Беручи до уваги звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) до Міністерства закордонних справ Королівства Данія (далі - МЗС Данії) з проханням про підтримку технічного співробітництва з Енергетичним Агентством Данії (далі - ЕАД) в рамках Українсько-данського енергетичного центру (далі - УДЕЦ), та

беручи до уваги, що МЗС Данії дало згоду на надання підтримки Міністерству та УДЕЦ як частини Програми добросусідства МЗС Данії на 2017-2021 роки на основі надання гранту (далі - грант),

Сторони домовились про таке:

1. МЗС Данії надає Міністерству грант у розмірі 20 мільйонів данських крон на підтримку діяльності Міністерства у період з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2020 року, спрямованої на виконання завдань, передбачених УДЕЦ, відповідно до Додатку А до цієї Угоди. Грант надаватиметься ЕАД та УДЕЦ відповідно до бюджету, визначеного у Документі про підтримку розвитку.

2. ЕАД організує своєчасне надання Данією технічної допомоги та підтримки заходів, передбачених у річній програмі діяльності УДЕЦ, а також є відповідальним за фінансову звітність про використання коштів гранту у співпраці з МЗС Данії.

1. Міністерство відповідає за таке:

1) планування, виконання, звітність і моніторинг погоджених заходів перед органами влади України;

2) забезпечення офісних площ та техніки у приміщенні Міністерства для фактичного розміщення Українсько-данського енергетичного центру;

3) кадрове забезпечення, включаючи призначення особи на посаду директора УДЕЦ з української сторони та працівників для партнерської взаємодії під час виконання погоджених заходів;

4) сприяння співробітництву з іншими, ніж Міністерство, інституціями та органами енергетичного сектору України.

2. Міністерство невідкладно інформує Данію про будь-яку ситуацію, що перешкоджає або може перешкоджати успішному виконанню цієї Угоди.

1. Обидві Сторони:

1) підтримуватимуть зв'язок і співпрацюватимуть з метою забезпечення успішного виконання завдань і досягнення результатів цієї Угоди, та докладатимуть максимальних зусиль з метою оптимального використання ресурсів програми УДЕЦ;

2) докладатимуть максимальних зусиль для координації своєї роботи за цією Угодою з іншими партнерами у сфері розвитку;

3) співпрацюватимуть у сфері запобігання корупції в рамках та під час використання ресурсів програми УДЕЦ;

4) надаватимуть одна одній усі відповідні дані, документацію та інформацію, а також забезпечуватимуть належну взаємну допомогу, необхідну для виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією Угодою; та надаватимуть усю необхідну підтримку, зокрема в частині адміністративних питань, для сприяння належній реалізації наданої допомоги.

2. Сторони невідкладно інформують одна одну про будь-яку ознаку корупції або зловживання ресурсами, пов'язаними із співпрацею. Відповідні корупційні розслідування та судове переслідування будь-якої особи, підозрюваної у зловживанні ресурсами або корумпованої, проводиться невідкладно та згідно з законодавством відповідної Сторони. Якщо це визнається за необхідне, відповідна Сторона застосовуватиме всі належні заходи.

Забороняється, прямо або опосередковано, робити, обіцяти, вимагати або приймати будь-яку пропозицію, грошові кошти, пільги або переваги, у якості винагороди чи подяки за діяльність, що фінансується відповідно до цієї Угоди, у т. ч. проведення тендерів, укладання та виконання контрактів, що може вважатися протизаконною або корупційною практикою. Будь-яка така практика вважатиметься підставою для негайного розірвання цієї Угоди та у разі необхідності застосування додаткових заходів впливу - цивільного або кримінального.

1. Міністерство забезпечує постійний інвентарний облік всього обладнання, у т. ч. IT-обладнання та програмного забезпечення, придбаного за кошти МЗС Данії згідно цієї Угоди.

2. Обладнання та активи, які були закуплені секретаріатом УДЕЦ в Україні та використовувалися для виконання програми УДЕЦ, залишаються у власності Королівства Данія, якщо Сторони не домовляться про інше.

3. Передача між Сторонами у власність вищезгаданих обладнання та активів може мати місце під час виконання програми УДЕЦ. До моменту закінчення програми УДЕЦ Сторони здійснюють оцінку та погоджують питання остаточної передачі таких активів.

Будь-який спір щодо тлумачення або застосування цієї Угоди не може бути направлений до національного суду, а повинен вирішуватися дипломатичними каналами шляхом переговорів між Сторонами. У випадку, якщо спір не вирішено протягом одного року, до нього може бути застосована процедура арбітражу відповідно до положень Міжнародного Арбітражного Суду.

До цієї Угоди за взаємною письмовою згодою Сторін можуть вноситися зміни і доповнення, що оформлюються відповідними протоколами до цієї Угоди, які становлять невід'ємну частину цієї Угоди та набирають чинності з дати підписання.

Додаток A до цієї Угоди становить невід'ємну частину цієї Угоди.

1. Ця Угода набирає чинності з дати її підписання.

2. Співробітництво між Сторонами за цією Угодою триватиме до завершення Програми добросусідства МЗС Данії на 2017-2021 роки з метою остаточного завершення звітності за грантом, отриманим в період 2018-2020 років. Строк співробітництва за цією Угодою може бути подовжений Сторонами шляхом погодження наступної угоди.

3. Незважаючи на попередні положення дія цієї Угоди може бути припинена через 6 місяців після направлення однією Стороною іншій Стороні дипломатичними каналами письмового повідомлення про намір припинити дію цієї Угоди

Учинено в м. Києві 27 лютого 2018 року, в двох примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівно автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення переважну силу матиме текст англійською мовою.

Українсько-данський енергетичний центр (УДЕЦ) II (2018-2020):

Зміцнення сприятливого середовища для інвестицій у сталу енергетику

В цьому документі про підтримку розвитку-1 окреслені узгоджені Сторонами, зазначеними далі, цілі та механізми управління пропонованої співпраці у цілях розвитку Фази II Українсько-данського енергетичного центру (УДЕЦ II) на період від січня 2018 року до 31 грудня 2020 року. Документ про підтримку розвитку додається у формі Додатку А до нової Угоди про міжурядову співпрацю (Угода II УДЕЦ), та становить її невід'ємну частину разом із зазначеною далі документацією.

