1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 44 від 01.04.97
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 вересня 1997 р.
за N 442/2246
Про затвердження типових положень (взірцевих) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики N 145 від 11.04.2007 ) ( Рішення про державну реєстрацію Наказу скасовано на підставі Висновку Міністерства юстиції N 2/95 від 17.06.2009 Наказу Міністерства юстиції N 1101/5 від 22.06.2009 ) ( Додатково див. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва N 2а-1622/10/2670 від 26.04.2010 ) ( У тексті Наказу та типових положень (взірцевих) слова "Міністерство соціального захисту населення України", "Міністерство соціального захисту Автономної Республіки Крим", "управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських" замінено відповідно словами "Міністерство праці та соціальної політики України", "Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим", "головні управління праці та соціального захисту населення обласних, головне управління соціального захисту населення Київської та управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міських" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики N 145 від 11.04.2007 )
Відповідно до Положення про Міністерство соціального захисту населення України, затвердженого Указом Президента України від 23 жовтня 1996 року N 988/96
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Типове положення (взірцеве) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (додається).
1.2. Типове положення (взірцеве) про відділення соціальної допомоги вдома (додається).
2. Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, головному управлінню соціального захисту населення Київської та управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі затверджених Типових положень (взірцевих) в термін до 01.12.97 року забезпечити внесення доповнень до діючих Положень про ці установи.
3. Визнати таким що втратив чинність наказ Міністерства соціального забезпечення Української РСР від 15.05.91 р. N 60 "Про затвердження типових положень про територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і відділення соціальної допомоги на дому системи соціального забезпечення Української РСР".
Міністр П.П.Овчаренко
Затверджено
наказом Міністерства соціального
захисту населення України від
1 квітня 1997 р. N 44
Типове положення (взірцеве) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян
I. Загальна частина
1. Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (далі - територіальний центр) є спеціальною державною установою, що надає послуги пенсіонерам, інвалідам, одиноким непрацездатним громадянам та іншим соціально незахищеним громадянам (далі - непрацездатні громадяни) вдома, в умовах стаціонарного, тимчасового та денного перебування, які спрямовані на підтримання їхньої життєдіяльності і соціальної активності.
До складу територіального центру можуть входити такі структурні підрозділи (не менше двох):
1) відділення соціальної допомоги вдома, в тому числі спеціалізовані - для обслуговування інвалідів з порушенням рухової активності, сліпих, глухих та ін. (створюється для обслуговування не менше 80-ти одиноких непрацездатних громадян, що потребують побутової, медико-соціальної допомоги в домашніх умовах за висновками лікарів закладів охорони здоров'я);
2) відділення організації надання грошової та натуральної адресної допомоги малозабезпеченим непрацездатним громадянам (створюється при необхідності та кількості не менше ніж 500 чоловік малозабезпечених непрацездатних громадян, що потребують, за актами обстеження матеріально-побутових умов проживання, грошової та різних видів натуральної допомоги);
3) відділення соціально-побутової реабілітації (створюється для забезпечення не менше 30-ти відвідань в день з метою проведення соціально-оздоровчих заходів, соціально-психологічної, трудової реабілітації, консультацій лікарів та інших спеціалістів, дозвілля тощо);
4) відділення медико-соціальної реабілітації (створюється при кількості 50-ти відвідань на день або 25-ти ліжко-місць для проведення медико-соціальної реабілітації одиноких громадян похилого віку шляхом використання медичних, психологічних, соціальних методів реабілітації);
5) стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання (створюється в разі наявності не менше 10-ти одиноких непрацездатних громадян, які втратили рухову активність, не можуть обслуговувати себе самостійно, потребують постійного стороннього догляду, надання побутової і медичної допомоги);
6) спеціальні житлові будинки для одиноких непрацездатних громадян з комплексом служб соціально-побутового і медичного обслуговування (будуються у разі необхідності для поліпшення умов проживання та соціально-побутового, медичного обслуговування одиноких непрацездатних громадян);
7) лікувально-виробничі майстерні, спеціальні цехи, дільниці, підсобні господарства, в тім також на госпрозрахунковій основі (створюються для проведення трудової терапії, забезпечення потреб малозабезпечених непрацездатних громадян);
8) їдальні, магазини, що діють на основі госпрозрахунку (їдальні - створюються при необхідності для організації харчування, магазини - для забезпечення продуктовими, промисловими та господарськими товарами малозабезпечених громадян).
