З метою залучення додаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів за рахунок збільшення обсягів транзитних перевезень пасажирів і вантажів через територію України Верховна Рада України

1. Затвердити Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках (далі - Програма), що додається.

2. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування передбачати у проектах відповідних бюджетів видатки на проведення робіт згідно з Програмою.

3. Кабінету Міністрів України під час формування проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України на 2003 і наступні роки передбачати централізовані капітальні вкладення на проведення робіт згідно з Програмою.

4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Сучасні тенденції розвитку світової економіки характеризуються постійним розширенням господарських зв'язків та міжнародної економічної кооперації. Тому пріоритетним напрямом у політиці розвинутих країн стали інтеграційні процеси, що передбачає створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Це обумовлює постійне зростання транснаціональних потоків і міжнародного транзиту вантажів. Для багатьох держав перевезення транзитних вантажів через свою територію стало важливим джерелом експорту послуг, валютних надходжень до бюджету, створення додаткових робочих місць. Питання розвитку транзиту посідають чільне місце у європейській транспортній політиці. Підтвердженням цього є розбудова міжнародних транспортних коридорів на основних напрямках транснаціональних перевезень.

Вигідне географічне положення України на шляху основних транзитних потоків між Європою та Азією, наявність незамерзаючих чорноморських портів, розвинутої мережі залізниць, автомобільних доріг, трубопроводів у широтних та меридіональних напрямах створює всі необхідні передумови для збільшення обсягів транзиту вантажів.

У зв'язку з майбутнім приєднанням України до Світової організації торгівлі забезпечення вільного транзиту вантажів та його розвиток сприятимуть підвищенню ефективності зовнішньої торгівлі, рівноправному входженню України до системи міжнародного поділу праці, створенню стабільного джерела валютних надходжень до бюджету. На сучасному етапі збільшення обсягів міжнародного транзиту територією України може стати важливим фактором стабілізації та структурної перебудови її економіки. При цьому слід ураховувати, що транзит як вид експорту транспортних послуг є одним з найбільш ефективних, а інвестиції у цю сферу транспортної діяльності дають швидку віддачу.

Як свідчить міжнародна практика, ефективне функціонування транзитної системи залежить від національного законодавства, що відповідає загальноприйнятим міжнародним нормам, його стабільності, оптимальної тарифно-цінової та податкової політики у цій сфері, розвинутої транспортної інфраструктури міжнародного значення та обладнаних на високому технічному рівні пунктів пропуску через кордони, використання прогресивних, побудованих на логістичних принципах технологій перевезень і переробки вантажів, сучасних систем організації документообігу, розрахунків, інформаційного забезпечення.

Технологічні потужності національної транспортної інфраструктури дають можливість щороку перевозити залізницями, внутрішнім водним та автомобільним транспортом і переробляти в портах понад 60-70 млн. тонн та доставляти трубопровідним транспортом близько 200 млн. тонн транзитних вантажів. Однак фактичні обсяги транзиту становлять лише 200 млн. тонн, тобто наявний транзитний потенціал України використовується на 70 відсотків, а на транспорті загального користування (без трубопроводів) - лише на 50 відсотків.

За оцінками міжнародних експертів ООН та ЄС та прогнозами Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук України, до 2010 року очікується збільшення товарообміну за напрямками європейської вісі "Північ - Південь" на 25-30, євразійської - на 30-35 відсотків. У зв'язку з цим можливе відповідне збільшення транзитних перевезень територією України. Прогнозні оцінки їх обсягів у 2005-2010 роках наведено в таблиці 1.

Транспортна система країни в основному спроможна забезпечити таке зростання транзитних перевезень. Проте невідповідність показників транзитних перевезень в Україні міжнародним вимогам щодо швидкості, неперервності, цілості вантажів, тарифів і цін на послуги не забезпечує не тільки їх зростання, а й стабілізації в існуючих обсягах.

Основні причини, що стримують розвиток транзиту вантажів в Україні, полягають у невпорядкованості системи контролю вантажів на кордоні та справляння зборів, високій вартості послуг, що надаються митними брокерами, контрольними службами і транспортними терміналами, численних бюрократичних перепонах при оформленні транзитних перевезень, низькій швидкості доставки вантажів, несприятливій кримінальній обстановці, браку комплексного, у тому числі інформаційного, обслуговування на шляху транзиту, відсутності комплексу правових актів, що регулюють транзитні перевезення та їх експедиційне обслуговування.

