1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


УГОДА
між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-данського енергетичного центру
Дата підписання: 22.12.2014
Дата набрання чинності для України: 22.12.2014
Беручи до уваги звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) до Міністерства закордонних справ Королівства Данія (далі - МЗС Данії) з проханням про підтримку технічного співробітництва з Енергетичним Агентством Данії (далі - ЕАД) в рамках Українсько-данського енергетичного центру (далі - УДЕЦ), та
беручи до уваги, що МЗС Данії дало згоду на надання підтримки Міністерству та УДЕЦ як частини Програми розвитку джерел відновлюваної енергії та енергоефективності МЗС Данії на основі надання гранту (далі - грант), та
беручи до уваги, що Міністерство та МЗС Данії (далі - Сторони) зобов’язуються дотримуватися принципів гармонізації та намагатися максимальною мірою приводити грант у відповідність до бюджетної системи та системи обліку і вимог законодавства України з метою забезпечення ефективного виконання, зменшення адміністративного навантаження, зведення до мінімуму операційних витрат, підвищення прозорості та підзвітності під час надання підтримки,
Сторони домовились про таке:
Стаття 1
Зобов’язання МЗС Данії
1. МЗС Данії надає Міністерству грант у розмірі 15 мільйонів данських крон на підтримку діяльності Міністерства, спрямованої на виконання завдань, передбачених УДЕЦ, у період з січня 2015 року до 30 серпня 2018 року.
2. ЕАД організує своєчасне надання Данією технічної допомоги та підтримки заходів, передбачених у річній програмі діяльності УДЕЦ, а також є відповідальним за фінансову звітність про використання коштів гранту.
Стаття 2
Зобов’язання Міністерства
1. Міністерство відповідає за таке:
а) планування, виконання, звітність і моніторинг погоджених заходів;
b) забезпечення офісних площ та техніки у приміщенні Міністерства для фактичного розміщення Українсько-данського енергетичного центру та за відповідне співробітництво між Міністерством, ЕАД та зовнішніми партнерами;
c) кадрове забезпечення, включаючи кандидатуру на посаду директора УДЕЦ з української сторони, технічного координатора та працівників для партнерської взаємодії під час виконання погоджених заходів;
d) виділення фінансових ресурсів для покриття місцевих витрат, необхідних для виконання погоджених заходів, які включені у щорічну програму роботи УДЕЦ;
е) сприяння співробітництву з іншими, ніж Міністерство, інституціями та органами енергетичного сектору України.
2. Міністерство невідкладно інформує МЗС Данії про будь-яку ситуацію, що перешкоджає або може перешкоджати успішному виконанню цієї Угоди.
Стаття 3
Зобов’язання обох Сторін
1. Обидві Сторони:
a) підтримуватимуть зв’язок і співпрацюватимуть з метою забезпечення успішного виконання завдань і досягнення результатів цієї Угоди, та докладатимуть максимальних зусиль з метою оптимального використання ресурсів програми УДЕЦ;
b) докладатимуть максимальних зусиль для координації своєї роботи за цією Угодою з іншими партнерами у сфері розвитку;
c) співпрацюватимуть у сфері запобігання корупції в рамках та під час використання ресурсів програми УДЕЦ;
d) надаватимуть одна одній усі відповідні дані, документацію та інформацію, а також забезпечуватимуть належну взаємну допомогу, необхідну для виконання Сторонами своїх зобов’язань за цією Угодою; та надаватимуть усю необхідну підтримку, зокрема в частині адміністративних питань, для сприяння належній реалізації наданої допомоги.
2. Сторони невідкладно інформують одна одну про будь-яку ознаку корупції або зловживання ресурсами, пов’язаними із співпрацею. Відповідні корупційні розслідування та судове переслідування будь-якої особи, підозрюваної у зловживанні ресурсами або корумпованої, проводиться невідкладно та згідно з законодавством відповідної Сторони. Якщо це визнається за необхідне, відповідна Сторона застосовуватиме всі належні у її розпорядженні заходи для недопущення втручання причетних фізичних або юридичних осіб у хід відповідних корупційних розслідувань.
Стаття 4
Корупція та призупинення
1. У разі виявлення серйозних порушень міжнародних договорів, сторонами яких є обидві Сторони, чи наявності підозри щодо таких порушень кожна Сторона може призупинити реалізацію проекту, повністю чи частково, до того часу поки Сторона, за ініціативою якої відбулося призупинення проекту, не вирішить продовжити його реалізацію.
2. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди якщо стосовно будь-якого контракту, фінансованого Урядом Королівства Данія, включаючи програму УДЕЦ, вона визначить, що корупцією чи шахрайськими діями займаються представники країни донора, країни реципієнта або отримувача коштів під час закупівель чи під час виконання контракту, при цьому сторона, якої це стосується, не вжила невідкладних належних заходів, задовільних для сторони, яка хоче припинити дію Угоди, для виправлення ситуації.
3. Кожна Сторона зберігає за собою право призупинити чи скасувати проект та відповідні заходи за цією Угодою, повністю чи частково, якщо вона з’ясує, що під час закупівель чи виконання контракту представники Уряду України та Уряду Королівства Данія порушують міжнародні договори, сторонами, яких є обидві Сторони, при цьому сторона, якої це стосується, не вжила невідкладних належних заходів, задовільних для сторони, яка хоче припинити дію Угоди, для виправлення ситуації.
Стаття 5
Передача у власність
1. Міністерство забезпечує постійний інвентарний облік всього обладнання та майна, придбаного за кошти МЗС Данії згідно цієї Угоди.
2. Обладнання та майно, які були закуплені МЗС Данії в Україні та використовувалися для виконання програми УДЕЦ, залишаються у власності Королівства Данія, якщо Сторони не домовляться про інше.
3. Передача між Сторонами у власність вищезгаданих активів може мати місце під час виконання програми УДЕЦ. До моменту закінчення програми УДЕЦ Сторони здійснюють оцінку та погоджують питання остаточної передачі таких активів.
Стаття 6
Вирішення спорів
Будь-який спір щодо тлумачення або застосування цієї Угоди не може бути направлений до національного суду, а повинен вирішуватися дипломатичними каналами шляхом переговорів між Сторонами. У випадку якщо спір не вирішено протягом одного року до нього може бути застосована процедура арбітражу відповідно до положень Міжнародного Арбітражного Суду.
Стаття 7
Зміни та доповнення
До цієї Угоди за взаємною письмовою згодою Сторін можуть вноситися зміни і доповнення, що оформлюються відповідними протоколами до цієї Угоди, які становлять невід'ємну частину цієї Угоди та набирають чинності з дати підписання.
Стаття 8
Додатки
Додаток А та Додаток В до цієї Угоди становлять невід’ємну частину цієї Угоди.
Стаття 9
Набрання чинності, строк дії та припинення дії
1. Ця Угода набирає чинності з дати її підписання.
2. Співробітництво між Сторонами за цією Угодою триватиме протягом строку, визначеного в Додатку А до цієї Угоди. Строк співробітництва за цією Угодою може бути подовжений Сторонами шляхом погодження наступної угоди.
3. Не зважаючи на попередні положення, кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди через 6 місяців після отримання іншою Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення про такий намір.
Учинено в м. Київ 22 грудня 2014 року в двох примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівно автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення переважну силу матиме текст англійською мовою.
За Міністерство енергетики За Міністерство
та вугільної промисловості закордонних справ
України Королівства Данія
(підпис) (підпис)
Додаток А
УКРАЇНСЬКО-ДАНСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЦЕНТР
Документ
про підтримку розвитку у сфері енергетики
В цьому документі про підтримку розвитку у сфері енергетики окреслені узгоджені Сторонами, зазначеними далі, цілі та завдання співпраці Українсько-данського енергетичного центру у сфері розвитку енергетики на період від січня 2015 року до 30 серпня 2018 року. Документ про розвиток у сфері енергетики додається до Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-данського енергетичного центру, та становить її невід’ємну частину разом із зазначеною далі документацією.
Ця підтримка фінансується за рахунок Програми розвитку відновлюваних джерел енергії та енергоефективності на 2014-2017 роки (REEEP) в рамках Програми добросусідства Данії на 2013-17 роки, у якій другим основним пунктом передбачається сприяння розвитку сталої та всебічної економіки включно з приватним сектором, розвитку, спрямованого на забезпечення сталого зростання, підготовку спеціалістів, створення робочих місць, забезпечення енергоефективності та зелених технологій.
Сторони
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) та Міністерство закордонних справ Данії (МЗС Данії) (від імені якого виступає Департамент з питань європейського добросусідства).
