Кабінет Міністрів України та Уряд Федеративної Республіки Бразилія (далі - Сторони),

будучи сторонами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої в м. Чикаго 7 грудня 1944 р.;

бажаючи сприяти розвиткові міжнародної цивільної авіації, а також

бажаючи укласти Угоду для встановлення повітряного сполучення між Україною та Федеративною Республікою Бразилія та за межами їхніх відповідних територій,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди, якщо контекстом не вимагається іншого тлумачення:

a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, прийняту в м. Чикаго 7 грудня 1944 року, та включає будь-який додаток, прийнятий згідно зі статтею 90 цієї Конвенції, та будь-яку поправку до додатків або Конвенції згідно зі статтями 90 й 94 цієї Конвенції настільки, наскільки ці додатки й поправки стали чинними для обох Сторін;

b) термін "авіаційні власті" означає: стосовно України - Міністерство транспорту та зв'язку, стосовно Федеративної Республіки Бразилія - Адміністрацію цивільної авіації, представлену Національним агентством цивільної авіації (ANAC), або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, уповноважений виконувати будь-які функції, які на цей момент виконують зазначені вище органи;

c) термін "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї, який є її невід'ємною частиною, а також будь-які поправки до Угоди або додатка;

d) термін "договірні лінії" означає регулярні повітряні сполучення за маршрутами, установленими в додатку до цієї Угоди, для перевезення пасажирів, вантажу й пошти, окремо чи комбіновано;

e) терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають ті значення, які їм надано в статті 96 Конвенції;

f) термін "ємність":

i) стосовно повітряного судна означає комерційне завантаження цього повітряного судна, яке використовується на маршруті або частині маршруту;

ii) стосовно встановленого маршруту означає ємність повітряного судна, яке використовується на такому маршруті, помножену на частоту рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду на цьому маршруті або частині маршруту;

g) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та вповноважено відповідно до статті 3 цієї Угоди;

h) термін "установлений маршрут" означає будь-який маршрут, який установлено в додатку до цієї Угоди;

i) термін "тариф" означає розмір оплати за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови, за яких ця оплата застосовується, у тому числі оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, але за винятком винагороди та умов стосовно перевезення пошти;

j) термін "територія" має те значення, яке йому надано в статті 2 Конвенції;

k) термін "збір з користувача" означає збір, який стягується з авіапідприємств за користування аеропортовими, аеронавігаційними засобами чи засобами забезпечення авіаційної безпеки, а також за надання відповідних послуг;

l) термін "стандарт" означає будь-яку вимогу до фізичних характеристик, конфігурації, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правил, однакове застосування якої визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та якої Сторони дотримуватимуться відповідно до Конвенції; у разі неможливості дотримання стандарту до Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) в обов'язковому порядку надсилається повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції;

m) термін "фактичний нормативний контроль" означає те, що авіапідприємство має дійсну ліцензію на здійснення перевезень, видану авіаційними властями, та відповідає встановленим такими властями для здійснення міжнародного повітряного сполучення критеріям: доведення фінансової спроможності, здатності в разі необхідності відповідати вимогам, пов'язаним із захистом суспільних інтересів, дотримання обов'язків для гарантії обслуговування, а авіаційні власті мають і підтримують програми з нагляду за безпекою польотів, а також з авіаційної безпеки відповідно до стандартів, установлених IKAO;

n) термін "ліцензія на здійснення перевезень" означає дозвіл, виданий авіаційними властями, відповідно до якого авіапідприємство має право здійснювати повітряні перевезення пасажирів, пошти та (або) вантажу, зазначених у ліцензії на здійснення перевезень, за винагороду та (або) на умовах оренди;

o) термін "сертифікат експлуатанта" означає документ, виданий авіапідприємству авіаційними властями, який підтверджує те, що відповідне авіапідприємство має професійну здатність й структуру для забезпечення безпечної експлуатації повітряних суден під час здійснення авіаційної діяльності, зазначеної в сертифікаті.

1. Кожна Сторона надає іншій Стороні права, зазначені далі в цій Угоді, для здійснення міжнародного повітряного сполучення за встановленим маршрутом. Призначене авіапідприємство кожної Сторони під час експлуатації договірної лінії за встановленим маршрутом користується:

a) правом здійснювати проліт територією держави іншої Сторони без посадки;

b) правом здійснювати зупинки на території держави іншої Сторони з некомерційними цілями;

c) правом здійснювати зупинки на території держави іншої Сторони в пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, для прийняття на борт і висадки пасажирів, завантаження та вивантаження багажу, вантажу та пошти, що прямують на територію або прибувають з пунктів на території держави іншої Сторони та перевозяться окремо чи комбіновано;

d) правом здійснювати зупинки на території третіх держав у пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, для прийняття на борт і висадки пасажирів, завантаження та вивантаження багажу, вантажу та пошти, що прямують на територію або прибувають з пунктів на території держави іншої Сторони та перевозяться окремо чи комбіновано відповідно до положень додатка до цієї Угоди.

2. Авіапідприємства кожної Сторони, інші, ніж ті, яких призначено за статтею 3 цієї Угоди, також користуються правами, зазначеними в підпунктах "a" та "b" пункту 1 цієї статті.

3. Ніщо в пункті 1 цієї статті не розглядається як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Сторони приймати на борт на території держави іншої Сторони пасажирів, багаж, вантаж та пошту, які перевозяться до іншого пункту на території держави цієї Сторони за винагороду або на умовах оренди.

1. Кожна Сторона має право призначити одне авіапідприємство чи більше авіапідприємств для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, а також відкликати або змінити такі призначення, письмово повідомивши про це іншій Стороні. Такі призначення здійснюються шляхом надіслання письмових повідомлень дипломатичними каналами.

2. Після одержання такого повідомлення про призначення та заявок від призначеного авіапідприємства у формі та порядку, установлених для видачі дозволів на виконання польотів, інша Сторона надає відповідні дозволи за умови, що:

a) призначене авіапідприємство засновано та зареєстровано на території держави Сторони, яка призначає це авіапідприємство, відповідно до чинного законодавства держави цієї Сторони;

b) фактичний нормативний контроль над авіапідприємством здійснюється та підтримується Стороною, яка призначає авіапідприємство,

c) авіапідприємством володіють, безпосередньо або завдяки контрольному пакету акцій, та ефективно управляють Сторона, яка призначає авіапідприємство, та (або) юридичні та (або) фізичні особи держави Сторони.

3. Авіаційні власті однієї Сторони можуть вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Стороною, доказів того, що воно компетентне виконувати умови, передбачені чинним законодавством держави цієї Сторони, які застосовуються цими властями для здійснення міжнародних повітряних сполучень.

4. Коли авіапідприємство таким чином призначено та вповноважено, воно може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови дотримання авіапідприємством застосовних положень цієї Угоди.

5. Кожна Сторона має право згідно з положеннями пунктів 1 та 2 цієї статті замінити призначене нею авіапідприємство іншим авіапідприємством. Новопризначене авіапідприємство має такі самі права та обов'язки, що й авіапідприємство, яке воно замінює.

1. Кожна Сторона має право скасувати або призупинити дію дозволів на виконання польотів або призупинити користування правами, зазначеними в пункті 1 статті 2 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Стороною, або встановити на постійній основі або тимчасово такі умови, які вона вважатиме необхідними для користування цими правами, якщо:

a) не доведено, що призначене авіапідприємство засновано та зареєстровано на території держави Сторони, яка призначає авіапідприємство;

b) не доведено, що Сторона, яка призначає авіапідприємство, здійснює або підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством;

c) не доведено, що авіапідприємством володіють, безпосередньо або завдяки контрольному пакету акцій, та ефективно управляють Сторона, яка призначає авіапідприємство, та (або) юридичні та (або) фізичні особи держави Сторони;

d) Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 7 й статті 8 цієї Угоди; чи

e) призначене авіапідприємство не може здійснювати повітряного сполучення відповідно до умов, передбачених за цією Угодою.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у підпунктах "d" або "e" пункту 1 цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після консультацій з іншою Стороною.

1. Чинне законодавство держави однієї Сторони, яке регулює прибуття на територію її держави або відправлення з неї повітряних суден, що здійснюють міжнародні повітряні сполучення, або експлуатацію та навігацію таких повітряних суден під час їхнього перебування в межах території її держави, застосовується до повітряних суден авіапідприємства або авіапідприємств, призначених іншою Стороною, та поширюється на такі повітряні судна після прибуття на територію держави першої Сторони, відправлення з неї або під час перебування в її межах.

2. Чинне законодавство держави однієї Сторони, яке стосується прибуття на територію її держави або відправлення з неї пасажирів, екіпажу, вантажу, зокрема правила стосовно прибуття, розмитнення, імміграційного, паспортного, митного контролю та карантину, поширюється на пасажирів, екіпаж або осіб, які діють від їхнього імені, а також застосовується до вантажу після прибуття на територію держави першої Сторони, відправлення з неї або під час перебування в її межах.

3. Під час застосування законодавства, зазначеного в цій статті, до призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Сторони Сторона не ставиться сприятливіше до свого призначеного авіапідприємства або авіапідприємств.

Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Стороною й строк дії яких не завершився, визнаються дійсними іншою Стороною для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами за умови, що вимоги, відповідно до яких такі посвідчення чи свідоцтва були видані чи визнані дійсними, відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією, або є вищими за ці стандарти. Однак кожна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсними для виконання польотів над територією своєї держави посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв, виданих громадянам її держави іншою Стороною.

1. Будь-коли кожна Сторона може надіслати іншій Стороні запит про проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів, які стосуються екіпажу, повітряних суден або їхньої експлуатації, прийнятих іншою Стороною. Проведення таких консультацій розпочнеться протягом тридцяти (30) днів з дати отримання такого запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Сторона виявляє, що інша Сторона не дотримується та належним чином не застосовує стандартів з безпеки польотів, які щонайменше відповідають мінімальним стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією, перша Сторона повідомляє іншій Стороні про виявлені недоліки, а також про заходи, яких необхідно вжити для приведення у відповідність до цих мінімальних стандартів, а інша Сторона повинна усунути виявлені недоліки. Якщо інша Сторона не може усунути недоліки протягом п'ятнадцяти (15) днів або протягом тривалішого погодженого періоду, це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

3. Сторони домовилися, що відповідно до статті 16 Конвенції повітряні судна, які експлуатуються призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами однієї Сторони для здійснення перевезень на територію держави іншої Сторони або з неї, можуть під час перебування на території держави іншої Сторони підлягати проведенню уповноваженими представниками авіаційних властей іншої Сторони огляду (у цій статті - інспекція на пероні) за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки в перевезеннях. Визнаючи дійсність документації на повітряне судно, свідоцтв членів екіпажу згідно зі статтею 33 Конвенції, під час проведення інспекції на пероні можуть бути перевірені зазначені документи й свідоцтва, стан повітряного судна та його обладнання на відповідність стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією.

4. Якщо під час проведення інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

a) повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією, або

b) відсутні ефективне впровадження та дотримання стандартів з безпеки польотів, установлених на той час згідно з Конвенцією,

Сторона, яка проводить інспекцію на пероні, може дійти висновку, що вимоги, згідно з якими посвідчення чи свідоцтва стосовно повітряного судна чи стосовно екіпажу були видані або визнані дійсними, або вимоги, згідно з якими повітряне судно експлуатується, не відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією, або не є вищими за ці стандарти.

5. Кожна Сторона залишає за собою право негайно призупинити дію дозволів на виконання польотів призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Сторони або змінити їхні умови, якщо за результатами проведення інспекції на пероні, серії інспекцій на пероні, консультацій або в інших випадках вирішить, що такі дії є необхідними для забезпечення безпеки польотів.

6. Будь-які дії однієї Сторони стосовно призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Сторони згідно з пунктом 2 або 5 цієї статті припиняються, як тільки підставу для вжиття заходів усунуто.

7. Якщо з урахуванням пункту 2 цієї статті встановлено, що одна Сторона продовжує не дотримуватися стандартів IKAO після закінчення погодженого періоду, Генеральний секретар IKAO повинен бути поінформований про це. Він також повинен бути поінформований про заходи, ужиті першою Стороною для дотримання стандартів IKAO.

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями за міжнародним правом Сторони знову підтверджують, що зобов'язання стосовно захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання становить невід'ємну частину цієї Угоди. Без обмеження загального застосування своїх прав та зобов'язань за міжнародним правом Сторони діють відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в м. Токіо 14 вересня 1963 р., Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в м. Гаага 16 грудня 1970 р., Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в м. Монреаль 23 вересня 1971 р., Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаного в м. Монреаль 24 лютого 1988 р., Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення, прийнятої в м. Монреаль 1 березня 1991 р., а також до положень будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, якого дотримуються обидві Сторони.

2. На вимогу Сторони надають одна одній усю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, пасажирів та екіпажів, аеропортів й аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Сторони у взаємовідносинах між собою діють відповідно до положень з авіаційної безпеки, установлених IKAO та визначених як додатки до Конвенції настільки, наскільки такі положення з безпеки застосовуються до Сторін; вони вимагають, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на території їхніх держав, експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються або мають основне місце діяльності на території їхніх держав, та експлуатанти аеропортів, розташованих на території їхніх держав, діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки.

4. Кожна Сторона погоджується, що до таких експлуатантів повітряних суден висувається вимога дотримуватися зазначених у пункті 3 цієї статті положень з авіаційної безпеки, які вимагаються іншою Стороною стосовно прибуття на її територію, відправлення з неї або перебування в її межах. Кожна Сторона забезпечує вжиття на території своєї держави необхідних заходів для захисту повітряних суден та огляду пасажирів, екіпажу, ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до й під час прийому на борт або завантаження. Кожна Сторона доброзичливо розглядає будь-яке прохання іншої Сторони стосовно вжиття обґрунтованих спеціальних заходів з безпеки у відповідь на загрозу. У такому разі ці заходи повинні докладно обговорюватися, а їхня вартість повинна братися до уваги й бути порівну розподіленою обома Сторонами.