Міністерство оборони України та Міністерство Національної оборони Республіки Польща (далі - Сторони),

враховуючи положення Договору між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво від 18 травня 1992 року;

враховуючи положення Генеральної Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері оборони, яка укладена в Варшаві 2 грудня 2016 року (далі - Угода про співробітництво);

враховуючи положення Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (далі - Угода про захист інформації), яка підписана у Варшаві 27 серпня 2015 року;

враховуючи положення Угоди між Державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил від 19 червня 1995 року (далі - УСЗС-ПЗМ);

враховуючи положення Угоди між сторонами Північноатлантичного договору стосовно статусу їхніх збройних сил від 19 червня 1951 року (далі - НАТО УСЗС),

домовились про таке:

1. Держава, що приймає, - Україна.

2. Сторона, що приймає, - Міністерство оборони України.

3. Сторона, що направляє, - Міністерство Національної оборони Республіки Польща.

4. Особовий склад Сторони, що направляє, - військовослужбовці чи цивільний компонент Міністерства Національної оборони та/або польських збройних сил.

Метою цієї Технічної угоди є створення правової бази і порядку дій між Сторонами щодо розробки і реалізації навчальних та консультативних програм та участі особового складу Сторони, що направляє, у навчальній та консультативно-дорадчій діяльності з підготовки Збройних Сил України.

1. Сторони, в основному, зосереджуються на розробці навчальних та консультативних програм з військової підготовки та беруть участь у навчальних заходах відповідно до національного законодавства Сторін за такими напрямами та у таких формах:

a) військова підготовка, включаючи, в першу чергу:

a. базову військову підготовку;

b. колективну військову підготовку;

c. експертну військову підготовку,

b) військові консультації щодо:

a. розвитку сил спеціальних операцій;

b. реформування сегмента сержантського складу;

c. реформи системи базової військової підготовки;

d. розвитку можливостей стратегічної комунікації;

e. боротьби з корупцією і аудиту;

f. права у військовій сфері;

g. питань логістики;

h. військової поліції.

c) інші сфери взаємних інтересів в рамках компетенції Сторін.

2. Реалізуючи положення цієї Технічної угоди, особовий склад Сторони, що направляє, може бути направлений до військових структур держави Сторони, що приймає, як інструктори, радники та експерти.

Для цілей участі у заходах відповідно до цієї Технічної угоди Сторона, що приймає, погоджується, що візові вимоги або обмеження не застосовуватимуться до особового складу Сторони, що направляє, який перетинає кордон держави Сторони, що приймає, як передбачено статтею III НАТО УСЗС. Під час в'їзду/виїзду в/із держави Сторони, що приймає, особовий склад Сторони, що направляє, повинен мати при собі національне військове посвідчення особи (або еквівалентний цивільний документ) та наказ на переміщення зразка НАТО, видані Стороною, що направляє.

1. Під час перебування на території держави Сторони, що приймає, особовий склад Сторони, що направляє, дотримується законодавства держави Сторони, що приймає, відповідно до статті II НАТО УСЗС.

2. Правовий статус особового складу Сторони, що направляє, на території держави Сторони, що приймає, регулюється положеннями НАТО УСЗС.

3. Кримінальна та дисциплінарна юрисдикція застосовуються відповідно до вимог статті VII НАТО УСЗС.

Порядок носіння військової форми та зброї

1. Відповідно до статті VI НАТО УСЗС особовий склад Сторони, що направляє, може носити зброю згідно з виданим їм наказом з метою участі у заходах, передбачених цією Технічною угодою.

2. Відповідно до статті V НАТО УСЗС особовий склад Сторони, що направляє, може носити свою національну військову форму.

1. Відповідно до статті VII Угоди НАТО УСЗС Сторони тісно співпрацюватимуть одна з одною задля безпеки особового складу Сторони, що направляє, його майна та спорядження. Сторони співпрацюватимуть для забезпечення безперешкодного входу і виходу з об'єктів або місць, де перебуває особовий склад Сторони, що направляє.

2. Сторона, що приймає, визнає право Сторони, що направляє, на вжиття необхідних заходів для забезпечення захисту свого особового складу та підтримання порядку і безпеки в будь-яких місцях, де вони перебувають, відповідно до законодавства держави Сторони, що приймає.

3. Якщо безпека особового складу Сторони, що направляє, знаходиться під загрозою, військове керівництво держави Сторони, що направляє, може вжити відповідних заходів щодо підтримання або відновлення порядку та дисципліни на об'єктах або в місцях, де особовий склад Сторони, що направляє, знаходиться відповідно до законодавства держави Сторони, що приймає.

4. Сторони координуватимуть свої практичні дії стосовно захисту сил. Вищезазначене не повинно тлумачитися як обмеження права на самооборону.

1. У разі нещасного випадку за участю особового складу Сторони, що направляє, будь-якого його майна чи спорядження, Сторони співпрацюватимуть повною мірою задля безпеки на місці нещасного випадку, а також у проведенні розслідування. Сторона, що направляє, буде нести таку ж відповідальність за встановлення відповідних заходів безпеки у безпосередній близькості до місця нещасного випадку, як і Сторона, що приймає, відповідно до законодавства держави Сторони, що приймає.

2. Особовий склад Сторони, що направляє, забезпечуватиме контроль над будь-яким належним йому пошкодженим майном і матиме право на його переміщення на власний розсуд за відсутності потреби в ньому для розслідування.

3. Сторона, що приймає, забезпечуватиме пріоритетне проведення розслідування та повертатиме предмети, які більше не є необхідними для проведення розслідування. Стороні, що направляє, надаватиметься копія будь-якого звіту про нещасний випадок, підготовленого компетентними органами Сторони, що приймає.

1. Відповідно до статті XI НАТО УСЗС Сторона, що направляє, може ввозити та вивозити без митних зборів, податків чи обов'язкових платежів будь-яке обладнання та/чи засоби, необхідні для забезпечення проведення заходів, передбачених цією Технічною угодою, на території держави Сторони, приймає.