На виконання статті 45 Кодексу України про надра та пункту 16 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865, а також пункту 4 (підпункт "М") Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1992 року N 526,

1. Затвердити Інструкцію про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин при Держкомгеології матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, що додається.

2. Інструкція є обов'язковою для виконання підприємствами і організаціями, незалежно від форм власності, що здійснюють геологорозвідувальні роботи, проектування і будівництво гірничодобувних підприємств.

3. Інструкцію про зміст, оформлення і порядок подання в Державну комісію по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР (ДКЗ СРСР) і територіальні комісії по запасах корисних копалин (ТКЗ) Міністерства геології СРСР матеріалів по підрахунку запасів металічних і неметалічних корисних копалин, затверджену Головою ДКЗ СРСР О.М.Бибочкіним 6 жовтня 1989 року, вважати такою, що не застосовується на території України.

4. Заступнику Голови ДКЗ України (Андрєєв О.Г.) подати Інструкцію на реєстрацію до Мінюсту України.

5. Провідному гідрогеологу (Зирянова К.С.) за заявками підприємств і організацій надсилати Інструкцію для використання при проведенні геологорозвідувальних робіт.

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Інструкція розроблена згідно з Кодексом України про надра і Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865.

1.2. Державній експертизі і оцінці підлягають запаси корисних копалин всіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин додатково розвідані у процесі розробки родовищ.

1.3. Державна експертиза і оцінка запасів корисних копалин провадиться на підставі звітів про геологічне вивчення родовищ корисних копалин з підрахунком запасів та геолого-економічною оцінкою їх промислового значення (надалі - геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин).

1.4. Залежно від ступеня вивченості родовищ державна експертиза і оцінка запасів може провадитись за матеріалами:

геолого-економічної оцінки попередньо оцінених родовищ корисних копалин;

геолого-економічної оцінки родовищ, підготовлених до промислового освоєння;

геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, які розробляються, за результатами гірничодобувних та додатково проведених геологорозвідувальних робіт;

геолого-економічної оцінки відкритих родовищ корисних копалин на будь-якій стадії їх вивчення (з ініціативи замовника).

1.5. Залежно від вивченості і промислового призначення запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватись:

апробацією запасів попередньо оцінених родовищ корисних копалин для визначення їх промислового значення;

оцінкою запасів розвіданих родовищ корисних копалин, призначених для проектування і будівництва нових, продовження строку дії працюючих гірничодобувних і переробних підприємств.

1.6. Техніко-економічне обгрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин виконується по всіх родовищах, які подаються на державну експертизу, з детальністю, що відповідає складності їх геологічної будови, особливостям технології видобутку і переробки та ступеню економічного ризику у прийнятті подальших проектних рішень, а саме:

для малих і середніх родовищ корисних копалин місцевого значення і родовищ, розвіданих для продовження строку служби діючих підприємств, які не підлягають реконструкції та зберігають номенклатуру продукції і потужність, кондиції можуть бути обгрунтовані укрупненими розрахунками на основі доведеної аналогії з родовищем, що експлуатується, або технічного завдання замовника, якщо його положення не суперечать нормативним документам і техніко-економічним показникам суміжних підприємств;

для великих, а також середніх родовищ корисних копалин місцевого значення з нетрадиційними умовами розробки, збагачення, транспортування мінеральної сировини і охорони навколишнього середовища та родовищ корисних копалин загальнодержавного значення кондиції обгрунтовуються прямими розрахунками згідно з типовою методикою ДКЗ України із залученням фактичних техніко-економічних показників розробки родовищ-аналогів;

для великих родовищ корисних копалин, що не мають аналогів в Україні, в доповнення до обгрунтування кондицій за типовою методикою ДКЗ України, наводяться техніко-економічні показники зарубіжних гірничо-збагачувальних підприємств, які експлуатують родовища того ж геолого-промислового типу, і укрупнені розрахунки ефективності гірничопереробного підприємства, що проектується, виходячи з міжнародних цін на дану мінеральну сировину.

1.7. Обсяги матеріалів, що подаються на державну експертизу, та їх інформативність повинні відповідати ступеню геолого-технологічної складності родовищ. Тому вимоги розділів 2-6 в повному обсязі стосуються лише родовищ нових для України видів мінеральної сировини, випадків значної зміни напрямків використання традиційних корисних копалин, а також родовищ 3-ї і 4-ї груп складності геологічної будови. Для інших родовищ, особливо малих і середніх за розмірами родовищ будівельної сировини, матеріали геолого-економічних оцінок пропонується подавати в скороченому обсязі з показом фактичних даних здебільше на кресленнях і в таблицях, а первинна геологічна документація, журнали опробування, результати лабораторних аналізів та інші матеріали можуть подаватись в оригіналі на період розгляду запасів в ДКЗ України.

