Кабінет Міністрів України та Швейцарська Федеральна Рада (надалі іменовані "Сторони")

висловлюючи бажання підтримувати та зміцнювати дух солідарності та взаємного співробітництва,

визначившись щодо заходів боротьби з нелегальною імміграцією,

прагнучи спростити процес реадмісії осіб,

домовилися про таке:

1. На запит іншої Сторони кожна Сторона буде приймати без формальностей будь-яку особу, яка не виконує або припинила виконувати чинні умови в'їзду або перебування на цілісній території держави запитуючої Сторони, якщо є докази або обґрунтовано встановлено, що він або вона є громадянином запитуваної Сторони.

2. Запитуюча Сторона буде приймати таких осіб назад на таких самих умовах, якщо у результаті перевірки було встановлено, що він або вона не належать до громадянства держави запитуваної Сторони.

1. Кожна із Сторін на запит іншої Сторони буде приймати на свою територію без зайвих формальностей будь-яких осіб, які не є громадянами жодної із Сторін (громадян третьої країни та осіб без громадянства), та мають дозвіл на постійне проживання або статус біженця на території держави запитуваної Сторони за умови, якщо така особа не виконує або припинила виконувати умови в'їзду чи перебування на території держави запитуючої Сторони.

2. Запитуюча Сторона буде здійснювати прийом будь-якої особи, про яку йдеться в пункті 1 цієї статті, якщо є докази того, що він або вона не мали дозволу на постійне проживання або статусу біженця на території держави запитуваної Сторони, на момент залишення території держави запитуваної Сторони.

Дозвіл на постійне проживання - це будь-який дозвіл, зазначений у пункті 3.2 Додатку до цієї Угоди, і який надається компетентними органами держави Сторони у відповідності до національного законодавства.

1. Запитувана Сторона відповідає на запит щодо реадмісії невідкладно та у будь-якому випадку максимально протягом 15 робочих днів.

2. Запитувана Сторона невідкладно приймає осіб, які підлягають реадмісії в результаті досягнутої домовленості, та в будь-якому випадку не пізніше, ніж протягом одного місяця. Цей термін може бути подовжено за зверненням запитуючої Сторони. Компетентні органи держави кожної Сторони попередньо у письмовій формі домовляються про дату здійснення передачі.

3. Якщо доведено, що громадянин третьої країни або особа без громадянства безперервно проживав більше шести місяців на території держави запитуючої Сторони, яка про це знала, тоді ця Сторона не може подавати запит щодо здійснення реадмісії. У виключних випадках, пов'язаних з серйозними проблемами зі здоров'ям, вимогами законодавства або важливими практичними труднощами, цей період може бути продовжений до дванадцяти місяців.

1. Кожна Сторона на запит іншої Сторони дозволяє здійснення транзитного перевезення громадян третіх країн та осіб без громадянства під наглядом відповідних органів (далі "транзит"), якщо є гарантії їх прийому в іншій транзитній країні або в країні призначення. У таких випадках транзитна віза запитуваної Сторони не вимагається.

2. Транзит осіб, про яких йдеться у пункті 1 цієї статті, не здійснюється або у ньому відмовляється у разі наявності достатніх доказів того, що в країні призначення або в будь-якій транзитній країні особа може піддаватися негуманному ставленню, бути страчена, або її життя, фізичне благополуччя або свобода можуть бути у небезпеці через національну, релігійну, расову приналежність або політичні погляди.

3. Транзит таких осіб не здійснюється, якщо на цілісній території держави запитуваної Сторони, транзитної країни або країни призначення, особа може підлягати кримінальній відповідальності або відбувати покарання, за винятком нелегального перетину кордону.

4. Запит щодо здійснення транзиту оформлюється та надається у письмовій формі безпосередньо Міністерством внутрішніх справ України та Департаментом юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації. Форма та зміст такого запиту подається у Додатку до цієї Угоди.

5. У разі відмови у здійсненні запиту про транзит через невідповідність вимогам, які містяться у пунктах 1-3 цієї статті, запитувана Сторона письмово повідомляє запитуючу Сторону про підстави такого рішення. Не зважаючи на попередні запевнення запитуючої Сторони, особи, відносно яких здійснюється транзит, можуть бути повернуті, якщо згодом з'ясується, що не були дотримані вимоги, про які йдеться в пункті 1 цієї статті або виникли перешкоди щодо виконання пунктів 2 або 3 цієї статті. У таких випадках запитуюча Сторона приймає назад відповідну особу.

