Відповідно до статті 45 Кодексу України про надра, підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N 1689, з метою встановлення єдиних вимог до геологічної вивченості розвіданих родовищ (ділянок) п'єзооптичного кварцу; принципів розподілу запасів родовищ п'єзооптичного кварцу за їхнім промисловим значенням, техніко-економічною і геологічною вивченістю; принципів підрахунку запасів п'єзооптичного кварцу, геолого-економічної оцінки родовищ п'єзооптичного кварцу; умов, які визначають підготовленість до промислового освоєння розвіданих родовищ п'єзооптичного кварцу,

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ п'єзооптичного кварцу (далі - Інструкція), що додається.

2. Начальнику відділу твердих горючих та рудних корисних копалин Державної комісії України по запасах корисних копалин Євпаку Г.Т. подати Інструкцію на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Після державної реєстрації забезпечити тиражування і розсилання Інструкції до установ і організацій, що здійснюють геолого-економічну оцінку запасів і ресурсів родовищ п'єзооптичного кварцу, а також розміщення на сайті ДКЗ України.

4. У зв'язку з виданням цього наказу визнати такою, що не застосовується на території України в частині, що стосується п'єзооптичного кварцу, "Инструкцию по применению Классификации запасов к месторождениям жильного кварца, горного хрусталя и исландского шпата", затверджену державною комісією СРСР по запасах корисних копалин 6 серпня 1984 року.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Ця Інструкція визначає геолого-промислові типи родовищ п'єзооптичного кварцу, установлює принципи розподілу родовищ за величиною запасів та складністю геологічної будови, принципи розподілу запасів за їхнім промисловим значенням, ступенем техніко-економічного і геологічного вивчення, а також вимоги до вивченості розвіданих родовищ п'єзооптичного кварцу, підрахунку запасів і підготовленості їх до промислового освоєння, принципи оцінки ресурсів п'єзооптичного кварцу в межах перспективних ділянок надр.

1.2. Вимоги Інструкції є обов'язковими для виконання підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт з пошуків та розвідки родовищ п'єзооптичного кварцу, проектування й будівництво гірничодобувних підприємств, експлуатацію родовищ та облік запасів і ресурсів п'єзооптичного кварцу.

Інструкція опрацьована відповідно до таких нормативно-правових актів: Кодекс України про надра

.

Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 року N 1127-XIV.

Закон України "Про державну геологічну службу України" від 4 листопада 1999 року N 1216-XIV.

Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 року N 637/97-ВР.

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року N 432 (далі - Класифікація).

Інструкція про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд ДКЗ України матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затверджена наказом ДКЗ України від 04.09.95 N 35, зареєстрована в Мін'юсті України 01.11.95 за N 394/930.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року N 1540.

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, затверджене наказом Геолкому України від 15.02.2000 N 19, зареєстроване в Мін'юсті України 02.03.2000 за N 124/4345 (далі - Положення про стадії геологорозвідувальних робіт).

Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки (далі - ДПР) родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затверджене наказом Мінприроди України від 03.03.2003 N 34/м, зареєстроване в Мін'юсті України 20.05.2003 за N 377/7698.

Наведені в Інструкції терміни та визначення вживаються у такому значенні:

Кварц має багато різновидів та входить до складу різних за генезисом гірських порід. У процесі вивітрювання він стійкий, переходить у розсипи. Деякі різновиди кварцу належать до ювелірного каміння: це - фіолетовий аметист, жовтий цитрин, рожевий кварц, димчастий кварц, чорний моріон, гірський кришталь. Вони використовуються як природна ювелірна, виробна та колекційна сировина.

П'єзооптичний кварц - природні кристали кварцу або їхні частини, з яких можуть бути отримані бездефектні монокристалічні ділянки (монообласті), достатні за розмірами для виготовлення з них оптичних і п'єзооптичних виробів.

Кварцова сировина (кварц-сирець) - товарна продукція гірничого виробництва, представлена кристалами кварцу або їхніми уламками, які відповідають технічним вимогам підприємства щодо п'єзооптичного кварцу.

П'єзокварц - різновид кварцу, що характеризується добре виявленими п'єзоелектричними властивостями і застосовується в радіотехнічних приладах.