Ці проблеми й покликана розв'язати загальнодержавна Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках (далі - Програма), спрямована на забезпечення інтеграції України в європейську та світову економічні системи. Прийняття такої Програми обумовлюється необхідністю проведення єдиної транзитної політики на загальнодержавному і регіональному рівнях (18 областей України, а також Автономна Республіка Крим і місто Севастополь є прикордонними), координації діяльності міністерств, інших органів центральної виконавчої влади, значними обсягами наукових досліджень та капіталовкладень для модернізації інфраструктури транзиту.

Положеннями Програми враховано міжнародні вимоги до забезпечення вільного транзиту вантажів, досвід європейських держав в організації транзитних перевезень.

Метою Програми є оптимальне використання наявного та подальший розвиток транзитного потенціалу України шляхом створення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень, збільшення валютних надходжень від експорту транспортних та інших послуг.

Програма передбачає комплекс заходів, спрямованих на нормативно-правове забезпечення транзиту вантажів територією України, адаптацію національного законодавства до міжнародного транспортного права, техніко-технологічну модернізацію транспортної інфраструктури міжнародного значення та пунктів пропуску через державний кордон України, удосконалення тарифно-цінової та податкової політики у сфері міжнародного транзиту, впровадження логістичних технологій в організацію транзитних вантажних, інформаційних та фінансових потоків, а також державне стимулювання залучення додаткових обсягів вантажів до транзиту через Україну.

Основними напрямами Програми є:

створення правових засад подальшого розвитку транзитних перевезень вантажів;

поетапний перехід на принципи міжнародної транспортної та митної політики у сфері транзиту вантажів;

приведення технічного стану основних транзитних ліній, терміналів, пунктів пропуску через державний кордон України до рівня, що забезпечує дотримання на цих об'єктах міжнародних техніко-експлуатаційних, комерційних та екологічних вимог;

впровадження нових технологій організації перевезень та пропуску вантажів через державний кордон України, розвиток змішаних (комбінованих) перевезень, забезпечення чіткої координації діяльності всіх учасників транзиту;

проведення виваженої тарифно-цінової політики, яка б сприяла підвищенню конкурентоспроможності транзитних послуг в Україні та залученню додаткових транзитних вантажних потоків;

розвиток міжнародного співробітництва у сфері транзитних перевезень;

створення економічних механізмів стимулювання розвитку транзиту.

Програма виконуватиметься поетапно.

На першому етапі (2002-2005 роки) передбачається виконати завдання на таких напрямах:

нормативно-правове забезпечення транзиту вантажів через Україну, приведення національного законодавства у відповідність з міжнародними транспортними угодами і конвенціями;

усунення технічних бар'єрів на шляху транзиту вантажів і насамперед "вузьких" місць на маршрутах міжнародних транспортних коридорів та в пунктах пропуску через державний кордон України;

удосконалення тарифно-цінового та податкового регулювання для стимулювання транзиту;

завершення робіт із створення в повному обсязі системи обліку, аналізу та прогнозування транзитних перевезень;

поліпшення підготовки та підвищення кваліфікаційного рівня кадрів у сфері транспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

На другому етапі (2006-2010 роки) передбачається виконати завдання на таких напрямах:

забезпечення переходу в основному на технічні та екологічні стандарти, що відповідають європейським вимогам до рухомого складу та інфраструктури міжнародного транзиту;

впровадження сучасних інформаційних транспортних систем, інтеграція їх у загальноєвропейські;

поповнення сучасним рухомим складом транспортно-дорожнього комплексу, здійснення реконструкції та розвиток систем магістрального трубопровідного транспорту;

широке впровадження на базі нових інформаційних технологій принципів транспортної логістики.

Державна політика у сфері міжнародного транзиту здійснюватиметься на принципах забезпечення вільного, безпечного і безперешкодного пропуску товарів, пасажирів і транспортних засобів територією України, гарантії прав учасників транзиту, створення належних умов споживачам транзитних послуг. Реалізацію цих принципів забезпечать:

1) завершення формування нормативно-правової бази щодо регулювання правовідносин, пов'язаних з міжнародним транзитом вантажів, організацією змішаних (комбінованих) перевезень та функціонуванням товаророзподільчих (логістичних) центрів:

а) розроблення і запровадження проектів законів України про транспортно-експедиційну діяльність, про джерела фінансування експлуатації внутрішніх водних шляхів, про змішані (комбіновані) перевезення, про електронні документи та електронний документообіг, про електронний цифровий підпис та Кодексу внутрішнього водного транспорту;

б) розроблення і прийняття нормативно-правових актів з питань здійснення митно-брокерської діяльності у пунктах пропуску через державний кордон України, регламентування порядку перетину державного кордону України транзитними вантажами;

