Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України, Указу Президента України від 11 червня 1998 року N 615 "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу" (із змінами) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести у дію з 00.00 годин UTC 10.06.2005 Порядок прийняття рішення на виліт та приліт повітряних суден цивільної авіації України за правилами польотів за приладами (далі - Порядок).

2. Першому заступнику Голови Коліснику А.А:

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

2.2. Організувати розробку та виконання плану впровадження зазначеного Порядку.

2.3. Довести Порядок до відома зацікавлених підприємств, організацій, експлуатантів та авіаційних навчальних закладів.

3. Вважати такими, що не застосовуються на території України з 00.00 годин UTC 01.06.2005:

3.1. Визначення термінів: "Аэродром", "Аэродром запасной", "Аэронавигационный запас топлива", "Видимость (дальность видимости)", "Видимость вертикальная", "Видимость на ВПП (дальность видимости на ВПП)", "Высота нижней границы облаков", "Высота принятия решения", "Минимум аэродрома", "Минимум воздушного судна", "Минимум командира воздушного судна", зазначених у "Наставлении по производству полётов гражданской авиации СССР (НПП ГА-85)", затвердженому наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 08.04.85 N 77.

3.2. Пункти 5.5.1, 5.5.3, 5.5.4, 5.5.6, 5.5.9, 5.5.10, 5.5.11, 7.6.11, 7.6.12, 7.6.13, 7.6.14, 7.6.15, 7.6.16, 7.6.17, 7.6.18, 7.6.19 та 7.6.20 "Наставления по производству полетов в гражданской авиации СССР (НПП ГА-85)", затвердженого наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 08.04.85 N 77.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Цей Порядок розроблений з урахуванням вимог, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) на виконання прийнятої Україною Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) та адаптації нормативно-правових актів до відповідних вимог ЄС.

1.2. Метою цього Порядку є забезпечення безпеки польотів при виконанні вильотів та прильотів повітряних суден цивільної авіації України за правилами польотів за приладами.

1.3. Цей Порядок поширюється і є обов'язковим для експлуатантів та інших суб'єктів авіаційної діяльності цивільної авіації України.

1.4. Цей Порядок установлює вимоги до процедури прийняття рішення командирами повітряних суден цивільної авіації України для вильоту та прильоту за правилами польотів за приладами.

1.5. Цей Порядок використовується експлуатантами цивільної авіації України та персоналом служб обслуговування повітряного руху.

Під час розроблення цього Порядку використовувались такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Joint Aviation Requirements "JAR-OPS - 1" Commercial Air Transportation (Aeroplanes).

У цьому Порядку використовуються такі:

3.1. Визначення термінів

Аеродром (вертодром) (далі - аеродром) - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху повітряних суден.

Аеродром ізольований - аеродром, який географічно ізольований і не має придатного запасного аеродрому в радіусі, прийнятному для даного типу повітряного судна.

Аеронавігаційний запас палива - резерв палива понад розрахункову кількість для польоту від аеродрому вильоту до аеродрому призначення.

Вертикальна видимість - максимальна відстань від поверхні землі до рівня, з якого вертикально донизу видно об'єкти на земній поверхні.

Видимість - максимальна відстань, з якої спостерігаються та розпізнаються неосвітлені об'єкти вдень і світлові орієнтири вночі.

Висота нижньої межі хмар - відстань по вертикалі між поверхнею суші або води та нижньою межею найнижчого шару хмар, що знаходяться на висоті нижче 6000 м (20000 ft) і охоплюють більше половини неба. У разі, якщо нижню межу хмар визначити неможливо, слід керуватися вертикальною видимістю.

Висота прийняття рішення (Нп.р.(ВПР) або DH/DA) - установлена абсолютна або відносна висота, на якій повинен бути розпочатий маневр виходу на друге коло у разі, якщо до досягнення цієї висоти командиром повітряного судна не було встановлено необхідного візуального контакту з орієнтирами для продовження заходження на посадку або положення повітряного судна у просторі, або параметри його руху не забезпечують безпечної посадки.

Скорочення DH/DA використовується тільки у разі, якщо мова йде про точне заходження на посадку. При цьому DH відраховується від рівня порога злітно-посадкової смуги, а DA - від середнього рівня моря.

Дальність видимості на злітно-посадковій смузі - відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії злітно-посадкової смуги, може бачити маркування покриття злітно-посадкової смуги або вогні, що обмежують злітно-посадкову смугу чи позначають її осьову лінію.

Експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує повітряні судна чи надає послуги в цій галузі.

Експлуатаційний мінімум аеродрому - установлене обмеження використання аеродрому для зльоту та посадки, яке визначається в значеннях дальності видимості на злітно-посадковій смузі або метеовидимості і висоти прийняття рішення), або найменшої висоти зниження, а також умовами хмарності.

Запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати повітряне судно у разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до аеродрому призначеної посадки чи здійснювати на ньому посадку.

Запасний аеродром під час зльоту - запасний аеродром, на якому повітряне судно може виконати посадку, якщо в цьому виникне потреба невдовзі після зльоту і не буде можливості використати аеродром зльоту.