Кварц оптичний - різновид кварцу, що має високу прозорість у видимій та ультрафіолетовій частинах спектра і застосовується для виготовлення оптичних приладів.

Запаси кварцу загальні - обсяги кварцової сировини, виявлені та підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення ділянок надр.

Ресурси кварцу - обсяги кварцової сировини, кількісно оцінені як можливі для видобутку при сучасному техніко-економічному рівні розробки родовищ кварцу.

Прояв кварцу - місце виявлення кварцової сировини в природному заляганні.

Поклад п'єзооптичного кварцу - природне скупчення п'єзооптичного кварцу в надрах або на поверхні землі, вивчене відповідно до вимог кондицій щодо його вмісту, якості й кількості, умов залягання та розробки.

Занориш (зона вільного росту кристалів) - порожнина в пегматиті, що вміщує кристали, які виросли на її стінках.

Погріб - порожнина в кварцовій жилі, що вміщує кристали, які виросли на її стінках.

Родовище п'єзооптичного кварцу - сукупність вивчених і близько розташованих покладів, що вміщують у промислових концентраціях кристали п'єзооптичного кварцу та які за його якістю й кількістю, умовами залягання, розробки і реалізації товарної продукції є економічно придатними для промислової експлуатації.

Геолого-промисловий тип родовищ п'єзооптичного кварцу - сукупність родовищ, об'єднаних подібністю геологічних умов їхнього утворення і схожістю речовинного складу та фізико-хімічних властивостей індивідів кварцу, що визначились як реальні джерела постачання п'єзооптичної сировини на ринок.

Геологорозвідувальні роботи на п'єзооптичний кварц - комплекс спеціальних робіт і досліджень з геологічного вивчення надр з метою пошуку, розвідки та геолого-економічної оцінки родовищ п'єзооптичного кварцу.

Геологорозвідувальний процес - сукупність послідовно й цілеспрямовано здійснюваних дедалі детальніших геологорозвідувальних робіт з картування, прогнозування, виявлення й геолого-економічної оцінки дедалі більш локальних продуктивних ділянок надр методом послідовних наближень від перспективних районів (полів, зон) до окремих покладів (блоків).

Стадія геологорозвідувальних робіт - частина геологорозвідувального процесу, що визначається притаманними їй об'єктами геологічного вивчення, метою та методами геологорозвідувальних робіт, вимогами до їхніх кінцевих результатів.

Пошукові ознаки - геолого-геофізичні прикмети, що вказують на наявність або можливість виявлення родовищ корисних копалин.

Конкретні напрями використання п'єзокварцових пластинок такі: високочастотні резонатори для рухомого радіозв'язку, кварцові фільтри радіоапаратури, радарне й радіопередавальне обладнання, телекомунікаційна апаратура, високочастотні кварцові генератори і генератори-термостати, лінії затримки радіоімпульсів. На базі надчистих п'єзоелементів розроблені нові покоління прецизійної п'єзотехніки.

Головний напрям використання високоякісного природного кварцу - поновлення фонду затравних пластин для вирощування синтетичного п'єзооптичного кварцу.

В оптиці використовують високу прозорість кристалів кварцу, особливо для ультрафіолетового діапазону, двозаломлення й можливість повороту площини поляризації.

З кварцу виготовляють оптичні лінзи, поляриметри, призми для спектрографів, віконця для ультрафіолетової оптики та інше.

На родовищах, що розроблюються, разом із п'єзокварцом видобуваються як супутні корисні копалини ювелірні, самоцвітні, колекційні різновиди кварцу та жильний (гранульований) кварц, придатний для виплавки високосортного скла.

В Україні п'єзооптичний, ювелірний і колекційний кварц добувають на Житомирщині (Волинське родовище). Кварцові жили з кристалами й друзами виявлені на Донецькій височині в межах Нагольного кряжа та Долинському полі в межах Центрально-Українського геоблока.

Видобуток п'єзооптичного кварцу ведеться відкритим способом (кар'єрами) при розробці розсипів на глибинах до 10-15 м та підземними гірничими виробками (шахтами, шурфами, штольнями) при експлуатації не змінених вивітрюванням (корінних) пегматитових тіл.

