1. Схвалити Стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024-2026 роки, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації Стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024-2026 роки (далі - операційний план), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

виконання операційного плану в межах і за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством;

подання щороку до 20 січня Міністерству охорони здоров’я інформації про стан виконання операційного плану.

4. Міністерству охорони здоров’я забезпечити:

проведення моніторингу виконання операційного плану;

подання щороку до 1 березня Кабінету Міністрів України звіту про хід реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням;

проведення до 31 березня 2027 р. оцінки результатів реалізації виконання операційного плану та подання Кабінету Міністрів України узагальненого звіту про реалізацію Стратегії, схваленої цим розпорядженням.

Подолання туберкульозу в Україні потребує консолідації зусиль держави та суспільства на національному, регіональному та місцевому рівні, адже збереження здоров’я населення України є цінністю, що має стратегічне значення для розвитку держави.

Виконання плану заходів щодо реалізації Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2020-2023 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2020 р. № 1463, зумовило реорганізацію регіональних протитуберкульозних закладів, внаслідок якої утворено регіональні фтизіопульмонологічні центри, оптимізовано систему лабораторної діагностики туберкульозу, забезпечено людино-орієнтований підхід під час організації лікування туберкульозу в амбулаторних умовах, удосконалено нормативно-правову базу у частині забезпечення профілактики, діагностики та лікування туберкульозу в амбулаторних умовах.

Серед індикаторів якості медичної допомоги, де не досягнуто цільових показників, є рівень бактеріологічного підтвердження нових випадків туберкульозу та його рецидивів; успішність лікування людей, які хворіють на чутливий туберкульоз та лікарсько-стійкий туберкульоз; рівень ВІЛ-позитивних людей серед випадків та рецидивів туберкульозу, а також рівень діагностики туберкульозу у дітей.

В умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України спостерігається низький рівень виявлення випадків туберкульозу, обмежений доступ до лікування, руйнування інфраструктури закладів охорони здоров’я, що надають послуги з діагностики та лікування туберкульозу.

Незважаючи на позитивні зрушення в подоланні туберкульозу в Україні, з метою реалізації Глобальних цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй стосовно подолання туберкульозу до 2030 року та досягнення цільових індикаторів ліквідації туберкульозу до 2035 року, визначених стратегією ВООЗ "Покласти край туберкульозу" ("The End TB"), існує необхідність консолідації зусиль Кабінету Міністрів України та усього суспільства для досягнення цілей сталого розвитку в подоланні туберкульозу.

Ця Стратегія визначає основний напрям подальшого розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню до 2026 року та розроблена з урахуванням Указу Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" та рекомендацій Політичної декларації Наради високого рівня Генеральної асамблеї ООН з питань боротьби з туберкульозом (2023 рік).

Реалізація цієї Стратегії є необхідною умовою для забезпечення збереження здоров’я населення України, що є пріоритетним напрямом державної політики, забезпечує її потенціал і розвиток.

Ця Стратегія розроблена для забезпечення виконання Основ законодавства України про охорону здоров’я, Законів України "Про подолання туберкульозу в Україні", "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ", "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", "Про систему громадського здоров’я", постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 174 "Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 27, ст. 1515), інших нормативно-правових актів.

Україна включена до переліку країн високого пріоритету ВООЗ як країна з високими показниками захворюваності на туберкульоз, збудник якого має множинну лікарську стійкість до основних антимікобактеріальних препаратів.

На даний час впроваджуються нові методи діагностики, використання пероральних препаратів для лікування лікарсько-стійкого туберкульозу, електронної системи охорони здоров’я, а також інноваційні підходи до надання послуг у сфері громадського здоров’я.

Військова агресія Російської Федерації проти України, численні соціально-економічні, медичні фактори, включаючи ВІЛ, цукровий діабет та інші неінфекційні хвороби, вживання тютюну, алкоголю та наркотиків, психічні розлади, бідність, безробіття, перебування у місцях позбавлення волі, міграцію та інші фактори, що підвищують ризик інфікування туберкульозом та вразливість людей до туберкульозу, уповільнюють темпи подолання туберкульозу.

З огляду на зазначене ключовими проблемами, які потребують розв’язання, є:

неспроможність та незалучення територіальних громад до вирішення питань подолання туберкульозу на місцевому рівні;

неналежний рівень надання первинної медичної допомоги людям із груп підвищеного ризику та ключових груп захворювання на туберкульоз і людям, які хворіють на туберкульоз, що зумовлено недостатністю впровадження дієвих профілактичних програм на рівні первинної медичної допомоги, обмеженою здатністю контролювати фактори ризику розвитку туберкульозу, недостатністю впровадження технологій раннього виявлення та лікування туберкульозу, неналежним використанням мультидисциплінарного підходу на рівні первинної медичної допомоги та низьким рівнем фінансової мотивації медичних працівників до надання медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, в амбулаторних умовах;

наявність закладів охорони здоров’я, підпорядкованих органам виконавчої влади та самоврядним організаціям, диспропорції у фінансуванні медичних послуг різних надавачів та порушення принципу справедливості під час отримання медичних послуг;

недостатня міжгалузева координація дій органів виконавчої влади та самоврядних організацій щодо здійснення протитуберкульозних заходів;

потреба у розвитку інформаційно-комунікаційних систем для профілактики, діагностики та лікування туберкульозу;

недостатній рівень здійснення заходів впливу на соціальні детермінанти здоров’я та управління поведінковими факторами ризику;

недостатній рівень здійснення заходів з подолання стигматизації щодо туберкульозу або людей, які хворіють на туберкульоз, шляхом формування толерантного ставлення, зниження рівня дискримінації людей, які хворіють на туберкульоз.

