищевикладене, немає різниці, де фізичні або юридичні особи уклали угоду - на біржі чи поза нею. Тому необхідно дотримуватися законодавчо встановленої форми угод про відчуження нерухомого майна незалежно від місця, де ці угоди укладаються.

Для договорів купівлі-продажу, міни жилого будинку (ст.227, 242 Цивільного кодексу) у разі якщо хоча б однією із сторін є громадянин, установлено обов'язкову нотаріальну форму. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Крім того, Пленум ВСУ у своїй постанові "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.07.78 р. N 3 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму ВСУ від 25.12.92 р. N 13 та від 25.05.98 р. N 15) роз'яснив, з яких підстав угода може бути визнана недійсною судом.

Відповідно до п.4 цієї постанови, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки ті угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини.