Статус Протоколу див.

Держави-учасниці цього Протоколу,

беручи до уваги те, що Конвенція щодо статусу біженців, підписана в Женеві 28 липня 1951 року (далі - Конвенція), поширюється лише на тих осіб, які стали біженцями внаслідок подій, які сталися до 1 січня 1951 року,

беручи до уваги, що з часу прийняття Конвенції виникли нові ситуації щодо біженців і що тому біженці, які мають до цього відношення, можуть не підпадати під дію Конвенції,

беручи до уваги бажаність того, щоб усі біженці, які підпадають під визначення, яке міститься в Конвенції, користувалися рівним статусом, незалежно від вказаної дати 1 січня 1951 року,

домовилися про таке:

1. Держави-учасниці цього Протоколу зобов'язуються застосовувати статті 2 - 34 цієї Конвенції до біженців, які підпадають під нижченаведене визначення.

2. Для цілей цього Протоколу термін "біженець", за винятком випадків, щодо застосування пункту 3 цієї статті, означає будь-яку особу, яка підпадає під визначення статті 1 Конвенції з вилученням слів "в результаті подій, які сталися до 1 січня 1951 року ..." та слів "... внаслідок таких подій" у статті 1 A (2).

3. Цей Протокол застосовується державами, які беруть у ньому участь, без будь-яких географічних обмежень, за винятком випадків, коли існуючі заяви, зроблені державами, які вже є учасницями Конвенції згідно зі статтею 1 B (1) (a) Конвенції, також застосовується, якщо Протокол не буде продовжений згідно зі статтею 1 B (2) Конвенції відповідно до цього Протоколу.

1. Держави-учасниці цього Протоколу зобов'язуються співпрацювати з Управлінням Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців або з будь-якою іншою установою Організації Об'єднаних Націй, до якої може перейти виконання його обов'язків і, зокрема, сприяти виконанню його обов'язків щодо контролю за застосуванням положень цього Протоколу.

2. Щоб дати можливість Управлінню Верховного комісара або будь-якій іншій установі Організації Об'єднаних Націй, до якої може перейти виконання його функцій, подавати доповіді компетентним органам Організації Об'єднаних Націй, держави-учасниці цього Протоколу зобов'язуються надавати їм у відповідній формі запитувану інформацію та статистичні дані щодо:

a) положення біженців;

b) виконання цього Протоколу;

c) законів, постанов і декретів щодо біженців, які є чинними або можуть згодом набути чинності.

Держави-учасниці цього Протоколу направляють Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй тексти законів і постанов, які вони можуть приймати з метою забезпечення застосування цього Протоколу.

Усі спори між державами-учасницями цього Протоколу щодо його тлумачення або застосування, які не можуть бути вирішені іншими засобами, передаються до Міжнародного Суду на прохання будь-якої зі сторін в цьому спорі.

Цей Протокол відкритий для приєднання від імені всіх держав-учасниць Конвенції і будь-якої іншої держави-члена Організації Об'єднаних Націй або члена будь-якої спеціалізованої установи або держави, якій Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй направлене запрошення до приєднання до цього Протоколу. Приєднання здійснюється шляхом здачі на зберігання акта про приєднання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.