В разі необхідності, за погодженням з місцевими органами виконавчої влади, можуть створюватись інші підрозділи, дільниці, які спрямовані на соціальний захист непрацездатних громадян.
Структурні підрозділи територіального центру можуть виконувати платні послуги для обслуговування непрацездатних громадян та іншого населення, які мають працездатних родичів і спроможні самостійно або за допомогою їх задовольняти свої соціально-побутові потреби, але бажають зробити замовлення на платні послуги, що виконуються територіальним центром.
Кошти, що надійдуть від надання платних послуг, направляються на розвиток структурних підрозділів територіального центру та забезпечення потреб малозабезпечених громадян понад виділені асигнування на соціальний захист населення.
2. Територіальний центр створюється, реорганізується і може бути ліквідованим за рішенням відповідного органу місцевої виконавчої влади за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, головним управлінням соціального захисту населення Київської та управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державної адміністрації.
3. Територіальний центр є юридичною особою, має печатку із зображенням герба України, штамп із своїм найменуванням і діє відповідно до цього Типового положення (взірцевого).
4. Територіальний центр утримується за рахунок коштів, що виділяються із місцевих бюджетів на соціальний захист населення, інших надходжень, в тому числі у вигляді прибутку від діяльності структурних підрозділів територіального центру, а також коштів благодійних фондів, пожертвувань окремих громадян, підприємств, установ тощо.
Територіальний центр має розрахунковий рахунок та інші рахунки в установах банку.
5. Положення про територіальний центр та його структура затверджуються Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, головним управлінням соціального захисту населення Київської та управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій.
Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників територіального центру затверджуються органом місцевої виконавчої влади.
6. Кошторис доходів і видатків, штатний розклад затверджуються начальником управління соціального захисту населення районної, районної у містах, Києві та Севастополі державної адміністрації.
Штатна чисельність та посадові оклади працівників територіального центру встановлюються відповідно до нормативів чисельності працівників і законодавства з питань оплати праці. У разі наявності фінансових ресурсів рекомендовано встановлювати штатну чисельність згідно з Нормативами чисельності працівників територіальних центрів по соціальному обслуговуванню незахищених верств населення, затвердженими наказом Мінпраці від 11.03.2002 N 140 (зі змінами). Штатна чисельність та посадові оклади працівників стаціонарних відділень територіального центру встановлюються відповідно до нормативів чисельності для працівників будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів та законодавства з питань оплати праці.
( Абзац другий пункту 6 в редакції Наказу Міністерства праці та соціальної політики N 145 від 11.04.2007 )
7. Територіальний центр очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади начальником управління соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, головним управлінням соціального захисту населення Київської та управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій. Директор територіального центру є за посадою заступником начальника управління соціального захисту населення.
8. Директор територіального центру:
1) здійснює керівництво діяльністю територіального центру, несе персональну відповідальність за виконання покладених на територіальний центр завдань, визначає ступінь відповідальності заступників і керівників його структурних підрозділів;
2) координує діяльність відділень у вирішенні питань соціально-побутового та медико-соціального обслуговування непрацездатних громадян;
3) вносить пропозиції управлінню соціального захисту населення районної, районної у містах, Києві та Севастополі державної адміністрації щодо затвердження штатного розпису, кошторису витрат територіального центру в межах граничної чисельності та нормативних актів з цих питань;
4) розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису витрат, в тому числі на оплату вартості:
- доставки одиноким малозабезпеченим непрацездатним громадянам промислових і господарських товарів, продуктів харчування, окремих предметів домашнього вжитку, палива;
- придбання спецодягу, взуття, сумок, велосипедів, автотранспорту, ортопедичних засобів пересування та малої механізації для обслуговування одиноких малозабезпечених непрацездатних громадян та ін.;
5) призначає на посади і звільняє з посад працівників територіального центру за погодженням з управлінням соціального захисту населення районної, районної у містах, Києві та Севастополі державної адміністрації, визначає їх обов'язки;
6) видає у межах своєї компетенції накази, розпорядження, організовує і контролює їх виконання;
7) готує і вносить на затвердження проект Положення про територіальний центр та його структурні підрозділи;
8) затверджує функціональні обов'язки працівників.
9. У своїй діяльності територіальний центр керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, головного управління соціального захисту населення Київської та управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій, управління соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, іншими нормативними актами з питань, що регулюють його діяльність, а також цим Типовим положенням (взірцевим).
10. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності територіального центру провадиться Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, головним управлінням соціального захисту населення Київської та управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державної адміністрації, іншими спеціально уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства України.
11. Основними завданнями територіального центру є:
1) виявлення одиноких непрацездатних громадян, які потребують соціально-побутового і медико-соціального обслуговування та допомоги, обстеження разом з представниками закладів охорони здоров'я, житлово-комунальних контор, громадських організацій їх матеріально-побутових умов проживання і визначення потреб в необхідності надання різних видів послуг;
2) встановлення зв'язків з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, з питань соціального обслуговування та надання допомоги непрацездатним громадянам.
12. Територіальний центр через свої підрозділи забезпечує якісне надання різних видів соціально-побутових, комунальних та медико-соціальних послуг непрацездатним громадянам відповідно до висновків лікарів про ступінь втрати здатності до самообслуговування, а саме:
- придбання та доставку продовольчих, промислових та господарських товарів за рахунок обслуговуваних громадян (при необхідності, за зниженими цінами або безплатно), приготування їжі, доставку гарячих обідів, годування, в тому числі у пунктах харчування, їдальнях, доставку книг, газет, журналів тощо;
- виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, відвідування хворих у закладах охорони здоров'я, здійснення лікувально-оздоровчих, профілактичних заходів та соціально-психологічної реабілітації, госпіталізацію, консультування у лікарів та інших спеціалістів, створення умов для посильної праці;
- допомогу в прибиранні приміщення, пранні білизни;
- організацію надання платних послуг через пункти побуту (хімчистка, прання білизни, ремонт одягу, взуття і побутової техніки, перукарські послуги тощо);
- оформлення документів на отримання субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг, оплату платежів;
- читання преси, написання листів;
- допомогу в обробітку присадибних ділянок (площа обробітку присадибних ділянок визначається разом з місцевими органами виконавчої влади);
- оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів (пансіонату), психоневрологічного інтернату тощо;
- організацію надання необхідних видів протезно-ортопедичної допомоги, забезпечує милицями, палицями, окулярами;
- оформлення замовлень та організацію контролю за своєчасним і якісним наданням послуг підприємствами торгівлі, громадського харчування, побуту, зв'язку, службами житлово-комунального господарства, закладами культури, колективними сільськогосподарськими підприємствами тощо;
- встановлення і підтримання зв'язків з підприємствами, установами та організаціями для надання шефської допомоги одиноким непрацездатним громадянам;
- створення умов для посильної праці, лікувально-трудової терапії вдома;
- вирішення за дорученням обслуговуваних громадян різних питань у державних та інших підприємствах, установах і організаціях, об'єднаннях громадян, контроль за наданням встановлених пільг;
- організацію відпочинку (відвідання лекцій, участь в екскурсіях, самодіяльних художніх колективах, гуртках і т.п.), проведення консультацій у спеціалістів з різних питань.
- інші послуги, що визначаються при індивідуальних обстеженнях матеріально-побутових умов проживання одиноких непрацездатних громадян.
II. Умови прийняття на обслуговування та обслуговування громадян
13. Територіальний центр приймає в підрозділи на обслуговування пенсіонерів, інвалідів I і II групи незалежно від віку, одиноких непрацездатних громадян та інших соціально незахищених громадян (далі - непрацездатні громадяни), які потребують соціально-побутової та медико-соціальної допомоги, на підставі картки медичного огляду, акту обстеження матеріально-побутових умов проживання та особистої заяви.
До числа одиноких непрацездатних громадян відносяться громадяни, в тому числі подружжя, які не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.
14. Умови прийняття на обслуговування непрацездатних громадян відділенням соціальної допомоги вдома визначаються Типовим (взірцевим) положенням про це відділення.
15. У відділення організації надання грошової та натуральної адресної допомоги беруться на облік і обслуговуються малозабезпечені непрацездатні громадяни, які відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання потребують грошової та різних видів натуральної допомоги (продуктами харчування, організації харчування в їдальнях або вдома, забезпечення одягом, взуттям, білизною та їх лагодженні, предметами першої необхідності, допомоги у виконанні різних видів ремонтних робіт квартир, вікон, дверей, санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, перукарських послуг, допомоги в обробітку присадибних ділянок, придбанні палива і розпилюванні дров тощо);
Відділення може організовувати пункти прийому від населення, окремих громадян, підприємств, установ, організацій продуктів харчування та одягу, взуття, головних уборів, предметів першої необхідності, коштів для забезпечення потреб малозабезпечених громадян тощо.