2.1. Матеріали геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин, які подаються на експертизу ДКЗ України, повинні містити:

характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обгрунтованих проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення показників кондицій;

техніко-економічне обгрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найбільш повне комплексне і економічно доцільне вилучення з надр запасів основних і супутніх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів, на основі використання існуючих прогресивних технологій видобутку і переробки мінеральної сировини за умови додержання вимог охорони надр і навколишнього природного середовища;

підрахунок запасів корисних копалин;

прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища по одному або кількох варіантах кондицій з визначенням прогнозних показників підприємницької діяльності гірничо-переробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування проекту його будівництва;

спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами.

2.2. Матеріали геолого-економічних оцінок запасів родовищ корисних копалин повинні бути достатніми для проведення експертизи кількості і якості запасів корисних копалин, їх промислового значення, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх видобутку без особистої участі автора.

3.1. Вступ. Ціль і обгрунтування постановки геологорозвідувальних робіт. Адміністративне і географічне розташування, межі та площа родовища, короткі відомості про економіко-географічні умови району родовища, що впливають на економічні показники та строки його освоєння. Наявність необхідних узгоджень на розвідку родовища з Радами народних депутатів (виконкомами, адміністраціями, водо-, лісогосподарськими і природоохоронними органами), а також актів вибору земельних ділянок розвідки, складених за участю представників замлевласників, архітектурних управлінь, санепідемстанцій та інших зацікавлених організацій та установ.

3.2. Геологічна будова родовища. Геологічне обгрунтування проекту кондицій. Позиція родовища у загальній геологічній структурі району. Місцезнаходження ділянок, що мають перспективу на виявлення нових родовищ. Оцінка прогнозних ресурсів. Особливості геологічної будови родовища (ділянки), розміри, умови залягання і внутрішньої будови тіл основних і супутніх корисних копалин, їх речовинний склад, характеристика корисних компонентів і шкідливих домішок, що в них містяться. Основні закономірності просторового розподілу ділянок тіл корисних копалин, що складаються різними промисловими типами і сортами мінеральної сировини і підлягають розподільному видобутку та переробці або шихтуванню при сукупній переробці; достовірність їх оконтурювання. Наявність внутрішніх прошарків пустих порід і некондиційних руд, їх кількість і розподіл по класах потужностей. Мінливість умов залягання, розмірів і форми тіл корисних копалин, їх внутрішньої будови, якісного складу і запасів по варіантах кондицій. Висновки про параметри кондицій, що використовуються для оконтурювання рудних тіл по потужності рудних і безрудних прошарків, що залучаються до підрахунку запасів. Група складності геологічної будови родовища відповідно до Класифікації запасів та її обгрунтування.

3.3. Методика геологорозвідувальних робіт. Оцінка достовірності параметрів підрахунку запасів.

Топографічна і маркшейдерська основа, час проведення зйомок, система координат, способи прив'язки розвідувальних виробок. Оцінка достовірності визначення просторового знаходження рудних перетинів та інших позначок, що залучаються до підрахунку запасів.

Стадійність вивчення родовища. Зведена таблиця видів і обсягів робіт. Кількість виробок: загальна і прийнята до підрахунку запасів по класах розвіданості в залежності від умов залягання і внутрішньої будови рудних покладів. Оцінка помилки визначення об'єму рудних покладів.

Технічні засоби розвідки (в т.ч. геофізичні), а також засоби контролю; їх призначення. Можливість і надійність порівняння результатів. Достатність матеріалів, одержаних основними технічними засобами для вивчення геологічної будови покладів і якості корисної копалини (показність керну та ін.).

Обгрунтування ділянок першочергової розробки і детального вивчення геологічної будови, порівняння одержаних результатів з даними зрідженої сітки виробок на більшій частині родовища та обгрунтування підрахункових параметрів на родовищі в цілому.

Для родовищ дуже складної будови - пропозиції щодо суміщення подальшої розвідки і розробки.

Обгрунтування прийнятої системи опробування корисних копалин. Схема розміщення проб в об'ємі родовища, по покладах і промислових типах корисних копалин. Обсяги опробування. Вибір схем обробки проб, контроль якості обробки. Принципи складання, кількість та призначення об'єднаних проб. Оцінка достовірності рядового опробування шляхом порівняння з результатами великооб'ємного опробування по повних перетинах покладів корисних копалин.