1. У разі передачі даних про особу в рамках виконання цієї Угоди, такі дані збираються, оброблюються та захищаються у відповідності до національного законодавства. Зокрема, будуть дотримуватися наступні принципи:

a) Сторона, яка отримує такі дані використовує їх тільки в цілях та за умов, зазначених Стороною, яка їх надає.

b) На запит Сторони, яка надає дані, Сторона, що їх отримує, інформує про використання таких даних та про отримані результати.

c) Дані про особу можуть бути передані та використані тільки компетентними органами, які відповідають за реалізацію цієї Угоди. Подальша передача таких даних іншим органам може здійснюватися за умов отримання згоди у письмовій формі від Сторони, яка їх надає.

d) Сторона, яка надає дані, забезпечує надання точних, необхідних та достатніх даних для досягнення відповідних цілей. Будуть дотримуватися обмеження, які передбачені чинним законодавством обох держав. Якщо передані дані неточні або передані незаконно, Сторона, що їх отримує, інформується про це невідкладно та вносить правки або знищує такі дані.

e) За її/його запитом будь-яка особа у відповідності до національного законодавства Сторони, яка надає дані про особу, має право отримати інформацію про передачу даних про неї та про цілі, заради яких це здійснюється.

f) Передані дані про особу зберігаються стільки, скільки потрібно для досягнення цілей, заради яких це здійснюється. Кожна Сторона визначає відповідний орган з метою контролю за обробкою та використанням таких даних.

g) Кожна Сторона захищає дані про особу від несанкціонованого доступу, внесення змін або розголошення.

2. Дані про особу, які передаються у зв'язку з реадмісією осіб, можуть включати наступне:

a) інформацію про особу, яка передається, а у разі необхідності і про членів її родини (прізвище, ім'я, включаючи попередні, псевдоніми або прізвиська, вигадане ім'я, дата і місце народження, стать, теперішнє та попереднє громадянство);

b) посвідчення особи або паспорт (номер, термін дії, дата видачі, ким виданий, місце видачі тощо);

c) інші деталі, необхідні для ідентифікації особи, яку передають (наприклад, відбитки пальців);

d) дані про маршрут руху та місця зупинок.

Всі транспортні витрати, пов'язані з реадмісією та транзитом через кордон запитуваної Сторони або до кордону країни призначення, а також повернення осіб відповідно до пунктів 2 статей 1 та 2 цієї Угоди, також здійснюються за рахунок запитуючої Сторони.

1. Заходи, необхідні для імплементації цієї Угоди, узгоджуються Міністерством внутрішніх справ України та Департаментом юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації, зокрема:

a) документи та інформація, необхідні для здійснення реадмісії;

b) порядок оплати, передбачений у статті 7 цієї Угоди

зазначені у Додатку до цієї Угоди, який є складовою частиною Угоди.

2. Зміни до цього Додатку можуть бути ініційовані Міністерством внутрішніх справ України та Департаментом юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації, які набувають чинності у порядку, передбаченому пунктом 1 статті 13 цієї Угоди.

3. Через 30 днів після підписання Угоди Сторони обмінюються списком компетентних органів, які відповідають за імплементацію цієї Угоди, з їх адресами, а також списком пунктів перетину кордону, через які буде здійснюватися реадмісія та транзит.

Ця Угода не впливає на інші зобов'язання Сторін, які виникають з:

a) міжнародних угод щодо захисту прав людини, зокрема Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року;

b) положень Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року та Протоколу, який стосується статусу біженців від 31 січня 1967 року;

c) міжнародних угод про екстрадицію.

1. Обидві Сторони будуть надавати одна одній підтримку щодо застосування та тлумачення цієї Угоди. Вони повинні регулярно інформувати одна одну про вимоги щодо імміграції громадян третіх країн. У разі виникнення розбіжностей в процесі тлумачення, застосування або виконання цієї Угоди проводяться консультації та взаємний обмін думками в усній чи письмовій формі між компетентними органами держав Сторін.

2. Закордонне представництво Сторони, що отримує запити, у відповідності до статей 1 та 2 цієї Угоди, буде надавати допомогу іншій Стороні відповідно до цього запиту щодо підтвердження належності до громадянства, зокрема шляхом співбесіди з особами, які поинні залишити певну країну. У разі необхідності можуть призначатися експерти для встановлення громадянства.

Кожна Сторона після проведення консультацій з іншою Стороною може повністю або частково призупинити виконання положень цієї Угоди з причин дотримання громадського порядку, охорони здоров'я та безпеки. Про це в письмовій формі невідкладно повідомляється інша Сторона.