в) законодавче закріплення правового статусу операторів мультимодальних перевезень та логістичних центрів. Розробка і затвердження положень про оператора змішаних перевезень вантажів та про логістичні центри міжнародних перевезень;

г) приведення нормативно-правових актів, що регулюють питання, пов'язані з транзитом товарів та послуг, у відповідність з прийнятими Україною зобов'язаннями за міжнародними договорами;

2) створення на державному рівні системи відстеження та прогнозування розвитку міжнародного транзиту вантажів;

3) завершення формування нормативно-правової бази щодо регулювання правовідносин, пов'язаних з міжнародним транзитом вантажів, організацією змішаних (комбінованих) перевезень та функціонуванням товаророзподільчих (логістичних) центрів;

4) розроблення та реалізація заходів щодо поетапного приєднання України до міжнародних конвенцій та багатосторонніх угод у галузі транспорту та вступу до міжнародних транспортних організацій з визначенням пріоритетів, пов'язаних з інтеграцією транспортно-дорожнього комплексу України до транспортних систем ЄС та СНД і подальшим розвитком транзитних перевезень, у тому числі: Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах (1982 рік); Конвенції про спільну транзитну процедуру (Женева, 20 травня 1987 року); Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіото, у редакції 2000 року); Конвенції ООН з міжнародних мультимодальних перевезень вантажів (1980 рік); Конвенції про договір міжнародного перевезення (19 травня 1956 року); Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (1 березня 1973 року); Конвенції про міжнародні залізничні перевезення; Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для таких перевезень (1 вересня 1970 року); Європейської угоди про найважливіші лінії міжнародних комбінованих перевезень та відповідні об'єкти; Європейської угоди про роботу екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення (1 липня 1970 року), а також конвенцій та угод з питань безпеки руху та охорони навколишнього природного середовища;

5) розроблення і реалізація заходів щодо надання послуг з охорони перевезень транзитних вантажів і забезпечення безпеки пасажирів, що переміщуються через територію України;

6) розроблення вимог і соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування, забезпечення безпечного функціонування транспортно-дорожнього комплексу та зниження негативного впливу транспорту на навколишнє природне середовище;

7) реалізація заходів державного сприяння розвитку міжнародного транзиту в Україні шляхом:

а) удосконалення економічних механізмів стимулювання транспортних і транспортно-експедиторських організацій у разі збільшення обсягів транзитних перевезень;

б) розширення бюджетного фінансування розвитку інфраструктури транзиту в рамках програм створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів, розбудови державного кордону України та Державної програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на 2000-2004 роки;

8) активізація діяльності посольств України за кордоном, спрямованої на залучення до транзиту вантажів територією України;

9) демонополізація у сфері надання послуг з організації та забезпечення транзитних перевезень;

10) розроблення проекту Програми розбудови туристичної інфраструктури у зонах економічного тяжіння за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

Одним з основних завдань є поетапна реалізація міжнародних вимог щодо застосування до транзитних вантажів більш простого і прискореного режиму їх контролю у пунктах пропуску через державний кордон України, обмеження ставок зборів за здійснення контролю вартістю фактичних витрат на його проведення. З цією метою передбачається забезпечити:

1) стандартизацію та спрощення документального оформлення процедур перетину кордонів відповідно до міжнародного права і практики організації спільного контролю митницями України і сусідніх держав;

2) визначення особливих, спрощених вимог щодо вантажів і транспортних засобів, які прямують транзитом через територію України;

3) безперебійний пропуск транзитних вантажопотоків на основі впровадження єдиних технологій роботи митниць, залізниць, морських (річкових) портів, автотерміналів. Визначення граничних строків пропуску вантажів через державний кордон України та здійснення контролю за їх дотриманням;

4) вирішення питання про укладення міжурядових угод стосовно запровадження організації спільного контролю вантажів та погодження режиму роботи митниць;

5) комплексне обстеження та приведення у відповідність з обсягами пропуску вантажів інфраструктури, штатів працівників, обладнання пунктів пропуску через державний кордон України;

6) вирішення з країнами СНД питань спрощення процедур митного та інших видів контролю щодо транзитних вантажів;

7) впорядкування організації контролю транзитних транспортних засобів і вантажів з метою його спрощення та уніфікації роботи контролюючих органів і служб (видача сертифікатів, дозволів, віз у відповідних державних органах);

8) запровадження типової технологічної схеми пропуску через державний кордон України транзитних транспортних засобів, вантажів та осіб із забезпеченням їх пропуску у пріоритетному порядку;

9) приведення ставок єдиного збору, що стягується у пунктах пропуску на митному кордоні, до розмірів, які обмежуються собівартістю їх здійснення (вимоги ГАТТ).

