Кабінет Міністрів України та Уряд Чорногорії, далі - "Договірні Сторони";

які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої в Чикаго 7 грудня 1944 року;

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між Україною та Чорногорією і за межами їх територій;

домовились про таке:

Для цілей цієї Угоди:

а. "авіаційні власті" означає стосовно України Державну авіаційну службу, а стосовно Чорногорії - Міністерство транспорту, морських справ та Цивільну авіаційну агенцію або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, які можуть бути уповноважені здійснювати функції, які зараз виконують вищезгадані власті;

b. "договірна лінія" означає міжнародне регулярне повітряне сполучення за встановленим маршрутом, що здійснюється з метою перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти, окремо чи комбіновано;

с. "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї, а також будь-які зміни та доповнення до Угоди або додатка до неї;

d. "сертифікат експлуатанта" означає документ, виданий авіапідприємству на підтвердження того, що авіапідприємство має відповідну структуру та компетенцію здійснювати авіаційну діяльність, зазначену в сертифікаті, забезпечивши при цьому необхідний рівень безпечної експлуатації повітряних суден;

e. "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значенні, наведеному в статті 96 Конвенції ;

f. "ємність" означає щодо повітряного судна комерційне завантаження цього повітряного судна, яке використовується на маршруті або частині маршруту; а щодо встановленого маршруту - ємність повітряного судна, яке експлуатується за цим маршрутом, помножену на кількість рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду за зазначеним маршрутом або на його частині;

g. "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, прийняту в Чикаго 7 грудня 1944 року, яка містить:

(i) будь-яку поправку до неї, що набрала чинності відповідно до статті 94 (а) та ратифікована обома Договірними Сторонами; та

(ii) будь-який Додаток або будь-яку поправку до нього, прийняту відповідно до статті 90 цієї Конвенції , за умови, що цей Додаток або поправка до нього чинні для обох Договірних Сторін;

h. "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та отримало дозволи на виконання польотів відповідно до статті 3 цієї Угоди;

i. "фактичний нормативний контроль" означає відносини, що виникають на підставі прав і обов'язків, які надають можливість значною мірою впливати на авіапідприємство за допомогою відповідних нормативних актів;

j. "ліцензія на здійснення перевезень" означає дозвіл, виданий авіапідприємству авіаційними властями Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, відповідно до якого воно має право здійснювати повітряні перевезення пасажирів, багажу, пошти та (або) вантажу, як зазначено в ліцензії, за винагороду та (або) на умовах оренди;

k. "встановлений маршрут" означає будь-який маршрут, встановлений у додатку до цієї Угоди;

l. "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурацій, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правил, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та яких будуть дотримуватися Договірні Сторони відповідно до Конвенції; у випадку неможливості дотримання стандарту Договірні Сторони в обов'язковому порядку направляють до Міжнародної організації цивільної авіації (далі - "ІКАО") повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції ;

m. "тариф" означає розмір оплати за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови, згідно з якими ця оплата застосовується, включаючи оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг;

n. термін "територія Договірної Сторони" означає територію держави Договірної Сторони та вживається в значенні, наведеному в статті 2 Конвенції ;

o. "збори з користувача" означає плату, яка стягується з авіапідприємства за надання відповідних послуг, користування аеропортовим майном, аеропортовими або аеронавігаційними засобами, включаючи обладнання для обслуговування повітряних суден, екіпажів, пасажирів і вантажу, за ставками, встановленими компетентними органами держави Договірної Сторони.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою здійснення регулярних міжнародних повітряних сполучень за маршрутами, встановленими в додатку до цієї Угоди.

2. Авіапідприємства, призначені кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірної лінії за встановленим маршрутом користуються такими правами:

а. здійснювати проліт територією іншої Договірної Сторони без посадки;

b. здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями; та

c. здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт і висадки пасажирів, завантаження та вивантаження багажу, вантажу та пошти, що перевозяться окремо або комбіновано.

3. Зазначене в пункті 2 цієї статті не розглядається як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Договірної Сторони приймати на борт повітряного судна на території іншої Договірної Сторони пасажирів і вантаж, включаючи пошту, для перевезення до іншого пункту на території іншої Договірної Сторони за винагороду або на умовах найму.

4. Якщо у випадку збройного конфлікту, політичної нестабільності або надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони не може здійснювати перевезення за звичайним маршрутом, інша Договірна Сторона вживає всіх можливих заходів для забезпечення безперервності таких перевезень шляхом відповідної тимчасової зміни маршрутів.

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне або більше авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, а також відкликати або змінити такі призначення. Такі повідомлення про призначення надсилаються в письмовій формі дипломатичними каналами.

2. Після одержання повідомлення про призначення та заявки, поданої призначеним авіапідприємством за встановленою формою та в порядку, передбаченому для видачі дозволів на виконання польотів, інша Договірна Сторона надає відповідні дозволи за умови, що:

а. призначене авіапідприємство засновано та зареєстровано на території Договірної Сторони, яка призначає це авіапідприємство, та має дійсний сертифікат експлуатанта та ліцензію на здійснення перевезень, які видаються відповідно до чинного законодавства держави цієї Договірної Сторони;

b. фактичний нормативний контроль над авіапідприємством здійснюється та підтримується Договірною Стороною, яка призначає авіапідприємство; та

с. авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства належить державі Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, та (або) громадянам держави цієї Договірної Сторони, і/або забезпечується фактичний контроль.

3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені чинним законодавством держави цієї Договірної Сторони, які звичайно та обґрунтовано застосовуються цими властями під час здійснення міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції.

4. Якщо авіапідприємство призначено та отримало дозвіл на виконання польотів відповідно до положень цієї статті, воно може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови дотримання авіапідприємством положень цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона може скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування правами, зазначеними в статті 2 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, або встановити такі умови, які вона вважатиме за необхідне для користування цими правами у випадку, якщо:

а. призначене авіапідприємство не засновано або не зареєстровано як юридична особа на території Договірної Сторони, яка призначає це авіапідприємство, або не має дійсного сертифіката експлуатанта чи ліцензії на здійснення перевезень, які видаються відповідно до чинного законодавства держави цієї Договірної Сторони;

b. авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства не належить державі Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, та (або) громадянам держави цієї Договірної Сторони, і не забезпечується фактичний контроль;

с. Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не здійснює або не підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством;

d. Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 7 цієї Угоди;

e. авіапідприємство не дотримується чинного законодавства держави Договірної Сторони, яка надає ці права; або

f. авіапідприємство не в змозі здійснювати експлуатацію договірних ліній відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у пункті 1(d), 1(e) або 1(f) цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після консультації з іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати одержання запиту іншою Договірною Стороною, якщо Договірні Сторони не домовились про інше.

1. Призначені авіапідприємства однієї Договірної Сторони дотримуються чинного законодавства держави іншої Договірної Сторони, яке регулює прибуття на її територію, перебування в її межах або відправлення з неї повітряних суден, що здійснюють міжнародні повітряні перевезення, або експлуатацію та навігацію таких повітряних суден, під час прибуття на згадану територію, відправлення з неї та перебування в її межах.

2. Чинне законодавство держави однієї Договірної Сторони, яке регулює прибуття на її територію, порядок розмитнення, транзит, здійснення імміграційного, паспортного, митного, санітарного контролю та карантину, поширюється на пасажирів, екіпаж або на осіб, які діють від їхнього імені, та застосовується до багажу, вантажу та пошти, що перевозиться повітряними судами призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони, під час прибуття на її територію, відправлення з неї та під час перебування в межах території такої Договірної Сторони.

3. Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом через територію будь-якої Договірної Сторони та не залишають при цьому спеціально відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягають лише контролю на авіаційну безпеку.

1. Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Договірною Стороною згідно з її чинним законодавством, та строк дії яких не завершився, визнаються дійсними іншою Договірною Стороною для експлуатації договірних ліній за маршрутами, встановленими в додатку до цієї Угоди, за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними, відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією. Проте, кожна Договірна Сторона залишає за собою право відмовити у визнанні дійсними посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв для цілей виконання польотів над її територією, виданих громадянам її держави чи визнаних дійсними іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою.