16. До відділень соціально-побутової та медико-соціальної реабілітації приймаються непрацездатні громадяни незалежно від сімейного стану, які не потребують постійного стороннього догляду і не мають медичних протипоказань для перебування в колективі, на підставі особистої заяви і карти медичного огляду.
Відділеннями організовується і проводиться комплекс соціально-оздоровчих заходів, соціально-психологічної, трудової реабілітації, консультацій лікарів та інших спеціалістів, організації дозвілля, спрямованих на підтримання життєдіяльності і соціальної активності пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян.
17. До стаціонарного відділення на постійне проживання, повне державне утримання приймаються одинокі непрацездатні громадяни, які не мають працездатних дітей і за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду, соціального обслуговування та медичної допомоги.
17.1. При наявності вільних місць до стаціонарного відділення на загальних підставах можуть прийматися непрацездатні громадяни, які тимчасово втратили здатність до самообслуговування, терміном до 6 місяців.
17.2. Прийом здійснюється за путівкою управління соціального захисту населення районної, районної у містах, Києві та Севастополі державної адміністрації. Путівка видається на підставі заяви одинокого непрацездатного громадянина про прийом його до стаціонарного відділення, медичної карти, довідки про розмір призначеної пенсії, довідки про склад сім'ї за формою N 3 і наявності паспорта.
17.3. Право на першочергове влаштування до стаціонарного відділення мають ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II і III категорій.
Ветерани праці і одинокі громадяни похилого віку мають переважне право на прийом до структурних підрозділів територіального центру.
7.4. Як виняток, за рішенням місцевих органів виконавчої влади до стаціонарного відділення для постійного проживання можуть прийматися непрацездатні громадяни, які мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних відповідно до чинного законодавства їх утримувати, якщо вони з об'єктивних причин не можуть цього робити. В такому випадку ці особи утримуються в стаціонарному відділенні повністю за рахунок коштів місцевого бюджету.
17.5. При наявності вільних місць за рішенням місцевих органів влади до стаціонарного відділення можуть прийматися непрацездатні громадяни, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства эобов'язані їх утримувати і які зобов'язуються оплачувати їх утримання.
17.6. Тимчасове вибуття одинокого непрацездатного громадянина з стаціонарного відділення за особистим бажанням дозволяється за висновком лікаря та письмовим зобов'язанням родичів або осіб, які згодні його прийняти на проживання та забезпечити догляд.
17.7. Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або інших осіб, територіальним центром не компенсуються.
17.8. Якщо одинокий непрацездатний громадянин тимчасово вибуває із стаціонарного відділення, він знімається з матеріального забезпечення, але залишається у списках підопічних. В такому випадку пенсія йому виплачується в повному розмірі.
17.9. Непрацездатним громадянам, які проживають у стаціонарних відділеннях територіального центру, пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства.
18. Протипоказаннями для прийняття на обслуговування територіальним центром є наявність у громадянина інфекційних, онкологічних захворювань IV клінічної групи, СНІДу, захворювань на наркоманію, алкоголізм, психічних захворювань за виключенням неврозів, неврозоподібних станів при соматичних захворюваннях, легкої ступені дебільності, інтелектуально-мнестичних розладів та судорожних синдромів різної етиології без слабоумства і виражених змін особистості.
19. У лікувально-виробничих майстернях, спеціальних цехах, дільницях, підсобних господарствах до трудової діяльності залучаються пенсіонери та інваліди, які за станом здоров'я можуть працювати.
20. В їдальнях обслуговуються малозабезпечені непрацездатні громадяни, які за станом здоров'я не в змозі приготувати собі обіди або яким організовано безкоштовне чи за зниженими цінами харчування.
21. Магазини продають малозабезпеченим громадянам продовольчі, промислові, господарські товари, які виготовляються, вирощуються структурними підрозділами територіального центру або надходять від підприємств, установ, організацій за зниженими цінами або безкоштовно.
III. Припинення обслуговування.
22. Обслуговування одиноких непрацездатних громадян структурними підрозділами територіального центру припиняється у разі:
- коли інвалідові I або II групи під час чергового переогляду встановлено III групу інвалідності (покращення стану здоров'я);
- встановлення наявності у непрацездатного громадянина працездатних дітей, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані його доглядати, проживають в одному й тому ж населеному пункті або разом з ним і не мають поважних причин для звільнення від обов'язків щодо догляду за ним;

................
Перейти до повного тексту