Підтримка з боку Данії надається у рамках Програми сусідства Данії (DANEP) на 2017-2021 роки та Програми розвитку для України, що є основоположними компонентами Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку.

Додаток Bдо цього Документа містить витяги з національної політики та рамкової стратегії щодо сталої енергетики в Україні.

Додаток C - перелік абревіатур, що використовуються у Документі.

Додаток D узагальнює основні результати першої фази УДЕЦ.

У Додатку Eміститься попередній план заходів, запланованих у Фазі II УДЕЦ.

Додаток F - це План Дій із зазначеними наступними кроками, яких необхідно вжити для затвердження та запуску УДЕЦ II.

Міністерство закордонних справ Данії (МЗС Данії) (від імені якого виступає Департамент з питань європейського добросусідства) та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) є основними партнерами та підписантами Угоди про міжурядову співпрацю. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є ключовим партнером, який братиме на себе провідну роль у ряді заходів. Відповідно до Розділу 9 "Організаційна схема", з українського боку представлені також інші партнери по співпраці. Енергетичне Агентство Данії (ЕАД) відіграватиме ключову роль у наданні технічної допомоги із застосуванням підходу партнерської взаємодії, як це відбувається у поточній Фазі I УДЕЦ.

Документ про підтримку розвитку базується на наступній документації:

• Закон про ринок електричної енергії, підписаний Президентом України 8 червня 2017 року (в повному обсязі набуває чинності у липні 2019 року).

• Енергетична стратегія України на період до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність (ЕСУ), затверджена Кабінетом Міністрів України 18 серпня 2017 року.

• Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року (NEEAP), затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1228-р.

• Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020", затверджена Президентом України у січні 2015 року.

• Національний План дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року (NREAP), затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України No. 902-р від 1 жовтня 2014 року.

У Додатку B див. витяги з цих документів.

У 2014 році енергетична безпека стала важливим пріоритетом для України, оскільки енергопостачання з Росії дестабілізувалося після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Геополітичні та економічні перешкоди призвели до того, що Україна не лише урізноманітнила свої джерела постачання газу, а й вжила заходів для скорочення попиту на газ, сприяння енергоефективності та економії, а також збільшення внутрішнього виробництва енергоресурсів. З того часу в Україні поступово зростають комунальні тарифи на газ, опалення, гарячу воду, зменшується фінансування Нафтогазу, а рівень споживання газу у 2015 році зменшився на 24 % у порівнянні з 2013 роком.

Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" наголошує на необхідності досягнення енергонезалежності шляхом переходу до більш енергоефективних та енергозберігаючих й інноваційних технологій. Співпраця з ЄС також передбачає розвиток енергоефективності та енергозбереження, про що йдеться в Угоді про асоціацію та в Угоді про зону вільної торгівлі. Зараз здійснюється суттєвий перегляд нормативної бази енергетичної сфери та правил, що діють на ринках газу, електрики й у сфері комунального обслуговування.

Енергетична стратегія України на період до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність (ЕСУ) ставить перед Україною масштабні задачі до 2035 року, серед яких: 50 % електроенергії забезпечують атомні електростанції, 25 % - відновлювальні джерела енергії, 13 % - гідроелектростанції, а решта - теплоелектростанції.

Новий Закон про ринок електричної енергії набув чинності у червні 2017 року, проте окремі положення в повному обсязі набудуть чинності у липні 2019 року. Цей Закон приводить українське національне законодавство у відповідність із законодавством Європейського Союзу щодо лібералізації європейського ринку газу та електроенергії відповідно Третього Енергопакету ЄС. Новим законодавством передбачена міжнародна інтеграція у європейську регіональну енергосистему з транскордонною торгівлею та обміном; відокремленням від мережі та оператора системи розподілу, сприяння національній конкуренції у виробництві, постачанні та торгівлі електрикою; більш сприятливе регуляторне середовище для функціонування відновлювальних джерел енергії, у т. ч. передбачається можливість укладати договори про постачання електроенергії на початкових стадіях розробки проекту; сприяння інвестиціям для поліпшення та розвитку мережевих активів.

Хоча Україна має суттєвий потенціал джерел відновлювальної енергії і в цій сфері вже досягнуто значного прогресу, їх частка в Загальному обсязі енергопостачання залишається невеликою (від 1 до 4 відсотків залежно від джерела інформації). "Національний план дій з відновлювальної енергетики" визначає ціль - частка відновлювальної енергії в загальному обсязі енергопостачання має складати 11 відсотків до 2020 року у відповідності з Директивою 2009/28/ЕС.

За даними оцінювання, проведеного DANEP у 2015 році, Україна "вже має величезний потенціал, щоб інвестувати в енергоефективність, але ще не скористалася цим у зв'язку з макроекономічними труднощами".

Національний план дій України з енергоефективності на період до 2020 року (NEEAP)був розроблений у відповідності з вимогами Енергетичного Співтовариства, і його ціллю 2020 - досягти загальної мети щодо енергозбереження у розмірі 9 % середнього показника кінцевого внутрішнього енергоспоживання за період впродовж 2005-2009 років. Крім того, NEEAP містить проміжну ціль в 2017 році, яка передбачає відповідне енергозбереження у розмірі 5 %. На підтримку NEEAP був прийнятий закон про енергетичну ефективність будівель № 4941, наразі основні зусилля, підтримані ЄС та іншими партнерами з розвитку, направлені на запровадження Національного Фонду Енергоефективності для відновлення житлових будинків, але поки що даний механізм не працює. До компетенції Фонду, зокрема, належатиме: (I) часткове відшкодування відсотків за кредитом (або частини кредиту), отриманого фізичною особою, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, енергосервісними компаніями з метою реалізації заходів, спрямованих на забезпечення енергоефективності у житлових приміщеннях, громадських установах та організаціях; (II) надання технічної допомоги (енергетичний аудит, техніко-економічне обґрунтування і т. д.) проектам, спрямованим на посилення заходів з енергоефективності у житлових приміщеннях, публічних установах і організаціях, та об'єктах теплопостачання; (III) надання пропозицій щодо державної політики у сфері енергоефективності і пов'язаних інструментах.