Заходження на посадку за мінімумом категорії I - точне заходження на посадку і посадка за приладами з висотою прийняття рішення не менше 60 м (200 ft) або при видимості не менше 800 м, або при дальності видимості на злітно-посадковій смузі не менше 550 м.

Заходження на посадку за мінімумом категорії II - точне заходження на посадку і посадка за приладами з висотою прийняття рішення менше 60 м (200 ft), але не менше 30 м (100 ft) і при дальності видимості на злітно-посадковій смузі не менше 300 м.

Заходження на посадку за мінімумом категорії IIIА - точне заходження на посадку і посадка за приладами:

а) з висотою прийняття рішення менше 30 м (100 ft) або без обмеження за висотою прийняття рішення;

б) при дальності видимості на злітно-посадковій смузі не менше 200 м.

Заходження на посадку за мінімумом категорії IIIB - точне заходження на посадку і посадка за приладами:

а) з висотою прийняття рішення менше 15 м (50 ft) або без обмеження за висотою прийняття рішення;

б) при дальності видимості на злітно-посадковій смузі менше 200 м, але не менше 75 м.

Заходження на посадку за мінімумом категорії IIIC - точне заходження на посадку і посадка за приладами без обмежень за висотою прийняття рішення і дальності видимості на злітно-посадковій смузі.

Злітно-посадкова смуга - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту повітряних суден.

Зона приземлення - ділянка злітно-посадкової смуги за її порогом, призначена для першого торкання літаками, які здійснюють посадку.

Класифікаційна швидкість - швидкість перетинання порога злітно-посадкової смуги, що в 1,3 рази перевищує швидкість звалювання в посадковій конфігурації при максимальній сертифікованій посадковій масі.

Маневр посадки з кола/маневрування за колом (Circle-to-Land або Maneuver/Circling maneuver) - використовується для описування кінцевого візуального етапу заходження на посадку за приладами, при якому візуальне маневрування виконується з метою заходження для посадки на злітно-посадковій смузі, розташування якої не підходить для виконання заходження на посадку з прямої.

Мінімальна висота зниження - установлена абсолютна або відносна висота при заходженні на посадку за неточною системою або при заходженні на посадку з кола чи візуальному заході на посадку, нижче якої зниження не повинне здійснюватися без візуального контакту з орієнтирами.

Мінімум аеродрому для зльоту - мінімально допустимі значення видимості на злітно-посадковій смузі (видимості) або, за потребою, висоти нижньої межі хмар та видимості, які дають змогу безпечно здійснювати зліт на повітряному судні даної категорії.

Мінімум аеродрому для посадки - мінімально допустимі значення висоти прийняття рішення та видимості на злітно-посадковій смузі або видимості, що дозволяють безпечно здійснювати посадку на повітряному судні даної категорії.

Мінімум екіпажу повітряного судна для посадки - мінімально допустимі значення висоти прийняття рішення та видимості на злітно-посадковій смузі, при яких екіпажу дозволяється виконувати посадку на повітряному судні даного типу (застосовується тільки у разі, якщо мова йде про заходження на посадку за системами категорії II та III).

Мінімум командира повітряного судна для зльоту - мінімально допустиме значення видимості на злітно-посадковій смузі (при потребі висота нижньої межі хмар), при якому командирові дозволяється виконувати зліт на повітряному судні даного типу.

Мінімум командира повітряного судна для посадки - мінімально допустимі значення висоти прийняття рішення та видимості на злітно-посадковій смузі, при яких командирові дозволяється виконувати посадку на повітряному судні даного типу (застосовується тільки у разі, якщо мова йде про заходження на посадку за неточними або точними системами категорії I).

Мінімум повітряного судна для зльоту - мінімально допустиме значення видимості на злітно-посадковій смузі, що дозволяє безпечно здійснювати зліт на повітряному судні даного типу.

Мінімум повітряного судна для посадки - мінімально допустимі значення висоти прийняття рішення та видимості на злітно-посадковій смузі, що зазначені в керівництві з льотної експлуатації даного типу повітряного судна і які дозволяють безпечно здійснювати посадку на повітряному судні даного типу.

Морська миля - міра довжини, яка дорівнює 1852 м.

Незалежні злітно-посадкові смуги - це злітно-посадкові смуги на одному аеродромі, що мають різні посадочні поверхні, які можуть частково збігатися або перетинатися таким чином, що у разі блокування однієї злітно-посадкової смуги запланований вид польотів може виконуватися з іншої злітно-посадкової смуги, а також є для кожної посадочної поверхні окремий вид заходження на посадку з відповідним навігаційним засобом.

Необхідний візуальний контакт з орієнтирами - видимість частини візуальних засобів або зони заходження на посадку протягом часу, достатнього для оцінки пілотом місцеположення повітряного судна та швидкості його зміни відносно номінальної траєкторії польоту.

Неточне заходження на посадку - заходження на посадку і посадка за приладами без використання наведення за глісадою, що формується за допомогою електронних засобів.