Вилучення кристалів кварцової сировини при розробці розсипів або заноришів у пегматитах проводиться без застосування вибухових речовин, вручну, з використанням простих інструментів для збереження крихкого кварцового матеріалу.

Кінцеве збагачення п'єзооптичного кварцу проводиться в лабораторіях підприємств, які виготовляють радіотехнічні та оптичні прилади.

Видобута кварцова сировина піддається первинному збагаченню й сортуванню на п'єзооптичний, ювелірний та колекційний кварц, кварц для плавки, вирощування синтетичних кристалів та іншого призначення згідно з діючими стандартами, технічними умовами та стандартами видобувного підприємства.

Кварц природний п'єзооптичний повинен мати п'єзоелектричні властивості, високу хімічну й температурну стійкість, високу прозорість, двозаломлення й здатність до обертання площини поляризації. Вимоги промисловості регламентуються чинними нормативними документами.

Кварц для плавлення й кварц для оптичного скловаріння мусить характеризуватися високою хімічною й температурною стійкістю й високою прозорістю. Усі різновиди кварцу повинні відповідати вимогам споживачів та чинних нормативних документів.

Каменесамоцвітна сировина (дорогоцінне, напівдорогоцінне та колекційне каміння) має відповідати вимогам чинних нормативних документів.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.97 N 637/97-ВР ювелірна та ювелірно-виробна сировина природних мінералів групи кварцу (аметист, кварц димчастий, кварц рожевий, кришталь гірський, моріон, цитрин) належать до дорогоцінного каміння четвертого порядку, особливості обліку, збереження та використання яких визначаються Міністерством фінансів України.

Відомі промислові родовища, що є реальними джерелами постачання п'єзооптичного кварцу на сучасний ринок, представлені такими геолого-промисловими типами:

- поліформаційні гідротермальні кришталеносні кварцові жили;

- камерні кришталеносні пегматити в інтрузивних комплексах кристалічних щитів;

- елювіально-делювіальні розсипи на виходах на ерозійну поверхню кришталеносних кварцових жил або пегматитів.

Родовища цих геолого-промислових типів можуть бути об'єктами геологорозвідувальних і видобувних робіт на п'єзооптичний кварц і супутні корисні копалини (дорогоцінне, напівдорогоцінне й колекційне каміння).

Для пегматитів і кварцових жил характерним є розвиток природних порожнин (занориші, погреби, камери, гнізда), у яких мав місце вільний ріст кристалів кварцу. У більшості випадків це порожнини розчинення й перекристалізації початкового (первинного) субстрату, що утворились на завершальній стадії пегматитового, гідротермального та метасоматичного процесів.

Утворення промислових розсипів обумовлено руйнуванням заноришевих пегматитів та погребів кварцових жил у зонах інтенсивних процесів вивітрювання порід земної кори.

5.1. Кришталеносні гідротермальні кварцові жили є основним геолого-промисловим типом родовищ п'єзооптичного кварцу у світі. Гідротермальні родовища гірського кришталю, прозорого і молочно-білого кварцу складаються із кришталеносних кварцових жил, складених переважно молочно-білим кварцом, у якому містяться ділянки прозорого кварцу з пустотами (погребами), що вміщують кристали гірського кришталю. Прозорий кварц переважно становить до 20-30% об'єму цих жил, іноді більше. Як правило, максимальні розміри таких ділянок не перевищують 10-15 м у поперечнику.

Пустоти (погреби), що вміщують кристали гірського кришталю і заповнені переважно уламками жильного кварцу, каоліном, серицитом, кальцитом, гідрослюдами та іншими мінералами, розташовані переважно в зальбандах жил і на їх виклинюванні, а також на ділянках розгалуження апофіз та в місцях перетину жил тріщинами. Маса більшості кристалів гірського кришталю звичайно складає від декількох сотень грамів до декількох кілограмів. Рідко зустрічаються кристали, що досягають декількох десятків кілограм.

Родовища гранульованого кварцу складені одиничними кварцовими жилами та системами жил різного розміру. Жили, звичайно, мають лінзоподібну або складну форму, їхня довжина становить 20-30 м (іноді до перших сотень метрів), потужність змінюється від 1 до 5 м, іноді досягає 15 м. Часто жили витягнуті в лінійні зони або утворюють штокверки.