Національно визначений внесок України (NDC) до глобальної Паризької угоди про зміну клімату містить ціль, якою передбачається скорочення викидів парникових газів, у т. ч. землекористування, зміни характеру землекористування та лісництва, принаймні на 40 % нижче рівня 1990 року до 2030 року. За оцінками Світового банку http://spappssecext.worldbank.org/sites/indc/PDF_Library/UA.pdf аргументація цілей національно-визначеного внеску України є досить слабкою, а за оцінкою незалежного наукового аналізу Climate Action Tracker http://climateactiontracker.org/countries/ukraine.hlml такий національно-визначений внесок вважається "неприйнятним".

За даними Регуляторних показників сталої енергетики Світового Банку (RISE-2) http://rise.esmap.org/country/ukraine Україна опинилася на найнижчій сходинці зеленої верхньої третьої категорії із загальним результатом у 100 балів, і 37 та 67 балів за енергоефективність та відновлювані джерела енергії відповідно.

"Угода мерів" http://www.covenantofmayors.eu/actions/sustainable-energy-action-plans_en.html?city=Search+for+an+Action+Plan…&country_seap=ua&commitments=&date_of_approval=&accepted - це діюча платформа, яка сприяє розпитку сталої енергетики. 80 планів дій з питань сталої енергетики було розроблено для українських міст та населених пунктів.

У 2017 році Україна посіла 80 місце в Індексі ведення бізнесу від Світового банку: http://www.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine, опинившись посеред 190 економік, представлених в індексі. Варто зауважити, що показник "отримання електроенергії" поліпшився на 10 балів до 130 у порівнянні з індексом 2016 року.

Більше інформації щодо ключових нормативних національних документів та узагальнені результати Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", (ЕСУ, Національного Плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року, Національного Плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року, та Закону про ринок електричної енергії) див. у Додатку Bдо цього Документа про підтримку розвитку.

УДЕЦ II буде продовженням нинішнього проекту УДЕЦ, що реалізується відповідно до Угоди міжурядову співпрацю, укладеної між Міненерговугілля та МЗС Данії 22 грудня 2014 року, для реалізації проекту "Українсько-данський енергетичний центр" (УДЕЦ). Перша фаза розпочалася у грудні 2014 року, а підсумкове засідання Проектного Координаційного комітету Фази I заплановано на грудень 2017 року, що означатиме завершення цієї фази. Початковий бюджет проекту складав 15 мільйонів данських крон, але за результатами проміжного аналізу, проведеного у листопаді 2016 року, МЗС рекомендувало перерозподіл додатково 4 мільйонів данських крон. Діяльність УДЕЦ базується на міжурядовій співпраці / партнерській взаємодії між ЕАД та Міненерговугілля, а також на підтримці, яку ЕАД надає Держенергоефективності та іншим українським партнерам. Протягом Фази I діяльність УДЕЦ здійснюється за шістьма напрямами: енергетичне планування, аналіз сценаріїв та моделювання, моніторинг енергоефективності у промисловості, а також методика розрахунку викидів парникових газів та звітування відповідно до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (детально див. Додаток D). До співпраці також залучено інших українських партнерів, серед яких Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності), Міністерство екології та природних ресурсів (Мінприроди), Оператор системи передачі (ОСТ) "Укренерго" та Державна служба статистики України (ДССУ).

На основі рекомендацій, отриманих за результатами проміжної перевірки, а також за результатами ознайомчих та підготовчих місій навесні 2017 року, проект УДЕЦ буде продовжуватися з видозміненою стратегічною ціллю, яка передбачена стратегічними завданнями Програми сусідства Данії DANEP на 2017-2021 роки, що є основоположним компонентом Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку.

За результатами проміжної перевірки, проведеної МЗС у листопаді 2016 року, встановлено, що потенціал впровадження УДЕЦ енергоефективності в промисловості є досить високим, оскільки УДЕЦ уповноважений адресувати політику та інші важливі регуляторні питання на рівень підприємства і робити свій внесок в оновлення національної енергетичної стратегії України, а така стратегія може посилити зв'язки з інвестиціями в енергоефективність та операційну діяльність, особливо у приватній сфері. Крім того, перевірка показала, що "нові потенційні заходи мають бути передбачені з огляду на подальший рух в бік створення ефективного середовища та базових умов для залучення інвестицій та проектів стосовно енергоефективності та відновлювальних джерел енергії". Також, було встановлено, що УДЕЦ відіграє суттєву роль, якщо він вийде на більш стратегічний рівень і братиме участь у розвитку та здійсненні політики. Проект може підтримати та стимулювати створення ефективного середовища для залучення інвестицій в енергетику. Реформування енергетичного сектору було необхідним для вирішення ситуації із монополістичними та непрозорими структурами, які домінують у секторі, і, таким чином, забезпечити вільну конкуренцію та сприяти довірі інвесторів.

Як зазначається у Програмі енергетичного партнерства ЕАД, яка є основою співпраці у сфері енергетики з Китаєм, Мексикою, В'єтнамом та Південно-Африканською Республікою, перетворення енергетичного сектора є ключовим моментом для переходу на "зелену" економіку та реалізації Паризької угоди, а Данія має спеціальний багаторічний досвід та технологічні рішення стосовно енергоефективності та відновлювальних джерел енергії, які можна успішно застосувати при реформуванні енергетичного сектору України.

