Відповідно до статей 1 і 4 Закону України "Про державну геологічну службу України"

1. Затвердити Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини (додається).

2. Увести в дію Положення з 1 липня 2000 року.

3. З уведенням у дію Положення вважати такими, що не застосовуються в Україні, "Методические указания о проведении геологоразведочных работ по стадиям (твердые полезные ископаемые)", затверджені наказом Міністерства геології СРСР від 20.04.84 N 161.

4. Голові Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ України) Ловинюкову В.І. подати Положення на державну реєстрацію до Мін'юсту України й забезпечити його тиражування.

1.1. Положення розроблено відповідно до статей 1 і 4 Закону України "Про державну геологічну службу України".

1.2. Положення регламентує послідовність проведення геологорозвідувальних робіт у процесі геологічного вивчення надр з метою картування території України й її окремих регіонів, а також пошуку, розвідки, підготовки до розроблення й експлуатації родовищ корисних копалин; установлює загальні для всіх видів твердих корисних копалин визначення об'єктів геологорозвідувальних робіт, вимог до змісту й складу, а також результатів робіт на різних стадіях і підстадіях геологорозвідувального процесу.

Положення призначено для керівництва під час надання надр у користування, планування, проектування, фінансування й виконання геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, здійснення контролю за дотриманням умов надрокористування.

1.3. Положення є обов'язковим для виконання органами державної виконавчої влади, що здійснюють державне управління в галузі геологічного вивчення, використання й охорони надр, підприємствами, установами й організаціями, що проводять геологорозвідувальні роботи повністю або частково за рахунок державного бюджету, а також для використання суб'єктами підприємницької діяльності, що проводять геологорозвідувальні роботи за рахунок власних коштів.

У цьому документі використані такі акти законодавства та керівні нормативні документи:Кодекс України про надра;

Закон України "Про державну геологічну службу";

Положення про порядок проведення державної експертизи і оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865, із змінами й доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.97 N 927;

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432;

Інструкція про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.95 N 35 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.95 за N 394/930;

Інструкція про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки запасів вугілля і горючих сланців, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 03.10.97 N 83 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.97 за N 499/2303.

Положення про Державну геологічну карту України масштабу 1:200 000, затверджене наказом Держкомгеології України від 09.11.98 N 163 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.01.99 за N 8/3301.

У Положенні наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:

Геологорозвідувальні роботи - комплекс спеціальних робіт і досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр.

Геологорозвідувальний процес - сукупність послідовно й цілеспрямовано здійснюваних дедалі більш детальних геологорозвідувальних робіт з картування, прогнозування, виявлення й геолого-економічної оцінки дедалі більш локальних рудоносних (продуктивних) ділянок надр методом послідовних наближень від рудних районів (полів) до рудних покладів (блоків).

Стадія геологорозвідувальних робіт - частина геологорозвідувального процесу, що визначається притаманними їй об'єктами геологічного вивчення, цілями та методами геологорозвідувальних робіт, вимогами до їхніх кінцевих результатів.

4.1. Геологорозвідувальні роботи на тверді корисні копалини проводяться за такими стадіями:

4.2. Геологорозвідувальні роботи розпочинаються з будь-якої стадії (підстадії), якщо стан геологічного вивчення об'єкта робіт достатній для їхнього геологічного й техніко-економічного обгрунтування.

4.3. Межі між стадіями (підстадіями) геологорозвідувальних робіт визначаються вимогами до їхніх кінцевих результатів.

4.4. Види й обсяги геологорозвідувальних робіт та методи досліджень, що застосовуються на окремих стадіях (підстадіях) геологорозвідувального процесу, визначаються відповідно до типового раціонального комплексу для конкретних геологічних, географічних і економічних умов.

4.5. Для інтенсифікації геологорозвідувального процесу, скорочення термінів підготовки родовищ корисних копалин до промислового освоєння рекомендується раціональне суміщення й поєднування геологорозвідувальних робіт суміжних стадій.

4.5.1. У разі виявлення проявів (рудопроявів) дефіцитних корисних копалин на значній площі рекомендується проводити пошукові роботи до завершення геологознімальних робіт у регіоні (районі).