У межах України кварцові жили з погребами, що вміщують гірський кришталь, відомі на території Нагольного кряжа Донецького басейну, Долинської перспективної зони, Кіровоградської зони розломів Центрально-Українського геотектонічного блока.

Головними особливостями кварцових жил Нагольного кряжа є наявність у них разом із гірським кришталем супутніх рудних мінералів: галеніту, піриту, халькопіриту, сфалериту та інших. У жилах гірський кришталь розміщується у зонах з незначним умістом рудних мінералів або в безрудних апофізах. Він завжди зустрічається у погребах (порожнинах), що містяться у роздувах жил. Видобуток гірського кришталю та друз мінералів ведеться разом з рудними складовими, а при значних обсягах кришталовмісної мінералізації - самостійно.

Основними типами жил за мінеральним складом є: кварцові, кварц-анкеритові, кварц-сульфідні. Вони розповсюджені окремими зонами на площі 700 кв.км. У межах цих зон зустрічаються прояви гірського кришталю. Більшість з них пов'язана з відкладами нижнього й середнього карбону.

На території Долинської зони та Кіровоградської зони розломів відомі безрудні кварцові жили й мінералізовані тріщини з гірським кришталем і моріоном. Вони розміщуються в гранітоїдах нижнього протерозою, де утворюють зони окварцювання. Останні складаються із серій паралельних кварцових жил. Жили мають погреби (камери) з кристалами гірського кришталю й моріону. Верхні частини деяких жил з погребами бувають частково зруйновані вивітрюванням, за рахунок чого на виходах цих жил на ерозійну поверхню можливі розсипи.

5.2. Камерні кришталеносні пегматити на території України пов'язані з гранітоїдами Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів.

Пегматити Коростенського плутону містяться в ендоконтактових зонах рапаківіподібних гранітів з породами основного складу. Пегматити в таких зонах розподіляються нерівномірно, утворюючи групи, які об'єднують до 10-15 зближених тіл.

Кришталеносні пегматити мають зональну будову і складаються з кварцового ядра, блокової мікроклінової, пегматоїдної польовошпатово-кварцової і графічної зон. Безпосередньо поряд з кварцовим ядром (як правило, під ним) міститься одна, рідко дві кришталевмісні камери (занориші) об'ємом від 1 до 30 куб.м, які вміщують моріон або зональні кристали, що складаються з моріону і гірського кришталю. Зони кристалів польового шпату, сірого кварцу, занориша й породи зони перекристалізації складають структурний центр пегматиту. Зони графічного та блокового пегматиту належать до периферійних (крайових) частин пегматитового тіла.

Граніти на відстань до 5-10 м навколо пегматитових тіл змінені пневматоліто-гідротермальними процесами. У верхній і бокових частинах пегматитів зміни виражені слабо (змінений колір кристалів польового шпату із зеленувато-сірого на рожевий), у нижній частині, під пегматитом, граніти змінені інтенсивно (зміна кольору польових шпатів, перекристалізація та заміщення мінералів, збагачення біотитом). Кристали кварцу містяться в заноришах (камерах) серед кристалів та уламків польових шпатів, слюд, уламків сірого й темно-сірого кварцу. Топаз і берил зустрічаються на дні занориша та серед перекристалізованих і заміщених кристалів польових шпатів та слюд (зона перекристалізації та заміщення). Максимальні розміри заноришів (камер) сягають 30х20х10 м.

Обсяги кварцової сировини у камерних пегматитах змінюються від 10-100 кг (декілька кристалів) до 10-50 т. Її якість також змінюється у широкому діапазоні.

Пегматити Корсунь-Новомиргородського плутону вивчені менш детально. Серед них виявлені переважно пегматити беззаноришеві (непродуктивні). У кар'єрах з видобутку гранітів зрідка зустрічаються заноришеві пегматити з невеликою кількістю кварцової сировини, яка придатна для гранування та колекцій.

5.3. Розсипні родовища п'єзооптичного кварцу України представлені елювіально-делювіальними різновидами (залишковими). Виявлені також делювіально-алювіальні, моренні та інші типи розсипів, але вони не мають промислового значення.

Елювіально-делювіальні родовища є розсипами, що утворились на місці руйнування корінних камерних пегматитів або жил з кристалами кварцу. Кожний розсип пов'язаний з ореолами розсіювання кварцового матеріалу материнської пегматитової або гідротермальної жили. Інколи відмічається недалеке зміщення розсипу щодо місця руйнування корінного джерела. Але для більшості розсипів значне переміщення кварцу не характерне. Розподіл кварцового матеріалу в площині розсипу нерівномірний. Зміни концентрації кварцу в розсипному покладі дуже значні, що обумовлено первісною нерівномірністю розподілу кварцу в корінних покладах, ускладненою процесами утворення розсипу.

У більшості випадків - це компактні елювіальні розвали, у яких кварцова сировина розміщується на повністю зміненому вивітрюванням залишку ("корені") пегматитової або гідротермальної жили.

6.1. За складністю геологічної будови та особливостями розподілу кондиційного кварцу з п'єзооптичними властивостями у відповідності до Класифікації відомі в Україні родовища п'єзооптичного кварцу належать до третьої та четвертої груп родовищ, що характеризуються складною та надто складною геологічною будовою, різко мінливими кількісними і якісними параметрами продуктивних покладів.

До третьої групи належать родовища п'єзооптичного кварцу, приурочені до крупних і середніх за розмірами (сотні метрів) жильних зон і штокверків із дуже складною внутрішньою будовою і дуже мінливою якістю кристалосировини.

До четвертої групи належать родовища п'єзооптичного кварцу в дрібних жильних зонах і окремих невеликих кварцових жилах (перші десятки метрів) та в пегматитових тілах з кришталеносними гніздами (заноришами та погребами).

6.2. За кількістю запасів кварцової сировини родовища п'єзооптичного кварцу поділяються на:

великі - затверджені балансові запаси кварцової сировини перевищують 10000 кг моноблоків;

середні - затверджені балансові запаси кварцової сировини становлять від 5000 до 10000 кг моноблоків;

малі - затверджені балансові запаси кварцової сировини менші від 5000 кг моноблоків.

7.1. Геологорозвідувальні роботи, орієнтовані на пошуки й розвідку родовищ п'єзооптичного кварцу, визначених у розділі 5 цієї Інструкції геолого-промислових типів, належить проводити в послідовності, передбаченій Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт.

У відповідності до особливостей геологічної будови родовищ і окремих покладів, кількості та якості кварцової сировини, її основних і супутніх компонентів, ступеня вивченості й розвіданості для кожного з прийнятих геолого-промислових типів розробляється типова методика геологорозвідувальних робіт, спрямованих на їхні пошуки і розвідку. Така методика має бути одним із стандартів підприємства, яке проводить геологорозвідувальні роботи чи видобуток п'єзооптичного кварцу.

Згідно з Класифікацією геологорозвідувальні роботи на п'єзооптичний кварц належить проводити за такими напрямами: геологічне вивчення продуктивних покладів, техніко-економічне вивчення умов їхньої експлуатації, періодична геолого-економічна оцінка ефективності промислового освоєння об'єктів робіт.

Геологічне вивчення родовищ п'єзооптичного кварцу полягає в оцінці геологічної будови об'єкта робіт, речовинного складу, кількості, якості й технологічних властивостей кварцової сировини, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання покладів для обґрунтування проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки кварцової сировини.

Техніко-економічне вивчення родовищ п'єзооптичного кварцу проводиться шляхом визначення із зростаючою детальністю гірничо-технічних, географо-економічних, соціально-економічних, економічних та інших умов промислового освоєння виявлених покладів, прийнятних способів і технологічних схем видобутку та переробки кварцової сировини, а також умов реалізації товарної продукції.

Геолого-економічна оцінка родовищ або їхніх частин передбачає комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення корисних копалин з метою оцінки їхнього промислового значення шляхом визначення із зростаючою детальністю технологічної схеми видобутку й переробки кварцової сировини, техніко-економічних показників виробничого процесу та фінансових результатів реалізації товарної продукції. Оперативну геолого-економічну оцінку результатів робіт належить проводити постійно. Генеральні геолого-економічні оцінки об'єктів виконуються постадійно для визначення доцільності проведення геологорозвідувальних робіт чергової стадії або підстадії.