Оскільки в ключових рекомендаціях проміжної перевірки відображаються важливі уроки, отримані в УДЕЦ, коротке узагальнення його висновків та рекомендацій наводиться нижче:

Проміжний аналіз УДЕЦ I - основні висновки та рекомендації:

Загалом, свою діяльність УДЕЦ розпочав успішно. Презентація окремих показників результатів шляхом проведення семінарів у Данії, у т. ч. з виїздами на об'єкти, виявилися дієвими методами ознайомлення з досвідом та основними учасниками Данії, з українською реальністю та масштабами діяльності. Аналогічним чином, робота у групах є дієвим методом згуртовування та об'єднання різноманітних основних учасників з різних міністерств та установ України, що укріплює співпрацю та допомагає налагодити діалог. Зважаючи на методології, що застосовуються для поліпшеного збору результатів та покращення моделювання і прогнозування енергетичного балансу, наразі все ще мало результативних показників. Проте, згідно з оцінками та робочими планами, УДЕЦ вдасться отримати заплановані показники до кінця 2017 року. Результативність такої діяльності з огляду на поліпшення енергоефективності та збільшення використання відновлювальної енергії залежатиме від здатності УДЕЦ впливати на сучасне та майбутнє політикотворення, регулювання та планування заходів у секторі. З огляду на забезпечення сталості результатів, то тут існує декілька пересторог, серед яких відносно слабка позиція УДЕЦ в Міненерговугілля, суттєвий плин кадрів, залучених до проекту, і нечіткий розподіл відповідальності щодо моделювання та прогнозування енергетичного балансу між міністерствами.

Рекомендація # 1: Відповідальність і розподіл праці між Міненерговугілля та Мінекономрозвитку за Показниками результатів # 1 та # 5 мають бути чітко розмежованими і узгодженими таким чином, щоб відповідальність і стабільність методології моделювання і відповідної результативності були чітко зрозумілими.

Рекомендація # 2: УДЕЦ має брати активну участь у заходах, спрямованих на наближення Показників результатів до процесу Енергетичної стратегії та очікуваних дорожніх карт для реалізації Енергетичної Стратегії.

Рекомендація # 3: РГ 3 має визначити та описати масштаби можливої додаткової роботи щодо показників енергоефективності для домогосподарств, транспортного, сільськогосподарського і обслуговуючого секторів, та надати пропозицію на розгляд Проектного Координаційного комітету. Нові потенційні заходи мають бути передбачені з огляду на подальший рух в бік створення ефективного середовища та базових умов для залучення інвестицій та проектів стосовно енергоефективності та відновлювальних джерел енергії.

Рекомендація # 4: РГ 4 має визначити та рекомендувати переорієнтацію Показника результату # 4, наприклад, акцентуючи увагу на можливостях та перешкодах на шляху збільшення обсягів іноземних (у т. ч. данських) інвестицій у перехід на відновлювальну енергетику та енергоефективність в Україні, а також надати пропозицію на розгляд Координаційному Комітету Проекту.

Рекомендація # 5: На третьому засіданні Координаційного комітету Проекту Міненерговугілля повинне запевнити, що працівники Міненрговугілля, закріплені за проектом УДЕЦ, будуть задіяні в проекті до завершення проектного періоду.

Рекомендація # 6: Під час свого третього засідання Координаційний Комітет Проекту має з'ясувати і визначити, що ЕАД несе відповідальність за прийом на роботу усіх міжнародних та українських консультантів згідно з умовами проведення тендеру Данії, а УДЕЦ бере участь у проведенні технічної оцінки тендеру. Усі незавершені процедури закупівлі мають бути реалізовані без затримки.

Рекомендація # 7: Головний радник УДЕЦ має продовжити свою роботу на умовах повної зайнятості у Києві до кінця 2017 року, що вимагає перерозподілу бюджетних коштів.

Рекомендація # 8: Процедури переказу та використання данських коштів на канцелярські витрати УДЕЦ, оплату праці консультанта УДЕЦ, а також інші дрібні витрати в Україні, мають бути чітко визначені та формалізовані.

Під час свого третього засідання, що відбулося 12 грудня 2016 року, Координаційний Комітет Проекту дотримався цих рекомендації. Також, варто зауважити, що за підтримки Посольства Данії в Києві було вирішено проблемні питання з закупівлями, які перешкоджали подальшому розвитку прогресу, які було визначено як тимчасові заходи.

Як вже зазначалося вище, новий Закон про ринок електроенергії було прийнято на початку 2017 року, що дозволило вільну конкуренцію, полегшило доступ до мережі та відокремили монополістичні структури, які домінували у секторі. Приватний сектор більше зацікавлений в інвестуванні і сприянні енергетичній незалежності, а також збільшенні частки стійкої енергетики у відповідності з Угодою про асоціацією з ЄС та Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Національний план дій з відновлювальної енергетики в Україні має за мету збільшити частку відновлювальної енергії до 11 відсотків до 2020 року-3, а ЕСУ, прийнята Парламентом у вересні 2017 року, ставить за мету для сектору ВДЕ досягти 25 % від кінцевого споживання енергії в 2035 році. Досягнення цілей буде складним, якщо не буде створено сприятливого середовища для залучення інвестицій в приватний сектор у відновлювальну енергетику та для стимулювання енергоефективності у промисловості відповідно до цілей Національного плану дій з енергоефективності. Таким чином, на вимогу Міненерговугілля та Держенергоефективності, а також у відповідності з відносними перевагами, запропонованими ЕАД у міжурядовій співпраці, стратегічна підтримка УДЕЦ II передбачатиме надання тривалої допомоги у реалізації Національного плану дій з відновлювальної енергетики (а також інструментів для інтеграції змінних форм відновлювальних джерел сонячної та вітрової енергії), тривалої підтримки у реалізації Національного плану дій з енергоефективності, а також підтримки у реалізації та моніторингу затвердженої ЕСУ, а також - у якості конкретного заходу для підтримки зусиль, спрямованих на збільшення залучення інвестицій в приватний сектор у відновлювальну енергетику та енергоефективність - надання допомоги Держенергоефективності і його концепції "єдиного вікна", спрямованої на визначення можливостей та підтримку залучення інвестицій. Новий Закон про ринок електричної енергії - це важлива частина сприятливих умов, які посилять зазначену діяльність.