Документація
Термін "документація" стосується документації щодо підтримуваного втручання, яка надається в Додатку В у формі витягів з підготовленого МЕА "Огляду енергетичної політики України 2012" та восьмого спільного звіту про співпрацю між Україною та ЄС в енергетичній галузі.
Завдання співпраці у сфері розвитку
Завдання співпраці між сторонами у сфері розвитку полягає в забезпеченні достовірних даних щодо споживання та постачання енергії, інформації за результатами моделювання взаємодії комплексних систем, які дозволять формувати обґрунтовані програми та орієнтовані на результат плани дій.
Міністерство закордонних справ Данії надаватиме фактичну підтримку за результатами виконання завдань у сфері розвитку. Прогрес буде вимірюватися в рамках моніторингу, який буде здійснюватися Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з урахуванням виконання взятих Україною зобов’язань і зокрема, звітів, підготовлених за механізмами, передбаченими Договором про заснування Енергетичного Співтовариства і Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату.
Сторони домовилися вимірювати хід роботи за такими основними показниками:
Показник кінцевого результату Достовірні дані щодо споживання та постачання енергії, інформація за результатами моделювання взаємодії комплексних систем, які дозволять формувати обґрунтовані програми та орієнтовані на результат плани дій
Точка відліку Рік 2014 Загальне визнання представниками сфери управління факту браку даних, необхідних для належного формування енергетичної політики (внаслідок неузгодженості гармонізованої з показниками МЕА системи показників і економічних класифікацій, які використовуються при формуванні звітного та короткострокового прогнозного національного енергетичного балансу, з показниками Енергетичної стратегії України
), браку програмного забезпечення для планування та моделювання, необхідного крім усього іншого для оцінки питань у сфері довгострокової енергетичної безпеки і ширшого використання відновлюваних джерел енергії в енергетичній сфері
Орієнтир Рік 2017 Надійні прогнозні дані щодо обсягів споживання та обсягів енергопостачання, гармонізовані з відповідними показниками МЕА, для системи моделювання комплексної взаємодії в системі, що дозволяють формувати обґрунтовану політику та плани дій, орієнтовані на результат, з забезпеченням моніторингу процесу наближення до кількісних показників з допомогою функціональних систем збору даних
Показник результату 1. Методологія моделювання довгострокового прогнозного національного енергетичного балансу
Точка відліку Рік
Точка
відліку
Рік 2014 Відсутність методології моніторингу для моделювання довгострокового прогнозного державного енергетичного балансу; відсутність методології для ефективного моніторингу показників національного енергетичного балансу
Орієнтир Рік 2017 Розроблена методологія та програмне забезпечення для моделювання довгострокового прогнозного національного енергетичного балансу. Створення комплексного програмного продукту, який включатиме дві складові - моніторинг енергетичного балансу та моніторинг енергоефективності, які зроблять систематичний збір та інтерпретацію даних доступними для національного енергетичного балансу
Показник
результату 2.
Методологія ведення реєстру викидів парникових газів та звітності передбачена Рамковою Конвенцією ООН про зміни клімату
Точка відліку Рік 2014 Неспроможність виконання у повній мірі вимог Рамкової конвенції ООН про зміни клімату
через недостатньо ефективну систему обліку викидів парникових газів в державі
Орієнтир Рік 2017 Методологія створення та ведення ефективної системи обліку викидів парникових газів та порядок звітності згідно з вимогами Рамкової конвенції ООН про зміни клімату
готова
Показник
результату 3.
Система проведення моніторингу у сфері енергоефективності на галузевому рівні
Точка відліку Рік 2014 Відсутність методології для моніторингу показників енергоефективності за видами економічної діяльності
Орієнтир Рік 2017 Запроваджена методологія для систематичного збору та аналізу інформації для моніторингу еволюції енергоефективності у сфері споживання енергії на галузевому рівні
Показник
результату 4.
Методологія та інструменти аналізу інтеграції джерел відновлюваної енергії в регіональні мережі
Точка відліку Рік 2014 Проблеми з ефективним почерговим приєднанням вітрових і сонячних електростанцій до електричних мереж у районах їх найбільшої концентрації
Орієнтир Рік 2017 Інструменти з програмним забезпеченням для системного аналізу питань приєднання джерел відновлюваної енергії до регіональних мереж в Україні визначені, отримані та адаптовані
Показник
результату 5.