Відповідно до прийнятої стадійності геологорозвідувальних робіт виділяються початкова, попередня і детальна геолого-економічні оцінки об'єктів кварцової сировини.

7.2. Загальна послідовність геологорозвідувальних робіт, регламентована Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт, має конкретизуватися у відповідності до таких особливостей родовищ п'єзооптичного кварцу:

- родовища в камерних пегматитах, кварцових жилах та їхніх елювіальних розсипах характеризуються дуже невеликими розмірами (5-50 м) і розвиваються групами, що утворюють окремі продуктивні поля;

- основні корисні мінерали (гірський кришталь, димчастий кварц, моріон, цитрин, аметист), супутні мінерали (топаз, берил, фенакіт) та колекційна сировина розподілені в покладах вкрай нерівномірно, якість сировини характеризується також крайньою мінливістю;

- різноманітність корисних копалин вимагає застосування широкого спектра методів опробування, а також валових технологічних випробувань щодо можливості використання сировини в декількох напрямах (електроніка, оптика, ювелірно-виробна галузь, музейна справа, синтез мінералів, виплавка оптичного й технічного скла);

- низький вміст кондиційної сировини в покладах при значній її загальній кількості та особливості її фізико-механічних властивостей обумовлюють застосування гірничих виробок на всіх стадіях геологорозвідувальних робіт без використання вибухових речовин та важких механізмів.

7.3. Пошукові роботи проводяться з метою виявлення родовищ п'єзооптичного кварцу в межах відомих сприятливих геологічних структур, інтрузивних комплексів, площ розповсюдження тектонічних порушень з прямими ознаками кварцової мінералізації, виділених попередніми геолого-знімальними й геолого-прогнозними роботами. Геологічні дослідження необхідно проводити також на супутні корисні копалини.

Основним методом пошукових робіт є геолого-структурне картування із застосуванням геологічних, геофізичних, мінералого-геохімічних та інших досліджень. Масштаб пошукових робіт і щільність мережі пошукових спостережень, мінімально необхідна кількість точок опробування визначаються геолого-промисловим типом родовища, його очікуваними розмірами, і масштаб може змінюватись від 1:10000 до 1:2000, а в межах відомих родовищ для окремих ділянок, полів або горизонтів - до 1:1000.

Пошуки виконуються шляхом проведення геологічних маршрутів, буріння свердловин, проходки поверхневих гірничих виробок, застосування площинних, свердловинних та міжсвердловинних геофізичних методів, опробування та аналітичних робіт.

Пошуки камерних пегматитів та кришталевмісних кварцових жил у незмінених гірських породах на глибину до 100 м у крайових і до 200 м у центральних частинах родовищ проводяться поодинокими профілями з трьох ліній (потрійні профілі). Відстань між потрійними профілями обумовлюється конкретними геологічними умовами, але не може перевищувати 1000 м, між окремими лініями в профілях - 50 м, між свердловинами у лініях - 40 м. Свердловини і міжсвердловинний простір вивчаються комплексом геофізичних методів, основними з яких є гамма-каротаж, радіопросвічування й п'єзометод. Геофізичні аномалії та виявлені свердловинами прояви пегматитів, кварцових жил перевіряються кущами свердловин колонкового буріння.

Пошуки елювіально-делювіальних розсипів п'єзооптичної сировини виконуються поодинокими профілями в одну лінію (одинарні профілі). Відстань між профілями звичайно не перевищує 250 м, а між свердловинами у профілях - 20 м. Свердловини та міжсвердловинний простір вивчаються тим самим комплексом геофізичних робіт, що використовується для пошуків камерних пегматитів. Виявлені геофізичні аномалії та кварцові прояви деталізуються кущами свердловин у кількості 1-4 шт.

Результати бурових робіт завіряються поодинокими гірничими виробками.

На ділянках з установленими проявами п'єзооптичного кварцу та непрямими ознаками можливої наявності покладів п'єзооптичного кварцу (прояви сірого, димчастого кварцу, вміщувальних порід камерних пегматитів, супутніх мінералів) проводяться деталізаційні роботи шляхом ущільнення мережі пошукових виробок, розкриття геофізичних аномалій. Кількість та вид деталізаційних виробок, місця їх розташування визначаються у кожному випадку окремо.