Метою реалізації цієї Стратегії є подальший розвиток системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню України шляхом трансформації системи охорони здоров’я, що забезпечить попередження розвитку туберкульозу та надання якісної медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз.

Реалізація цієї Стратегії передбачається шляхом досягнення стратегічних цілей і комплексного виконання передбачених завдань.

Стратегічними цілями є:

забезпечення надання інтегрованої та орієнтованої на потреби людей протитуберкульозної медичної допомоги;

реалізація ефективної політики та забезпечення багатогалузевого та багатосекторального підходу до подолання туберкульозу;

активізація досліджень та інновацій;

впровадження інфекційного контролю за туберкульозом на усіх рівнях надання медичної допомоги.

Показниками досягнення цілей цієї Стратегії є:

доступність та безперервність надання якісної медичної допомоги в територіальних громадах, досягнення економічної ефективності, поліпшення якості та підвищення рівня задоволеності пацієнтів та лікарів;

забезпечення багатогалузевого та багатосекторального підходу до подолання туберкульозу з наданням переваги участі територіальних громад у подоланні туберкульозу та прийняттям рішення за результатами моніторингу та оцінки здійснення заходів з протидії поширенню туберкульозу на національному, регіональному та місцевому рівні;

швидке впровадження інноваційних технологій у сфері подолання туберкульозу та забезпечення максимального впливу та активізації інновацій з практичним застосуванням результатів, що сприятиме подоланню туберкульозу;

попередження захворювання на туберкульоз як серед відвідувачів закладів охорони здоров’я, так і серед медичних працівників.

Досягнення цілей цієї Стратегії здійснюється поетапно за такими кількісними показниками:

Завданнями, спрямованими на досягнення поставлених цілей, є:

перехід на інтегровану та людино-орієнтовану модель надання послуг у сфері громадського здоров’я з подолання туберкульозу шляхом визначення функцій і механізмів взаємодії різних учасників системи охорони здоров’я (надавачів первинної медичної допомоги, регіональних фтизіопульмонологічних центрів, центрів контролю та профілактики хвороб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства (за згодою);

забезпечення мультидисциплінарного підходу під час надання послуг у сфері громадського здоров’я з подолання туберкульозу з посиленням ролі надавачів первинної медичної допомоги;

забезпечення активної участі громадського суспільства у наданні послуг у сфері громадського здоров’я з подолання туберкульозу, які спрямовані на забезпечення лікування та профілактики туберкульозу, догляду, підтримки та соціального захисту людей, які хворіють на туберкульоз, людей з латентною туберкульозною інфекцією, а також членів їх сімей;

забезпечення доступу до спеціалізованої медичної допомоги, зокрема для лікування усіх форм туберкульозу та супутніх хвороб, у закладах охорони здоров’я різного профілю людей, які хворіють на туберкульоз, та людей з латентною туберкульозною інфекцією;

забезпечення надання якісних послуг у сфері громадського здоров’я з подолання туберкульозу людям, які живуть з ВІЛ, та людям, які перебували в контакті з людьми, які хворіють на туберкульоз (як дітям, так і дорослим), відповідно до галузевих стандартів медичної допомоги при туберкульозі;

створення системи епідеміологічного нагляду за латентною туберкульозною інфекцією;

забезпечення багатогалузевого та багатосекторального підходу до подолання туберкульозу;

використання організаційного та фінансового потенціалу територіальних громад у здійсненні заходів з подолання туберкульозу;

удосконалення системи моніторингу та оцінки результатів здійснення заходів з подолання туберкульозу на національному, регіональному та місцевому рівні;

забезпечення використання електронної системи охорони здоров’я на всіх етапах надання медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, шляхом впровадження необхідних електронних інструментів;

проведення оцінки готовності інфраструктури закладів охорони здоров’я до проведення клінічних та операційних досліджень з питань протидії поширенню туберкульозу та швидкого впровадження інноваційних технологій у сфері подолання туберкульозу;

забезпечення дотримання закладами охорони здоров’я вимог щодо здійснення інфекційного контролю за туберкульозом.

Реалізація цієї Стратегії здійснюється двома етапами, що передбачають досягнення таких результатів:

на першому етапі (2024 і 2025 роки):

- забезпечення багатогалузевого та багатосекторального підходу до подолання туберкульозу;

- забезпечення належного рівня надання первинної медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз;

- забезпечення участі територіальних громад у здійсненні заходів з подолання туберкульозу;

- використання інноваційних підходів для швидкої діагностики та ефективного лікування туберкульозу;

на другому етапі (2026 рік):

- забезпечення захисту населення від зараження туберкульозом шляхом раннього виявлення та надання своєчасної медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, діагностики та лікування латентної туберкульозної інфекції, реабілітації та надання паліативної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз;

- забезпечення здійснення надавачами медичної допомоги інфекційного контролю за туберкульозом.

Реалізація цієї Стратегії здійснюється протягом 2024-2026 років за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у межах бюджетних призначень, що передбачаються на відповідний рік, інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема фінансових ресурсів, які надаються в рамках міжнародної технічної допомоги (у разі її залучення).

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації цієї Стратегії, визначається щороку в межах коштів державного та місцевих бюджетів, затверджених на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Суб’єктами, що забезпечують реалізацію цієї Стратегії, є центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, підприємства, установи та організації, які під час провадження своєї діяльності забезпечують здійснення протитуберкульозних заходів.

Організаційне забезпечення та проведення моніторингу реалізації цієї Стратегії, а також координація діяльності суб’єктів, що забезпечують її реалізацію, здійснюються МОЗ.

Оцінка досягнення цілей цієї Стратегії проводиться щороку МОЗ за результатами реалізації цієї Стратегії під час підготовки звітів про стан її реалізації. За результатами оцінки формуються пропозиції щодо подальшої реалізації державної політики з питань розвитку системи медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз.