УКРАЇНА

та

ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ,

далі - Договірні Сторони,

МАЮЧИ НАМІР зміцнювати співробітництво з метою більш ефективної боротьби з нелегальною міграцією;

БАЖАЮЧИ запровадити за допомогою цієї Угоди та на основі взаємності швидкі й ефективні процедури ідентифікації та безпечного й організованого повернення осіб, які не виконують умов, передбачених для в'їзду на територію України або Швейцарської Конфедерації та перебування на ній, або припинили виконувати такі умови, а також полегшити транзитний проїзд таких осіб, керуючись духом співробітництва;

ВИЗНАЮЧИ НЕОБХІДНІСТЬ дотримання прав і свобод людини та наголошуючи на тому, що ця Угода не завдає шкоди правам і обов'язкам України та Швейцарської Конфедерації, які випливають із Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та з міжнародного права, зокрема відповідно до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року та Протоколу до неї від 31 січня 1967 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 19 грудня 1966 року та міжнародних документів стосовно екстрадиції;

УРАХОВУЮЧИ, що співробітництво між Україною та Швейцарською Конфедерацією у галузі реадмісії та спрощення взаємних поїздок становить взаємний інтерес;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що Україна та Швейцарська Конфедерація докладатимуть усіх зусиль для повернення громадян третіх країн та осіб без громадянства до держав їхнього походження або постійного проживання

ДОМОВИЛИСЯ ПРО ТАКЕ:

Для цілей цієї Угоди:

(a) "Громадянин України" особа, яка набула громадянство України у порядку, передбаченому законодавством України або міжнародними договорами України;

(b) "Громадянин Швейцарської Конфедерації" означає будь-яку особу, яка має громадянство Швейцарської Конфедерації;

(c) "Громадянин третьої держави" означає будь-яку особу, яка має громадянство інше, ніж громадянство України або Швейцарської Конфедерації;

(d) "Особа без громадянства" означає будь-яку особу, яка не має громадянства будь-якої держави;

(e) "Дозвіл на проживання" означає дозвіл будь-якого типу, виданий Україною або Швейцарською Конфедерацією, який надає особі право проживати на її території. Це визначення не стосується тимчасових дозволів на перебування на її території у зв'язку з розглядом заяви про надання притулку, заяви про надання статусу біженця чи заяви про надання дозволу на проживання;

(f) "Запитуюча держава" означає Договірну Сторону, яка робить запит про реадмісію відповідно до статті 4 або запит про транзитний проїзд відповідно до статті 11 цієї Угоди;

(g) "Запитувана держава" означає Договірну Сторону, до якої надсилається запит про реадмісію відповідно до статті 4 цієї Угоди, або запит про транзитний проїзд відповідно до статті 11 цієї Угоди;

(h) "Компетентний орган" означає будь-який національний орган Договірної Сторони, якому доручено імплементацію цієї Угоди відповідно до її статті 16;

(i) "Транзит" означає перетин громадянином третьої держави або особою без громадянства території Запитуваної держави при переїзді із Запитуючої держави до держави призначення;

1. Запитувана держава, на запит Запитуючої держави та без будь-яких інших формальностей крім тих, що передбачені цією Угодою, приймає на свою територію всіх осіб, які не виконують чинних умов в'їзду на територію Запитуючої держави чи перебування на ній або припинили виконувати такі умови, якщо надано докази відповідно до статті 5 цієї Угоди, про те, що такі особи є громадянами Запитуваної держави.

2. Те саме стосується осіб, які після в'їзду на територію Запитуючої держави вийшли з громадянства Запитуваної держави або були його позбавлені й не набули громадянства Запитуючої держави.

3. Запитувана держава, у випадку необхідності, невідкладно видає особі, реадмісію якої погоджено, проїзний документ строком дії не менш ніж 6 місяців, незалежно від бажання особи, яка підлягає реадмісії. Якщо з юридичних або фактичних причин відповідна особа не може бути передана протягом періоду дії попередньо виданого їй проїзного документа, Запитувана держава протягом 14 календарних днів продовжує строк дії цього проїзного документа або, у випадку необхідності, видає новий проїзний документ з тим самим строком дії не проводячи нового розслідування.