З метою підвищення транзитного потенціалу України передбачається забезпечити:

на першому етапі у 2002-2005 роках:

1) виконання в повному обсязі завдань Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні, у тому числі:

а) електрифікація залізниць Ковель - Ізов, Гребінка - Харків, Донецьк - Луганськ. Пріоритетне вирішення питань електрифікації залізничних ліній для включення залізничного транспорту України в систему транзитних перевезень через Транссиб (інші джерела - 51000 тис. гривень);

б) реалізація першого етапу організації швидкісного руху пасажирських і рефрижераторних поїздів на напрямках Котовіце (Польща) - Мостиська - Львів - Жмеринка - Київ - Зернове - Москва; Жмеринка - Одеса; Харків - Запоріжжя - Сімферополь;

2) додаткове фінансування Державної програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на 2000-2004 роки;

3) виконання комплексу робіт щодо спорудження мостового переходу на автошляху Ростов-на-Дону - Одеса через р. Південний Буг у м. Миколаєві (кредит Японського банку міжнародного співробітництва, вартість робіт - 1 млрд. гривень);

4) виконання комплексу робіт для забезпечення безпечної експлуатації судноплавних шлюзів та водних шляхів і розвитку транзитних річкових перевезень (державний бюджет - 9500 тис. гривень);

5) реалізацію програми дій, спрямованих на підтримання режиму державного кордону України і прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ України та митних органів України на період до 2005 року (інші джерела - 95000 тис. гривень);

6) завершення будівництва та введення в експлуатацію нафтопроводу Одеса - Броди та нафтотерміналу "Південний" (інші джерела - 500000 тис. гривень);

7) реалізацію другої фази проекту створення Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (будівництво нафтопроводу Броди - Плоцьк);

8) реалізацію завдань Національної програми "Нафта і газ України до 2010 року", у тому числі реконструкцію газотранспортної системи (інші джерела - 3790800 тис. гривень), розвиток газотранспортної системи (інші джерела - 10158720 тис. гривень);

9) участь у створенні в рамках програми INOGATE міждержавних систем транспортування нафти і природного газу, у тому числі з країн Каспійського регіону та Середньої Азії до європейських країн;

10) реалізацію заходів щодо реконструкції та модернізації газотранспортної системи України (у тому числі заміну зношених газоперекачувальних агрегатів) та збільшення її пропускної здатності;

11) завершення реалізації проекту розширення на території України Балканського коридору системи магістральних газопроводів (компресорної станції "Тарутине" та газопроводу Тальне - Ананьїв - Ізмаїл) (інші джерела - 3710000 тис. гривень);

12) вжиття заходів щодо збільшення потужності газопроводу Торжок - Долина (державний бюджет - 4558000 тис. гривень);

13) реалізацію заходів щодо модернізації міждержавних електричних мереж;

14) вжиття заходів щодо створення технічних можливостей для збільшення обсягів транспортування територією України вуглеводневих ресурсів із країн Каспійського регіону, Середньої та Центральної Азії до європейських країн;

15) вжиття заходів щодо переходу на технічні та екологічні стандарти, що відповідають європейським вимогам до рухомого складу та інфраструктури міжнародного транзиту. Підготовка Програми оновлення залізничного рухомого складу для вантажних перевезень (інші джерела - 200 тис. гривень);

16) реалізацію відповідно до державних та галузевих програм заходів щодо поповнення парку великовантажних контейнерів та рухомого складу, включаючи забезпечення транспортними засобами для організації комбінованих перевезень за участю різних видів транспорту;

17) підготовку і реалізацію за участю держави проектів створення зразків транспортної та дорожньо-будівельної техніки, вкрай необхідної вітчизняній економіці;

18) створення та укомплектування спеціалізованими транспортними засобами пунктів швидкої медичної та технічної допомоги на основних напрямках транзитних перевезень (інші джерела - 5000 тис. гривень);

19) впровадження сучасних транспортних інформаційних та навігаційних систем, включаючи супутникові, засобів ідентифікації місцезнаходження транспортних засобів, забезпечення їх інтеграції у сфері транспорту і митних органів, адаптації до загальноєвропейських інформаційних систем у галузі транспорту;

20) спорудження залізничної дільниці, яка з'єднає порт Рені з основною залізничною магістраллю Одеса - Ізмаїл (інші джерела - 636000 тис. гривень);