4.5.2. На ділянках, де виявлені перспективні прояви (рудопрояви) дефіцитних корисних копалин рекомендується проводити пошуково-оцінювальні роботи до завершення робіт будь-якої попередньої стадії (підстадії).

4.5.3. Пошук і розвідка невеликих родовищ широкорозповсюджених корисних копалин 1-ї й 2-ї груп складності геологічної будови, аналоги яких експлуатуються в Україні, рекомендується проводити як послідовні стадії безперервного геологорозвідувального циклу.

4.5.4. Розвідка родовищ цінних корисних копалин дуже й надто складної геологічної будови (3-4 групи) рекомендується поєднувати з дослідно-промисловим розробленням типових покладів корисних копалин у межах ділянок першочергового освоєння.

5.1.1. Регіональні геолого-геофізичні дослідження проводяться з метою створення нових або оновлення існуючих геологічних основ масштабу 1:1000 000 - 1:500 000, які відображають найважливіші риси геологічної будови території України або окремих її регіонів і загальні закономірності розміщення корисних копалин.

5.1.2. До складу робіт підстадії входять узагальнення й інтерпретація геолого-геофізичних матеріалів середнього й крупного масштабів, виконання спеціалізованих досліджень (геофізичних, геохімічних та інших), глибинне сейсмічне зондування на опорних профілях, буріння глибоких і надглибоких свердловин для вивчення глибинної будови найважливіших геологічних структур, геолого-геофізичні дослідження шельфу Чорного та Азовського морів.

5.1.3. За даними регіональних геолого-геофізичних досліджень складаються зведені, оглядові й поаркушні карти геологічного змісту масштабу 1:1000 000 і 1:500 000 території України або окремих її регіонів, опорні геолого-геофізичні розрізи й схеми геологічної будови глибинних зрізів і горизонтів, геологічні та геофізичні карти шельфу Чорного та Азовського морів.

5.1.4. Для визначення основних закономірностей розміщення корисних копалин на території України або окремих її регіонів та загальної прогнозної оцінки їхньої рудоносності проводяться прогнозно-мінерагенічні дослідження в масштабі 1:1000 000 і 1:500 000.

5.1.5. До складу цих робіт входить узагальнення наявних даних на родовищах та рудопроявах корисних копалин, а також результатів геохімічних і металогенічних досліджень в окремих геологічних регіонах країни, переінтерпретація всього мінерагенічного фактичного матеріалу з позицій сучасних уявлень про геологічну будову території країни й розвиток процесів рудоутворення.

5.1.6. За результатами проведених досліджень будуються прогнозно-мінерагенічні й металогенічні карти масштабів 1:1000 000 або 1:500 000, здійснюється загальна прогнозна оцінка території України або окремих її регіонів на різні види корисних копалин, виділяються крупні структури й площі для проведення середньо- або крупномасштабних геологопрогнозних робіт.

5.1.7. Прогнозно-мінерагенічні дослідження проводяться як на весь комплекс корисних копалин загальнодержавного значення, так і на окремі види або групи мінеральної сировини з побудовою спеціалізованих мінерагенічних карт.

5.2.1. Регіональні геологознімальні й геофізичні роботи проводяться з метою створення державної геологічної карти масштабу 1:200 000 (Держгеолкарта-200) - базової комплексної геологічної основи для розв'язання актуальних питань розвитку різних галузей народного господарства, планування освоєння природних ресурсів, розвитку мінерально-сировинної бази, розроблення науково обгрунтованих програм геологорозвідувальних робіт.

5.2.2. Комплекти Держгеолкарти-200 створюються за результатами геологічного довивчення раніш закартованих площ або суто камеральним шляхом з проведенням мінімально необхідних обсягів ревізійних польових робіт, редакційно-погоджувальних маршрутів, вивчення опорних розрізів. Узагальнюється й переінтерпретується наявний геолого-геофізичний матеріал, проводиться дешифрування матеріалів космо- й аерозйомки та інших дистанційних методів, використовується вся опублікована, фондова та інша геолого-геофізична інформація.

5.2.3. Висвітлення корисних копалин району зводиться до критичної переоцінки пошукових результатів раніше виконаних геологорозвідувальних робіт на основі сучасних теорій і технологій, а також уточнених уявлень про геологічну будову району.