Виявлені перспективні ділянки з проявами п'єзооптичного кварцу можуть залучатися до проведення наступного етапу геологорозвідувального процесу (пошуково-оцінювальних робіт) раніше від завершення терміну пошукових робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією.

За результатами робіт пошукової стадії слід проводити кількісну оцінку перспективних ресурсів п'єзооптичного кварцу в межах виявлених перспективних ділянок. Перспективні ресурси враховують можливість приросту попередньо розвіданих запасів кварцу за рахунок розвідки відомих та відкриття нових покладів, існування яких обґрунтовується наявністю прямих та непрямих пошукових ознак.

Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошуково-оцінювальних робіт. Кількісна оцінка перспективних ресурсів здійснюється за результатами визначення площ можливого розповсюдження покладів кварцу, підтверджених свердловинами, гірничими виробками, геофізичними аномаліями, та за результатами визначення їхньої можливої продуктивності. Для визначення загальної кількості та сортового складу перспективних ресурсів кварцової сировини слід використовувати параметри з продуктивності кришталевмісних об'єктів, що отримані при розробці промислових родовищ даного геолого-промислового типу, або параметри підрахунку запасів кварцової сировини детально вивчених родовищ.

На підставі даних пошукових робіт здійснюється початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) перспективних ділянок, опрацьовуються техніко-економічні міркування (ТЕМ) щодо доцільності проведення пошуково-оцінювальних робіт на ділянках потенційних родовищ. Для проведення ГЕО-3 використовуються виявлені перспективні ресурси кварцової сировини, кількісно оцінені за матеріалами геолого-прогнозних та пошукових робіт. Доцільність промислового освоєння виявлених і передбачуваних родовищ, параметри кондицій для підрахунку запасів та оцінки ресурсів обґрунтовуються укрупненими техніко-економічними розрахунками на підставі доведеної аналогії з відомими промисловими родовищами або технічного завдання замовника геологорозвідувальних робіт. Попередні кондиції та перспективні ресурси розглядаються та схвалюються замовником (інвестором) пошукових робіт.

7.4. Пошуково-оцінювальні роботи проводяться на ділянках потенційних родовищ або на окремих покладах кварцової сировини, що рекомендовані для подальших геологорозвідувальних робіт на основі ГЕО-3. Пошуково-оцінювальні роботи здійснюються шляхом детального геолого-структурного картування перспективної ділянки надр, спеціалізованого на конкретний геолого-промисловий тип родовищ п'єзокварцу.

Методика пошуково-оцінювальних робіт є одним із стандартів підприємства, що проводить геологорозвідувальні та видобувні роботи на п'єзооптичний кварц.

Геолого-структурне картування проводиться по площі і на глибину шляхом ущільнення мережі пошукових свердловин до розмірів комірки у 40х50 м (на розсипах - до 6х6 м) із свердловиною у центрі комірки (діагональна виробка). При цьому основні кришталеносні пегматитові чи гідротермальні кварцові жили мають бути охарактеризовані 2-3 перетинами на глибинах до 100 м та одним перетином на глибинах до 200 м. Результати вивчення керна бурових свердловин мають бути завірені проходкою поодиноких гірничих виробок та відібраними з них валовими пробами п'єзооптичної сировини. Ув'язка продуктивних покладів у міжсвердловинному просторі має бути підтверджена інтерпретацією повного комплексу геофізичних досліджень.

Оцінка геофізичних аномалій пегматитів та тіл пегматитів на родовищі, що розробляється, проводиться свердловинами у кількості, достатній для оцінки перспективності цих аномалій та тіл. Обсяги кварцової сировини, її якість і технологічні характеристики, вихід п'єзооптичної сировини для цих пегматитів мають бути визначені на основі статистичних даних уже відпрацьованих пегматитів родовища.

Гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання покладів кварцової сировини вивчаються з детальністю, яка дає змогу якісно й кількісно обґрунтувати попередні проектні рішення щодо розкриття й проведення промислової розробки родовища або його частини. Більш повно вони вивчаються у блоках деталізації, що створюються на ділянках з найбільш представницьким проявленням кварцової сировини, розташованих у найбільш сприятливих для розробки гірничо-геологічних умовах. Кварцова сировина, отримана з проб гірничих виробок, після геологічної документації підлягає детальній первинній і технологічній обробці.