Запропонована діяльність та сфери отримання показників результатів обговорювалися під час четвертого засідання Координаційного комітету Проекту УДЕЦ, яке відбулося 16 червня 2017 року, на якому Міністр енергетики та вугільної промисловості України позитивно відмітив прогрес УДЕЦ, у т. ч. ту підтримку, яку він надав розробки ЕСУ, роботу над енергетичним балансом 2014 і 2015 років, роботу над розробкою системи моніторингу енергоефективності, а також розробки інструментів для інтеграції відновлювальної енергетики у мережу. Далі Міністр відмітив багатообіцяючі напрямки міжурядової співпраці у другій фазі, у т. ч. підтримку реалізації ЕСУ, реалізація Закону про ринок електроенергії, моделювання довгострокового прогнозного енергетичного балансу, а також підтримка гнучкості та балансування енергетичної системи. Голова УДЕЦ (Директор Департаменту електроенергетичного комплексу Міненерговугілля) акцентувала увагу на результатах та досягненнях УДЕЦ-4, у т. ч. підтримку у фіналізації ЕСУ, прогнозуванні енергетичної системи, верифікації розрахунків викидів парникових газів від спалювання вугілля на ТЕС України для звітності, що надається до Секретаріату РКЗК ООН, роботу з Держенергоефективності щодо розробки методології моніторингу енергоефективності, підготовку рекомендацій щодо прогнозування виробництва електроенергії за допомогою вітрових турбін, допомогу у проведенні семінарів Держенергоефективності у містах України, які були присвячені темі заміщення газу відновлювальною енергією, роботу над аналізом ширшого використання відновлювальних джерел енергії для опалення і т. д. Посол Данії у своїй ролі заступника Голови Координаційного Комітету Проекту також позитивно відмітив здобуті досягнення УДЕЦ, і підкреслив, що [Данія] з радістю підтримуватиме процес реалізації планів дій та подальший розвиток співпраці. Він також зазначив, що з Міністром енергетики та вугільної промисловості України було прийнято рішення щодо організації заходів з данськими інвесторами та компаніями, а також запропонував зміцнити взаємодію та співпрацю УДЕЦ з Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються (IFU).

__________

-4 Додаток D узагальнює ключові результати УДЕЦ Фази I відповідно до кожного з 6 результатів.

Зміцнення середовища, сприятливого для інвестицій в сталу енергетику

Запропонований підзаголовок УДЕЦ II - "зміцнення середовища-5, сприятливого для інвестицій в сталу енергетику" - свідчить про важливість мобілізації ресурсів приватного сектору, щоб досягнути цілей сталої енергетики. Оскільки УДЕЦ II є складовою основоположного компоненту Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку, то варто зауважити, що цей компонент / тематична програма передбачає важливі взаємодії з іншими складовими. Це є особливо важливим з огляду на взаємодію з Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються (IFU) для Енергетичного інвестиційного фонду сусідства (NEIF, який розповсюджує свою діяльність також на Грузію). NEIF спрямовуватиме та зменшуватиме ризик інвестицій у сталі енергетичні рішення, що збільшуватиме кількість прямих інвестицій, а також створюватиме очікувані демонстраційні моделі і, як наслідок, матиме стимулюючий ефект. Проміжна перевірка МЗС у 2016 році також показала, що у разі, якщо УДЕЦ зосередить свою діяльність на проблемах та можливостях для інвестицій у відновлювальну енергетику, то буде надаватися більше данських та інших іноземних інвестицій, особливо враховуючи той факт, що це великий пріоритет для Уряду України та Уряду Данії-6.

Відповідність пріоритетам Данії

Для Данії пріоритетом є підтримка розвитку сталої енергетики, оскільки:

• Це першочерговий пріоритет цілей Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку за програмою DANEP та теорії змін.

• Запропонована підтримка повністю відповідає новій Стратегії розвитку та гуманітарної співпраці Данії, розробленої Урядом Данії, "The World 2030-7" ("Світ 2030).

• Україна розробила стратегії та плани дій, якими демонструє політичні бажання та наміри влади. Це також є можливістю підтримати сталий розвиток.

• Підтримка впливає на SDG/ЦСР 7 (недорогі та надійні джерела енергії), що є пріоритетом у данській співпраці в цілях розвитку.

• Підтримка допоможе Україні перейти до "зеленої" економіки і сприятиме реалізації Паризької угоди та SDG/ЦСР 13 (боротьба зі зміною клімату).

• Співпраця стратегічно закріпилася в Міненерговугілля та має стійку взаємодію з Держенергоефективності й іншими ключовими партнерами, що дозволяє продовжувати міжвладну співпрацю, яка є випробуваним і пріоритетним методом данської співпраці у цілях розвитку.

• Данія продемонструвала досвід і компетенції як у сфері відновлювальної енергетики, так і в енергоефективності, чим сьогодні користується Україна в рамках успішної співпраці та діяльності УДЕЦ.

• Запропонована підтримка УДЕЦ чітко відповідає зобов'язанню DANEP, визначеного Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються, суть якого полягає в інвестуванні у відновлювальну енергію та енергоефективність, Енергетичного інвестиційного фонду.

Теорія змін (ТЗ) DANEP є наступною: якщо допомога надається для поліпшення політичного та регуляторного середовища для залучення приватних інвестицій в сталий енергетичний сектор, то Україна залучатиме більше іноземних та внутрішніх інвестицій в енергетичний сектор та поліпшуватиме енергоефективність, що призведе дозначної енергонезалежності та поліпшить стабільний економічний ріст. УДЕЦ II (особливо за Результатом 4, концепція Держенергоефективності як єдиного координаційного центру, за Результатом 5 - рекомендації щодо стратегічного енергопланування на місцевому та регіональному рівнях, а також проектні пропозиції, пов'язані відновленням/розширенням мереж районного теплопостачання, та за Результатом 6 - підтримка планів матеріального стимулювання, енергетичний аудит та реалізація пілотних проектів у промисловому секторі - орієнтовні результати див. нижче) та взаємодія з IFU NEIF підтримають цю ТЗ. Співставляючи ТЗ та досягнуті результати УДЕЦ, варто зауважити, що в той час, поки зобов'язання УДЕЦ сприяє переходу України до "зеленої" економіки та реалізації процесів трансформаційних змін щодо сталої енергетики та економічного зростання, окремі кількісні показники скорочення викидів парникових газів або конкретна кількість зекономленої МВт-год електроенергії не має відношення до співпраці, а тому кількісні значення та кінцеві показники не зазначаються.