Методологія та програмне забезпечення для аналізу сценарію розвитку енергетичної системи
Точка відліку Рік 2014 Проблеми з моделюванням варіантів політики у сфері ергетичного планування
Орієнтир Рік 2017 Методологія та програмне забезпечення для аналізу сценарію розвитку енергетичної системи визначена, отримана та адаптована
Показник
результату 6.
Аналіз варіантів ширшого використання джерел відновлювальної енергії в секторі опалення
Точка відліку Рік 2014 В Україні районні системи опалення працюють на газі, що вважається ледь не єдиним джерелом палива при тому, що існує потенціал для генерації тепла з використанням біомаси, біогазу і побутових відходів
Точка відліку Рік 2017 Аналіз варіантів ширшого використання джерел відновлюваної енергії в секторі опалення
Співпраця між Україною та Данією, яку буде здійснювати Українсько-данський енергетичний центр, буде ґрунтуватися на принципі партнерської взаємодії. Такий підхід до надання технічної допомоги висуває симетричні вимоги до партнерів в частині зобов’язань та участі.
На початковому етапі (січень - березень 2015 року) буде розроблятися робоча програма Центру та відповідні механізми забезпечення надання актуальної, результативної та організованої технічної допомоги. Це також передбачатиме створення відповідного та конкретного типового технічного завдання, яке в подальшому ляже в основу кожного окремого напряму технічної допомоги і забезпечить i) відповідність термінів та обсягів робіт плану роботи Центру; ii) визначення кадрового потенціалу та потужностей українського партнера, необхідних для виконання кожного напряму технічної допомоги, iii) чітко окреслені вимоги щодо кваліфікації та досвіду спеціалістів, необхідних для виконання даного напряму технічної допомоги; iv) надання стислого звіту про виконання кожного напряму технічної допомоги, в якому будуть зазначатися виконані роботи, заходи забезпечення якості, результати діяльності та здобутки, конкретні подальші кроки за результатами аналізу.
Виходячи з вищезгаданої робочої програми Центру та механізмів, звіт за результатами початкового етапу міститиме рекомендації щодо конкретного змісту, обсягу і термінів досягнення кожного результату. Першочерговим завданням у цій діяльності є виконання пунктів 1, 2, 3, а пункт 3 забезпечить створення єдиної інформаційно-статистичної системи енергетичного сектору, необхідної для поглибленого аналізу сценаріїв і перспективного планування інтеграції в майбутньому джерел відновлюваної енергії та тепла, зазначених в пунктах 4, 5, 6. На прохання Міненерговугілля на початковому етапі слід проаналізувати реальну можливість поступового початку роботи над пунктом 5 паралельно з пунктами 1, 2, 3. На початковому етапі буде розроблятися деталізований порядок моніторингу, узгоджений з порядком моніторингу Мінекономіки та врахуванням зобов’язань України включно з порядком звітності, передбаченим Договором про заснування Енергетичного Співтовариства і Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату.
Для забезпечення синергії та недопущення дублювання в процесі планування слід брати до уваги надання технічної допомоги іншими донорами на двосторонній і багатосторонній основі. В робочій програмі слід передбачити участь у відповідних координаційних форумах.
Управління ризиком
Підтримка зосереджується на технічних механізмах планування, а тому можна сподіватися, що складна політична ситуація в Україні не буде мати серйозного впливу на виконання запланованих пунктів. Основні ризики виконання запланованих Центром заходів з українського боку такі: (i) фактична спроможність Центру організувати та підтримувати міжвідомчу співпрацю з іншими міністерствами та відомствами; (ii) ризик втрати висококваліфікованих кадрів у міністерствах і структурах, що співпрацюють між собою, у зв’язку з реорганізацією державного сектору; (iii) консенсус щодо робочої програми та діяльності Центру, зважаючи на політичні пріоритети в роботі Міненерговугілля та в Україні загалом, що зазнають постійних змін; а також (iv) фактична спроможність Міненерговугілля організувати погоджене кадрове забезпечення в необхідних обсягах. Ризик обмеженої міжвідомчої співпраці можна зменшити шляхом укладення договорів про співпрацю (Меморандумів про взаєморозуміння) між Центром (Міненерговугілля), Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною службою статистики України, Державним агентством з енергоефективності і енергозбереження України, Державним агентством екологічних інвестицій України. Питання збору даних для державного енергетичного балансу, національного реєстру викидів парникових газів і моніторингу галузевої енергоефективності створюють особливо потужний потенціал для міжвідомчої співпраці. Слід подумати про конкретну роль Державної служби статистики України у зборі, обробці та оприлюдненні даних у сфері енергетики, а за необхідності потрібно буде підписати договір про співпрацю між Центром та Держстатом.
З боку Данії ЕАД повинне мати можливості довгострокового планування своєї технічної участі, яке дозволить своєчасно надавати технічну допомогу за кордоном додатково до виконання своїх обов’язків на території Данії. Для усунення вищезгаданих ризиків в Україні буде працювати на довгостроковій основі Головний радник від ЕАД. Він братиме участь у плануванні та координації діяльності Украінсько-данського енергетичного центру. В бюджеті, який виділятиметься на співпрацю, також будуть передбачатися кошти на залучення спеціалістів на короткострокових засадах із зовнішніх джерел (наприклад, консультаційних компаній), що забезпечить гнучкий підхід до укладення договорів з зовнішніми експертами у тих випадках, коли ЕАД не має або не може виділити відповідних спеціалістів на той момент, коли їхньої присутності вимагає робоча програма Центру.
Чинники
Бюджет, орієнтований на результат (млн данських данських крон - ДК)
Фінансовий внесок Програми розвитку джерел відновлюваної енергії та енергоефективності (REEEP) на 2014-2017 рр. 2014-2017 рр. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Участь Українсько-данського енергетичного центру 15,0 1,5 5,0 5,5 3,0
Результат 1: Методологія моделювання довгострокового прогнозного національного енергетичного балансу 3,0 0,3 1,2 1,2 0,3
Результат 2: Методологія ведення реєстру викидів парникових газів та звітності, передбачена Рамковою Конвенцією ООН про зміни клімату 2,7 0,3 1,0 1,1 0,3
Результат 3. Система проведення моніторингу у сфері енергоефективності на галузевому рівні 3,4 0,3 1,4 1,4 0,3
Результат 4. Методологія та інструменти аналізу інтеграції джерел відновлюваної енергії в регіональні мережі 1,9 0,2 0,4 0,6 0,7
Результат 5. Методологія та програмне забезпечення для аналізу сценарію розвитку енергетичної системи 2,0 0,2 0,4 0,6 0,8
Результат 6. Аналіз варіантів ширшого використання джерел відновлювальної енергії в секторі опалення 2,0 0,2 0,6 0,6 0,6
Така розбивка бюджету є попередньою. За рекомендаціями, які будуть надані у звіті за результатами початкового етапу, Координаційний комітет на своєму першому засіданні наприкінці початкового етапу вирішить питання наповнення, обсягів та строків виконання кожного пункту, обсягів відповідної статті бюджету та затвердить програму роботи Центру. У зв’язку з необхідністю збереження гнучкого підходу, зважаючи на ризик, зумовлений зміною політичних пріоритетів, Координаційний комітет матиме право визначати першочерговість завдань та вирішувати питання перерозподілу бюджету, якщо вважатиме це необхідним.
Фінансовий внесок Програми розвитку джерел відновлюваної енергії та енергоефективності (REEEP) на 2014-17 охоплюватиме такі статті видатків Центру, які докладно розписані за статтями видатків у таблиці Додатку 1 з бюджетом у розмірі 15 млн ДК:
• Оплата робочого часу працівників ЕАД;
• Кошти на договори з українськими та данськими зовнішніми консультантами;
• Кошти на переклад;
• Добові та житло в Україні (для данських експертів) та в Данії (для українських експертів);
• Вартість квитків до Данії чи України для українських та данських експертів;
• Кошти на організацію семінарів, тренінгів, конференцій, у т.ч. навчальних поїздок до Данії;
• Кошти на організацію семінарів, тренінгів, конференцій, у т.ч. навчальних поїздок до Данії;
• Закупівля та адаптація програмного забезпечення для планування и моделювання розвитку енергетичної системи;
• Кошти на забезпечення міжнародного зв’язку.
На виконання завдань працівниками ЕАД виділяється 63% бюджету, на договори з данськими та українськими та данськими зовнішніми консультантами - 17%, а 20% бюджету становитимуть відшкодовуванні статті витрат. ЕАД буде розпоряджатися бюджетом на оплату праці своїх працівників та на відшкодовуванні статті витрат. МЗС Данії буде розпоряджатися бюджетом договорів з зовнішніми консультантами.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості:
1. Виділить офісні площі та офісну техніку у приміщенні міністерства енергетики та вугільної промисловості для розміщення Українсько-данського енергетичного центру і забезпечення відповідної співпраці між Міненерговугілля та ЕАД;
2. Призначить Голову Координаційного комітету;
3. Виділить своїх працівників для партнерської співпраці та виконання завдань включно з директором Центру і технічним координатором;
4. Виділить кошти на повсякденну діяльність Центру включно з коштами на відрядження своїх працівників в межах України;
5. Виділить кошти на організацію Центром практичних семінарів на території України.
