У зв'язку зі зверненнями до Мінпраці громадян, громадських об'єднань, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, керівників місцевих управлінь праці та соціального захисту населення щодо проблем, які виникли у регіонах у зв'язку з впровадженням постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. N 1417 "Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" та затверджених нею Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) і Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), а також з метою посилення соціального захисту громадян похилого віку, інвалідів, інших вразливих категорій населення в умовах фінансової кризи Міністерством проведено відповідну роботу щодо удосконалення вищевказаних нормативно-правових документів. Зокрема, Мінпраці розроблено зміни до постанови, якими передбачається врегулювати найбільш проблемні питання.

Змінами передбачається надати дозвіл органам місцевої влади та органам місцевого самоврядування на підставі рішення комісії звільняти від плати за обслуговування у відділеннях територіальних центрів непрацездатних осіб, які хоча і мають родичів, які зобов'язані за законом забезпечувати догляд за ними, однак з поважних причин не мають змоги це робити.

Пропонується також збільшити розмір прожиткового мінімуму, який дає право на отримання соціальних послуг у відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги терцентрів, з одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до півтора прожиткових мінімумів для сім'ї.

Крім того, оскільки не прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", у зв'язку з чим ускладнено фінансування територіальних центрів, пропонується перенести термін приведення статутних документів територіальних центрів у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. N 1417 до 1 липня 2010 року.

На цей час проект акта направлено на розгляд центральних органів виконавчої влади та соціальних партнерів.

З метою надання методичної допомоги органам праці та соціального захисту населення Мінпраці підготовлено коментарі щодо окремих актуальних питань, які виникають у місцевих органів влади та керівників терцентрів у зв'язку з впровадженням Постанови.

Щодо терміну, визначеного для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Постановою на приведення статутних документів територіальних центрів у відповідність до Постанови

Пунктом 3 Постанови визначено двомісячний термін, протягом якого місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні привести статутні документи територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - терцентри) у відповідність до вищевказаної Постанови. Така робота потребує видатків, зокрема, для виготовлення нових штампів, печаток, бланків, перереєстрації рахунків терцентрів в органах Державного казначейства тощо.

Разом з тим, у зв'язку з неприйняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" видатки на діяльність терцентрів обмежені (їх фінансування здійснюється відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 46 Бюджетного кодексу України та тимчасових кошторисів, місячний обсяг яких визначається як 1/12 від розміру попереднього року), що ускладнює функціонування цих установ.

З метою створення у регіонах належних умов для впровадження затверджених Постановою документів Мінпраці розроблено зміни, якими передбачено перенести термін приведення статутних документів терцентрів у відповідність до Постанови до 1 липня 2010 року.

Щодо соціального обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, хворих, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги відповідно до умов, визначених Постановою

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" визначено право ветеранів війни, громадян похилого віку та ветеранів праці на соціальне обслуговування, проте право на безоплатне обслуговування вказаних категорій громадян без урахування їх сімейного стану вказаними законами не встановлено.

Водночас Законом України "Про соціальні послуги" (далі - Закон), який набув чинності з 1 січня 2004 року, визначено, що право на безоплатне соціальне обслуговування (отримання соціальних послуг) у державних та комунальних установах мають громадяни, не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу. Громадяни, які мають рідних, зобов'язаних за законом їх утримувати, мають право, згідно із Законом, отримувати соціальні послуги, але на платній основі, відповідно до затверджених тарифів.

Аналогічні умови соціального обслуговування непрацездатних громадян похилого віку та інвалідів було встановлено й раніше. Так, до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. N 1417 діяльність терцентрів регулювалася наказом Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97 р. N 44 "Про затвердження Типового положення (взірцевого) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома" (далі - Наказ N 44). Наказом було встановлено, що на безоплатне обслуговування до терцентру приймалися одинокі непрацездатні громадяни.

В окремих випадках відділення соціальної допомоги вдома терцентру приймало на обслуговування непрацездатних громадян, які мали працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати, але з поважних причин не мали можливості здійснювати за ними догляд (проживали в іншому населеному пункті або за станом здоров'я чи через територіальну віддаленість не могли надавати допомогу батькам, знаходилися у відрядженні, на лікуванні тощо).

У таких випадках непрацездатні громадяни, які отримували пенсію в мінімальних розмірах, обслуговувалися терцентром безкоштовно, а ті з них, які отримували пенсію у розмірі більшому від мінімального, вносили за обслуговування плату в розмірі 5 відсотків від розміру їх пенсії.

З прийняттям Закону України "Про соціальні послуги" частина положень Наказу N 44 стала суперечити Закону, тому у червні 2009 року Мін'юст в односторонньому порядку скасував державну реєстрацію вказаного Наказу як такого, що не відповідає Закону.