Ніч - період часу між заходом та сходом сонця, що починається ввечері та закінчується вранці, коли центр сонячного диску розміщується на 6 градусів нижче обрію.

Поріг злітно-посадкової смуги - початок ділянки злітно-посадкової смуги, що може використовуватися для посадки.

Прийняття рішення на виліт - комплекс дій екіпажу під керівництвом командира повітряного судна, виконання яких починається з початку передпольотної підготовки та закінчується запитом екіпажу повітряного судна про готовність до запуску двигунів або на буксировку відповідному органу обслуговування повітряного руху.

Резервне паливо - запас палива на непередбачені обставини, викликані відхиленням від затвердженого планом польоту маршруту, посиленням швидкості вітру та іншими обставинами.

Точне заходження на посадку - заходження на посадку та посадка за приладами з використанням точного наведення за азимутом і глісадою при мінімумах, що визначаються категорією заходження на посадку.

BECMG - індекс змін, який використовується в прогнозах погоди для опису очікуваних змін метеорологічних умов, що досягають або переходять установлені значення з постійною або змінною швидкістю.

TEMPO - індекс змін, який використовується в прогнозах погоди для опису очікуваних тимчасових змін метеорологічних умов, які досягаються або переходять установлені значення і в кожному окремому випадку зберігаються протягом часу, що триває менше 1 години, а в цілому - менше половини періоду прогнозу, протягом якого прогнозуються зміни.

3.2. Скорочення

У цьому Порядку скорочення мають такі визначення:

4.1. Командир повітряного судна приймає рішення на виліт на підставі:

готовності екіпажу до виконання даного польоту;

технічної готовності та придатності повітряного судна до польоту (згідно з вимогами КВП експлуатанта та/або КЛЕ типу ПС);

аналізу метеорологічної обстановки на аеродромах вильоту, призначення, запасних і за маршрутом польоту;

інформації про стан аеродромів вильоту, призначення, запасних та повітряну обстановку;

поданого плану польоту.

4.2. Якщо при підготовці до польоту з'ясувалося, що злітна або посадочна маса повітряного судна перевищує допустиму для фактичних умов, то командир повітряного судна має право перенести час вильоту або зняти частину завантаження.

4.3. Якщо метеорологічні умови на аеродромах вильоту, призначення та/або запасних, а також за маршрутом польоту погіршилися в період між отриманням екіпажем метеоінформації та вильотом ПС, то диспетчер ОПР зобов'язаний при отриманні вищезазначеної інформації повідомити про це екіпаж. Командир повітряного судна повинен повторно оцінити можливість вильоту відповідно до пункту 5.1 цього Порядку.

4.4. При затримці більше ніж на 15 хвилин від розрахункового часу прибирання колодок, указаного в плані польоту, командир повітряного судна зобов'язаний передати диспетчеру (або через представника експлуатанта відповідному органу ОПР) повідомлення про затримку (DLA). Повідомлення про затримку передається не пізніше за розрахунковий час прибирання колодок, коли про час затримки відомо, або впродовж 10 хвилин після цього часу, коли затримка виникла непередбачено. При затримці вильоту метеоінформацію дозволяється одержувати по радіо (іншими засобами зв'язку).

4.5. Після посадки на проміжному аеродромі, а при повторних вильотах і на аеродромі базування командиру повітряного судна дозволяється одержувати метеоінформацію та подавати план польоту по радіо (іншими засобами зв'язку та/або через представника експлуатанта).

4.6. При підготовці до польоту зліт і посадка повітряного судна планується за найвищим з установлених мінімумів (далі - запланований мінімум):

мінімуму командира (екіпажу) повітряного судна;

експлуатаційного мінімуму аеродрому;

мінімуму повітряного судна.

4.7. При прийнятті рішення на виконання зльоту (посадки) відповідність фактичного напрямку та швидкості вітру встановленим обмеженням (КВП експлуатанта та/або КЛЕ даного типу ПС) визначається з урахуванням його поривів.

4.8. Посадка повітряного судна при метеорологічних умовах нижче встановленого мінімуму забороняється, за винятком випадків вимушеної посадки (втрата радіозв'язку, недолік палива, відмова авіаційної техніки та інше, що не дає змоги продовжити політ до іншого аеродрому).

5.1. Командир повітряного судна приймає рішення на виліт за ППП на підставі аналізу метеорологічної обстановки, якщо:

на аеродромі вильоту фактична погода або прогнози погоди, або будь-які їх комбінації вказують на те, що погодні умови на момент зльоту будуть не нижчими, ніж запланований мінімум для зльоту;

на маршруті польоту відсутні небезпечні метеорологічні умови, обхід яких неможливий;

на аеродромі призначення фактична погода або прогнози погоди, або будь-які їх комбінації на період, що починається за одну годину до розрахункового часу прибуття та закінчується через одну годину після нього, відповідає одному з варіантів таблиці 1;

є запасний або запасні аеродроми згідно з вимогами таблиць 1, 2 та цього розділу.