Обсяги і методи проведення основних, контрольних і арбітражних аналізів. Результати обробки даних контрольного опробування. Оцінка величин можливих помилок визначення підрахункових параметрів по даних опробування корисної копалини. Витрати на одиницю приросту розвіданих балансових запасів та їх співвідношення з економічним ефектом від реалізації еквівалентного товарного продукту з урахуванням фактору часу. Співвідношення питомої вартості розвідувальних робіт, що обумовлюють зниження помилки підрахунку розвіданих запасів, з питомим економічним ефектом від розробки родовища, вирахуваним на одиницю зниження помилки. Висновки про доцільність продовження геологорозвідувальних робіт.

3.4. Порівняння даних розвідки і розробки.

Порівнянню підлягають всі погашені і підготовлені до розробки запаси родовища, що дорозвідується, або родовища-аналога.

Дані розвідки і розробки порівнюються в контурах запасів, що раніше затверджені, а також з урахуванням розробки запасів за межами цих контурів. Порівнянню підлягають запаси корисних копалин і їх компонентів, а також всі підрахункові параметри.

У розділі наводяться такі дані:

- аналіз розбіжностей в уявленні про геологічну будову родовища, одержаний на підставі дорозвідки і експлуатації, причини цих змін та їх вплив на кількість запасів і якість корисної копалини. Зміни ілюструються розрізами, погоризонтними планами та ін.;

- баланс (рух) запасів по окремих тілах корисних копалин, підрахункових блоках, категоріях запасів і по родовищу в цілому після останнього затвердження запасів; надійність визначення величин втрат і розубожування;

- контури затверджених і погашених запасів;

- аналіз ступню підтвердження гірничо-технічних умов розробки родовища;

- оцінка достовірності підрахунку запасів, що випливає з результатів порівняння.

3.5. Речовинний склад і технологічні властивості корисних копалин. Обгрунтування технологічної схеми переробки мінеральної сировини.

Природні різновиди корисної копалини, їх технологічні властивості. Закономірності розподілу в межах родовища.

Розподіл основних і супутніх корисних компонентів, шкідливих і шлакоутворюючих домішок по мінеральних формах і в межах об'єктів розвідки (покладів, тіл та ін.). Кореляційна залежність між вмістом цих компонентів і визначенням можливості їх використання для підрахунку запасів.

Обгрунтування розмежування промислових (технологічних) типів і сортів корисної копалини, змінність технологічних властивостей, можливість їх просторового визначення та селективної розробки.

Показність укрупнених лабораторних, напівпромислових і промислових проб (по масі, місцю відбору, речовинному складу, вмісту основних і супутніх компонентів та інших показниках) в поєднанні з результатами геолого-технологічного картування. Повнота технологічного опробування. Організації, що виконували технологічні дослідження, програми випробування та їх відповідність прогресивним технологічним схемам переробки корисних копалин (сучасним чи перспективним).

Обгрунтування достатності виконаних досліджень речовинного складу корисної копалини для визначення її якості та підрахунку запасів.

Обгрунтування технологічної схеми переробки мінеральної сировини та її характеристика у напрямах:

- вихід товарної продукції;

- якість товарної продукції та її відповідність нормативним вимогам;

- вилучення основних і супутніх корисних компонентів у товарну продукцію;

- використання хвостів збагачення і відходів переробки корисної копалини як сировини для одержання будівельних матеріалів та іншого застосування;

- використання оборотних вод;

- організація хвостосховищ;

- охорона навколишнього середовища.

3.6. Гідрогеологічні умови розробки родовища. Обгрунтування раціонального способу осушення родовища.

Гідрогеологічна характеристика родовища і району, якість вод і потужність водоносних горизонтів, характер і водоносність порід, їх фільтраційні властивості, умови живлення і дренажу підземних вод, зв'язок між водоносними горизонтами і поверхневими водами, ступінь ізоляції тіл корисної копалини водотривкими шарами, хімічний склад і бактеріологічний стан вод, агресивність вод до бетону, металів і полімерів, вміст в них корисних і шкідливих компонентів.

Розрахунок переважних і максимальних водопритоків в гірничі виробки, обгрунтування заходів по осушенню родовища і водовідливу, а також по знешкодженню (хімічному, бактеріологічному, механічному) кар'єрних і шахтних вод, оцінка можливості використання їх для питного, технічного водопостачання і зрошення; доцільність підрахунку балансових запасів дренажних вод для цих цілей.

