Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Шуст та Сидоренко проти України"

Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Вінсент А. Де Гаетано (<...>), Голова,

Егідіюс Кюріс (<...>),

Габріеле Куцско-Штадльмайєр (<...>), судді,

та Карен Рейд (<...>), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 2 березня 2017 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість досудового тримання під вартою. Вони скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржились, головним чином, що тривалість досудового тримання під вартою була необґрунтовано довгою. Вони посилались на пункт 3 статті 5 Конвенції , яка передбачає таке:

Пункт 3 статті 5

"3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті ... має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.".

7. Суд зазначає, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, які гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції , були викладені в ряді попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [ВП], заява № 30210/96, п. 94, ECHR 2000-XI, та рішення у справі "Маккей проти Сполученого Королівства" (McKay v. the United Kingdom) [ВП], заява № 543/03, п. 33, ECHR 2006-X, з подальшим посиланням).

8. У справі "Харченко проти України" (Kharchenko v. Ukraine), № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання під вартою була надмірною.

10. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції .

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

11. Заявники подали також інші скарги за іншими положеннями Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. додаток). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції , а також вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року, та в рішенні у справі "Харченко проти України" (Kharchenko v. Ukraine), згадуване вище, Суд вирішує, що вони також вказують на порушення Конвенції.

IV. ІНШІ СКАРГИ

12. У заяві № 41385/06 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції.

13. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в його розпорядженні матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції , та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.