Завдання співпраці між сторонами полягає у створенні сприятливого середовища для залучення інвестицій в сталу енергетику. Прогрес у напрямку досягнення цілі буде вимірюватися за допомогою проміжної звітності УДЕЦ, яка подається до Координаційного Комітету Проекту, який, в свою чергу, буде слугувати механізмом підзвітності для визначення прогресу та результатів, для моніторингу прогресу відповідно до української національної системи моніторингу. Моніторинг та орієнтовні результати ЕАД також допомагатимуть здійснювати моніторинг прогресу, який також, наскільки це можливо, враховуватиме моніторинг, проведений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (система моніторингу ЕСУ має бути розроблена за підтримки УДЕЦ II), а також моніторинг взятих Україною зобов'язань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС і Договором про заснування Енергетичного Співтовариства. Співпраця також сприятиме переходу України до "зеленої" економіки і реалізації Паризької угоди про зміну клімату.

З метою звітування про хід роботи у напрямку досягнення цілей УДЕЦ було обрано наступні ключові результати та їх показники:

Співпраця між Україною та Данією щодо Українсько-данського енергетичного центру грунтується на принципі партнерської взаємодії. Такий підхід до надання технічної допомоги (ТД) вимагає взаємних зобов'язань та участі партнерів, щоб досягнути результатів домовленостей. Оскільки співпраця є продовженням Фази I УДЕЦ, що реалізовувалася впродовж 2015-2017 років, то в рамках цієї співпраці є можливість скористатися набутим досвідом та здобутими знаннями, успішно поєднуючи партнерські зобов'язання та визначену управлінську організацію (див.Розділ 9 "Організаційна схема"), а також вже розроблені інструменти та процедури. Єдиною відмінністю між Фазою I і Фазою II УДЕЦ буде те, що структуру міжміністерської робочої групи Фази I буде раціоналізовано, а тому у Фазі II буде лише одна Міжміністерська робоча група, яку очолюватиме Голова УДЕЦ. Проект робочого плану УДЕЦ II буде підготовлено цією Міжміністерською робочою групою за підтримки Секретаріату УДЕЦ та ЕАД протягом перших трьох місяців та затверджено на першому засіданні Координаційного Комітету Проекту. Робочий план буде основою для співпраці та міститиме плани і рекомендації щодо конкретного змісту, обсягу і термінів досягнення кожного результату і проміжного результату з вимірюваними щорічними цілями для кожного з шести показників результатів. Враховуючи надзвичайно динамічну співпрацю, одним з головних висновків роботи УДЕЦ I полягає в тому, що ключовою сильною стороною та порівняльною перевагою партнерської взаємодії є та закладена гнучкість, яка допомагає подолати основні проблеми, що виникають-8 впродовж періоду реалізації співпраці у сферах, за якими визначаються результати. Робочі плани УДЕЦ, розроблені у рамках міжміністерської співпраці та погоджені Координаційним Комітетом Проекту, складають динамічну базу для діяльності, яку необхідно реалізовувати, щоб досягти результатів та підсумків. Крім того, підхід, орієнтований на задоволення потреб, з конкретними розробленими технічними завданнями для кожного суттєвого внеску ЕАД та консультантів у потрібний момент і з конкретним посиланням на чинний робочий плай, є ще однією важливою характеристикою такої співпраці. На даному етапі, заходи з планування та проектування діяльності в рамках УДЕЦ II носить переважно універсальний характер, у Додатку E до цього Документа наводиться дуже орієнтовний опис видів заходів, які необхідно реалізувати, щоб отримати визначені шість результатів УДЕЦ II.

Підтримка зосереджується на технічних механізмах планування, а тому можна сподіватися, що складна політична ситуація в Україні не буде мати серйозного впливу на виконання запланованих компонентів. Основні ризики виконання запланованих УДЕЦ II заходів з українського боку такі: (I) спроможність Міненерговугілля та Держенергоефективності надати допомогу у вигляді людських ресурсів; (II) фактична спроможність УДЕЦ організувати та підтримувати міжвідомчу співпрацю з іншими міністерствами та відомствами; (III) ризик втрати висококваліфікованих кадрів у міністерствах і структурах, що співпрацюють між собою, у зв'язку з ротацією кадрів та реорганізацією державного сектору; (IV) консенсус щодо робочої програми та діяльності Центру, зважаючи на політичні пріоритети в роботі основних партнерів та в Україні загалом; а також (V) ризики недостатньої координації з іншими ініціативами, які підтримують інші партнери з розвитку. У Фазі II УДЕЦ враховано та зменшено можливий вплив цих факторів ризику, і з огляду на це досвід УДЕЦ I є дуже корисним.

З боку Данії, у разі визначення необхідності надання ТД за запитом та відповідно до "поглинаючої здатності" української сторони, ЕАД повинне мати можливості довгострокового планування своєї технічної участі, яке дозволить своєчасно надавати технічну допомогу за кордоном додатково до виконання своїх обов'язків на території Данії. Таким чином, координатор країни від ЕАД у Копенгагені відіграватиме важливу роль у процесі моніторингу та активної підтримки робочих планів та прогресу.

Важливими заходами у забезпеченні ефективної діяльності Проекту та зменшення ризиків вищезазначених факторів є продовження роботи проектного консультанта/координатора від української сторони та довгострокового головного радника відповідно структурі УДЕЦ I.

Загальна сума бюджету за зобов'язаннями складає 20 мільйонів донських крон, які заплановані на 3 календарних роки, починаючи з січня 2018 року до грудня 2020 року. Нижче наводиться таблиця з показниками бюджету, орієнтованого на досягнення певних результатів:

Фінансовий внесок Данії у реалізацію УДЕЦ II покриватиме наступні проектні витрати:

Витрати, що покриваються за умовами контракту між ЕАД та МЗС / Програмою сусідства:

• Оплата робочого часу експертів ЕАД.