З метою приведення законодавства, що регулює діяльність терцентрів, у відповідність до Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. N 1417 "Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)", якою затверджено нову редакцію Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - Типове положення) та Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання в структурних підрозділах територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - Перелік). Правові норми, визначені у вказаних документах, узгоджено із Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими в Україні з метою регулювання діяльності у сфері соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

На цей час відповідно до законодавства громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, інвалідністю, хворобою і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (тобто одиноким), соціальні послуги надаються терцентрами безплатно.

Водночас законодавством (стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам") установлено, що до одиноких належать особи, які не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати. До непрацездатних законодавство (стаття 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") відносить осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі дітьми-інвалідами, а також осіб, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього закону.

Громадянам, які мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, іншим категоріям осіб, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. N 12 "Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку", послуги мають надаватися терцентрами на платній основі відповідно до тарифів.

Механізм регулювання тарифів на платні соціальні послуги застосовується державними та комунальними підприємствами, установами і закладами соціального обслуговування, до яких належать також і терцентри згідно з Порядком регулювання тарифів на платні соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 р. N 268.

Доцільно зазначити, що Постановою (пункти 20 та 42 Переліку) місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надано право звільняти (у деяких випадках) від плати за надання соціальних послуг у відділеннях соціальної допомоги вдома та стаціонарних відділеннях самотньо проживаючих малозабезпечених непрацездатних осіб, які мають родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати і надавати їм соціальну допомогу, однак з якихось причин не надають такої допомоги (перебувають за кордоном чи у місцях позбавлення волі, стали наркоманами чи алкоголіками, місце перебування родичів не встановлено тощо).

Що стосується обслуговування громадян похилого віку, інвалідів в інших відділеннях терцентрів, то відповідно до статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеві органи влади мають право встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.

На сьогодні, крім терцентрів, соціальні послуги непрацездатним громадянам похилого віку, інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування, мають право надавати фізичні особи, діяльність яких регулюється Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 р. N 558. За умови призначення компенсації затрати за надання соціальних послуг відшкодовуються фізичним особам у вигляді щомісячних грошових виплат у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. При цьому сімейний стан осіб похилого віку, інвалідів, хворих, які потребують соціальних послуг, не враховується. Для оформлення компенсації громадяни, які не здатні до самообслуговування і у зв'язку з цим потребують соціальних послуг, та фізичні особи, які згодні надавати їм послуги, мають звернутися з відповідними документами до місцевого управління праці та соціального захисту населення.

Щодо подання заяви особою, яка потребує соціальних послуг, не до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання, а безпосередньо до терцентру

Пункт 3 Переліку узгоджується зі статтею 9 Закону України "Про соціальні послуги", якою визначено, що для отримання соціальних послуг, що надаються державними та комунальними суб'єктами, особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який зобов'язаний планувати соціальні послуги, визначати необхідний обсяг асигнувань на ці цілі тощо. Терцентр не є органом влади, це - бюджетна установа, що надає соціальні послуги (надавач послуг). Звернення осіб, які потребують соціального обслуговування (надання соціальних послуг) безпосередньо до терцентру як надавача послуг суперечить вимогам Бюджетного кодексу України, що встановлені для головних розпорядників коштів.

Щодо подальшої діяльності відділень реабілітації дітей-інвалідів, які функціонують при терцентрах

Відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" до сфери управління Мінпраці належать реабілітаційні установи з професійної реабілітації інвалідів, соціальної реабілітації дітей-інвалідів, реабілітаційні установи змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю, установи постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю та реабілітаційні установи змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів.

Центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів організовують свою діяльність відповідно до Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, затвердженого наказом Мінпраці від 13.02.2007 р. N 48. Відповідно до наказу центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів є закладом системи органів праці та соціального захисту населення і має статус юридичної особи.

Одним із головних завдань центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів є створення умов для всебічного розвитку дитини-інваліда, засвоєння ним знань, умінь і навичок з метою підготовки його до здобуття дошкільної освіти, з подальшим здобуттям базової та повної загальної середньої освіти, професійно-технічної та вищої освіти.

Варто зазначити, що реабілітаційний процес у реабілітаційному центрі для дітей-інвалідів має відповідати певним вимогам. Для цього Мінпраці затверджено, крім Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, соціальні нормативи у сфері соціальної реабілітації, типові штати працівників центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

З метою створення належних умов для отримання дітьми-інвалідами реабілітаційних послуг, кабінети центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів облаштовуються необхідним реабілітаційним обладнанням згідно з Типовим переліком обладнання кабінетів центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів (наказ Мінпраці від 14.05.2007 р. N 219).