Внесок інших відомств, які беруть участь у співпраці з Центром, передбачатиме виділення спеціалістів для роботи, організацію ними практичних семінарів на території України та виділення коштів на відрядження своїх працівників у межах України.
Організаційна схема
Сторони домовилися про наступний порядок організації роботи (див. схему 1) з метою забезпечення належного діалогу та своєчасного рішення питань надання підтримки у розвитку сфери енергетики.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості/
Українсько-данський енергетичний центр
Міністерство енергетики та вугільної промисловості виділить у своєму приміщенні площі для розміщення Українсько-данського енергетичного центру, який буде зареєстрований в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України у встановленому в Україні порядку як загальний орган, відповідальний за співпрацю. Міністерство енергетики та вугільної промисловості призначить одного представника на посаду директора Центру, а іншого - на посаду технічного координатора на повний робочий день, а також виділить технічний персонал для партнерської взаємодії та виконання завдань, окреслених у програмі робочого Центру.
Технічний координатор у співпраці з головним радником відповідатиме за підготовку технічного завдання для пунктів технічної допомоги. Технічне завдання для технічної допомоги, яке надається на запит відповідних структур у рамках співпраці, готуватимуть працівники даних структур, а технічний координатор їх ухвалюватиме в консультаціях з головним радником. Технічний координатор братиме участь у відборі експертів від Міненерговугілля, які будуть виконувати завдання технічної допомоги, а керівництво інших структур, залучених до співпраці, братиме участь у відборі експертів для виконання завдань, покладених на дані структури. Технічний координатор буде виконувати функції секретаря Координаційного комітету. Директор Центру відповідатиме загалом за ефективне надання та моніторинг технічної допомоги, своєчасне виконання завдань та втілення програми діяльності.
Залучені до співпраці зовнішні структури
Зважаючи на міжгалузевий характер діяльності у сфері енергетики, Центр також співпрацюватиме з іншими структурами, які не входять до складу Міністерства енергетики і вугільної промисловості, а саме з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною службою статистики України, Державним агентством з енергоефективності і енергозбереження України та Державним агентством екологічних інвестицій України. З урахуванням того, що на Міністерство енергетики і вугільної промисловості покладена відповідальність за координацію загальної політики в енергетичному секторі України, конкретні заходи та зобов’язання з питань співпраці між партнерами у цьому зв’язку будуть визначатися в договорах (меморандумах про порозуміння), що будуть укладатися між Центром / Міністерством енергетики і вугільної промисловості та залученими до співпраці структурами. У разі структурних змін і перерозподілу обов’язків Координаційний комітет повинен вирішувати питання, пов’язані зі змінами в робочій програмі та інституційними аспектами в частині її реалізації.
Робочі групи
Відповідні українські структури будуть створювати робочі групи для виконання кожного пункту річної програми діяльності Центру. Міністерство енергетики і вугільної промисловості візьме на себе провідну роль у виконанні пунктів 4 та 5, Державне агентство екологічних інвестицій України відповідатиме за пункт 2, Державне агентство з енергоефективності і енергозбереження України - за пункт 3, відповідальним центральним органом виконавчої влади України за реалізацію Показника результату 6 є Державне агентство з енергоефективності і енергозбереження України спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, відповідальним центральним органом виконавчої влади України за реалізацію Показника результату 1 є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державна служба статистики України та Державне агентство з енергоефективності і енергозбереження України. Обов’язки та склад робочих груп будуть докладно визначатися на попередньому етапі. Голови робочих груп увійдуть до складу міжвідомчої робочої групи, яка допомагатиме Центрові ефективно готуватися та виконувати свою діяльність. Міжвідомча робоча група відповідатиме за координацію поточних заходів у роботі Центру, які вимагають міжвідомчого узгодження, та виступатиме консультаційною платформою для підготовки річної робочої програми та надання зауважень до піврічних чергових звітів Центру. Головою міжвідомчої робочої групи стане директор Центру.

................
Перейти до повного тексту