• Оплата праці, добові та компенсація незначних витрат для міжнародних та українських консультантів (відповідно до рамкового договору з ЕАД).

• Добові та житло в Україні (для данських експертів) та в Данії (для українських експертів).

• Витрати на міжнародні та внутрішні перельоти до/з/в межах Данії - України для данських та українських експертів і міжнародних та українських консультантів.

• Витрати на інші види транспорту (автобус, потяг, таксі).

• Витрати на ознайомчі візити за межами України.

• Витрати на організацію майстерень, семінарів і конференцій в Україні.

МЗС / Програма сусідства безпосередньо покриватимуть такі витрати:

• Витрати на Секретаріат УДЕЦ (заснований у якості Децентралізованої структурної одиниці МЗС):

МЗС також безпосередньо покриватиме витрати, пов'язані з Головним радником УДЕЦ (довгострокова позиція), якого приймає на роботу безпосередньо МЗС за умовами процедури найму радників Danida.

В рамках данської допомоги для УДЕЦ не передбачено жодних фізичних інвестицій в інфраструктуру, обладнання та апаратне забезпечення (окрім незначного офісного обладнання для Секретаріату УДЕЦ), але важливо підтримувати тісний зв'язок з IFU та іншими міжнародними фінансовими установами, які є потенційними інвесторами у пілотні проекти та масштабні рішення щодо відновлювальної енергетики та енергоефективності.

Внесок Міністерства енергетики та вугільної промисловості України має бути у формі внеску, а саме:

• Голова Координаційного комітету Проекту.

• Голова УДЕЦ.

• Персонал, що представляє Міністерство та українські установи у партнерській взаємодії та у роботі, орієнтованій на результат.

• Обладнаний офісний простір у приміщенні Міненерговугілля для розміщення Українсько-данського енергетичного центру і забезпечення відповідної співпраці між Міненерговугілля та ЕАД

• Доступ до конференц-залів Міненерговугілля.

• Сприяння та забезпечення проведення УДЕЦ семінарів та засідань в межах України.

Внесок Держенергоефективності та інших українських партнерських установ буде надаватися у натуральній формі - працівники для заходів, запланованих для досягнення результатів 1 - 6, як про це зазначається у робочому плані УДЕЦ, розробленому Міжміністерською робочою групою та затвердженому Координаційним комітетом Проекту.

Стратегія виходу

Хоча фінансування участі Данії заплановано на три роки, варто зазначити, що у разі остаточного припинення надання підтримки з боку Данії, українські партнери зобов'язані взяти на себе повну відповідальність за реалізацію та моніторинг відповідних заходів за участі Секретаріату УДЕЦ та ЕАД. Крім того, впродовж останніх шести місяців проекту УДЕЦ II, довгостроковий радник та ЕАД сприятимуть реалізації структурованого процесу, у якому першочергові партнери та Міжміністерська робоча група поступово готуватимуться до завершення отримання технічної допомоги з боку Данії, а також працюватимуть для досягнення максимально можливої сталості результатів та показників результатів Проекту УДЕЦ II. Під час проміжного аналізу Програми DANEP в Україні, запланованого на 2019 рік, також необхідно проаналізувати питання стратегії виходу. Також, зазначається, що наразі вже існує платформа Інтерактивної карти UAMAP Держенергоефективності як "концепція єдиного вікна" (тобто, такого, що не залежить від технічної допомоги з боку Данії) і будь-які внески на цю платформу за Результатом компоненту 4 допоможуть консолідувати зібрану інформацію. Подібним чином, взаємодія з NEIF IFU також допоможе поліпшити можливості отримання інвестицій, а власне NEIF має ресурси для розробки ТЕО і підготовки проектів за підтримки УДЕЦ в обраних технічних сферах і за обраними підходами; це також вважається елементом стратегії виходу (також, функціонування NEIF заплановано на 4 роки, тобто на один рік довше, ніж УДЕЦ). Що стосується надання підтримки ЕСУ, Національним планам дій з енергоефективності та відновлювальної енергетики за Результатами 1, 2, 5, та 6 щодо роботи над системами моделювання і прогнозування та оновленням Національних планів дій до 2035 року, то ці заходи вважаються такими, що є безпосередньо самодостатніми за умови, що українські партнери взяли на себе повну відповідальність за освоєння та застосування наданої технічної допомоги.

Сторони домовилися про наступний порядок організації роботи (див. схему 1) з метою забезпечення належного діалогу та своєчасного вирішення питань надання підтримки.

див. зображення

Мал. 1 - Організаційна схема УДЕЦ

Project Steering Committee (PSC) - Координаційний комітет Проекту (ККП)

Chairman: MoECI, Minister level - Голова: Міненерговугілля, рівень Міністра енергетики та вугільної промисловості України

Deputy Chairman: MFA/Embassy - Заступник Голови: Представники МЗС/Посольства

Members: Representatives from MoECl, SAEE and DEA - Члени: Представники Міненерговугілля, Держенергоефективності та ЕАД

Ukraine-Denmark Energy par (UDEC) - Українсько-данський Енергетичний центр (УДЕЦ)

Responsible Manager: Head of UDEC, MoECI - Відповідальний керівник: Голова УДЕЦ, Міненерговугілля

Technical & Advisory Support: Danida Long-Term Advisor - Технічна та консультаційна підтримка: Довгостроковий радник: Danida

Daily Coordination&Support: Ukrainian Consultant/Coordinator - Щоденне координування та підтримка: Український консультант / Координатор

Ministry of Energy and Coal Industry (MoECI) - Міністерство енергетики та вугільної промисловості (Міненерговугілля)

State agency for Energy Efficiency and Energy Saving (SAEE) - Державне агентство енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності)

Other Ukrainian Stakeholders - Інші українські зацікавлені сторони

IMWG - Міжміністерська робоча група

Ministry of Foreign Affairs of Denmark (MFA) Embassy of Denmark - Міністерство закордонних справ Данії (МЗС), Посольство Данії

Danish Energy Agency (DEA) - Енергетичне агентств Данії (ЕАД)

International and Ukrainian consultancy inputs under Framework Contract - Внесок українських та міжнародних консультантів за умовами Рамкового договору

Legend - Позначки

Decision making - Прийняття рішення

Technical assistance (TA) - Технічна допомога

Coordination - Координація

Support - Підтримка

Міністерство енергетики та вугільної промисловості

Міненерговугілля уповноважене координувати усю енергетичну політику України і є першочерговим Партнером з реалізації УДЕЦ. Міненерговугілля виділило у своєму приміщенні площі для розміщення Українсько-данського енергетичного центру (УДЕЦ-9).