2. Якщо вимогами щодо свідоцтв або посвідчень, зазначених у пункті 1 цієї статті, які видані однією Договірною Стороною будь-якій особі, чи щодо повітряного судна, яке експлуатується під час здійснення перевезень на договірних лініях за встановленими маршрутами, передбачається відмінність від стандартів, установлених згідно з Конвенцією, і така відмінність була зареєстрована в ІКАО, авіаційні власті іншої Договірної Сторони відповідно до статті 15 цієї Угоди можуть направити запит про проведення консультацій з авіаційними властями першої Договірної Сторони, щоб впевнитися, що така відмінність є для них прийнятною. Якщо згоди не досягнуто, то це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час направити іншій Договірній Стороні запит про проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів, щодо екіпажів, повітряних суден або їх експлуатації, прийнятих іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати одержання такого запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Договірна Сторона виявляє, що інша Договірна Сторона не дотримується та належним чином не застосовує мінімальні стандарти, встановлені на той час згідно з Конвенцією, перша Договірна Сторона повідомляє іншій Договірній Стороні про виявлені недоліки, а також про заходи, які необхідно вжити для приведення у відповідність до цих мінімальних стандартів, а інша Договірна Сторона повинна усунути виявлені недоліки. Якщо інша Договірна Сторона не може усунути недоліки протягом п'ятнадцяти (15) днів або протягом більш тривалого погодженого періоду, то це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

3. Договірні Сторони домовляються, що відповідно до статті 16 Конвенції повітряні судна, які використовуються авіапідприємствами однієї Договірної Сторони для перевезень на територію іншої Договірної Сторони або з неї, можуть під час перебування на території іншої Договірної Сторони бути об'єктом для проведення уповноваженими представниками авіаційних властей іншої Договірної Сторони огляду (далі - "інспекція на пероні") за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки в перевезеннях. Визнаючи дійсність документів стосовно повітряного судна, свідоцтв членів екіпажу відповідно до статті 33 Конвенції, зазначені документи та свідоцтва, стан повітряного судна та його обладнання можуть бути перевірені на відповідність стандартам з безпеки польотів, установленим на той час згідно з Конвенцією.

4. Якщо при проведенні інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

а. повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією, або

b. відсутні ефективне впровадження та дотримання стандартів з безпеки польотів, установлених на той час згідно з Конвенцією,

то Договірна Сторона, яка проводить інспекцію на пероні, може в цілях статті 33 Конвенції дійти висновку, що вимоги, згідно з якими були видані або визнані дійсними посвідчення чи свідоцтва стосовно повітряного судна або його екіпажу, або вимоги щодо експлуатації повітряного судна не відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією.

5. У разі відмови представника авіапідприємства або авіапідприємств однієї Договірної Сторони в проведенні згідно з пунктом 3 цієї статті інспекції на пероні повітряного судна, яке експлуатується цим авіапідприємством або авіапідприємствами, інша Договірна Сторона може зробити висновок, про який йдеться в пункті 4 цієї статті.

6. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право негайно призупинити дію дозволу на виконання польотів авіапідприємства або авіапідприємств іншої Договірної Сторони або змінити його умови, якщо за результатами проведення інспекції на пероні, серії інспекцій на пероні, у разі відмови в проведенні інспекції на пероні, після проведення консультацій або в інших випадках вирішить, що такі дії є необхідними для забезпечення безпеки польотів.

7. Будь-які дії однієї Договірної Сторони по відношенню до призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони згідно з пунктом 2 або пунктом 6 цієї статті припиняються, як тільки підставу для вжиття заходів буде усунуто.

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями, які виникають на основі міжнародного права, Договірні Сторони підтверджують взаємне зобов'язання стосовно захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав і зобов'язань з міжнародного права, Договірні Сторони будуть, зокрема, діяти відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, та відповідно до положень будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, учасниками якого будуть обидві Договірні Сторони.