1. Запитувана держава, на запит Запитуючої держави та без будь-яких інших формальностей крім тих, що передбачені цією Угодою, приймає на свою територію громадян третіх держав або осіб без громадянства, які не виконують чинних умов в'їзду на територію Запитуючої держави чи перебування на ній, або припинили виконувати такі умови, якщо надано докази відповідно до статті 6 цієї Угоди, про те, що такі особи:

(a) незаконно прибули на територію однієї з Договірних Сторін безпосередньо повітряним шляхом або наземним шляхом через територію третьої держави після перебування на території іншої Договірної Сторони, якщо вони були зареєстровані будь-яким органом влади. Для цілей цієї Угоди "безпосередній в'їзд" означає, що в'їзд на територію запитуючої Договірної Сторони відбувається протягом 5 днів після виїзду з території запитуваної Договірної Сторони.

(b) на момент в'їзду мали дійсний дозвіл на проживання, виданий Запитуваною державою;

або

(c) на час в'їзду мали дійсну візу, видану Запитуваною державою та прибули на територію Запитуючої держави безпосередньо з території Запитуваної держави.

2. Зобов'язання щодо реадмісії, зазначене в пункті 1 цієї статті, не застосовується, якщо:

(a) Запитуюча держава в змозі повернути громадянина третьої країни або особу без громадянства до третьої країни у відповідності до умов зазначених у двосторонній угоді про реадмісію;

(b) громадянин третьої держави або особа без громадянства перебувала тільки в зоні транзиту міжнародного аеропорту Запитуваної держави;

(c) Запитуюча держава видала громадянину третьої держави або особі без громадянства візу або дозвіл на проживання до або після в'їзду на її територію, за винятком випадків, коли

i) така особа має візу або дозвіл на проживання, видані Запитуваною державою, які мають більший строк дії, або

ii) віза, або дозвіл на проживання, видані Запитуючою державою, були отримані на підставі підроблених або сфальсифікованих документів;

(d) громадянину третьої держави, або особі без громадянства не потрібна віза для в'їзду на територію Запитуючої держави.

3. Після того як Запитувана держава надала письмову позитивну відповідь на запит стосовно здійснення реадмісії, Запитуюча держава оформляє особі, реадмісія якої погоджена, проїзний документ, що визнається Запитуваною державою. Якщо Запитуючою державою є Україна, таким документом є Посвідчення особи на повернення. Якщо Запитуючою Державою є Швейцарська Конфедерація, таким документом є проїзний документ (Laissez-passer), виданий Федеральним Департаментом юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації.

1. Будь-яка передача особи, яка підлягає реадмісії за одним із зобов'язань, що містяться у статтях 2 та 3, за винятком положень пункту 2 цієї статті, вимагає подання запиту стосовно здійснення реадмісії до компетентного органу Запитуваної держави.

2. Якщо особа, яка підлягає реадмісії, як про це йдеться у статті 2, має дійсний проїзний документ або документ, що посвідчує особу, то повернення такої особи може відбуватися без запиту стосовно здійснення реадмісії або письмового звернення компетентного органу Запитуючої держави до компетентного органу Запитуваної держави.

3. Запит стосовно здійснення реадмісії містить таку інформацію:

(a) усі наявні персональні дані про особу, яка підлягає реадмісії (наприклад, імена, прізвища, дату й місце народження, стать і останнє місце проживання у Запитуваній державі);

(b) докази громадянства, умови реадмісії громадян третіх країн та осіб без громадянства;

(c) фотографію особи, яка підлягає реадмісії;

4. Загальна форма, яка використовується для запитів стосовно здійснення реадмісії визначається Імплементаційним протоколом.