Оцінка негативного впливу розробки родовища на діючі водозабори або ті, що проектуються; вод поверхневих водоймищ і водотоків на умови розробки родовища, рекомендації по запобіжних заходах. Обгрунтування можливостей формування хвостосховищ і гідровідвалів на визначених площах.

3.7. Гірничо-геологічні умови розробки родовища.

Загальна характеристика гірничо-геологічних умов родовища (ділянки), що визначають спосіб його розкриття і технологію розробки (рельєф поверхні, потужність і літологічна характеристика покривних відкладів, потужність і складність будови тіл корисної копалини).

Характеристика інженерно-геологічних особливостей порід родовища та їх анізотропії, складу, тріщинуватості, тектонічної зрушеності. Дані про сейсмічність району, можливість виникнення зсувів, селевих потоків та ін. Буримість і вибуховість корисної копалини і вміщуючих порід.

Просторове положення ділянок з послабленою стійкістю порід, зон звітрювання, тектонічного подріблення, карстоутворення та ін.

Прогноз стійкості вміщуючих порід. Рекомендації щодо попередження розвитку явищ, здатних ускладнити розробку родовища, прогноз зміни гірничо-геологічних умов під впливом гірничо-видобувних робіт, якщо вони можуть мати місце.

Фізико-механічні властивості порід і руд - опір зрушенню і стисканню, коефіцієнт Пуассона, коефіцієнт міцності за Протод'яконовим, шаруватість, сланцюватість, пористість, кусковатість, розпушуваність, щільність в масиві, природна вологість, здатність до опливання, спучення, злежування, глинястість і розмокання, абразивність. Міцність порід і руд на стискання повинна бути вивчена детально, що дає можливість розподілу всього об'єму родовища і розкривних порід по інтервалах значень коефіцієнта міцності за шкалою Протод'яконова.

Газоносність і категорія гірничого підприємства по загазованості, здатність руд і вміщуючих порід до самозапалення, небезпека раптових викидів порід, вибухонебезпечність, селікозонебезпечність ведення гірничих робіт з визначенням вмісту вільного двооксиду кремнію в рудах і вміщуючих породах за даними хімічних аналізів, зміна речовинного складу руд під впливом процесів окислення в залежності від продовження зберігання, геотермічні умови.

3.8. Оцінка впливу розробки родовища на стан навколишнього природного середовища. Еколого-геологічні умови розробки родовища.

Характеристика природних об'єктів: земель і лісових угідь, водотоків і водойм, переважні вітри, опади. Господарська діяльність, що склалася в районі.

Характеристика промислових викидів, стоків, відходів та інших факторів впливу на навколишнє природне середовище; напрям і ступінь цього впливу. Можливі прояви суфозії, карстоутворення, водозниження, заболочення, активізації зсувів, замулення, радіаційна характеристика корисної копалини і вміщуючих порід у відповідності з РБН 356-91.

Токсичність і хімічна активність відвальних порід; агрохімічні властивості розкривних і вміщуючих порід, включаючи верхній родючий шар, їх придатність для рекультивації відповідно до нормативу. Заходи по охороні навколишнього природного середовища і рекультивації.

Оцінка очікуваної інтенсивності змін у стані, властивостях, рівні забрудненості, ступеню порушеності основних компонентів навколишнього природного середовища: масивів гірських порід, підземної гідросфери, поверхневих вод, грунтів і зони аерації, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу.

Підсумкова оцінка геоекологічних наслідків видобутку корисних копалин включає:

- фонові параметри стану навколишнього природного середовища (рівень радіації, якість поверхневих і підземних вод та повітря, характеристика грунтового покриву і т.ін.) в зоні очікуваного впливу розробки родовища, природні аномалії екологічно шкідливих чинників;

- порівняльний аналіз очікуваного техногенно порушеного стану навколишнього природного середовища і фонового (початкового) його стану з кількісною і якісною характеристикою очікуваних змін із застосуванням коефіцієнтів інтенсивності зміни основних показників щодо їх фонових рівнів;

- порівняння фактичних показників, що віддзеркалюють стан, властивості, забрудненість порід, вод, повітря і т.ін. з державними стандартами, санітарними нормами, нормативно-методичними документами, будівельними нормами, технічними правилами, а також інтерпретація екологічного значення результатів порівняння;

- характеристику шкоди, яка може бути заподіяна природним об'єктам, інженерним спорудам, будівлям;

- економічну оцінку збитків з визначенням витрат на запобігання негативного впливу на навколишнє природне середовище (освоєння маловідходних природозберігаючих технологій) та витрат, пов'язаних з відшкодуванням заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу (додаткові соціальні послуги населенню, компенсації за втрату орних земель, лісів та ін.);