5.2.4. Складання й підготовка до видання Держгеолкарти-200 здійснюються за серіями аркушів, що відповідають регіонам України, виділеним за особливостями їхньої геологічної будови. Вимоги до складання та видання Держгеолкарти-200 визначаються відповідно до Положення про Державну геологічну карту України масштабу 1:200 000.

5.2.5. Комплекти геологічних карт, підготовлених до видання, підлягають обов'язковій апробації й затвердженню Науково-редакційною радою Геолкому України.

5.2.6. За результатами регіональних і крупномасштабних геофізичних робіт складаються карти гравітаційного й магнітного полів, а також карти з інших виконаних геофізичних методів масштабу 1:200 000 й розрізи за даними профільних досліджень.

5.2.7. У разі відсутності на площі запланованій для геологічного довивчення, або на її частині геофізичних основ необхідного масштабу, виконуються геофізичні зйомки випереджувального етапу за окремим проектом.

5.2.8. У результаті оброблення геофізичної інформації складається карта комплексної інтерпретації геолого-геофізичних матеріалів, яка використовується як основне джерело інформації в першу чергу про структурно-тектонічні особливості району.

5.2.9. У межах континентального шельфу Чорного та Азовського морів виконується геологічне картування шельфу масштабу 1:200 000, у результаті якого складаються комплекти геологічних, еколого-геологічних, а в прибережних частинах - і інженерно-геологічних карт.

5.2.10. Польові роботи з геологічного картування шельфу проводяться з використанням дистанційних (головним чином геофізичних) методів досліджень, а також донного пробовідбору та буріння колонкових свердловин.

5.2.11. Головні об'єкти картування шельфу - рельєф дна, геологічні утворення, що виходять на поверхню дна (донні осадки) та приповерхневого розрізу (четвертинні й дочетвертинні відклади), їхня літологія, взаємовідношення, тектонічні характеристики, корисні копалини. Вивчаються інженерно-геологічні, гідрогеологічні й ландшафтно-екологічні характеристики поверхні дна та приповерхневого розрізу на глибину можливого техногенного впливу або промислового освоєння ресурсів шельфу з прогнозною оцінкою розвитку сучасних геологічних процесів.

5.2.12. Для оцінки перспектив рудоносності окремих регіонів України, крупних структур і площ та виділення об'єктів для більш детальних геологорозвідувальних робіт проводиться геологопрогнозне картування масштабу 1:200 000 (1:100 000).

5.2.13. Геологопрогнозне картування масштабу 1:200 000 (1:100 000) (ГПК-200) проводиться окремо від регіональних досліджень цього самого масштабу й спрямоване на виявлення й вивчення закономірностей розміщення (локалізації) та прогнозування однієї або групи геолого-промислових типів родовищ корисних копалин.

5.2.14. Об'єктами ГПК-200 є рудні й рудоносні райони, зони, вузли.

5.2.15. Основним завданням середньомасштабного геологопрогнозного картування є виявлення комплексів регіональних прогнозних передумов і пошукових ознак, характерних для рудних районів, зон та вузлів, визначення взаємозв'язку процесів рудоутворення з іншими геологічними процесами та прогнозування на цій основі потенційних мінерагенічних структур і визначення меж відомих.

5.2.16. Польові роботи під час ГПК-200 виконуються в межах найбільш перспективних ділянок території, що картується, визначених відповідно до комплексу прогнозних передумов і пошукових ознак, і включають їх простеження й картографування за допомогою обстеження відслонень, буріння картувальних і пошукових свердловин і проходження гірничих виробок на основі інтерпретації матеріалів геофізичних, геохімічних та інших досліджень.

5.2.17. У результаті середньомасштабного геологопрогнозного картування складається спеціалізована геологопрогнозна карта масштабу 1:200 000 (1:100 000), з врізками більш крупного масштабу. Крім того, до складу звітних карт обов'язково входять геологічна карта продуктивного горизонту масштабу 1:200 000 (1:100 000), реєстраційна карта корисних копалин, карта фактичного матеріалу, геологопрогнозні моделі виділених рудних районів, вузлів, зон. Проводиться оцінка перспективних і прогнозних ресурсів корисних копалин, на які було спрямоване ГПК-200.