На пошуково-оцінювальній стадії робіт належить визначити геологічні границі родовища в межах ліцензійної ділянки, геолого-структурну приуроченість мінералізованих покладів і зон, умови залягання, форму і будову продуктивних покладів, якість сировини і можливі напрями її використання.

За результатами пошуково-оцінювальних робіт складається попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) промислового значення попередньо розвіданих запасів кварцової сировини - п'єзооптичного, ювелірно-виробного й колекційного матеріалу. Вона оформляється як техніко-економічна доповідь (ТЕД) щодо доцільності подальшої розвідки з дослідно-промисловою розробкою окремих частин або покладів родовища.

ТЕД включає обґрунтування тимчасових кондицій для підрахунку попередньо оцінених запасів кварцової сировини.

Техніко-економічні показники тимчасових кондицій визначаються розрахунковим шляхом або приймаються за даними промислового освоєння інших родовищ. Параметри кондицій та підрахунок запасів сировини апробуються ДКЗ України або замовником геологорозвідувальних робіт.

У табл. 2 наведені фактичні дані про щільність мережі розвідувальних виробок при пошуках і оцінці покладів п'єзооптичного кварцу в залежності від геолого-промислового типу родовища. Наведені в таблиці параметри мережі розвідувальних виробок є лише рекомендаційними.

7.5. Розвідувальні роботи проводяться на тих родовищах п'єзооптичного кварцу, які отримали позитивну оцінку за результатами пошуково-оцінювальних робіт і визначені замовником як першочергові для промислового освоєння. Основною метою розвідувальної стадії геологорозвідувального процесу на п'єзооптичний кварц є виявлення і підготовлення до розробки попередньо оцінених запасів п'єзооптичної сировини класів 121 і 122 у кількості, достатній для забезпечення роботи гірничодобувного підприємства, що проектується для розробки родовища, на період окуплення капітальних вкладень.

На периферійних ділянках родовища, що є мінерально-сировинною базою перспективного розвитку гірничодобувного підприємства, продуктивні поклади п'єзооптичного кварцу слід вивчати за розрідженою сіткою розвідувальних свердловин для доведення аналогії їхньої геологічної будови й умов залягання з детально вивченою ділянкою першочергового освоєння.

Невеликі родовища п'єзооптичного кварцу розвідуються як єдиний блок першочергового освоєння, дослідно-промислова розробка якого є початком промислової експлуатації всього родовища.

7.6. Дослідно-промислова розробка (ДПР) є обов'язковою складовою частиною розвідувальних робіт на родовищах четвертої групи складності, до якої належать відомі в межах України родовища п'єзооптичного кварцу. Доцільність ДПР обґрунтовується матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки і наявністю апробованих ДКЗ України попередньо оцінених запасів кварцової сировини категорії С .

Рішення щодо проведення ДПР приймається користувачем надр або замовником (інвестором) робіт з геологічного вивчення надр і погоджується із спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр за обґрунтованим поданням.

Конкретні завдання ДПР, методика та способи їхнього вирішення на кожному родовищі визначаються і обґрунтовуються проектом, який затверджується користувачем надр або центральним органом виконавчої влади у відповідності до вимог чинного законодавства. Проект ДПР є частиною загального проекту на розвідку родовища п'єзооптичного кварцу і складається тими самими фахівцями із залученням, у разі потреби, фахівців із спеціалізованих, у тому числі проектних, організацій. Проекти з ДПР та річні плани робіт узгоджуються з органами державного гірничого нагляду. Дослідно-промислова розробка покладів п'єзооптичного кварцу та супутньої мінеральної сировини закінчується відпрацюванням частини запасів, що передбачається до вилучення, але не більше п'яти відсотків від попередньо оцінених Державним балансом запасів корисних копалин на дату затвердження проекту ДПР родовища або покладу. Вилучена під час ДПР сировина після документації, первинної обробки, спеціалізованого збагачення й відбору проб для технологічних досліджень підлягає реалізації у загальному порядку.