Мінерговугілля нестиме повну відповідальність за вищезазначені результати 1, 2, та 3, за підтримки Секретаріату УДЕЦ та ЕАД. Така відповідальність також передбачатиме моніторинг і звітність (див. Розділ 11).

Голова УДЕЦ

Міненерговугілля подовжить перебування свого представника на посаді Голови Центру для реалізації Фази II УДЕЦ. Голова УДЕЦ нестиме відповідальність за забезпечення вчасного внеску в натуральній формі та співпрацю з іншими працівниками Міненерговугілля.

Голова УДЕЦ також нестиме повну відповідальність за ефективне використання та моніторинг наданої технічної допомоги, а також реалізацію і моніторинг робочого плану, у т. ч. вчасне надання результатів.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності)

Держенергоефективності є основним агентством Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Держенергоефективності реалізує свою діяльність у таких сферах, як енергоефективність, відновлювальна енергетика, стратегічне енергетичне планування, комбіноване виробництво тепла та енергії, енергетична утилізація відходів та теплопостачання. Воно також активному сприяє залученню інвестицій в ці сфери. Держенергоефективності є ключовим партнером у співпраці в рамках поточної Фази I УДЕЦ.

Держенергоефективності нестиме повну відповідальність за вищезазначені результати 4, 5, та 6, за підтримки Секретаріату УДЕЦ та ЕАД. Така відповідальність також передбачатиме моніторинг і звітність (див. Розділ 11).

Залучені до співпраці зовнішні структури

Зважаючи на міжгалузевий характер діяльності у сфері енергетики, як і в Фазі I, Центр також співпрацюватиме з іншими структурами, а саме ДП НЕК "Укренерго", Державною службою статистики України (ДССУ), а також Міністерством екології та природних ресурсів (Мінприроди). У разі структурних змін і перерозподілу обов'язків та відповідальності між державними структурами України Координаційний комітет повинен вирішувати питання, пов'язані зі змінами в робочій програмі та інституційними аспектами в частині її реалізації.

Міжміністерська робоча група.

Як вже зазначалося вище, в рамках УДЕЦ II Міжміністерську робочу групу (МРГ) буде створено з метою розробки та оновлення робочих планів та забезпечення координації у ході реалізації заходів і досягнення необхідних результатів. МРГ проводитиме засідання принаймні раз у 2 - 3 місяці і додаткові засідання у разі необхідності. У Технічному завданні для МРГ будуть описані її основні функції - розробляти і оновлювати робочі плани та забезпечувати координацію між українськими основними партнерами (Міненерговугілля та Держенергоефективності), а також іншими українськими партнерами, серед яких ДССУ, Мінприроди, ДП НЕК "Укренерго" та інші. ЕАД братиме участь у засіданнях МРГ і, у разі необхідності, надаватиме поради та підтримку у розробці та оновленні робочих планів. МРГ також буде форумом, де свої точки зору можуть висловити інші зацікавлені сторони щодо можливостей та труднощів на шляху до створення сприятливого середовища для відновлювальної енергетики та інших питань, що відносяться до компетенції УДЕЦ. Інші зацікавлені сторони, думки яких є важливими, включаючи представників приватного сектору (відповідні бізнес об'єднання, об'єднання виробників і т. д.), місцеві органи влади, навчальні заклади і групи громадянського суспільства.

Обов'язки та склад Міжміністерської робочої групи будуть остаточно погоджені на першому засіданні Координаційного комітеті Проекту УДЕЦ Фази II. Голова УДЕЦ очолюватиме Міжміністерську робочу групу, Секретаріат УДЕЦ з українським консультантом/координатором та Міжнародним довгостроковим радником у своєму складі буде діяти у ролі Секретаріату МРГ та допомагати у плануванні засідань, підготовці порядку денного та протоколів засідань, підготовці бланків для робочих планів, оновленні робочих планів рішеннями МРГ, підтримці МРГ у взаємодії та координації і т. д.

Міністерство закордонних справ Данії

МЗС Данії через Департамент європейського сусідства несе повну відповідальність за програму DANEP, частиною якої є УДЕЦ. МЗС є також підписантом Угоди про партнерську співпрацю з Міненерговугілля. Посольство Данії в Києві є частиною МЗС Данії і Посол Данії в Україні є заступником Голови Координаційного комітету Проекту.

Енергетичне Агентство Данії

ЕАД несе відповідальність за надання технічної допомоги Проекту відповідно до умов контракту, який буде укладено з МЗС Данії. Процес надання допомоги відповідатиме вимогам керівних принципів управління допомогою Danida (AMG). ЕАД звітуватиме МЗС Данії / Департаменту європейського сусідства щоквартально; Посольство Данії в Києві буде проінформованим та отримуватиме копії листування між ЕАД та МЗС. ЕАД надаватиме технічну допомогу в рамках партнерської взаємодії. ЕАД нестиме відповідальність за організацію та вчасне надання технічної допомоги працівниками ЕАД та зовнішніми консультантами у рамках тієї діяльності, що визначена у річних робочих планах Центру відповідно до потреб та пріоритетів українських партнерів, а також відповідно до робочого завдання щодо надання технічної допомоги. ЕАД призначила відповідального територіального координатора з місцезнаходженням в Копенгагені, який буде виступати у ролі контактної особи від ЕАД для цілей УДЕЦ II.

Координаційний комітет Проекту