1. Громадянство Запитуваної держави відповідно до статті 2 (1) цієї Угоди може бути:

(a) доведене одним з дійсних документів, визначених Імплементаційним протоколом. Якщо такі документи надаються, Запитувана держава визнає громадянство без необхідності проведення дальшого розслідування. Громадянство не може бути доведене на основі підроблених або сфальсифікованих документів;

(b) установлене на підставі одного з документів, визначених Імплементаційним протоколом, навіть якщо строк їхньої дії скінчився. Якщо такі документи надаються, Запитувана держава визнає громадянство встановленим, якщо інше не буде доведено за результатами розслідування за участю компетентних органів Запитуючої держави. Громадянство не може бути установлене на основі підроблених або сфальсифікованих документів;

2. Якщо жодний з документів, про які йде мова у пункті 1 цієї статті не може бути поданий, компетентне дипломатичне або консульське представництво Запитуваної держави проводить бесіду з особою, яка підлягає реадмісії протягом максимум 10 календарних днів для встановлення його/її громадянства. Перебіг цього строку починається з дати отримання запиту про реадмісію. Якщо громадянство встановлюється дипломатичним або консульським представництвом, проїзний документ видається одразу.

1. Умови для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства згідно підпункту "a" статті 3 (1) цієї Угоди можуть бути:

a) доведені будь-яким з документів, визначених у Імплементаційному протоколі. Якщо такі документи надаються, Запитувана держава визнає незаконним в'їзд таких осіб на територію Запитуючої держави зі своєї території;

b) установлені на підставі будь-якого з визначених у Імплементаційному протоколі документів. Якщо такі документи надаються, Запитувана держава проводить розслідування та дає письмову відповідь протягом не більш ніж 20 календарних днів. У випадку позитивної відповіді або її відсутності протягом зазначеного строку, Запитувана держава визнає факт нелегального прибуття на територію Запитуючої держави з її території.

2. Незаконність в'їзду або перебування на території Запитуючої держави відповідно до підпункту "a" статті 3 (1) цієї Угоди встановлюється за допомогою проїзних документів відповідної особи, у яких відсутня необхідна віза або інший дозвіл на проживання на території Запитуючої держави.

3. Умови для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства відповідно до підпунктів "b" та "c" статті 3 (1) цієї Угоди можуть бути:

(a) доведені будь-яким з документів, визначених у Імплементаційному протоколі. Якщо такі документи надаються, Запитувана держава визнає проживання таких осіб на своїй території без необхідності проведення дальшого розслідування.

(b) установлені на підставі будь-якого з документів, визначених у Імплементаційному протоколі. Якщо такі документи надаються, Запитувана держава проводить розслідування та надає відповідь протягом не більш ніж 20 календарних днів. У разі надання позитивної відповіді, або якщо не доведено інше, або у випадку відсутності відповіді після закінчення встановленого строку, Запитувана держава визнає перебування таких осіб на її території.

4. Умови для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства не можуть бути доведені або встановлені на підставі підроблених або сфальсифікованих документів.

1. Запит стосовно здійснення реадмісії повинен бути поданий компетентному органові Запитуваної держави протягом не більш ніж одного року після того, як компетентному органові Запитуючої держави стало відомо про те, що громадянин третьої держави чи особа без громадянства не виконують чинних умов для в'їзду, перебування або проживання або перестали виконувати такі умови.

Зобов'язання стосовно реадмісії не виникає у випадках, коли запит стосовно здійснення реадмісії подається після закінчення зазначеного строку. У випадку наявності юридичних чи практичних обставин несвоєчасної передачі заяви, цей строк може бути продовжений, на підставі запиту, до 30 календарних днів.

2. За винятком часових обмежень, викладених у підпункті "b" статті 6 (1) та підпункті "b" статті 6 (3) письмова відповідь Запитуваної держави на запит стосовно здійснення реадмісії надається без зволікання та в будь-якому випадку протягом 14 календарних днів від дати отримання такого запиту. У випадку існування юридичних або практичних перешкод для надання своєчасної відповіді цей строк може бути збільшений на підставі належним чином умотивованого запиту, не більше ніж на 30 календарних днів.

3. Причини відмови у запиті про реадмісію повинні бути надані Запитуючій державі у письмовому вигляді.

4. Після надання згоди відповідна особа передається без затримки в погоджений компетентними органами строк відповідно до статті 8 (1) цієї Угоди. На прохання Запитуючої держави цей строк може бути продовжений на час, необхідний для усунення юридичних або практичних перешкод для передачі.

1. До здійснення передачі особи компетентні органи Запитуючої та Запитуваної держав завчасно погоджують у письмовій формі дату передачі, місце перетину кордону, можливе транспортування під вартою та іншу інформацію, пов'язану з передачею.